Рішення

від 29.01.2024 по справі 140/31229/23

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 січня 2024 року ЛуцькСправа № 140/31229/23

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого-судді Ксензюка А.Я.,

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ГЛОБАЛМАРКЕТ» до Одеської митниці про визнання протиправними та скасування рішень про коригування митної вартості товарів,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «ГЛОБАЛМАРКЕТ» (далі ТзОВ «ГЛОБАЛМАРКЕТ», позивач) звернулося з позовом до Одеської митниці (далі митниця, відповідач) про визнання протиправними та скасування рішень про коригування митної вартості товарів від 25.11.2021 №UA/500110/2021/000038/2 та від 25.11.2021 №UA500110/2021/000037/2.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що між ТзОВ «ГЛОБАЛМАРКЕТ» (покупець) та фірмою «ACERIUS INVESTMENTS LIMITED» (продавець) укладено зовнішньоекономічний контракт №090921/2021 від 09.09.2021 відповідно до умов якого продавець зобов`язується поставити, а покупець прийняти та оплатити нові та вживані автомобілі, нові та вживані трактори, комбайни, автобуси, навантажувачі, мотоцикли, промислове, виробниче обладнання, автомобільні деталі, запчастини, приладдя та пристрої, в тому числі кузови для моторних засобів, товари народного споживання, побутова хімія, побутова техніка, продукти харчування, текстиль та вироби з текстилю, взуття, головні убори, шкіргалантерея, вироби з чорних металів, дитячі іграшки, меблі, готові вироби на умовах поставки СIP-Київ, CIP-Луцьк, CPT-Луцьк, DAP-Луцьк, CIP-Рівне, DAP-Дубно, Ковель, DAP-Житомир, DAP-Мукачево, CIF-м.Чорноморськ, CIF-м.Одеса, DAP Старовойтове згідно з інвойсами на кожну поставку.

Товар, відповідно до умов контракту, поставляється партіями; ціна товару включає вартість доставки та розвантаження; покупець оплачує вартість товару шляхом переказу валютних коштів на банківський рахунок продавця за курсом НБУ на день оплати товару; за погодженням сторін можливі такі види оплати: передоплата за банківським переказом на рахунок продавця; оплата по факту після отримання товару; оплата товару в розстрочку.

Позивач зазначає, що додатковою угодою №1 від 18.11.2021 до Контракту №090921/2021 від 09.09.2021 внесено зміни до контракту, відповідно до яких ціни на товар вказуються на умовах згідно з міжнародними правилами тлумачення товарних термінів «Інкотермс-2000» та вказуються по кожному виду товару в рахунках; ціна встановлюється в доларах США, євро та польських злотих за курсом, вказаним в рахунках на день оплати.

У відповідності до рахунків-фактур (інвойсів) до вказаного контракту №211118.13122-АСЕ_LIM від 18.11.2021 та №211118.13123-АСЕ_LIM від 18.11.2021 предметом купівлі-продажу є транспортні засоби марки HYUNDAI, модель PALISADE, номери кузовів (шасі, рам) - № НОМЕР_1 , №КМНR381ADMU388418 (відповідно), вартість кожного складає 34500,00 євро.

З метою митного оформлення в режимі імпорту ввезених транспортних засобів декларант 23.11.2021 подав до Одеської митниці митні декларацію №UA500110/2021/213104, №UA500110/2021/213105 в яких фактурна вартість кожного товару окремо становить по 34500,00 євро.

На підтвердження обґрунтованості заявленої в митній декларації митної вартості товару та обраного методу її визначення декларант надав митному органу разом з деклараціями пакет документів, а саме: зовнішньоекономічний контракт №090921/2021 від 09.09.2021, додаткову угоду №1 від 18.11.2021, інвойси від 18.11.2021 №211118.13122-АСЕ_LIM, №211118.13123-АСЕ_LIM, коносамент №3 від 19.11.2021, наряд №01 від 22.11.2021, декларацію про походження товару від 18.11.2021, звіти №9090, №9092 від 22.11.2021.

Після здійснення митного контролю правильності визначення митної вартості заявленого товару декларанту надійшло електронне повідомлення від митного органу, в якому було зазначено, що документи, які подані для підтвердження заявленої митної вартості товарів містять розбіжності та декларантом документально не підтверджено складові митної вартості товарів та запропоновано протягом десяти днів надати документи, а саме: виписку з бухгалтерської документації; каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформацію біржових організацій про вартість товару або сировини.

Декларантом повідомлено митний орган про те, що інші додаткові документи ним подано не буде.

Так, відповідачем відмовлено у митному оформленні товарів за заявленою вартістю і прийнято рішення про коригування митної вартості товарів №UA/500110/2021/000038/2, №UA500110/2021/000037/2 від 25.11.2021 та оформлено карти відмови в прийнятті митних декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA500110/2021/020070, №UA500110/2021/020069 відповідно.

В пункті 33 оспорюваних рішень митним органом зазначено, що «надані декларантом документи для підтвердження заявленої митної вартості товарів містять розбіжності та не містять усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягала сплаті за ці товари, які підтверджують митну вартість товарів , а саме:

по рішенню №UA/500110/2021/000038/2: в інвойсі №211118.13122-АСЕ_LIM від 18.11.2021 немає жодного підпису та печатки; у вказаному інвойсі зазначено умови поставки DAP-CHORNOMORSK, проте в пункті 2.2 Контракту 090921/2021 від 09.09.2021 зазначених умов поставки немає; в митній декларації зазначено вартість транспортування 350 доларів США, як додаткову складову митної вартості, проте вартість транспортування входить до митної вартості, згідно умов поставки DAP-CHORNOMORSK, вказані в інвойсі №211118.13122-АСЕ_LIM;

по рішенню №UA500110/2021/000037/2: в інвойсі №211118.13123-АСЕ_LIM від 18.11.2021 немає жодного підпису та печатки; у вказаному інвойсі зазначено умови поставки DAP-CHORNOMORSK, проте в пункті 2.2 Контракту 090921/2021 від 09.09.2021 зазначених умов поставки немає; в митній декларації зазначено вартість транспортування 350 доларів США, як додаткову складову митної вартості, проте вартість транспортування входить до митної вартості, згідно умов поставки DAP-CHORNOMORSK, вказані в інвойсі №211118.13123-АСЕ_LIM.

У зв`язку з ненаданням декларантом додаткових документів, митним органом було визначено митну вартість товару за другорядним методом, відповідно до положень статті 60 Митного кодексу України (далі МК України). При коригуванні митної вартості за основу взято митну декларацію №UA100260/2021/482359 від 20.10.2021 в якій митна вартість подібного товару становить 38282,31 доларів США. В подальшому товари випущені у вільний обіг за митними деклараціями №UA500110/2021/213283 та №UA500110/2021/213282 від 26.11.2021.

Позивач не погоджується із такими рішеннями й вважає, що вони прийняті всупереч положенням статей 54, 55, 64 МК України, без дотримання умов передбачених частинами другою, третьою статті 53 Митного кодексу України. Вказує, що у рішенні не вказано джерела інформації та відсутній обґрунтований розрахунок числового значення скоригованої митної вартості.

Крім того, зазначає, що ним було подано вичерпний перелік документів для підтвердження митної вартості товарів за першим методом.

