Рішення

від 29.01.2024 по справі 620/7407/23

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 січня 2024 року Чернігів Справа № 620/7407/23

Чернігівський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Поліщук Л.О., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Чернігівського обласного відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю до приватного акціонерного товариства агрофірма «Іржавецька» про стягнення адміністративно-господарських санкцій та пені,

У С Т А Н О В И В:

Чернігівське обласне відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю звернулося до суду з позовом до приватного акціонерного товариства агрофірма «Іржавецька», в якому просить стягнути з відповідача в дохід Державного бюджету України (отримувач: ГУК у Чернігівській області, Ніжинський район, банк отримувача: Казначейство України (ел. адм. подат.), рахунок: UA278999980313111230000025303, ККДБ: 50070000, код ЄДРПОУ: 37972475) 90112,53 грн адміністративно-господарських санкцій та 3316,14 грн пені.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що відповідач не виконав нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю у 2022 році, чим порушив вимоги Закону України «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні».

Ухвалою судді Чернігівського окружного адміністративного суду позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження, за наявними у справі матеріалами. Ухвалою судді надано термін для подання відзиву на позов, відповіді на відзив та заперечень.

Відповідач подав відзив на позов, в якому просить відмовити позивачу у задоволенні позову, зважаючи на те, що ним було працевлаштовано дві особи з інвалідністю. Вказав, що на виконання вимог частини першої статті 19 Закону України «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні» приватним акціонерним товариством агрофірма «Іржавецька» за 2022 рік був виконаний норматив робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю. Також зазначив, що внаслідок допущеної помилки при складанні звіту за 2022 рік відповідачем надмірно було сплачено ЄСВ у розмірі 15242, 56 грн та автоматично внесено неточні дані щодо зайнятості та працевлаштуванні осіб з інвалідністю в приватному акціонерному товаристві агрофірма «Іржавецька» до Реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, що в подальшому і спричинило нарахування сум адміністративно-господарських санкцій, які підлягають сплаті у зв`язку з невиконанням нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю. Відповідач вважає, що ним виконано норму Закону щодо виконання нормативу робочих місць по працевлаштуванню осіб з інвалідністю протягом 2022 року та не допущено правопорушення, а тому застосування 90112,53 грн адміністративно-господарських санкцій та 3316,14 грн є безпідставним.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

Приватне акціонерне товариство агрофірма «Іржавецька» згідно з вимогами чинного законодавства України несе обов`язок по обов`язковому працевлаштуванню осіб з інвалідністю.

Згідно розрахунку сум адміністративно-господарських санкцій, що підлягають сплаті у зв`язку з невиконанням нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю, сформованого в автоматизованому режимі відносно відповідача, середньооблікова чисельність штатних працівників облікового складу за рік - 21 особа; середньооблікова кількість штатних працівників, яким відповідно до чинного законодавства встановлена інвалідність - 0 осіб; норматив робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю - 1 особа. Середня річна заробітна плата штатного працівника становить 90112,53 грн; сума адміністративно-господарського штрафу 90112,53 грн /а. с. 4/.

Відповідно до розрахунку пені, нарахованої за несплачену вчасно суму адміністративно-господарських санкцій, розмір пені становить 3316,14 грн /а. с. 6/.

Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд зазначає таке.

Основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні, гарантії їх рівності з усіма іншими громадянами можливості для участі в економічній, політичній і соціальній сферах життя суспільства, створення необхідних умов, які дають можливість особам з інвалідністю ефективно реалізувати права та свободи людини і громадянина та вести повноцінний спосіб життя згідно з індивідуальними можливостями, здібностями і інтересами встановлює Закон України від 21.03.1991 №875-ХІІ «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні» (далі Закон).

Статтею 17 Закону встановлено, що з метою реалізації творчих і виробничих здібностей осіб з інвалідністю та з урахуванням індивідуальних програм реабілітації їм забезпечується право працювати на підприємствах, в установах, організаціях, а також займатися підприємницькою та іншою трудовою діяльністю, яка не заборонена законом.

