Рішення

від 26.01.2024 по справі 420/13257/22

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 420/13257/22

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 січня 2024 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Вовченко О.А., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження у письмовому провадженні в приміщенні суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління соціального захисту населення Білгород-Дністровської районної державної адміністрації про визнання протиправними дії та зобов`язання вчинити дії, -

ВСТАНОВИВ:

До Одеського окружного адміністративного суду 22.09.2022 надійшов позов ОСОБА_1 до Управління соціального захисту населення Білгород-Дністровської районної державної адміністрації, в якому позивач просить суд:

1. Визнати дії Управління соціального захисту населення Білгород-Дністровської районної державної адміністрації Одеської області щодо нарахування та виплати позивачу щорічної разової грошової допомоги до 5 травня за 2022 рік у розмірі, меншому ніж визначено ст.12 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", тобто сім мінімальних пенсій за віком, (у редакції Закону V країни від 25 грудня 1998 року №367-Х1У «Про внесення змін до Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту"»), протиправними.

2. Стягнути з Управління соціального захисту населення Білгород-Дністровської районної державної адміністрації Одеської області на користь позивача недоотриману суму щорічної разової грошової допомоги до 5 травня за 2022 рік у розмірі 8179 грн.

В обґрунтування позовних вимог в позовній заяві зазначено, що позивач має статус учасника бойових дій. Державою йому надано гарантії та пільги передбачені Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту». В червні 2022 року йому було виплачено щорічну грошову допомогу до 5 травня як учаснику бойових дій в розмірі 1491 грн. Позивач звернувся до Управління соціального захисту населення Білгород-Дністровської районної державної адміністрації із заявою про перерахунок щорічної грошової допомоги до 5 травня та виплату її в розмірах, передбачених до ч.5 ст.12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», в розмірі 5 мінімальних пенсій за віком. Відповідач листом від 02.09.2022 року відмовив у нарахуванні та виплаті недоотриманої частини разової грошової допомоги. Не погоджуючись з діями щодо нарахування та виплати щорічної разової грошової допомоги у меншому розмірі, ніж передбачено ч.5 ст. 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» позивач звернувся до суду.

Ухвалою від 23.09.2022 прийнято до розгляду позовну заяву ОСОБА_1 , відкрито провадження у адміністративній справі та визначено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи.

Ухвалу про відкриття провадження у справі з позовною заявою з додатками направлено відповідачу (а.с.19-20), проте Управління соціального захисту населення Білгород-Дністровської районної державної адміністрації своїм правом на подання відзиву не скористалося та відзив на позовну заяву до суду не подало.

Ухвалою суду від 18 листопада 2023 року зупинено провадження по справі №420/13257/22 до набрання законної сили судовим рішенням Верховного Суду у справі.

Ухвалою суду поновлено провадження по справі.

Вивчивши матеріали справи, ознайомившись з позовною заявою, дослідивши обставини, якими обґрунтовуються вимоги та перевіривши їх наданими до справи доказами, суд встановив наступне.

ОСОБА_1 , має право на пільги, встановлені законодавством України для ветеранів війни учасників бойових дій, що підтверджується копією посвідчення серії НОМЕР_1 від 18 грудня 2020 року (а.с. 9).

У 2022 році позивачу нараховано та виплачено 1491,00 грн. як учаснику бойових дій до 05 травня 2022 року.

Позивач звернувся з заявою від 02.08.2022 року до відповідача з проханням провести перерахунок та виплатити невиплачену частину одноразової грошової допомоги до 5 травня у розмірі 8179 грн. (а.с. 10)

Управління соціального захисту населення Білгород-Дністровської районної державної адміністрації в листі від 02.09.2022 року позивачу було зазначено про відсутність підстав для виплатити недоплаченої грошової допомоги до 5 травня за 2022 року у розмірі п`яти мінімальних пенсій за віком (а.с.11-12).

Позивач, вважаючи протиправними дії Управління соціального захисту населення Білгород-Дністровської районної державної адміністрації щодо виплати у меншому розмірі ніж визначено Законом щорічну разову грошову допомогу до 5 травня, за 2022 рік та звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

Вирішуючи спір, що виник між сторонами, суд виходить з такого.

Згідно з ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Положеннями ст. 46 Конституції України передбачено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Закон України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» №3551-XII від 22.10.1993, визначає правовий статус ветеранів війни, забезпечує створення належних умов для їх життєзабезпечення, сприяє формуванню в суспільстві шанобливого ставлення до них.

Відповідно до ч.5 ст. 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» щорічно до 5 травня учасникам бойових дій виплачується разова грошова допомога у розмірі п`яти мінімальних пенсій за віком.

Положеннями Закону України Про внесення змін до Закону України Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту від 25.12.1998 № 367-XIV статтю 12 № 3551-XII було доповнено частиною четвертою такого змісту: Щорічно до 5 травня учасникам бойових дій виплачується разова грошова допомога у розмірі п`яти мінімальних пенсій за віком.

Пунктом 20 розділу ІІ Закону України від 28.12.2007 № 107-VI Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України (далі - Закон № 107-VI) текст вказаної вище частини статті 12 Закону викладено в новій редакції, відповідно до якої щорічно до 5 травня учасникам бойових дій виплачується разова грошова допомога у розмірі, який визначається Кабінетом Міністрів України в межах бюджетних призначень, встановлених законом про Державний бюджет України.

Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 № 10-рп/2008 зміни, внесені Законом № 107-VI, визнані неконституційними.

Протягом 2012-2014 років на підставі законів України про Державний бюджет України на відповідні роки норми і положення статті 13 Закону № 3551-XII застосовувалися у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів бюджетів усіх рівнів, бюджету Пенсійного фонду України та бюджетів інших фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Згідно із пп. 5 п. 63 р. І Закону України від 28.12.2014 № 79-VIII Про внесення змін до Бюджетного кодексу України щодо реформи міжбюджетних відносин розділ VI Прикінцеві та перехідні положення Бюджетного кодексу України доповнено пунктом 26, відповідно до якого норми і положення, зокрема, статей 12, 13, 14, 15 та 16 Закону № 3551-XII застосовуються у порядку та розмірах, установлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Отже Кабінет Міністрів України повинен був встановлювати розмір разової грошової допомоги до 5 травня.

Рішенням Конституційного Суду України від 27.02.2020 у справі 1 -247/2018(3393/18) визнано таким, що не відповідає Конституції України, окреме положення пункту 26 розділу VI Прикінцеві та перехідні положення Бюджетного кодексу України у частині, яка передбачає, що норми і положення статей 12, 13, 14, 15 та 16 Закону України Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту від 22.10.1993 № 3551-ХІІ (далі - Закон № 3551) застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування.

З аналізу зазначених положень вбачається, що Рішенням Конституційного Суду України від 27.02.2020 №3-р/2020 відновлено дію частини 4 статті 12 Закону № 3551-XII у редакції Закону № 367-ХІV, згідно з якою щорічно до 5 травня учасникам бойових дій виплачується разова грошова допомога у розмірі п`яти мінімальних пенсій за віком.

Проте Кабінетом Міністрів України прийнято постанову №540 від 07.05.2022 Деякі питання виплати у 2022 році разової грошової допомоги, передбаченої Законами України Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту і Про жертви нацистських переслідувань, якою затверджено Порядок використання у 2022 році коштів державного бюджету, передбачених для виплати щорічної разової грошової допомоги ветеранам війни і жертвам нацистських переслідувань (далі Постанова №540)

Постановою Кабінету Міністрів України №540 визначено розмір разової грошової допомоги до 5 травня учасникам бойових дій у 2022 році - 1491 гривня;

Відповідач у листі від 07.11.2022 року зазначав, що виплачуючи позивачу допомогу до 5 травня, керувався нормами Порядку №540.

Верховний Суд приймаючи рішення у зразковій справі № 440/2722/20-а від 29.09.2020, (залишене без змін постановою Великої Палати Верховного Суду від 13.01.2021) дійшов висновку, що з 27.02.2020 (день прийняття рішення Конституційного Суду України від 27.02.2020 у справі 1-247/2018(3393/18) позивач набув право на соціальне забезпечення у порядку редакції Закону України Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту від 25.12.1998 № 367-ХІV, яка передбачала розмір допомоги до 5 травня для учасників бойових дій величиною п`ять мінімальних пенсій за віком.

Верховний Суд приймаючи постанову від 13.06.2023 року у справі №560/8064/22 сформував наступні висновки: (1) держава не може в односторонньому порядку відмовитися від зобов`язання щодо соціального захисту осіб, які вже виконали свій обов`язок перед державою щодо захисту її суверенітету і територіальної цілісності без запровадження рівноцінних або більш сприятливих умов соціального захисту осіб, які захищали Батьківщину, її суверенітет і територіальну цілісність (ветеранів війни, учасників бойових дій, осіб з інвалідністю внаслідок війни, учасники війни), та членів їхніх сімей; (2)Бюджетним кодексом України не можна доручати Кабінету Міністрів України встановлювати інше (додаткове) законодавче регулювання відносин, відмінне від того, що є предметом регулювання спеціального Закону № 3551-ХІІ; (3) тимчасове обмеження окремих соціальних пільг особам, які захищають або захищали Батьківщину, її суверенітет і територіальну цілісність, та членів їхніх сімей, у разі запровадження режиму воєнного стану, за умови додержання вимог пункту 5 частини першої статті 6 Закону № 389-VIII, може відбуватись за умови внесення змін до спеціального Закону № 3551-ХІІ, який регулює відносини забезпечення соціального захисту ветеранів війни та членів їх сімей, членів сімей загиблих (померлих) ветеранів війни, членів сімей загиблих (померлих) Захисників та Захисниць, а не шляхом внесення змін до бюджетного законодавства з подальшим ухваленням Кабінетом Міністрів України рішення щодо визначення розмірів соціальних гарантій; (4) Уряд в додатку до Порядку № 540 установив, що у 2022 році виплата щорічної разової грошової допомоги до 5 травня, передбаченої Законом № 3551-XII, зокрема, інвалідам війни здійснюється у розмірах: I групи - 4421 гривня, II групи -3906 гривень, III групи - 3391 гривня, тобто визначив інші, ніж у вказаному Законі, розміри щорічної допомоги до 5 травня, що свідчить про невідповідність такого нормативного акта Кабінету Міністрів України положенням Закону № 3551-XII, який має вищу юридичну силу, а відтак положення цього Порядку щодо визначення розмірів такої щорічної разової грошової допомоги не можуть бути застосовані у відносинах її виплати у 2022 році; (5) виплата інвалідам війни щорічної разового грошової допомоги до 5 травня у 2022 році має здійснюватися відповідно до статті 13 Закону № 3551-ХІІ у редакції Закону № 367-ХІV, у таких розмірах: I групи-десять мінімальних пенсій за віком; II групи - вісім мінімальних пенсій за віком; III групи - сім мінімальних пенсій за віком.

Верховний Суд в черговий раз зазначив, що з огляду на положення ч.3 ст. 7 КАС України, якою визначаються загальні засади пріоритетності законів над підзаконними актами, для визначення розміру разової грошової допомоги до 5 травня у 2022 році слід застосовувати не Порядок № 540, а Закон № 3551-XII, який має вищу юридичну силу та є спеціальним законом у цій сфері відносин.

Відтак, в Управління соціального захисту населення Білгород-Дністровської районної державної адміністрації під час нарахування та виплати позивачу щорічної разової грошової допомоги до 5 травня були відсутні правові підстави для врахування приписів Постанови №540, а не Закону № 3551-XII при визначенні розміру допомоги, яка підлягає виплаті.

Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2022 рік» установлено у 2022 році прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність: з 1 січня 2022 року - 1934 гривень.

Таким чином, розмір щорічної разової грошової допомоги учасникам бойових дій у 2022 році становить 9670,00 грн. (1934,00грн х 5).

Оскільки разову грошову допомогу позивачу виплачено у розмірі, меншому ніж передбачено ч.5 ст. 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», суд доходить висновку про порушення прав позивача на отримання такої допомоги у належному розмірі.

Сума недоплаченої разової допомоги складає 8179 грн. (9670 грн.-1491 грн.)

Обираючи спосіб захисту порушеного права позивача, суд враховує правову позицію Верховного Суду за результатами розгляду зразкової справи №440/2722/20-.

Так, у рішенні від 29.09.2020 Верховний Суд дійшов висновку, що порушене право на спірну соціальну допомогу до 5 травня підлягає захисту у спосіб визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання відповідача нарахувати та виплатити її недоплачену суму.

На підставі вищезазначеного, та з метою ефективного захисту прав позивача, позовні вимоги підлягають задоволенню шляхом:

- визнання протиправною бездіяльність Управління соціального захисту населення Білгород-Дністровської районної державної адміністрації щодо не нарахування та не виплати ОСОБА_1 щорічної разової грошової допомоги до 5 травня за 2022 рік згідно з ст. 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», як учаснику бойових дій у розмірі п`яти мінімальних пенсій за віком;

- зобов`язання Управління соціального захисту населення Білгород-Дністровської районної державної адміністрації нарахувати та виплатити ОСОБА_1 недоплачену грошову допомогу до 5 травня за 2022 рік у розмірі п`яти мінімальних пенсій за віком згідно зі ст. 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», з урахуванням раніше виплачених сум.

Решта доводів та заперечень сторін висновків суду по суті заявлених позовних вимог не спростовують. Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі «Серявін та інші проти України» від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.

Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» від 9 грудня 1994 року, серія A, № 303-A, п.29).

Згідно п.41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту.

Оцінюючи правомірність дій та рішень органів владних повноважень, суд керується критеріями, закріпленими у ст.2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури.

Відповідно до ч.1. ст.72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Частиною 1 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Частиною 2 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Згідно із ст.90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Відповідно до ч.1, ч.5 ст.242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

За таких обставин, враховуючи вищевикладене у сукупності, позовна заява ОСОБА_1 підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст. 7, 9, 139, 241-246, 250, 255, 262, 295 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 задовольнити.

Визнати протиправною бездіяльність Управління соціального захисту населення Білгород-Дністровської районної державної адміністрації щодо не нарахування та не виплати ОСОБА_1 щорічної разової грошової допомоги до 5 травня за 2022 рік згідно з ст. 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», як учаснику бойових дій у розмірі п`яти мінімальних пенсій за віком.

Зобов`язати Управління соціального захисту населення Білгород-Дністровської районної державної адміністрації нарахувати та виплатити ОСОБА_1 як учаснику бойових дій, недоплачену грошову допомогу до 5 травня за 2022 рік у розмірі п`яти мінімальних пенсій за віком згідно зі ст. 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», з урахуванням раніше виплачених сум.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до П`ятого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ).

Відповідач - Управління соціального захисту населення Білгород-Дністровської районної державної адміністрації (вул. Грецька, 24, м. Білгород-Дністровський, 67700, код ЄДРПОУ 03194708).

Суддя О.А. Вовченко