Ухвала

від 22.01.2024 по справі 757/54258/23-к

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 січня 2024 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3

за участі секретаря ОСОБА_4

прокурора ОСОБА_5

представника власника ОСОБА_6

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Києві апеляційну скаргу представника АТ «АБ «Радабанк» ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 06 грудня 2023 року,

в с т а н о в и л а :

Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 06.12.2023 задоволено клопотання прокурора другого відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення управління нагляду за додержанням законів у сфері протидії організованій злочинності Департаменту нагляду за додержанням законів Національною поліцією України та органами, які ведуть боротьбу з організованою злочинністю, Офісу Генерального прокурора ОСОБА_5 та накладено арешт на тимчасово вилучене майно, яке вилучено в ході проведення обшуку 27.09.2023 у кримінальному провадженні № 42020000000002382 від 08.12.2020 за адресою: АДРЕСА_1, а саме: грошові кошти у сумі 15750 грн. (монети), 5370 фунтів стерлінгів, 33400 Євро, 532738 доларів США, 2 807 630 грн., 730 польських злотів, 58 209 доларів США, 44 660 Євро, 408 250 грн.

Не погоджуючись із зазначеною ухвалою, представник АТ «АБ «Радабанк» ОСОБА_6 подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати ухвалу слідчого судді та постановити нову ухвалу, якою відмовити у

---

Справа № 757/54258/23-к Слідчий суддя - ОСОБА_7

Апеляційне провадження № 11-сс/824/200/2024 Суддя-доповідач - ОСОБА_1

задоволенні клопотання прокурора, посилаючись на невідповідність відомостей, які внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань, фактичним обставинам, викладеним у клопотанні про арешт майна.

Зокрема, як убачається із витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань у кримінальному провадженні № 42020000000002382 від 08.12.2020, фабули кримінальних правопорушень, за якими здійснюється досудове розслідування, не містять жодної згадки про здійснення досудового розслідування щодо банківських установ, у тому числі АТ «АБ «Радабанк», що свідчить про протиправність дій органу досудового розслідування та неможливість використання вилученого майна як доказу у даному кримінальному провадженні.

Апелянт вказував на розбіжності між витягом з Єдиного реєстру досудових розслідувань у даному кримінальному провадженні, а також даними постанови від 26.09.2023 про внесення змін до складу групи слідчих та постанови від 11.12.2020 про визначення групи прокурорів у цьому кримінальному провадженні, що вказує на недотримання абз. 2 п.п. 1, 2 Розділу ІІ Положення про Єдиний реєстр досудових розслідувань, порядок його формування та ведення, затвердженого наказом Генерального прокурора від 17.08.2023 № 231.

Обставини, викладені у клопотанні слідчого, не відповідають фактичним обставинам кримінального провадження в частині правової кваліфікації, а докази долучені до клопотання прокурора є неналежними та недопустимими.

На думку апелянта, викладені у рапорті заступника начальника 3 відділу 1 управління ГУ «Д» ДЗНД Служби безпеки України ОСОБА_8 обставини відповідають ознакам кримінального правопорушення, передбаченого ст. 212 КК України, а досудове розслідування у даному кримінальному провадженні здійснюється за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 209, ч. 2 ст. 222, ч. 2 ст. 222-1, ч. 3 ст. 358 КК України.

При цьому, рапорт оперативного працівника не містить відомостей про причетність АТ «АБ «Радабанк» до обставин даного кримінального провадження, а необхідність проведення обшуку за адресою: АДРЕСА_1, обумовлена встановленням адрес обмінних пунктів валют та офісних приміщень, за якими здійснюється проведення фінансових операцій поза банківською системою України, без належної реєстрації та відповідних ліцензій, що не є притаманним будь-якій банківській установі. Також даний оперативний працівник, не будучи особою, наділеною відповідними повноваженнями, зробив висновок про те, що незаконні оборудки призводять до спричинення збитків на суму понад 5 млн. доларів США на день та близько 50 млн. доларів США на місяць.

