Справа № 2-10956/2010
З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
30 вересня 2010 року м. Краматорськ Краматорський міський суд Донецької області у складі:
головуючого судді Космачевської Т.В.,
при секретарі Вітрік О.О.,
розглянувши в відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного Фонду України в м. Краматорську про визнання бездіяльності неправомірною, зобов’язання нараховувати та виплатити підвищення до пенсії,-
В С Т А Н О В И В:
До Краматорського міського суду звернулась ОСОБА_1 до Управління Пенсійного Фонду України в м. Краматорську про визнання бездіяльності неправомірною, зобов’язання нараховувати та виплатити підвищення до пенсії, обґрунтовуючи свої вимоги тим, що згідно ст. 1 Закону України №2195-IV від 18.11.04. «Про соціальний захист дітей війни» вона має статус «дитина війни». У зв`язку з цим згідно цього Закону їй повинні з 1 січня 2006 року виплачувати підвищення до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком. Однак, ця доплата до пенсії у повному розмірі не проводилася. Замість 30% мінімальної пенсії за віком їй виплачували з 2008 року лише 47,00, 48,10, 48,20 та 49,80 грн. щомісячно. Позивачка просила визнати бездіяльність відповідача неправомірною та зобов’язати нарахувати та виплатити підвищення до пенсії як дитині війни з 1 січня 2007 року по липень 2010 року з урахуванням виплачених сум та стягнути судові витрати, і зобов’язання у подальшому виплачувати підвищення до пенсії відповідно діючого законодавства.
Позивачка ОСОБА_1 у судове засідання не з’явилась, але надала до суду заяву про розгляд справи в її відсутності, та зазначила, що свої позовні вимоги підтримує у повному обсязі.
Представник відповідача управління Пенсійного фонду України у м. Краматорську у судове засідання не з’явився по невідомій суду причині, про час розгляду справи був належним чином повідомлений. Повідомлень про причини відкладення розгляду справи від відповідача до суду не надходило.
Згідно з ст. 224 ЦПК України суд на підставі наявних в справі доказів вважає можливим ухвалити заочне рішення.
Суд, проаналізувавши зібрані в справі докази, вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.
Відповідно до Закону України «Про соціальний захист дітей війни» до дітей війни віднесені особи, які є громадянами України та яким на час закінчення Другої світової війни (2 вересня 1945 року) було менше 18 років.
Позивачка ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, віднесена до категорії дітей війни, знаходиться на обліку в УПФУ в м. Краматорську Донецької області та отримує пенсію за віком.
Відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», який набрав чинності з 01.01.2006 року, дітям війни пенсії або щомісячне грошове утримання чи державна соціальна допомоги, що виплачується замість пенсії, підвищується на 30% мінімальної пенсії за віком.
Відповідно до ст. 28 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» мінімальна пенсія за віком встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.
Відповідно до ст. 71 Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік» з метою приведення окремих норм законів у відповідність із цим законом, на 2007 рік зупинено дія ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».
Однак, 9 липня 2007 року рішенням Конституційного суду №6-рп/2007 визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними) положення, зокрема п. 12 ст. 71 Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік» №489-V від 19.12.2006 року.
Конституційний Суд України визначив, що положення Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік» не можуть скасовуватися чи змінюватися обсяги прав і обов`язків, пільг, компенсацій і гарантій громадян, передбачених іншими законами України, не можуть вноситися зміни, зупинятися дія чинних законів України, а також встановлюватися інше (додаткове) правове регулювання відносин, що є предметом інших законів України.
Таким чином, суд вважає, що вимоги позивачки підлягають задоволенню з 9 липня 2007 року (ухвалення рішення Конституційного Суду України від 9 липня 2007 року) по 31 грудня 2007 року, в частині нарахування підвищення до пенсії в розмірі 30% розміру мінімальної пенсії за віком, як дитині війни за 2007 рік.
Рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), положення ст. 67 розділу I пунктів 2-4, 6-8, 10-18 підпункту 7 пункту 19, пунктів 20-22, 24-34, пунктів 1-6, 8-12 пункту 35, пунктів 36-100 розділу II «Внесення змін до деяких законодавчих актів України» та пункту 3 розділу Ш «Прикінцеві положення» Закону України «Про державний бюджет України на 2008 рік» та про внесення змін до деяких законодавчих актів України», в п. 5 резолютивної частини якого визначено, що «Положення Закону України «Про державний бюджет України на 2008 рік та внесення змін до деяких законодавчих актів України», визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього рішення».
Відповідно до принципу дії нормативно-правового акту у часі, у зв`язку з прийняття нової редакції ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», редакція зазначеної статті, що існувала до 1 січня 2008 року втратила свою чинність, а на підставі рішення Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року втратила чинність нова редакція ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», внаслідок чого відновлена попередня редакція закону.
Таким чином, вимоги позивачки підлягають задоволенню за період з 22 травня 2008 року (ухвалення рішення Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року) по 31 грудня 2008 року, в частині нарахування підвищення до пенсії в розмірі 30% розміру мінімальної пенсії за віком, як дитині війни за 2008 рік.
