Постанова

від 30.01.2024 по справі 520/5576/23

ДРУГИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 січня 2024 р. Справа № 520/5576/23Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: Бегунца А.О.,

Суддів: Рєзнікової С.С. , Мельнікової Л.В. ,

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Комунального підприємства "Теплоенерго" Лозівської міської ради Харківської області на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 06.06.2023, головуючий суддя І інстанції: Супрун Ю.О., майдан Свободи, 6, м. Харків, 61022, повний текст складено 06.06.23 по справі № 520/5576/23

за позовом Керівника Лозівської окружної прокуратури Харківської області , Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Харківській області

до Комунального підприємства "Теплоенерго" Лозівської міської ради Харківської області

про зобов`язання виконати певні дії,

ВСТАНОВИВ:

Керівник Лозівської окружної прокуратури Харківської області в інтересах держави в особі Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Харківській області звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Комунального підприємства "Теплоенерго" Лозівської міської ради Харківської області, в якому просить суд зобов`язати Комунальне підприємство "Теплоенерго" Лозівської міської ради Харківської області привести у стан готовності захисну споруду цивільного захисту №78636, яка знаходиться за адресою: м. Лозова, вул. Ломоносова, 23, з метою використання її за призначенням у відповідності до вимог щодо утримання та експлуатації захисних споруд цивільного захисту, затверджених Наказом Міністерства внутрішніх справ України № 579 від 09.07.2018, а саме: привести стан входів та виходів захисної споруди цивільного захисту у доступність для усіх категорій населення, зокрема для осіб з інвалідністю та інших маломобільних груп населення виконати згідно вимогам з утримання; протирадіаційне укриття №78636, комунікації, інженерне та спеціальне обладнання, системи життєзабезпечення утримувати в належному стані; надати документацію щодо відомостей про терміни обстежень та випробувань, проведених технічних обслуговувань, поточних та капітальних ремонтів тощо; визначити та створити формування цивільного захисту з обслуговування захисної споруди; захисну споруду в повному обсязі забезпечити необхідним майном та засобами на розрахункову чисельність населення, що підлягає укриттю; в повному обсязі забезпечити протирадіаційне укриття лікарськими засобами та медичними виробами; провести перевірку на герметичність протирадіаційного укриття; провести перевірку системи вентиляції протирадіаційного укриття; провести перевірку справності систем вентиляції щодо справності вентиляторiв припливних витяжних систем, ФП, РУ, ГК, герметичних з`єднань повітроводів, повітрозабірних і витяжних каналів; забезпечити захисну споруду дизельною електростанцією; з метою збереження спеціального обладнання, інженерних мереж та систем життєзабезпечення сховища на захисну споруду скласти план консервації та збереження спеціального обладнання, iнженерних мереж та систем життєзабезпечення протирадіаційного укриття; захисну споруду (у разі розміщення в ній пункту управління) забезпечити системами зв`язку і оповіщення; обладнати захисну споруду цивільного захисту інженерним та спеціальним обладнанням та системами життєзабезпечення (в тому числі системою фільтро-вентиляції); провести перевірку та обслуговування захисно-герметичних пристроїв сховища, захисно-герметичних та герметичних дверей (воріт), віконниць (ставень, герметичних клапанiв та клапанiв надмірного тиску; провести щорічну перевірку на герметичність сховища (згiдно довідки про перевірку герметичності сховища); провести перевірку та обслуговування противибухових пристроїв з відповідними записами у журналі перевірки стану захисної споруди.

В обґрунтування позову керівник Лозівської окружної прокуратури Харківської області зазначив, що під час проведення заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання відповідачем вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, за результатами проведення якого було встановлено порушення вимог законодавства. Відповідачем зазначених виявлених порушень не усунуто.

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 06.06.2023 позовну заяву керівника Лозівської окружної прокуратури Харківської області в інтересах держави в особі Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Харківській області до Комунального підприємства "Теплоенерго" Лозівської міської ради Харківської області про зобов`язання вчинити певні дії - задоволено в повному обсязі.

Зобов`язано Комунальне підприємство "Теплоенерго" Лозівської міської ради Харківської області привести у стан готовності захисну споруду цивільного захисту № 78636, яка знаходиться за адресою: м. Лозова, вул. Ломоносова, 23, з метою використання її за призначенням у відповідності до вимог щодо утримання та експлуатації захисних споруд цивільного захисту, затверджених Наказом Міністерства внутрішніх справ України № 579 від 09.07.2018, а саме:

- привести стан входів та виходів захисної споруди цивільного захисту у доступність для усіх категорій населення, зокрема для осіб з інвалідністю та інших маломобільних груп населення виконати згідно вимогам з утримання;

- протирадіаційне укриття №78636, комунікації, інженерне та спеціальне обладнання, системи життєзабезпечення утримувати в належному стані;

- надати документацію щодо відомостей про терміни обстежень та випробувань, проведених технічних обслуговувань, поточних та капітальних ремонтів тощо;

- визначити та створити формування цивільного захисту з обслуговування захисної споруди;

- захисну споруду в повному обсязі забезпечити необхідним майном та засобами на розрахункову чисельність населення, що підлягає укриттю;

- в повному обсязі забезпечити протирадіаційне укриття лікарськими засобами та медичними виробами;

- провести перевірку на герметичність протирадіаційного укриття;

- провести перевірку системи вентиляції протирадіаційного укриття;

- провести перевірку справності систем вентиляції щодо справності вентиляторiв припливних витяжних систем, ФП, РУ, ГК, герметичних з з`єднань повітроводів, повітрозабірних і витяжних каналів;

- забезпечити захисну споруду дизельною електростанцією;

- з метою збереження спеціального обладнання, інженерних мереж та систем життєзабезпечення сховища на захисну споруду скласти план консервації та збереження спеціального обладнання, iнженерних мереж та систем життєзабезпечення протирадіаційного укриття;

- захисну споруду (у разі розміщення в ній пункту управління) забезпечити системами зв`язку і оповіщення;

- обладнати захисну споруду цивільного захисту інженерним та спеціальним обладнанням та системами життєзабезпечення (в тому числі системою фільтро-вентиляції);

- провести перевірку та обслуговування захисно-герметичних пристроїв сховища, захисно-герметичних та герметичних дверей (воріт), віконниць (ставень, герметичних клапанiв та клапанiв надмірного тиску;

- провести щорічну перевірку на герметичність сховища (згiдно довідки про перевірку герметичності сховища);

- провести перевірку та обслуговування противибухових пристроїв з відповідними записами у журналі перевірки стану захисної споруди.

Не погодившись з вказаним рішенням, відповідачем подано апеляційну скаргу, в якій, вказуючи на порушення норм права та невідповідність висновків суду першої інстанції обставинам справи, просить рішення Харківського окружного адміністративного суду від 06.06.2023 скасувати та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.

В обґрунтування апеляційної скарги апелянт зазначає, що Лозівським районним управлінням ГУ ДСНС у Харківській області проведено позапланову перевірку, за результатами якої складено акт від 28.04.2023 за №1, на сторінці 11 якого міститься висновок про відсутність порушень законодавства з боку Комунального підприємства "Теплоенерго" Лозівської міської ради Харківської області.

Крім того, при проведенні позапланової перевірки щодо усунення порушень відповідно до пунктів 13-15 Припису Лозівським районним управлінням ГУ ДСНС у Харківській області вказані питання не розглядались взагалі, оскільки вказані вимоги стосуються сховищ, відповідно до розділу III Вимог щодо утримання та експлуатації захисних споруд цивільного захисту, та не розповсюджуються на протирадіаційне укриття.

Апелянт посилався на наявність обгрунтованих підстав для закриття провадження у справі на підставі п.8 ч.1 ст. 238 Кодексу адміністративного судочинства України.

