Постанова

від 30.01.2024 по справі 320/13076/21

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 320/13076/21 Суддя (судді) суду 1-ї інстанції:

Балаклицький А. І.

ПОСТАНОВА

Іменем України

30 січня 2024 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

судді-доповідача Сорочка Є.О.,

суддів Єгорової Н.М.,

Коротких А.Ю.,

розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Приватного підприємства «Контраст» на рішення Київського окружного адміністративного суду від 02 жовтня 2023 року у справі за адміністративним позовом Приватного підприємства «Контраст» до Головного управління Державної податкової служби у Черкаській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

Приватне підприємство «Контраст» звернулося до Київського окружного адміністративного суду із позовом до Головного управління Державної податкової служби у Черкаській області, в якому просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 21.05.2021 №4202/21000901.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що прийняте податкове повідомлення-рішення є протиправним, оскільки на позивача вчетверте накладено штраф за одне й теж саме правопорушення. Наголосив, що позивач неодноразово звертався до відповідача із заявою для отримання ліцензії на право оптової або роздрібної торгівлі пальним, однак отримує відмови від відповідача.

Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 02 жовтня 2023 року у задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись з судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі. Апеляційну скаргу обґрунтовано тим, що рішення суду першої інстанції прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, без повного з`ясування усіх фактичних обставин у справі. Апелянт вказує, що вчинив усі залежні від нього дії спрямовані своєчасне отримання ліцензії, однак саме бездіяльність органів місцевого самоврядування, які не видавали підприємству договір оренди земельної ділянки, на якій розташована автозаправна станція, призвела до виникнення ситуації, в якій позивач діяв без ліцензії. Зазначає, що накладення на позивача вчетверте штрафу за одне й теж саме правопорушення суперечить Конституції України.

Відповідачем подано відзив на апеляційну скаргу в якому зазначено про безпідставність доводів апеляційної скарги, відсутність підстав для її задоволення та відсутність підстав для скасування рішення суду першої інстанції.

Згідно п.3 ч.1 ст.311 КАС України справу розглянуто в порядку письмового провадження.

Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи та дослідивши докази, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Так, судом першої інстанції встановлено і підтверджується матеріалами справи, що у період з 31.03.2021, тривалістю 10 діб, працівниками Головного управління ДПС у Черкаській області на підставі наказу від 30.03.2021 №542-п та за наявності направлень на перевірку, які вручено під підпис уповноваженим особам платника, була здійснена фактична перевірка з питань дотримання вимог законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) за місцями фактичного провадження діяльності ПП «Контраст», а саме: Черкаська область, Золотоніський район, с. Піщане, 101 кілометр автодороги Бориспіль-Дніпро-Запоріжжя за період діяльності з 23.06.2020 по 09.04.2021.

За результатами проведеної перевірки було складено акт про результати фактичної перевірки №2665/23-00-09-0112/13706055 від 12.04.2021, яким встановлено, що ПП «КОНТРАСТ» здійснювало свою діяльність, а саме роздрібну торгівлю пальним за адресою фактичного провадження діяльності без відповідної ліцензії.

31.03.2021 о 09-11 год. на АЗС, яка розташована за адресою Черкаська область, Золотоніський район, с. Піщане, 101 кілометр автодороги Бориспіль-Дніпро-Запоріжжя встановлено факт продажу 7,5 л. бензину по ціні 27,20 грн. за 1 л. на загальну суму 200,00 грн. Оператор ОСОБА_1 отримав готівкові кошти для заправки автомобіля, провів розрахункову операцію з продажу дизельного палива через фіскальний РРО, роздрукував фіскальний чек та видав його, що підтверджує виконання розрахункової операції.

Під час проведення перевірки встановлено, що відповідно до баз даних ДПС України АС «Податковий блок» («Виторги РРО» та «Чеки РРО») та фіскальних звітних чеків РР за адресою: Черкаська область, Золотоніський район, с. Піщане, 101 кілометр авто/дороги Бориспіль-Дніпро - Запоріжжя, встановлено факти роздрібної торгівлі пальним без наявності ліцензії з 23.06.2020 по 09.04.2021 через РРО.

За результатами виявлених порушень, Головним управлінням ДПС у Черкаській області складено податкове повідомлення-рішення №4202/210009901 від 21.05.2021 на суму 250 000,00 грн.

Позивач не погоджуючись із вказаним податковим повідомленням-рішенням, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Суд першої інстанції, відмовляючи у задоволенні позову, дійшов висновку, що з лютого 2020 року позивач достеменно знав про порушення ним вимог законодавства при здійсненні торгівлі пальним без фактичного отримання ліцензії, однак продовжував здійснювати свою господарську діяльність із реалізації пального, що суперечить вимогам Закону №481/95-ВР та є підставою для застосування штрафних санкцій.

Колегія суддів суду апеляційної інстанції при прийнятті цієї постанови виходить з такого.

Основні засади державної політики щодо регулювання виробництва, експорту, імпорту, оптової і роздрібної торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим та зерновим дистилятом, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, спиртом-сирцем виноградним, спиртом-сирцем плодовим, біоетанолом, алкогольними напоями, тютюновими виробами та пальним, забезпечення їх високої якості та захисту здоров`я громадян, а також посилення боротьби з незаконним виробництвом та обігом алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального на території України, регламентовані Законом України від 19.12.1995 №481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» (далі - Закон №481/95-ВР).

Статтею 1 Закону №481/95-ВР серед іншого надано визначення наступним поняттям: ліцензія (спеціальний дозвіл) - це документ державного зразка, який засвідчує право суб`єкта господарювання (у тому числі іноземного суб`єкта господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) на провадження одного із зазначених у цьому Законі видів діяльності протягом визначеного строку; роздрібна торгівля - це діяльність по продажу товарів безпосередньо громадянам та іншим кінцевим споживачам для їх особистого некомерційного використання незалежно від форми розрахунків, у тому числі на розлив у ресторанах, кафе, барах, інших суб`єктах господарювання (у тому числі іноземних суб`єктах господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) громадського харчування.

Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо покращення адміністрування та перегляду ставок окремих податків і зборів» від 23 листопада 2018 року № 2628-VІІІ (далі - Закон №2628-VІІІ) внесені зміни до Закону №481/95-ВР, зокрема частину двадцяту статті 15 викладено у такій редакції: «Роздрібна торгівля алкогольними напоями (крім столових вин) або тютюновими виробами або пальним може здійснюватися суб`єктами господарювання (у тому числі іноземними суб`єктами господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) всіх форм власності, у тому числі їх виробниками, за наявності у них ліцензій на роздрібну торгівлю».

Згідно з Прикінцевими та перехідними положеннями Закону №2628-VІІІ останній набирає чинності з 1 січня 2019 року, крім, зокрема, підпункту 6 (щодо змін до Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів»), підпункту 17 (щодо змін до Закону України «Про ліцензування видів господарської діяльності») пункту 2 розділу II цього Закону, що набирають чинності з 1 липня 2019 року.

Одночасно Законом №2628-VІІІ доповнено частину другу статті 17 Закону №481/95-ВР, за якою до суб`єктів господарювання (у тому числі іноземних суб`єктів господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів у разі роздрібної торгівлі пальним без наявності ліцензії - 250000 гривень.

Відповідно до статті 15 Закону №481 із змінами, внесеними Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо покращення адміністрування та перегляду ставок окремих податків і зборів» від 23 листопада 2018 року 2628-VІІІ, роздрібна торгівля алкогольними напоями (крім столових вин) або тютюновими виробами або пальним може здійснюватися суб`єктами господарювання (у тому числі іноземними суб`єктами господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) всіх форм власності, у тому числі їх виробниками, за наявності у них ліцензій на роздрібну торгівлю.

Суб`єкти господарювання (у тому числі іноземні суб`єкти господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) отримують ліцензію на право роздрібної торгівлі пальним на кожне місце роздрібної торгівлі пальним. Ліцензія видається за заявою суб`єкта господарювання (у тому числі іноземного суб`єкта господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво), до якої додається документ, що підтверджує внесення річної плати за ліцензію.