Протокол допиту свідка ОСОБА_9 є неналежним та недопустимим доказом, оскільки останній є кадровим працівником Служби безпеки України та його показання є аналогічними до відомостей викладених у раніше зазначеному рапорті.

Ухвала слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 18.09.2023 про надання дозволу на проведення обшуку не відповідає вимогам ст. 370 КПК України в частині наведення мотивів та підстав її прийняття, а також не містить жодної згадки про АТ «АБ «Радабанк».

Слідчим суддею не надано належної оцінки протоколу обшуку від 27.09.2023, з якого убачається відсутність невідповідностей між сумою протиправно вилучених коштів та облікованих в фінансових документах банківської установи.

Апелянт вказував на те, що протокол огляду від 24.11.2023 не містить обґрунтування, які саме невідповідності виявлені слідчим на час проведення процесуальної дії щодо наявності відображених у фінансових документах установи та вилучених під час проведення обшуку сум грошових коштів та який нормативно-правовий зміст з питань регулювання банківської діяльності порушено уповноваженими службовими особами в частині заповнення графи про залишок грошових коштів станом на 28.09.2023, враховуючи те, що обшук проведено в цей же день в період часу з 12 год. 20 хв. по 19 год. 25 хв.

При цьому засвідчені у протоколі обшуку від 27.09.2023 та протоколі огляду від 24.11.2023 відомості свідчать про те, що органом досудового розслідування виявлено та вилучено грошові кошти банківської установи, які попередньо належним чином відображені у фінансових документах, у тому числі, книзі обліку готівки оборотної (операційної) каси і цінностей банку.

Постанови про визнання вилучених грошових коштів речовими доказами у даному кримінальному провадженні від 27.09.2023 та 24.11.2023 не містять належного обґрунтування відповідності цього майна критеріям речових доказів, визначених ст. 98 КПК України.

На переконання апелянта, у постанові слідчого від 24.11.2023 порушено презумпцію невинуватості, зокрема у частині стверджень про неможливість встановити законність перебування грошових коштів у приміщеннях АТ «АБ «Радабанк».

Представник власника майна звертав увагу на те, що ухвала слідчого судді від 06.10.2023, якою вперше накладено арешт на вилучені грошові кошти, постановлена на підставі дослідження постанови слідчого від 27.09.2023 про визнання майна речовими доказами.

Органом досудового розслідування не виконано ухвалу слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 13.11.2023 щодо повернення тимчасово вилученого майна.

Під час розгляду клопотання про арешт майна прокурором не надано пояснень щодо причин відкликань своїх попередніх клопотань від 17.11.2023 та 23.11.2023.

Стороною обвинувачення не наведено фактичних даних, які б вказували на допущені уповноваженими особами АТ «АБ «Радабанк» порушення вимог законодавства та не підтверджено причетність АТ «АБ «Радабанк» до вчинення будь-яких кримінальних правопорушень.

Підстави для застосування заходів забезпечення кримінального провадження щодо АТ «АБ «Радабанк», на думку представника власника майна, відсутні.

Заслухавши доповідь судді, вислухавши думку представник АТ «АБ «Радабанк» ОСОБА_6 , який підтримав подану апеляційну скаргу, думку прокурора ОСОБА_5 , який заперечував проти задоволення апеляційної скарги та просив ухвалу слідчого судді залишити без змін, дослідивши матеріали, які надійшли з суду першої інстанції, перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга представника АТ «АБ «Радабанк» ОСОБА_6 не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 404 КПК України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Як убачається із наданих до суду апеляційної інстанції матеріалів судового провадження, Головним слідчим управлінням Національної поліції України, за процесуального керівництва Офісу Генерального прокурора, здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42020000000002382 від 08.12.2020 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 209, ч. 2 ст. 222, ч. 2 ст. 222-1, ч. 3 ст. 358 КК України.