Окрім цього, апелянт також зазначив про пропуск строку звернення до суду з позовом Обгрунтовуючи зазначене посилався на те, що строк виконання припису встановлений до 14.05.2022, при цьому прокурор звернувся до суду лише 15.03.2023, тобто через 10 місяців від дня коли позивач дізнався про порушення інтересів держави.

Позивач, керівник Лозівської окружної прокуратури Харківської області подав до суду відзив на апеляційну скаргу, в якому вказав, що відповідач в своїй скарзі посилається, що ним припис виконано, порушення усунуті, та він самостійно звертався до Лозівського РВ ГУ ДСНС України у Харківській області.

Зазначив, що надані докази про виконання припису та документи які складені за результатом перевірки, як стверджує відповідач не надав до суду першої інстанції та сторонам по справі.

Враховуючи, те що відповідач не заявляє клопотання про долучення даних доказів, та не обґрунтовує поважність причин їх не подання до суду першої інстанції, вважає дані доводи відповідача безпідставними, щодо виконання ним порушень та виконання припису.

Просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду без змін.

Колегія суддів зазначає, що з огляду на ч.1 ст.308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).

Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла до висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, з наступних підстав.

Судом встановлено та підтверджено наявними в матеріалах справи доказами, що Лозівським районним управління ГУ ДСНС у Харківській області проведено плановий захід державного нагляду (контролю) щодо дотримання відповідачем вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, який проведений відповідно до наказу ГУ ДСНС у Харківській області від 17.01.2022 № 13.

За результатами вказаного заходу складено акт та винесено припис від 14.02.2022 № 25 про усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки.

Відповідно до пунктів 7-18 припису від 14.02.2022 № 25 відповідачу необхідно усунути порушення, що стосуються захисної споруди цивільного стану (протирадіаційне укриття №78636), а саме:

- привести стан входів та виходів захисної споруди цивільного захисту у доступність для усіх категорій населення, зокрема для осіб з інвалідністю та інших маломобільних груп населення виконати згідно вимогам з утримання;

- протирадіаційне укриття №78636, комунікації, інженерне та спеціальне обладнання, системи життєзабезпечення утримувати в належному стані;

- надати документацію щодо відомостей про терміни обстежень та випробувань, проведених технічних обслуговувань, поточних та капітальних ремонтів тощо;

- визначити та створити формування цивільного захисту з обслуговування захисної споруди;

- захисну споруду в повному обсязі забезпечити необхідним майном та засобами на розрахункову чисельність населення, що підлягає укриттю;

- в повному обсязі забезпечити протирадіаційне укриття лікарськими засобами та медичними виробами;

- провести перевірку на герметичність протирадіаційного укриття;

- провести перевірку системи вентиляції протирадіаційного укриття;

- провести перевірку справності систем вентиляції щодо справності вентиляторiв припливних витяжних систем, ФП, РУ, ГК, герметичних з з`єднань повітроводів, повітрозабірних і витяжних каналів;

- забезпечити захисну споруду дизельною електростанцією;

- з метою збереження спеціального обладнання, інженерних мереж та систем життєзабезпечення сховища на захисну споруду скласти план консервації та збереження спеціального обладнання, iнженерних мереж та систем життєзабезпечення протирадіаційного укриття;

- захисну споруду (у разі розміщення в ній пункту управління) забезпечити системами зв`язку і оповіщення;

- обладнати захисну споруду цивільного захисту інженерним та спеціальним обладнанням та системами життєзабезпечення (в тому числі системою фільтро-вентиляції);

- провести перевірку та обслуговування захисно-герметичних пристроїв сховища, захисно-герметичних та герметичних дверей (воріт), віконниць (ставень, герметичних клапанiв та клапанiв надмірного тиску;

- провести щорічну перевірку на герметичність сховища (згiдно довідки про перевірку герметичності сховища);

- провести перевірку та обслуговування противибухових пристроїв з відповідними записами у журналі перевірки стану захисної споруди.

З вказаним актом та приписом відповідач ознайомлений.