Крім того, ст. 71 Закону України «Про державний бюджет України на 2009 рік» Кабінету Міністрів надано право у 2009 році встановлювати розміри соціальних виплат, які відповідно до законодавства визначаються залежно від розміру мінімальної заробітної плати, в абсолютних сумах у межах асигнувань, передбачених за відповідними програмами. Названа норма передбачає встановлення в абсолютних сумах розмірів лише тих виплат, вихідним критерієм розрахунку яких є мінімальної заробітної плати. Відповідно її дія не поширюється на спірні відносини, оскільки розмір зазначених соціальних виплат згідно із Законом України «Про соціальний захист дітей війни» залежить від розміру мінімальної пенсії за віком. Отже, нарахування та виплата у 2009 році дітям війни підвищення до пенсії або щомісячного грошового довічного утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, повинні здійснюватися відповідно до норм Закону України « Про соціальний захист дітей війни».
Відповідно до ст. 257 ЦПК України передбачено трирічний строк позовної давності. Оскільки позивачка звернулась до суду з позовом 2 вересня 2010 року, тому зобов’язувати відповідача здійснити перерахунок та виплату належних сум повинно з 2 вересня 2007 року.
Таким чином, суд вважає, що бездіяльність Управління Пенсійного Фонду України в м. Краматорську по ненарахуванню щомісячної надбавки позивачці, як дитині війни, за період з 2 вересня 2007 року по 31 грудня 2007 року, з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року, з 1 січня 2009 року по 31 грудня 2009 року, з 1 січня 2010 по 1 липня 2010 року, виходячи із розміру 30% мінімальної пенсії за віком, встановленої ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» є неправомірною.
На підставі вищенаведеного, суд вважає, що наявні всі підстави для часткового задоволення позову, зобов’язання відповідача нарахувати та виплатити позивачці соціальної державної допомоги як дитині війни у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком за період з 02.09.2007 по 31.12.2007 року, з 22.05.2008 по 31.12.2008, з 01.01.2009 по 31.12.2009 року, з 01.01.2010 року по 01.07.2010 року.
Що стосується вимоги про зобов’язання відповідача здійснювати у подальшому позивачу соціальної державної допомоги як дитині війни у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком відповідно Закону України «Про соціальний захист дітей війни», то суд вважає, що ця вимога не ґрунтується на законі і тому не підлягає задоволенню.
Крім того, відповідно до ст. 81, ч. 4 п. 5, 88 ЦПК України, з Державного бюджету України на користь позивачки необхідно стягнути сплачені нею витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у розмірі 37 грн., відповідно до пункту 34 ст. 4 Декрету КМУ «Про державне мито» з Державного бюджету України на користь позивачки необхідно стягнути сплачені нею судовий збір у розмірі 8,50 грн.
Керуючись ст. 3, 14, 81,88, 213,224ЦПК України, ст. 257 ЦК України, ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», -
В И Р І Ш И В:
Позовні вимоги ОСОБА_1 до Управління Пенсійного Фонду України в м. Краматорську про визнання бездіяльності неправомірною, зобов’язання нарахувати та виплатити підвищення до пенсії задовольнити частково.
Визнати неправомірною бездіяльність Управління пенсійного фонду України у м. Краматорську по не нарахуванню щомісячної надбавки позивачці, як дитині війни, за період з 2 вересня 2007 року по 31 грудня 2007 року, з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року, з 1 січня 2009 року по 31 грудня 2009 року, з 1 січня 2010 року по 1 липня 2010 року, виходячи із розміру 30% мінімальної пенсії за віком, відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».
Зобов’язати Управління пенсійного фонду України в м. Краматорську нарахувати та виплатити ОСОБА_1 підвищення до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, як дитині війни, з 2 вересня 2007 року по 31 грудня 2007 року, з 22 травня 2008 по 31 грудня 2008 року, з 1 січня 2009 року по 31 грудня 2009 року, з 1 січня 2010 року по 1 липня 2010 року, виходячи із розміру 30% мінімальної пенсії за віком, встановленої ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» з урахуванням встановленого законодавством прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність та виплачених сум.
Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 судові витрати - судовий збір в сумі 8,50 грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у сумі 37 грн.
В іншій частині позову відмовити.
Заочне рішення може бути переглянуте Краматорським міським судом за письмовою заявою відповідачів, яка може бути подана протягом десяти днів з дня отримання його копії.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в апеляційному порядку.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Суддя:
Рішення ухвалене в нарадчій кімнаті й надруковане в єдиному екземплярі.
Суддя:
Суд | Краматорський міський суд Донецької області |
Дата ухвалення рішення | 30.09.2010 |
Оприлюднено | 20.10.2010 |
Номер документу | 11664745 |
Судочинство | Цивільне |
Цивільне
Добропільський міськрайонний суд Донецької області
Діденко Сергій Олександрович
Цивільне
Краматорський міський суд Донецької області
Космачевська Тетяна Вікторівна
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні