Ухвала

від 29.01.2024 по справі 140/2341/19

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами

29 січня 2024 року ЛуцькСправа № 140/2341/19 Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Ксензюка А.Я.,

при секретарі судового засіданні Торгун С.В.,

за участю представника заявника Роскошнової Д.А.,

представника позивача Семенюк А.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву Головного управління ДПС у Волинській області про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Волинського окружного адміністративного суду від 22.10.2019 в справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Агротехніка» до Головного управління ДФС у Волинській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Агротехніка» звернулося з позовом до Головного управління ДФС у Волинській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 10.07.2019 №0007621404 та №0007631404.

Рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 22.10.2019, залишеним без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 24.06.2020, позов задоволено повністю, визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Волинській області від 10.07.2019 №0007621404 та №0007631404.

22.05.2023 до Волинського окружного адміністративного суду надійшла заява Головного управління ДПС у Волинській області про перегляд за нововиявленими обставинами судового рішення в адміністративній справі №140/2341/19, відповідно до якої просить суд скасувати рішення суду від 22.10.2020 та ухвалити нове судове рішення, яким у задоволенні позову ТзОВ «Агротехніка» відмовити повністю.

Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 29.06.2023, залишеною без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 29.08.2023, відмовлено у задоволенні заяви Головного управління ДПС у Волинській області про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Волинського окружного адміністративного суду від 22.10.2019 у справі №140/2341/19 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Агротехніка» до Головного управління ДФС у Волинській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень

Постановою Верховного Суду від 16.11.2023 року скасовано ухвалу Волинського окружного адміністративного суду від 29.06.2023 та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 29.08.2023 про відмову в задоволенні заяви про перегляд за нововиявленими обставинами судового рішення у справі № 140/2341/19. Справу № 140/2341/19 направлено до Волинського окружного адміністративного суду на новий розгляд в частині розгляду заяви Головного управління ДПС у Волинській області про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Волинського окружного адміністративного суду від 22.10.2019.

Ухвалою судді Волинського окружного адміністративного суду від 05 грудня 2023 року прийнято до провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Агротехніка» до Головного управління ДФС у Волинській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень в частині розгляду заяви Головного управління ДПС у Волинській області про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Волинського окружного адміністративного суду від 22.10.2019; ухвалено розгляд заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням учасників справи та призначено судове засідання у справі на 10:00 20 грудня 2023 року в залі судових засідань Волинського окружного адміністративного суду.

Ухвалою суду від 20 грудня 2023 року замінено відповідача - Головне управління ДФС у Волинській області на правонаступника Головне управління ДПС у Волинській області (ідентифікаційний код відокремленого підрозділу 44106679).

Заява про перегляд за нововиявленими обставинами судового рішення мотивована тим, що з рішення Волинського окружного адміністративного суду від 22.10.2019 вбачається, що суд прийшов до висновку, що документи, надані позивачем на підтвердження фактичного здійснення господарських операцій беззаперечно свідчать про факт вчинення господарських операцій, надані позивачем первинні документи є достатніми та вичерпними для такого висновку, оскільки предметом спору в цій справі є підтвердження обставин реальності відображення у податковому обліку господарських операцій, які фактично знайшли своє підтвердження під час розгляду справи судом стосовно врахування реального часу їх здійснення, наявності матеріальних та трудових ресурсів, основних засобів для здійснення відповідної господарської діяльності, що свідчить реальність правових наслідків за такими господарськими операціями.

Водночас, ГУ ДПС у Волинській області 25.04.2023 з листа Державної податкової служби України від 25.04.2023 №8956/7/99-00-05-02-01-07 стало відомо про наявність ухвали Бабушкінського районного суд м. Дніпропетровська від 17.10.2022 у справі №932/5772/22 відносно ОСОБА_1 за ч. 5 ст. 27, ч.2 ст.205-1 Кримінального кодексу, України що набрала законної сили 25.10.2023.

Як вбачається з вищезазначеної ухвали, у лютому 2018 року, ОСОБА_1 , знаходячись в районі Центрального залізничного вокзалу за адресою: м.Дніпро, площа Вокзальна, 11, більш точне місце, дату та час у ході досудового розслідування встановити не виявилось можливим, одержав пропозицію від невстановленої слідством особи за грошову винагороду здійснити пособництво при перереєстрації на своє ім`я суб`єкт підприємницької діяльності (юридичну особу) без подальшої мети ведення фінансово- господарської діяльності та без виконання адміністративно-розпорядчих функцій у якості службової особи й отримання прибутку у якості засновника підприємства за результатами розподілення матеріальних благ від фінансово-господарської діяльності товариства.

В подальшому, в червні 2018 року, невстановлена слідством особа на ім`я ОСОБА_2 познайомила ОСОБА_1 із невстановленою слідством особою на ім`я ОСОБА_3 , під час під час розмови з якою, в той же період часу, в районі АДРЕСА_1 , більш точне місце, дату та час у ході досудового розслідування встановити не виявилось можливим, ОСОБА_1 одержав від неї пропозицію за грошову винагороду в розмірі 4000 грн здійснити пособництво при перереєстрації на своє ім`я СВК «Три колоси України» (код 42092104), а саме сприяти внесенню в документи, які відповідно до закону подаються для проведення державної реєстрації вказаної юридичної особи, завідомо неправдивих відомостей, перереєструвавши на своє ім`я СВК «Три колоси України» без подальшої мети ведення фінансово-господарської діяльності та без виконання адміністративно-розпорядчих функцій у якості службової особи й отримання прибутку у якості засновника підприємства за результатами розподілення матеріальних благ від фінансово-господарської діяльності кооперативу,

В свою чергу ОСОБА_1 , усвідомлюючи протиправний характер запропонованих йому дій, бажаючи отримати в якості винагороди запропоновані грошові кошти, з корисливих мотивів, погодився на вказану пропозицію, а саме стати новим засновником та директором сільськогосподарського виробничого кооперативу «Три колоси України» (код 42092104), таким чином вступив у попередню змову із невстановленими слідством особами, розуміючи при цьому, що здійснювати господарську діяльність, яка передбачена статутом кооперативу, виконувати функції (обов`язки) засновника та директора кооперативу і займатися підприємницькою діяльністю, пов`язаною з виробництвом товарів, виконанням робіт та/або наданням послуг він не буде.

ОСОБА_1 , діючи із корисливих спонукань, а також з метою забезпечення функціонування суб`єкта підприємницької діяльності - юридичної особи СВК «Три колоси України», зареєстрованого на власне ім`я в результаті вчинення ним пособницьких дій невстановленим досудовим розслідуванням особам, в період 31.07.2018, більш точного часу слідством не встановлено, відвідав по АДРЕСА_2 відділення банківської установи ПАТ КБ «Приватбанк» (код 14360570), де подав відповідну заяву, а також нові реєстраційні документи СВК «Три колоси України, необхідні для отримання доступу до банківського рахунку №26000056213974 даного кооперативу, а саме завірену власноручним підписом та скріпленою печаткою СВК «Три колоси України» копію рішення №01/07/18 загальних зборів членів СВК «Три колоси України» від 27.07.2018, копію наказу №28/7 від 28.07.2018 про призначення на посаду директора СВК «Три колоси України», копію акта приймання-передачі частки в статутному капіталі СВК «Три колоси України» від 27.07.2018, виписку з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань від 30.07.2018, картку із зразками підписів та печатки СВК «Три колоси України», анкету - заяву клієнта юридичної особи - резидента про приєднання до умов і правил надання банківських послуг від 31.07.2018. За виконання усіх перелічених вище пособницьких дій, а також передачу копії власного паспорту, ідентифікаційного коду та інших персональних даних, необхідних для виготовлення документів на державну реєстрацію змін до відомостей про юридичну особу СВК «Три Колоси» (код 42092104) із завідомо неправдивими відомостями, ОСОБА_1 отримав від невстановленої слідством особи грошову винагороду в розмірі 4000 грн.

Дії ОСОБА_1 , що виразились в пособництві в підробленні документів, які відповідно до закону подаються для проведення державної реєстрації юридичної особи СВК «Три Колоси», а саме сприянні у внесенні до вказаних документів завідомо неправдивих відомостей шляхом надання невстановленим особам копії власного паспорту, ідентифікаційного коду та інших персональних даних, необхідних для їх виготовлення та подальшого проведення на підставі зазначених документів державної реєстрації змін до відомостей про юридичну особу СВК «Три Колоси» (код 42092104) в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, вчиненому за попередньою змовою групою осіб, порушили норми законодавчих актів України, що регулюють діяльність суб`єктів підприємницької діяльності та порядок оподаткування, кваліфіковані за ч.5 ст.27 ч. 2 ст.205-1 КК України (в редакції закону №835-VIII від 26.11.2015).

Відтак, заявник вказує, що ухвала Бабушкінського районного суд м. Дніпропетровська від 17.10.2022 у справі №932/5772/22 відносно ОСОБА_1 підтверджує правомірність дій контролюючого органу, та як наслідок спростовує доводи ТзОВ «Агротехніка», оскільки останнім діяльність здійснювалась поза межами правового поля без мети досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку. Недоведеність фактичного здійснення господарської операції (нездійснення операції) позбавляє первинні документи юридичної значимості для цілей формування податкової вигоди навіть за наявності правильно оформлених за зовнішніми ознаками та формою, але недостовірних та у зв`язку з цим юридично дефектних первинних документів, якщо рух коштів не забезпечений зв`язком з господарською діяльністю учасників цих операцій.

Зазначені обставини заявник вважає нововиявленими і такими, що не були відомі заявнику на час ухвалення судом рішення у справі.

З урахуванням викладеного, заявник просить суд:

- скасувати рішення Волинського окружного адміністративного суду від 22.10.2029 у справі №140/2341/19.

- ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позовної заяви ТОВ «Агротехніка» відмовити повністю.

В поданих до суду письмових поясненнях щодо заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами товариство «Агротехніка» вважає, що вона задоволенню не підлягає, оскільки правова оцінка, надана судом певному факту при розгляді іншої справи, не є обов`язковою для суду. Вважає, що вирок щодо посадової особи контрагента за статтею 205 Кримінального кодексу України, а також ухвала про звільнення особи від кримінальної відповідальності за цією статтею Кримінального кодексу України у зв`язку із закінченням строків давності не можуть створювати преюдицію для адміністративного суду, якщо тільки суд кримінальної юрисдикції не встановив конкретні обставини щодо дій чи бездіяльності позивача. Такі вирок чи ухвала суду за результатами розгляду кримінального провадження мають оцінюватися адміністративним судом разом з наданими первинними документами та обставинами щодо наявності первинних документів, правильності х оформлення, можливості виконання (здійснення) спірних господарських операцій, їх зв`язку з господарською діяльністю позивача та можливого використання придбаного товару (робіт, послуг у подальшій діяльності.

Згідно правових висновків наведених у постанові Великої Палати Верховного Суду від 07 липня 2022 року у справі № 160/3364/19 будь-який документ, виданий від імені суб`єкта господарювання (платника податків), що не був позбавлений відповідного статусу на час складення цього документа, має силу первинного документа та згідно зі статтею 44 ПК України та статтею 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» № 996-XIV підтверджує дані податкового обліку суб`єкта господарювання та/або його контрагентів у тому разі, якщо цей документ містить, зокрема достовірні дані про фактично здійснену господарську операцію та відображає м економічну суть; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції Водночас інший платник податків під час використання такого документа у своєму податковому обліку повинен діяти розумно, добросовісно та з належною обачністю, а також не мати достатніх підстав для сумніву в достовірності даних, внесених до відповідного документа своїм контрагентом, у тому числі стосовно даних щодо можливих дефектів правового статусу такого контрагента, а також щодо підпису та Інших засобів ідентифікації представників контрагента, які брали участь у господарській операції.

Натомість, згідно правових висновків наведених у тій же постанові, засудження посадової особи підприємства за статтею 205 КК України (переважно директора контрагента) не свідчить про фактичну відсутність у такої юридичної особи цивільної дієздатності, тобто одного з обов`язкових критеріїв визнання юридичної особи учасником податкових правовідносин, з огляду на те, що в податкових правовідносинах виникнення прав та обов`язків пов`язане насамперед зі спеціальним статусом платника податків, а не із загальною цивільно-правовою дієздатністю юридичної особи. За наявності статусу платника податків суб`єкт господарювання має підстави для складення первинних та інших документів, які повинні братися до уваги при підтвердженні даних податкового обліку

Відповідно до частини восьмої статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» №996-XIV відповідальність за несвоєчасне складання первинних документів і регістрів бухгалтерського обліку та недостовірність відображених у них даних несуть особи, які склали та підписали ці документи.

Таким чином, у приписах частини восьмої статті 9 Закону №996-XIV відображено принцип індивідуальної відповідальності платника податків

Водночас, як зазначає Велика Палата, немає жодних підстав перекладати на платника податків відповідальність за внесення до первинних документів недостовірних даних іншою особою. Інакше це буде суперечити принципу індивідуальної відповідальності та визначеним у статті 16 ПК України обов`язкам платника податків, до яких не віднесено те, що останній повинен дбати про правомірність податкового обліку контрагента.

В судовому засіданні представник Головного управління ДПС у Волинській області підтримав заявлені вимоги та просив задовольнити.

Представник позивача в судовому засіданні заперечив заявлені вимоги та просив відмовити в задоволенні останніх.

Заслухавши пояснення, доводи та заперечення представників сторін, дослідивши письмові докази та письмові пояснення, викладені у заяві про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами та поясненнях, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення вказаної заяви, з огляду на таке.

Відповідно до частини першої статті 361 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення, яким закінчено розгляд справи і яке набрало законної сили, може бути переглянуто за нововиявленими або виключними обставинами.

Частиною другою статті 361 Кодексу адміністративного судочинства України підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є: істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи; встановлення вироком суду або ухвалою про закриття кримінального провадження та звільнення особи від кримінальної відповідальності, що набрали законної сили, завідомо неправдивих показань свідка, завідомо неправильного висновку експерта, завідомо неправильного перекладу, фальшивості письмових, речових чи електронних доказів, що потягли за собою ухвалення незаконного рішення у цій справі; скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення судового рішення, яке підлягає перегляду.

При цьому, нововиявлені обставини - це факти, від яких залежить виникнення, зміна чи припинення прав і обов`язків осіб, що беруть участь у справі, тобто юридичні факти. Нововиявлені обставини за своєю юридичною суттю є фактичними даними, що в установленому порядку спростовують факти, які було покладено в основу судового рішення, та породжують процесуальні наслідки, впливають на законність і обґрунтованість ухваленого без їх врахування судового рішення.

До нововиявлених обставин належать факти об`єктивної дійсності, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші факти, які мають значення для правильного розв`язання спору. Необхідними та загальними ознаками нововиявлених обставин є: 1) існування цих обставин на час розгляду та вирішення справи і ухвалення судового рішення, про перегляд якого подається заява; 2) на час розгляду справи ці обставини об`єктивно не могли бути відомі ні заявникові, ні суду; 3) істотність цих обставин для розгляду справи (тобто коли врахування цих обставин судом мало б наслідком прийняття іншого судового рішення, ніж те, яке було прийняте).

Під нововиявленою обставиною мається на увазі фактична обставина, яка має істотне значення і яка об`єктивно існувала на час розгляду справи, але не була і не могла бути відома усім особам, які брали участь у справі, та суду.

Нова обставина, що з`явилася або змінилася після розгляду справи, не є підставою для перегляду справ.

Тобто, для визнання обставини нововиявленою недостатньо, щоб особа просто не знала про наявність певної істотної обставини, а потрібно, щоб вона і не могла знати про неї. Якщо вона все-таки могла знати про певну обставину за добросовісного ставлення до справи, тоді ця підстава для перегляду відсутня.

Отже, необхідними ознаками нововиявлених обставин є, по-перше, їх наявність на момент вирішення справи, по-друге, те, що ці обставини не були відомі і не могли бути відомі на той час суду та хоча б одному учаснику судового процесу, є істотними для розгляду справи, тобто належать до предмета доказування у справі та можуть вплинути на висновки суду про права та обов`язки осіб, які беруть участь у справі. Обставини, які вважаються нововиявленими, повинні одночасно відповідати цим вимогам.

Звертаючись до суду із заявою про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами, заявник посилається на ухвалу Бабушкінського районного суд м. Дніпропетровська від 17.10.2022 у справі №932/5772/22, тобто на обставину, яка виникла після ухваленням 22.10.2019 судом кінцевого рішення у даній справі.

Суд зазначає, що наведені в заяві обставини не є нововиявленими в силу приписів статті 361 Кодексу адміністративного судочинства України.

При цьому, суд враховує правову позицію Верховного Суду, викладену у постанові від 18.07.2022 у справі № 826/2212/17, де суд вказав, що не вважаються нововиявленими нові обставини, які виявлені після ухвалення судом рішення у справі.

Разом з тим, згідно правових висновків наведених у постанові Великої Палати Верховного Суду від 07 липня 2022 року у справі № 160/3364/19 будь-який документ, виданий від імені суб`єкта господарювання (платника податків), що не був позбавлений відповідного статусу на час складення цього документа, має силу первинного документа та згідно зі статтею 44 ПК України та статтею 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підтверджує дані податкового обліку суб`єкта господарювання та/або його контрагентів у тому разі, якщо цей документ містить, зокрема: достовірні дані про фактично здійснену господарську операцію та відображає її економічну суть; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції. Водночас інший платник податків під час використання такого документа у своєму податковому обліку повинен діяти розумно, добросовісно та з належною обачністю, а також не мати достатніх підстав для сумніву в достовірності даних, внесених до відповідного документа своїм контрагентом, у тому числі стосовно даних щодо можливих дефектів правового статусу такого контрагента, а також щодо підпису та інших засобів ідентифікації представників контрагента, які брали участь у господарській операції.

Натомість, згідно правових висновків наведених у тій же постанові, засудження посадової особи підприємства за статтею 205 КК України (переважно директора контрагента) не свідчить про фактичну відсутність у такої юридичної особи цивільної дієздатності, тобто одного з обов`язкових критеріїв визнання юридичної особи учасником податкових правовідносин, з огляду на те, що в податкових правовідносинах виникнення прав та обов`язків пов`язане насамперед зі спеціальним статусом платника податків, а не із загальною цивільно-правовою дієздатністю юридичної особи. За наявності статусу платника податків суб`єкт господарювання має підстави для складення первинних та інших документів, які повинні братися до уваги при підтвердженні даних податкового обліку.

Відповідно до частини восьмої статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» відповідальність за несвоєчасне складання первинних документів і регістрів бухгалтерського обліку та недостовірність відображених у них даних несуть особи, які склали та підписали ці документи.

Аналіз наведеної норми дає підстави вважати, що відповідальність, зокрема, за недостовірність відображених у первинних документах даних покладена саме на ту особу, яка склала та підписала ці документи. Відтак, кожен з учасників господарської операції відповідає лише за ті відомості, які до первинного документа вносив він сам.

Таким чином, у приписах частини восьмої статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» відображено принцип індивідуальної відповідальності платника податків.

Водночас, як зазначає Велика Палата, немає жодних підстав перекладати на платника податків відповідальність за внесення до первинних документів недостовірних даних іншою особою. Інакше це буде суперечити принципу індивідуальної відповідальності та визначеним у статті 16 ПК України обов`язкам платника податків, до яких не віднесено те, що останній повинен дбати про правомірність податкового обліку контрагента.

При цьому, важливо враховувати фактичну можливість платника податків усвідомлювати той факт, що від імені задекларованого в первинних документах суб`єкта господарювання діють неуповноважені особи. Мають бути наявні докази того, що законними заходами добросовісний платник податків міг перевірити правдивість відповідних первинних документів, а також мав достатні підстави, діючи з належною обачністю, для обґрунтованих сумнівів у достовірності складених іншими особами первинних документів. Інакше тлумачення норм податкового законодавства фактично перекладає обов`язок здійснення податкового контролю на самих платників податків.

Також, Велика Палата Верховного Суду також звернула увагу на те, що 23.05.2020р. набрали чинності зміни до статті 112 ПК, внесені Законом України від 16.01.2020 № 466-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві» (далі - Закон № 466-ІХ).

Так, відповідно до пункту 112.2 статті 112 ПК (у редакції Закону № 466-ІХ) особа вважається винною у вчиненні правопорушення, якщо буде встановлено, що вона мала можливість для дотримання правил та норм, за порушення яких цим Кодексом передбачена відповідальність, проте не вжила достатніх заходів щодо їх дотримання. Вжиті платником податків заходи щодо дотримання правил та норм податкового законодавства вважаються достатніми, якщо контролюючий орган не доведе, що, вчиняючи певні дії або допускаючи бездіяльність, за які передбачена відповідальність, платник податків діяв нерозумно, недобросовісно та без належної обачності. Проте доказів вчинення таких дій позивачем або бездіяльності, скаржник не наводить.

За висновками Великої Палати Верховного Суду зміни до статті 112 ПК України фактично закріпили нормативно ті підходи, які й на час виникнення спірних правовідносин активно використовувалися в судовій практиці. Суди застосовували доктрини належної обачності та індивідуальної юридичної відповідальності і до прийняття Закону N466-^ (зокрема, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду виклав відповідні висновки в постановах від 18 грудня 2018 року у справі N 816/1118/17, від 15 січня 2019 року у справі N 809/2918/13-а та від 20 жовтня 2020 року у справі N 806/705/18). При цьому Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду посилався також і на рішення ЄСПЛ «Інтерсплав проти України», у якому позиція щодо "залученості" платника податків до протиправних діянь контрагента фактично запроваджувала ту саму належну обачність, яка згодом була відображена в Законі Ы466-1Х. До того ж норма частини восьмої статті 9 Закону N 996-ХІУ, у якій відображено принцип індивідуальної відповідальності платника податків за внесення недостовірних відомостей до первинних документів, існувала й на час виникнення спірних правовідносин.

Як вказала Велика Палата Верховного Суду, сам собою факт використання первинних документів з недостовірними даними для підтвердження обставин здійснення господарської операції не повинен автоматично вказувати на безпідставність даних податкового обліку. Натомість, контролюючий орган має довести, що платник податків, приймаючи від контрагентів та використовуючи певні документи для цілей податкового обліку, діяв нерозумно, недобросовісно або без належної обачності. А це також пов`язано з фактичною можливістю й економічною доцільністю перевірки самим платником податків достовірності відомостей, які були включені до первинних документів. Мають бути наявні докази того, що розумними заходами добросовісний платник податків міг перевірити правдивість відповідних документів, а також мав достатні підстави, діючи з належною обачністю, для обґрунтованих сумнівів у їх змісті.

Велика Палата підтвердила, що визначальним для вирішення спорів про наявність податкових наслідків за результатами вчинення господарських операцій є дослідження сукупності обставин та первинних документів, які можуть як підтверджувати, так і спростовувати реальність господарських операцій.

У постанові від 07.07.2022р. Велика Палата Верховного Суду зазначила, що формулювання Верховного Суду України - «статус фіктивного, нелегального підприємства несумісний з легальною підприємницькою діяльністю» - не ґрунтується на чинних нормах матеріального права, оскільки статус у юридичному розумінні - це перелік прав та обов`язків певного суб`єкта. Водночас жоден нормативно-правовий акт в Україні не містив визначення статусу фіктивного підприємства.

Згідно з висновком Великої Палати в цій же постанові вирок щодо посадової особи контрагента за статтею 205 Кримінального кодексу України, а також ухвала про звільнення особи від кримінальної відповідальності за цією статтею Кримінального кодексу України у зв`язку із закінченням строків давності не можуть створювати преюдицію для адміністративного суду, якщо тільки суд кримінальної юрисдикції не встановив конкретні обставини щодо дій чи бездіяльності позивача. Такі вирок чи ухвала суду за результатами розгляду кримінального провадження мають оцінюватися адміністративним судом разом з наданими первинними документами та обставинами щодо наявності первинних документів, правильності їх оформлення, можливості виконання (здійснення) спірних господарських операцій, їх зв`язку з господарською діяльністю позивача та можливого використання придбаного товару (робіт, послуг) у подальшій діяльності.

Також, в матеріалах справи відсутні докази, які могли б свідчити про наявність порушень чинного законодавства зі сторони ТзОВ «Агротехніка».

Європейський Суд з прав людини в рішенні у справі «Правєдная проти Росії» від 18.11.2004 зазначає, що одним із аспектів принципу верховенства права є принцип правової певності, який, окрім іншого, передбачає, що, якщо суд ухвалив остаточне рішення по суті спору, таке рішення не може бути піддане перегляду. Цей принцип встановлює, що жодна сторона не вправі ставити питання про перегляд остаточного судового рішення, яке набрало законної сили, лише задля нового судового розгляду і нового рішення по суті. Відхилення від цього принципу допустимі лише за наявності виняткових обставин.

Враховуючи викладене, обставини, які виникли чи змінилися після прийняття судом рішення, зокрема, обставини, на які посилається заявник, не можуть визнаватись нововиявленими.

Таким чином, оскільки заявник не довів існування нововиявлених обставин, які могли б стати підставою для скасування рішення Волинського окружного адміністративного суду від 22.10.2019 у даній справі, тому необхідно відмовити в задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами та залишити вказане судове рішення в силі.

Керуючись статтями 243, 248, 250, 368 - 369 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

В задоволенні заяви Головного управління ДПС у Волинській області про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами відмовити та залишити в силі рішення Волинського окружного адміністративного суду від 22 жовтня 2019 року у справі №140/2341/19 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Агротехніка» до Головного управління ДФС у Волинській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня складення повного тексту ухвали.

Суддя А.Я. Ксензюк

Ухвала в повному обсязі складена 30.01.2024.