Рішення
від 29.01.2024 по справі 140/35127/23
ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 січня 2024 року ЛуцькСправа № 140/35127/23

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Дмитрука В.В.,

розглянувши у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «ФУДЛАЙФ ПЛЮС» до Волинської митниці про визнання протиправними та скасування рішень про коригування митної вартості товарів,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «ФУДЛАЙФ ПЛЮС» (далі ТзОВ «ФУДЛАЙФ ПЛЮС») звернувся з адміністративним позовом до Волинської митниці про визнання протиправними та скасування рішень про коригування митної вартості товарів: від 21.06.2023 №UA205140/2023/000421/2, від 26.06.2023 №UA205140/2023/000434/2, від 27.06.2023 №UA205140/2023/000439/2, від 29.06.2023 №№ UA205140/2023/000442/2, UA205140/2023/00044/2, від 05.07.2023 № UA205140/2023/000468/2, від 10.07.2023 №№ UA205140/2023/000480/2, UA205140/2023/000482/2.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ввезення товарів на митну територію України відбулося на підставі зовнішньоекономічних контрактів, зокрема, №0325012023 від 23.02.2023, укладеного між ТзОВ «ФУДЛАЙФ ПЛЮС» та компанією експортером TECHNO GROUP SP.O.O. щодо ввезення товару №1, товару №2, товару №3, товару №5, товару №7; №02052023 від 02.05.2023, укладеного між ТзОВ «ФУДЛАЙФ ПЛЮС» та експортером компанією SIWIN FOODS LTD щодо ввезення товару №4; №20062023 від 20.06.2023, укладеного між ТзОВ «ФУДЛАЙФ ПЛЮС» та експортером компанією BOSELER GOLDSCНMAUS GmbH щодо ввезення товару №6, №00032023 від 20.03.2023, укладеного між ТзОВ «ФУДЛАЙФ ПЛЮС» та експортером компанією POL-EXPORT щодо ввезення товару №8.

За умовами зовнішньоекономічних контрактів продавець зобов`язується продати, а покупець купити товар вказаний у інвойсі. Товар поставляється партіями на умовах FCA, EXW. СРТ, СІР (ІНКОТЕРМС 2010).

Позивач з метою декларування товару подав відповідачу митні декларації: №23UA205140048964U1, 23UA205140050346U0, 23UA205140050662U4, 23UA2051400551479U1, 23UA205140051409U0, 23UA205140054611U7, 23UA205140054520U5, 23UA205140052724U9.

При цьому, під час митного оформлення до кожної з декларацій митному органу було подано достатню кількість документів для завершення митного оформлення за першим методом.

Однак, митницею прийнято рішення про коригування митної вартості товарів від 21.06.2023 №UA205140/2023/000421/2, від 26.06.2023 №UA205140/2023/000434/2, від 27.06.2023 №UA205140/2023/000439/2, від 29.06.2023 №№ UA205140/2023/000442/2, UA205140/2023/00044/2, від 05.07.2023 № UA205140/2023/000468/2, від 10.07.2023 №№ UA205140/2023/000480/2, UA205140/2023/000482/2.

Позивач вважає, що Волинська митниця належним чином не обґрунтувала числове значення скоригованої ним митної вартості товару. У рішенні про коригування заявленої митної вартості, крім номера та дати іншої митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваного товару слід наводити пояснення щодо зроблених коригувань, та зробити порівняльний аналіз, чи з точно такими ж характеристиками товар ввозився на митну територію України за митною декларацією, що наведена представниками митниці. Кожна зовнішньоекономічна операція містить свої унікальні умови, сторони вправі впроваджувати систему знижок та дисконтів, що надає право ввозити товар на митну територію України за нижчою вартістю. Для надання будь-якому товару визначення «аналогічний» слід провести деталізацію та навести співставлення по певних категоріях, зокрема, розмір ввезений креветок, якість, країна походження, наявність глазурі, чи її відсутність, тощо. Зі сторони Волинської митниці жодної перелічених вимог виконано не було. При цьому, подані документи не містили розбіжностей, а тому твердження митного органу, викладені в оскаржуваних рішеннях, щодо розбіжностей є надуманими та безпідставними і відповідно ніяким чином не впливають на визначення митної вартості за першим методом.

З наведених підстав позивач просив позов задовольнити повністю.

Ухвалою судді Волинського окружного адміністративного суду від 18.12.2023 відкрито спрощене позовне провадження у справі без проведення судового засідання та виклику сторін.

Представник відповідача у відзиві на позовну заяву позовні вимоги не визнав, просив відмовити у задоволенні позову, з огляду на наступне.

Під час перевірки документів, поданих для підтвердження заявленої митної вартості товару встановлено, що митна вартість товару, який ввозиться на митну територію України, не може бути визнана у зв`язку з тим, що документи, які подані для підтвердження митної вартості, не містять усіх даних, необхідних для визначення митної вартості за методом обраним декларантом та містять розбіжності, а саме по:

1) по рішенню №UA205140/2023/000421/2 від 21.06.2023 (МД №23UA205140048964U1 від 21.06.2023):

- числове значення, зазначене в декларації країни відправлення №23PL301010E0817026 від 19.06.2023-43426 не відповідає ціні товару, зазначеній в рахунку - фактурі від 15.06.2022 № FV2023/06/0406 - 9792,58 євро;

- прас - лист від 15.06.2022 містить інформацію від відправника, інформацію від виробника товару декларантом не надано.

Відповідно до VII статті ГАТТ прас - лист повинен бути виданий для загального (широкого) кола покупців та містити весь асортимент продукції, який виробник пропонує для продажу.

2) по рішенню №UA205140/2023/000434/2 від 26.06.2023 (МД №23UA205140050346U0 від 26.06.2023):

- числове значення, зазначене в декларації країни відправлення №23PL301010E0850411 від 24.06.2023-74441 не відповідає ціні товару, зазначеній в рахунку - фактурі від 22.06.2022 №FV2023/06/0421 - 16 715,20 євро;

- прас - лист б/н від 22.06.2022 містить інформацію від відправника, інформацію від виробника товару декларантом не надано.

3) по рішенню №UA205140/2023/000439/2 від 27.06.2023 (МД №23UA205140050662U4 від 27.06.2023):

- згідно рахунка-фактури від 23.06.2023 №FV2023/06/0425 вартість товару становить 9797,28 євро, курс валют PLN/EUR 4,4335, перерахунку становить 43 436,25 злотих, що суперечить вартості, зазначеній в копії митної декларації країни відправлення від 26.06.2023 №23PL301010E0855620 - 43447;

- завантаження товару, згідно гр. 4 автотранспортної накладної від 25.06.2023 №б/н- OLST/HOLLAND, відправником зазначено TECHNO GROUP SP. Z O.O., проте місце виставлення рахунка-фактури від 23.06.2023 №FV2023/06/0425 - Nadarzyn, а також згідно зовнішньоекономічного договору (контракту) від 23.02.2023 №0325012023 адреса Продавця - Nadarzyn;

- наданий прас - лист від 23.06.2023 №б/н містить інформацію від відправника; інформацію від виробника товару декларантом не надано, що відповідно до VII статті ГАТТ повинен бути виданий для загального (широкого) кола покупців та містити весь асортимент продукції, який виробник пропонує для продажу.

Під час здійснення контролю за правильністю визначення митної вартості було встановлено, що декларантом заявлено митну вартість самостійно.

