Рішення

від 30.01.2024 по справі 240/19526/23

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 січня 2024 року м. Житомир

справа № 240/19526/23

категорія 1110306000

Житомирський окружний адміністративний суд у складі

головуючого судді Горовенко А.В.,

розглянувши у письмовому провадженні у приміщенні суду за адресою: 10014, місто Житомир, вул. Мала Бердичівська, 23, адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Ділл-Трейд" до Головного управління Державної податкової служби у Житомирській області та Державної податкової служби України про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити дії,-

встановив:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Ділл-Трейд" звернулося до суду з позовом, у якому просить:

1) визнати протиправним та скасувати рішення Комісії Головного управління Державної податкової служби у Житомирській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 12.04.2023 №8619499/44342506 про відмову в реєстрації податкової накладної №3 від 01.08.2022;

2) зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну №3 від 01.08.2022 в Єдиному реєстрі податкових накладних подані Товариством з обмеженою відповідальністю "Ділл-Трейд" датою їх фактичного надходження;

3) визнати протиправним та скасувати рішення Комісії Головного управління Державної податкової служби у Житомирській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 12.04.2023 №8619506/44342506 про відмову в реєстрації податкової накладної №15 від 19.08.2022;

4) зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну №15 від 19.08.2022 в Єдиному реєстрі податкових накладних подані Товариством з обмеженою відповідальністю "Ділл-Трейд" датою їх фактичного надходження;

5) визнати протиправним та скасувати рішення Комісії Головного управління Державної податкової служби у Житомирській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 18.04.2023 №8619753/44342506 про відмову в реєстрації податкової накладної №4 від 02.09.2022;

6) зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну №4 від 02.09.2022 в Єдиному реєстрі податкових накладних подані Товариством з обмеженою відповідальністю "Ділл-Трейд" датою їх фактичного надходження;

7) визнати протиправним та скасувати рішення Комісії Головного управління Державної податкової служби у Житомирській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 18.04.2023 №8619752/44342506 про відмову в реєстрації податкової накладної №36 від 26.09.2022;

8) зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну №36 від 26.09.2022 в Єдиному реєстрі податкових накладних подані Товариством з обмеженою відповідальністю "Ділл-Трейд" датою їх фактичного надходження.

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що на підтвердження господарської операції з поставки ТОВ «ТУСК» товару, позивачем складено податкові накладні №3 від 01.08.2022, №15 від 19.08.2022, №4 від 02.09.2022, №36 від 26.09.2022 та направлено їх для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних. Вказані податкові накладні прийняті відповідачем, проте їх реєстрація зупинена. Підставою такого зупинення слугували положення п.201.16 ст. 201 ПК України, оскільки ПН/РК відповідає вимогам п. Критеріїв ризиковості платника податків. Підприємство вважає, що ним надано всі необхідні документи на підтвердження реальності здійснення господарської операції, однак оскаржуваними рішеннями комісії Головного управління Державної податкової служби у Житомирській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних відмовлено у реєстрації вказаних податкових накладних.

Позивач вважає вказані рішення протиправними та такими, що не відповідають вимогам чинного законодавства, у зв`язку з чим просить позовні вимоги задовольнити.

Також зазначає, що в оскаржуваних рішеннях відсутні мотиви, підстави та причини віднесення позивача до ризикових платників податків, при цьому будь-які обґрунтування ризиковості здійсненних позивачем господарських операцій не наведено.

Згідно з ухвалою Житомирського окружного адміністративного суду від 11 липня 2023 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження, без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

14 серпня 2023 року відповідач - Головне управління Державної податкової служби у Житомирській області надіслав до суду відзив на позовну заяву (за вх.№55270/23), у якому просить відмовити у задоволенні позовних вимог.

В обґрунтування своєї правової позиції зазначає, що за результатами проведеного моніторингу даних ЄРПН та аналізу інформаційних баз даних, у зв`язку з отриманням інформації у процесі поточної діяльності, встановлено здійснення ризикових фінансово-господарських операцій по ТОВ «ТУСК», що відповідає п.8 критеріїв ризиковості платника податку згідно кодів податкової інформації, яка є підставою для прийняття рішення про відповідність платника податку, а саме: відсутні ПІБ у постачальника у ВН 02.09.2022 №205, ВН 26.09.2022, №259 та вантажовідправника у ТТН від 26.09.2022 №Р259. Крім того ТОВ "Ділл-Трейд" внесено до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості.

14 серпня 2023 року відповідач - Державна податкова служба України надіслала до суду відзив на позовну заяву (за вх.№55266/23), у якому просить відмовити у задоволенні позовних вимог.

В обґрунтування зазначає доводи аналогічного змісту, вказані Головним управлінням Державної податкової служби у Житомирській області.

Відповідно до ухвали суду від 19.09.2023 у задоволенні клопотання Головного управління Державної податкової служби у Житомирській області про розгляд справи за правилами загального позовного провадження, - відмовлено.

