Постанова

від 30.01.2024 по справі 480/6702/23

ДРУГИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 січня 2024 р. Справа № 480/6702/23Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: Подобайло З.Г.,

Суддів: Бартош Н.С. , Присяжнюк О.В. ,

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Зернова компанія України" на рішення Сумського окружного адміністративного суду від 23.10.2023, головуючий суддя І інстанції: О.А. Прилипчук, м. Суми, повний текст складено 23.10.23 по справі № 480/6702/23

за позовом Сумського обласного відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Зернова компанія України"

про стягнення адміністративно-господарських санкцій та пені

ВСТАНОВИВ:

Сумське обласне відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю звернулося до Сумського окружного адміністративного суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Зернова компанія України", в якій просить стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Зернова компанія України" на користь Сумського обласного відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю адміністративно-господарські санкції у розмірі 64227,68 грн. та пеню за порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій у розмірі 2209,34 грн.

Рішенням Сумського окружного адміністративного суду від 23 жовтня 2023 року адміністративний позов Сумського обласного відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю до Товариства з обмеженою відповідальністю "Зернова компанія України" про стягнення адміністративно-господарських санкцій та пені задоволено. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Зернова компанія України" на користь Сумського обласного відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю адміністративно-господарські санкції у розмірі 64227,68 грн. та пеню за порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій у розмірі 2209,34 грн.