4) по рішенню №UA205140/2023/000442/2 від 29.06.2023 (МД №23UA205140051479U1 від 29.06.2023):

- наданий банківський платіжний документ №43 від 04.05.2023, в якому сума оплати за товар згідно інвойсу №3900246235 від 04.05.2023 становить 23175,10 дол.США, тоді як до митного оформлення (гр.22, 42 митної декларації) заявлена вартість 18 025,08 дол.США;

- прайс-лист б/н від 04.05.2023 містить інформацію від відправника, інформацію від виробника товару декларантом не надано. Відповідно до VII статті ГАТТ прас - лист повинен бути виданий для загального (широкого) кола покупців та містити весь асортимент продукції, який виробник пропонує для продажу;

- довідка про транспортні витрати б/н від 26.06.2023 не містить інформації про повний маршрут перевезення, його протяжність у кілометрах по митній території України, розмір тарифної ставки на перевезення по маршруту. Документи про перевезення повинні містити відомості про маршрут перевезення, його протяжність у кілометрах до місця ввезення на митну територію України та по митній території України та розміри тарифних ставок.

5) по рішенню №UA205140/2023/000444/2 від 29.06.2023 (МД №23UA205140051409U0 від 29.06.2023):

- числове значення, зазначене в декларації країни відправлення №23PL361010E1580759 від 27.06.2023-46506 не відповідає ціні товару, зазначеній в рахунку - фактурі від 27.06.2022 №FV2023/06/0429 10080 євро;

- прас - лист б/н від 27.06.2023 містить інформацію від відправника, інформацію від виробника товару декларантом не надано. Відповідно до VII статті ГАТТ прас - лист повинен бути виданий для загального (широкого) кола покупців та містити весь асортимент продукції, який виробник пропонує для продажу.

6) по рішенню №UA205140/2023/000480/2 від 10.07.2023 (МД №23UA205140054520U5 від 10.07.2023):

- згідно рахунка-фактури від 07.07.2023 №FV2023/07/0451 вартість товару становить 9815,68 євро, курс валют PLN/EUR 4,4754, що в перерахунку становить 43929,1 злотих (9815,68*4,4754), що суперечить вартості товару, зазначеній в копії митної декларації країни відправлення від 07.07.2023 №23PL301010E0923187 - 43145 (10801+32344);

- згідно рахунка-фактури від 07.07.2023 №FV2023/07/0451 місце виставлення документа - Nadarzyn, згідно зовнішньоекономічного договору (контракту) від 23.02.2023 №0325012023 адреса Продавця - Nadarzyn, однак згідно автотранспортної накладної від 07.07.2023 №б/н місце завантаження товару - TYCHOW, POLSKA;

- прайс-лист від 07.07.2023 №б/н містить інформацію від відправника; інформацію від виробника товару декларантом не надано, що відповідно до VII статті ГАТТ повинен бути виданий для загального (широкого) кола покупців та містити весь асортимент продукції, який виробник пропонує для продажу.

7) по рішенню №UA205140/2023/000482/2 від 10.07.2023 (МД №23UA205140054611U7 від 10.07.2023):

- банківський платіжний документ №196 від 06.07.2023 передує інвойсу №2301013681 від 07.07.2023, а проформа-інвойс зазначена в гр. 44 МД не подана до митного оформлення. Крім того, інвойс складається з 2-х сторінок, проте подана лише 2-га сторінка;

- згідно довідки про транспортні витрати б/н від 07.07.2023 вартість перевезення від пункту завантаження м. Гаррель (Німеччина) до кордону України становить 35000 грн, відстань по даному маршруту становить 1274 км, тобто вартість перевезення до кордону України - 27,47 грн/км. Однак, згідно даних ДП «Укрпромзовнішекспертиза» вартість перевезення з Німеччини в Україну автомобільним транспортом (20 тонн) становить 0,90-1,13 євро/км. Дане свідчить про заниження транспортних витрат до кордону України, які є невідємною складовою митної вартості. Договір-заявка на транспортування товару №07-2/07/2023-О від 07.07.2023 зазначена в гр. 44 МД, але не подана до митного оформлення.

- прас - лист товару б/н від 07.07.2023 є лише пропозицією (oferta) на кожну окрему поставку від продавця. Проте прайс-лист виробника товару відповідно до VII статті ГАТТ повинен бути виданий для загального (широкого) кола покупців та містити весь асортимент продукції, який виробник пропонує для продажу. Вказане свідчить про наявність ризиків заявлення до митного оформлення неправдивих відомостей та неможливість здійснити числовий розрахунок митної вартості.

8) по рішенню №UA205140/2023/000468/2 від 05.07.2023 (МД №23UA205140052724U9 від 04.07.2023):

- згідно п. 5 зовнішньоекономічного договору (контракту) від 20.03.2023 №00032023 зазначено, що передоплата за товар відбувається згідно Проформи-інвойсу, однак даний документ не поданий до митного оформлення;

- згідно копії митної декларації країни відправлення від 30.06.2023 №23LTLC0100EK1CE8C3 відправником товару зазначено UAB «VPA LOGISTICS», що суперечить відправнику, зазначеному в автотранспортній накладній від 30.06.2023 №079901 - POL-EXPORT Jaroslaw Roszczenko;

- банківський платіжний документ, що стосується товару від 29.06.2023 №28 на суму 38 638 дол.США, однак згідно додатку до рахунка-фактури від 29.06.2023 №FV2023/06/00291 вартість товару становить 31 460,6 дол.США;

- адреса Продавця, згідно зовнішньоекономічного договору (контракту) від 20.03.2023 №00032023 - Walendow, також місце виставлення рахунка-фактури від 29.06.2023 №FV2023/06/00291 - Walendow, однак згідно гр. 4 автотранспортної накладної від 30.06.2023 №079901 місце завантаження товару - Клайпеда (Литва).

Також представник відповідача зазначив, що декларантом самостійно до кожної декларації було надано конвертацію валюти з якої вбачається, що вартість зазначена у декларації країни відправлення в кожному випадку є меншою ніж у рахунку-фактурі.

Вказав, що саме під час опрацювання документів, які підтверджують митну вартість і встановлено вищевказані розбіжності, які є визначальними для сумніву митниці в достовірності заявлених декларантом відомостей про митну вартість та, як наслідок, реалізації права митного органу вимагати додаткові документи, які б спростували ці розбіжності.

Оскільки позивачем не було надано всіх документів на запит митного органу, які б документально підтвердили або визначили кількісно і достовірно складові митної вартості, митна вартість не могла бути визнана за основним методом визначення митної вартості.

Також, представник відповідача просив зменшити розмір витрат на оплату правничої допомоги адвоката.

Дослідивши наявні у матеріалах справи письмові докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню з наступних мотивів та підстав.

Судом встановлено, що ТзОВ «ФУДЛАЙФ ПЛЮС» через уповноваженого декларанта ПП «РЕСПЕКТ БРОК» на митний пост Волинської митниці подало МД №23UA205140048964U1, 23UA205140050346U0, 23UA205140050662U4, 23UA2051400551479U1, 23UA205140051409U0, 23UA205140054611U7, 23UA205140054520U5, 23UA205140052724U9, згідно з якими було заявлено до митного оформлення наступні товари:

- товар №1 «Сало свійських свиней бокове, морожене, обвалене, представлене у вигляді обрізків без будь-якої теплової кулінарної обробки, без вмісту харчових добавок, спецій, солі та приправ, інших домішок, не консервоване, в поліблоках, вагою - 19987,86 кг», ціна товару 9792,5800 євро (МД №23UA205140048964U1);

- товар №2 «м`ясо свинне обвалене морожене: тримінг (м`ясна обрізь) - 20894 кг фрагменти обваленої свинини, що складаються з жирової м`язової та сполучної тканини у співвідношенні, без шкіри, без будь-якої теплової кулінарної обробки, без вмісту харчових добавок, солі спецій приправ», ціна товару 16715,2000 євро (МД №23UA205140050346U0);

- товар №3 «Сало свійських свиней бокове, морожене, обвалене, представлене у вигляді обрізків, без будь-якої теплової кулінарної обробки, без вмісту харчових добавок, спецій, солі, приправ, вагою 20411 кг», ціна товару 9797,2800 євро (МД №23UA205140050662U4);

