Рішення

від 29.01.2024 по справі 320/5204/23

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 січня 2024 року м. Київ № 320/5204/23

Київський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді Панової Г.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий Дім «Еко Лідер»

до Головного управління ДПС у м. Києві

про визнання протиправним та скасування рішення,

В С Т А Н О В И В :

До Київського окружного адміністративного суду звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю «Торговий Дім «Еко Лідер» з позовом до Головного управління ДПС у м. Київ, в якому просить суд визнати протиправним та скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління ДПС у м. Києві № 00078240704 від 30.01.2023 та № 00078220704 від 30.01.2023.

В обґрунтування позовних вимог зазначено про те, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення є протиправними та такими, що підлягають скасуванню, позаяк, висновки акта перевірки є безпідставними та не ґрунтуються на дійсних обставинах, оскільки висновки контролюючого органу про нереальність господарських операції між ТОВ «ТД «ЕКО ЛІДЕР» та ТОВ «САКА», ПП «ЛАН» є безпідставними, у свою чергу, позивачем у відповідності до вимог чинного законодавства та на підставі належним чином оформлених первинних бухгалтерських документів та податкових накладних сформовано податковий кредит, всі господарські операції з вказаними контрагентами підтверджені належним чином складеними первинними документами, які містять необхідні для цілей оподаткування відомості про зміст та обсяги спірних операцій та які були надані податковому органу під час перевірки. Також, за результатами перевірки визначення податкових зобов`язань за операціями з реалізації товарів насіння соняшнику та олії соняшникової за межі митної території України не встановлено порушень податкового законодавства, про що зазначено в акті перевірки. Крім того, позивач вважає, що ті недоліки в деяких первинних документах, на які вказує контролюючий орган в акті перевірки (відсутність в ТТН точної юридичної адреси навантаження вантажу та особистих даних осіб, які здали та прийняли товар) не є підставою для невизнання господарських операції, оскільки всі первинні документи в їх сукупності свідчать про фактичний рух матеріальних активів та коштів між контрагентами, у свою чергу, товарно-транспортні накладні є обов`язковими при оподаткуванні операцій за договорами перевезення, а не договорами купівлі-продажу чи поставки, оскільки факт передання товару підприємству та набуття прав власності на нього підтверджується належно оформленими видатковими накладними та проведеною оплатою за товар. Щодо не подання ПП «ЛАН» в звітності за формою 20-ОПП щодо об`єктів, де здійснюється безпосередньо фінансово-господарська діяльність та не декларування перевізником ФОП ОСОБА_1 податкових зобов`язань в серпні 2022 року щодо надання в адресу ТОВ «ТД «ЕКО ЛІДЕР» послуг вантажних перевезень, товариство позивача вказує, що податкове законодавство України не ставить в залежність податковий облік (стан) певного платника податку від інпшх осіб, від фактичної сплати контрагентом податку до бюджету, а також від його господарських та виробничих можливостей, до того ж, в акті перевірки контролюючий орган зазначає, що в охопленому перевіркою звітному періоді платник податків не оформляв взаємовідносини з ризиковими контрагентами, відображення яких у бухгалтерському і податковому обліку вплинуло на визначення у Декларації від`ємного значення з ПДВ, у тому числі заявленого до бюджетного відшкодування.

Позивач наголошує на тому, що висновки, викладені в акті перевірки, порушують закріплений в ст. 61 Конституції України принцип індивідуальної відповідальності, відповідно до якого, суб`єкт господарювання не може нести відповідальність за дії своїх контрагентів.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 08.03.2023 відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження та призначено судове засідання.

До суду від ГУ ДПС у м. Києві надійшов відзив на позовну заяву, в якому заперечуючи проти задоволення позовних вимог, представник відповідача зазначив, що документальною позаплановою виїзною перевіркою встановлено порушення вимог податкового законодавства, внаслідок чого, завищено заявлену суму бюджетного відшкодування ПДВ на 286864 грн; завищено від`ємне значення з ПДВ, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду на загальну суму 35519 грн. Основним чинником виникнення від`ємного значення з ПДВ є декларування операцій з експорту товарів (насіння соняшнику чорного кольору, олії соняшникової сирої).

Перевіркою достовірності і правильності визначення та врахування при розрахунку показника рядка 19 Декларації суми податкового кредиту (рядок 17 (колонка Б) Декларації), встановлено її завищення на 322383 грн, що призвело до завищення на цю ж суму показника рядка 19 Декларації», оскільки було завищено на 159419 грн показник у рядку 10.1 (колонка Б), на 162964 грн. показник у рядку 16.2 (колонка Б) Декларації з ПДВ за вересень 2022 року.

Цьому передувало врахування на 322383 грн, всупереч п. 198.1, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198 ПК України у показниках рядків 10.1, 16.2 і 17 (колонка Б) податкової декларації з ПДВ за вересень 2022 року сум податку за операціями з придбання насіння соняшника у ТОВ «САМІ» та ПП «ЛАН» у поточному та попередніх звітних періодах за операціями постачання не підтвердженими документально, що зі свого боку, призвело до завищення показника рядка 19 на 322383 грн та 20.2.1 на 286864 грн декларації з ПДВ. При цьому, контролюючим органом було враховано, що за даними податної звітності, на ТОВ «ТД «ЕКО ЛІДЕР» працює дві особи: ОСОБА_2 (директор) та ОСОБА_3 . Відповідно до вказаних відомостей про нарахування заробітної плати (доходу, грошового забезпечення) застрахованим особам, обидва працівники перебували у відпустці без збереження заробітної плати. Під час проведення перевірки, пред`явлено наказ про відпустку директора ОСОБА_2 . Наказ щодо покладення обов`язків директора та іншу особу, до перевірки не надано. В ході проведення перевірки, ТОВ «ТД «ЕКО ЛІДЕР» надано первинні документи за підписом ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , тоді як зазначені особи перебували у відпустці. Додатково зауважено, що в первинних документах (видаткові накладні, акти здачі приймання виконаних робіт) зазначається місце складання, а саме: с. Жовтий Яр, що знаходиться на території Білгород-Дністровського району Одеської області та с. Софіївка, що знаходиться на території Новобузького району Миколаївської області, проте позивачем не надано документів, що підтверджують перебування відповідальних працівників ТОВ «ТД «ЕКО ЛІДЕР» у відрядженні в зазначених населених пунктах. Також, не надано документів щодо забезпечення відрядження уповноважених осіб позивача. Крім того, в наданих до перевірки товарно-транспортних накладних від 30.08.2022 та 31.08.2022, зазначено перевізником ФОП ОСОБА_1 , замовником ТОВ «ТД «Еко Лідер», тоді як згідно ЄРПН, ФОП ОСОБА_1 не задекларовано податкові зобовязання в серпні 2022 року щодо надання в адресу ТОВ «ТД «Еко Лідер» послуг вантажних перевезень, а в товарно-транспортних накладних відсутні особисті дані (ПІБ) особи, яка здала товар (відповідальна особа вантажовідправника) та особи, яка прийняла товар (відповідальна особа вантажоодержувача), з урахуванням того, що працівники ТОВ «ТД «ЕКОЛІДЕР» перебували у відпустці. Специфікацій до зазначеного договору до перевірки не надано.

Тож, за висновками контролюючого органу, в ході перевірки не підтверджено факт здійснення постачання товарів ТОВ «САМІ» та ПП «ЛАН» в адресу ТОВ «ТД «ЕКО ЛІДЕР», що свідчить про те, що вказані правочин за перевіряємий період здійснений без мети настання реальних наслідків. Оскільки реальність та можливість вчинення даних господарських операцій у ТОВ «САМІ» та ПП «ЛАН» відсутня, а наслідком для податкового обліку є лише фактичний рух активів, у ТОВ «ТД «ЕКО ЛІДЕР» відсутні підстави для їх податкового обліку. (а.с. 154-194 т. 1).

До суду від позивача надійшла заява від 22.01.2024 про здійснення судового розгляду даної справи в порядку письмового провадження. Відповідач у судове засвідання не з`явився. Відповідач був належним чином повідомлений про дату час та місце судового розгляду.

Враховуючи викладене суд протокольною ухвалою від 22.01.2024 на підставі ч. 3 ст. 194, ч. 9 ст. 205 КАСУ вирішив подальший розгляд справи здійснювати в порядку письмового провадження.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд виходить з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, на підставі направлень від 16.12.2022 № 15948/26-15-07-04-04 та №15949/26-15-07-04-04, у період з 16.12.2022 по 22.12.2022 головними державними інспекторами відділу перевірок ризикових операцій управління спеціального аудиту Головного управління ДПС у м.Києві Гайдамакою Ю. та Дигалом В. було проведено документальну позапланову виїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю «ТОРГОВИЙ ДІМ «ЕКО ЛІДЕР» щодо дотримання податкового законодавства при декларуванні за вересень 2022 року в податковій декларації з податку на додану вартість від 18.10.2022 сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість на поточний рахунок платника податку.

За результатами вказаної перевірки було складено акт № 51228/26-15-07-04-04/40040248 від 29.12.2022, в якому контролюючий орган встановив порушення вимог п. 185.1 ст. 185, п. 198.1, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198, п. 201.10 ст. 201, п. 200.4 ст. 200 Податкового кодексу України, внаслідок чого, завищено заявлену суму бюджетного відшкодування ПДВ на 286864 грн; завищено від`ємне значення з ПДВ, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду на загальну суму 35519 грн.

Так, в розділі 3.2 «Результати перевірки визначення податкового кредиту» акта перевірки зазначається, що завищення показника рядка 19 Декларації суми податкового кредиту на 322383 грн та рядка 20.2.1 на 286864 грн сталося у зв`язку з врахуванням сум податку за операціями з придбання насіння соняшника у ТОВ «САМІ» та ПП «ЛАН» у поточному та попередніх звітних періодах за операціями постачання не підтвердженими документально.

При цьому, висновки щодо відсутності документального підтвердження господарських операцій з вказаними контрагентами контролюючий орган обгрунтовує, зокрема, неподанням ПП «ЛАН» звітності за формою 20-ОПП щодо об`єктів, де здійснюється безпосередньо фінансово-господарськи діяльність; не декларуванням перевізником ФОП ОСОБА_1 податкових зобов`язань щодо надання в адресу ТОВ «ТД «ЕКО ЛІДЕР» послуг вантажних перевезень; не зазначенням в ТТН точної юридичної адреси навантаження товару та відсутністю особистих даних осіб, які здали та прийняли товар; не наданням до перевірки специфікацій до договору купівлі-продажу № 2508/5 від 25.08.2022, доручення на отримання товару і документального підтвердження щодо сільськогосподарського виробника насіння соняшника.

Також, вказується про недостатність часу у ПП «Люкс-Ойл» для виготовлення з отриманого від ТОВ «ТД «ЕКО ЛІДЕР» насіння соняшника готової продукції (олії соняшникової) і передачі її 31.08.2022 або 01.09.2022 для подальшого експорту.

Тож, за наслідком проведення перевірки, встановлено неможливість реального виконання оформлених господарських операцій а лише формування ТОВ «САМІ» та ПП «ЛАН» податкового кредиту для третіх осіб. В ході перевірки не підтверджено факт здійснення постачання товарів ТОВ «САМІ» та ПП «ЛАН» в адресу ТОВ «ТД «ЕКО ЛІДЕР», що свідчить про те, що правочини між ТОВ «ТД «ЕКО ЛІДЕР» та ТОВ «САМІ» та ПП «ЛАН» за перевіряємий період здійснені без мети настання реальних наслідків.

За результатами перевірки визначення податкового кредиту в акті встановлено завищення податкового кредиту з податку на додану вартість за вересень 2022 року на загальну суму 322383 грн.

На підставі акта перевірки від 29.12.2022, контролюючим органом були прийняті податкові повідомлення-рішення № 00078240704 від 30.01.2023, якиим зменшено розмір від`ємного значення суми податку на додану вартість на суму 35519 грн; № 00078220704 від 30.01.2023, яким зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість, задекларовану на рахунок платника податку у банку у розмірі 286864 грн та застосовано штрафні (фінансові) санкщії у розмірі 71716 грн.

Не погоджуючись з вказаними податковими повідомленнями-рішеннями, вважаючи їх протиправними та такими, що підлягають скасуванню, позивач звернувся до суду з даним позовом.

При вирішенні спору, суд виходить з наступного.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює та визначає Подактового кодексу України (далі - ПК України).

Згідно змісту ст. 62 ПК України, одним із способів здійснення податкового контролю є перевірки та звірки відповідно до вимог цього Кодексу, а також перевірки щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин.

Відповідно до п. п. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75 ПК України, документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов`язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи контролюючого органу і проводиться за наявності хоча б однієї з підстав, визначених цим Кодексом.

Документальною виїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться за місцезнаходженням платника податків чи місцем розташування об`єкта права власності, стосовно якого проводиться така перевірка.

Приписами п. 14.1 ст. 14 ПК України, визначено, що господарською діяльністю є діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами (14.1.36.); доходами є загальна сума доходу платника податку від усіх видів діяльності, отриманого (нарахованого) протягом звітного періоду в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах як на території України, її континентальному шельфі у виключній (морській) економічній зоні, так і за їх межами (14.1.56.); постачанням товарів є будь-яка передача права на розпоряджання товарами як власник, у тому числі продаж, обмін чи дарування такого товару, а також постачання товарів за рішенням суду (14.1.191.); розумною економічною причиною (ділова мета) є причина, яка може бути наявна лише за умови, що платник податків має намір одержати економічний ефект у результаті господарської діяльності (14.1.231).

Згідно з п. 198.1 ст. 198 ПК України, до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з а) придбання або виготовлення товарів та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів (у тому числі у зв`язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу; ґ) ввезення товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи); ввезенням товарів та/або необоротних активів на митну територію України. Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду. (п. 198.3 ст. 198 ПК України)

Відповідно до положень п. 198.6 ст. 198 ПК України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу. У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у абзаці першому цього пункту документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Зміст поняття розумної економічної причини (ділової мети) передбачає обов`язкову спрямованість будь-якої операції платника на отримання позитивного економічного ефекту, тобто на приріст (збереження) активів платника (їх вартість), а так само створення умов для такого приросту (збереження) в майбутньому. Не обов`язково, аби економічний ефект спостерігався негайно після вчинення операції. Не виключено, що такий ефект настане в майбутньому, а також не виключено, що в результаті об`єктивних причин економічний ефект може не настати взагалі.

Водночас, із визначеного в ПК України поняття ділової мети випливає, що обов`язково повинен бути намір платника податку отримати відповідний економічний ефект, тобто господарська операція принаймні теоретично (за умови досягнення поставлених завдань) має передбачати можливість приросту або збереження активів чи їх вартості. Якщо ж та чи інша операція не зумовлена розумними економічними причинами (позбавлена ділової мети), то такі операції не є вчиненими в межах господарської діяльності. З`ясування наміру платника податку на отримання економічного ефекту від господарської операції передбачає аналіз умов та обставин її здійснення. При цьому, економічний ефект не повинен полягати виключно в зменшенні податкового навантаження на хоча б одного з учасників операції. Відповідно, економічний ефект відсутній в операціях, які призводять до збільшення задекларованих витрат платника та зменшують об`єкт його оподаткування без можливості отримання додаткового приросту активів чи збереження їх вартості.

Варто виходити з того, якою в тій чи іншій ситуації має бути поведінка добросовісного суб`єкта господарювання, що за звичайних умов ведення господарської діяльності зацікавлений у найбільшому скороченні своїх витрат.

Документальне обґрунтування наявності ділової мети передбачає наявність документів управлінського обліку, первинних документів, які платник податків використовує в господарській діяльності, зокрема, у перспективі, або коли наявна потреба в здійсненні збиткових операцій з огляду на стратегічні цілі чи несприятливі обставини. Такі документи мають містити загальноприйняті реквізити, такі як дата складання та підписи уповноважених осіб, і можуть бути використані під час перевірки або затребувані в установленому ПК України порядку.

Таким чином, ділова мета може бути відсутня лише в таких операціях: головною ціллю або однією з головних цілей операції є несплата (неповна сплата) суми податків та/або зменшення обсягу оподатковуваного прибутку платника податків; у зіставних умовах особа не була б готова придбати (продати) такі товари, роботи (послуги), нематеріальні активи, інші предмети господарських операцій, відмінні від товарів, у непов`язаних осіб.

Ураховуючи принцип превалювання сутності над формою, перевага має надаватися економічній сутності господарських операцій.

Судом досліджено, що згідно з висновком акта перевірки, контролюючий орган встановив порушення позивачем вимог п. 185.1 ст. 185, п. 198.1, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198, п. 201.10 ст. 201, п. 200.4 ст. 200 ПК України, внаслідок чого завшцено заявлену суму бюджетного відшкодування ПДВ на 286864 грн та завищено від`ємне значення з ПДВ, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду на загальну суму 35519 грн.