ТОВ "Зернова компанія України", не погодившись з рішенням суду першої інстанції , подало апеляційну скаргу . вважає , що рішення є такими, що прийнято з порушенням норм матеріального та без дотримання норм процесуального права. Вказує, що сукупність допущених відповідачем під час реалізації своїх функцій, як суб`єктом владних повноважень, порушень не забезпечили послідовність дій, спрямованих на додержання принципу законності, при цьому недотримання позивачем виконання нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю не доведено Відповідачем належними доказами. Фонд соціального захисту інвалідів передчасно, не маючи встановлених актом перевірки органами Держпраці доказів про недотримання Позивачем нормативу працевлаштування інвалідів, посилаючись лише на інформаційно-аналітичні бази даних, звернувся з позовом про стягнення адміністративногосподарських санкцій. 25 січня 2022 року Позивачем було надано державній службі зайнятості звіт про зайнятість і працевлаштування громадян за 2021 рік, в якому вказано середньооблікова чисельність штатних працівників 7 осіб. На початку 2022 року чисельність працівників збільшилась до 16 осіб, але з настанням військових дій через деякий час більшість працівників було звільнено з займаних посад, про що є відповідні накази. Отже, спірні правовідносини у цій справі виникли у зв`язку з невиконанням позивача, за твердженням відповідача, нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю. Зокрема, виявивши розбіжність між даними звіту, поданого позивачем за встановлений період, та інформацією Головного управління Пенсійного фонду України, відповідач не направив позивачу лист про усунення розбіжностей і самостійно розрахував середньооблікову кількість штатних працівників підприємства і, виходячи з цієї кількості, розрахував адміністративно- господарські санкції та пені за недотримання нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю. Ухвалюючи рішення, Сумський окружний адміністративний суд мав виходити з того, що повідомлення Фонду про незарахування кількості робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю до виконання нормативу таких робочих місць може свідчити лише про розбіжність в даних звітності, а не про невиконання суб`єктом господарювання встановленого нормативу. При цьому, недотримання позивачем нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю не доведено відповідачем належними доказами. Посилається на правову позицію Верховного суд , викладену в постанові від 21 листопада 2022 року у справі № 400/3957/21, відповідно до якої повідомлення Фонду про незарахування кількості робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю до виконання нормативу таких робочих місць самі собою юридичних наслідків не створюють, а лише зобов`язують суб`єкта господарювання виправити дані звітного документу. У разі, коли звітність не виправлена, то відділення Фонду зобов`язане повідомити територіальний орган Держпраці, який у межах позапланової перевірки встановлює дотримання чи недотримання роботодавцем виконання вимог законодавства зі створення робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю. При цьому, повідомлення Фонду про незарахування кількості робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю до виконання нормативу таких робочих місць може свідчити лише про розбіжність у даних звітності, а не про невиконання суб`єктом господарювання встановленого нормативу. Після затвердження постановою Кабінету міністрів України № 466 від 5 червня 2019 року Порядку перевірки підприємств, установ, організацій та фізичних осіб, що використовують найману працю та внесення змін до статті 19 Закону України «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні» Фонд захисту прав інвалідів не має права проводити перевірки роботодавців щодо: реєстрації у Фонді; подання звітів про зайнятість і працевлаштування інвалідів; виконання нормативу робочих місць, оскільки після змін у законодавстві проводити такі перевірки уповноважені саме органи Держпраці. Також , Сумський окружний адміністративний суд не врахував, що оскільки позапланова перевірка Держпраці щодо дотримання позивачем вимог статей 19, 20 Закону № 875-XII не проводилася та, відповідно, акт перевірки та приписи про усунення виявлених порушень чи розбіжностей з розрахунком адміністративно-господарських санкцій не складалися, то відповідач, самостійно розрахувавши адміністративно-господарські санкції без дотримання процедури, передбаченої чинним законодавством, перевищив свої повноваження та передчасно, не маючи на те законних підстав, посилаючись лише на інформаційно-аналітичні бази даних та власні судження, що є неналежним доказом у розумінні процесуального закону, звернувся до Сумського окружного адміністративного суду із позовом. Також, вказує , що у зв`язку з військовими діями на території України та існуванням загрози для життя і здоров`я працівників у районах де у Позивача розташовані орендовані земельні ділянки, з 24.02.2022 повністю зупинилась економічна діяльності за видами «Вирощування зернових культур (крім рису), бобових культур і насіння олійних культур» код за КВЕД 01.11, «Вирощування тютюну» код за КВЕД 01.15, «Післяурожайна діяльність» код за КВЕД 01.63 для здійснення яких з вересня 2021 року по січень 2022 року саме і проводилось розширення чисельності та штату працівників. Юридична та фактична адреса Позивача відповідно до Наказу Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22.12.2022 № 309 «Про затвердження Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією» знаходиться на території, на яких ведуться (велися) бойові дії (територія можливих бойових дій - Сумська область, Шосткинський район, Шосткинська міська територіальна громада код UA59100170000093676, дата виникнення можливості бойових дій 05.07.2022, дата припинення можливості бойових дій на даний час не визначена). Земельні ділянки Позивача які в 2022 році знаходилися в оренді знаходиться на території, на яких ведуться (велися) бойові дії (територія можливих бойових дій - Сумська область, Шосткинський район, Свеська селищна територіальна громада, код UA59100110000012703, дата виникнення можливості бойових дій 24.02.2022, дата припинення можливості бойових дій на даний час не визначена). Згідно протоколів Загальних зборів Учасників Позивача №1/1 від 27 січня 2023 року та №2 від 31 січня 2023 року прийняті рішення достроково припинити договори оренди земельних ділянок в зв`язку з військовими діями на території України, так як діяльність позивача за видами економічної діяльності «Вирощування зернових культур (крім рису), бобових культур і насіння олійних культур» код за КВЕД 01.11, «Вирощування тютюну» код за КВЕД 01.15, «Післяурожайна діяльність» код за КВЕД 01.63 зупинилась, земельні ділянки не засіваються, підприємство несе збитки (збитки за 2022 рік згідно даних форми №2-мс склали 4 277,8 тис.грн.). Починаючи з березня 2022 року в зв`язку з ситуацією, що склалася загалом по країні, та зокрема на території де саме ведеться фінансово-господарська діяльність позивача, позивач був змушений не те щоб виділяти та створювати робочі місця для працевлаштування осіб з інвалідністю, а звільняти за власним бажанням штатних працівників та вносити зміни до штатного розпису в бік зменшення штатних одиниць в зв`язку з суттєвим скороченням фінансово-господарської діяльності та вимушеним скороченням витрат на утримання. В зв`язку з браком коштів на банківському рахунку позивача з 01.08.2022 затримувалась сплата податків з заробітної плати та виплата заробітної плати, навидь по звільненим працівникам. Посилаючись на обставини та обґрунтування , викладенні в апеляційній скарзі, вважає , що судом неправильно застосовано у спірних правовідносинах, зокрема, положення статей 19, 20 Закону України «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні» від 21 березня 1991 року № 875-XII (далі - Закон № 875-XII), пункту 4 частини третьої статті 50 Закону України «Про зайнятість населення» від 5 липня 2012 року № 5067-VI (далі - Закон № 5067-VI), у зв`язку з чим суд дійшов протиправного висновку і не встановив, що Сумське обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів передчасно, не маючи встановлених актом перевірки Держпраці доказів про недотримання позивачем нормативу працевлаштування інвалідів у 2022 році, посилаючись лише на інформаційно-аналітичні бази даних, звернулося з позовом про стягнення адміністративно-господарських санкцій. Просить суд апеляційної інстанції скасувати рішення Сумського окружного адміністративного суду від 23 жовтня 2023 року по справі № 480/6702/23 та закрити провадження у справі.

Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).

Учасникам по даній справі було направлено судом апеляційної інстанції та отримано останніми копії ухвал Другого апеляційного адміністративного суду про відкриття апеляційного провадження та про призначення даної справи до апеляційного розгляду в порядку письмового провадження, у т.ч. копію апеляційної скарги, що підтверджується наявними в матеріалах справи довідками про доставку електронного листа.

Згідно з ч.1 ст.308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Колегія суддів, вислухавши суддюдоповідача, перевіривши в межах апеляційної скарги рішення суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з огляду на таке.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що ТОВ Зернова компанія України (код ЄДРПОУ 406199945) зареєстровано 02.07.2016 р. та здійснює господарську діяльність.

Територіальним відділенням Фонду у автоматизованому режимі за допомогою програмного комплексу "Реєстр роботодавців щодо виконання нормативу працевлаштування осіб з інвалідністю" Централізованого банку даних з проблем інвалідності у квітні 2023 сформовано та підписано (розміщено в електронному кабінеті відповідача 17.04.2023) розрахунок адміністративно-господарських санкцій, що підлягають сплаті у зв`язку з невиконанням нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю відповідачу, за формою, затвердженою Порядком, відповідно до якого середньооблікова кількість штатних працівників облікового складу за рік становила 11 особи, з них: середньооблікова кількість штатних працівників, яким відповідно до чинного законодавства встановлено інвалідність - 0 особи; норматив робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю (кількість осіб з інвалідністю - штатних працівників, які повинні працювати на робочих місцях, створених відповідно до вимог ст. 19 Закону) - 1 особа.

За недотримання нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю позивачем нараховано відповідачу адміністративно-господарські санкції у сумі 64227,68 грн.

Зазначені санкції та пеню у розмірі 2209,34 грн в добровільному порядку відповідач не сплатив, що стало підставою звернення позивача до суду про стягнення вказаних сум у примусовому порядку.

Задовольняючи позовні вимоги , суд першої інстанції виходив з невиконання відповідачем вимог щодо створення робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю у повному обсязі, відповідно до нормативу, встановленого статтею 19 Закону №875-XІI та не інформування центру зайнятості про наявність робочих місць на підприємстві та потребу у направленні йому центром зайнятості особи з інвалідністю для працевлаштування, а тому наявні підстави для стягнення з позивача адміністративно-господарських санкцій та пені.

Колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції щодо задоволення позовних вимог , виходячи з наступного.

Основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні визначено Законом України «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні» від 21.03.1991р. №875-XII (далі Закон №875-XII).

Частиною другою статті 18 Закону №875-XII передбачено, що підприємства, установи, організації, фізичні особи, які використовують найману працю, зобов`язані виділяти та створювати робочі місця для працевлаштування осіб з інвалідністю, у тому числі спеціальні робочі місця, створювати для таких осіб умови праці з урахуванням індивідуальних програм реабілітації і забезпечувати інші соціально-економічні гарантії, передбачені законодавством, надавати державній службі зайнятості інформацію, необхідну для організації працевлаштування осіб з інвалідністю, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до ст.19 Закону №875-XII для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських об`єднань осіб з інвалідністю, фізичних осіб, які використовують найману працю, установлюється норматив робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю у розмірі 4 відсотки середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб, - у кількості одного робочого місця.

Підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських об`єднань осіб з інвалідністю, фізичні особи, які використовують найману працю, самостійно розраховують кількість робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю відповідно до нормативу, встановленого частиною першою цієї статті та з урахуванням вимог статті 18 цього Закону, і здійснюють працевлаштування осіб з інвалідністю у рахунок нормативу робочих місць. При розрахунках кількість робочих місць округлюється до цілого значення.

Виконанням нормативу робочих місць у кількості, визначеній згідно з частиною першою цієї статті, вважається працевлаштування підприємством, установою, організацією, у тому числі підприємством, організацією громадських об`єднань осіб з інвалідністю, фізичною особою, яка використовує найману працю, осіб з інвалідністю, для яких це місце роботи є основним.