Згідно даних клопотання, до Головного слідчого управління Національної поліції України надійшла інформація співробітника 3 відділу 1 управління Головного управління «Д» Департаменту захисту національної державності Служби безпеки України, про те, що встановлено групу осіб, учасники якої з використанням ряду суб`єктів господарської діяльності вчиняють умисні дії, пов`язані з проведенням фінансових операцій, направлених на ухилення від сплати податків, що входять в систему оподаткування, введених у встановленому законом порядку, що призводить до фактичного ненадходження до бюджету коштів в особливо великих розмірах, та їх легалізації (відмивання).

У ході досудового розслідування встановлено, що учасниками протиправного фінансового механізму з метою прикриття незаконної діяльності створено та використовується ряд СПД, а саме: ТОВ «Азово-Чорноморська адміністративна компанія» (код 40578993), АТ «Будівельник» (код 23319496), АТ «ЗНВКІФ «Будівельник» (код 41061232), АТ «ЗНВКІФ «Чумацький шлях» (код 41061159), АТ «ЗНВКІФ «Експерт девелопмент» (код 43744509), АТ «ЗНВКІФ «Інтенсивник» (код 43263434), АТ «ЗНВКІФ «Туманний альбіон» (код 43336895), АТ «ЗНВКІФ «Локомотив» (код 43745634), АТ «ЗНВКІФ «Танаїс» (код 43644822), АТ «ЗНВКІФ «Олімп» (код 43407174), ТОВ «Азово-Чорноморська фін компанія» (код 36816989), ТОВ «Азово-Чорноморська фідуціарна компанія» (код 42995138), ТОВ «Азово-Чорноморська інвестиційна компанія» (код 23915446), ТОВ «Азово-Чорноморська фінансово-будівельна компанія» (код 43003853), ТОВ «Азово-Чорноморська фінансова компанія» (код 33674819), ТОВ «Міжрегіональна технічна компанія» (код 41546810), ТОВ «Машинобудівний завод» (код 41744204), ТОВ «Слобожанська мануфактура» (код 41744162), ТОВ «Регіональна технічна компанія» (код 41258878), ТОВ «Олкор» (код 40817936), ТОВ «Регіональна фінансово-будівельна компанія» (код 23920921), ТОВ «Українська міжрегіональна фінансова компанія» (код 31634491).

Так, після реєстрації вказаних юридичних осіб, учасниками організованої групи до Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку подано ряд документів, до яких внесено завідомо недостовірні відомості щодо діяльності юридичних осіб, що стало підставою для незаконної емісії цінних паперів.

У подальшому, учасниками незаконної діяльності, з використанням підконтрольних юридичних осіб, здійснено «штучне» завищення вартості цінних паперів на неорганізованому ринку.

Після цього, вказані цінні папери емітентів використовувались під час укладання договорів (зокрема, купівлі-продажу майнових прав тощо) з фізичними особами, які мають намір інвестувати в об`єкти нерухомості забудовників м. Харкова, а саме: ПрАТ «Трест житлобуд-1» (код 01270285), ТОВ «Житлобуд-2» (код 01270351), ТОВ «Харківський регіональний фонд фінансування будівництва» (код 34017001), ТОВ «Жилстрой-3» (код 41095099) та інші. Вказані СПД здійснюють будівництво житлових та нежитлових об`єктів на замовлення структурних підрозділів Харківської міської ради.

Отримані безготівкові грошові кошти спрямовуються на їх легалізацію (відмивання) через т.зв. групу «21 Вік», організаторами якої є ОСОБА_10 та ОСОБА_11 , які у змові з невстановленими службовими особами банківських та фінансових установ, а також зі службовими особами ДПС України організували протиправний фінансовий механізм, а саме реєстрацію на підставних осіб комерційних структур з метою надходження на відкриті рахунки в низці банківських установ безготівкових грошових коштів від вітчизняних та іноземних суб`єктів господарювання в особливо великих розмірах, в тому числі, які фінансуються з державного бюджету України. В подальшому, шляхом здійснення незаконних фінансових операцій, грошові кошти переводяться у готівку та розподіляються між усіма учасниками протиправної оборудки.