На думку позивача, митний орган при винесенні спірних рішень діяв всупереч положенням МК України, не навів аргументованих доводів на підтвердження висновків про неповноту відомостей щодо складових митної вартості, а відтак мотиви вказаних рішень вважає необґрунтованими та такими, що не відповідають фактичним обставинам декларування та просить позов задовольнити.

Ухвалою суду від 16.10.2023 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у даній справі, ухвалено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін (а.с.114).

У відзиві на позовну заяву (а.с.117-160) представник відповідача проти позову заперечила та у його задоволенні просила відмовити з наступних підстав.

Відповідно до Порядку заповнення митних декларацій на бланку єдиного адміністративного документа, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 30.05.2012 №651, статті 257 МК України для митного оформлення товарів декларантом в інтересах ТзОВ «ГЛОБАЛМАРКЕТ» подано електронні митні декларації №UA500110/2021/213104 від 23.11.2021 на товар: легковий автомобіль 1шт.; марка HYUNDAI; модель PALISADE-новий; номер кузова (шасі, рами) - НОМЕР_2 ; календариний рік виготовлення 2021; модельний рік виготовлення 2021; тип палива дизель; робочий об`єм двигуна 2199см3; потужність двигуна 147кВт; номер двигуна невизначений; колісна формула 4х4; тип транспортного засобу легковий універсал; загальна кількість місць, включаючи місце водія за документами виробника 5шт; категорія транспортного засобу M1; призначення: для перевезення пасажирів по дорогах загального користування; виготовлено на базі кузова легкового автомобіля.

На підтвердження заявленої митної вартості товару разом з митною декларацією позивачем було подано документи, зазначені в графі 44 митної декларації, а саме: рахунок-фактура (iнвойс) (Commercial invoice) від 18.11.2021 № 211118.13122-ACE_LIM; коносамент (Bill of lading) від 19.11.2021 № 3; декларація про походження товару (Declaration of origin) від 18.11.2021 № 211118.13122-ACE_LIM; зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу товарів (крім позначеного кодом 4104), подання якого для митного оформлення не супроводжується поданням пов`язаних з ним посередницьких (зовнішньоекономічних та/або внутрішніх) договорів від 09.09.2021 № 090921/2021; доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) від 18.11.2021 № 1 та інші документи.

Декларантом для здійснення митного оформлення другого товару 23.11.2021 було подано електронну декларацію №UA500110/2021/213105, відповідно до якої на митну територію надійшов товар, а саме: легковий автомобіль 1шт; марка HYUNDAI; модель PALISADE новий; номер кузова (шасі, рами) НОМЕР_3 ; календариний рік виготовлення 2021; модельний рік виготовлення 2021; тип палива дизель; робочий об`єм двигуна 2199см3; потужність двигуна 147кВт; номер двигуна невизначений; колісна формула 4х4; тип транспортного засобу легковий універсал; загальна кількість місць, включаючи місце водія за документами виробника 5шт; категорія транспортного засобу M1; призначення: для перевезення пасажирів по дорогах загального користування; виготовлено на базі кузова легкового автомобіля.

На підтвердження заявленої митної вартості товару разом з митною декларацією позивачем було подано документи, зазначені в графі 44 митної декларації, а саме: рахунок-фактура (iнвойс) (Commercial invoice) від 18.11.2021 № 211118.13123- ACE_LIM; коносамент (Bill of lading) від 19.11.2021 № 3; декларацiя про походження товару (Declaration of origin) від 18.11.2021 № 211118.13123-ACE_LIM; зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу товарів (крім позначеного кодом 4104), подання якого для митного оформлення не супроводжується поданням пов`язаних з ним посередницьких (зовнішньоекономічних та/або внутрішніх) договорів від 09.09.2021 № 090921/2021; доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) від 18.11.2021 № 1 та інші документи.

Представником відповідача зазначено, що за митними деклараціями №UA500110/2021/213104, №UA500110/2021/213105 від 23.11.2021 автоматизованою системою управління ризиками були встановлені наступні форми обов`язкового контролю: 101-1 Витребування оригіналів документів, зазначених у митній декларації, або засвідчених в установленому порядку їх копій, якщо законодавством не передбачено подання оригіналів; 103-1 Перевірка поданих товаросупровідних та товаротранспортних документів (в тому числі наданих на вимогу митного органу) та/або відомостей про них на предмет розбіжностей у відомостях, що зазначені у цих документах, митній декларації чи документах, що її заміщують, їх електронних копіях, розміщених в ЄАІС Держмитслужби; 105-2 Контроль правильностi визначення митної вартостi товарiв; 107-3 Контроль правильностi класифiкацiї товарiв згідно з УКТ ЗЕД.

Вказує, що дані форми контролю були обов`язковими для виконання посадовими особами митних органів. Таким чином, Митним кодексом України не допускається ігнорування та не виконання форм контролю встановлених СУР.

У зв`язку зі спрацюванням профілів ризику системи управління ризиками щодо можливого заниження митної вартості та на виконання вимог статті 54 МКУ під час здійснення Одеською митницею митного контролю правильності визначення митної вартості товарів, які надійшли на адресу позивача та перевірки документів, поданих до митниці для підтвердження митної вартості товарів декларантом разом з митною декларацією №UA500110/2021/213104 від 23.11.2021 встановлено, що в поданих документах містяться розбіжності та не містяться всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, які підтверджують митну вартість товарів, та обґрунтовано у графі 33 рішення про коригування митної вартості товарів № UA500110/2021/000038/2 від 25.11.2023, а саме: в інвойсі № 211118.13122-ACE_LIM від 18.11.2021 не має жодного підпису та печатки; в інвойсі № 211118.13122-ACE_LIM від 18.11.2021 зазначено умови поставки DAP-CHORNOMORSK, проте, в пункті 2.2 контракту 090921/2021 від 09.09.2021 вище зазначених умов поставки не має; в митній декларації зазначено вартість транспортування 350,00 доларів США, як додаткову складову митної вартості, проте вартість транспортування входить до митної вартості , згідно умов поставки CFR-CHORNOMORSK, вказані у інвойсі 211118.13122-ACE_LIM від 18.11.2021.

За декларацією № UA500110/2021/213105 від 23.11.2021 у графі 33 рішення про коригування митної вартості товарів №UA500110/2021/000037/2 від 25.11.2023, зазначено: в інвойсі № 211118.13123-ACE_LIM від 18.11.2021 не має жодного підпису та печатки; в інвойсі № 211118.13123-ACE_LIM від 18.11.2021 зазначено умови поставки DAP-CHORNOMORSK, проте, в пункті 2.2 контракту 090921/2021 від 09.09.2021 вище зазначених умов поставки не має; в митній декларації зазначено вартість транспортування 350, 00 доларів США, як додаткову складову митної вартості, проте вартість транспортування входить до митної вартості , згідно умов поставки DAP-CHORNOMORSK, вказані у інвойсі 211118.13123-ACE_LIM від 18.11.2021.

Таким чином, у зв`язку з виявленням розбіжностей в наданих ТзОВ «ГЛОБАЛМАРКЕТ» документах митним органом було винесено спірні рішення про коригування митної вартості товарів №UA500110/2021/000038/2, № UA500110/2021/000037/2 від 25.11.2023.

На підтвердження своєї позиції представник відповідача зазначає, що частиною третьою статті 53 МК України встановлено, що у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи.