- товар №4 «м`ясо свинне обвалене морожене: тримінг (м`ясна обрізь) - 20969,4 кг фрагменти обваленої свинини, що складаються з жирової м`язової та сполучної тканини у співвідношенні, без шкіри, без будь-якої теплової кулінарної обробки, без вмісту харчових добавок, солі спецій приправ», ціна товару 18025,0800 євро (МД №23UA205140051479U1);

- товар №5 «Сало свійських свиней бокове, морожене, обвалене, представлене у вигляді обрізків, без будь-якої теплової кулінарної обробки, без вмісту харчових добавок, спецій, солі, приправ, вагою 21000 кг», ціна товару 10080,0000 євро (МД №23UA205140051409U0);

- товар №6 «Сало свійських свиней м`яке, морожене, обвалене, представлене у вигляді обрізків, без будь-якої теплової кулінарної обробки, без вмісту харчових добавок, спецій, солі, приправ, вагою 20967 кг», ціна товару 16773,6000 євро (МД №23UA205140054611U7);

- товар №7 «Сало свійських свиней бокове, морожене, обвалене, представлене, у вигляді обрізків, без будь-якої теплової кулінарної обробки, без вмісту харчових добавок, спецій, солі приправ, інших домішок, вагою 15017,00 кг»; «Сало свійських свиней бокове, морожене, обвалене, представлене, у вигляді обрізків, без будь-якої теплової кулінарної обробки, без вмісту харчових добавок, спецій, солі приправ, інших домішок, вагою 5015 кг», ціна товару 9815,6800 євро (МД №23UA205140054520U5);

- товар №8 «Сильвер Варехоу (Саворин морожений) розмір 500 гр. не солена, без харчових добавок, спецій, солі приправ та інших інгрідієнтів, без складових сумішей, тепловій кулінарній обробці не піддавася, без консервантів - 40 кг., Сильвер Варехоу, морожений, розмір 1000-1500, не слена, без харчових добавок, пиправ та інших інгрідієнтів, без складових сумішей, тепловій кулінарній обробці не піддавався - 9300 кг, Сильвер Варехоу морожений розмір 1500+гр, не солена, без харчових добавок, спецій, солі, приправ, тепловій та кулінарній обробці не піддавався, без консервантів - 1400 кг; Червона тріска морожена - без голови, патрана, не солена, без харчових добавок, приправ та інших інгридієнтів, без складових сумішей, тепловій та кулінарній обробці не піддавався, без консервантів - 20 кг. Червона тріска мрожена 300-500 гр. без голів, патрана, не солена, без харчових добавок, приправ, інших інгридієнтів, без складових сумішей, тепловій кулінарній обробці не піддавалась, без консервантів - 110 кг. Червона тріска морожена 500-800 без голів, патрана, не солена, тепловій кулінарній обробці не піддавалась, без консервантів, - 1260 кг; Червона тріска морожена, без голів, патрана, не солена, без харчових добавок, приправ інших інгридієнтів, тепловій кулінарній обробці не піддавалась - вагою 4100 кг», ціна товару 25213,0000 євро (МД №23UA205140052724U9);

Ввезення товарів на митну територію України відбулося на підставі зовнішньоекономічних контрактів, зокрема, №0325012023 від 23.02.2023, укладеного між ТзОВ «ФУДЛАЙФ ПЛЮС» та компанією експортером TECHNO GROUP SP.O.O. щодо ввезення товару №1, товару №2, товару №3, товару №5, товару №7; №02052023 від 02.05.2023, укладеного між ТзОВ «ФУДЛАЙФ ПЛЮС» та експортером компанією SIWIN FOODS LTD щодо ввезення товару №4; №20062023 від 20.06.2023, укладеного між ТзОВ «ФУДЛАЙФ ПЛЮС» та експортером компанією BOSELER GOLDSCНMAUS GmbH щодо ввезення товару №6, №00032023 від 20.03.2023, укладеного між ТзОВ «ФУДЛАЙФ ПЛЮС» та експортером компанією POL-EXPORT щодо ввезення товару №8.

На підтвердження заявленої митної вартості товарів та обраного основного методу її обчислення декларантом до вказаних МД були подані такі документи.

Товар №1:

- сертифікат якості від 15.06.2023 року;

- рахунок-фактура №FV2023/06/0406 від 15.06.2023 року;

- автотранспортна накладна від 15.06.2023;

- міжнародний ветеринарний сертифікат №DK-188-3768764-2023 від 09.06.2023;

- Сертифікат з перевезення /походження товарів від 15.06.2023;

- акт про проведення огляду (переогляду) товарів від 19.06.2023;

- платіжна інструкція №12 від 15.06.2023;

- прайс-лист від 15.06.2023;

- зовнішньоекономічний контракт №0325012023 від 23.02.2023;

- договір про надання послуг митного брокера від 09.12.2020;

- інформація про позитивні результати державних видів контролю при застосування Порядку інформаційного обміну між органами доходів та зборів, іншими органами від 19.06.2023;

- експортна митна декларація №23PL301010E0817026.

Товар №2:

- сертифікат якості від 22.06.2023;

- рахунок-фактура FV2023/06/0421 від 22.06.2023;

- автотранспортна накладна;

- сертифікат з перевезення (походження) від 22.06.2023;

- міжнародний ветеринарний сертифікат від 22.06.2023;

- банківський платіжний документ, що підтверджує оплату №18 від 22.06.2023;

- прейскурант (прайс-лист) від 22.06.2023;

- зовнішньоекономічний контракт №0325012023 від 23.02.2023;

- договір про надання послуг митного брокера №73 від 09.12.2020;

- інформація про позитивні результати держаних видів контролю при застосуванні Порядку інформаційного обміну;

- митна декларація країни експорту №23PL301010E0850411.

Товар №3:

- сертифікат якості від 23.06.2023;

- рахунок-фактура №FV2023/06/0425 від 23.06.2023;

- автотранспортна накладна від 25.06.2023;

- міжнародний ветеринарний сертифікат №278848379 від 23.06.2023;

- сертифікат з перевезення / походження товару від 26.06.2023;

- платіжна інструкція №19 від 23.06.2023;

- прайс-лист від 23.06.2023;

- зовнішньоекономічний контракт №0325012023 від 23.02.2023;

- додаткова угода до контракту від 24.02.2023;

- договір про надання послуг митного брокера №73 від 09.12.2020;

- інформація про позитивні результати державних видів контролю від 27.06.2023;

- експортна митна декларація №23PL301010e0855620.

Товар №4:

- рахунок-фактура №390026235 від 04.05.2023;

- автотранспортна накладна від 23.06.2023;

- міжнародний ветеринарний сертифікат від 23.06.2023;

- акт про проведення огляду (переогляду) товарів від 28.06.2023;

- платіжна інструкція №43 від 04.05.2023;

- документ, що підтверджує вартість перевезення від 26.06.2023;

- Прайс-лист від 04.05.2023;

- зовнішньоекономічний контракт №020520023 від 02.05.2023;

- додаткова угода до Контракту від 03.05.2023;

- договір про надання послуг митного брокера;

- договір/ контракт про перевезення №15-022-В від 20.06.2023;

- інформація про позитивні результати державних видів контролю при застосуванні Порядку інформаційного обміну від 28.06.2023;

- декларація про походження №3900246235 від 04.05.2023;

- Сертифікат від 28.06.2023;

- Експортна митна декларація №23LTLC0100EK1BBED4.

Товар №5:

- сертифікат якості від 27.06.2023;

- рахунок-фактура №FV2023/06/0429 від 27.06.2023;

- автотранспортна накладна від 27.06.2023;

- міжнародний ветеринарний сертифікат від 27.06.2023;

- сертифікат з перевезення від 28.06.2023;

- платіжна інструкція №15 від 27.06.2023;

- прайс-лист від 27.06.2023;

- зовнішньоекономічний контракт №0325012023 від 23.02.2023;

- договір про надання послуг митного брокера №73 від 09.12.2023;

- інформація про позитивні результат державних видів контролю при застосуванні Порядку інформаційного обміну від 29.06.2023;

- експортна митна декларація.