Як зазначено в клопотанні, ОСОБА_10 та ОСОБА_11 залучили до злочинної схеми і інших осіб, які за вказівкою останніх здійснюють проведення фінансових операцій поза банківською системою України, без належної реєстрації та відповідних ліцензій, а саме: обготівковування грошових коштів, одержаних з тіньового сектору економіки шляхом отримання/відправлення грошових переказів в Україну/за кордон, конвертація валютних коштів (долари США, Євро, російський рубль), купівля/продаж електронних цифрових активів, т.зв. «перестановок» грошових коштів в межах України та за кордон. Основні клієнти з «перестановок» позначаються членами злочинного угрупування - як назви тварин (наприклад «собаки», «скунси», «барсуки» тощо).

Також органом досудового розслідування отримано інформацію щодо організації протиправних фінансових операцій, а саме грошових переказів російських рублів з підконтрольних т.зв. групі «21 Вік» онлайн обмінників в міста рф, а також проведення фінансових операцій з готівковим російським рублем у м. Харків. Вказані дії можливо вчиняються в інтересах спецслужб рф для фінансування агентурного апарату країни - агресора на території України.

Крім того, встановлено, що так звана група «21 Вік» здійснює свою протиправну діяльність за сприяння третіх осіб, які надають останнім вказівки щодо необхідності прийому, видачі, та прихованого перевезення грошових коштів через підконтрольних перевізників та партнерську мережу обмінників.

Також, досудовим розслідуванням встановлено, що протиправний механізм функціонує шляхом реалізації за участю власників обмінників так званих «перестановок» або непрямих переказів, коли при фактичному обміні грошових коштів на віртуальні активи, проводяться «р2р» перекази (перекази особа-особі) на українську карту (замовнику послуги надаються реквізити картки, емітованої українським банком), а переказ віртуальних активів здійснюється з електронного гаманця обмінника на електронний гаманець замовника і в зворотному напрямку. Крім того, так званою групою «21Вік» на території України організовано незаконну діяльність ряду підконтрольних інтернет ресурсів, яка направлена на надання послуг з обміну (легалізації) віртуальних активів (криптовалюти), електронних грошей на фіатні кошти з використанням заборонених платіжних систем без відповідних дозволів Національного банку України і без відображення вказаних операцій в бухгалтерському та податковому обліках.

Водночас, в ході досудового розслідування встановлено, що ОСОБА_10 організовано будівельний бізнес у м. Харків з метою прикриття та легалізації грошових коштів отриманих злочинним шляхом через підконтрольні ОСОБА_10 підприємства, які також задіянні у протиправній схемі, зокрема: ПФ «Імпульс» (код ЄДРПОУ 24274067, Зміїв), ТОВ «Анта» (код ЄДРПОУ 32870760, Харків), ТОВ «Гірка 1» (код ЄДРПОУ 33479415, Харків), ПП «Вереск 2007» (код ЄДРПОУ 35477928, Харків), ПП «Лайфа» (код ЄДРПОУ 37190149, Чутове), ПП «Меридіан- Схід» (код ЄДРПОУ 41241398, Харків), ТОВ «Трансфер Кар» (код ЄДРПОУ 42395011, Харків), ТОВ «Інвестбуд-2019» (код ЄДРПОУ 43017913, Харків), ТОВ «Туркіш Девелопмент» (код ЄДРПОУ 43376487, Харків), ТОВ «Ліфт Сістем» (код ЄДРПОУ 43751632, Харків), ТОВ «Харківенергомонтаж-2021» (код ЄДРПОУ 43953518, Харків), ТОВ «ЖК Саржин ЯР» (код ЄДРПОУ 43959106, Харків), ТОВ «Атлант Стройбуд» (код ЄДРПОУ 44034966, Харків), ТОВ «Харківтеплозбут» (код ЄДРПОУ 44088550, Харків), ТОВ «Харківенергозбут-2021» (код ЄДРПОУ 44123390, Харків), ТОВ «Індіго Фінанс» (код ЄДРПОУ 39854964), ТОВ «Імідж Груп» (код ЄДРПОУ 40048069), ТОВ «Баліал» (код ЄДРПОУ 39958176) та інші.