Представник Одеської митниці зазначає, що обов`язок доведення митної ціни товару лежить на позивачеві. При цьому, митний орган у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, може витребувати додаткові документи.

Так митним органом по митній декларації №UA500110/2021/213104 від 23.11.2021 повідомлено декларанта про необхідність подання протягом 10 календарних днів додаткових документів для підтвердження заявленої митної вартості, а саме: виписку з бухгалтерської документації; каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини; відповідно до статті 254 Митного кодексу України надати переклад українською мовою документу за кодом: 9610 (копія митної декларації країни відправлення).

По митній декларації №UA500110/2021/213105 від 23.11.2021:виписку з бухгалтерської документації; каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини; відповідно до ст. 254 Митного кодексу України надати переклад українською мовою документу за кодом: 9610 (копія митної декларації країни відправлення).

Представник відповідача зазначає, що 25.11.2023 декларантом надіслано митному органу листи про відмову в наданні витребуваних документів для підтвердження митної вартості товарів.

З огляду на наведене вище, вважає прийняті рішення про коригування митної вартості №UA500110/2021/213104, №UA500110/2021/213105 від 23.11.2021 такими, що прийняті у повній відповідності до вимог чинного законодавства, а тому законним та обґрунтованим та просить в задоволенні позову відмовити повністю.

Інших заяв по суті справи не надходило.

Враховуючи вимоги статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) судом розглянуто дану справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення з наступних мотивів та підстав.

Судом встановлено, що 09.09.2021 між ТзОВ «ГЛОБАЛМАРКЕТ» (покупець) та фірмою «ACERIUS INVESTMENTS LIMITED» (продавець) укладено зовнішньоекономічний контракт №090921/2021, за умовою якого продавець зобов`язується поставити, а покупець прийняти та оплатити товар на умовах даного договору. Відповідно до пунктів 1.3, 2.2, 2.3, 2.4 казаного Контракту найменування товару, кількість та ціна товару обумовлюється в фактурі. Поставка товару здійснюється узгодженими з покупцем партіями автотранспортом на умовах СIP-Київ, CIP-Луцьк, CPT-Луцьк, DAP-Луцьк, CIP-Рівне, DAP-Дубно, Ковель, DAP-Житомир, DAP-Мукачево, CIF-м.Чорноморськ, CIF-м.Одеса, DAP-Старовойтове, згідно з міжнародними правилами тлумачення товарних термінів «Інкотермс-2000». Покупець має оплатити поставлений товар в доларах США, євро та польських злотих за курсом НБУ, вказаним на день оплати, шляхом переказу валютних коштів на банківський рахунок продавця. За погодженням сторін можливі такі види оплати: передоплата за товар банківським переказом на рахунок продавця; оплата по факту після отримання товару банківським переказом на рахунок продавця; оплата товару в розстрочку. За загальним правилом оплата товару здійснюється покупцем не раніше закінчення дії строку контракту виключно після отримання письмової вимоги про оплату від продавця (а.с.60-63).

На виконання умов вказаного контракту фірма «ACERIUS INVESTMENTS LIMITED» виставила позивачу рахунки-фактури (інвойси) до вказаного контракту №211118.13122-АСЕ_LIM та №211118.13123-АСЕ_LIM від 18.11.2021, згідно яких предметом купівлі-продажу є транспортні засоби марки HYUNDAI, модель PALISADE, номери кузовів (шасі, рам) - № НОМЕР_1 , №КМНR381ADMU388418 (відповідно), вартість кожного складає по 34500,00 євро.

23.11.2021 з метою здійснення митного оформлення товару: «Легковий автомобіль 1шт.; марка HYUNDAI; модель PALISADE-новий; номер кузова (шасі, рами) - НОМЕР_2 ; календарний рік виготовлення 2021; модельний рік виготовлення 2021; тип палива дизель; робочий об`єм двигуна 2199 см3; потужність двигуна 147кВт; номер двигуна невизначений; колісна формула 4х4; тип транспортного засобу легковий універсал; загальна кількість місць, включаючи місце водія за документами виробника 5шт; категорія транспортного засобу M1; призначення: для перевезення пасажирів по дорогах загального користування; виготовлено на базі кузова легкового автомобіля» декларантом в інтересах позивача в порядку електронного декларування подано до Одеської митниці митну декларацію №UA500110/2021/213104 від 23.11.2021. Митна вартість товару заявлена за основним (першим) методом на основі ціни товару, яка становить 34500,00 євро.

Крім того , 23.11.2021 здійснення митного оформлення товару: «Легковий автомобіль 1шт; марка HYUNDAI; модель PALISADE новий; номер кузова (шасі, рами) НОМЕР_3 ; календарний рік виготовлення 2021; модельний рік виготовлення 2021; тип палива дизель; робочий об`єм двигуна 2199см3; потужність двигуна 147кВт; номер двигуна невизначений; колісна формула 4х4; тип транспортного засобу легковий універсал; загальна кількість місць, включаючи місце водія за документами виробника 5шт; категорія транспортного засобу M1; призначення: для перевезення пасажирів по дорогах загального користування; виготовлено на базі кузова легкового автомобіля», декларантом в інтересах позивача в порядку електронного декларування подано до Одеської митниці митну декларацію №UA500110/2021/213105 від 23.11.2021. Митна вартість товару заявлена за основним (першим) методом на основі ціни товару, яка становить 34500,00 євро.

До митних декларацій на підтвердження обґрунтованості заявленої в митній декларації митної вартості товару та обраного методу її визначення декларант надав митному органу разом з деклараціями пакет документів, а саме: зовнішньоекономічний контракт №090921/2021 від 09.09.2021, додаткову угоду №1 від 18.11.2021, інвойси від 18.11.2021 №211118.13122-АСЕ_LIM, №211118.13123-АСЕ_LIM, коносамент №3 від 19.11.2021, наряд №01 від 22.11.2021, декларацію про походження товару від 18.11.2021, звіти №9090, №9092 від 22.11.2021.

Декларанту митним органом листом запропоновано надати в 10-денний термін додаткові документи: договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку, митна вартість яких визначається; рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця; декларацію країни відправлення; висновок про якісні та вартісні характеристики товару, підготовлений спеціалізованою експертною організацією (а.с.75). Однак, декларант подав заяву, у якій повідомив митний орган, що усі наявні документи для підтвердження митної вартості імпортованих товарів надано (а.с.76).

25.11.2021 Одеською митницею прийнято спірні рішення про коригування митної вартості товарів №UA/500110/2021/000038/2, №UA500110/2021/000037/2, відповідно до яких митна вартість товару, який ввозиться на митну територію України, не може бути визнана у зв`язку з тим, що документи, які подані для підтвердження митної вартості, не містять усіх даних, необхідних для визначення митної вартості за методом, обраним декларантом, та містять такі розбіжності:

по рішенню №UA/500110/2021/000038/2: в інвойсі №211118.13122-АСЕ_LIM від 18.11.2021 немає жодного підпису та печатки; у вказаному інвойсі зазначено умови поставки DAP-CHORNOMORSK, проте в пункті 2.2 Контракту 090921/2021 від 09.09.2021 зазначених умов поставки немає; в митній декларації зазначено вартість транспортування 350 доларів США, як додаткову складову митної вартості, проте вартість транспортування входить до митної вартості, згідно умов поставки DAP-CHORNOMORSK, вказані в інвойсі №211118.13122-АСЕ_LIM (а.с.82-83);

по рішенню №UA500110/2021/000037/2: в інвойсі №211118.13123-АСЕ_LIM від 18.11.2021 немає жодного підпису та печатки; у вказаному інвойсі зазначено умови поставки DAP-CHORNOMORSK, проте в пункті 2.2 Контракту 090921/2021 від 09.09.2021 зазначених умов поставки немає; в митній декларації зазначено вартість транспортування 350 доларів США, як додаткову складову митної вартості, проте вартість транспортування входить до митної вартості, згідно умов поставки DAP-CHORNOMORSK, вказані в інвойсі №211118.13123-АСЕ_LIM (а.с.105-106).