Строк виконання припису встановлено до 14.05.2022.

Судовим розглядом справи встановлено, що відповідно до пп. 6 п. 4 Положення про Державну службу України з надзвичайних ситуацій, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.12.2015 № 1052, ДСНС відповідно до покладених на неї завдань здійснює заходи щодо створення, утримання та реконструкції фонду захисних споруд цивільного захисту, ведення їх обліку, забезпечує разом з відповідними органами та підрозділами цивільного захисту, місцевими держадміністраціями здійснення контролю за готовністю зазначених споруд до використання за призначенням.

Відповідно до пп. 30 п. 4 Положення про Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Харківській області, затвердженого наказом ДСНС від 04.02.2013 № 3 (у редакції наказу ДСНС від 12.11.2018 № 661), ГУ ДСНС у Харківській області здійснює державний нагляд (контроль) за вжиттям інженерно-технічних заходів цивільного захисту відповідно до закону.

Згідно з п. 35 Положення, ГУ ДСНС складає акти перевірок, видає приписи, постанови, розпорядження про усунення порушень вимог законодавства у сфері цивільного захисту, пожежної та техногенної безпеки, а в разі встановлення порушень, що створюють загрозу життю та здоров`ю людей, звертається безпосередньо та через територіальні органи до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері цивільного захисту, пожежної та техногенної безпеки роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, об`єктів, споруд, цехів, дільниць, окремих приміщень, а також машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, зупинення проведення робіт, у тому числі будівельно-монтажних, випуску та реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту.

Відтак, органи Державної служби з надзвичайних ситуацій України відповідно до наданих їм повноважень можуть звернутись із позовом про повне або часткове зупинення роботи підприємств, окремих виробництв, тощо, однак Кодекс цивільного захисту України та положень про Державну службу з надзвичайних ситуацій України та Головного управління ДСНС України у Харківській області не передбачають повноважень у органів Державної служби з надзвичайних ситуацій України на звернення до суду із позовом про зобов`язання привести захисну споруду у готовий до використання стан.

Під час розгляду справи встановлено, що з метою встановлення підстав для представництва інтересів держави в суді у даній справі, Лозівською окружною прокуратурою Харківської області на адресу ГУ ДСНС у Харківській області скеровано повідомлення від 30.05.2022, в якому зазначено, що ведеться неналежний облік захисних споруд, із 6 облікованих як готових об`єктів виявлено обмежено готовими 6, а по 5 об`єктам акти до прокуратури не надсилались.

У позовній заяві вказано, що станом на час звернення до суду відповідачем не забезпечено готовності до використання захисної споруди цивільного захисту (ПРУ №78636) підрозділами ДСНС не вжито дієвих та достатніх заходів з метою зобов`язання відповідача привести захисну споруду до готового стану з метою використання за призначенням, що свідчить про бездіяльність такого органу та, як наслідок, зумовило наявність права у Лозівської окружної прокуратури Харківської області на звернення до суду.

Звертаючись до суду з даним позовом, прокурор зазначає, що Лозівським районним управлінням ГУ ДСНС України у Харківській області, як спеціально уповноваженим органом у сфері контролю за станом утримання та використання об`єктів цивільного захисту, не вжито повних, вичерпних та достатніх заходів, спрямованих на зобов`язання КП "Теплоенерго" Лозівської міської ради Харківської області щодо приведення захисної споруди цивільного захисту № 78636, яка знаходиться за адресою: м. Лозова, вул. Ломоносова, 23 у стан, придатний для використання споруди за призначенням для захисту населення.

Приймаючи рішення про задоволення позовних вимог суд першої інстанції виходив з підстав їх обгрунтованості.

Колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.

Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Завданням адміністративного судочинства в силу частини першої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до частин першої-четвертої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Ключовим питанням у цій справі є наявність або відсутність у керівника Лозівської окружної Харківської області права на звернення до суду з позовом в інтересах держави в особі Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Харківській області до Комунального підприємства "Теплоенерго" Лозівської міської ради Харківської області.