Товар №6:

- Сертифікат якості від 07.07.2023;

- рахунок-фактура №2301013681 від 21.06.2023;

- рахунок-фактура №2301013681 від 07.07.2023;

- автотранспортна накладна 2301013681 від 07.07.2023;

- міжнародний ветеринарний сертифікат від 07.07.2023;

- платіжна інструкція 196 від 06.07.2023;

- документ, що підтверджує вартість перевезення від 07.07.2023;

- прейскурант (прайс-лист);

- сертифікат якості;

- рахунок-фактура №3900300139 від 06.06.2023;

- коносамент №227776711 від 18.06.2023;

- експортна митна декларація №23DЕ533010751479В5 від 07.07.2023.

Товар №7:

- сертифікат якості від 07.07.2023;

- рахунок-фактура №FV2023/07/0451 від 07.07.2023;

- автотранспортна накладна від 07.07.2023;

- міжнародний ветеринарний сертифікат № 1010/00064/23/01/UA від 07.07.2023;

- сертифікат з перевезення (походження) товару від 07.07.2023;

- платіжна інструкція №18 від 07.07.2023;

- прайс-лист від 07.07.2023;

- зовнішньоекономічний контракт №0325012023 від 23.02.2023;

- договір про надання послуг митного брокера від 09.12.2020;

- інформація про позитивні результати державних видів контролю;

- експортна митна декларація №23PL301010E0923187 від 07.07.2023.

Товар №8:

- сертифікат якості від 22.04.2023;

- рахунок-фактура №FV2023/06/00291 від 29.06.2023;

- автотранспортна накладна від 30.06.2023;

- міжнародний ветеринарний сертифікат №LT0329521/924 від 30.06.2023;

- платіжна інструкція №28 від 29.06.2023;

- зовнішньоекономічний контракт №00032023 від 20.03.2023;

- договір про надання послуг митного брокера від 09.12.2023;

- інформація про позитивні результати держаних видів контролю від 04.07.2023;

- експортна митна декларація №23LTLC0100EK1CE8C3 від 30.06.2023.

З оскаржуваних рішень про коригування митної вартості товарів вбачається, що у зв`язку із тим, що документи, які подані для підтвердження митної вартості, не містять усіх даних, необхідних для визначення митної вартості за методом, обраним декларантом, а також містять розбіжності, що свідчить про наявність ризиків заявлення до митного оформлення неправдивих відомостей стосовно складових митної вартості, відповідно до статті 53 МК України у всіх вказаних вище випадках митного оформлення декларанту була надіслана пропозиція про надання додаткових документів для підтвердження митної вартості, а саме:

по МД №23UA205140048964U1 від 21.06.2023:

- договір із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається;

- рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором;

- виписку з бухгалтерської документації;

- каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;

- висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями.

по МД №23UA205140050346U0 від 26.06.2023):

- виписку з бухгалтерської документації;

- каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;

по МД 23UA205140050662U4 від 27.06.2023:

- договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається;

- рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом);

- рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту);

- виписку з бухгалтерської документації;

- ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів;

- висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини;

- та інші документи, що підтверджують митну вартість імпортованого товару за бажанням декларанта.

по МД №23UA205140051479U1 від 29.06.2023):

- виписку з бухгалтерської документації;

- каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;

- висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями;

- банківський платіжний документ, що стосується оцінюваного товару;

- копію декларації країни відправлення.

по МД №23UA205140051409U0 від 29.06.2023:

- виписку з бухгалтерської документації;

- каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;

по МД №23UA205140054520U5 від 10.07.2023:

- виписку з бухгалтерської документації;

- та інші документи, що підтверджують митну вартість імпортованого товару за бажанням декларанта.

по МД №23UA205140054611U7 від 10.07.2023:

- виписку з бухгалтерської документації;

- прайс-лист виробника товару для широкого кола осіб;

- проформу-інвойс;

- договір-заявка №07-2/07/2023-О від 07.07.2023;

- контракт про перевезення;

- рахунок на перевезення;

- висновок про якісні та вартісні характеристики товару, підготовлений спеціалізованою експертною організацією.

по МД №23UA205140052724U9 від 04.07.2023:

- виписку з бухгалтерської документації;

- та інші документи, що підтверджують митну вартість імпортованого товару за бажанням декларанта.

Листами-повідомленнями про надання додаткових пояснень та документів від 19.06.2023 №19/06-01, від 26.06.2023 №26/06-01, від 27.06.2023 №27/06-02, №29/06-01 від 29.06.2023, від 29.06.2023 №29/06-02, від 10.07.2023 №10/07-02, від 10.07.2023 №10/07/01, від 04.07.2023 №04/07-12 у відповідь на пропозицію щодо надання додаткових документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, ТзОВ «ФУДЛАЙФ ПЛЮС» повідомило митний орган про подання вичерпного переліку документів на підтвердження заявленої митної вартості ввезеного товару. Крім того, позивач зазначив, зобов`язання перед експортером виконано у повному обсязі за ціною вказаною у рахунку-фактурі, що підтверджується платіжними дорученнями, а в експортних деклараціях зазначена вартість товарів у польських злотих, яка конвертована з врахуванням курсу валют, що існував на день заповнення митної декларації. На підтвердження розрахунку вартості ціни товару у польських злотих позивач надав митниці відомості із сайту Мінфін щодо конвертації.

Також вказав, що будь-яка курсова різниця в експортній декларації не може викликати сумнівів, оскільки якщо така мала місце, то це обумовлено застосуванням курсу валют в країнах Єросоюзу, а не заниженням декларантом ціни товару згідно з документами, виданими йому продавцем.

Щодо долучених до митних декларацій прайс-листів вказав, що відображена у них ціна товару відповідає фактурній. Факт надання прайс-листа, виданого експортером, а не виробником товару, не може викликати сумнівів у заявленій митній вартості імпортованого товару.

Стосовно надання висновків про вартісні характеристики товарів, зазначив, що вартісний показник у всіх товаросупровідних документах узгоджується і в рахунку-фактурі, і інших наданих документах, тобто ніяких невідповідностей не вбачається. Тому звертатися до експерта-оцінювача немає ніяких підстав, адже це перш за все право, а не обов`язок декларанта. Разом з тим, звернення до експерта-оцінювача потягне за собою ще й значні фінансові затрати покупця.

Волинською митницею прийнято рішення про коригування митної вартості товарів від 21.06.2023 №UA205140/2023/000421/2, від 26.06.2023 №UA205140/2023/000434/2, від 27.06.2023 №UA205140/2023/000439/2, від 29.06.2023 №№ UA205140/2023/000442/2, UA205140/2023/00044/2, від 05.07.2023 № UA205140/2023/000468/2, від 10.07.2023 №№ UA205140/2023/000480/2, UA205140/2023/000482/2.