За отриманою інформацією, незаконні операції в день складають понад 5 млн. доларів США та близько 50 млн. доларів США у місяць.

Також, встановлено, що ОСОБА_10 та ОСОБА_11 для проведення незаконних фінансових операцій залучили пункти обміну валют ТОВ «ФК «Тайгер Інвест» (ЄДРПОУ 43152640), ТОВ «ФК «Октава Фінанс» (ЄДРПОУ 39628794), ПрАТ «Українська фінансова група» (ЄДРПОУ 14285934), ТОВ «ФК «Компанія Ліберті фінанс» (ЄДРПОУ 39806926), ТОВ «Преміум фінанс» (ЄДРПОУ 39727881), ТОВ «ФК «Магнат» (ЄДРПОУ 39307260), ТОВ «ФК «Центрофінанс» (ЄДРПОУ 38741271), ТОВ «ІНОМЕ ГРУП» (ЄДРПОУ 39260233), ПрАТ «Українська фінансова група у м. Львів» (ЄДРПОУ 25262675) та інших компаній.

Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 18.09.2023 надано дозвіл на проведення обшуку за місцем здійснення незаконної діяльності ОСОБА_10 та ОСОБА_11 , а саме в офісних приміщеннях за адресою: АДРЕСА_1 , які належать ОСОБА_12 (РНОКПП НОМЕР_1 ).

Згідно даних протоколу обшуку від 27.09.2023, складеного старшим слідчим слідчого управління Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області ОСОБА_13 , цього ж дня проведено обшук офісних приміщень за адресою: АДРЕСА_1 , в ході якого виявлено та вилучено майно, у тому числі грошові кошти у сумі 15750 грн. (монети), 5370 фунтів стерлінгів, 33400 Євро, 532738 доларів США, 2 807 630 грн., 730 польських злотів, 58 209 доларів США, 44 660 Євро, 408 250 грн.

Постановами слідчого Головного слідчого управління Національної поліції України ОСОБА_14 від 27.09.2023 та 24.11.2023 грошові кошти, вилучені в ході проведення обшуку 27.09.2023 за адресою: АДРЕСА_1 , а саме: 15750 грн. (монети), 5370 фунтів стерлінгів, 33400 Євро, 532738 доларів США, 2 807 630 грн., 730 польських злотів, 58 209 доларів США, 44 660 Євро, 408 250 грн., визнано речовими доказами у кримінальному провадженні № 42020000000002382 від 08.12.2020.

Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 06.12.2023 накладено арешт на тимчасово вилучене майно, яке вилучено в ході проведення обшуку 27.09.2023 у кримінальному провадженні № 42020000000002382 від 08.12.2020 за адресою АДРЕСА_1 , а саме: грошові кошти у сумі 15750 грн. (монети), 5370 фунтів стерлінгів, 33400 Євро, 532738 доларів США, 2 807 630 грн., 730 польських злотів, 58 209 доларів США, 44 660 Євро, 408 250 грн.

Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 13.11.2023 скасовано арешт, накладений ухвалою слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 06.12.2023.

27.11.2023 прокурор другого відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення управління нагляду за додержанням законів у сфері протидії організованій злочинності Департаменту нагляду за додержанням законів Національною поліцією України та органами, які ведуть боротьбу з організованою злочинністю, Офісу Генерального прокурора ОСОБА_5 звернувся до Печерського районного суду міста Києва із клопотанням про арешт майна, в якому просив накласти арешт на тимчасово вилучене майно, яке вилучено в ході проведення обшуку 27.09.2023 за адресою: АДРЕСА_1, а саме: грошові кошти у сумі 15750 грн. (монети), 5370 фунтів стерлінгів, 33400 Євро, 532738 доларів США, 2 807 630 грн., 730 польських злотів, 58 209 доларів США, 44 660 Євро, 408 250 грн.

Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 06.12.2023 задоволено клопотання прокурора та накладено арешт на тимчасово вилучене майно, яке вилучено в ході проведення обшуку 27.09.2023 за адресою: АДРЕСА_1, а саме: грошові кошти у сумі 15750 грн. (монети), 5370 фунтів стерлінгів, 33400 Євро, 532738 доларів США, 2 807 630 грн., 730 польських злотів, 58 209 доларів США, 44 660 Євро, 408 250 грн.

З такими висновками слідчого судді погоджується і колегія суддів апеляційної інстанції.

При застосуванні заходів забезпечення кримінального провадження слідчий суддя повинен діяти у відповідності до вимог КПК України та судовою процедурою гарантувати дотримання прав, свобод та законних інтересів осіб, а також умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.

Зокрема, при вирішенні питання про арешт майна для прийняття законного та справедливого рішення слідчий суддя, згідно ст. ст. 94, 132, 173 КПК України, повинен врахувати правову підставу для арешту майна, можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні або застосування щодо нього конфіскації, в тому числі і спеціальної, наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, а також наслідки арешту майна для підозрюваного, третіх осіб.

Згідно усталеної практики Європейського Суду з прав людини в контексті вищевказаних положень, володіння майном повинно бути законним (див. рішення у справі «Іатрідіс проти Греції» [ВП], заява N 31107/96, п. 58, ECHR 1999-II). Вимога щодо законності у розумінні Конвенції вимагає дотримання відповідних положень національного законодавства та відповідності принципові верховенства права, що включає свободу від свавілля (див. рішення у справі «Антріш проти Франції», від 22 вересня 1994 року, Series А N 296-А, п. 42, та «Кушоглу проти Болгарії», заява N 48191/99, пп. 49 - 62, від 10 травня 2007 року). Будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити «справедливий баланс» між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідність досягнення такого балансу відображена в цілому в структурі статті 1 Першого протоколу. Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар (див., серед інших джерел, рішення від 23 вересня 1982 року у справі «Спорронг та Льонрот проти Швеції», пп. 69 і 73, Series A N 52). Іншими словами, має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, яку прагнуть досягти (див., наприклад, рішення від 21 лютого 1986 року у справі «Джеймс та інші проти Сполученого Королівства», n. 50, Series A N 98).

У кожному конкретному кримінальному провадженні слідчий суддя, застосовуючи вид обтяження, в даному випадку арешт майна, має неухильно дотримуватись вимог закону. При накладенні арешту на майно слідчий суддя має обов`язково переконатися в наявності доказів на підтвердження вчинення кримінального правопорушення. При цьому, закон не вимагає аби вони були повними та достатніми на цій стадії кримінального провадження, однак вони мають бути такими, щоб слідчий суддя був впевнений у тому, що дані докази можуть дати підстави для пред`явлення обґрунтованої підозри у вчиненні того чи іншого злочину. Крім того, наявність доказів у кримінальному провадженні має давати слідчому судді впевненість в тому, що в даному кримінальному провадженні необхідно накласти вид обмеження з метою уникнення негативних наслідків.

Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Згідно ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

За правилами ч. 3 ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому пунктом 1 ч. 2 цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України.

Відповідно до ст. 98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддями вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Під час апеляційного розгляду колегією суддів встановлено, що зазначені вимоги слідчим суддею дотримані належним чином.

Як встановлено під час апеляційного розгляду, слідчий суддя обґрунтовано, у відповідності до вимог ст.ст. 131-132, 170-173 КПК України, задовольнив клопотання прокурора про накладення арешту на грошові кошти, вилучені в ході проведення обшуку 27.09.2023 за адресою: АДРЕСА_1 , а саме: 15750 грн. (монети), 5370 фунтів стерлінгів, 33400 Євро, 532738 доларів США, 2 807 630 грн., 730 польських злотів, 58 209 доларів США, 44 660 Євро, 408 250 грн., з тих підстав, що вказане майно у встановленому законом порядку визнане речовими доказами у межах кримінального провадження № 42020000000002382 від 08.12.2020, та відповідає критеріям, передбаченим ст. 98 КПК України.