Відповідно до пункту 3 статті 131-1 Конституції України, в Україні діє прокуратура, яка серед іншого, здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Згідно зі статтею 46 Кодексу адміністративного судочинства України, сторонами в адміністративному процесі є позивач та відповідач. Позивачем в адміністративній справі можуть бути громадяни України, іноземці чи особи без громадянства, підприємства, установи, організації (юридичні особи), суб`єкти владних повноважень. Відповідачем в адміністративній справі є суб`єкт владних повноважень, якщо інше не встановлено цим Кодексом.

Згідно з частинами третьою-п`ятою статті 53 Кодексу адміністративного судочинства України, у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, вступає за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.

Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

У разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі прокурор набуває статусу позивача.

Отже, прокурор у визначених законом випадках наділений повноваженнями здійснювати представництво інтересів держави або конкретної особи шляхом звернення до суду з позовом, якщо таке представництво належним чином обґрунтоване.

Виключними випадками, за умови настання яких прокурор може здійснювати представництво інтересів держави в суді, є порушення або загроза порушення інтересів держави. Ключовим для застосування цієї норми є поняття "інтерес держави".

У Рішенні Конституційного Суду України від 8 квітня 1999 року №3-рп/99 Конституційний Суд України, з`ясовуючи поняття "інтереси держави", висловив міркування, згідно з яким інтереси держави відрізняються від інтересів інших учасників суспільних відносин. В основі перших завжди є потреба у здійсненні загальнодержавних (політичних, економічних, соціальних та інших) дій, програм, спрямованих на захист суверенітету, територіальної цілісності, державного кордону України, гарантування її державної, економічної, інформаційної, екологічної безпеки, охорону землі як національного багатства, захист прав усіх суб`єктів права власності та господарювання тощо (пункт 3).

Інтереси держави можуть збігатися повністю, частково або не збігатися зовсім з інтересами державних органів, державних підприємств та організацій чи з інтересами господарських товариств з часткою державної власності у статутному фонді. Проте, держава може вбачати свої інтереси не тільки в їх діяльності, але й в діяльності приватних підприємств, товариств.

Отже, системне тлумачення вказаних приписів дозволяє дійти висновку, що стаття 53 Кодексу адміністративного судочинства України вимагає вказувати в адміністративному позові, скарзі чи іншому процесуальному документі докази на підтвердження підстав заявлених позовних вимог із зазначенням, у чому саме полягає порушення інтересів держави, та обставини, що зумовили необхідність їх захисту прокурором.

Пунктом 2 частини першої статті 2 Закону України від 14 жовтня 2014 року №1697-VII "Про прокуратуру" визначено, що на прокуратуру покладається функція представництва інтересів громадянина або держави в суді у випадках, визначених цим Законом.

Згідно з частиною третьою статті 23 указаного Закону, прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті.

Системно аналізуючи положення частини третьої статті 23 Закону України "Про прокуратуру" дає підстави стверджувати, що прокурор може представляти інтереси держави в суді лише у двох випадках:

(1) якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження;

(2) у разі відсутності такого органу.

У першому випадку прокурор набуває право на представництво, якщо відповідний суб`єкт владних повноважень не здійснює захисту або здійснює неналежно.

"Нездійснення захисту" виявляється в усвідомленій пасивній поведінці уповноваженого суб`єкта владних повноважень - він усвідомлює порушення інтересів держави, має відповідні повноваження для їх захисту, але всупереч цим інтересам за захистом до суду не звертається.

"Здійснення захисту неналежним чином" виявляється в активній поведінці (сукупності дій та рішень), спрямованій на захист інтересів держави, але яка є неналежною.

"Неналежність" захисту може бути оцінена з огляду на встановлений порядок захисту інтересів держави, який серед іншого включає досудове з`ясування обставин порушення інтересів держави, обрання способу їх захисту та ефективне здійснення процесуальних прав позивача.