Відповідно до частини третьої статті 18 Закону підприємства, установи, організації, фізичні особи, які використовують найману працю, зобов`язані виділяти та створювати робочі місця для працевлаштування осіб з інвалідністю, у тому числі спеціальні робочі місця, створювати для таких осіб умови праці з урахуванням індивідуальних програм реабілітації і забезпечувати інші соціально-економічні гарантії, передбачені законодавством, надавати державній службі зайнятості інформацію, необхідну для організації працевлаштування осіб з інвалідністю, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Частиною першою статті 19 Закону передбачено, що для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських об`єднань осіб з інвалідністю, фізичних осіб, які використовують найману працю, установлюється норматив робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю у розмірі 4 відсотки середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб, - у кількості одного робочого місця.

Відповідно до частин другої та п`ятої статті 19 Закону підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських об`єднань осіб з інвалідністю, фізичні особи, які використовують найману працю, самостійно розраховують кількість робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю відповідно до нормативу, встановленого частиною першою цієї статті та з урахуванням вимог статті 18 цього Закону, і здійснюють працевлаштування осіб з інвалідністю у рахунок нормативу робочих місць.

Частиною першою статті 20 Закону передбачено, що підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій осіб з інвалідністю, фізичні особи, які використовують найману працю, де середньооблікова чисельність працюючих осіб з інвалідністю менша, ніж установлено нормативом, передбаченим статтею 19 цього Закону, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції, сума яких визначається в розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, в установі, організації, у тому числі на підприємстві, в організації громадських організацій осіб з інвалідністю, у фізичної особи, яка використовує найману працю, за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування особи з інвалідністю і не зайняте особою з інвалідністю. Для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій осіб з інвалідністю, фізичних осіб, де працює від 8 до 15 осіб, розмір адміністративно-господарських санкцій за робоче місце, призначене для працевлаштування особи з інвалідністю і не зайняте особою з інвалідністю, визначається в розмірі половини середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, в установі, організації, у тому числі на підприємстві, в організації громадських організацій осіб з інвалідністю, у фізичної особи, яка використовує найману працю. Положення цієї частини не поширюється на підприємства, установи і організації, що повністю утримуються за рахунок коштів державного або місцевих бюджетів.

За змістом частини третьої статті 50 Закону України «Про зайнятість населення» роботодавці зобов`язані своєчасно та в повному обсязі у порядку, затвердженому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері зайнятості населення та трудової міграції, за погодженням з центральним органом виконавчої влади із забезпечення реалізації державної політики у галузі статистики, подавати територіальним органам центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, інформацію, зокрема, про попит на робочу силу (вакансії).

Згідно проведеного позивачем розрахунку сум адміністративно-господарських санкцій, що підлягають сплаті у зв`язку з невиконанням нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю, згідно якого середньооблікова кількість штатних працівників облікового складу за рік 21 особа, з них: середньооблікова кількість штатних працівників, яким відповідно до чинного законодавства встановлена інвалідність 0 осіб; норматив робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю 1 особа.

Відповідачем до Головного управління ДПС у Чернігівській області, Носівська ДПІ подано Податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків-фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску за 1, 2, 3 та 4 квартал 2022 року.

Суд зазначає, що у звітному 2022 році у товаристві працювало на робочих місцях дві особи з інвалідністю: ОСОБА_1 , прийнятий з 01 червня 2020 року (наказ про прийняття на роботу №40-К від 29.05.2020), якому 10.02.2022 встановлена 3 група інвалідності безтерміново та ОСОБА_2 , прийнятий з 11 січня 2022 року (наказ про прийняття на роботу №72-К від 10.01.2022), якому встановлена 3 група інвалідності довічно, звільнений з роботи 01 листопада 2022 року (наказ про припинення трудового договору №81 -К від 01.11.2022) /а. с. 30-34/.

При складанні та поданні в автоматизованому режимі щоквартальних звітів з ЄСВ за 2022 рік відповідачем були допущені механічні помилки, в графі 102 «працівників, яким відповідно до чинного законодавства встановлено інвалідність, осіб», а саме не було проставлено кількість осіб, яким встановлена інвалідність та у Додатку 1 до Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску (пункт 1 розділу IV) код категорії застрахованої особи «2».

При виявленні допущеної помилки у поданих звітах ЄСВ за 2022 рік, 23.05.2023 відповідачем були подані уточнюючі дані до Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску щодо працюючих осіб з інвалідністю в приватному акціонерному товаристві агрофірма «Іржавецька» /а. с. 35-90/.

Згідно висновку, наведеного у постанові Верховного Суду від 22.11.2022 у справі №400/3957/21 повідомлення Фонду про не зарахування кількості робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю до виконання нормативу таких робочих місць самі собою юридичних наслідків не створюють, а лише зобов`язують суб`єкта господарювання виправити дані звітного документа. У разі, коли звітність не виправлена, то відділення Фонду зобов`язане повідомити територіальний орган Держпраці, який у межах позапланової перевірки встановлює дотримання чи недотримання роботодавцем виконання вимог законодавства зі створення робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю. При цьому, повідомлення Фонду про незарахування може свідчити лише про розбіжності у даних звітності, а не про невиконання суб`єктом господарювання встановленого нормативу.

Суд зазначає, що обов`язком роботодавців щодо забезпечення працевлаштування осіб з інвалідністю в силу приписів частини третьої статті 17, частини першої статті 18, частин другої, третьої та п`ятої статті 19 Закону України «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні» фактично є укладання трудового договору з особою з інвалідністю, яка самостійно звернулася до роботодавця або була направлена до нього державною службою зайнятості. В силу статті 21 Кодексу законів про працю України саме наявність трудового договору вказує на виникнення у працівника обов`язку виконувати певну роботу, а у роботодавця - обов`язку виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці.

Таким чином, суд вважає, що відповідачем виконано вимоги Закону України «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні», зокрема, створені робочі місця для осіб з інвалідністю та працевлаштовано таких осіб, тобто вжито всіх залежних від нього заходів для недопущення адміністративно-господарського правопорушення.

Адміністративно-господарська відповідальність, передбачена статтею 20 Закону України «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні», за своєю правовою природою є господарсько-правовою відповідальністю. Підставою для застосування такої відповідальності учасника господарських відносин, згідно частини першої статті 218 ГК України, є вчинене роботодавцем правопорушення в сфері господарювання. Відповідно до частини другої зазначеної статті учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.

Оскільки у матеріалах справи наявні відомості про виконання відповідачем обов`язку, передбаченого нормами чинного законодавства щодо соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні по створенню кількості робочих місць для працевлаштування інвалідів, суд доходить переконання, що відповідачем вжито усі належні заходи для недопущення вчинення ним господарського правопорушення.

Отже, в контексті цього спору не вбачається вини відповідача у не працевлаштуванні осіб з інвалідністю та як наслідок, в його діях відсутній склад правопорушення, пов`язаного із невиконанням нормативу робочих місць по працевлаштуванню осіб з інвалідністю.

Враховуючи викладене, підстави для застосування адміністративно-господарських санкцій, передбачених статтею 20 Закону № 875-XII, в сумі 90112,53 грн відносно відповідача відсутні. Як наслідок відсутні також підстави і для стягнення з відповідача пені за порушення строків сплати суми адміністративно-господарських санкцій у розмірі 3316,14 грн.

У відповідності до вимог частини першої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

З урахуванням зазначеного, суд, на підставі наданих доказів в їх сукупності, системного аналізу положень законодавства України доходить висновку, що у задоволенні адміністративного позову Чернігівського обласного відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю необхідно відмовити повністю.

Підстави для розподілу судових витрат відсутні.

Керуючись статтями 139, 227, 241-243, 246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В:

У задоволенні позову відмовити повністю.

Рішення суду набирає законної сили в порядку статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення суду. Апеляційна скарга подається безпосередньо до адміністративного суду апеляційної інстанції.

Позивач: Чернігівське обласне відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю, вул. Вячеслава Радченка, 14,м. Чернігів,Чернігівська обл., Чернігівський р-н,14017, код ЄДРПОУ: 14220194.

Відповідач: Приватне акціонерне товариство агрофірма «Іржавецька», вул. Центральна, буд.46,с.Іржавець, Ніжинський район, Чернігівська область,17123, код ЄДРПОУ: 30885952.

Повний текст рішення суду складений 29 січня 2024 року.

Суддя Л.О. Поліщук