З огляду на наведене та враховуючи, що слідчим суддею першої інстанції ретельно перевірено майно, на яке прокурор просив накласти арешт і його відношення до матеріалів кримінального провадження, колегія суддів вважає, що слідчий суддя дійшов правильного висновку про наявність правових підстав для задоволення клопотання прокурора та накладення арешту на вилучені грошові кошти з метою їх збереження як речових доказів, оскільки у даному кримінальному провадженні є всі підстави вважати, що вказане майно може бути відчужене.

Таким чином, колегія суддів вважає, що слідчий суддя обґрунтовано, у відповідності до вимог ст. ст. 132, 170 - 173 КПК України, наклав арешт на грошові кошти, вилучені в ході проведення обшуку 27.09.2023 за адресою: АДРЕСА_2 , з метою їх збереження як речових доказів, врахувавши і наслідки від вжиття такого заходу забезпечення кримінального провадження для інших осіб та забезпечивши своїм рішенням розумність і співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження.

Колегія суддів звертає увагу, що слідчий суддя на даному етапі провадження не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, не вправі оцінювати докази з точки зору їх належності і допустимості, достатності та взаємозв`язку, а лише зобов`язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, чи існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення, яка може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження.

У відповідності до змісту ст. 368 КПК України, питання щодо наявності чи відсутності складу кримінального правопорушення в діянні, правильності кваліфікації дій та винуватості особи в його вчиненні, а також оцінка належності та допустимості доказів вирішуються судом під час ухваленні вироку, тобто на стадії судового провадження.

З урахуванням наведеного, посилання апелянта на невідповідність відомостей, які внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань, фактичним обставинам, викладеним у клопотанні прокурора, невірну кваліфікацію кримінальних правопорушень, які розслідуються у даному кримінальному провадженні, а також посилання представника власника майна на неналежність та недопустимість долучених до клопотання прокурора доказів, зокрема рапорту заступника начальника 3 відділу 1 управління ГУ «Д» ДЗНД Служби безпеки України ОСОБА_8 та протоколу допиту свідка ОСОБА_9 , є передчасними.

Сукупність долучених до клопотання прокурора матеріалів та викладені у клопотанні обставини на даному етапі досудового розслідування є достатніми для застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження, як арешт майна, а питання наявності події та складу кримінального правопорушення підлягає вирішенню під час судового розгляду справи по суті.

Викладені в апеляційній скарзі доводи про недоведеність відповідності вилучених за адресою: АДРЕСА_1 , грошових коштів ознакам речових доказів, а також необхідності арешту зазначених грошових коштів, є безпідставними, оскільки встановлені прокурором фактичні обставини кримінальних правопорушень у даному кримінальному провадженні, містять сукупність підстав та розумних підозр вважати, що вказані грошові кошти можуть бути предметом кримінальних правопорушень, набутими кримінально протиправним шляхом або отриманими внаслідок вчинення кримінальних правопорушень, а отже відповідають ознакам речових доказів, зазначеним в ст. 98 КПК України, що згідно ч. 3 ст. 173 КПК України дає підстави для їх арешту як речового доказу з метою збереження.

Підстави вважати постанови слідчого Головного слідчого управління Національної поліції України ОСОБА_14 від 27.09.2023 та 24.11.2023 про визнання грошових коштів, вилучених в ході проведення обшуку 27.09.2023 за адресою: м. Дніпро, вул. Магдебурського права, буд. 1, речовими доказами у кримінальному провадженні № 42020000000002382 від 08.12.2020, такими, що не відповідають вимогам ст. 110 КПК України, у колегії суддів відсутні, а тому доводи апелянта у цій частині є безпідставними.

