Рішення

від 29.01.2024 по справі 640/1596/20

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 січня 2024 року справа №640/1596/20

Суддя Київського окружного адміністративного суду Парненко В.С., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін у місті Києві адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «БЕРДНІКОВ І КО» до Головного управління Державної податкової служби у м. Києві про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії,

в с т а н о в и в:

22.01.2020 до Окружного адміністративного суду міста Києва звернулося Товариство з обмеженою відповідальністю "Бердніков і Ко" (надалі - позивач) з адміністративним позовом до Головного управління Державної податкової служби у м.Києві (надалі - відповідач), в якому просить суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення ГУ ДПС у м. Києві від 27.12.2019 №853/26-15-04-13-19, яким анульовано з 31.12.2019 реєстрацію платника єдиного податку товариства шляхом виключення з Реєстру платників єдиного податку;

- зобов`язати ГУ ДПС у м. Києві поновити реєстрацію товариства як платника єдиного податку третьої групи з 01.01.2020.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що оскаржуване рішення Головного управління ДПС у м. Києві про виключення з Реєстру платників єдиного податку є протиправним та підлягає скасуванню. Оскаржуваним рішенням відповідач виключив позивача з реєстру платників єдиного податку, з тих підстав, що за позивачем обліковувався податковий борг на кожне перше число місяця протягом двох послідовних кварталів у розмірі 62 грн. Позивач зазначає, що відповідачем у листопаді 2019 проведено камеральну перевірку та виявлено порушення щодо граничних строків реєстрації податкових накладних та застосовано штрафні санкції у розмірі 27,50 грн, які позивачем було сплачено, що підтверджується відповідним платіжним дорученням. Також, позивач зазначає, що оскаржуване рішення, яким його виключено з реєстру платника податків єдиного податку, прийнято без проведення перевірки із складанням відповідного акту перевірки на суму 62,00 грн (боргу).

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 29.01.2020 (суддя Костенко Д.А.) відкрито провадження у адміністративній справі №640/1596/20, постановлено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження у письмовому провадженні без виклику учасників справи та проведення судового засідання.

Законом України від 13.12.2022 № 2825-IX "Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду" (надалі - Закон № 2825-IX) Окружний адміністративний суд міста Києва ліквідовано, утворено Київський міський окружний адміністративний суд із місцезнаходженням у місті Києві.

Відповідно до пункту 2 Прикінцевих та перехідних Закону № 2825-IX, з дня набрання чинності цим Законом Окружний адміністративний суд міста Києва припиняє здійснення правосуддя; до початку роботи Київського міського окружного адміністративного суду справи, підсудні окружному адміністративному суду, територіальна юрисдикція якого поширюється на місто Київ, розглядаються та вирішуються Київським окружним адміністративним судом.

14.12.2022 вказаний Закон був опублікований в газеті "Голос України" №254 та набрав чинності 15.12.2022.

30.11.2023 на адресу Київського окружного адміністративного суду супровідним листом від 05.01.2023 №03-19/1473/23 "Про скерування за належністю справи" надійшли матеріали адміністративної справи №640/1596/20.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями справу №640/1596/20 передано 05.12.2023 на розгляд судді Київського окружного адміністративного суду Парненко В.С.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 08.12.2023 адміністративну справу прийнято до провадження суддею Київського окружного адміністративного суду Парненко В.С. та призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, яку було отримано відповідачами в електронному кабінеті 01.11.23 об 12:48, тобто у розумінні ч. 6 ст. 251 КАС України 01.11.23.

В матеріалах справи міститься відзив на позовну заяву, у якому відповідач зазначає, що за даними інформаційного ресурсу ДПС, ТОВ «Бердніков і Ко» (код ЄДРПОУ 41609875) самостійно збільшено суму податкових зобов`язань з ПДВ на 1029,00 грн. та нараховано штраф відповідно до вимог підпункту а пункту 50.1 статті 50 Кодексу в сумі 31,00 грн., згідно уточнюючого розрахунку податкових зобов`язань з податку на додану вартість у зв`язку з виправленням самостійно виявлених помилок за звітний (податковий) період квітень 2019 від 21.06.2019 №9132602212 (далі - Розрахунок №9132602212); самостійно нараховано штраф відповідно до підпункту а пункту 50.1 статті 50 Кодексу в сумі 31,00 грн., згідно уточнюючого розрахунку податкових зобов`язань з податку на додану вартість у зв`язку з виправленням самостійно виявлених помилок за звітний (податковий) період травень 2019 від 21.06.2019 №9132721789 (далі - Розрахунок №9132721789). За даними ІКП (код платежу 14010100) кошти у рахунок сплати самостійно нарахованого штрафу, нарахованого ТОВ «Бердніков і Ко», згідно Розрахунку №9132602212 та у Розрахунку №913272178, не надходили; погашення заборгованості здійснено 15.01.2020 за рахунок сплати грошових зобов`язань в сумі 100,00 грн., згідно платіжного доручення №529 від 15.01.2020. Отже, з 24.06.2019 в інтегрованій картці ТОВ «Бердніков і Ко» з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) виник податковий борг, який становив станом на 01.07.2019 в сумі 62,00 грн.; 01.08.2019 в сумі 62,00 грн.; 01.09.2019 в сумі 62,00 грн.; 01.10.2019 в сумі 62,00 грн.; 01.11.2019 в сумі 62,00 грн.; 01.12.2019 в сумі 62,00 грн. Відповідач зазначає, що у зв`язку із наявністю податкового боргу з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) (код платежу 14010100) протягом двох послідовних кварталів, ГУ ДПС у м. Києві прийнято рішення від 27.12.2019 №853/26-15-04-13-19 про анулювання ТОВ «Бердніков і Ко» (код ЄДРПОУ 41609875), в якості платника єдиного податку з 31.12.2019.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши усі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено таке.

Як вбачається з матеріалів справи та не заперечується сторонами, що ТОВ «Бердніков і КО» зареєстрований платником єдиного податку 22.09.2017.

Головним управлінням ДПС у м. Києві 27.12.2019 прийнято рішення за № 853/26-15-04-13- 19 «Про виключення з реєстру платників єдиного податку», ТОВ «Бердніков і Ко», реєстрація платника податку підлягає анулюванню - в останній день другого із двох послідовних кварталів.

Підставами для анулювання реєстрації платника єдиного податку, згідно спірного рішення, є наявність у ТОВ «Бердніков і Ко» код ЄДРПОУ 41609875 податкового боргу на кожне перше число місяця протягом двох послідовних кварталів по ПДВ (код платежу 14010100) та станом на 01.12.2019 р. складає 62 грн.

На виконання спірного рішення, таку реєстрацію анульовано і виключено з Реєстру платників єдиного податку 31.12.2019 та переведено на загальну систему оподаткування.

Не погоджуючись з вказаним рішенням, позивач звернувся з даним позовом до суду про визнання його протиправним та скасування, з приводу чого суд зазначає таке.

Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює та визначає Податковий кодекс України (надалі - ПК України, в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин).

Відповідно до пункту 291.2 статті 291 ПК України спрощена система оподаткування, обліку та звітності - особливий механізм справляння податків і зборів, що встановлює заміну сплати окремих податків і зборів, встановлених пунктом 297.1 статті 297 цього Кодексу, на сплату єдиного податку в порядку та на умовах, визначених цією главою, з одночасним веденням спрощеного обліку та звітності.

Пунктом 291.3 статті 291 ПК України визначено, що юридична особа чи фізична особа - підприємець може самостійно обрати спрощену систему оподаткування, якщо така особа відповідає вимогам, встановленим цією главою, та реєструється платником єдиного податку в порядку, визначеному цією главою.

Згідно з пунктом 291.4 статті 291 ПК України суб`єкти господарювання, які застосовують спрощену систему оподаткування, обліку та звітності поділяються на чотири групи платників єдиного податку.

Відповідно до підпункту 3 пункту 291.4 статі 291 ПК України до третьої групи платників єдиного податку належать, зокрема: юридичні особи суб`єкти господарювання будь-якої організаційно-правової форми, у яких протягом календарного року обсяг доходу не перевищує 1167 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року.

Відповідно до абзацу 2 пункту 294.1 статті 294 ПК України податковим (звітним) періодом для платників єдиного податку третьої групи є календарний квартал.

Податковий (звітний) період починається з першого числа першого місяця податкового (звітного) періоду і закінчується останнім календарним днем останнього місяця податкового (звітного) періоду (пункт 294.2 статті 294 ПК України).

Згідно з пункту 295.3 статті 295 ПК України платники єдиного податку третьої групи сплачують єдиний податок протягом 10 календарних днів після граничного строку подання податкової декларації за податковий (звітний) квартал.

У разі наявності податкового боргу у розмірі, що перевищує суму, визначену абзацом третім пункту 59.1 статті 59 цього Кодексу, на кожне перше число місяця протягом двох послідовних кварталів, платники єдиного податку зобов`язані перейти на сплату інших податків і зборів, визначених цим Кодексом, в останній день другого із двох послідовних кварталів (підпункт 8 підпункту 298.2.3 пункту 298.2 статті 298 ПК України).

Згідно підпункту 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податковий борг - сума узгодженого грошового зобов`язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.

Відповідно до абзацу 3 підпункту 3 пункту 299.10 ст. 299 ПК України реєстрація платником єдиного податку є безстроковою та може бути анульована шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку за рішенням контролюючого органу у випадках, визначених підпунктом 298.2.3 пункту 298.2 та підпунктом 298.8.6 пункту 298.8 статті 298 цього Кодексу.

Судом досліджено оскаржуване рішення відповідача та встановлено, що підставою для виключення позивача з 31.12.2019 з реєстру платників єдиного податку слугувало порушення вимоги підпункту 4 пункту 298.2 статті 298 ПК України та абзацу 3 пункту 299.10 статті 299 ПК України, а саме: обліковується податковий борг на кожне перше число місяця протягом двох послідовних кварталів по ПДВ та становить на 01.12.2019 складає 62 грн.

Згідно пункту 8 підпункту 298.2.3 пункту 298.2 статті 298 ПК України платники єдиного податку зобов`язані перейти на сплату інших податків і зборів, визначених цим Кодексом, у таких випадках та в строки, зокрема, у разі наявності податкового боргу у розмірі, що перевищує суму, визначену абзацом третім пункту 59.1 статті 59 цього Кодексу, на кожне перше число місяця протягом двох послідовних кварталів - в останній день другого із двох послідовних кварталів.

Приписами пункту 299.11 статті 299 ПК України визначено, що у разі виявлення відповідним контролюючим органом під час проведення перевірок порушень платником єдиного податку першої - третьої груп вимог, встановлених цією главою, анулювання реєстрації платника єдиного податку першої - третьої груп проводиться за рішенням такого органу, прийнятим на підставі акта перевірки, з першого числа місяця, наступного за кварталом, в якому допущено порушення. У такому випадку суб`єкт господарювання має право обрати або перейти на спрощену систему оподаткування після закінчення чотирьох послідовних кварталів з моменту прийняття рішення контролюючим органом.

З аналізу вищезазначених норм права убачається, що реєстрація платником єдиного податку є безстроковою та може бути анульована шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку за рішенням контролюючого органу у встановлених законом випадках. При цьому, прийняття контролюючим органом рішення про анулювання реєстрації платника єдиного податку шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку можливе лише на підставі проведеної перевірки відповідного платника податку та встановлених в ході останньої порушень, відповідно до яких платник податків не може перебувати на спрощеній системі оподаткування, бути платником єдиного податку.

Аналогічну правову позицію зазначено Верховним Судом у постановах від від 19.02.2019 у справі № 826/7216/17 та від 05.02.2019 у справі № 805/206/17-а, від 03.12.2020 у справі №200/9334/19-а, від 14.07.2021 у справі №808/224/18 та відповідно до частини 5 статті 242 КАС України, підлягає врахуванню судом при розгляді цієї справи.

Враховуючи викладене, суд зазначає, що контролюючий орган приймає рішення про анулювання реєстрації платника єдиного податку першої-третьої групи у разі встановлення випадків передбачених пунктами 299.10, 299.11 статті 299 ПК України. При цьому, реєстрація платника єдиного податку анулюється з першого числа місяця, наступного за кварталом, в якому допущено порушення.

Суд звертає увагу, що передумовою прийняття рішення про виключення з реєстру платників єдиного податку є проведення перевірки, висновки якої повинні бути викладені у відповідному акті.

