Рішення

від 30.01.2024 по справі 927/1591/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

Іменем України

30 січня 2024 року м. Чернігів справа № 927/1591/23

Господарський суд Чернігівської області у складі судді А.С.Сидоренка, розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами позовну заяву

за позовом Акціонерного товариства "Страхова компанія "Країна" (код 20842474) 04176, м. Київ, вул. Електриків, 29-а 01001, м. Київ, вул. Малопідвальна, 10, офіс 2 (адреса для листування) (ІНФОРМАЦІЯ_1)до Товариства з обмеженою відповідальністю "Наша булочка" (код 33469082) 14011, м. Чернігів, вул. Івана Мазепи, 59/1про стягнення 13 082 грн 70 коп.

ВСТАНОВИВ:

23 листопада 2023 року до Господарського суду Чернігівської області надійшла позовна заява Акціонерного товариства "Страхова компанія "Країна" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Наша булочка" про відшкодування шкоди в розмірі 13 082,70 грн, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди за участю належного на праві власності відповідачу транспортного засобу.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач посилається на порушення особою, яка перебувала в трудових відносинах з відповідачем, Правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження застрахованого майна, а також на те, що відповідач є власником джерела підвищеної небезпеки (транспортного засобу), внаслідок експлуатації якого була завдана шкода.

Ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 28.11.2023 постановлено:

позовну заяву Акціонерного товариства "Страхова компанія "Країна" про стягнення 13 082 грн 70 коп. залишити без руху;

зобов`язати Акціонерне товариство "Страхова компанія "Країна" протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху подати до господарського суду разом із заявою про усунення недоліків:

- позовну заяву, оформлену з додержанням вимог, передбачених ст. 162, 164 Господарського процесуального кодексу України;

- докази направлення відповідачу копії заяви про усунення недоліків та копій належно оформленої позовної заяви та доданих до неї документів;

роз`яснити Акціонерному товариству "Страхова компанія "Країна", що в разі неусунення всіх недоліків заяви у строк, встановлений судом, позовна заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою.

Ухвала суду від 28.11.2023 направлена позивачу до його електронного кабінету в підсистемі Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи "Електронний суд" та згідно довідки про доставку електронного листа, роздрукованої з комп`ютерної програми "Діловодство спеціалізованого суду", доставлена до електронного кабінету 30.11.2023 19:12.

Відповідно до ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України, днем вручення судового рішення є, зокрема день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи. Якщо судове рішення надіслано до електронного кабінету пізніше 17 години, судове рішення вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про його доставлення.

Враховуючи вищенаведені положення ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України, ухвала суду від 28.11.2023 є такою, що отримана позивачем 01.12.2023.

04.12.2023, з метою усунення виявлених недоліків, позивачем до Господарського суду Чернігівської області подані запитувані докази.

Ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 11.12.2023 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі; постановлено здійснювати розгляд позовної заяви за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами; встановлено процесуальні строки для подання відповідачем відзиву на позовну заяву - протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення даної ухвали; для подання позивачем відповіді на відзив - протягом п`яти днів з дня отримання відзиву; для подання відповідачем заперечення - протягом п`яти днів з дня отримання відповіді на відзив; роз`яснено сторонам, що клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідач має подати в строк для подання відзиву, а позивач - разом з позовом або не пізніше п`яти днів з дня отримання відзиву.

Ухвала про відкриття провадження у справі від 11.12.2023 отримана відповідачем 19.12.2023 згідно повідомлення про вручення поштового відправлення № 0600068212135.

Процесуальним правом на подання відзиву на позовну заяву відповідач не скористався.

Згідно з ч. 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Процесуальним правом на подання клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін останні не скористались.

Відповідно до ч. 4 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України у разі, зокрема, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Розглянувши подані документи і матеріали, з`ясувавши фактичні обставини справи, дослідивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд ВСТАНОВИВ:

17.02.2021 року між Акціонерним товариством "Страхова компанія "Країна" (страховик) та ТОВ «ТСК ТРАНС» (страхувальник) було укладено Договір добровільного страхування наземного транспорту № УА240090 (далі - Договір), відповідно до умов якого страховик здійснює страхування наземного транспортного засобу ISUZU АВ008, державний номерний знак НОМЕР_1 та зобов`язується провести виплату страхового відшкодування в разі настанні страхового випадку страхувальнику, а останній зобов`язується сплатити страховий платіж на умовах, визначених цим договором.

