Ухвала

від 30.01.2024 по справі 460/590/24

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про повернення позовної заяви

30 січня 2024 року м. Рівне№460/590/24

Рівненський окружний адміністративний суд в особі судді Дудар О.М., розглянувши заяву позивача про поновлення строку звернення до суду в адміністративній справі за позовом

Рівненського обласного відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю доТовариства з обмеженою відповідальністю "Районна поліклініка" про стягнення адміністративно-господарських санкцій та пені, В С Т А Н О В И В :

Рівненське обласне відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю (далі - позивач) звернулося з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Районна поліклініка" (далі - відповідач) про стягнення адміністративно-господарських санкцій та пені за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю.

Позивач просить суд:

- стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Районна поліклініка" на користь держави адміністративно-господарську санкцію в сумі 30777,07грн.

Ухвалою суду від 22.01.2024 позовну заяву залишено без руху та запропоновано позивачу усунути недоліки позовної заяви шляхом подання заяви про поновлення строку звернення до суду із зазначенням інших підстав для поновлення строку та доказів на їх обґрунтування, а також документа про сплату судового збору в сумі 344грн.

На виконання вимог ухвали суду від 22.01.2024 позивач подав заяву про поновлення пропущеного строку звернення до суду, обґрунтовану тим, що майновий стан позивача не дозволяв у встановлений судом строк сплатити відповідну суму судового збору та звернутися з позовною заявою із додержанням вимог, встановлених ст.160,161 Кодексу адміністративного судочинства України. Починаючи з травня 2023 року позивачем здійснювалися всі можливі заходи, а саме: скеровано пропозиції про проведення змін по КПКВК 2507110 щодо збільшення кошторисних призначень за КЕКВ 2800. Однак, кошти за відповідним бюджетним призначенням для здійснення оплати судового збору, головним розпорядником яких є Міністерство соціальної політики України, надійшли лише в грудні, що безпосередньо унеможливило вчинити позивачем процесуальну дію у визначений законом строк. Щодо необхідності сплати судового збору в сумі 344,00грн, то позивач зазначає, що судовий збір був ним сплачений до 01.01.2024, відколи вступили в дію нові ставки судового збору.

Розглянувши заяву про поновлення пропущеного строку звернення до суду, дослідивши письмові докази, суд зазначає таке.

Порядок здійснення судочинства в адміністративних судах визначає Кодекс адміністративного судочинства України (далі - КАС України), частиною першою статті 5 якого визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду за захистом, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.

Відповідно до абз.2 ч.2 ст.122 КАС України, для звернення до адміністративного суду суб`єкта владних повноважень встановлюється тримісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня виникнення підстав, що дають суб`єкту владних повноважень право на пред`явлення визначених законом вимог. Цим Кодексом та іншими законами можуть також встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду суб`єкта владних повноважень.

Згідно з ч.4 ст.20 Закону України "Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні" від 21.03.1991 №875-XII адміністративно-господарські санкції розраховуються та сплачуються підприємствами, установами, організаціями, у тому числі підприємствами, організаціями громадських об`єднань осіб з інвалідністю, фізичними особами, зазначеними в частині першій цієї статті, самостійно в строк до 15 квітня року, наступного за роком, в якому відбулося порушення нормативу, встановленого частиною першою статті 19 цього Закону.

Предметом позову у цій справі є вимога позивача стягнути з відповідача адміністративно-господарську санкцію та пеню за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю за 2022 рік.

Судом встановлено, що позивач з позовною заявою звернувся до суду 12 січня 2024 року, тобто з пропуском строку звернення до суду, встановленого КАС України.

Таким чином, позивач мав право звернутися до суду з цим позовом у термін до 15 липня відповідного року.

Враховуючи те, що днем закінчення строку, який припадає на вихідний або святковий, є перший за ним робочий день (ст.254 Цивільного кодексу України), обчислення строку звернення з цим позовом розпочалося з дня виникнення підстав, що дають позивачу право на його пред`явлення, тобто з 18.04.2023.

Суд звертає увагу на те, що встановлення процесуальних строків законом та судом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними певних процесуальних дій, передбачених Кодексом адміністративного судочинства України не зловживаючи ними.

Так, у постанові від 28.04.2021 у справі №640/3393/19 Велика Палата Верховного Суду зазначила, що особа, яка утримується за рахунок державного бюджету, має право в межах бюджетних асигнувань здійснити розподіл коштів з метою забезпечення сплати судового збору, невжиття суб`єктом владних повноважень заходів щодо виділення коштів для сплати судового збору чи перерозподілу наявних кошторисних призначень не може вважатися поважною причиною пропуску процесуального строку для звернення до суду.

Причини пропуску строку є поважними, якщо обставини, які зумовили такі причини, є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення, та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належними доказами.

У ситуації з пропуском строків державними органами поважними причинами пропуску строку не може виступати необхідність дотримання внутрішньої процедури виділення та погодження коштів на сплату судового збору податковим органом чи тимчасова відсутність таких коштів.

Отже, відсутність/недостатність бюджетного фінансування не є підставою для поновлення суб`єкту владних повноважень строку на звернення до суду.

Крім того, практика Європейського суду з прав людини, яка відповідно до ст.17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" від 23.02.2006 №3477-IV є джерелом права, також містить положення, відповідно до яких право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків для звернення до суду за захистом порушених прав (рішення від 22.10.1996 у справі "Стаббінгс та інш. проти Великобританії" (заява №22083/93), рішення від 27.02.1980 у справі "Девеер проти Бельгії" (заява №6903/75)).

Європейський суд з прав людини у рішенні від 28.03.2006 у справі "Мельник проти України" (заява №72286/01) погодився з тим, що правила регулювання строків для подання скарги, безумовно, мають на меті забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності, а також указав, що зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці правила будуть застосовані.

Що стосується сплати судового збору, то суд зазначає, що відповідно до Закону України "Про судовий збір" від 08.07.2011 №3674-VI, судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Оскільки позовну заяву було подано 12.01.2024, то сума судового збору обраховується, виходячи з прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2024 року.

Тобто, як зазначено в ухвалі від 22.01.2024, за подання цього позову до суду позивачу належало сплатити судовий збір у сумі 3028грн.

Різницю в сумі 344грн на виконання вимог ухвали суду від 22.01.2024 позивачем сплачено не було.

Отже, недоліки позовної заяви в частині сплати судового збору у визначеному законом розмірі позивачем також усунені не були.

Відповідно до п.1 ч.4 ст.169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.

Відповідно до п.9 ч.4 ст.169 КАС України, позовна заява повертається позивачу, у випадках, передбачених частиною другою статті 123 цього Кодексу, тобто, якщо її не подано в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.

Оскільки позивачем пропущено строк звернення до адміністративного суду, не надано доказів поважності причин пропуску такого строку та документа про сплату судового збору, позовну заяву належить повернути позивачу.

Керуючись статтями 169, 241, 248, 256, 294, 295 КАС України, суд,

У Х В А Л И В :

Позовну заяву і додані до неї документи повернути позивачу.

Повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

Ухвала набирає законної сили негайно після її підписання.

Ухвала може бути оскаржена. Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Ухвалу складено 30 січня 2024 року.

Суддя О.М. Дудар