Колегія суддів зазначає, що захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні суб`єкти владних повноважень, а не прокурор. Щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, зокрема, замінює відповідного суб`єкта владних повноважень в судовому провадженні у разі, якщо той всупереч закону не здійснює захисту або робить це неналежно. У кожному такому випадку прокурор повинен навести, а суд перевірити, причини, які перешкоджають захисту інтересів держави належним суб`єктом і які є підставами для звернення прокурора до суду.

Прокурор не може вважатися альтернативним суб`єктом звернення до суду і замінювати належного суб`єкта владних повноважень, який може і бажає захищати інтереси держави.

Такий висновок узгоджується з правовою позицією, викладеною Верховним Судом у постановах від 13 травня 2021 року у справі №806/1001/17 та Великою Палатою Верховного Суду від 13 лютого 2019 року у справі №826/13768/16, від 26 травня 2020 року у справі №912/2385/18.

Своє право на звернення до суду з цим позовом Керівник Лозівської окружної прокуратури Харківської області обґрунтовує бездіяльністю ГУ ДСНС у Харківській області, яка полягає у невжитті уповноваженим органом належних заходів щодо зобов`язання балансоутримувача привести захисну споруду у стан готовності до використання.

Тобто, у позовній заяві прокурор зазначив, що суб`єктом владних повноважень, який мав би бути позивачем у цій справі, є ГУ ДСНС у Харківській області. Але, з огляду на його бездіяльність, інтереси держави ним не захищаються, у зв`язку із чим з цим позовом звертається саме прокурор.

У контексті наведеного варто з`ясувати, чи наділений ГУ ДСНС у Харківській області належним обсягом компетенції щоб набути повноваження позивача у цій справі.

Відповідно до частини восьмої статті 32 Кодексу цивільного захисту України, утримання захисних споруд цивільного захисту у готовності до використання за призначенням здійснюється суб`єктами господарювання, на балансі яких вони перебувають (у тому числі споруд, що не увійшли до їх статутних капіталів у процесі приватизації (корпоратизації), за рахунок власних коштів.

Контроль за готовністю захисних споруд цивільного захисту до використання за призначенням забезпечує центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері цивільного захисту, спільно з відповідними органами та підрозділами цивільного захисту, місцевими державними адміністраціями (частина п`ятнадцята статті 32 Кодексу цивільного захисту України).

Згідно із пунктом 3 "Порядку створення, утримання фонду захисних споруд цивільного захисту та ведення його обліку", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 10 березня 2017 року №138, балансоутримувач захисної споруди - власник захисної споруди або юридична особа, яка утримує її на балансі.

Утримання фонду захисних споруд у готовності до використання за призначенням здійснюється їх балансоутримувачами (пункт 9 Порядку №138).

Здійснення контролю за готовністю захисних споруд цивільного захисту до використання за призначенням забезпечує ДСНС разом з відповідними органами та підрозділами цивільного захисту, місцевими держадміністраціями (пункт 12 Порядку № 138).

Вимоги щодо утримання та експлуатації захисних споруд цивільного захисту затверджені наказом МВС України від 9 липня 2018 року № 579.

Споруди фонду захисних споруд мають утримуватися та експлуатуватися у стані, що дозволяє привести їх у готовність до використання за призначенням у визначені законодавством терміни (п. 1 розділу ІІ Наказу №579). Споруди фонду захисних споруд, їх комунікації, інженерні мережі, інженерне та спеціальне обладнання, системи життєзабезпечення (далі - обладнання споруд фонду захисних споруд) мають утримуватися в належному технічному стані. Утримання та експлуатація обладнання споруд фонду захисних споруд здійснюються згідно з вимогами і рекомендаціями, визначеними технічною документацією на них, а також відповідними нормами і правилами (пункт 7 розділу ІІ Наказу №579).