З графи 33 вищевказаних рішень вбачається, що документи, які подані для підтвердження митної вартості, не містять усіх даних, необхідних для визначення митної вартості за методом, обраним декларантом, а також містять розбіжності. Декларанту було запропоновано надати в 10-денний строк додаткові документи для підтвердження митної вартості та у зв`язку із не наданням усіх додаткових документів, які б підтвердили митну вартість, за результатами проведення консультації шляхом обміну електронними повідомленнями, митну вартість визначено за резервним методом згідно із статтею 64 МК України, на підставі цінової інформації ЄАІС Держмитслужби:

- рішення про коригування митної вартості товарів №UA205140/2023/000421/2 від 21.06.2023 на рівні 1,05 дол.США/кг за МД UA205140/2023/041233 від 26.05.2023 з врахуванням положень статті 64 Митного кодексу України;

- рішення про коригування митної вартості товарів №UA205140/2023/000434/2 від 26.06.2023 на рівні 1,75 дол.США/кг за МД UA205140/2023/014032 від 23.02.2023 з врахуванням положень статті 64 Митного кодексу України;

- рішення про коригування митної вартості товарів №UA205140/2023/000439/2 від 27.06.2023 на рівні 1,05 дол.США за МД UA205140/2023/030024 від 15.04.2023 з врахуванням положень статті 64 Митного кодексу України;

- рішення про коригування митної вартості товарів №UA205140/2023/000442/2 від 29.06.2023 на рівні 1,75 дол.США/кг за МД UA205140/2023/014032 від 23.02.2023 з врахуванням положень статті 64 Митного кодексу України;

- рішення про коригування митної вартості товарів №UA205140/2023/000444/2 від 29.06.2023 на рівні 1,05 дол.США/кг за МД UA205140/2023/042975 від 01.06.2023 з врахуванням положень статті 64Митного кодексу України;

- рішення про коригування митної вартості товарів №UA205140/2023/000480/2 від 10.07.2023 на рівні 1,22 дол.США/кг за МД №UA205140/2023/052399 від 03.07.2023 з врахуванням положень статті 64Митного кодексу України;

- рішення про коригування митної вартості товарів №UA205140/2023/000482/2 від 10.07.2023 на рівні 1,20 дол.США/кг за МД UA205140/2023/053875 від 07.07.2023 з врахуванням положень статті 64 Митного кодексу України;

- рішення про коригування митної вартості товарів №UA205140/2023/000468/2 від 05.07.2023 товар 1 - на рівні 3,91 дол.США/кг за МД UA205050/2023/027260 від 11.04.2023, з врахуванням положень статті 64 Митного кодексу України; товар 2 - на рівні 2,48 дол.США/кг за МД UA100430/2023/473411 від 25.05.2023, врахуванням положень статті 64 Митного кодексу України.

Крім того, Волинська митниця видала картки відмови в прийнятті митних декларацій.

Позивач, не погоджуючись із рішеннями відповідача про коригування митної вартості товару, звернувся до суду із цим позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що склалися між сторонами, суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Засади державної митної справи, в тому числі процедури митного контролю та митного оформлення товарів, що переміщуються через митний кордон України, умови та порядок справляння митних платежів, визначаються МК України від 13.03.2012 №4495-VІ.

Відповідно до вимог частини першої статті 246 МК України метою митного оформлення є забезпечення дотримання встановленого законодавством України порядку переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, а також забезпечення статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товарів.

Згідно з частиною першою статті 248 МК України митне оформлення розпочинається з моменту подання митному органу декларантом або уповноваженою ним особою митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення, а в разі електронного декларування - з моменту отримання митним органом від декларанта або уповноваженої ним особи електронної митної декларації або електронного документа, який відповідно до законодавства замінює митну декларацію.

Частина перша статті 257 МК України передбачає, що декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення.

Відповідно до частини шостої статті 257 МК України умови та порядок декларування, перелік відомостей, необхідних для здійснення митного контролю та митного оформлення, визначаються цим Кодексом. Положення про митні декларації та форми цих декларацій затверджуються Кабінетом Міністрів України, а порядок заповнення таких декларацій та інших документів, що застосовуються під час митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення, - центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Статтею 49 МК України визначено, що митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Відповідно до частини першої статті 51 МК України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.

Згідно із частинами першою - третьою статті 52 цього ж Кодексу заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою. Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; 2) подавати митному достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації. Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, мають право: 1) надавати митному органу (за наявності) додаткові відомості у разі потреби уточнення інформації; 2) на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі визнання митним органом заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю; у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу X цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої статті 55 цього Кодексу; 3) проводити цінову експертизу договору (контракту) шляхом залучення експертів за власні кошти; 4) оскаржувати у порядку, визначеному главою 4 цього Кодексу, рішення митного органу щодо коригування митної вартості оцінюваних товарів та бездіяльність митного органу щодо неприйняття протягом строків, встановлених статтею 255 цього Кодексу для завершення митного оформлення, рішення про визнання митної вартості оцінюваних товарів; 5) приймати самостійне рішення про необхідність коригування митної вартості після випуску товарів; 6) отримувати від митного органу інформацію щодо підстав, з яких митний орган вважає, що взаємозв`язок продавця і покупця вплинув на ціну, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари; 7) у випадках та в порядку, визначених цим Кодексом, вимагати від митного органу надання письмової інформації про причини, за яких заявлена ними митна вартість не може бути визнана; 8) у випадках та в порядку, визначених цим Кодексом, вимагати від митного органу надання письмової інформації щодо порядку і методу визначення митної вартості, застосованих при коригуванні заявленої митної вартості, а також щодо підстав для здійснення такого коригування.

Як передбачено частинами другою - третьою статті 53 МК України, документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування. У разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Частинами першою - третьою статті 54 вказаного Кодексу визначено, що контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу. За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Відповідно до частин першої, другої, п`ятої, шостої статті 55 МК України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів. Прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: 1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; 2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; 3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана митним органом; 4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування; 5) інформацію про: а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу X цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої цієї статті; б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості до органу вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду. Декларант може провести консультації з митним органом з метою обґрунтованого вибору методу визначення митної вартості на підставі інформації, яка наявна в митного органі. На вимогу декларанта консультації проводяться у письмовому вигляді.

Згідно з частинами першою, другою статті 57 вказаного Кодексу передбачено, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний. Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

За приписами частин першої, другої статті 64 МК України у разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58 - 63 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GATT). Митна вартість, визначена згідно з положеннями цієї статті, повинна ґрунтуватися на раніше визнаних (визначених) митними органами митних вартостях.

На думку суду, виходячи із встановлених обставин справи та досліджених доказів, відповідач безпідставно відмовив у визнанні заявленої митної вартості товарів, з огляду на таке.

Судом встановлено, що як до митного оформлення, так і до суду позивач надав передбачені статтею 53 МК України документи, які підтверджують задекларовану митну вартість товару, зокрема: рахунки-фактури (інвойси) FV2023/06/0406 від 15.06.2023, FV2023/06/0421 від 22.06.2023, №FV2023/06/0425 від 23.06.2023, №390026235 від 04.05.2023, №FV2023/06/0429 від 27.06.2023, №2301013681 від 07.07.2023, №FV2023/07/0451 від 07.07.2023, №FV2023/06/00291 від 29.06.2023, копії МД країни-відправлення №23PL301010E0817026, №23PL301010E0850411, №23PL301010Е0855620, №23LTLC0100EK1BBED4, №23PL301010Е1580759, №23DЕ533010751479В5, №23PL301010E0923187, №23LTLC0100EK1CE8C3, прайс-листи продавця товару; сертифікат якості; банківські платіжні документи №12 від 15.06.2023, №18 від 22.06.2023, №19 від 23.06.2023, №43 від 04.05.2023, №15 від 27.06.2023, №18 від 07.07.2023, №28 від 29.06.2023, №196 від 06.07.2023.

Суд зауважує, що ціна товару, відображена у рахунках-фактурах відповідає ціні, яка зазначена у відповідних прайс-листах (з урахуванням ціни за 1 кг товару) та платіжних документах.

Суд вважає, що відсутні підстави ставити під сумнів заявлену декларантом за першим методом митну вартість спірних товарів, оскільки така вартість підтверджується поданими до митного оформлення документами, у яких відсутні ознаки підробки або розбіжності щодо вартості товару, та документи містять достатньо відомостей щодо ціни товару.

В рішенні про коригування митної вартості товарів від 05.07.2023 №UA205140/2023/000468/2 відповідач вказує на те, що згідно п. 5 зовнішньоекономічного договору (контракту) від 20.03.2023 №00032023 зазначено, що передоплата за товар відбувається згідно проформи-інвойсу, однак даний документ не поданий до митного оформлення.