07.10.2021 о 17:30 на автодорозі Київ-Чернігів-Нові Яриловичі, 19 км, Чернігівського району Чернігівської області ОСОБА_1 , керуючи автомобілем Mercedes 814 b, д.н.з. НОМЕР_2 та рухаючись в напрямку м. Чернігів на нерегульованому перехресті нерівнозначних доріг, не надав перевагу у русі автомобілю ISUZU АВ008, д.н.з. НОМЕР_1 , який рухався в напрямку м. Київ на головній дорозі Київ-Чернігів-Нові Яриловичі, внаслідок чого трапилось зіткнення, чим порушив вимоги п. 16.11 Правил дорожнього руху, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 № 1306.

Постановою Козелецького районного суду Чернігівської області від 27.10.2021 року по справі № 734/3299/21 визнано ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.

Вказаною Постановою Козелецького районного суду Чернігівської області від 27.10.2021 встановлено, що ОСОБА_1 працює водієм ТОВ «Наша булочка».

Як свідчать матеріали справи, зокрема Відповідь від НПУ, власником автомобіля Mercedes 814 b, д.н.з. НОМЕР_2 є ТОВ «Наша булочка».

В результаті вказаної ДТП було пошкоджено застрахований Акціонерним товариством "Страхова компанія "Країна" транспортний засіб ISUZU АВ008, д.н.з. НОМЕР_1 згідно умов договору № УА240090 від 17.02.2021.

На підставі заяви ТОВ «ТСК ТРАНС» про виплату страхового відшкодування Акціонерне товариство "Страхова компанія "Країна" склало відповідний страховий акт за № 43/66274/2.1.5.1, в якому вказало, що збитки, яких зазнав страхувальник підлягають відшкодуванню в сумі 28753,74 грн.

Акціонерне товариство "Страхова компанія "Країна", виконуючи свої договірні зобов`язання перед страхувальником, виплатило страхове відшкодування згідно страхового акту № 43/66274/2.1.5.1 в сумі 28753,74 грн, що підтверджується платіжним дорученням № 283709 від 01.11.2021.

Як свідчать матеріали справи, цивільно-правова відповідальність відповідача ТОВ «Наша булочка» була застрахована за полісом обов`язкового страхування ПрАТ «Українська транспортна страхова компанія» №АР005234008.

Позивач звернувся з претензією до ПрАТ «Українська транспортна страхова компанія» про виплату страхового відшкодування в розмірі 28753,74 грн.

Керуючись ст. ст. 22 та 29 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" позивачу було відшкодовано шкоду ПрАТ «Українська транспортна страхова компанія» у розмірі 15671,04 грн, що підтверджується платіжними інструкціями №45545 від 06.01.2022, №45490 від 05.01.2023.

Оскільки на момент скоєння ДТП ОСОБА_1 перебував у трудових відносинах з ТОВ «Наша булочка», позивач звернувся до господарського суду з позовом про стягнення з відповідача різниці між фактичним розміром матеріальної шкоди та виплаченим страховим відшкодуванням у розмірі 13082,70 грн.

Згідно з п. 3 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі.

Нормами ст. 16 Закону України "Про страхування" визначено, що договір страхування - це письмова угода між страхувальником і страховиком, згідно з якою страховик бере на себе зобов`язання у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній у договорі страхування страхувальником, на користь якої укладено договір страхування (подати допомогу, виконати послугу тощо), а страхувальник зобов`язується сплачувати страхові платежі у визначені строки та виконувати інші умови договору.

Дана норма кореспондується із ст. 979 Цивільного кодексу України, якою визначено, що за договором страхування страховик зобов`язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити страхувальникові або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов`язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Згідно п. 3 ч. 1 ст. 20 Закону України "Про страхування", страховик зобов`язаний при настанні страхового випадку здійснити страхову виплату або виплату страхового відшкодування у передбачений договором строк.

Статтею 9 Закону України "Про страхування" визначено, що страховою виплатою є грошова сума, яка виплачується страховиком відповідно до умов договору страхування при настанні страхового випадку. При цьому, розмір страхової суми та (або) розміри страхових виплат визначаються за домовленістю між страховиком та страхувальником під час укладання договору страхування або внесення змін до договору страхування, або у випадках, передбачених чинним законодавством. Вказаною статтею також визначено, що страхове відшкодування - страхова виплата, яка здійснюється страховиком у межах страхової суми за договорами майнового страхування і страхування відповідальності при настанні страхового випадку. Страхове відшкодування не може перевищувати розміру прямого збитку, якого зазнав страхувальник.