Пенсійний фонд України у порядку та за формою, встановленими Пенсійним фондом України за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері соціального захисту населення, надає Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю інформацію:

про створення підприємствами, установами, організаціями, фізичними особами, які використовують найману працю, робочих місць для осіб з інвалідністю, про зайнятість та працевлаштування осіб з інвалідністю;

необхідну для обчислення кількості робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю підприємствами, установами, організаціями, фізичними особами, які використовують найману працю, відповідно до нормативу, встановленого частиною першою цієї статті.

Отримана від Пенсійного фонду України інформація, яка містить ознаки порушень законодавства про створення робочих місць для осіб з інвалідністю, про зайнятість та працевлаштування осіб з інвалідністю, є підставою для проведення перевірки підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських об`єднань осіб з інвалідністю, фізичних осіб, які використовують найману працю.

Порядок контролю за виконанням нормативу робочих місць та перевірки підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських об`єднань осіб з інвалідністю, фізичних осіб, які використовують найману працю, щодо виконання нормативу робочих місць, призначених для працевлаштування осіб з інвалідністю, у тому числі шляхом його зарахування, визначається Кабінетом Міністрів України.

Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, зайнятість населення, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, здійснює перевірки підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських об`єднань осіб з інвалідністю, фізичних осіб, які використовують найману працю, щодо виконання нормативу робочих місць, призначених для працевлаштування осіб з інвалідністю, у тому числі шляхом його зарахування.

Керівники підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських об`єднань осіб з інвалідністю, фізичні особи, які використовують найману працю, у разі незабезпечення виконання нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю несуть відповідальність у встановленому законом порядку.

Фонд соціального захисту осіб з інвалідністю щороку до 10 березня в автоматизованому режимі з використанням даних Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування та Централізованого банку даних з проблем інвалідності здійснює визначення підприємств, установ та організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських об`єднань осіб з інвалідністю, фізичних осіб, які використовують найману працю, які не забезпечили виконання у попередньому році нормативу робочих місць, визначеного згідно з частиною першою цієї статті, та надсилає їм розрахунок сум адміністративно-господарських санкцій, що підлягають сплаті у зв`язку з невиконанням нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю за попередній рік, обчислених відповідно до статті 20 цього Закону.

Розрахунок надсилається у формі електронного документа через електронні кабінети підприємств, установ та організацій, фізичних осіб, які використовують найману працю, на веб-порталі електронних послуг Пенсійного фонду України у формі та порядку, визначених Фондом соціального захисту осіб з інвалідністю спільно з Пенсійним фондом України.

Статтею 20 Закону №875-XII передбачено, що підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських об`єднань осіб з інвалідністю, фізичні особи, які використовують найману працю, де середньооблікова чисельність працюючих осіб з інвалідністю менша, ніж установлено нормативом, передбаченим статтею 19 цього Закону, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю адміністративно-господарські санкції, сума яких визначається в розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, в установі, організації, у тому числі на підприємстві, в організації громадських об`єднань осіб з інвалідністю, у фізичної особи, яка використовує найману працю, за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування особи з інвалідністю і не зайняте особою з інвалідністю. Для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських об`єднань осіб з інвалідністю, фізичних осіб, де працює від 8 до 15 осіб, розмір адміністративно-господарських санкцій за робоче місце, призначене для працевлаштування особи з інвалідністю і не зайняте особою з інвалідністю, визначається в розмірі половини середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, в установі, організації, у тому числі на підприємстві, в організації громадських об`єднань осіб з інвалідністю, у фізичної особи, яка використовує найману працю. Положення цієї частини не поширюється на підприємства, установи і організації, що повністю утримуються за рахунок коштів державного або місцевих бюджетів.

Порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій тягне за собою нарахування пені. Пеня обчислюється виходячи з 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, що діяла на момент сплати, нарахованої на повну суму недоїмки за весь її строк.

Механізм проведення Держпраці, її територіальними органами планових та позапланових перевірок підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій осіб з інвалідністю, фізичних осіб, що використовують найману працю, в яких за основним місцем роботи працює вісім і більше осіб, щодо дотримання ними вимог статей 19 і 20 Закону України «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні» регламентовано Порядком проведення перевірки підприємств, установ, організацій та фізичних осіб, що використовують найману працю, затвердженим постановою КМУ від 31.01.2007р. №70.

Предметом проведення перевірки, відповідно до п. 2 вказаного Порядку (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), є реєстрація суб`єктів господарювання у відділеннях Фонду соціального захисту інвалідів; подання суб`єктами господарювання до відділень Фонду звіту про зайнятість та працевлаштування осіб з інвалідністю; виконання суб`єктами господарювання нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю.