Враховуючи вищевикладені причини та положення частини 6 статті 54, статті 256 Митного кодексу України від 13.03.2012 №4495-VI, Одеською митницею були видані картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA500110/2021/020070 та №UA500110/2021/020069 від 25.11.2021 року та роз`яснено вимоги, виконання яких забезпечує можливість прийняття митної декларації, митного оформлення, випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення.

Митну вартість визначено за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів згідно зі статтею 60 МК України на підставі цінової інформації, наявної в ЄАІС. Рівень митної вартості становить: 38 282,31 дол США/шт. (МД №UA100260/2021/482359/22/37366 від 20.10.2021).

В подальшому, як вбачається із матеріалів справи, спірний товар було випущено у вільний обіг за МД №UA500110/2021/213283 та №UA500110/2021/213282 від 26.11.2021 (а. с.86-87, 109-110).

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Частиною другою статті 19 Конституції України визначено обов`язок органів держаної влади та органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Засади державної митної справи, зокрема, процедури митного контролю та митного оформлення товарів, що переміщуються через митний кордон України, умови та порядок справляння митних платежів, визначаються МК України та іншими законами України.

Статтею 49 МК України визначено, що митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Відповідно до частини першої статті 51 МК України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.

Згідно із частинами першою третьою статті 52 цього ж Кодексу заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою. Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; 2) подавати митному достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації. Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, мають право: 1) надавати митному органу (за наявності) додаткові відомості у разі потреби уточнення інформації; 2) на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі визнання митним органом заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю; у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу X цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої статті 55 цього Кодексу; 3) проводити цінову експертизу договору (контракту) шляхом залучення експертів за власні кошти; 4) оскаржувати у порядку, визначеному главою 4 цього Кодексу, рішення митного органу щодо коригування митної вартості оцінюваних товарів та бездіяльність митного органу щодо неприйняття протягом строків, встановлених статтею 255 цього Кодексу для завершення митного оформлення, рішення про визнання митної вартості оцінюваних товарів; 5) приймати самостійне рішення про необхідність коригування митної вартості після випуску товарів; 6) отримувати від митного органу інформацію щодо підстав, з яких митний орган вважає, що взаємозв`язок продавця і покупця вплинув на ціну, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари; 7) у випадках та в порядку, визначених цим Кодексом, вимагати від митного органу надання письмової інформації про причини, за яких заявлена ними митна вартість не може бути визнана; 8) у випадках та в порядку, визначених цим Кодексом, вимагати від митного органу надання письмової інформації щодо порядку і методу визначення митної вартості, застосованих при коригуванні заявленої митної вартості, а також щодо підстав для здійснення такого коригування.

Як передбачено частинами другою третьою статті 53 МК України, документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування. У разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Частинами першою третьою статті 54 вказаного Кодексу визначено, що контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу. За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Відповідно до частин першої, другої, п`ятої, шостої статті 55 МК України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів. Прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: 1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; 2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; 3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана митним органом; 4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування; 5) інформацію про: а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу X цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої цієї статті; б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості до органу вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду. Декларант може провести консультації з митним органом з метою обґрунтованого вибору методу визначення митної вартості на підставі інформації, яка наявна в митного органі. На вимогу декларанта консультації проводяться у письмовому вигляді.

Згідно з частинами першою, другою статті 57 вказаного Кодексу передбачено, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний. Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

За приписами частин першої, другої статті 64 МК України у разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58 - 63 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GATT). Митна вартість, визначена згідно з положеннями цієї статті, повинна ґрунтуватися на раніше визнаних (визначених) митними органами митних вартостях.

На думку суду, виходячи із встановлених обставин справи та досліджених доказів, відповідач безпідставно відмовив у визнанні заявленої митної вартості товарів, з огляду на таке.

Судом встановлено, що як до митного оформлення, так і до суду позивач надав передбачені статтею 53 МК України документи, які підтверджують задекларовану митну вартість товару, зокрема на товар:

згідно МД №UA500110/2021/213104 від 23.11.2021: зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу товарів №090921/2021 від 09.09.2021, додаткову угоду №1 від 18.11.2021, рахунок-фактура (iнвойс) (Commercial invoice) від 18.11.2021 № 211118.13122-ACE_LIM; коносамент (Bill of lading) від 19.11.2021 № 3, наряд №01 від 22.11.2021, декларація про походження товару (Declaration of origin) від 18.11.2021 № 211118.13122-ACE_LIM, звіт №9090 від 22.11.2021;

згідно МД №UA500110/2021/213105 від 23.11.2021: зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу товарів №090921/2021 від 09.09.2021, додаткову угоду №1 від 18.11.2021, рахунок-фактура (iнвойс) (Commercial invoice) від 18.11.2021 № 211118.13123-ACE_LIM; коносамент (Bill of lading) від 19.11.2021 № 3, наряд №01 від 22.11.2021, декларація про походження товару (Declaration of origin) від 18.11.2021 № 211118.13122-ACE_LIM, звіт №9092 від 22.11.2021.

Суд вважає, що відсутні підстави ставити під сумнів заявлену декларантом за першим методом митну вартість спірних товарів, оскільки така вартість підтверджується поданими до митного оформлення документами, у яких відсутні розбіжності щодо вартості товару чи ознаки підробки, вони містять достатньо відомостей щодо ціни товару.

Суд також звертає увагу, що в порядку частини третьої статті 53, пункту 2 частини п`ятої статті 54 МК України відповідач має право запитувати від декларанта лише ті документи, які необхідні для підтвердження заявленої митної вартості.

Декларант при митному оформленні імпортованого товару зобов`язаний надати документи за переліком, визначеним частиною другою статті 53 МК України. Контролюючий орган вправі витребувати додаткові документи на підтвердження задекларованої митної вартості у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що є обов`язковою обставиною, з якою закон пов`язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення митної вартості товару. Такі сумніви можуть бути зумовлені, зокрема неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товару, невідповідністю характеристик товару, зазначених у поданих документах, результату митного огляду цього товару, порівнянням заявленої митної вартості з митною вартістю ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено.

Разом з тим, повноваження контролюючого органу витребувати додаткові документи стосується тільки тих документів, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всіх, передбачених статтею 53 МК України, документів. Ненадання декларантом витребуваних контролюючим органом документів може бути підставою для коригування митної вартості у випадку, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують об`єктивних сумнівів щодо достовірності наданої декларантом інформації.