Здійснення страхових виплат і виплата страхового відшкодування проводиться страховиком згідно з договором страхування на підставі заяви страхувальника (його правонаступника або третіх осіб, визначених умовами страхування) і страхового акта (аварійного сертифіката), який складається страховим або уповноваженою ним особою (аварійним комісаром) у формі, що визначається страховиком (ст. 25 Закону України "Про страхування").

Частиною 1 ст. 1166 Цивільного кодексу України передбачено, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Згідно з частинами 1, 2 ст. 1187 Цивільного кодексу України джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов`язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою (п. 1 ч. 1 ст. 1188 ЦК України).

Частиною 1 ст. 1172 Цивільного кодексу України, передбачено, що юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, заподіяну їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов`язків.

Відповідно до наведених положень закону шкода, завдана внаслідок ДТП з вини водія, який на відповідній правовій підставі керував автомобілем, що належить роботодавцю, відшкодовується власником (володільцем) цього джерела підвищеної небезпеки.

Таким чином, шкода, завдана внаслідок дорожньо-транспортної пригоди з вини водія, що керував автомобілем, який перебуває у володінні роботодавця, відшкодовується саме володільцем цього джерела підвищеної небезпеки, а не безпосередньо винним водієм.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 05.12.2018р. у справі № 426/16825/16-ц.

У відповідно до ст. 1194 Цивільного кодексу України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов`язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

Суд зазначає, що страховик відповідальності винної у ДТП особи на підставі спеціальної норми статті 29 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" здійснює відшкодування витрат, пов`язаних з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, а різницю між реальними збитками і відновлювальним ремонтом пошкодженого транспортного засобу з урахуванням зносу на підставі статті 1194 Цивільного кодексу України відшкодовує особа, яка завдала збитків.

Відшкодування шкоди власником транспортного - засобу або винуватцем ДТП, відповідальність яких застрахована за договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, можливе за умови, якщо у страховика не виникло обов`язку з відшкодування шкоди, або розмір шкоди перевищує ліміт відповідальності страховика, а також у разі, коли страховик має право регресу до особи, яка застрахувала свою відповідальність.

Відшкодування збитків є однією із форм або заходів цивільно-правової відповідальності, яка вважається загальною або універсальною саме в силу правил статті 22 Цивільного кодексу України, оскільки частиною першою визначено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Тобто порушення цивільного права, яке потягнуло за собою завдання особі майнових збитків, саме по собі є основною підставою для їх відшкодування.

Під час застосування наведених норм права підлягає врахуванню правовий висновок, викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 04 липня 2018 року у справі № 755/18006/15-ц (провадження № 14-176це18).

Оскільки збитки Позивача склали 28753,74 грн, а вимоги Позивача страховою компанією Відповідача задоволено лише на суму 15671,04 грн., Відповідач зобов`язаний сплатити на користь Позивача різницю в сумі 13082,70 грн.

З метою врегулювання спору в досудовому порядку Позивач направив Відповідачу претензію № 66274/ІНС від 18.08.2022 з вимогою перерахування коштів у сумі 13082,70 грн. як шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди.

Проте, вимога Позивача була залишена Відповідачем без задоволення. Матеріали справи не містять належних та допустимих доказів, які свідчать про повне чи часткове погашення боргу відповідачем.

Згідно з п.4 ч.3 ст.129 Конституції України та статями 73, 74, 77, 79 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Всупереч вказаним нормам, відповідач не надав господарському суду доказів, які спростовують доводи позивача, отже позовна вимога Акціонерного товариства "Страхова компанія "Країна" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Наша булочка" є правомірною та обґрунтованою та підлягає задоволенню повністю в сумі 13 082,70 грн.

За правилами ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно з відповідача підлягає стягненню на користь позивача 2684,00 грн судового збору.

Керуючись ст. 129, 233, 238, 240, 252 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позов Акціонерного товариства "Страхова компанія "Країна" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Наша булочка" про відшкодування шкоди в розмірі 13 082,70 грн задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Наша булочка" (код 33469082, 14011, м. Чернігів, вул. Івана Мазепи, 59/1) на користь Акціонерного товариства "Страхова компанія "Країна" (код 20842474, 04176, м. Київ, вул. Електриків, 29-а) 13082,70 грн збитків та 2684,00 грн судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено до Північного апеляційного господарського суду у строк, встановлений ч. 1 ст. 256 Господарського процесуального кодексу України, шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Повний текст рішення складено та підписано 30.01.2024.

Суддя А.С. Сидоренко