Відповідно до п.16 Порядку у разі коли за результатами перевірки встановлено факт невиконання суб`єктом господарювання нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю, неподання до відділень Фонду звіту про зайнятість і працевлаштування осіб з інвалідністю, вживаються заходи щодо притягнення винних посадових осіб до адміністративної відповідальності.

Пунктом 17 вказаного Порядку визначено, що у разі виявлення порушень вимог законодавства посадова особа, яка проводила перевірку, не пізніше 15 календарних днів після закінчення перевірки надсилає копію акта перевірки відділенню Фонду.

Крім того, згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 02.06.2023р. №553 Порядок від 31 січня 2007 року №70, яким було врегульовано питання подачі роботодавцями звіту про зайнятість і працевлаштування осіб з інвалідністю, втратив чинність.

Таким чином, подання роботодавцями до Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю звіту про працевлаштування осіб з інвалідністю (форма № 10-ПОІ) вже не вимагається. Тобто, за 2022 рік подавати звіт не потрібно. Відповідну інформацію щодо створення робочих місць для осіб з інвалідністю, про зайнятість та працевлаштування осіб з інвалідністю, Фонд соціального захисту осіб з інвалідністю отримує від Пенсійного фонду України.

У постанові від 21.11.2022р. по справі №400/3957/21 Верховний Суд зазначив, що саме Держпраці та її територіальні органи уповноважені на проведення перевірок виконання суб`єктами господарювання нормативу робочих місць, призначених для працевлаштування осіб з інвалідністю, зокрема, за інформацією, що надається територіальним відділенням Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю від Пенсійного фонду України. За наслідками такої перевірки, у разі підтвердження невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю, у суб`єкта господарювання виникає обов`язок сплатити адміністративно-господарські санкції за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю.

Після затвердження постановою Кабінету Міністрів України №466 від 05.06.2019р. «Порядку перевірки підприємств, установ, організацій та фізичних осіб, що використовують найману працю» та внесення змін до статті 19 Закону №875-ХІІ Фонд захисту прав інвалідів не має права проводити перевірки роботодавців щодо: реєстрації у Фонді; подання звітів про зайнятість і працевлаштування інвалідів; виконання нормативу робочих місць, оскільки таких змін у законодавстві проводити такі перевірки уповноважені саме органи Держпраці.

У вказаній постанові Верховного Суду від 21.11.2022р. по справі №400/3957/21 колегія суддів зазначила, що сукупність допущених позивачем під час реалізації своїх функцій, як суб`єктом владних повноважень, порушень не забезпечили послідовність дій, спрямованих на забезпечення принципу законності, при цьому недотримання відповідачем виконання нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю не доведено позивачем належними доказами. Обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів передчасно, не маючи встановлених актом перевірки органами Держпраці доказів про недотримання відповідачем нормативу працевлаштування інвалідів, посилаючись лише на інформаційно-аналітичні бази даних, звернулося з позовом про стягнення адміністративно-господарських санкцій.

З огляду на вищезазначене колегія суддів наголошує, що в матеріалах справи відсутні докази на підтвердження того, що до або після формування розрахунку Сумське обласне відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю надало до територіального органу Держпраці вказану інформацію про порушення відповідачем законодавства щодо дотримання нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю, а також доказів того, що територіальним органом Держпраці була проведена перевірка, за результатами якої встановлено факт невиконання відповідачем нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю за 2022 рік.

Крім того , позивач вказує , що в зв`язку з військовими діями на території України та існуванням загрози для життя і здоров`я працівників у районах, де у ТОВ Зернова компанія України розташовані орендовані земельні ділянки, з 24.02.2022 повністю зупинилась економічна діяльності за видами Вирощування зернових культур (крім рису), бобових культур і насіння олійних культур код за КВЕД 01.11, Вирощування тютюну код за КВЕД 01.15, Післяурожайна діяльність код за КВЕД 01.63 для здійснення яких з вересня 2021 року по січень 2022 року саме і проводилось розширення чисельності та штату працівників. Починаючи з березня 2022 року в зв`язку з ситуацією, що склалася загалом по країні, ТОВ Зернова компанія України було змушене звільняти за власним бажанням штатних працівників та вносити зміни до штатного розпису в бік зменшення штатних одиниць в зв`язку з суттєвим скороченням фінансово-господарської діяльності та вимушеним скороченням витрат на утримання . Так, середньооблікова чисельність штатних працівників облікового складу за 2022 рік склала 10 осіб (копії табелів обліку використання робочого часу та інформаційних листів про мобілізацію працівників додаються), у т.ч. за місяцями: січень - 16 осіб (у т.ч. прийнята 1 особа); лютий - 17 осіб (у т.ч. прийнята 1 особа); березень -17 осіб (у т.ч. 31.03.2022 звільнені 6 осіб та мобілізована 1 особа); квітень - 11 осіб (у т.ч. мобілізована 1 особа); травень - 10 осіб (у т.ч. 16.05.2022 звільнена 1 особа та мобілізована 1 особа); червень - 9 осіб (у т.ч. 07.06.2022 звільнена 1 особа та мобілізовані 2 особи); липень - 9 осіб (у т.ч. мобілізовані 2 особи); серпень - 9 осіб (у т.ч. мобілізовані 2 особи); вересень - 9 осіб (у т.ч. мобілізовані 2 особи); жовтень - 9 осіб (у т.ч. мобілізовані 2 особи); листопад - 9 осіб (у т.ч. 30.11.2022 звільнені 3 особи та мобілізовані 2 особи); грудень - 6 осіб (у т.ч. мобілізовані 2 особи). Станом на 25.08.2023 штат ТОВ Зернова компанія України складає лише чотири особи, одна з яких мобілізована.

Колегія суддів зазначає, що нарахування адміністративно-господарських санкцій за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю є заходом впливу до правопорушника у сфері господарювання у зв`язку зі скоєнням правопорушення. Такі санкції не можуть застосовуватися у разі відсутності необхідної кількості працевлаштованих інвалідів, якщо при цьому суб`єкт господарювання вжив усіх передбачених Законом України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» заходів для працевлаштування останніх, тобто коли у його діях відсутній склад правопорушення.

Водночас, такі обставини можуть бути встановлені лише за наслідками проведення органами Держпраці планових або позапланових перевірок.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 73 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Згідно із ст. 74 КАС України суд не бере до уваги докази, які одержані з порушенням порядку, встановленого законом.

Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Сумське обласне відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю передчасно, не маючи встановлених актом перевірки Держпраці доказів про недотримання Товариства з обмеженою відповідальністю "Зернова компанія України" нормативу працевлаштування осіб з інвалідністю у 2022 році, звернулося з позовом про стягнення адміністративно-господарських санкцій.

На підставі викладеного у сукупності колегія суддів доходить висновку про необґрунтованість позовних вимог Сумського обласного відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю та відсутність підстав для їх задоволення.

Судом першої інстанції не було враховано вищенаведених обставин, що призвело до неправильного вирішення справи.

Інші доводи і заперечення сторін на висновки суду апеляційної інстанції не впливають.

Згідно з ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до ч.1 ст.6 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

Частиною 1 ст.9 КАС визначено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно зі ст.242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

При цьому, суд враховує положення Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (пункти 32-41), в якому, серед іншого, звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути обґрунтованими, зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов`язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення. При цьому, зазначений Висновок також акцентує увагу на тому, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.

Суд також враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану в пункті 58 рішення у справі "Серявін та інші проти України" (№ 4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain), серія A, 303-A, п. 29).

Відповідно до ст. 317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: 1) неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Згідно з ч.2 ст.317 КАС України неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню.

Наведені обставини є підставою для прийняття нового судового рішення про відмову у задоволенні позову , а підставити для закриття провадження у справі відсутні , тому апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню.

З огляду на вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції неправильно застосував норми матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, а тому апеляційну скаргу слід частково задовольнити. Рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню, з прийняттям нового рішення про відмову у задоволенні позову.

Судові витрати розподіляються на правилами ст.139 КАС України.

Враховуючи те, що справу розглянуто за правилами спрощеного позовного провадження, рішення суду апеляційної інстанції не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України, відповідно до вимог ст.327, ч.1 ст.329 КАС України.

Керуючись ст. ст. 242, 243, 250, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу задовольнити частково.

Рішення Сумського окружного адміністративного суду від 23.10.2023 по справі № 480/6702/23 скасувати.

Прийняти нове судове рішення , яким в задоволенні позову відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Сумського обласного відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю (код ЄДРПОУ 14004771) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Зернова компанія України" (код ЄДРПОУ 40619945) судовий збір за подання апеляційної скарги у розмірі 4026,00 грн.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України відповідно до вимог ст.327, ч.1 ст.329 КАС України.

Головуючий суддя (підпис)З.Г. Подобайло Судді(підпис) (підпис) Н.С. Бартош О.В. Присяжнюк