У розділі 3.2 «Результати перевірки визначення податкового кредиту» акта перевірки вказано на те, що завищення показника рядка 19 Декларації суми податкового кредиту на 322383 грн та рядка 20.2.1 на 286864 грн виникло у зв`язку з врахуванням сум податку за операціями з придбання насіння соняшника у ТОВ «САМІ» та ПП «ЛАН» у поточному та попередніх звітних періодах за операціями постачання не підтвердженими документально.

Так, висновки щодо відсутності документального підтвердження господарських операцій з вказаними контрагентами контролюючий орган обгрунтовував, зокрема, неподанням ПП «ЛАН» звітності за формою 20-ОПП щодо об`єктів, де здійснюється безпосередньо фінансово-господарськи діяльність; не декларуванням перевізником ФОП ОСОБА_1 податкових зобов`язань щодо надання в адресу ТОВ «ТД «ЕКО ЛІДЕР» послуг вантажних перевезень; не зазначенням в ТТН точної юридичної адреси навантаження товару та відсутністю особистих даних осіб, які здали та прийняли товар; не наданням до перевірки специфікацій до договору купівлі-продажу № 2508/5 від 25.08.2022, доручення на отримання товару і документального підтвердження щодо сільськогосподарського виробника насіння соняшника. Також, відповідачем вказується про недостатність часу у ПП «Люкс-Ойл» для виготовлення з отриманого від ТОВ «ТД «ЕКО ЛІДЕР» насіння соняшника готової продукції (олії соняшникової) і передачі її 31.08.2022 або 01.09.2022 для подальшого експорту, з урахуванням чого, відповідач вважає, що встановлено неможливість реального виконання оформлених господарських операцій а лише формування ТОВ «САМІ» та ПП «ЛАН» податкового кредиту для третіх осіб. В ході перевірки не підтверджено факт здійснення постачання товарів ТОВ «САМІ» та ПП «ЛАН» в адресу ТОВ «ТД «ЕКО ЛІДЕР», що свідчить про те, що правочини між ТОВ «ТД «ЕКО ЛІДЕР» та ТОВ «САМІ» та ПП «ЛАН» за перевіряємий період, здійснені без мети настання реальних наслідків.

Правові наслідки у вигляді виникнення права платника податку на формування витрат, що враховуються при визначені об`єкта оподаткування, та податкового кредиту наступають лише у разі реального (фактичного) вчинення господарських операцій з придбання товарів (робіт, послуг) з метою їх використання у власній господарській діяльності, що пов`язані з рухом активів, зміною зобов`язань чи власного капіталу платника, та відповідають економічному змісту, відображеному в укладених платником податку договорах, що має підтверджуватись належним чином оформленими первинними документами.

Аналіз реальності господарської діяльності повинен здійснюватися на підставі даних податкового, бухгалтерського обліку платника податків та відповідності їх дійсному економічному змісту. При цьому, в первинних документах, які є підставою для бухгалтерського обліку, фіксуються дані лише про фактично здійснені господарські операції.

Норми податкового законодавства не ставлять у залежність достовірність даних податкового обліку платника податків від дотримання податкової дисципліни його контрагентами, якщо цей платник (покупець) мав реальні витрати у зв`язку з придбанням товарів (робіт, послуг), призначених для використання у його господарській діяльності. Порушення певними постачальниками товару (робіт, послуг) у ланцюгу постачання вимог податкового законодавства чи правил ведення господарської діяльності не може бути підставою для висновку про порушення покупцем товару (робіт, послуг) вимог закону щодо формування витрат та податкового кредиту, тому платник податків (покупець товарів (робіт, послуг)) не повинен зазнавати негативних наслідків, зокрема у вигляді позбавлення права на формування витрат чи податкового кредиту, за можливу неправомірну діяльність його контрагента за умови, якщо судом не було встановлено фактів, які свідчать про обізнаність платника податків щодо такої поведінки контрагента та злагодженість дій між ними.

При вирішенні спорів щодо правомірності формування платниками податків своїх даних податкового обліку, зокрема, якщо предметом спору є достовірність первинних документів та підтвердження інших обставин реальності відображених у податковому обліку господарських операцій, необхідно враховувати, що відповідно до вимог частини другої статті 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У разі надання контролюючим органом доказів, які в сукупності з іншими доказами у справі свідчать про те, що документи, на підставі яких платник податків задекларував податковий кредит та сформував витрати, що враховуються при визначені об`єкта оподаткування, містять інформацію, що не відповідає дійсності, платник податків має спростовувати ці доводи. Наведене випливає зі змісту частини першої статті 77 КАС України, згідно з якою кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

За змістом частини другої статті 9 Закону № 996-ХIV, первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Правилу цієї норми Закону № 996-ХIV, кореспондує зміст пункту 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 року № 88 (далі - Положення).

Відтак, підтвердженням господарської операції виходячи з визначення Закону № 996-ХIV, є саме рух матеріальних активів та коштів між контрагентами, натомість первинна документація є відображенням такої операції. При цьому ПК України та Закон № 996-ХIV, не розглядають невідповідність цивільно-правових повноважень особи на те, щоб діяти від імені юридичної особи, як самостійну підставу неналежності оформлених первинних документів, а складені нею первинні документи не позбавляють правового значення у випадку фактичного руху активів.