Пунктом 1 Положення про Державну службу України з надзвичайних ситуацій, затвердженого постановою КМ України від 16 грудня 2015 року №1052 встановлено, що Державна служба України з надзвичайних ситуацій (ДСНС) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра внутрішніх справ і який реалізує державну політику у сфері цивільного захисту, захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій та запобігання їх виникненню, ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій, рятувальної справи, гасіння пожеж, пожежної та техногенної безпеки, діяльності аварійно-рятувальних служб, а також гідрометеорологічної діяльності.

Згідно з пунктом 3 Положення №1052, основними завданнями ДСНС є:

1) реалізація державної політики у сфері цивільного захисту, захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій, запобігання їх виникненню, ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій, рятувальної справи, гасіння пожеж, пожежної та техногенної безпеки, діяльності аварійно-рятувальних служб, а також гідрометеорологічної діяльності;

2) здійснення державного нагляду (контролю) за додержанням і виконанням вимог законодавства у сфері цивільного захисту, пожежної та техногенної безпеки, діяльності аварійно-рятувальних служб.

Відповідно до пункту 4 Положення №1052, ДСНС відповідно до покладених на неї завдань, зокрема:

- здійснює заходи щодо створення, утримання та реконструкції фонду захисних споруд цивільного захисту, ведення їх обліку, забезпечує разом з відповідними органами та підрозділами цивільного захисту, місцевими держадміністраціями здійснення контролю за готовністю зазначених споруд до використання за призначенням;

- здійснює заходи щодо впровадження інженерно-технічних заходів цивільного захисту, готує пропозиції щодо віднесення населених пунктів та об`єктів національної економіки до груп (категорій) із цивільного захисту;

- організовує і здійснює державний нагляд (контроль) за додержанням вимог законів та інших нормативно-правових актів з питань техногенної та пожежної безпеки, цивільного захисту міністерствами, іншими центральними органами виконавчої влади, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, місцевими держадміністраціями, іншими державними органами та органами місцевого самоврядування, суб`єктами господарювання;

- складає акти перевірок, видає приписи, постанови, розпорядження про усунення порушень вимог законодавства у сфері цивільного захисту, пожежної та техногенної безпеки, а в разі встановлення порушень, що створюють загрозу життю та здоров`ю людей, звертається безпосередньо та через територіальні органи до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері цивільного захисту, пожежної та техногенної безпеки роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, об`єктів, споруд, цехів, дільниць, окремих приміщень, а також машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, зупинення проведення робіт, у тому числі будівельно-монтажних, випуску та реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту;

- застосовує адміністративно-господарські санкції за порушення вимог законодавства у сфері цивільного захисту, пожежної та техногенної безпеки.

Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розмежування повноважень між центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері цивільного захисту, та центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері цивільного захисту" від 21 квітня 2021 року №2228-IX із Кодексу цивільного захисту України виключено статтю 67 Повноваження центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки.

Одночасно, вказаним Законом Кодекс цивільного захисту України доповнено статтею 17-1 Повноваження центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері цивільного захисту, згідно із пунктами 16, 48, 51 якої такий суб`єкт владних повноважень:

- реалізує державну політику з питань створення, утримання та реконструкції фонду захисних споруд цивільного захисту, ведення обліку таких споруд;

- звертається до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення до повного усунення порушень вимог законодавства з питань пожежної та техногенної безпеки роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, експлуатації будівель, об`єктів, споруд, цехів, дільниць, а також машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, зупинення проведення робіт, у тому числі будівельно-монтажних, випуску і реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту, надання послуг, у разі якщо такі порушення створюють загрозу життю та/або здоров`ю людей;

- перевіряє стан дотримання вимог законодавства у сфері цивільного захисту та складає відповідні акти.

Тобто, на основі зазначеного колегія суддів дійшла висновку, що законодавством передбачено право ДСНС, як суб`єкта владних повноважень при застосуванні своєї компетенції, на звернення до суду виключно з позовами про застосування заходів реагування (пункт 48 Кодексу цивільного захисту).