З цього приводу суд зазначає, що умовами контракту від 20.03.2023 №00032023, укладеного між ТзОВ «ФУДЛАЙФ ПЛЮС» та іноземною компанією «POL-EXPORT», визначено, що оплата товару здійснюється на умовах визначених в інвойсах та може включати в себе: передоплату, оплату по факту поставки та/чи оплату з відстрочкою платежу (п. 6 даного контракту). Відсутність визначення умов оплати у поданих рахунках-фактурах та ненадання декларантом проформ-інвойсів, за наявності поданих митниці платіжних документів про оплату за товар (відображені у картках відмови), не позбавляло митного органу дійти висновку про передоплату за отриманий товар та перевірити відповідність числових значень митної вартості у поданих документах. А тому суд вважає безпідставними твердження відповідача про те, що декларантом не подано документів, необхідних для визначення митної вартості.

Також в рішеннях про коригування митної вартості товарів відповідач вказує на те, що прайс-листи містять інформацію від відправника, інформацію від виробника товару декларантом не надано, де має міститись інформація для загального (широкого) кола покупців та містити весь асортимент продукції, який виробник пропонує для продажу.

Позивач надав митниці прайс-листи від продавця товару, а не від виробника товару, оскільки у господарських відносинах перебував саме із продавцем товару. Відсутність прайс-листів від виробника товару для загального (широкого) кола покупців та щодо усього асортименту продукції, який виробник пропонує для продажу, за наявності поданих документів, які надають можливість перевірити правильність числових значень митної вартості, визначеної за першим методом, не є підставою для витребовування у декларанта додаткових документів та в подальшому для коригування митної вартості за резервним методом.

Відображення ціни товару у митних деклараціях країни-відправлення в іншій валюті (польський злотий), ніж та, яка зазначена у рахунках-фактурах (євро чи долар США) не є розбіжністю у поданих документах щодо числових значень митної вартості, оскільки митна вартість визначається з врахуванням фактурної вартості товару, а не вартості, яка відображена у митних деклараціях країни-відправлення. До того ж, ціна товару, яка відображена у митних деклараціях країни-відправлення у валюті польський злотий, є конвертованою по відношенню до валюти, яка зазначена в рахунках-фактурах, однак з урахуванням курсу валют станом на дату заповнення таких декларацій країни-відправлення, а не станом на дату складення відповідних рахунків-фактур, а тому курсова різниця не може свідчити про розбіжність у поданих документах та заниження декларантом ціни товару. При цьому, декларантом подано митному органу відомості щодо конвертації валют. Відповідач в оскаржуваних рішеннях не навів аргументованих підстав для неврахування таких пояснень позивача, а також не зазначив в чому полягає неможливість пересвідчитися митному органу у правильності такої конвертації валют.

У рішенні про коригування митної вартості товарів від 29.06.2023 №UA205140/2023/000442/2 відповідач також вказав на розбіжність, а саме: наданий банківський платіжний документі №43 від 04.05.2023, в якому сума оплати за товар згідно інвойсу №3900246235 від 04.05.2023 становить 23175,10 дол.США, тоді як до митного оформлення ( гр.22, 42 митної декларації ) заявлена вартість 18025,08 дол.США.

Судом встановлено, що товари згідно рахунків-фактур можуть відвантажуватись окремими партіями, про що складається додаток до рахунка-фактури чи специфікація. Оплата проводиться за всю партію товару, з посиланням у платіжній інструкції на рахунок-фактуру. З огляду на це щодо деяких поставок проведена оплата не кореспондується із заявленою до митного оформлення вартістю товару. Зокрема, щодо товару №4, рахунок-фактура №3900246235 виставлено на всю партію товару, тобто 23175 доларів США, рахунок формувався на 26947,8 кг, оплата також проведена на всю партію товару, підтвердженням чого є платіжна інструкція №43 від 04.05.2023, проте відвантажено було частину товару, 20959,4 кг на загальну суму 18025,08 доларів США.

На партію відвантаженого товару було сформовано додаток до рахунка-фактури №3900246235.

Таким чином, позивачем підтверджено заявлення митної вартості на суму 18025,08 дол.США.

В оскаржуваних рішеннях про коригування митної вартості товарів у Волинської митниці сумніви виникли також через те, що місце виставлення рахунків-фактур не кореспондується із місцем відвантаження товарів.

Стосовно вказаних сумнівів митного органу, суд враховує, що експортери-відправники TECHNO GROUP SP.O.O., SIWIN FOODS LTD, BOSELER GOLDSCHMAUS GmbH, POL-EXPORT є великими компаніями-постачальниками замороженої риби та м`ясопродукції. Той факт, що місце відвантаження товарів не співпадає із місцем виставлення рахунків-фактур пояснюється тим, що заморожені товари потребують належних умов зберігання, тобто у холодильних камерах, чи холодильних складах. Компанії мають право орендувати такі камери, чи склади в третіх осіб. Тобто місце відвантаження товару - це є місце знаходження холодильних складів, чи морозильних камер, що може і не співпадати із юридичною адресою компаній (а в рахунках-фактурах вказується саме юридична адреса).

Крім того, що у розділі №4 укладених Контрактів міститься положення з приводу того, що вантажовідправником товарів може бути третя сторона. Саме тому наявність у експортних митних деклараціях та у автотранспортних відомостей про компаній-вантажовідправників, узгоджується із укладеними контрактами.

Суд враховує, що компанія-експортер вправі відвантажувати товари зі своїх складів, орендованих морозильних камер, котрі знаходяться не тільки на території Польської Республіки, а й у інших країнах Європейського Союзу. Надання будь-яких договорів на право користування експортером холодильними камерами на території країн Європейського Союзу ніяким чином не впливає на рівень заявленої митної вартості товарів. Окрім того, умови доставки, що використовуються передбачають що вартість доставки включаються безпосередньо до митної вартості товарів, тому окремо позивачем не сплачуються.

Також відповідач зазначає, що в копіях митних декларацій країни-відправлення числове значення вартості товару становить злоті, проте в рахунку-фактури вартість товару зазначена в євро.

З цього приводу суд зазначає, що в такому випадку митний орган мав можливість самостійно здійснити конвертацію валют та перевірити правильність визначення митної вартості з урахуванням ціни товару, яка зазначена у рахунку-фактурі по відношенню до ціни, яка визначена у митній декларації країни-відправлення у валюті польський злотий. У рішеннях про коригування митної вартості товарів відповідач не навів доказів заниження позивачем фактурної вартості у порівнянні із статистичною вартістю, яка відображена у декларації країни-відправлення.

Щодо транспортних витрат на перевезення товару, то відповідачем не надано суду належних доказів, що підтверджують їх не співмірність.

Суд звертає увагу, що в порядку частини третьої статті 53, пункту 2 частини п`ятої статті 54 МК України відповідач має право запитувати від декларанта лише ті документи, які необхідні для підтвердження заявленої митної вартості.

Декларант при митному оформленні імпортованого товару зобов`язаний надати документи за переліком, визначеним частиною другою статті 53 МК України. Контролюючий орган вправі витребувати додаткові документи на підтвердження задекларованої митної вартості у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що є обов`язковою обставиною, з якою закон пов`язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення митної вартості товару. Такі сумніви можуть бути зумовлені, зокрема неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товару, невідповідністю характеристик товару, зазначених у поданих документах, результату митного огляду цього товару, порівнянням заявленої митної вартості з митною вартістю ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено.

Разом з тим, повноваження контролюючого органу витребувати додаткові документи стосується тільки тих документів, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всіх, передбачених статтею 53 МК України, документів. Ненадання декларантом витребуваних контролюючим органом документів може бути підставою для коригування митної вартості у випадку, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують об`єктивних сумнівів щодо достовірності наданої декларантом інформації.

Такий висновок щодо застосування норм статей 53, 54 МК України Верховний Суд зробив в ряді постанов, зокрема в постановах від 27.03.2020 (справа №540/2605/18), від 06.05.2020 (справа №140/1713/19), від 21.10.2021 (справа №420/4820/19).