Аналіз наведених норм свідчить про те, що господарські операції для визначення податкового кредиту та витрат, які враховуються для визначення об`єкта оподаткування, мають бути фактично здійсненими та підтвердженими належним чином оформленими відповідно до вимог частини другої статті 9 Закону № 996-ХIV та пункту 2.4 Положення первинними бухгалтерськими документами, які відображають реальність таких операцій, та спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Отже, будь-який документ, виданий від імені суб`єкта господарювання (платника податків), що не був позбавлений відповідного статусу на час складення цього документа, має силу первинного документа та згідно зі статтею 44 ПК України та статтею 9 Закону № 996-ХIV, підтверджує дані податкового обліку суб`єкта господарювання та/або його контрагентів у тому разі, якщо цей документ містить, зокрема: достовірні дані про фактично здійснену господарську операцію та відображає її економічну суть; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції. Водночас інший платник податків під час використання такого документа у своєму податковому обліку повинен діяти розумно, добросовісно та з належною обачністю, а також не мати достатніх підстав для сумніву в достовірності даних, внесених до відповідного документа своїм контрагентом, у тому числі стосовно даних щодо можливих дефектів правового статусу такого контрагента, а також щодо підпису та інших засобів ідентифікації представників контрагента, які брали участь у господарській операції.

Відповідно до частини восьмої статті 9 Закону № 996-ХIV, відповідальність за несвоєчасне складання первинних документів і регістрів бухгалтерського обліку та недостовірність відображених у них даних несуть особи, які склали та підписали ці документи.

Аналіз цієї норми дає підстави вважати, що відповідальність, зокрема, за недостовірність відображених у первинних документах даних покладена саме на ту особу, яка склала та підписала ці документи. Відтак кожен з учасників господарської операції відповідає лише за ті відомості, які до первинного документа вносив він сам. Таким чином, у приписах частини восьмої статті 9 Закону № 996-ХIV, знайшов відображення принцип індивідуальної відповідальності платника податків.

Так, на підставі договору купівлі-продажу № 2508/5 від 25.08.2022, ТОВ «ТД «ЕКО ЛІДЕР» придбало в серпні 2022 року у ПП «ЛАН» (ЄДРПОУ 31332389) насіння соняшнику в кількості 89,36 тон на загальну суму 1326996,40 грн, в тому числі: 30.08.2022 було придбано 45,04 тон насіння соняшнику на суму 668844,21 грн, в тому числі ПДВ 82138,76 грн, що піддверджується накладною № 17 від 30.08.2022, податковою накладною № 3 від 30.08.2022, а також товарно-транспортними накладними № 343543, № 343544 від 30.08.2022; 31.08.2022 було придбано 44,32 тон насіння соняшнику на суму 658152,21 грн, в тому числі ПДВ 80825,71 грн, що підтверджується накладною № 18 від 31.08.2022, податковою накладною № 4 від 31.08.2022, товарно-транспортними накладними № 343545, № 343546 від 31.08.2022. Оплату за придбане у ПП «ЛАН» насіння соняпшику було здійснено в повному обсязі, шляхом перерахування грошових коштів на рахунок ПП «ЛАН», що підтверджується випискою ПАТ АБ «Укргазбанк» по особовому рахунку за період 15.08.2022 - 31.08.2022.

На підставі договорів купівлі-ітродажу № 2083 від 08.09.2022 та № 2084 від 22.09.2022, ТОВ «ТД «ЕКО ЛІДЕР» придбало у Селянського (фермерського) господарства «САМІ» (ЄДРПОУ 32758405) насіння соняшнику в кількості 85,92 тон на загальну суму 1298130 грн, в тому числі: 09.09.2022 було придбано 67,26 тон на суму 1008899,64 грн, в тому числі ПДВ 123899,96 грн, що підтверджується видатковою накладною № 02 від 09.09.2022, податковою накладною № 5 від 09.09.2022.

Оплату за вказану партію товару було здійснено в безготівковому порядку, шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок СФГ «САМІ» двома платежами: 09.09.2022

на суму 947368,08 грн та 16.09.2022 на суму 61531,56 грн, що підтверджується випискою ПАТ АБ «Укргазбанк» по особовому рахунку за період 01.09.2022 - 30.09.2022.

22.09.2022 було придбано 18,66 тон на суму 289229,97 грн (в тому числі ПДВ 35519,47 грн), що підтверджується видатковою накладною № 03 від 23.09.2022, податковою

накладною № 6 від 23.09.2022, товарно-транспортною накладною № 000303 від 23.09.2022.

Оплату за цю партію товару здійснено шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок СФГ «САМІ» трьома платежами: 23.09.2022 на суму 193750 грн; 27.09.2022 на суму 59 960,51 грн, від 11.10.2022 на суму 35519,46 грн, що підтверджується виписками ПАТ АБ «Укргазбанк» по особовому рахунку за період 01.09.2022 - 30.09.2022, 01.10.2022 - 31.10.2022.

Також, ТОВ «ТД «ЕКО ЛІДЕР» здійснило оплату за послуги вантажного автоперевезення в сумі 28576,36 грн, які були виконані ФОП ОСОБА_1 , що підтверджується товарно-транспортними накладними, актом здачі-приймання робіт (надання послуг) № 05/08 від 05.09.2022, податковою накладною № 22 від 05.09.2022. Оплата була здійснена шляхом перерахування коштів на банківський рахунок перевізника 12.09.2022 суми 28576,36 грн, що підтверджуються випискою ПАТ АБ «Укргазбанк» по особовому рахунку за період 01.09.2022 - 30.09.2022.

При цьому, придбання насіння соняшнику здійснювалося ТОВ «ТД «ЕКО ЛІДЕР» з метою його подальшого експорту, а також з метою переробки насіння в олію соняшникову з подальшим експортом, зокрема, насіння соняшнику в кількості 67,26 тон було придбане 09.09.2022 у СФГ «САМІ» з метою подальшого експорту нерезиденту «GOOD GRAIN GROUP» S.R.L. (Молдова) згідно з контрактом А 02/09 від 08.09.2022 на умовах поставки FCA (товар передається перевізнику, найнятому покупцем). Передача вказаної кількості насіння соняпшику на експорт підтверджується інвойсами № 0909-882, № 0909-881, № 0909-883 від 09.09.2022, експортними митними деклараціями Вн.№ 374, Вн. № 373, Вн.№ 375 від 09.09.2022, міжнародними товарно-транспортними накладними CMR № 0334853, № 0334856, № 0334859 від 09.09.2022, сертифікатами з перевезення (походження) товару форми EUR.1, сертифікатами якості, фітосанітарними сертифікатами.

Придбане насіння соняшнику у ПП «ЛАН» за умовами договору купівлі-продажу № 2508/5 від 25.08.2022, поставлялося на завод ПП «Люкс-Ойл» в с.Софіївка Новообузького району Миколаївської області для його переробки в олію соняшникову згідно з договором на переробку давальницької сировини № 11/07 від 11.07.2022 між ТОВ «ТД «ЕКО ЛІДЕР» і ПП «Люкс-Ойл».

Передача насіння соняшнику на переробку ПП «Люкс-Ойл» підтверджується товарно-транспортними накладними № 343543 і № 343544 від 30.08.2022, № 343545 і № 343546 від 31.08.2022, актами приймання-передачі давальницької сировини, актом прийому-передачі виробленої готової продукції.

Згідно з актом прийому-передачі виконаних робіт № 334 від 31.08.2022 за серпень 2022 року, ТОВ «ТД «ЕКО ЛІДЕР» передало ПП «Люкс-Ойл» на переробку насіння соняшнику в загальній кількості 313,405 тон, до складу якої увійшло в тому числі і насіння, придбане у ПП «ЛАН».

Згідно з актом прийому-передачі виробленої готової продукції від 31.08.2022, в серпні з наданого насіння соняшнику було виготовлено 126,874 тон готової продукції - олії соняшникової. Експорт олії відбувався 07.09.2022 та 19.09.2022, а сировина була передана в

серпні, тобто станом на 31.08.2022, вже була готова продукція, з огляду на що, суд вважає безпідставним твердження контролюючого органу про те, що ПП «ЛЮКС-ОЙЛ» не мало достатньо часу виготовити та передати олію соняшникову 31.08.2022 або 01.09.2022 для подальшого експорту.

Крім того, слід звернути увагу і на те, що на вимогу Головного управління ДПС у м. Києві від 16.12.2022 «Про проведення інвентаризації», контролюючому органу стороною позивача було надано інформацію щодо проведеної інвентаризації товарно-матеріальних цінностей, які обліковуються станом на вересень 2022 року, при цьому, з інвентаризаційного акту № 14 від 20.09.2022, вбачається наявність на складі переробника ТОВ «Люкс-Ойл» станом на 30.09.2022 року 18,66 тон соняшника, яке було придбано у СФГ «САМІ» за видатковою накладною № 03 від 23.09.2022. Також, на складі переробника знаходилося 119,907 тон олії соняшникової та 168,395 тон шроту соняшникового.

Також, підлягає врахуванню й те, що всі податкові накладні, оформлені у зв`язку з придбанням насіння соняпшика у ПП «ЛАН» та СФГ «САМІ», зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних. Всі господарські операції з вказаними контрагентами відображені у бухгалтерському обліку ТОВ «ТД «ЕКО ЛІДЕР», що підтверджується оборотно-сальдовими відомостями.

Суд звертає увагу й на те, що за результатами перевірки визначення податкових зобов`язань за операціями з реалізації товарів насіння соняшнику і олії соняшникової за межі митної території України не було встановлено порушень податкового законодавства, про що зазначено в розділі 3.4 стор. 4 акта перевірки.

У частині доводів сторони відповідача про те, що відповідно до відомостей про зарахування заробітної плати/звіту, працівники ТОВ «ТД «ЕКО ЛІДЕР» перебували у відпустці без збереження заробітної плати, суд приймає доводи позивача щодо того, що ані Кодекс законів про працю України, ані Закон України «Про відпустки», не містять заборон та обмежень щодо здійснення працівником під час перебування у відпустці, чи в інший період відпочинку передбачених трудовим договором функцій за власною ініціативою. Правове значення має наявність на документі підпису посадової особи та наявність у такої особи повноважень на підписання первинних документів. Водночас, відповідачем не наведено обставин, які унеможливлювали посадових осіб позивача підписувати документи від імені товариства в спірні дні, як то знаходження за кордоном тощо.

Слід звернути увагу на те, що до позовної заяви стороною позивача було надано, зокрема копії: акта перевірки від 29.12.2022 № 51228/26-15-07-04-04/40040248; рішень № 00078240704, № 00078220704 від 30.01.2023; договору купівлі-продажу № 2083 від 08.09.2022; видаткової накладної № 02 від 98.09.2022; рахунку-фактури № 02 від 09.09.2022; податкової накладної № 5 від 09.09.2022; електронної квитанції про реєстрацію податкової накладної № 5 від 09.09.2022; скріншот з «Єдиного вікна для міжнародної торгівлі» Єдиного державного інформаційного веб-порталу Державної митної служби України з переліком митних декларацій ТОВ «ТД «ЕКО ЛІДЕР»; інвойсу № 0909-882 від 09.09.2022; митної декларації Вн.№ 374 від 09.09.2022; міжнародної товарно-транспортної накладної CMR № 0334853 від 09.09.2022; сертифікату з перевезення (походження) товару (форми EUR.1) А500049898; сертифікату якості № 0115-140-10А; фітосанітарного сертифікату № 60/15-6 075/ХХ-543708; інвойсу №0909-881 від 09.09.2022; митної декларації Вн.№ 373 від 09.09.2022; міжнародної товарно-транспортної накладної СМК № 0334856 від 09.09.2022; сертифікату з перевезення (походження) товару (форми EUR.1) А500 049897; сертифікату якості № 0115-140-09А; фітосанітарного сертифікату № 60/15-6 075/ХХ-543705; інвойсу № 0909-SS3 від 09.09.2022; митної декларації Вн.№ 375 від 09.09.2022; міжнародної товарно-транспортної накладної CMR № 0334859 від 09.09.2022; сертифікату з перевезення (походження) товару (форми EUR.1) А500049899; сертифікату якості № 0115-140-08А; фітосанітарного сертифікату № 60/15-6 075/ХХ-543707; договору купівлі-продажу № 2084 від 22.09.2022; видаткової накладної № 03 від 23.09.2022; рахунку-фактури № 03 від 22.09.2022; податкової накладної № 6 від 23.09.2022; товарно-транспортної накладної № 000303 від 23.09.2022; електронної квитанції про реєстрацію податкової накладної № 6 від 23.09.2022; листа Головного управління ДПС у м. Києві від 16.12.2022 «Про проведення інвентаризації»; наказу № 7 від 01.08.2022 «Про створення інвентаризаційної комісії»; наказу № 13 від 30.09.2022 ТОВ «ТД «ЕКО ЛІДЕР» «Про проведення інвентаризації»; інвентаризаційного акту № 14 від 30.09.2022; договору на переробку давальницької сировини № 11/07 від 11.07.2022; акту здачі-приймання виконаних робіт № 334 від 31.08.2022; рахунку на оплату № 654 від 31.08.2022; податкової накладної № 177 від 31.08.2022; акта прийому-передачі давальницької сировини № 9 від 30.08.2022, від 31.08.2022; акта прийому-передачі виробленої готової продукції від 31.08.2022; прибуткового ордеру № 2 від 31.08.2022; договору купівлі-продажу № 2508/5 від 25.08.2022; накладної № 17 від 30.08.2022; рахунку № 17 від 30.08.2022; податкової накладної № 3 від 30.08.2022; товарно-транспортних накладних № 343543, № 343544 від 30.08.2022; накладної № 18 від 31.08.2022; рахунку № 18 від 31.08.2022; податкової накладної № 4 від 31.08.2022; товарно-транспортних накладних № 343545, № 343546 від 31.08.2022; свідоцтва про державну реєстрацію ПП «ЛАН» (ЄДРПОУ 311332389); свідоцтва про реєстрацію сільськогосподарського підприємства як суб`єкта спеціального режиму оподаткування податком на додану вартість ПП «ЛАН»; виписки з ЄДРПОУ ПОП «ЛАН»; акта здачі-приймання робіт (надання послуг) № 05/08 від 05.09.2022; рахунку на оплату № 05/08 від 05.09.2022; податкової накладної № 22 від 05.09.2022; виписок ПАТ АБ «Укргазбанк» по особовому рахунку ТОВ «ТД «ЕКО ЛІДЕР» за періоди 15.08.2022 - 31.08.2022, 01.09.2022 - 30.09.2022, 01.10.2022 - 31.10.2022; Картка рахунку 631 за вересень 2022 по контрагенту СФГ «САМІ»; Картка рахунку 631 за серпень 2022 по контрагенту ПП «ЛАН»; Оборотно-сальдова відомість по рахунку 63 і за вересень 2022; Оборотно-сальдова відомість по рахунку 631 за серпень 2022; Оборотно-сальдова відомість по рахунку 201 за вересень 2022; Оборотно-сальдова відомість по рахунку 281 за вересень 2022; Оборотно-сальдова відомість по рахунку 26 за вересень 2022; штатного розпису ТОВ «ТД «ЕКО ЛІДЕР» з 01.06.2022; виписки з ЄДРПОУ по ТОВ «ТД «ЕКО ЛІДЕР»; витягу з реєстру платників ПДВ; витягу зі Статуту ТОВ «ТД «ЕКО ЛІДЕР».

Судом досліджено надані стороною позивача до позову документи, зокрема і первинного бухгалтерського обліку. Надані ТОВ «ТД «ЕКО ЛІДЕР» первинні документи відповідають вимогам Закону Украши № 996-XIV і Положення № 88, відображають і підтверджують зміст господарських операцій між товариством позивача та його контрагентами. Так, документи містять відомості про дату складання, назву підприємства, від імені якого складено документ, зміст та обсяг господарської операції.

Водночас, ті недоліки в деяких первинних документах, на які вказує контролюючий орган, як то відсутність в ТТН точної юридичної адреси навантаження вантажу та особистих даних осіб, які здали та прийняли товар, на переконання суду, за даних обставин у сукупності, не є підставою для невизнання господарських операції, оскільки всі первинні документи свідчать про фактичний рух матеріальних активів та коштів між контрагентами. Крім того, слід зазначити, що товарно-транспортні накладні є обов`язковими при оподаткуванні операцій за договорами перевезення, а не договорами купівлі-продажу чи поставки, оскільки факт передання товару підприємству та набуття прав власності на нього підтверджується належно оформленими видатковими накладними та проведеною оплатою за товар.

У частині посилань сторони відповідача на те, що ТОВ «САМІ» не могло здійснювати вирощування зернових в задекларованій кількості у зв`язку з відсутності на підприємстві необхідних трудових ресурсів, оскільки відповідно до поданої звітності про нарахування заробітної плати застрахованим особам ТОВ «САМІ» протягом 2021 та 2022 років задекларовано два працівники не може саме по собі доводити неможливість здійснення ТОВ «САМІ» господарської діяльності, оскільки наявна можливість залучення працівників за договорами цивільно-правового характеру, аутсорсингу та аутстафінгу (оренда персоналу).

Щодо не подання ПП «ЛАН» в звітності за формою 20-ОПП щодо об`єктів, де здійснюється безпосередньо фінансово-господарська діяльність та не декларування перевізником ФОП ОСОБА_1 податкових зобов`язань в серпні 2022 року щодо надання в адресу ТОВ «ТД «ЕКО ЛІДЕР» послуг вантажних перевезень, суд вважає, що податкове законодавство України не ставить в залежність податковий облік (стан) певного платника податку від інпшх осіб, від фактичної сплати контрагентом податку до бюджету, а також від його господарських та виробничих можливостей.

Хоча в акті перевірки контролюючий орган сам зазначає, що в охопленому перевіркою звітному періоді, платник податків не оформляв взаємовідносини з ризиковими контрагентами, відображення яких у бухгалтерському і податковому обліку вплинуло на визначення у декларації від`ємного значення з ПДВ, у тому числі заявленого до бюджетного відшкодування.

Судом враховується наданий разом із клопотанням про долучення доказів відповідачем від 21.06.2023 лист Дивізійської сільської ради Білгород-Дністровського району Одеської області наданий на запит в.о. начальника ГУ ДПС у м. Києві щодо наявності земельних ділянок СФГ «САМІ», однак, на переконання суду, його зміст навпаки підтверджує те, що СФГ «САМІ» здійснює свою господарську діяльність на території Дивізійської сільської ради, при цьому, зазначення у вказаному листі про те, що це фермерське господарство є недобросовісною юридичною особою, не спростовує наявності в оренді земельних ділянок/матеріальних/трудових ресурсів тощо, та є суб`єктивним судженням сільської ради, що не є предметом даного спору.

Принцип індивідуальної відповідальності платника податків також застосував ЄСПЛ у рішеннях у справах «Бізнес Супорт Центр проти Болгарії», «Булвес АД проти Болгарії», «Інтерсплав проти України», визначивши, що платник податків не може нести відповідальність за зловживання свого контрагента, якщо не буде доведено залученість цього платника до таких зловживань. Зокрема, у пунктах 70, 71 рішення у справі «Булвес АД проти Болгарії» ЄСПЛ дійшов висновків, що коли національна влада за відсутності будь-яких вказівок на пряму участь фізичної або юридичної особи у зловживаннях, пов`язаних зі сплатою ПДВ, що нараховується при низці операцій з поставок, або будь-яких вказівок на обізнаність про таке порушення все-таки карає одержувача оподатковуваної ПДВ поставки, який повністю виконав свої зобов`язання, за дії чи бездіяльність постачальника, який знаходився поза контролем одержувача і по відношенню до якого не було засобів відстеження і забезпечення його старанності, то влада виходить за розумні межі і порушує справедливий баланс, який повинен підтримуватися між вимогами загальних інтересів і вимогами захисту права власності. Ураховуючи своєчасне і повне виконання компанією-заявником своїх обов`язків з декларування ПДВ, неможливості з її сторони забезпечити дотримання постачальником його обов`язків щодо декларування ПДВ і той факт, що не було ніякого шахрайства стосовно системи оподаткування, про яке компанія-заявник знала чи могла знати, Суд вважає, що компанія-заявник не повинна нести відповідальність за наслідки невиконання постачальником його обов`язків щодо своєчасного декларування ПДВ і, як наслідок, сплачувати ПДВ повторно разом з пенею. Суд вважає, що такі вимоги прирівнюються до надзвичайного обтяження для компанії-заявника, що порушило справедливий баланс, який повинен був підтримуватися між вимогами загальних інтересів та вимогами захисту права власності.

З урахуванням наведеного, за наслідком розгляду даного спору суд дійшов висновку, що висновки акта перевірки про порушення ТОВ «ТД «ЕКО ЛІДЕР» вимог п. 185.1 ст. 185, п. 198.1, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198, п. 201.10 ст. 201, п. 200.4 ст. 200 ПК України, є необгрунтованими та недоведеними, що здійснені без належного аналізу первинних документів, а тому, прийняті на підставі акта перевірки податкові повідомлення-рішення № 00078240704 і № 00078220704 від 30.01.2023, є протиправними і такими, що підлягають скасуванню.

Інші доводи сторін не впливають на висновки суду за наслідком розгляду спору.

Згідно з приписами ст. 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. Частиною 2 ст. 77 КАС України, передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Необхідно також врахувати правову позицію, висловлену у рішенні Європейського суду з прав людини від 23.07.2002 у справі «Компанія «Вестберґа таксі Актіеболаґ» та Вуліч проти Швеції», яке згідно із Законом України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» є джерелом права та підлягає застосуванню судами. Так, у п. 110 вказаного рішення, Європейський суд з прав людини дійшов висновку про те, що «…адміністративні суди, які розглядають скарги заявників стосовно рішень податкового управління, мають повну юрисдикцію у цих справах та повноваження скасувати оскаржені рішення. Справи мають бути розглянуті на підставі поданих доказів, а довести наявність підстав, передбачених відповідними законами, для призначення податкових штрафів має саме податкове управління».

Суд вважає, що відповідачем не доведена, а позивачем спростована, правомірність прийняття оскаржуваних податкових повідомлень-рішень, з огляду на що, останні є протиправними та підлягають скасуванню, а позовні вимоги - задоволенню.

Згідно із ст. 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Відповідно до норм ч. 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові виграти, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

При зверненні до суду позивачем було сплачено судовий збір у розмірі 5911,48 грн, з огляду на що, судовий збір підлягає стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись статтями 77, 90, 139, 241-247, 255, 293, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ВИРІШИВ:

1. Адміністративний позов задовольнити повністю.

2. Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення ГУ ДПС у м. Києві № 00078240704 від 30.01.2023 та № 00078220704 від 30.01.2023.

3. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань ГУ ДПС у м. Києві на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий Дім «Еко Лідер» судовий збір за подання позовної заяви у розмірі 5911,48 грн (п`ять тисяч дев`ятсот одинадцять гривень 48 коп).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення .

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Панова Г. В.