Проте, у матеріалах справи відсутні докази того, що контролюючим органом у грудні 2019 року проведено будь-яку перевірку позивача та установлено про наявність податкового боргу у сумі 62,00 грн.

Як свідчать матеріали справи, відповідачем було проведено камеральну перевірку позивача 20.11.2019, за результатом, якої складено Акт №8776/26-15-04-09-20/41609875 та встановлено порушення позивачем граничних строків реєстрації податкових накладних та розрахунків коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних та застосовано до Товариства штрафні санкції у розмірі 27,50 грн.

Судом встановлено та не заперечувалося відповідачем, що позивачем платіжним дорученням 16.12.2019 за №511 сплачено грошове зобов`язання по акту перевірки від 20.11.2019 за №8776/26-15-04-09-20/41609875.

Відповідно до пункту 75.1 статті 75 ПК України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.

Документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов`язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків. Документальна планова перевірка проводиться відповідно до плану-графіка перевірок (підпункт 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 ПК України).

Згідно з підпункту 75.1.1 пункту 75.1 статті 75 ПК України камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового.

Статтею 76 ПК України визначено, що камеральна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу без будь-якого спеціального рішення керівника такого органу або направлення на її проведення.

Камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком.

Згода платника податків на перевірку та його присутність під час проведення камеральної перевірки не обов`язкова.

Порядок оформлення результатів камеральної перевірки здійснюється, відповідно до вимог статті 86 цього Кодексу.

Системний аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що предметом камеральної перевірки можуть бути виключно помилки (порушення) у податковій звітності та/або її неподання (несвоєчасне подання).

Питання ж своєчасності нарахування та сплати усіх передбачених Податковим кодексом України податків та зборів є предметом документальної перевірки, як це передбачено підпунктом 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 ПК України.

Якщо ж під час проведення камеральної перевірки виявлено порушення податкового законодавства, контролюючий орган має право призначити та провести документальну (виїзну, невиїзну або планову чи позапланову) перевірку платника податків.

Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у постановах від 19.03.2019 у справі № 803/1908/16, від 23.08.2019 у справі № 826/4242/15 та від 06.02.2020 у справі № 813/87/16, від 04.05.2023 у справі № 320/1040/19 та відповідно до частини 5 статті 242 КАС України, підлягає врахуванню судом при розгляді цієї справи.

Поряд з цим, Верховний Суд при розгляді аналогічних адміністративних справ сформував наступні висновки: реєстрація платником єдиного податку є безстроковою та може бути анульована шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку за рішенням контролюючого органу у встановлених законом випадках. При цьому, прийняття контролюючим органом рішення про анулювання реєстрації платника єдиного податку шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку можливе лише на підставі проведеної документальної перевірки відповідного платника податку та встановлених в ході останньої порушень, відповідно до яких платник податків не може перебувати на спрощеній системі оподаткування (постанови від 26.02.2019 у справі № 805/1396/17-а, від 05.02.2019 у справі № 805/206/17-а, від 24.01.2019 у справі № 813/1346/18, від 05.06.2018 у справі № 813/4266/17). Відповідно, єдиним законним способом реалізації владних управлінських функцій є проведення документальної перевірки на підставі якої встановлюється, що платник податків не може перебувати на спрощеній системі оподаткування (бути платником єдиного податку), як наслідок - прийняття рішення про анулювання реєстрації платника єдиного податку, шляхом виключення з реєстру платників цього податку.

Разом з тим, належних доказів проведення документальної перевірки позивача з питань своєчасності сплати грошових зобов`язань, відповідачем до суду не надано.

Крім того, пунктами 86.2, 86.7 статті 86 ПК України передбачено, що за результатами камеральної перевірки у разі встановлення порушень складається акт у двох примірниках, який підписується посадовими особами такого органу, які проводили перевірку, і після реєстрації у контролюючому органі вручається або надсилається для підписання протягом трьох робочих днів платнику податків у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу. У разі незгоди платника податків або його представників з висновками перевірки чи фактами і даними, викладеними в акті (довідці) перевірки (крім документальної позапланової перевірки, проведеної у порядку, встановленому підпунктом 78.1.5 пункту 78.1 статті 78 цього Кодексу), вони мають право подати свої заперечення та додаткові документи і пояснення, зокрема, але не виключно, документи, що підтверджують відсутність вини, наявність пом`якшуючих обставин або обставин, що звільняють від фінансової відповідальності відповідно до цього Кодексу, до контролюючого органу, який проводив перевірку платника податків, протягом 10 робочих днів з дня, наступного за днем отримання акта (довідки).

Такі заперечення, додаткові документи і пояснення є невід`ємною частиною матеріалів перевірки.

Акт перевірки, заперечення до акта перевірки та/або додаткові документи і пояснення, у разі їх подання платником податку у визначеному цим пунктом порядку (далі матеріали перевірки), розглядаються комісією такого контролюючого органу з питань розгляду заперечень та пояснень до актів перевірок (далі комісія з питань розгляду заперечень), яка є постійно діючим колегіальним органом контролюючого органу. Склад комісії та порядок її роботи затверджуються наказом керівника контролюючого органу.

Отже, нормами ПК України передбачено право платника податків у разі незгоди з висновками камеральної перевірки чи фактами і даними, викладеними в акті перевірки, подати протягом 10 робочих днів з дня, наступного за днем отримання акта, до контролюючого органу, який проводив таку перевірку, свої заперечення та додаткові документи і пояснення, зокрема, але не виключно, документи, що підтверджують відсутність вини, наявність пом`якшуючих обставин або обставин, що звільняють від фінансової відповідальності, які є невід`ємною частиною матеріалів перевірки.

Суд повторно звертає увагу, що у матеріалах справи відсутній Акт перевірки, який складено відповідачем про наявність у позивача податкового боргу у розмірі 62,00 грн. на кожне перше число місяця протягом двох послідовних кварталів.

Відповідач у відзиві на позовну заяву зазначає, що у позивача податковий борг виник станом на 01.07.2019 рік у розмірі 62,00 грн (3 квартал), суд звертає увагу, що у вищезазначених нормах чітко зазначено, що підставою анулювання свідоцтва про реєстрацію платника з реєстру платників ЄП є наявність боргу після спливу двох послідовних кварталів.

Отже у даному випадку, у відповідача виникло б право на прийняття рішення про виключення позивача з реєстру платників ЄП, лише у 1 (першому) кварталі 2020 році при наявності податкового боргу у розмірі 62,00 грн, а не у грудні 2019 (4 квартал).

З аналізу матеріалів справи та норм права, суд доходить висновку, що позовні вимоги позивача в частині щодо визнання протиправним та скасування рішення ГУ ДПС у м. Києві від 27.12.2019 №853/26-15-04-13-19, яким анульовано з 31.12.2019 реєстрацію платника єдиного податку товариства шляхом виключення з Реєстру платників єдиного податку є обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню.

Враховуючи встановлення судом протиправності прийнятого рішення про виключення позивача з реєстру платників єдиного податку, суд вважає за необхідне зобов`язати Головне управління ДПС у м. Києві відновити реєстрацію ТОВ «БЕРДНІКОВ І КО», як платника єдиного податку в Реєстрі платників єдиного податку з 01.01.2020.

Згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Відповідно до частин першої, другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Враховуючи вищевикладене, виходячи з меж заявлених позовних вимог, положень проаналізованого законодавства, наявних у матеріалах справи доказів та встановлених судом обставин справи, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позову.

Оскільки позов задоволено повністю на користь позивача підлягають присудженню судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 2102,00 грн за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись статтями 241 - 246, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, cуд,

в и р і ш и в:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "БЕРДНІКОВ І КО" - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення ГУ ДПС у м. Києві від 27.12.2019 №853/26-15-04-13-19, яким анульовано з 31.12.2019 реєстрацію платника єдиного податку товариства шляхом виключення з Реєстру платників єдиного податку.

Зобов`язати ГУ ДПС у м. Києві поновити реєстрацію товариства як платника єдиного податку третьої групи з 01.01.2020.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "БЕРДНІКОВ І КО" (адреса 03170, м.Київ, вулиця Зодчих, будинок 62-Б, квартира 57; код ЄДРПОУ 41609875) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у м. Києві (адреса: 04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 33/19 код ЄДРПОУ: 43141267) суму сплаченого судового збору в розмірі 2102 (дві тисячі сто дві) гривні 00 копійок.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Парненко В.С.