В оскаржуваних рішеннях відсутнє належне обґрунтування того, що виявлені митним органом розбіжності у поданих декларантом документах впливають на митну вартість товарів, та суд вважає, що розбіжності, про які зазначено у цих рішеннях про коригування митної вартості товару, не можуть впливати на митну вартість товару та не могли бути правовою підставою для витребування відповідачем додаткових документів у декларанта.

З урахуванням наведеного, суд вважає, що митний орган не виконав обов`язку щодо зазначення конкретних обставин, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а вказані відповідачем сумніви не можна визнати обґрунтованими, позаяк суду не надані докази того, що подані декларантом документи містять розбіжності, у них наявні ознаки підробки або вони не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що підлягає сплаті за ці товари. Відтак, суд погоджується із доводами позивача про те, що декларантом було подано усі документи, що підтверджують правомірність декларування товару за основним (першим) методом, та які чітко ідентифікують придбаний товар, містять об`єктивні та достовірні дані, не містять дефектів та підтверджують числові значення, зазначені в МД, у зв`язку із чим відповідач безпідставно не визнав заявлену декларантом митну вартість та витребував додаткові документи у декларанта, а у подальшому, у зв`язку із неподанням додаткових документів, прийняв оскаржувані рішення про коригування митної вартості товарів.

Митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості (частина шоста статті 54 МК України).

Вказані правові висновки підтверджуються чіткою та послідовною практикою Верховного Суду, яка наведена, зокрема, у постановах від 12.03.2020 у справі №804/6243/14, від 02.03.2021 у справі №380/842/20. У цих рішеннях суду касаційної інстанції також зазначено, що у процедурах контролю за митною вартістю товару предметом доказування є ціна товару та інші складові митної вартості товару.

На думку суду, в оскаржуваних рішеннях про коригування митної вартості товарів відсутнє належне обґрунтування того, що виявлені митним органом розбіжності впливають на митну вартість товарів, та суд вважає, що вказані вище розбіжності не можуть впливати на митну вартість товару та не могли бути правовою підставою для витребування відповідачем додаткових документів у декларанта.

Приписами пунктів 2, 4 частини другої статті 55 МК України передбачено, що прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування.

У відзиві відповідач, зокрема, звертає увагу на те, що митну вартість визначено за резервним методом згідно зі статтею 64 Митного кодексу України на підставі цінової інформації ЄАІС Держмитслужби.

За усталеною та послідовною практикою Верховного Суду (постанови від 10.06.2021 у справі №815/6854/17, від 14.07.2020 у справі №809/1734/16) навіть наявність у митного органу інформації про те, що митна вартість раніше імпортованих товарів, випущених у вільний обіг не відповідає вартості заявленій позивачем, не може утворити підстав для відмови у визнанні заявленої митної вартості за основним методом, оскільки митні органи при здійсненні митного контролю, у тому числі й з питань контролю правильності визначення митної вартості, мають діяти у спосіб, визначений МК України, а відомості, які містяться в автоматизованій системі аналізу та управління ризиками, мають лише допоміжний інформаційний характер при прийнятті органом доходів і зборів відповідних рішень. Наявність в автоматизованій системі аналізу та управління ризиками інформації про те, що митна вартість раніше імпортованих товарів, випущених у вільний обіг, є більшою, ніж задекларована декларантом, за відсутності інших визначених законом підстав, що обумовлюють межі і способи здійснення органом доходів і зборів контролю митної вартості, не утворює підстав для відмови у визнанні заявленої декларантом митної вартості за основним методом та її визначенні за іншим методом, адже торгові відносини є різноманітними, здійснюються на принципах автономії волі та свободи договору, при цьому безліч обставин можуть впливати на їх ціну (характеристика товару, виробник, торгова марка, умови і обсяги поставок, наявність знижок тощо). Автоматизована система аналізу та управління ризиками не може містити усієї інформації, що стосується суб`єктів зовнішньоекономічної діяльності, товарів і умов їх продажу, тому такі дані не можуть мати більше значення, ніж надані декларантом первинні документи про товар.

На думку суду, формально нижчий рівень митної вартості імпортованого товару від рівня митної вартості іншого митного оформлення у даному випадку не може розцінюватись як заниження декларантом митної вартості та не є перешкодою для застосування першого методу визначення митної вартості товару, і не може бути достатньою та самостійною підставою для відмови у здійсненні митного оформлення товару за першим методом визначення його митної вартості.

Крім того, суд звертає увагу на те, що однієї лише вказівки на наявність розбіжностей та недоліків у поданих документах, без роз`яснення, в чому такі розбіжності полягають, який їхній вплив на митну вартість оцінюваного товару і чому без їх усунення заявлена митна вартість не може бути визнана, недостатньо для висновку про неможливість застосування основного методу визначення митної вартості.

У зв`язку із чим, суд вважає, що позивачем подано для митного оформлення імпортованого товару документи, які чітко ідентифікували оцінюваний товар та містили об`єктивні і достовірні дані, що піддавалися обчисленню, підтверджували ціну товарів, що підлягала сплаті позивачем на користь продавця, тобто підтверджували митну вартість товарів за ціною договору згідно з вимогами частин четвертої та п`ятої статті 58 Митного кодексу України, і в митного органу, враховуючи вищевикладені обставини, не було підстав вимагати у декларанта додаткові документи для підтвердження митної вартості.

Натомість, відповідачем не надано суду жодних доказів того, що документи, подані позивачем для митного оформлення товару є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації.

Як вбачається з оскаржуваних рішень, відповідач митну вартість визначив за другорядним методом резервним. Його застосування передбачене статтею 64 МК України, згідно з якою у разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58-63 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GAТТ). Митна вартість, визначена згідно з положеннями цієї статті, повинна ґрунтуватися на раніше визнаних (визначених) митним органом митних вартостях.

Відповідно до пунктів 2, 4 частини другої статті 55 МК України прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування.

Таким чином, у рішеннях про коригування заявленої митної вартості, крім номера та дати митних декларацій, які були взяті за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, орган доходів і зборів повинен також навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо та зазначити докладну інформацію і джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів.

Аналогічної правової позиції дотримується Верховний Суд в постанові від 08.02.2019 року в справі № 825/648/17 (№ К/9901/16592/18).

Разом з тим, у спірних рішеннях митний орган лише вказав номери та дати митних декларацій, на основі яких було здійснено коригування митної вартості товару, що не дає підстав вважати вказані рішення обґрунтованими та мотивованими.

На думку суду, відповідач не виконав обов`язку щодо наведення у рішеннях про коригування митної вартості товарів порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за резервним методом.

Відтак, з урахуванням встановлених обставин справи та наведених норм чинного законодавства України, суд дійшов висновку про те, що відповідач безпідставно відмовив у визнанні заявленої митної вартості спірних товарів, оскільки позивач через уповноваженого декларанта надав передбачені чинним законодавством документи, які підтверджують митну вартість товару, що ввозиться, та дають можливість визначити митну вартість товару за ціною договору шляхом застосування першого методу, оскаржувані рішення про коригування митної вартості товарів є необґрунтованим та таким, що не відповідають вказаним вище нормам МК України, у зв`язку із чим з наведених вище мотивів та підстав позовні вимоги про визнання протиправними та скасування рішень належить задовольнити.

При цьому, суд враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи), сформовану в пункті 58 рішення у справі Серявін та інші проти України (№ 4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії (Ruiz Torija v. Spain) № 303-A, пункт 29).

Крім того, відповідно до статті 244 КАС України суд під час ухвалення рішення вирішує, як розподілити між сторонами судові витрати.

Згідно з частиною першою статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Отже, на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача необхідно стягнути судовий збір в сумі 17 186,19 грн, що був сплачений платіжною інструкцією від 16.11.2023 №29.