Відповідно до положень ч.5 ст.262, ч.1 ст.263 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами.

Суд зазначає, що судове рішення у справі, постановлене у письмовому провадженні, складене у повному обсязі відповідно до ч.4 ст.243 КАС України, з врахуванням положень ст.263 КАС України.

Згідно з ч.5 ст.250 КАС України датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок наявних у справі доказів у їх сукупності, суд зазначає наступне.

Судом встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Ділл-Трейд" є юридичною особою, зареєстрованою в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань. Основний вид діяльності за КВЕД є: 46.90. Неспеціалізована оптова торгівля.

28 травня 2022 року між ТОВ «Ділл-Трейд» ("Постачальник") та Товариством з обмеженою відповідальністю «ТУСК» ("Покупець") укладено договір поставки товарів №312П (т.1 а.с.17-21).

Згідно з п. 1.1. вказаного Договору, "Постачальник" зобов`язується поставити "Покупцю" Товар у встановленні строки, а "Покупець" зобов`язується прийняти Товари і оплатити його вартість за цінами, зазначеними в накладній, які не можуть перевищувати цін, узгоджених у Специфікації.

Пунктом 1.2. Договору визначено, що предметом поставки є визначений Товар найменуванням, зазначеним у Специфікаціях та/або інших документах, згідно Договору, підписаного "Постачальником" та "Покупцем".

Відповідно до п. 2.1. Договору, поставка Товару здійснюється "Постачальником" на склад "Покупця" на умовах DDP «Інкотермс - 2010» згідно заявок останнього.

Пунктом 2.2. Договору визначено, що разом із Товаром "Постачальник" повинен передати "Покупцю" документи на товар ( товаро-транспортна накладна) - далі по тексту ТТН, видаткову накладну - далі по тексту - ВН, копії документів, що посвідчують відповідність Товару стандартам якості). Документи повинні бути складені українською мовою, відповідати вимогам чинного законодавства України станом на дату поставки Товару, та надаються "Постачальником" безпосередньо за місцем поставки Товару.

Згідно з умовами, визначеними у розділі 5 «Строки і порядок поставки», поставка Товару здійснюється на підставі Заявки "Покупця", оформленої у відповідності до умов даного Договору. Поставка здійснюється окремими партіями у відповідності до Заявок "Покупця" у строк не пізніше 2 (двох) календарних днів з моменту отримання заявки від "Покупця". Місцем поставки Товару є рампа складу "Покупця" за адресою: м. Київ, вул.Ремонтна, 8.

Пунктом 9.1. Договору передбачено, що ціни на Товар визначаються у Специфікації у національній валюті України, яка є невід`ємною частиною Договору.

Відповідно до п.9.6. Договору, оплата за товар здійснюється в безготівковому порядку шляхом перерахування коштів на банківський рахунок "Постачальника" на умовах реалізації отриманого Товару з оплатою два рази на календарний місяць, але не пізніше 16 календарних днів з дня реалізації Товару.

Згідно з п. 9.8. Договору протягом 7 днів після закінчення календарного місяця, "Постачальник" зобов`язується передати Покупцеві підписаний і пропечатаний Акт звірки розрахунків (попередньо відіславши на електронну адресу покупця) в якому мають бути визначені реквізити Постачальника, за адресою: м. Київ, вул. Новодарницька, 28/9.

20 травня 2022 року між "Постачальником" та "Покупцем" було укладено специфікацію до Договору та визначено перелік Товару, що поставляється та його базову ціну.

На виконання зобов`язань за вищевказаним договором, 01.08.2022 позивачем було відвантажено на склад "Покупця" Товар згідно із замовленням покупця від 01.08.2022 на загальну суму 30000,96 грн в тому числі ПДВ 5000,16 грн, що підтверджується видатковою накладною №164 від 01.08.2022.

По факту першої події, а саме поставки Товару, позивачем:

- виписано податкову накладну №3 від 01.08.2022 на суму 30000,096 грн, в тому числі ПДВ 5000,16 грн;

- виписано податкову накладну №4 від 02.09.2022 на суму 13171,16 грн, в тому числі ПДВ 2195,19 грн;

- виписано податкову накладну №15 від 19.08.2022 на суму 18084,76 грн, в тому числі ПДВ 3014,13 грн;

- виписано податкову накладну №36 від 26.09.2022 на суму 64639,28 грн, в тому числі ПДВ 10773,21 грн.

Зазначені податкові накладні направлені через Автоматизовану систему "Єдине вікно подання електронних документів" ДПС України для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних та зареєстровані, що сторонами не оспорюється.

Згідно з квитанціями податкові накладні прийняті під час подачі до Єдиного реєстру податкових накладних, однак їх реєстрація зупинена.