Таким чином, колегія суддів зазначає, що Кодекс цивільного захисту населення України не передбачає повноважень ГУ ДСНС у Харківській області на звернення до суду із заявленими позовними вимогами у якості позивача.

Тому, прокурором у цій позовній заяві визначено орган, в особі якого він звернувся до суду з цим позовом, який не має права на звернення до суду з ним.

Вказані висновки суду узгоджуються із позицією Верховного Суду викладену у постановах від 3 серпня 2023 року у справі №260/4120/22, від 11 серпня 2023 року у справі №560/10015/22, від 29 серпня 2023 року у справі №160/9125/22, від 5 вересня 2023 року у справі №260/4044/22, від 21 грудня 2023 року у справі №400/4238/22, які враховуються судом апеляційної інстанції в силу приписів ч. 5 ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до правових висновків Великої Палати Верховного Суду, наведених у постанові від 30.01.2019 у справі №755/10947/17, суди під час вирішення тотожних спорів мають враховувати саме останню правову позицію Верховного Суду, а тому до спірних правовідносин підлягає застосуванню саме правові позиції Верховного Суду, викладені у постановах зазначених вище в даній постанові.

Стосовно посилання суду першої інстанції на аналогічні правові позиції, висловлені Верховним Судом у постанові від 03.10.2018 у справі №826/12192/16 та від 25.07.2019 у справі №820/5164/15 колегія суддів зазначає, що у цих постановах Верховний Суд не досліджував наявність у прокурора права на звернення до суду в інтересах держави в особі ДСНС у сфері техногенної та пожежної безпеки та не висловлював відповідну правову позицію з цього приводу. Таким чином, покликання на вищевказані постанови, як на позицію Верховного Суду щодо представництва прокуратурою інтересів держави в особі Головного управління Державної служби з надзвичайних ситуацій у Харківській області, є помилковими.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 240 КАС України, суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду, якщо позов подано особою, яка не має адміністративної процесуальної дієздатності.

З огляду на що, колегія суддів встановивши відсутність у Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Харківській області права на звернення до суду із цим позовом, що тягне за собою відсутність цього ж права у керівника Лозівської окружної прокуратури Харківської області, вважає за належне залишити цей позов без розгляду.

Колегія суддів зазначає, що залишення позову без розгляду це форма закінчення розгляду адміністративним судом справи без прийняття рішення суду по суті спору, а тому у цьому випадку оцінка судом спірним правовідносинам не надається.

З огляду на наведене, з урахуванням завдань та функцій прокуратури у правовій державі та необхідності дотримання справедливого балансу у питанні рівноправності сторін судового провадження, підстави та порядок звернення прокурора до адміністративного суду в порядку його представництва інтересів держави в судах не може тлумачитися розширено та окремо від реалізації права на звернення до суду самого суб`єкта владних повноважень.

Відповідно до частини першої статті 319 КАС України, судове рішення першої інстанції, яким закінчено розгляд справи, підлягає скасуванню повністю або частково в апеляційному порядку і позовна заява залишається без розгляду або провадження у справі закривається у відповідній частині з підстав, встановлених відповідно статтями 238, 240 цього Кодексу.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції допустив вищенаведені порушення норм процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, внаслідок чого його рішення підлягає скасуванню з залишенням адміністративного позову без розгляду.

Керуючись ст. ст. 240, 241, 243, 250, 308, 310, 311, 315, 319, 321, 322, 325, 327-329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Комунального підприємства "Теплоенерго" Лозівської міської ради Харківської області - задовольнити частково.

Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 06.06.2023 по справі № 520/5576/23 - скасувати.

Адміністративний позов керівника Лозівської окружної прокуратури Харківської області в інтересах держави в особі Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Харківській області до Комунального підприємства "Теплоенерго" Лозівської міської ради Харківської області про зобов`язання вчинити певні дії - залишити без розгляду.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий суддя А.О. Бегунц Судді С.С. Рєзнікова Л.В. Мельнікова