Рішення

від 25.01.2024 по справі 420/24507/23

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 420/24507/23

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 січня 2024 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі судді Хом`якової В.В., розглянувши адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі - позивачка) звернулася до суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області (далі - відповідач), в якому просить:

визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про відмову в призначенні пенсії від 24.08.2023 року № 155350016813;

зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області зарахувати до загального стажу роботи ОСОБА_1 період роботи: з 01.04.1983 по 01.03.1994 в Асоціації Робочого харчування Іллічевського району та з 01.07.1997 по 19.11.1999 в ВАТ "Одеський комбінат ПЕО" та призначити пенсію за віком, починаючи з 21.07.2023 ;

стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області на користь позивача суму сплаченого судового збору 1073,60 грн.

Ухвалою суду від 18.09.2023 відкрито провадження у справі, вирішено розглядати її за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що після досягнення 60-річного віку позивачка звернулась до ГУ ПФУ в Одеській області із заявою про призначення пенсії за віком, але рішенням від 24.08.2023 № 155350016813 їй було відмовлено у призначенні пенсії за віком за недостатністю стажу роботи (30 років). Позивач вважає протиправним неврахування періоду роботи 01.04.1983 по 01.03.1994 на посаді повара в "Ассоциации Рабочего питання Ильичевского района" (мовою оригіналу) та періоду роботи з 01.07.1997 по 19.11.1999 на посаді швачки в ВАТ "Одеський комбінат ПЕО" до загального стажу роботи. Позивач посилається на те, що у випадках, коли в трудовій книжці містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи. Позивач звертає увагу суду, що її прізвище - ОСОБА_2 (російською мовою - ОСОБА_3 ), яке вказано в трудовій книжці НОМЕР_1 співпадає з прізвищем, яке зазначено в свідоцтві про шлюб, а також і в архівній довідці. Крім того, щодо періоду роботи з 01.07.1997 по 19.11.1999 на посаді швачки в ВАТ "Одеський комбінат ПЕО", Головним управлінням ПФУ в Одеській області не зазначено жодних підстав його не врахування. Працівник не може відповідати за правильність та повноту оформлення та належний порядок ведення та заповнення трудової книжки та іншої документації з вини адміністрації підприємства. Підставою для призначення пенсії є відповідний стаж роботи, а не дотримання усіх формальних вимог при заповненні документів.

05.10.2023 до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому ГУ ПФУ в Одеській області просить відмовити в задоволенні позову. Посилається на те, що розглядом наданих позивачем документів Головним управлінням ПФУ в Одеській області було встановлено, що страховий стаж особи становить 20 років 08 місяців 07 днів замість необхідних 30 років за ст. 26 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", у зв`язку з чим було прийнято рішення про відмову у призначенні позивачці пенсії за віком. До страхового стажу не було зараховано відомості про трудовий стаж відповідно до трудової книжки серії НОМЕР_1 від 01.04.1983 та період роботи з 01.04.1983 по 09.02.1994 згідно архівної довідки від 02.08.2023 № 1894-М-11.1-21. Підставою для не зарахування до страхового стажу позивачки стала невідповідність зазначеним у трудовій книжки даним паспортним даним позивачки. Так, станом на дату заповнення трудової книжки (01.04.1983) позивачка ще не перебувала у шлюбі (шлюб укладено 24.11.1984) і мала прізвище ОСОБА_4 , в той час як у трудовій книжці при заповненні прізвище позивачки зазначене як ОСОБА_2 . Враховуючи це, Головне управління не може встановити належність трудової книжки серії НОМЕР_1 від 01.04.1983 саме позивачці, а отже не може врахувати відомості, зазначені у такій трудовій книжці, при обчисленні страхового стажу позивачки.

Також, до страхового стажу не було зараховано період роботи з 01.04.1983 по 09.02.1994 згідно архівної довідки від 02.08.2023 № 1894-М-11.1-21, оскільки у зазначеній довідці прізвище особи зазначене як ОСОБА_5 , в той час як прізвище позивачки у період роботи згідно свідоцтву про укладення шлюбу від 24.11.1984 було ОСОБА_4 . Для зарахування спірних періодів до страхового стажу позивачці необхідно надати документи, передбачені Порядком підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.93 № 637.

Розглянувши надані сторонами документи, з`ясувавши фактичні обставини справи, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду спору по суті, проаналізувавши норми законодавства, які регулюють спірні відносини, суд приходить до таких висновків.

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , 16.08.2023 звернулась до Головного управління ПФУ в Одеській області із заявою про призначення пенсії за віком. Розглянувши надані позивачем документи, Головним управлінням прийнято рішення від 24.08.2023 №155350016813 про відмову у призначенні пенсії. В рішенні вказано, що страховий стаж ОСОБА_1 становить 20 років 08 місяців 07 днів, у зв`язку з чим було прийнято рішення про відмову у призначенні позивачу пенсії за віком через відсутність необхідного страхового стажу.

При цьому, до страхового стажу не було зараховано період роботи з 01.04.1983 по 09.02.1994 поваром 4-го розряду, в подальшому 5-го розряду об`єднання № 7 треста громадського харчування Іллічевського району . Підставою для не зарахування вказаного періоду до страхового стажу позивачки є та обставина, що станом на дату заповнення трудової книжки (01.04.1983) позивач ще не перебувала у шлюбі (шлюб укладено 24.11.1984) і мала прізвище ОСОБА_4 , в той час як у трудовій книжці при заповненні 01.04.1983 прізвище позивача зазначене вже як ОСОБА_2 .

До страхового стажу не було зараховано період роботи з 01.04.1983 по 09.02.1994, згідно архівної довідки від 02.08.2023 № 1894-М-11.1-21, оскільки у зазначеній довідці прізвище особи зазначене як ОСОБА_5 , в той час як прізвище позивача у період роботи згідно свідоцтву про укладення шлюбу від 24.11.1984 було ОСОБА_4 .

Враховуючи відсутність необхідного страхового стажу, Головне управління прийняло рішення про відмову у призначенні позивачці пенсії за віком.

Вважаючи таке рішення протиправним, а свої права та інтереси порушеними, оскільки має право на призначення пенсії за віком при наявності страхового стажу більше 29 років, на дату звернення із заявою про призначення пенсії досягла пенсійного віку, позивачка звернулась до суду з даним позовом.

Відповідно до частини 2 статті 2 КАС України визначено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Зазначені критерії є вимогами для суб`єкта владних повноважень, який приймає відповідне рішення, вчиняє дії чи допускає бездіяльність.

Таким чином, суд з`ясовує, чи використане повноваження, надане суб`єкту владних повноважень, з належною метою; обґрунтовано, тобто вчинено через вмотивовані дії; безсторонньо, тобто без проявлення неупередженості до особи, стосовно якої вчиняється дія; добросовісно, тобто щиро, правдиво, чесно; розсудливо, тобто доцільно з точки зору законів логіки і загальноприйнятих моральних стандартів; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації, тобто з рівним ставленням до осіб; пропорційно та адекватно; досягнення розумного балансу між публічними інтересами та інтересами конкретної особи.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з того, що відповідно до статті 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права.

За приписами частини 1 статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Таким чином, право особи на отримання пенсії, як складової права на соціальний захист, є її конституційним правом.

Вказане право деталізоване у Законі України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 № 1058-IV (також Закон №1058-IV).

Частиною 1 статті 9 Закону № 1058-IV встановлено, що відповідно до цього закону в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: пенсія за віком; пенсія по інвалідності; пенсія у зв`язку з втратою годувальника.

Відповідно до вимог статті 11 Закону № 1058-IV загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню підлягають, зокрема, громадяни України, іноземці (якщо інше не встановлено міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України) та особи без громадянства, які працюють на підприємствах, в установах, організаціях, створених відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, у філіях, представництвах, відділеннях та інших відокремлених підрозділах цих підприємств та організацій, у громадських об`єднаннях, у фізичних осіб - підприємців, осіб, які провадять незалежну професійну діяльність, та в інших фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або працюють на інших умовах, передбачених законодавством, або виконують роботи (надають послуги) на зазначених підприємствах, в установах, організаціях чи у фізичних осіб за договорами цивільно-правового характеру.

Частиною 1 статті 24 Закону України № 1058-IV встановлено, що страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.

Частина 1 статті 44 Закону № 1058- IV передбачає, що призначення (перерахунок) пенсії здійснюється за зверненням особи або автоматично (без звернення особи) у випадках, передбачених цим Законом. Звернення за призначенням (перерахунком) пенсії здійснюється шляхом подання заяви та інших документів, необхідних для призначення (перерахунку) пенсії, до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженої особи застрахованою особою особисто або через законного представника недієздатної особи, особи, дієздатність якої обмежена, малолітньої або неповнолітньої особи.

Згідно зі ст. 26 Закону № 1058- IV право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років мають особи за наявності страхового стажу : з 1 січня 2023 року по 31 грудня 2023 року - не менше 30 років.

Частиною першою статті 45 Закону № 1058 визначено, що пенсія призначається з дня звернення за пенсією, крім таких випадків, коли пенсія призначається з більш раннього строку: пенсія за віком призначається з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку, якщо звернення за пенсією відбулося не пізніше трьох місяців з дня досягнення особою пенсійного віку, у разі звернення пізніше - пенсія призначається з дня звернення.

Частиною 1 статті 56 Закону України "Про пенсійне забезпечення" від 05.11.1991 року №1788-ХП (далі - Закон № 1788) передбачено, що до стажу роботи зараховується робота, виконувана на підставі трудового договору на підприємствах, в установах, організаціях і кооперативах, незалежно від використовуваних форм власності та господарювання, а також на підставі членства в колгоспах та інших кооперативах, незалежно від характеру й тривалості роботи і тривалості перерв.

Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" затверджений Постановою правління Пенсійного фонду України 25.11.2005 №22-1, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 27.12.2005 за № 1566/11846 (далі - Порядок).

Згідно пункту 4.1 Порядку орган, що призначає пенсію, розглядає питання про призначення пенсії, перерахунок та поновлення виплати раніше призначеної пенсії, а також про переведення з одного виду пенсії на інший при зверненні особи з відповідною заявою.

Пунктом 4.3 Порядку передбачено, що не пізніше 10 днів після надходження заяви та за наявності документів, необхідних для призначення, перерахунку, переведення з одного виду пенсії на інший та поновлення виплати пенсії (у тому числі документів, одержаних відповідно до абзацу другого підпункту 3 пункту 4.2 цього розділу), орган, що призначає пенсію, розглядає подані документи та приймає рішення щодо призначення, перерахунку, переведення з одного виду пенсії на інший, поновлення раніше призначеної пенсії без урахування періоду, за який відсутня інформація про сплату страхових внесків до Пенсійного фонду України (пункт).

Пунктом 4.2 Порядку передбачено право органу, що призначає пенсію, вимагати від підприємств, установ та організацій, фізичних осіб дооформлення у тримісячний строк з дня подання заяви прийнятих і подання додаткових документів, передбачених законодавством, а також перевіряти обґрунтованість їх видачі.

Згідно пункту 4.7 Порядку, право особи на одержання пенсії установлюється на підставі всебічного, повного і об`єктивного розгляду всіх поданих документів органом, що призначає пенсію.

Згідно до вимог статті 62 Закону "Про пенсійне забезпечення" основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 № 637 затверджено Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній (далі Порядок № 637).

Відповідно до п. 1 Порядку № 637, основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

Пунктом 3 Порядку № 637 передбачено, що за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.

Так, з наданої позивачкою копії трудової книжки НОМЕР_1 вбачається, що ОСОБА_1 прийнята кухарем 4-го розряду в об`єднанні № 7 тресту громадського харчування Іллічевського району, 28.02.1990 позивачці наказом № 29 від 28.02.1990 присвоєна кваліфікація кухаря 5-го розряду. Звільнена 01.03.1994 у зв`язку з ліквідацією підприємства (наказ 5-к від 09.02.1994).

Усі записи, здійснені у вказаній трудовій книжці за вказаний період, засвідченні печатками підприємства та підписами відповідальних осіб.

Згідно трудової книжки позивачки слідує, що вона була оформлена на ОСОБА_1 01.04.1983 трестом громадського харчування Іллічевського району Управління громадського харчування Одеського облвиконкому. ОСОБА_1 мала дівоче прізвище ОСОБА_4 , шлюб укладений 24.11.1984, після укладення шлюбу позивачці присвоєно прізвище ОСОБА_2 (російською мовою ОСОБА_3 ).

Позивачка надала до органу ПФУ архівну довідку Департаменту архівної справи та діловодства Одеської міської ради від 02.08.2023 № 1894-М-11.1-2, з якої вбачається, що ОСОБА_6 (мовою документів) дійсно працювала в "Асоциации робочее питание" Ильичевського района (Трест общественного питания Ильичевського района, первый Одесский трест столовых промпредприятий) з 01.04.1983 по 01.03.1994. Архівна довідка видана на підставі документів з кадрових питань, особових карток П-2, наказів по підприємству та інших документів.

Таким чином, при веденні трудової книжки позивачки допущені порушення приписів Інструкції про порядок ведення трудових книжок на підприємствах, установах та організаціях, затвердж. Постановою Держкомпраці СРСР від 20.07.197. Вказана Інструкція передбачає, що записи до трудової книжки, зокрема щодо зміни прізвища, вносить відповідальний працівник підприємства, а не працівник. Тому неналежний порядок ведення та заповнення трудової книжки та іншої документації з вини підприємства не може бути підставою для позбавлення права на соціальний захист щодо вирішення питань надання пенсії по віку на загальних підставах. Позивач не має можливості та обов`язку здійснювати контроль за веденням обліку та заповнення роботодавцем, іншими органами трудової книжки, а тому працівник не може нести негативних наслідків порушення порядку заповнення його трудової книжки.

На думку суду, вказаний недолік ведення трудової книжки позивачки не є достатньою підставою для неврахування відповідного стажу, оскільки дівоче прізвище та зміна прізвища підтверджується наданими позивачкою іншими документами, копією свідоцтва про народження. копією свідоцтва про укладення шлюбу.

З доданого до рішення № 155350016813 від 24.08.2023 розрахунку стажу вбачається, що відповідачем не включено до загального стажу роботи період роботи позивачки швачкою 3-го розрядку в ВАТ "Одеський комбінат Виробничо-експлуатаційного обслуговування"(код 04863979) з 01.07.1997 по 19.11.1999, підстав такого невключення не вказано. Період роботи підтверджується записами трудової книжки, завірені відповідальною особою начальника відділу кадрів та завірена печаткою комбінату, вказані номера та дати наказів про прийняття та звільнення.

На підставі викладеного, суд дійшов висновку про те, що рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області у Сумській області про відмову у призначенні пенсії від 24.08.2023 № 155350016813 є протиправним та підлягає скасуванню.

Суд вважає за необхідне задовольнити позовну вимогу про зобов`язання Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області зарахувати до загального стажу роботи ОСОБА_1 період роботи: з 01.04.1983 по 01.03.1994 в об`єднанні № 7 тресту громадського харчування Іллічевського району та період роботи з 01.07.1997 по 19.11.1999 в ВАТ "Одеський комбінат Виробничо-експлуатаційного обслуговування".

Що стосується обраного позивачкою способу захисту порушеного права у вигляді вимоги зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області призначити ОСОБА_1 пенсію за віком відповідно до ст. 26 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" з моменту досягнення нею 60 років, то суд зазначає таке.

Статтею 58 Закону №1058-IV визначено, що Пенсійний фонд є органом, який призначає пенсії та підготовляє документи для її виплати. Тобто, Пенсійний фонд має виключну компетенцію в питаннях призначення пенсії.

Отже, суд не може підміняти пенсійний орган, уповноважений на виконання функцій з розрахунку та призначення пенсій громадянам, та на свій розсуд розраховувати пільговий та страховий стаж позивача.

Пункт 4.7 Порядку №22-1 визначає, що саме орган, що призначає пенсію повинен всебічно, повно і об`єктивно розглянути всі подані документи, після чого установити наявність чи відсутність права особи на одержання пенсії.

Відповідно до частини 5 статті 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Так, у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 04.04.2019 у справі №204/362/17, вказано, що єдиним органом, до повноважень якого належить вирішення питання щодо наявності чи відсутності у особи права на призначення пенсії, є територіальний орган Пенсійного фонду, до якого особа звернулася із відповідною заявою. При цьому за наслідками розгляду заяви пенсійний орган повинен прийняти відповідне рішення, яке повинно бути вмотивованим. У цій же справі Верховний Суд вказав, що відповідач, відмовляючи позивачу у призначенні пенсії, не надав оцінку відомостям, наявним або відсутнім у трудовій книжці позивача, в той час як суд, як орган уповноважений виключно на перевірку законності та обґрунтованості рішення суб`єкта владних повноважень, позбавлений можливості приймати таке рішення, оскільки це буде свідчити про перебирання на себе судом повноважень, наданим виключно органам Пенсійного фонду.

Частиною другою статті 245 КАС України визначено повноваження суду у разі задоволення позову прийняти рішення про визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень, а також застосувати інший спосіб захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів.

Таким чином, з урахуванням викладеного, суд дійшов висновку, що для ефективного захисту прав позивачки позовні вимоги слід задовольнити шляхом прийняття судом рішення про визнання протиправним та скасування рішення про відмову в призначенні пенсії за віком та, з огляду на наявність дискреційних повноважень при прийнятті рішень про призначення чи відмову в призначенні пенсії, зобов`язання Головне управління Пенсійного фонду України в Сумській області повторно розглянути заяву позивачки від 16.08.2023 про призначення пенсії за віком з урахуванням висновків суду.

Відповідно до частини 5 статті 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Так, у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 04.04.2019 у справі №204/362/17, вказано, що єдиним органом, до повноважень якого належить вирішення питання щодо наявності чи відсутності у особи права на призначення пенсії, є територіальний орган Пенсійного фонду, до якого особа звернулася із відповідною заявою. При цьому за наслідками розгляду заяви пенсійний орган повинен прийняти відповідне рішення, яке повинно бути вмотивованим. У цій же справі Верховний Суд вказав, що відповідач, відмовляючи позивачу у призначенні пенсії, не надав оцінку відомостям, наявним або відсутнім у трудовій книжці позивача, в той час як суд, як орган уповноважений виключно на перевірку законності та обґрунтованості рішення суб`єкта владних повноважень, позбавлений можливості приймати таке рішення, оскільки це буде свідчити про перебирання на себе судом повноважень, наданим виключно органам Пенсійного фонду.

Частиною першою та другою статті 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Положеннями статті 90 КАС України визначено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог.

При зверненні до суду з адміністративним позовом позивачкою сплачений судовий збір у розмірі 1073 грн. 60 коп. У зв`язку із задоволенням позовних вимог, суд дійшов висновку, що судові витрати, понесені позивачкою, належать відшкодуванню за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області .

Керуючись ст.ст. 139, 243-246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Задовольнити позов ОСОБА_1 частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про відмову в призначенні пенсії від 24.08.2023 № 155350016813.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області зарахувати до загального стажу роботи ОСОБА_1 період роботи з 01.04.1983 по 01.03.1994 в об`єднанні № 7 тресту громадського харчування Іллічевського району та період роботи з 01.07.1997 по 19.11.1999 в ВАТ "Одеський комбінат Виробничо-експлуатаційного обслуговування".

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області розглянути повторно заяву ОСОБА_1 від 16.08.2023 про призначення пенсії за віком з урахуванням висновків суду.

Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області (код ЄДРПОУ 20987385) на користь ОСОБА_1 (ідент.код НОМЕР_2 ) суму сплаченого судового збору 1073,60 грн. (тисяча сімдесят три гривні 60 копійок).

В решті вимог відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до П`ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складання повного судового рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя В.В.Хом`якова