Підставою зупинення реєстрації зазначених податкових накладних слугували положення пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України, оскільки податкові накладні відповідали вимогам п.8 Критеріїв ризиковості платника податку. Позивачу запропоновано надати пояснення та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПН/РК для розгляду питання прийняття рішення про реєстраццю/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних. Запропоновано позивачеві надати пояснення та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПН/РК для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Позивачу запропоновано надати пояснення та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПН/РК для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

На підтвердження здійснення господарських операцій з ТОВ «Ділл-Трейд» до кожної вищевказаної податкової накладної позивачем надано письмові пояснення та копії документів щодо податкових накладних реєстрацію яких зупинено, що не оспорююється відповідачем.

За результатами розгляду поданих позивачем пояснень та копій документів, Комісією Головного управління Державної податкової служби у Житомирській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, прийнято рішення:

- від 12.04.2023 №8619499/44342506 про відмову в реєстрації податкової накладної №3 від 01.08.2022;

- від 12.04.2023 №8619506/44342506 про відмову в реєстрації податкової накладної №15 від 19.08.2022;

- від 18.04.2023 №8649753/44342506 про відмову в реєстрації податкової накладної №4 від 02.09.2022;

- від 18.04.2023 №8649752/44342506 про відмову в реєстрації податкової накладної №36 від 26.09.2022.

Мотивуючи прийняті рішення, контролюючий орган зазначив про ненадання платником податків копій документів, а саме:

- ненадання платником податку копій документів, складених із порушенням законодавства.

Додатково вказано, що надано копії документів, складених із порушенням законодавства, а саме: відсутні ПІБ у постачальника у ВН від 02.09.2022 №205, ВН від 26.09.2022, від №259, ВН від 01.08.2022 №164, ВН від 19.08.2022 №182 та вантажовідправника у ТТН від 26.09.2022 №Р259.

Позивач, не погоджуючись із рішеннями про відмову у реєстрації податкових накладних, вважаючи їх необґрунтованими та такими, що не відповідають вимогам чинного законодавства, звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.

Згідно з пунктом 185.1 статті 185 Податкового кодексу України, операції платників податку з постачання товарів та послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, є об`єктом оподаткування податком на додану вартість.

Датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг, у силу вимог пункту 187.1 статті 187 Податкового кодексу України, вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

База оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (пункт188.1 статті 188 Податкового кодексу України).

Відповідно до абзацу 1 пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України, на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

За приписами пункту 201.7 статті 201 цього Кодексу, податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).

Відповідно до пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України, при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою. Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 01 липня 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження.

Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.

Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.

Квитанція про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування надсилається одночасно продавцю та покупцю платнику податку.

Якщо протягом операційного дня не надіслано квитанції про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, така податкова накладна вважається зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Механізм внесення відомостей, що містяться у податковій накладній та/або розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до неї, до Єдиного реєстру податкових накладних визначений Порядком ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 року №1246 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 26 квітня 2017 року №341) (далі - Порядок №1246).

Відповідно до пункту 12 Порядку №1246, після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДФС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки, зокрема, наявності підстав для зупинення реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування.

Пунктами 13, 15 Порядку №1246 передбачено, що за результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування (далі - квитанція).

У квитанції зазначаються дата та час її формування, реквізити податкової накладної та/або розрахунку коригування та результат перевірки. Якщо у податковій накладній та/або розрахунку коригування за результатами проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), виявлено порушення, платнику податку надсилається квитанція про неприйняття податкової накладної та/або розрахунку коригування із зазначенням причини такого неприйняття.

Згідно з пунктом 201.16 статті 201 Податкового кодексу України, реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

На виконання зазначеної норми Кабінетом Міністрів України прийнято постанову від 11 грудня 2019 року №1165 (набрала чинності 01 лютого 2020 року), якою серед іншого затверджено Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Порядок № 1165).

Відповідно до пункту 4 вказаного Порядку, у разі коли за результатами перевірки податкової накладної/розрахунку коригування визначено, що податкова накладна/розрахунок коригування відповідають одній з ознак безумовної реєстрації, визначених у пункті 3 цього Порядку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування не зупиняється в Реєстрі.

За приписами пункту 5 Порядку № 1165, платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку, показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку. Податкова накладна/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряються щодо відповідності відображених у них операцій критеріям ризиковості здійснення операцій.

Згідно з пунктом 6 Порядку №1165 у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну/розрахунок коригування, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється. Питання відповідності/невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку розглядається комісією регіонального рівня. У разі встановлення відповідності платника податку хоча б одному з критеріїв ризиковості платника податку комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Пунктом 7 Порядку №1165 передбачено, що у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу податкової накладної/розрахунку коригування встановлено, що відображена в них операція відповідає хоча б одному критерію ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної/розрахунку коригування, складених платником податку, який відповідає хоча б одному показнику, за яким визначається позитивна податкова історія, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.

Відповідно до пункту 10 Порядку №1165, у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, яка є підтвердженням зупинення такої реєстрації.

У квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються: 1) номер та дата складення податкової накладної/розрахунку коригування; 2) критерій (критерії) ризиковості платника податку та/або ризиковості здійснення операцій, на підставі якого (яких) зупинено реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, з розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку; 3) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для розгляду питання прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації (пункт 11 Порядку № 1165).

Відповідно до пункту 25 Порядку №1165, комісії регіонального рівня приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації, врахування або неврахування таблиці даних платника податку, відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Як встановлено судом та підтверджується матеріалами справи, підставою для зупинення реєстрації податкових накладних слугувало те, що платник податків (позивач) відповідає вимогам пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку.

На момент формування квитанцій, якими зупинено реєстрацію вказаних податкових накладних, Критерії ризиковості платника податку визначені додатком 1 до Порядку №1165.

Пункт 8 додатку 1 до Порядку №1165 відносить до ознак ризиковості платника податку на додану вартість наступне у контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування

У постанові від 02.10.2019 у справі №520/10372/18 Верховний Суд зазначив, що первинним об`єктом судового дослідження у даній справі є обставини, за яких контролюючий орган вчинив дії щодо зупинення реєстрації податкових накладних та прийняв рішення про відмову у їх реєстрації. Підставою для таких дій мають бути: чіткі критерії оцінки ступеня ризиків відповідних господарських операцій; конкретний перелік документів, встановлений податковим законодавством, який підлягав наданню контролюючому органу для дослідження при прийнятті ним оспорюваних рішень.

Загальне посилання контролюючого органу на правомірність зупинення реєстрації податкової накладної на підставі Критеріїв ризиковості платника податків, є протиправним та призводить до необґрунтованого обмеження права платника податків бути повідомленим про необхідність надання документів за вичерпним переліком, а не будь-яких на власний розсуд.

Разом з тим, така квитанція не містить податкової інформації, що визначає ризиковість платника податків, зазначеної у спірних податкових накладних.

У відзиві відповідач зазначає, що на момент прийняття оскаржуваного рішення, ТОВ «Ділл-Трейд» відповідав критеріям ризиковості, що також підтверджується рішеннями про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку №21335 від 27.04.2023 та №18606 від 12.04.2023.

Разом з тим, суд зауважує, що квитанції про реєстрації ПН/РК в ЄРПН, якою податкові накладні Товариства було прийнято, реєстрацію зупинено з підстав, що платник податку відповідає п. 8 Критеріїв ризиковості платника податку, датована 29 серпня 2022 року, 12.09.2022, 23.09.2022 та 12.10.2022, а оскаржувані рішення - 12 квітня 2023 року та 18 квітня 2023 року, тоді як навіть Рішення №18606 про відповідність платника ПДВ критеріям ризиковості платника податку датоване 12 квітня 2023 року, тобто в день прийняття рішення про відмову у реєстрації податкової накладної.

У свою чергу у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної в обов`язковому порядку зазначається не лише сам критерій(ї) ризиковості платника податку та/або критерій(ї) ризиковості здійснення операцій, а й вказується розрахований показник за кожним критерієм, якому відповідає платник податку.

У квитанції про зупинення реєстрації спірної ПН даних про розрахунковий показник критерію (їв) ризиковості платника податку не наведений.

Разом з тим, у квитанціях про зупинення реєстрації податкових накладних позивача містяться показники D і Р. Однак, розрахункові величини D та P - є ознаками, відповідно до яких перевіряються подані на реєстрацію податкові накладні саме до початку проведення моніторингу, за результатами якого можливе зупинення їх реєстрації. Тобто ці величини ні за яких умов не можуть вважатися показниками критеріїв ризиковості платника податку.

Крім того, у квитанціях не зазначено, які саме документи слід надати платнику податків та чого мають стосуватися пояснення такого платника податків для того, аби реєстрація податкової накладної стала можливою, що також свідчить про невідповідність сформованої квитанції вимогам до таких, що визначені п. 11 Порядку №1165.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що квитанції про зупинення реєстрації податкових накладних не відповідають вимогам, що встановлені п.11 Порядку №1165 в частині необхідності зазначення критерію (їв) ризиковості платника податків, на підставі якого (их) зупинено реєстрацію податкової накладної в Реєстрі, із розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку.

Водночас, механізм прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, реєстрацію яких відповідно до пункту201.16 статті 201 Податкового кодексу України зупинено в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України, визначено наказом Міністерства фінансів України від 12 грудня 2019 року №520, яким затверджено Порядок прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Порядок №520).

Пунктом другим Порядку №520 визначено, що прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено, здійснюють комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі головних управлінь Державної податкової служби України в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДПС.

Відповідно до пунктів 3, 4 Порядку № 520, у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі платник податку має право подати копії документів та письмові пояснення стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі. Комісія регіонального рівня протягом п`яти робочих днів, що настають за днем отримання пояснень та копій документів, поданих відповідно до пункту 4 цього Порядку, приймає рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі та надсилає його платнику податку в порядку, встановленому статтею 42 Кодексу.

Разом із тим, пунктом 5 Порядку №520 визначено перелік документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, серед яких:

- договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них;

- договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції;

- первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм і галузевої специфіки, накладні;

- розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків;

- документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством.

При цьому, письмові пояснення та копії документів, зазначені у пункті 5 цього Порядку, платник податку має право подати до контролюючого органу протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов`язання, відображеного в податковій накладній/розрахунку коригування.

Письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 5 цього Порядку, платник податку подає до ДПС в електронній формі за допомогою засобів електронного зв`язку з урахуванням вимог Закону України "Про електронні документи та електронний документообіг", Закону України "Про електронні довірчі послуги" та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку (пункти 6, 7 Порядку № 520).

Згідно з вимогами пунктів 9, 10 та 11 Порядку №520 письмові пояснення та копії документів, подані платником податку до контролюючого органу відповідно до пункту 4 цього Порядку, розглядаються комісіями контролюючих органів. Комісія регіонального рівня приймає рішення про: реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі; відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі.

Підставами для прийняття комісією регіонального рівня рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування є: ненадання платником податку копій документів відповідно до пункту 5 цього Порядку; та/або надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства.

Як свідчить зміст оскаржуваних рішень, підставою для відмови у реєстрації ПН є: надання платником податку копій документів, складених із порушенням законодавства. У рядку «Додаткова інформація» контролюючим органом зазначено підставу відмови у реєстрації: відсутні ПІБ у постачальника у ВН від 02.09.2022 №205, ВН від 26.09.2022, від №259, ВН від 01.08.2022 №164, ВН від 19.08.2022 №182 та вантажовідправника у ТТН від 26.09.2022 №Р259.

Суд зауважує, що платник має подати задля забезпечення реєстрації податкової накладної документи на підтвердження сутності та змісту господарської операції (а не усі згідно з переліком у пункті 5 Порядку №520) й саме за результатами детального дослідження змісту цих документів (в тому числі договору), наданих на підтвердження інформації, зазначеної в податковій накладній, можливим є формування висновків щодо можливості чи неможливості реєстрації є ЄРПН податкової накладної, реєстрація якої була зупинена згідно із відповідною квитанцією.

Відсутність у видатковій накладній прізвища, імені та по батькові отримувача, за умови наявності підпису такої особи та відтиску печатки юридичної особи - покупця, свідчить про участь такої особи у господарській операції.

Окрім того, суд зауважує, що наявність або відсутність окремих документів, а також недоліки в їх оформленні не можуть бути підставою для висновку про відсутність господарських операцій, якщо з інших даних вбачаються зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі платника у зв`язку з його господарською діяльністю.

Аналогічні правові висновки викладені в постановах Верховного Суду від 19 червня 2018 року по справі N9826/7704/16 (адміністративне провадження №8/9901/38191/18) та від 17 квітня 2018 року по справі N9820/475/17 (адміністративне провадження №8/9901/4907/17).

З огляду на досліджені судом матеріали справи слідує, що первинні документи, оформлені позивачем в рамках господарських відносин із контрагентом, копії яких надані разом із поясненнями для прийняття рішення щодо реєстрації податкових накладних, складені у відповідності до вимог законодавства та є первинними документами, які засвідчують інформацію щодо реального виконання позивачем та його контрагентом господарських зобов`язань.

Отже, зважаючи на наявність передбачених законодавством документів, які свідчать про проведення позивачем господарської діяльності та операцій між позивачем та контрагентами, та, враховуючи, що такі документи були надані контролюючому органу, останній не мав правових підстав для відмови позивачу у реєстрації податкової накладної. У квитанціях про зупинення реєстрації податкових накладних відсутня інформація, які саме документи слід було надати позивачем до контролюючого органу для реєстрації таких спірних податкових накладних, що фактично ставить платника податку у стан невизначеності у питанні документального спростування існуючих на думку відповідача ризиків.

Як підтверджено доказами в матеріалах справи, на виконання вимоги податкового органу у цій справі позивачем було надано відповідні пояснення, до яких додано ті первинні документи, які на його переконання є належними та достатніми для підтвердження здійснення ним господарської операції. Обов`язок податкового органу для цілей визначення наявності підстав для реєстрації податкової накладеної зводиться до встановлення належного та достатнього підтвердження поданими документами даних податкової накладної. При цьому за відсутності чіткого переліку документів, достатніх у розумінні контролюючого органу для реєстрації податкової накладної, стверджувати щодо неналежного обсягу поданих платником податків документів для реєстрації податкової накладної, недостатньо.

Подібна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду 29 червня 2023 року у справі № 500/2655/22.

Отже, контролюючим органом не надано жодного доказу того, що після отримання від позивача письмових пояснень з доданими документами, на адресу останнього направлялись запити щодо недостатності документів для прийняття рішень в рамках розглядуваних пояснень.

Щодо доводів відповідача викладених у відзиві, які на переконання представника відповідача свідчать про не надання Товариством первинних документів, оскільки Договір поставки №312П від 20.05.2021, діяв до 31 грудня 2022 року, а позивачем на розгляд Комісії не надано жодних документів про їх пролонгацію, суд зауважує наступне.

Податкові накладні №3 від 01.08.2022, №15 від 19.08.2022, №4 від 02.09.2022, №36 від 26.09.2022, у реєстрації яких Товариству відмовлено, сформовано та направлено на реєстрацію до ЄРПН у серпні, вересні та жовтні 2022 року, тобто у термін до 31.12.2022.

Зазначені вище обставини свідчить на користь висновку про помилковість тверджень представника відповідачів, щодо закінчення терміну дії договору поставки №312П від 20.05.2021 станом на дату формування вищевказаних податкових накладних.

Надаючи оцінку рішенням відповідача, що оскаржуються, суд зазначає, що контролюючим органом визначено загальні підстави прийняття рішень про відмову у реєстрації податкових накладних та не містить конкретної інформації щодо причин та підстав його прийняття. Водночас, контролюючим органом не сформовано конкретних вимог щодо необхідності подання вичерпного переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання податкової накладної, не зазначено яких саме документів не надано.

При цьому, можливість надання платником податків вичерпного переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання податкової накладної прямо залежить від чіткого визначення контролюючим органом конкретного критерію оцінки ступеня ризиків, а також зазначення у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної чіткого переліку документів, чого зроблено не було.

Підсумовуючи наведене, суд дійшов висновку, що надіслані позивачем письмові пояснення з копіями первинних бухгалтерських та інших документів повністю відображають зміст господарських операцій позивача із його контрагентом та були достатніми для прийняття податковим органом рішення про реєстрацію податкових накладних.

У цьому контексті суд зазначає, що зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування у Єдиному реєстрі податкових накладних не спростовує здійснення платником податків господарської операції, що підтверджується первинними документами, на підставі яких складається податкова накладна/розрахунок коригування.

Одночасно, в межах даної спірної ситуації суд звертає особливу увагу на те, що приймаючи рішення про реєстрацію податкової накладної, контролюючий орган не повинен здійснювати повний аналіз господарської операцій позивача на предмет їх реальності. Змістовна оцінка господарської операції може бути проведена лише за результатом здійснення податкової перевірки, підстави та порядок проведення якої визначено нормами Податкового кодексу України. У свою чергу, при реєстрації податкових накладних фактично проводиться моніторинг операції чи платника податків лише за зовнішніми (формальними) критеріями. Тому і суд за результатами розгляду цієї справи не робить висновків щодо реальності господарських операцій за участю позивача, а лише оцінює наявність чи відсутність підстав для реєстрації податкової накладної.

За таких обставин, на переконання суду, оскаржувані рішення про відмову в реєстрації податкових накладних є формальними, оскільки об`єктивно не містять чіткого визначення підстав та мотивів їх прийняття, так само як і мотивів прийняття чи відхилення наданих позивачем пояснень та документів, а тому не можуть бути визнані законними та обґрунтованими.

Невиконання суб"єктом владних повноважень законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості акта індивідуальної дії має наслідком визнання його протиправним.

Суд зауважує, що здійснення моніторингу відповідності податкових накладних/розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків є превентивним заходом, спрямованим на убезпечення від безпідставного формування податкового кредиту за операціями, що не підтверджені первинними документами або підтверджені платником податку копіями документів, які складені з порушенням законодавства. При цьому здійснення моніторингу не повинно підміняти за своїм змістом проведення податкових перевірок як способу реалізації владних управлінських функцій податкового органу.

Аналогічна правова позиція неодноразово висловлювалась Верховним Судом, зокрема, у постановах від 23 жовтня 2018 року по справі №822/1817/18, від 21 травня 2019 року по справі №0940/1240/18.

Таким чином, зважаючи на наявність документів для спростування сумнівів про ризиковість платника податку та ризиковість здійснених операцій, та на те, що такі документи були надані контролюючому органу, відповідач не мав правових підстав для відмови позивачу у реєстрації податкових накладних/розрахунку коригування.

Окрім того, суд відхиляє аргументи Головного управління Державної податкової служби у Житомирській області про те, що ті документи, які не було надано позивачем під час подання податкових накладних до контролюючого органу для їх реєстрації не повинні враховуватись судом під час судового розгляду справи, оскільки контролюючим органом не було чітко вказано, які саме документи необхідно надати платнику податків.

Під час розгляду справи відповідачі, як суб`єкти владних повноважень, не надали суду доказів, які спростовували б твердження позивача, та не навели обґрунтованих мотивів прийняття рішень про відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунку коригування Товариства з обмеженою відповідальністю "Ділл-Трейд" в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Враховуючи вищевказане, суд дійшов висновку про обґрунтованість та наявність підстав для задоволення позовних вимог позивача у частині визнання протиправними та скасування рішень Комісії з питань зупинення реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному державному реєстрі податкових накладних Головного управління Державної податкової служби у Житомирській області рішення від 12.04.2023 №8619499/44342506 про відмову в реєстрації податкової накладної №3 від 01.08.2022; від 12.04.2023 №8619506/44342506 про відмову в реєстрації податкової накладної №15 від 19.08.2022; від 18.04.2023 №8649753/44342506 про відмову в реєстрації податкової накладної №4 від 02.09.2022; від 18.04.2023 №8649752/44342506 про відмову в реєстрації податкової накладної №36 від 26.09.2022.

Щодо позовних вимог в частині зобов`язання Державної податкової служби України зареєструвати податкові накладні №3 від 01.08.2022, №15 від 19.08.2022, №4 від 02.09.2022 та №36 від 26.09.2022 датою їх фактичного подання, суд зазначає наступне.

Відповідно до вимог пунктів 201.1, 201.10 статті 201 Податкового кодексу України, реєстрацію податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних віднесено до обов`язків платника податків.

У той же час, наведені норми розраховані на відсутність спірних правовідносин, позаяк у випадку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування механізм її подальшої реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних є іншим.

Згідно з пунктом 19, 20 Порядку №1246 податкова накладна та/або розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструються у день: 1) прийняття комісією рішення про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування; 2) набрання законної сили рішенням суду про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування (у разі надходження до ДФС відповідного рішення суду).

У разі надходження до ДФС рішення суду про реєстрацію або скасування реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування, яке набрало законної сили, такі податкові накладні та/або розрахунки коригування реєструються після проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), або їх реєстрація скасовується. При цьому датою реєстрації або скасування реєстрації вважається день, зазначений в такому рішенні, або день набрання законної сили рішенням суду.

Отже, реєстрація в Єдиному реєстрі податкових накладних податкових накладних / розрахунку коригування, реєстрацію яких попередньо було зупинено, є повноваженням Державної податкової служби України.

Як встановлено судом та підтверджено матеріалами справи, надані позивачем документи були достатніми для реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Відповідно до частини 3 статті 245 КАС України, у разі скасування нормативно-правового або індивідуального акта суд може зобов`язати суб`єкта владних повноважень вчинити необхідні дії з метою відновлення прав, свобод чи інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.

Таким чином, з метою відновлення прав та інтересів позивача за захистом яких він звернувся до суду та з метою дотримання судом гарантій того, що спір між сторонами буде остаточно вирішений, суд дійшов висновку про необхідність зобов`язання Державної податкової служби України зареєструвати податкові накладні №3 від 01.08.2022, №15 від 19.08.2022, №4 від 02.09.2022 та №36 від 26.09.2022 в Єдиному реєстрі податкових накладних датою їх фактичного подання.

Частиною першою та другою статті 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку що позовні вимоги підлягають задоволенню.

Щодо стягнення на користь позивача понесених судових витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 10000 грн, суд зазначає наступне.

Згідно з частинами першою та третьою статті 134 КАС України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Частиною п`ятою статті 134 КАС України визначено, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина 6 статті 134 КАС України).

Частиною 7 статті 134 КАС України передбачено, що обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Згідно з положеннями статті 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» від 05 липня 2012 року № 5076-VI гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Аналіз вищенаведених положень процесуального закону дає підстави для висновку про те, що документально підтверджені судові витрати на професійну правничу допомогу адвоката, пов`язані з розглядом справи, підлягають компенсації стороні, яка не є суб`єктом владних повноважень та на користь якої ухвалене рішення, за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень.

При визначенні суми компенсації витрат, понесених на професійну правничу допомогу, необхідно досліджувати на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категоріям складності справи, витраченому адвокатом часу, об`єму наданих послуг, ціні позову та (або) значенню справи.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, зазначено у рішеннях від 26 лютого 2015 року у справі «Баришевський проти України», від 10 грудня 2009 року у справі «Гімайдуліна і інших проти України», від 12 жовтня 2006 року у справі «Двойних проти України», від 30 березня 2004 року у справі «Меріт проти України», заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.

Як свідчать матеріали справи, між позивачем ("Клієнт") і адвокатом Сірою Аліною Василівною ("Адвокат") укладено Договір про надання правничої допомоги №48 від 16.06.2023, відповідно до якого сторони обумовили, що "Адвокат" приймає на себе зобов"язання надати необхідну правову допомогу щодо оскарження відмови у реєстрації податкових накладних, складених "Клієнтом" за результатами господарських операцій з ТОВ "ТУСК".

Відповідно до розділу 4 договору про надання правничої допомоги від 16.06.2023, сторонами обумовлено, що оплата за надані послуги у суді першої інстанції становитиме у розмірі 10000 грн.

Також надано рахунок-фактуру №40 від 16.06.2023 у якому вказано, що за Договором №48 від 16.06.2023 аванс за підготовку позову та подання позову становить 10000,00 грн та платіжна інструкція №378 від 19.06.2023.

Отже, матеріали справи свідчать, що позивач поніс витрати на правничу допомогу, за супроводження судової справи, в сумі розміром 10000 грн.

Суд акцентує увагу на тому, що при вирішенні витання про розподіл судових витрат на професійну правничу допомогу, суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг та умовами договору.

У відзиві на позов представник відповідача зазначав про неспівмірність розміру гонорару із складністю справи.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, повинен бути співрозмірним з ціною позову, тобто не має бути явно завищеним порівняно з ціною позову. Також судом мають бути враховані критерії об`єктивного визначення розміру суми послуг адвоката. У зв`язку з цим, суд, з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.

Також, при визначенні суми відшкодування суд має враховувати критерії реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерій розумності, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Вказана позицій узгоджується з висновками Верховного суду у постанові від 22.12.2020 у справі № 520/8489/19.

Відповідно до статті 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Відповідно до правової позиції Верховного Суду, висловленої в постанові від 23.04.2019 по справі №826/9047/16, суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо.

Беручи до уваги розгляд справи у письмовому провадження та враховуючи розумну необхідність судових витрат для конкретної справи, та заперечення відповідача щодо неспівмірності розміру гонорару із складністю справи, суд вважає, що витрати на правничу допомогу за такі послуги є неспівмірними та завищеними, оскільки складення написання позову, не вимагало великих зусиль адвоката, окрім того, додаткових письмових пояснень, заперечень та інших заява у справі адвокатом до суду не подавалось.

Отже, оцінивши наявні в матеріалах справи докази складу та розміру витрат, пов`язаних з оплатою правничої допомоги, перевіривши їх розумну необхідність для цієї справи, враховуючи предмет спору, конкретні обставини справи, суть наданих послуг, суд вважає, що заявлений до відшкодування їх розмір (10000,00 грн) є надмірним.

На думку суду, аналіз фактичних обставин справи, збір доказів та узгодження правової позиції не має безпосереднього впливу на результат та входить до процесу складення позовної заяви. Саме тому, виходячи із критеріїв, визначених частинами третьою і п`ятою статті 134 та частиною дев`ятою статті 139 КАС України, суд вважає за необхідне зменшити витрати на правничу допомогу які підлягають стягненню з відповідача до 4000,00 грн.

В силу приписів ст. 139 КАС України, сплачений позивачем судовий збір підлягає відшкодуванню за рахунок бюджетних асигнувань відповідачів Головного управління Державної податкової служби у Житомирській області та Державної податкової служби України.

Керуючись статтями 6-9, 32, 77, 90, 139, 241, 242, 243, 244, 245, 246, 255, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, Житомирський окружний адміністративний суд, -

вирішив:

ПозовТовариства з обмеженою відповідальністю "Ділл-Трейд" (вул.Басейна, 2, Житомир,10014, код ЄДРПОУ 44342506) до Головного управління Державної податкової служби у Житомирській області (вул.Юрка Тютюнника, 7,Житомир,10003, код ЄДРПОУ 44096781) та Державної податкової служби України (пл.Львівська, буд.8, м.Київ, 04053, код ЄДРПОУ 43005393) про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити дії, - задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати рішення Комісії Головного управління Державної податкової служби у Житомирській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації:

- від 12.04.2023 №8619499/44342506 про відмову в реєстрації податкової накладної №3 від 01.08.2022;

- від 12.04.2023 №8619506/44342506 про відмову в реєстрації податкової накладної №15 від 19.08.2022;

- від 18.04.2023 №8649753/44342506 про відмову в реєстрації податкової накладної №4 від 02.09.2022;

- від 18.04.2023 №8649752/44342506 про відмову в реєстрації податкової накладної №36 від 26.09.2022.

Зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати датою фактичного подання податкові накладні Товариства з обмеженою відповідальністю "Ділл-Трейд" №3 від 01.08.2022, №15 від 19.08.2022, №4 від 02.09.2022 та №36 від 26.09.2022 в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної податкової служби у Житомирській області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Ділл-Трейд" судові витрати зі сплати судового збору у сумі розміром 5368 (п"ять тисяч триста шістдесят вісім) грн 00 (нуль) коп та судові витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 2000 (дві тисячі) грн 00 (нуль) коп.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової служби України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Ділл-Трейд" судові витрати зі сплати судового збору у сумі розміром 5368 (п"ять тисяч триста шістдесят вісім) грн 00 (нуль) коп та судові витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 2000 (дві тисячі)грн 00 (нуль) коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складення повного судового рішення.

Рішення складено в повному обсязі 30 січня 2024 року.

Суддя А.В. Горовенко