Щодо стягнення за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача витрат на професійну правничу допомогу в сумі 15 000,00 грн., суд зазначає наступне.

Відповідно до частин першої, другої статті 134 КАС України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Згідно з частиною третьою статті 134 КАС України для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Водночас частинами четвертою, п`ятою статті 134 КАС України встановлено, що для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Разом з тим, відповідно до частин шостої та сьомої статті 134 КАС України визначено, що у разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення не співмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Відповідно до частин сьомої, дев`ятої статті 139 КАС України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. За відсутності відповідної заяви або неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду. При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов`язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

У пункті 269 Рішення у справі «East/West Alliance Limited» проти України» Європейський суд з прав людини зазначив, що угода, за якою клієнт адвоката погоджується сплатити в якості гонорару певний відсоток від суми, яку присудить позивачу суд - у разі якщо така сума буде присуджена та внаслідок якої виникають зобов`язання виключно між адвокатом та його клієнтом, не може бути обов`язковою для Суду, який повинен оцінити рівень судових та інших витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою (див. вищезазначене рішення щодо справедливої сатисфакції у справі «Іатрідіс проти Греції» (Iatridis v. Greece), п. 55 з подальшими посиланнями).

Виходячи з аналізу вищевказаних правових норм вбачається, що склад та розмір витрат на професійну правничу допомогу підлягає доказуванню в судовому процесі. Сторона, яка хоче компенсувати судові витрати повинна довести та підтвердити розмір заявлених судових витрат, а інша сторона може подати заперечення щодо не співмірності розміру таких витрат. Результат та вирішення справи безпосередньо пов`язаний із позицією, зусиллям і участю в процесі представника інтересів сторони за договором. При цьому, такі надані послуги повинні бути обґрунтованими, тобто доцільність надання такої послуги та її вплив на кінцевий результат розгляду справи, якого прагне сторона, повинно бути доведено стороною в процесі.

Як вбачається із доданих письмових доказів (договору про надання правової допомоги від 01.02.2023, попереднього (орієнтовного) розрахунку суми витрат на професійну правничу допомогу від 31.10.2023 №31/10-01, платіжного доручення від 15.11.2023 №28, позивач сплатив Адвокатському бюро «Крючкова» кошти в загальній сумі 15 000,00 грн, на оплату правової допомоги, яка відповідно до попереднього (орієнтовного) розрахунку суми витрат на професійну правничу допомогу складається з: ознайомлення керівника позивача із процесуальними правами та обов`язками щодо захисту прав та інтересів порушеного права (30 хв.) ознайомлення з рішеннями про коригування митної вартості товарів та іншими товаросупровідними документами наданими до митного оформлення (1,5 год.); подання письмових пояснень на вимогу митного органу (2 год); пошук інформації щодо контрагента у мережі Інтернет та перевірка правосуб`єктності учасників зовнішньоекономічної операції (1 год.); складання стратегії представництва товариства у суді щодо даної справи (1 год.); вивчення судової практики з відповідних правовідносин (2 год.); складання та подання позовної заяви (3 год.). Орієнтовна сума витрат на правову допомогу становить 15 000,00 грн.

Суд зазначає, що при визначенні суми відшкодування судових витрат, суд повинен керуватися критерієм реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерієм розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та суті виконаних послуг. Надані послуги повинні бути обґрунтованими, тобто повинно бути доведено доцільність надання такої послуги та її вплив на кінцевий результат розгляду справи.

Крім того, враховуючи вимоги статей 134, 139 КАС України під час вирішення питання про розподіл судових витрат, суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами сьомою-дев`ятою статті 139 КАС України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Об`єднаної палати Верховного Суду від 03.10.2019 у справі №922/445/19.

Таким чином, з наведеної правової позиції слідує, що суд вправі зменшити розмір судових витрат на професійну правничу допомогу адвоката як за клопотанням сторони, так і з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами сьомою-дев`ятою статті 139 КАС України, з урахуванням конкретних обставин справи та з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.

Вирішуючи питання обґрунтованості розміру витрат на професійну правничу допомогу та пропорційності їх складності правовому супроводу цієї справи, суд зазначає, що предметом позову є рішення про коригування митної вартості, які складено за наслідками митного декларування однієї партії товарів; спірні правовідносини регулюються нормами МК України та великої кількості підзаконних нормативно-правових актів, які підлягають дослідженню і застосуванню адвокатом, не передбачають. При цьому такі послуги, як ознайомлення керівника позивача із процесуальними правами та обов`язками, ознайомлення з оскаржуваними рішеннями про коригування митної вартості товарів та іншими товаросупровідними документами, подання письмових пояснень на вимогу митного органу, пошук інформації щодо контрагента в мережі інтернет та перевірка правосуб`єктності учасників зовнішньоекономічної операції, вивчення судової практики з відповідних правовідносин охоплюються загальною діяльністю адвоката та мають на меті складання позовної заяви і подання її до суду.

На думку суду, виходячи із критеріїв, визначених частинами третьою, п`ятою статті 134, частиною дев`ятою статті 139 КАС України (зокрема, складність справи, яку розглянуто за правилами спрощеного позовного провадження; час, який об`єктивно необхідно було витратити на підготовку позовної заяви, зважаючи на обсяг наданих адвокатом послуг), враховуючи викладені відповідачем заперечення щодо відшкодування витрат на правничу допомогу, на користь позивача необхідно стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача витрати на правничу допомогу у розмірі 5 000,00 грн.

Отже, враховуючи вищевикладене, за рахунок бюджетних асигнувань відповідача необхідно стягнути на користь позивача судовий збір у розмірі 17 186,19 грн та витрати на правову допомогу у розмірі 5 000,00 грн.

Керуючись статтями 2, 72-77, 90, 134, 139, 241-246, 255, 257, 260, 262, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, на підставі Митного кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати рішення Волинської митниці про коригування митної вартості товарів від 21.06.2023 №UA205140/2023/000421/2, від 26.06.2023 №UA205140/2023/000434/2, від 27.06.2023 №UA205140/2023/000439/2, від 29.06.2023 №№ UA205140/2023/000442/2, UA205140/2023/00044/2, від 05.07.2023 № UA205140/2023/000468/2, від 10.07.2023 №№ UA205140/2023/000480/2, UA205140/2023/000482/2.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Волинської митниці на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФУДЛАЙФ ПЛЮС» судовий збір у сумі 17 186 (сімнадцять тисяч сто вісімдесят шість) гривень 19 копійок та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 5 000 (п`ять тисяч гривень) 00 копійок.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 295 КАС України. У разі подання апеляційної скарги рішення якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Позивач: товариство з обмеженою відповідальністю «ФУДЛАЙФ ПЛЮС» (43023, Волинська область, місто Луцьк, вулиця Лідавська, 1, код ЄДРПОУ 44359373)

Відповідач: Волинська митниця (44350, Волинська область, Любомльський район, село Римачі, вулиця Призалізнична, 13, код ЄДРПОУ 43958385)

СуддяВ.В. Дмитрук


Суд	Волинський окружний адміністративний суд
Дата ухвалення рішення	29.01.2024
Оприлюднено	01.02.2024
Номер документу	116642771
Судочинство	Адміністративне
Категорія	Справи з приводу реалізації державної політики у сфері економіки та публічної фінансової політики, зокрема щодо митної справи (крім охорони прав на об’єкти інтелектуальної власності); зовнішньоекономічної діяльності; спеціальних заходів щодо демпінгового та іншого імпорту, у тому числі щодо визначення митної вартості товару

Дмитрук Валентин Васильович

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

Телеграм Вайбер

Опендатабот для телефону

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

🇺🇦 Зроблено в Україні

Рішеннявід 29.01.2024 по справі 140/35127/23ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Судовий реєстр по справі —140/35127/23

Рішення від 29.01.2024

Рішення
від 29.01.2024 по справі 140/35127/23
ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД