Рішення

від 30.01.2024 по справі 500/7241/23

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа №500/7241/23

30 січня 2024 рокум. Тернопіль Тернопільський окружний адміністративний суд, у складі головуючого судді Мартиць О.І. розглянувши у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Державної міграційної служби України в Тернопільській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулася до Тернопільського окружного адміністративного суду з позовом до Управління Державної міграційної служби України в Тернопільській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, в якому просила:

визнати протиправною відмову Управління Державної міграційної служби у Тернопільській області у прийнятті у ОСОБА_1 декларації про відмову від іноземного громадянства замість документа про припинення громадянства російської федерації,

зобов`язати Управління Державної міграційної служби у Тернопільській області повторно розглянути звернення ОСОБА_1 щодо прийому у неї декларації про відмову від іноземного громадянства замість документа про припинення громадянства російської федерації.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що 26.08.2021 позивач отримала тимчасове посвідчення громадянина України НОМЕР_1 та зобов`язалась протягом 2 років припинити громадянство російської федерації відповідно до вимог Закону України "Про громадянство України". 24.02.2022 розпочалось повномасштабне вторгнення російської федерації на територію України. З 24.02.2022 консульства російської федерації не працюють на території України. На виконання взятого на себе зобов`язання позивач зверталась із заявою до Міністерства закордонних справ російської федерації про надання роз`яснення, яким саме чином вона може припинити громадянство російської федерації.

Позивач вказує, що з незалежних від неї причин не може отримати документ про припинення громадянства російської федерації, оскільки наразі відсутня процедура відмови від громадянства російської федерації громадянами російської федерації, що постійно проживають на території України.

02.05.2023 позивач направила до Управління Державної міграційної служби у Тернопільській області (на момент фактичного перебування в м. Тернопіль) супровідний лист, в якому виклала обставини та просила прийняти у неї декларацію про відмову від іноземного громадянства для оформлення паспорта громадянина України. Разом із супровідним листом було подано декларацію про відмову від іноземного громадянства (згідно зразка, затвердженого наказом МВС України 16.08.2012 №715), та копію тимчасового посвідчення громадянина України. Як на підставу подання декларації позивач вказувала: процедура оформлення припинення громадянства (підданства) російської федерації не здійснюється на території України. Однак отримала відповідь Управління Державної Міграційної служби України в Тернопільській області, в якій зазначено, що декларацію про відмову від іноземного громадянства від 02.05.2023 повернуто без розгляду, оскільки відсутня актуальна незалежна причина для її подання, що і стало підставою для звернення до суду з даним позовом.

Ухвалою суду від 13.11.2023 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

Відповідно до статей 162-164 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) встановлено відповідачу 15-денний строк з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі для подання відзиву на позовну заяву.

27.11.2023 від відповідача поступив до суду відзив на позовну заяву, в якому зазначив, що з моменту набуття громадянства України ОСОБА_1 , а саме з 29.06.2021 протягом двох років, тобто до 29.06.2023 позивач зобов`язалась подати до органу, що видав тимчасове посвідчення громадянина України (УДМС у Херсонській області) документ про припинення громадянства (підданства) російської федерації, виданий уповноваженим на те органом, або у разі неотримання з незалежних від неї причин документа про припинення громадянства (підданства) російської федерації подати декларацію про відмову від громадянства (підданства) цієї держави і повернути національний паспорт рф до уповноваженого органу цієї держави. Таким чином, саме на ОСОБА_1 покладено обов`язок припинити іноземне громадянство та подати документ про припинення іноземного громадянства, виданий уповноваженим органом відповідної держави, до уповноваженого органу України протягом двох років з моменту набуття громадянства.

02.05.2023 позивач особисто звернулась до УДМС у Тернопільській області із заявою щодо прийняття від неї декларації про відмову від іноземного громадянства і надання їй відповіді. До заяви долучено декларацію про відмову від іноземного громадянства від 02.05.2023, копію довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи №6117-5002732495 від 27.04.2023, копію тимчасового посвідчення громадянина України серії НОМЕР_1 .

З метою забезпечення права внутрішньо переміщених осіб на отримання документів, що посвідчують особу та підтверджують громадянство України, або документів, що посвідчують особу та підтверджують її спеціальний статус, закріплених у статті 6 Закону України "Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб" УДМС у Тернопільській області прийнято дане звернення до розгляду. Факт внутрішнього переміщення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підтверджується копією довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи №6117-5002732495 від 27.04.2023. З цієї довідки встановлено, що зареєстрованим місцем проживання заявниці є: АДРЕСА_1 , фактичне місце проживання/перебування: АДРЕСА_2 .

За результатами розгляду заяви, на адресу заявниці, зазначену у заяві від 02.05.2023, УДМС у Тернопільській області, направлено відповідь, у якій звернено увагу на те, що відповідно до абзацу дванадцятого статті 1 Закону №2235-111 зобов`язання припинити іноземне громадянство - письмово оформлена заява іноземця про те, що в разі набуття громадянства України він припинить громадянство (підданство) іншої держави або громадянства (підданства) інших держав і протягом двох років з моменту набуття ним громадянства України подасть документ про припинення громадянства (підданства) іншої держави або громадянств (підданств) інших держав до органу, що видав йому тимчасове посвідчення громадянина України та роз`яснено підстави для подання декларації про відмову від іноземного громадянства, що трактується як незалежна від особи причина неотримання документа про припинення іноземного громадянства (підданства), оскільки подана нею декларація про відмову від іноземного громадянства від 02.05.2023 подана без актуальної незалежної причини для її подання.

Зауважує, що доказів того, що з дати реєстрації ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянкою України, - тобто з 29.06.2021 і до 02.05.2023 включно, уповноважені органи держави громадянства (російської федерації) прийняли від неї клопотання про припинення громадянства (підданства), нею подано не було. Також ОСОБА_1 не надано доказів на підтвердження того, що нею було надіслано до уповноваженого органу держави її громадянства (російської федерації) клопотання/заяви про припинення іноземного громадянства за допомогою поштового зв`язку або електронною поштою, а також доказів, які б підтверджували факт повернення нею паспорта громадянина російської федерації до уповноваженого органу цієї держави. Тому, декларацію про відмову від іноземного громадянства (громадянства російської федерації) від 02.05.2023, подану (наручно) до УДМС у Тернопільській області, було повернуто їй без розгляду, оскільки у ній була відсутня актуальна незалежна причина для її подання, передбачена вказаними вище законодавчими актами.

У зв`язку з наведеним, у задоволенні позову просить відмовити в повному обсязі.

27.12.2023 представником позивача до суду подано додаткові пояснення у справі.

Частиною п`ятою статті 262 КАС України передбачено, що суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши усі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, відзив, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив таке.

26.08.2021 УДМС у Херсонській області було прийняте рішення видати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 тимчасове посвідчення громадянина України серії НОМЕР_1 терміном дії до 29.06.2023.

З моменту набуття громадянства України ОСОБА_1 , зобов`язалась подати до органу, що видав тимчасове посвідчення громадянина України (УДМС у Херсонській області) документ про припинення громадянства (підданства) російської федерації, виданий уповноваженим на те органом, або у разі неотримання з незалежних від неї причин документа про припинення громадянства (підданства) російської федерації подати декларацію про відмову від громадянства (підданства) цієї держави і повернути національний паспорт рф до уповноваженого органу цієї держави.

Згідно довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи №6117-5002732495 від 27.04.2023 зареєстрованим місцем проживання ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є: АДРЕСА_1 , фактичне місце проживання/перебування: АДРЕСА_2 .

02.05.2023 позивач особисто звернулась до УДМС у Тернопільській області із заявою щодо прийняття від неї декларації про відмову від іноземного громадянства і надання їй відповіді. До заяви долучено декларацію про відмову від іноземного громадянства від 02.05.2023, копію довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи №6117-5002732495 від 27.04.2023, копію тимчасового посвідчення громадянина України серії НОМЕР_1 .

За результатами розгляду заяви, на адресу заявниці, зазначену у заяві від 02.05.2023, УДМС у Тернопільській області, направлено відповідь, у якій звернено увагу на те, що відповідно до абзацу дванадцятого статті 1 Закону №2235-111 зобов`язання припинити іноземне громадянство - письмово оформлена заява іноземця про те, що в разі набуття громадянства України він припинить громадянство (підданство) іншої держави або громадянства (підданства) інших держав і протягом двох років з моменту набуття ним громадянства України подасть документ про припинення громадянства (підданства) іншої держави або громадянств (підданств) інших держав до органу, що видав йому тимчасове посвідчення громадянина України

Зазначено, що статтею 1 Закону України "Про громадянство України" визначено правові підстави, за наявності яких особа може подати декларацію про відмову від іноземного громадянства - документ, у якому іноземець, який узяв зобов`язання припинити іноземне громадянство і в якого існують незалежні від нього причини неотримання документа про припинення іноземного громадянства (підданства) або іноземних громадянств (підданств), засвідчує свою відмову від громадянства (підданства) іншої держави або громадянств (підданств) інших держав.

Незалежна від особи причина неотримання документа про припинення іноземного громадянства (підданства) - невидача особі, в якої уповноважені органи держави її громадянства (підданства) прийняли клопотання про припинення іноземного громадянства (підданства), уповноваженим органом такої держави документа про припинення громадянства (підданства) особи у встановлений законодавством іноземної держави строк (крім випадків, коли особі було відмовлено у припиненні громадянства (підданства) чи протягом двох років з дня подання клопотання, якщо строк не встановлено, або відсутність у законодавстві іноземної держави процедури припинення її громадянства (підданства) за ініціативою особи чи нездійснення такої процедури.

За наявності вищевказаних причин відповідно до абзацу шістнадцятого статті 1 Закону особа, яка набула громадянство декларацію про відмову від іноземного громадянства.

Відповідач вказав, що ураховуючи те, що ДМС є центральним органам виконавчої влади, який відповідно до статті 6 Конституції України здійснюють свої повноваження у встановлених Конституцією межах і відповідно до законів України, ДМС в своїй діяльності може керуватися виключно офіційною інформацією отриманою в порядку визначеному законодавством України та чинними міжнародними угодами. А тому, відповідач дійшов висновку, що декларацію позивача про відмову від іноземного громадянства від 02.05.2023 слід повернути без розгляду, оскільки відсутня актуальна незалежна причина для її подання.

Позивач, вважаючи протиправними дії відповідача щодо відмови в прийнятті у неї декларації про відмову від громадянства російської федерації, звернулася з цим позовом до суду.

Предметом розгляду у цій справі є оцінка правомірності дій відповідача щодо відмови в прийнятті у позивача декларації про відмову від іноземного громадянства.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з такого.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Наведена норма означає, що суб`єкт владних повноважень зобов`язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов`язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.

За приписами частини першої статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень

Згідно з частиною другою цієї ж статті у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до статті 4 Конституції України в Україні існує єдине громадянство. Підстави набуття і припинення громадянства України визначаються законом.

Правовий зміст громадянства України, підстави і порядок його набуття та припинення, повноваження органів державної влади, що беруть участь у вирішенні питань громадянства України, порядок оскарження рішень з питань громадянства, дій чи бездіяльності органів державної влади, їх посадових і службових осіб відповідно до Конституції України визначає Закон України від 18 січня 2001 року №2235-III "Про громадянство України" (далі Закон №2235-III).

Відповідно до визначень, які наведені у статті 1 Закону №2235-III: громадянство України - правовий зв`язок між фізичною особою і Україною, що знаходить свій вияв у їх взаємних правах та обов`язках; громадянин України - особа, яка набула громадянство України в порядку, передбаченому законами України та міжнародними договорами України.

За змістом пункту четвертого частини першої статті 3 Закону №2235-III громадянами України є особи, які набули громадянство України відповідно до законів України та міжнародних договорів України.

Підстави набуття громадянства України визначені статтею 6 Закону №2235-III, зокрема відповідно до пункту другого частини першої цієї статті громадянство України набувається за територіальним походженням.

Набуття громадянства України за територіальним походженням врегульовано статтею 8 Закону №2235-III.

Згідно з частинами першою, другою цієї статті особа (іноземець або особа без громадянства), яка сама чи хоча б один із її батьків або її дід чи баба, прадід чи прабаба, або її рідні (повнорідні та неповнорідні) брат чи сестра, син чи дочка, онук чи онука народилися або постійно проживали до 24 серпня 1991 року на території, яка стала територією України відповідно до Закону України "Про правонаступництво України", або яка сама чи хоча б один із її батьків або її дід чи баба, прадід чи прабаба, або її рідні (повнорідні та неповнорідні) брат чи сестра народилися або постійно проживали на інших територіях, що входили на момент їх народження або під час їх постійного проживання до складу Української Народної Республіки, Західноукраїнської Народної Республіки, Української Держави, Української Соціалістичної Радянської Республіки, Закарпатської України, Української Радянської Соціалістичної Республіки (УРСР), а також її неповнолітні діти мають право на набуття громадянства України за територіальним походженням.

Для оформлення набуття громадянства України в установленому порядку разом із заявою (клопотанням) про набуття громадянства України подається: особою без громадянства - декларація про відсутність іноземного громадянства; іноземцем - зобов`язання припинити іноземне громадянство.

Відповідно до частини п`ятої статті 8 Закону №2235-III іноземці, які подали зобов`язання припинити іноземне громадянство (підданство), повинні подати документ про це, виданий уповноваженим органом відповідної держави, до уповноваженого органу України протягом двох років з моменту реєстрації їх громадянами України. Іноземці, які мають усі передбачені законодавством цієї держави підстави для отримання документа про припинення громадянства (підданства), але з незалежних від них причин не можуть отримати його, подають декларацію про відмову від іноземного громадянства.

Визначення понять "зобов`язання припинити іноземне громадянство" та "декларація про відмову від іноземного громадянства" наведені у статті 1 Закону №2235-III, згідно із якими зобов`язання припинити іноземне громадянство це письмово оформлена заява іноземця про те, що в разі набуття громадянства України він припинить громадянство (підданство) іншої держави або громадянства (підданства) інших держав і протягом двох років з моменту набуття ним громадянства України подасть документ про припинення громадянства (підданства) іншої держави або громадянств (підданств) інших держав до органу, що видав йому тимчасове посвідчення громадянина України, а декларація про відмову від іноземного громадянства це документ, у якому іноземець, який узяв зобов`язання припинити іноземне громадянство і в якого існують незалежні від нього причини неотримання документа про припинення іноземного громадянства (підданства) або іноземних громадянств (підданств), засвідчує свою відмову від громадянства (підданства) іншої держави або громадянств (підданств) інших держав.

Водночас незалежна від особи причина неотримання документа про припинення іноземного громадянства (підданства) це невидача особі, в якої уповноважені органи держави її громадянства (підданства) прийняли клопотання про припинення іноземного громадянства (підданства), уповноваженим органом такої держави документа про припинення громадянства (підданства) особи у встановлений законодавством іноземної держави строк (крім випадків, коли особі було відмовлено у припиненні громадянства (підданства) чи протягом двох років з дня подання клопотання, якщо строк не встановлено, або відсутність у законодавстві іноземної держави процедури припинення її громадянства (підданства) за ініціативою особи чи нездійснення такої процедури (стаття 1 Закону №2235-III).

Указом Президента України від 27 березня 2001 року №215 (в редакції Указу Президента України від 27 червня 2006 року №588/2006) "Питання організації виконання Закону України "Про громадянство України" затверджено Порядок провадження за заявами і поданнями з питань громадянства України та виконання прийнятих рішень (далі Порядок №215).

За змістом пунктів 117, 119 Порядку №215 у разі прийняття щодо особи рішення про встановлення належності до громадянства України, прийняття до громадянства України або оформлення набуття громадянства України територіальний орган Державної міграційної служби України, дипломатичне представництво чи консульська установа України за місцем її проживання реєструють особу громадянином України. Такій особі видається довідка про реєстрацію особи громадянином України, яка подається нею для одержання документів, що підтверджують громадянство України.

Особам, які набули громадянство України та взяли зобов`язання припинити іноземне громадянство, видаються тимчасові посвідчення громадянина України. Після подання цими особами в установленому Законом порядку документа про припинення іноземного громадянства або декларації про відмову від іноземного громадянства їм замість тимчасових посвідчень громадянина України залежно від місця проживання видаються паспорти громадянина України або паспорти громадянина України для виїзду за кордон.

Аналіз наведених норм законодавства дає змогу дійти висновку про те, іноземці, які подали зобов`язання припинити іноземне громадянство (підданство), повинні подати документ про це, виданий уповноваженим органом відповідної держави, до уповноваженого органу України протягом двох років з моменту реєстрації їх громадянами України.

Ті іноземці, які мають усі передбачені законодавством цієї держави підстави для отримання документа про припинення громадянства (підданства), але з незалежних від них причин не можуть отримати його, подають декларацію про відмову від іноземного громадянства.

При цьому незалежними від особи причинами неотримання документа про припинення громадянства іноземної держави є такі три самостійні обставини: 1) невидача особі, в якої уповноважені органи держави її громадянства (підданства) прийняли клопотання про припинення іноземного громадянства (підданства), уповноваженим органом такої держави документа про припинення громадянства (підданства) особи у встановлений законодавством іноземної держави строк (крім випадків, коли особі було відмовлено у припиненні громадянства (підданства) чи протягом двох років з дня подання клопотання, якщо строк не встановлено; 2) відсутність у законодавстві іноземної держави процедури припинення її громадянства (підданства) за ініціативою особи; 3) нездійснення такої процедури.

Суд встановив, що ОСОБА_1 26.08.2021 згідно з рішенням УДМС у Херсонській області набула громадянство України відповідно до частини першої статті 8 Закону України "Про громадянство України".

26.08.2021 УДМС у Херсонській області видало позивачу тимчасове посвідчення громадянина України серії НОМЕР_1 строком дії до 29.06.2023.

Позивачка при зверненні до відповідача із заявою про оформлення громадянства України подала письмове зобов`язання припинити іноземне громадянство, в якому зазначила про те, що зобов`язується протягом двох років з моменту набуття громадянства України припинити громадянство російської федерації і подати до органу, що видав тимчасове посвідчення громадянина України документ про припинення громадянства Російської Федерації. У разі неотримання з незалежних від неї причин документа про припинення громадянства російської федерації позивач зобов`язалася подати декларацію про відмову від громадянства російської федерації і повернути національний паспорт громадянина російської федерації до уповноваженого органу цієї держави.

02.05.2023 позивач звернулася до УДМСУ в Тернопільській області із заявою про прийняття декларації про відмову від іноземного громадянства у зв`язку із наявними незалежними від неї причинами неотримання документа про припинення іноземного громадянства російської федерації.

До заяви долучено декларацію про відмову від іноземного громадянства від 02.05.2023, копію довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи №6117-5002732495 від 27.04.2023, копію тимчасового посвідчення громадянина України серії НОМЕР_1 .

За результатами розгляду заяви, на адресу заявниці, зазначену у заяві від 02.05.2023, УДМС у Тернопільській області, направлено відповідь, у якій декларацію позивача про відмову від іноземного громадянства від 02.05.2023 повернуто без розгляду, оскільки відсутня актуальна незалежна причина для її подання.

Оцінюючи наведені підстави для відмови позивачу в прийнятті декларації про відмову від іноземного громадянства, суд зазначає таке.

З огляду на дату набуття позивачем громадянства України строк, до якого позивач повинна була надати до відповідача документ про припинення громадянства російської федерації, спливав 29.06.2023.

Водночас Указом Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", затвердженим Законом України від 24 лютого 2022 року №2102-IX "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні", у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану" постановлено ввести в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб (пункт 1), який надалі було неодноразово продовжено відповідними Указами Президента України та діє й на сьогодні.

З огляду на вказану обставину дипломатичні відносини між Україною та російською федерацією розірвано, діяльність російських закордонних установ в Україні призупинена.

Визнання офіційно цього факту не потребує додаткового доведення з боку позивача про наявність незалежної від особи причини неотримання документа про припинення іноземного громадянства. У законодавстві України відсутнє правове регулювання процедури припинення іноземного громадянства за ініціативою особи в разі ведення воєнних дій між Україною та відповідною державою громадянства такої особи.

Отже, з наведеного слідує, що у зв`язку із розірванням дипломатичних зв`язків між Україною та російською федерацією та призупиненням діяльності російських закордонних установ в Україні, позивач позбавлена можливості отримати документ про припинення громадянства російської федерації від дипломатичного представництва чи консульської установи вказаної країни. Також позбавлена позивач можливості подати заяву про вихід з громадянства російської федерації до дипломатичного представництва чи консульської установи російської федерації в іноземній державі через відсутність у неї дозволу на постійне проживання у відповідній іноземній державі.

Про вказані обставини позивач повідомила відповідача у своєму зверненні від 02.05.2023. Утім, відповідач при розгляді звернення позивача щодо прийняття декларації про відмову від іноземного громадянства не надав оцінку обставинам, зазначеним у цьому зверненні, а саме щодо розірвання дипломатичних зв`язків між Україною та російською федерацією та призупинення діяльності російських закордонних установ в Україні, а також неможливості реалізації позивачем свого права на звернення із заявою про вихід з іноземного громадянства через відповідні російські закордонні установи в іноземних державах.

Як уже зазначалось, у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України дипломатичні відносини між Україною та російською федерацією розірвано, діяльність російських закордонних установ в Україні призупинена, однак з початку повномасштабного вторгнення законодавство України не зазнало змін в частині визначення порядку дій та їх послідовності у разі відсутності в особи можливості отримання документа про припинення громадянства такої держави з незалежних від неї причин.

Суд звертає увагу на те, що відсутність у чинному законодавстві України альтернатив або відповідного правового механізму вирішення подібних спірних правовідносин нівелює реалізацію права особи на оформлення припинення громадянства іноземної держави з огляду на неможливість де-факто ним скористатися, незважаючи на його проголошення де-юре, та не може бути підставою для відмови у захисті такого права загальними засобами, передбаченими Законом №2235.

Беручи до уваги викладене у сукупності, суд дійшов висновку, що у спірному випадку неотримання позивачем документа про припинення громадянства російської федерації відбулося з незалежних від неї причин. З огляду на це відповідно до приписів частини п`ятої статті 8 Закону №2235 позивач має право на подання декларації про відмову від іноземного громадянства.

Підсумовуючи викладене, суд доходить висновку, що відмова відповідача у прийнятті в ОСОБА_1 декларації про відмову від іноземного громадянства замість документа про припинення громадянства російської федерації є протиправною.

За цих обставин належить визнати протиправними дії Управління Державної міграційної служби України в Тернопільській області щодо відмови в прийнятті у ОСОБА_1 декларації про відмову від іноземного громадянства, поданої 02.05.2023, а позовну вимогу в цій частині задовольнити.

Обираючи спосіб захисту порушеного права позивача, суд враховує таке.

З огляду на висновок суду про протиправність дій відповідача щодо відмови в прийнятті у позивача декларації про відмову від іноземного громадянства суд повинен вирішити питання про обрання належного та ефективного способу захисту її порушеного права.

Відповідно до вимог частини другої статті 9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.

За змістом пункту десятого частини другої статті 245 КАС України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про спосіб захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів.

Тож з урахуванням меж заявлених позовних вимог та встановлених фактичних обставин справи, суд дійшов висновку, що належним та ефективним способом відновлення порушеного права позивача є зобов`язання відповідача повторно розглянути звернення ОСОБА_1 від 02.05.2023 щодо прийому у неї декларації про відмову від іноземного громадянства.

Згідно з частинами першою, другою статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, та, враховуючи всі наведені обставини, суд дійшов до висновку про наявність підстав для задоволення позову.

Оскільки позов підлягає до задоволення, на користь позивача необхідно стягнути судовий збір у розмірі 1073,60 грн.

Керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Визнати протиправними дії Управління Державної міграційної служби України в Тернопільській області щодо відмови в прийнятті у ОСОБА_1 декларації про відмову від іноземного громадянства, поданої 02.05.2023.

Зобов`язати Управління Державної міграційної служби у Тернопільській області повторно розглянути звернення ОСОБА_1 від 02.05.2023 щодо подання декларації про відмову від іноземного громадянства з урахуванням висновків суду, викладених у рішенні.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Управління Державної міграційної служби у Тернопільській області на користь ОСОБА_1 судовий збір у сумі 1073,60 грн (одна тисяча сімдесят три грн 60 коп).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідно до частини першої статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Згідно із статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Повний текст рішення складено та підписано 30 січня 2024 року.

Реквізити учасників справи:

позивач:

- ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП: НОМЕР_2 );

відповідач:

- Управління Державної міграційної служби України в Тернопільській області (місцезнаходження: вул. Текстильна, 1Б, м. Тернопіль, Тернопільська область Тернопільський район, 46007, код ЄДРПОУ: 37839038).

Головуючий суддя Мартиць О.І.