Такий висновок щодо застосування норм статей 53, 54 МК України Верховний Суд зробив в ряді постанов, зокрема в постановах від 27.03.2020 (справа №540/2605/18), від 06.05.2020 (справа №140/1713/19), від 21.10.2021 (справа №420/4820/19).

В оскаржуваному рішенні відсутнє належне обґрунтування того, що виявлені митним органом розбіжності у поданих декларантом документах впливають на митну вартість товарів, та суд вважає, що розбіжності, про які зазначено у рішенні про коригування митної вартості товару, не можуть впливати на митну вартість товару та не могли бути правовою підставою для витребування відповідачем додаткових документів у декларанта.

З матеріалів справи вбачається, що спір між сторонами виник з приводу правильності визначення декларантом митної вартості імпортованих товарів, а саме: товар №1- «Легковий автомобіль 1шт.; марка HYUNDAI; модель PALISADE-новий; номер кузова (шасі, рами) - НОМЕР_2 ; календарний рік виготовлення 2021; модельний рік виготовлення 2021; тип палива дизель; робочий об`єм двигуна 2199 см3; потужність двигуна 147кВт; номер двигуна невизначений; колісна формула 4х4; тип транспортного засобу легковий універсал; загальна кількість місць, включаючи місце водія за документами виробника 5шт; категорія транспортного засобу M1; призначення: для перевезення пасажирів по дорогах загального користування; виготовлено на базі кузова легкового автомобіля»;

товар №2 «Легковий автомобіль 1шт; марка HYUNDAI; модель PALISADE новий; номер кузова (шасі, рами) НОМЕР_3 ; календарний рік виготовлення 2021; модельний рік виготовлення 2021; тип палива дизель; робочий об`єм двигуна 2199см3; потужність двигуна 147кВт; номер двигуна невизначений; колісна формула 4х4; тип транспортного засобу легковий універсал; загальна кількість місць, включаючи місце водія за документами виробника 5шт; категорія транспортного засобу M1; призначення: для перевезення пасажирів по дорогах загального користування; виготовлено на базі кузова легкового автомобіля».

При цьому позиція відповідача полягає у тому, що документи, які подані для підтвердження митної вартості, не містять усіх даних, необхідних для визначення митної вартості за методом обраним декларантом та містять розбіжності: по рішенню №UA/500110/2021/000038/2: в інвойсі №211118.13122-АСЕ_LIM від 18.11.2021 немає жодного підпису та печатки; у вказаному інвойсі зазначено умови поставки DAP-CHORNOMORSK, проте в пункті 2.2 Контракту 090921/2021 від 09.09.2021 зазначених умов поставки немає; в митній декларації зазначено вартість транспортування 350 доларів США, як додаткову складову митної вартості, проте вартість транспортування входить до митної вартості, згідно умов поставки DAP-CHORNOMORSK, вказані в інвойсі №211118.13122-АСЕ_LIM (а.с.82-83);

по рішенню №UA500110/2021/000037/2: в інвойсі №211118.13123-АСЕ_LIM від 18.11.2021 немає жодного підпису та печатки; у вказаному інвойсі зазначено умови поставки DAP-CHORNOMORSK, проте в пункті 2.2 Контракту 090921/2021 від 09.09.2021 зазначених умов поставки немає; в митній декларації зазначено вартість транспортування 350 доларів США, як додаткову складову митної вартості, проте вартість транспортування входить до митної вартості, згідно умов поставки DAP-CHORNOMORSK, вказані в інвойсі №211118.13123-АСЕ_LIM (а.с.105-106).

На думку суду, подані декларантом відповідно до частини другої статті 53 МК України документи підтверджують складові митної вартості за першим (основним) методом.

Щодо посилання митниці на відсутність в інвойсах №211118.13122-АСЕ_LIM від 18.11.2021 (а.с.69), в інвойсі №211118.13123-АСЕ_LIM від 18.11.2021 (а.с.92) немає жодного підпису та печатки підпису та печатки суд зазначає наступне.

За змістом рахунку-фактури (інвойса) можна ідентифікувати сторін зовнішньоекономічної операції купівлі-продажу за контрактом №090921/2021 від 09.09.2021 та вартість товару №1 у розмірі 34500,00 дол.США та товар №2 у розмірі 34500,00 дол.США, яку було сплачено, шляхом здійснення безготівкового розрахунку на валютний рахунок продавця з розрахункового рахунку покупця у формі оплати передоплати, що підтверджується банківською випискою (а.с.72-73)та платіжним дорученням в іноземній валюті №5 від 18.11.2021 (а.с.74) (по товару №1) та банківською випискою (а.с.95-96) та платіжним дорученням в іноземній валюті №4 від 18.11.2021 (а.с.97).

Суд зауважує, що вказана платіжна інструкція в іноземній валюті була проведена банком та міжнародними банками кореспондентами, при цьому жодних зауважень до змісту та форми рахунків-фактури (інвойсів) №211118.13122-АСЕ_LIM від 18.11.2021, №211118.13123-АСЕ_LIM від 18.11.2021 не було надано, а валютну операцію здійснено, що в свою чергу підтверджує безсумнівність здійснення оплати за товар відповідно до контракту. Крім того, на запит покупця продавцем було надано листи відповіді №25-01/22 від 25.01.2022 (а.с.71) та №25-01/22-02 від 25.11.2022 (а.с.94) з яких вбачається, що в наданих інвойсах, виданих компанією продавця фірмою «ACERIUS INVESTMENTS LIMITED» відсутні підписи директора та печатка компанії, у зв`язку з тим, що правилами бізнес комунікації Республіки Кіпр нанесений в інвойсах QR код при скануванні якого надається можливість зчитування ідентифікації компанії, яка видає такий інвойс та уповноваженого на його видачу представника компанії, що є прийнятним та достатнім реквізитом відповідного документа для віднесення його до статусу офіційного. Крім того вказує, що додатково до листів додає копії банківських виписок з рахунку FBPKK ACERIUS INVESTMENTS LIMITED, що підтверджує факт зарахування коштів на рахунок компанії грошових коштів у розмірі 34500,00 дол.США кожний (а.с.72, 95) за продаж відповідних товарів на підставі зовнішньоекономічного контракту №090921/2021 від 09.09.2021.

З огляду на встановлені обставини суд відхиляє доводи митного органу про відсутність в інвойсі підпису та печатки як підстави для виникнення сумнівів заявленої митної вартості.

Щодо зауваження митниці про те, що у вказаному інвойсі зазначено умови поставки DAP-CHORNOMORSK, проте в пункті 2.2 Контракту 090921/2021 від 09.09.2021 зазначених умов поставки немає, то згідно наданих інвойсів №211118.13122-АСЕ_LIM від 18.11.2021 (а.с.69), в інвойсі №211118.13123-АСЕ_LIM від 18.11.2021 (а.с.92) умови поставки визначено CFR-CHORNOMORSK, а не DAP-CHORNOMORSK. Крім того, як вбачається з додаткової угоди №1 від 18.11.2021 (а.с.66-67), яка надавалася митному органу разом із поданими деклараціями, було внесено зміни до пунктів 1.1. та 2.2. контракту №09021/2021 від 09.09.2021, зокрема пункт 2.2. викладено в наступній редакції: «Ціна товару визначається на умовах СІР-Київ, СІР-Луцьк, СРТ-ЛУЦЬК, DAP-Луцьк, СІР-Рівне, DAP-Рівне, DAP-Дубно,Ковель, DAP-Житомир, DAP-Мукачево, СІF-Чорноморськ, СІF-Одеса, DAP-Старовойтове, DAP-Чорноморськ, CFR-Чорноморськ згідно з міжнародними правилами тлумачення товарних термінів «Інкотермс-2000» та вказується по кожному виду товару в рахунках. Ціна встановлюється в доларах США, євро та польських злотих за курсом, вказаних в рахунках на день оплати.

Таким чином, доводи митного органу щодо розбіжностей в поданих відповідачу документах щодо умов поставки імпортованого товару відсутні.

Що стосується зауваження про те, що в МД зазначено вартість транспортування 350 доларів США, як додаткову складову митної вартості, проте вартість транспортування входить до митної вартості, згідно умов поставки DAP-CHORNOMORSK, вказаній в інвойсах №211118.13122-АСЕ_LIM (а.с.82-83); №211118.13123-АСЕ_LIM (а.с.105-106).

Так відповідно до умов контракту №090921/2021 від 09.09.2021 визначено, що ціна товару включає вартість доставки та розвантаження товару. Позивач у позовній заяві зазначає, що декларантом позивача при поданні електронної декларації в режимі імпорту помилково було включено до митної вартості витрати на вивантаження товару з морського судна в порту Чорноморськ та вартість послуг за транспортування автомобілів з міста Чорномосрьк до міста Луцьк по території України. Однак, так як вказані помилкові дії декларанта призвели лише до сплати позивачем митних платежів у більшому розмірі, ніж це було необхідно, та не призвело до жодних збитків державному бюджету, тому посилання митного органу на те, що декларантом занижено митну вартість є помилковим.

Відтак, суд вважає, що відсутні підстави ставити під сумнів заявлену митну вартість товару за основним методом на рівні 34 500,00 дол.США за кожний товар окремо, оскільки така вартість підтверджується поданими до митного оформлення документами, у яких відсутні розбіжності щодо вартості товару чи ознаки підробки, вони містять достатньо відомостей щодо ціни товару.

З урахуванням наведеного, суд вважає, що митний орган не виконав обов`язку щодо зазначення конкретних обставин, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а вказані відповідачем сумніви не можна визнати обґрунтованими, позаяк суду не надані докази того, що подані декларантом документи містять розбіжності, у них наявні ознаки підробки або вони не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що підлягає сплаті за ці товари. Відтак, суд погоджується із доводами позивача про те, що декларантом було подано усі документи, що підтверджують правомірність декларування товару за основним (першим) методом, та які чітко ідентифікують придбаний товар, містять об`єктивні та достовірні дані, не містять дефектів та підтверджують числові значення, зазначені в МД, у зв`язку із чим відповідач безпідставно не визнав заявлену декларантом митну вартість та витребував додаткові документи у декларанта, а у подальшому, у зв`язку із неподанням додаткових документів, прийняв оскаржувані рішення про коригування митної вартості товарів.

Митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості (частина шостастатті 54 МК України).

Вказані правові висновки підтверджуються чіткою та послідовною практикою Верховного Суду, яка наведена, зокрема, у постановах від 12.03.2020 у справі №804/6243/14, від 07.05.2020 у справі №1.380.2019.00162, від 02.03.2021 у справі №380/842/20. У цих рішеннях суду касаційної інстанції також зазначено, що у процедурах контролю за митною вартістю товару предметом доказування є ціна товару та інші складові митної вартості товару.

На думку суду, в оскаржуваних рішеннях про коригування митної вартості товарів відсутнє належне обґрунтування того, що виявлені митним органом розбіжності впливають на митну вартість товарів, та суд вважає, що вказані вище розбіжності не можуть впливати на митну вартість товару та не могли бути правовою підставою для витребування відповідачем додаткових документів у декларанта.

Відтак, з урахуванням встановлених обставин справи та наведених норм чинного законодавства України, суд дійшов висновку про те, що відповідач безпідставно відмовив у визнанні заявленої митної вартості спірних товарів, оскільки позивач надав передбачені чинним законодавством документи, які підтверджують митну вартість товару, що ввозиться, та дають можливість визначити митну вартість товару за ціною договору шляхом застосування першого методу.

Відповідно до положень статті 59 МК України у разі якщо митна вартість оцінюваних товарів не може бути визначена згідно з положеннямистатті 58 цього Кодексу, за основу для її визначення береться вартість операції з ідентичними товарами, що продаються на експорт в Україну з тієї ж країни і час експорту яких збігається з часом експорту оцінюваних товарів або є максимально наближеним до нього.

При застосуванні цього методу визначення митної вартості за основу береться прийнята митним органом вартість операції з ідентичними товарами з дотриманням умов, зазначених у цій статті. При цьому під ідентичними розуміються товари, однакові за всіма ознаками з оцінюваними товарами, у тому числі за такими, як: 1) фізичні характеристики; 2) якість та репутація на ринку; 3) країна виробництва; 4) виробник.

Як вбачається з оскаржуваного рішення про коригування митної вартості товарів, №UA/500110/2021/000038/ від 25.11.2021 (а.с.82-83) відповідачем скориговано митну вартість за резервним методом згідно зі статтею 64 України, рівень митної вартості визначено на підставі цінової інформації, наявної в ЄАІС. Рівень митної вартості становить: 38282,31 дол.США по МД №UA100260/2021/482359 від 20.10.2021).

З оскаржуваного рішення №UA500110/2021/000037/2 від 25.11.2021 (а.с.105-106) встановлено, що відповідачем скориговано митну вартість за резервним методом згідно зі статтею 64 України, рівень митної вартості визначено на підставі цінової інформації, наявної в ЄАІС. Рівень митної вартості становить: 38282,31 дол.США по МД №UA100260/2021/482359 від 20.10.2021).

Відповідно до пунктів 2, 4 частини другої статті 55 МК України прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товару має містити, зокрема, наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товару, інших умов, що могли вплинути на ціну товару), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; обґрунтування числового значення митної вартості товару, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування.

Відповідно до пункту 2.1 Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 №598, у рішенні про коригування митний орган поряд з обов`язковим зазначенням номера та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, повинен навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо; також у разі визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу зазначаються докладна інформація та джерела, які використовувалися митним органом при її визначенні. Зазначається послідовність застосування методів визначення митної вартості та причин, через які не був застосований кожний з методів, що передує методу, обраному митним органом.

Таким чином, у рішеннях про коригування заявленої митної вартості, крім номера та дати митних декларацій, які були взяті за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, митний орган повинен також навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо та зазначити докладну інформацію і джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу.

Аналогічної правової позиції дотримується Верховний Суд в постанові від 08.02.2019 в справі № 825/648/17 (№ К/9901/16592/18).

Разом з тим, у спірному рішенні митний орган лише вказав номер та дату митної декларації, на основі якої було здійснено коригування митної вартості товару, що не дає підстав вважати вказане рішення обґрунтованим та мотивованим.

На думку суду, відповідач не виконав обов`язку щодо наведення у рішенні про коригування митної вартості товарів порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за резервним методом. Також не наведено достатніх підстав правомірності проведеного відповідачем розрахунку митної вартості.

При цьому суд зазначає, що формально нижчий рівень митної вартості імпортованого позивачем товару від рівня митної вартості іншого митного оформлення не може розцінюватись як заниження митної вартості, не є перешкодою для застосування основного методу визначення митної вартості товару і не може бути достатньою підставою для відмови у здійсненні митного оформлення товару за ціною договору.

Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд в постанові від 24.12.2020 в справі №804/4906/15.

Враховуючи встановлені обставини справи та норми чинного законодавства, суд дійшов висновку, що подані позивачем до митного оформлення документи були достатніми для підтвердження заявленої за ціною договору митної вартості товару.

Суд наголошує на тому, що в адміністративних процедурах із митного контролю та митного оформлення митний орган повинен обґрунтувати (довести) законність свого рішення; відповідно рішення митного органу не може ґрунтуватися на припущеннях, на сумнівах про повноту і достовірність відомостей про заявлену митну вартість товару; висновки цього органу повинні ґрунтуватися на достовірних і вичерпних доказах.

Відповідно до частини третьої статті 318 МК України митний контроль має передбачати виконання митними органами мінімуму митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи.

Ця норма також відповідає стандартним правилам, встановленим пунктами 3.16 та 6.2 Загального додатку до Міжнародної конвенції про спрощення та гармонізацію митних процедур, до якої Україна приєдналась згідно із Законом України від 15.02.2011 № 3018-VI «Про внесення змін до Закону України «Про приєднання України до Протоколу про внесення змін до Міжнародної конвенції про спрощення та гармонізацію митних процедур», якими запроваджено стандартні правила: на підтвердження декларації на товари митна служба вимагає тільки ті документи, які є необхідними для проведення контролю за даною операцією та забезпечення виконання усіх вимог щодо застосування митного законодавства; митний контроль обмежується мінімумом, необхідним для забезпечення дотримання митного законодавства.

Крім того, це узгоджується з проголошеними у статті 8 МК України принципами здійснення державної митної справи на засадах законності та презумпції невинуватості, єдиного порядку переміщення товару, транспортних засобів через митний кордон України, спрощення законної торгівлі, заохочення доброчесності та інших.

Згідно з частиною сьомою статті 54 МК України у разі якщо під час проведення митного контролю митний орган не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товару, у тому числі невірно визначено митну вартість товару, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично.

Також суд зазначає, що Верховний Суд в постанові від 08.10.2019 у справі №803/776/17 вказав, що декларант не зобов`язаний (звільнений від обов`язку) доводити правильність заявленої ним митної вартості: його твердження про розмір митної вартості вважається правомірним, поки протилежне не буде доведено контролюючим органом.

При цьому обов`язком митного органу у разі незгоди із заявленою декларантом митною вартістю є проведення консультацій з метою обґрунтованого вибору підстав для визначення митної вартості та послідовний вибір методів з обґрунтуванням причин неможливості застосування кожного з попередніх методів.

Однак, попри формальну вказівку в оскаржуваному рішенні про проведення таких консультацій, митним органом не надано належних доказів про проведення процедури консультацій з декларантом з метою обґрунтованого вибору методу визначення митної вартості товарів, а лише надіслано декларанту в електронному вигляді повідомлення-вимогу про надання додаткових документів, та в подальшому прийнято оскаржуване рішення про коригування митної вартості товарів.

Відповідно до змісту частини другої статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Жодних доказів щодо прийняття оскаржуваного рішення саме з названих у відзиві підстав відповідачем не надано.

Відповідно до частини другої статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія).

Натомість, з огляду на приведені судом фактичні обставини справи, суд зазначає, що оскаржуване рішення про коригування митної вартості та дії відповідача, які йому передували, не відповідають таким критеріям, як: використання повноваження відповідача з метою, з якою це повноваження надано; безсторонність (неупередженість), добросовісність, розсудливість з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); пропорційність, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія). При цьому, зміст оскаржуваного рішення не містить всіх обов`язкових відомостей, визначених підпунктами 1-4 частини другої статті 55 МК України.

Підсумовуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про те, що відповідач належними та допустимими доказами не довів факт порушення позивачем вимог митного законодавства при визначенні митної вартості товару, а відтак оскаржувані рішення №UA/500110/2021/000038/ від 25.11.2021 №UA500110/2021/000037/2 від 25.11.2021 слід визнати протиправними та скасувати.

Згідно із частиною першоюстатті 139 КАС Українипри задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цьогоКодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Відповідно до частини сьомоїстатті 139 КАС Українирозмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Так, згідно із частинами першою, третьою статті 139 КАС України на користь позивача необхідно стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача судовий збір, сплачений згідно з платіжною інструкцією №2355 від 02.10.2023 (а.с. 37) в сумі 2684,00 грн.

Щодо відшкодування витрат на правничу допомогу в сумі 20 000,00 грн, то суд зазначає наступне.

Відповідно до частин першої, другоїстатті 134 КАС Українивитрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Згідно із частинами третьою - п`ятоюстатті 134 КАС Українидля цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Як передбачено частинами шостою, сьомоюстатті 134 КАС України, у разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Відповідно до частин сьомої, дев`ятоїстатті 139 КАС Українирозмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно дозаконудосудове вирішення спору є обов`язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Виходячи з аналізу вищевказаних правових норм, слід дійти висновку про те, що склад та розмір витрат на професійну правничу допомогу підлягає доказуванню в судовому процесі. Сторона, яка хоче компенсувати судові витрати, повинна довести та підтвердити розмір заявлених судових витрат, а інша сторона може подати заперечення щодо не співмірності розміру таких витрат.

Відповідно до частин другої, третьоїстатті 30 Закону України від 05.07.2012 №5076-VIПро адвокатуру та адвокатську діяльність порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

На підтвердження понесених позивачем витрат на правничу допомогу до заяви про стягнення витрат на правничу допомогу від 28.11.2023 додано копії договору про надання правової допомоги №13-01/22 від 13.01.2022, укладеного між ТзОВ «ГЛОБАЛМАРКЕТ» в особі директора Леоніда Бутиріна та Адвокатським об`єднанням «ДЖЕНЕРАЛ ЛІГАЛ ГРУП» (далі АО «ДЖЕНЕРАЛ ЛІГАЛ ГРУП») (а.с.164-165), додаткової угоди (замовлення) №25/09-23 до договору про надання правової допомоги №13-01/»2 від 13.01.2022 (а.с.167-168), акту приймання-передачі виконаних робіт (наданих послуг) №18/20-23 (а.с.169), рахунку №25/09-23 (а.с.170), платіжної інструкції №2348 (а.с.171).

Як передбачено пунктом 1 договору про надання правової допомоги №13-01/22 від 13.01.2022, АО «ДЖЕНЕРАЛ ЛІГАЛ ГРУП» приймає на себе доручення клієнта по наданню правової допомоги в обсязі та на умовах, передбачених договором, а клієнт зобов`язується сплатити гонорар за дії АО «ДЖЕНЕРАЛ ЛІГАЛ ГРУП» по наданню правової допомоги і фактичні витрати, понесені АО «ДЖЕНЕРАЛ ЛІГАЛ ГРУП» у зв`язку з виконанням договору.

Пунктом 5.1. передбачено, що за надану АО «ДЖЕНЕРАЛ ЛІГАЛ ГРУП» правову допомогу клієнт сплачує гонорар, розмір якого визначається додатковою угодою до договору.

Пунктом 5.2. передбачено, що оплата за надані послуги здійснюється клієнтом за домовленістю між сторонами, шляхом внесення на розрахунковий рахунок АО «ДЖЕНЕРАЛ ЛІГАЛ ГРУП» авансового платежу в розмірі визначеному додатковою угодою до цього договору.

Відповідно до пункту 3 додаткової угоди №25/09-23, сторони погодили, що вартість виконаних робіт та наданих послуг (гонорар) становить 20000,00 грн.

Крім того, пунктом 2 додаткової угоди визначено послуги надані АО «ДЖЕНЕРАЛ ЛІГАЛ ГРУП» позивачу (а.с.167), а саме: ґрунтовна консультація клієнта з приводу обставин справи, зазначеної в пункті 1 додаткової угоди, підготовка позовної заяви про визнання протиправними та скасування рішень Одеської митниці про коригування митної вартості товарів, у разі необхідності підготовка та надсилання адвокатських запитів, здійснення підготовки інших документів процесуального характеру, в яких виникне необхідність в ході судового розгляду справи, в т.ч. але не виключно відповіді на відзив, заперечень, клопотань, заяв тощо, здійснення повного супроводу адміністративної справи зазначеної в п.1 до повного виконання судового рішення в даній справі, представлення інтересів клієнта в суді, органах державної влади та органах місцевого самоврядування, установах, організаціях та підприємствах усіх форм власності.

Частиною сьомою статті 134 КАС Українивстановлено, що обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Згідно з висновками Великої Палати Верховного Суду, наведеними у додатковій постанові від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц, саме зацікавлена сторона має вчинити певні дії, спрямовані на відшкодування іншою стороною витрат на професійну правничу допомогу, а інша сторона має право на відповідні заперечення проти таких вимог, що виключає ініціативу суду з приводу відшкодування витрат на професійну правничу допомогу одній зі сторін без відповідних дій з боку такої сторони. Суд у позовному провадженні є арбітром, що надає оцінку тим доказам і доводам, що наводяться сторонами у справі. Тобто суд не може діяти на користь будь-якої зі сторін, що не відповідатиме основним принципам судочинства. Таким чином, суд може зменшити розмір витрат на правничу допомогу, що підлягають розподілу, за клопотанням іншої сторони. Саме інша сторона зобов`язана довести неспівмірність заявлених опонентом витрат.

Відповідачем було надано заперечення на заяву про стягнення витрат на правничу допомогу від 08.11.2023 (а.с.174-180) в якому вказав, що гонорар представника позивача за надану правову допомогу з урахуванням складності справи у розмірі 20000,00 грн. є завищеним та не відповідає критеріям обґрунтованості, розумності та співмірності.

В той же час Великою Палатою Верховного Суду вказано, що при визначенні суми відшкодування, суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи.

Отже, принцип співмірності розміру витрат на професійну правничу допомогу повинен застосовуватися відповідно до вимог частини шостої статті 134 КАС Україниза наявності клопотання іншої сторони.

Разом з тим, суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо. До аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 26.06.2019 по справі № 200/14113/18-а.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, відзначено у пункті 95 рішення у справі «Баришевський проти України» (Заява № 71660/11), пункті 80 рішення у справі «Двойних проти України» (Заява № 72277/01), пункті 88 рішення у справі «Меріт проти України» (заява № 66561/01), заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.

Дана справа відноситься до справ незначної складності та розглядалася за правилами спрощеного позовного провадження.

Враховуючи незначну складність справи, суд вважає завищеним розмір витрат за послуги з надання правової допомоги, а тому, враховуючи предмет спору, незначну складність справи, заперечення відповідача щодо суми витрат на правову допомогу та виходячи із критеріїв, визначених частинами третьою, п`ятою статті134, частиною дев`ятою статті139 КАС Українисуд вважає, що на користь позивача необхідно стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 7 500,00 грн. Решту витрат на професійну правничу допомогу повинен понести позивач.

Частинами першою, третьоюстатті 132 КАС Українивизначено, що судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема: пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз; пов`язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи.

Устатті 10 Конституції Українизакріплено, що державною мовою в Україні є українська мова. Застосування мов в Україні гарантуєтьсяКонституцією Українита визначається законом.

Згідно з частиною 1статті 15 КАС Українисудочинство і діловодство в адміністративних судах провадиться державною мовою.

Статтею 137 КАС Українипередбачено, що розмір витрат на оплату робіт (послуг) залученого стороною спеціаліста, перекладача чи експерта має бути співмірним із складністю відповідної роботи (послуг), її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт (надання послуг). У разі недотримання вимог щодо співмірності витрат суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на оплату робіт (послуг) спеціаліста, перекладача чи експерта, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат, які підлягають розподілу між сторонами.

Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини щодо присудження судових витрат на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі «East/West Alliance Limited» проти України» від 23 січня 2014 року, заява №19336/04, пункт 268; рішення у справі «Баришевський проти України», заява № 71660/11, пункт 95; рішення у справі «Двойних проти України»,заява №72277/01, пункт 80;рішення у справі «Меріт проти України», заява №66561/01, пункті 88). Крім того, у пункті 154 рішення Європейського суду з прав людини у справі Lavents v. Latvia (заява 58442/00) зазначено, що згідно зі статтею 41 Конвенції Суд відшкодовує лише ті витрати, які, як вважається, були фактично і обов`язково понесені та мають розумну суму.

Так на підтвердження витрат пов`язаних із залученням перекладача до матеріалів справи надано довідку №210 від 28.09.2023 (а.с.111), якою підтверджено надання вказаних послуг з нотаріальним засвідченням справжності підпису перекладача Суворової Олександри Вікторівни, рахунок-фактура №120/2023/1 від 04.09.2023 на суму 1500,00 грн. за надані послуги з перекладу (а.с.112) та платіжнуінструкцію №2318 від 04.09.2023

Склад та розмір витрат, пов`язаних із залученням перекладача, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані документи, що свідчать про оплату витрат, пов`язаних із залученням перекладача, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на залучення перекладача, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд має з`ясувати, чи, є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, тощо.

Представником відповідача дані судові витрати понесені позивачем не заперечувалися.

Таким чином, суд дійшов висновку про наявність підстав для стягнення на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача пов`язані із залученням перекладача у розмірі 1 500,00 грн.

Отже, на користь позивача слід стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача судовий збір у розмірі 2 684,00 грн, витрати пов`язані з надання правової допомоги у розмірі 7500,00 грн. та витрати пов`язані із залученням перекладача у розмірі 1500,00 грн.

Керуючись статтями 243 - 246, 262 КАС України, на підставі Митного кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати рішення Одеської митниці рішень про коригування митної вартості товарів від 25.11.2021 №UA/500110/2021/000038/2 та від 25.11.2021 №UA500110/2021/000037/2.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ГЛОБАЛМРКЕТ» за рахунок бюджетних асигнувань Одеської митниці понесені витрати в сумі 11684,00 грн (одинадцять тисяч шістсот вісімдесят чотири гривні 00 копійок).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «ГЛОБАЛМАРКЕТ» (вулиця Шопена, 22а, місто Луцьк, Волинська область, 43005, код ЄДРПОУ 43521405).

Відповідач: Одеська митниця (вулиця Липи Івана та Юрія, 21А, місто Одеса, Одеська область, 65078, код ЄДРПОУ 4400563).

Суддя А.Я. Ксензюк