Доводи апеляційної скарги про відсутність даних щодо здійснення досудового розслідування щодо банківських установ, у тому числі АТ «АБ «Радабанк», на даному етапі досудового розслідування не впливають на правильність висновків слідчого судді, оскільки з огляду на положення КПК України, майно, яке має ознаки речового доказу, повинно вилучатися та арештовуватися незалежно від того, хто є його власником, у кого і де воно знаходиться, незалежно від того чи належить воно підозрюваному чи іншій зацікавленій особі, оскільки в протилежному випадку не будуть досягнуті цілі застосування цього заходу - запобігання можливості протиправного впливу (відчуження, знищення, приховання) на певне майно, що, як наслідок, перешкодить встановленню істини у кримінальному провадженні.

Арешт майна з підстав, передбачених п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України, по суті являє собою форму забезпечення доказів і є самостійною правовою підставою для арешту майна, не вимагає обов`язкового оголошення підозри у кримінальному провадженні і не пов`язує особу підозрюваного з можливістю арешту такого майна.

Незастосування в даному випадку заходу забезпечення кримінального провадження може призвести до знищення доказів у провадженні і таким чином позбавить реалізацію мети досудового розслідування та дотримання завдання арешту майна, передбаченого ч. 1 ст. 170 КПК України.

Посилання представника власника майна на те, що ухвала слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 18.09.2023 про надання дозволу на проведення обшуку не відповідає вимогам ст. 370 КПК України, в частині наведення мотивів та підстав її прийняття, а також відсутність у зазначеній ухвалі згадки про АТ «АБ «Радабанк», не є підставою для скасування ухвали слідчого судді про накладення арешту. Такі доводи апелянта зводяться до незгоди із ухвалою слідчого судді про надання дозволу на проведення обшуку, яка не є предметом даного апеляційного розгляду, та не підлягає окремому апеляційному скарженню. Заперечення проти такої ухвали може бути включене до апеляційної скарги на остаточне судове рішення, передбачене ч. 1 ст. 392 КПКУкраїни.

Доводи представника власника майна про те, що ухвала слідчого судді Печерського районного судді міста Києва від 06.10.2023, якою вперше накладено арешт на вилучені грошові кошти, постановлена на підставі дослідження постанови слідчого від 27.09.2023 про визнання майна речовими доказами, а також про те, що арешт, накладений зазначеною ухвалою, скасовано ухвалою слідчого судді Печерського районного судді міста Києва від 13.11.2023, однак вказану ухвалу не було виконано органом досудового розслідування, не впливають на правильність висновків суду, оскільки вказані ухвали не є предметом даного судового розгляду.

Колегія суддів звертає увагу, що предметом апеляційного оскарження є ухвала слідчого судді, яка переглядається, виходячи з тих обставин кримінального провадження, які існували на день її постановлення, та судом апеляційної інстанції перевіряється законність ухвали слідчого судді, постановленої в межах клопотання, поданого прокурором до суду першої інстанції.

Колегією судів не встановлено порушень слідчим суддею положень ст.ст. 170, 172-173 КПК України, які б слугували підставою для її скасування. Ухвала слідчого судді відповідає вимогам ч. 5 ст. 173, 372 КПК України, та містить у собі підстави та мотиви прийнятого рішення.

Інші зазначені в апеляційній скарзі доводи не можуть бути безумовними підставами для скасування ухвали слідчого судді.

Істотних порушень вимог КПК України, які б давали підстави для скасування ухвали слідчого судді, колегією не встановлено.

З урахуванням викладеного, колегія суддів вважає, що слідчим суддею рішення прийнято у відповідності до вимог закону, слідчий суддя при розгляді клопотання з`ясував всі обставини, з якими закон пов`язує можливість накладення арешту на майно, а тому ухвалу слідчого судді необхідно залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Ураховуючи вищевикладене та керуючись ст. ст. 170, 171, 173, 376, 407, 418, 422 КПК України, колегія суддів,

п о с т а н о в и л а:

Апеляційну скаргу представника АТ «АБ «Радабанк» ОСОБА_6 залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 06 грудня 2023 року, - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню не підлягає.

Судді:

---

---

---

ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3