Ліцензія або рішення про відмову в її видачі видається заявнику не пізніше 10 календарних днів (щодо пального - не пізніше 20 календарних днів) з дня одержання зазначених у цьому Законі документів. У рішенні про відмову у видачі ліцензії повинна бути вказана підстава для відмови з посиланням на відповідні норми законодавства.

Суспільні відносини у сфері ліцензування видів господарської діяльності, виключний перелік видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню, уніфікований порядок їх ліцензування, нагляд і контроль у сфері ліцензування, відповідальність за порушення законодавства у сфері ліцензування видів господарської діяльності регулює (встановлює, визначає) Закон України «Про ліцензування видів господарської діяльності» від 2 березня 2015 року № 222-VIII (далі - Закон №222-VIII).

Відповідно до пункту 7 частини першої статті 7 Закону №222-VIII (в редакції з 01 липня 2019 року), ліцензуванню підлягають такі види господарської діяльності, як, зокрема, виробництво і торгівля пальним, яка ліцензується відповідно до Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального».

Частиною першою статті 8 Закону №222-VIII (в редакції на 1 липня 2019 року) у разі запровадження ліцензування нового виду господарської діяльності або нової частини виду господарської діяльності, що підлягає ліцензуванню, ліцензійні умови провадження нового виду господарської діяльності або нової частини виду господарської діяльності, що підлягає ліцензуванню, набирають чинності у строк, необхідний для приведення суб`єктом господарювання своєї діяльності у відповідність із вимогами ліцензійних умов, але не менш як через два місяці з дня їх прийняття.

Згідно з абзацом четвертим пункту 4 частини першої статті 3 Закону №222-VIII у разі внесення змін до нормативно-правових актів у сфері ліцензування, передбачається достатній для реалізації цих змін строк, але не менш як два місяці.

Частиною другою статті 20 Закону №222-VIII встановлено, що у разі відсутності ліцензійних умов провадження відповідного виду господарської діяльності, що підлягає ліцензуванню відповідно до закону, відповідальність за провадження такої господарської діяльності без ліцензії не застосовується.

Згідно з підпунктом 27 пункту 4 Положення про Державну податкову службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06 березня 2019 року №227 Державна податкова служба України відповідно до покладених на неї завдань здійснює ліцензування діяльності суб`єктів господарювання з виробництва пального, з оптової, роздрібної торгівлі та зберігання пального і контроль за таким виробництвом. ДПС здійснює повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку її територіальні органи.

Відповідно до постанови Кабінету міністрів України від 19 червня 2019 року №545 «Про затвердження Порядку ведення Єдиного державного реєстру суб`єктів господарювання, які отримали ліцензії на право виробництва, зберігання, оптової та роздрібної торгівлі пальним, та місць виробництва, зберігання, оптової та роздрібної торгівлі пальним і внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України» територіальні органи ДФС визначено органом ліцензування господарської діяльності з роздрібної торгівлі пальним, зберігання пального. Вказана постанова набрала чинності 01 липня 2019 року.

З аналізу зазначених вище правових положень вбачається, що з 01.07.2019 набрали чинності норми Закону №481/95-ВР щодо ліцензування роздрібної торгівлі пальним, тому з цієї дати роздрібна торгівля пальним здійснюються суб`єктами господарювання всіх форм власності за лише наявності ліцензії.

При цьому, у разі роздрібної торгівлі пальним, починаючи з 01.07.2019 без наявності ліцензії до суб`єктів господарювання застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафу в розмірі 250000 гривень.

Зважаючи на положення абзацу четвертого пункту 4 частини першої статті 3, частини першої статті 8 Закону №222-VIII при запровадженні ліцензування роздрібної та оптової торгівлі паливом, ліцензійні умови провадження нового виду господарської діяльності набирають чинності у строк, необхідний для приведення суб`єктом господарювання своєї діяльності у відповідність із вимогами ліцензійних умов, але не менш як через два місяці з дня їх прийняття.

Закон №2628-VІІІ, яким внесені зміни в тому числі до Законів №481, №222-VIII, прийнятий Верховною Радою України 23.11.2018, опублікований 12.12.2018, набрав чинності з 01.01.2019, крім зокрема норм підпункту 6 (щодо змін до Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів»), підпункту 17 (щодо змін до Закону України «Про ліцензування видів господарської діяльності») пункту 2 розділу II цього Закону, що набирали чинності з 01.07.2019.

Таким чином, законодавець при запровадженні ліцензування роздрібної та оптової торгівлі пальним дотримався принципів, встановлених Законом №222-VIII, щодо надання достатнього строку для реалізації прийнятих змін, який склав вісім місяців з дня прийняття Закону №2628-VІІІ.

Позивач, обґрунтовуючи заявлений позов, наголошує на тому, що його безпідставно вчетверте притягнуто до відповідальності за одне й те ж саме правопорушення.

Так, 05.02.2020 ПП «Контраст» було отримано податкове повідомлення-рішення від 27.01.2020 №000009320121, складене на підставі акту про результати фактичної перевірки №4/23-00-32-01/13706055 від 03.01.2020.

Як вбачається із податкового повідомлення - рішення, до ПП «Контраст» застосовано штраф за здійснення роздрібної торгівлі пальним без наявності ліцензії у господарських одиницях за наступними адресами: Черкаська обл., Золотоніській район, с. Піщане, 101 кілометр автодороги Бориспіль-Дніпро-Запоріжжя у сумі 250000,00 грн.

Не погодившись із вказаним податковим повідомленням-рішенням, позивач оскаржив його до Київського окружного адміністративного суду (справа №320/6446/21).

Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 25.07.2022, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 09.03.2023, по справі №320/6446/21 у задоволенні позову ПП «Контраст» відмовлено повністю.

06.03.2020 ПП «Контраст» було отримано податкове повідомлення-рішення від 27.02.2020 №000031320121, складене на підставі матеріалів перевірки від 31.01.2020.

Як вбачається із вказаного податкового повідомлення-рішення, до позивача було застосовано штраф за здійснення 16.01.2020 роздрібної торгівлі пальним без наявності ліцензії у господарських одиницях за наступними адресами: Черкаська обл., Золотоніський район, с. Піщане, 101 кілометр автодороги Бориспіль-Дніпро-Запоріжжя у розмірі 250000,00 грн.

Не погодившись із винесеним податковим повідомленням-рішенням, позивач оскаржив його в судовому порядку (справа №320/4406/20). Наразі справа перебуває у провадженні Київського окружного адміністративного суду.

В подальшому, 21.07.2020 ПП «Контраст» було отримано податкове повідомлення-від 16.07.2020 №0043320121, складене на підставі акту перевірки №84/23-00-0122/13706055 від 22.06.2020.

Відповідно до вказаного податкового повідомлення-рішення, до позивача застосовано штраф за здійснення в період з 27.02.2020 по 21.06.2020 роздрібної торгівлі пальним без наявності ліцензії у господарських одиницях за наступною адресою: Черкаська обл., Золотоніський район, с. Піщане, 101 кілометр автодороги Бориспіль-Дніпро-Запоріжжя у розмірі 250 000,00 грн.

Не погодившись із винесеним податковим повідомленням-рішенням, ПП «Контраст» було оскаржено його в судовому порядку (справа №320/9656/20). Наразі справа перебуває у провадженні Київського окружного адміністративного суду.

Колегія суддів, не погоджується із твердженнями позивача про притягнення його вчетверте до відповідальності за одне й те ж саме правопорушення, з огляду на наступне.

Згідно п. 115.1 ст.115 Податкового кодексу України, у разі вчинення платником податків двох або більше порушень законів з питань оподаткування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, штрафні (фінансові) санкції (штрафи) застосовуються за кожне вчинене разове та триваюче порушення окремо.

Законодавством не передбачено відповідальності за повторність реалізації пального без ліцензії, тому кожен факт реалізації повинен розцінюватись, як окреме правопорушення.

Як вбачається з матеріалів справи та не заперечується позивачем, останнім неодноразово в різний час здійснювалася роздрібна торгівля пальним без наявності ліцензії. Вказані факти порушення виявлялись контролюючими органами, та відповідно застосовувались штрафні санкції за фактами продажу пального без ліценції.

Триваючим адміністративним правопорушенням є порушення, пов`язані і з довготривалим, безперервним невиконанням обов`язків, передбачених правовою нормою. Тобто, триваючі правопорушення характеризуються тим, що особа, яка вчинила які небуть встановлені дії або бездіяльність, і далі перебуває в стані безперервного продовження цих дій. Таким чином, триваючі правопорушення припиняються, якщо факт цих правопорушень виявлено компетентним органом при проведенні перевірок (наприклад: виявлення таких порушень як відсутність обліку доходів і витрат, для яких встановлено обов`язкову форму, бухгалтерського обліку об`єктів оподаткування та інші).

Під час проведення фактичної перевірки ГУ ДПС у Черкаській області було встановлено, що ПП «Контраст» здійснено реалізацію пального без відповідної ліцензії на право роздрібної торгівлі пальним, а саме за період з 23.06.2020 по 09.04.2021.

Позивач, обґрунтовуючи свої вимоги, зокрема зазначає, що ПП «Контраст» неодноразово зверталось до органу податкової служби з метою отримання ліцензії, проте відповідачем відмовлено у видачі такої ліцензії через відсутність документа, що підтверджує право користування земельною ділянкою, на якій розташований об`єкт роздрібної торгівлі пальним.

Колегія суддів не приймає до уваги вказані доводи позивача і зазначає, що процедура отримання ліцензії на право роздрібної реалізації пального, а також об`єктивні чи суб`єктивні причини неотримання такої ліцензії, не є предметом розгляду у даній справі.

Як свідчать матеріали справи, вперше позивача було притягнуто до відповідальності за торгівлю пальним без отримання ліцензії за період з 01.01.2019 по 02.01.2020.

Отже, з лютого 2020 року позивач достеменно знав про порушення ним вимог законодавства при здійсненні торгівлі пальним без фактичного отримання ліцензії, однак продовжував здійснювати свою господарську діяльність із реалізації пального, що суперечить вимогам Закону №481/95-ВР та є підставою для застосування штрафних санкцій.

Таким чином, колегія суддів наголошує, що позивачем здійснювалась реалізація пального (незважаючи на винесені раніше рішення податкового органу про накладення штрафу) за відсутності діючої ліцензії на право роздрібної торгівлі пальним, що дає підстави для притягнення позивача до відповідальності з огляну на пряме, умисне та свідоме порушення ним приписів чинного законодавства.

За таких обставин колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що податкове повідомлення-рішення від 21.05.2021 №4202/21000901 є правомірним та не підлягає скасуванню.

Враховуючи наведене, колегія суддів приходить до переконання, що позовні вимоги позивача є безпідставними та такими, що не підлягають до задоволення.

Підсумовуючи викладене, за результатами розгляду апеляційної скарги колегія суддів суду апеляційної інстанції дійшла висновку, що суд першої інстанції прийняв правильне рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.

Відповідно до пункту 30 рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Hirvisaari v. Finland» від 27.09.2001, рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя .

Згідно пункту 29 рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Ruiz Torija v. Spain» від 09.12.1994, статтю 6 не можна розуміти як таку, що вимагає пояснень детальної відповіді на кожний аргумент сторін. Відповідно, питання, чи дотримався суд свого обов`язку обґрунтовувати рішення може розглядатися лише в світлі обставин кожної справи

Згідно пункту 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення.

Решта доводів учасників справи висновків суду не спростовують, оскільки ґрунтуються на невірному трактуванні фактичних обставин та норм матеріального права, що регулюють спірні правовідносини.

Повноваження суду апеляційної інстанції за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення встановлені статтею 315 КАС.

Відповідно до пункту першого частини першої статті 315 КАС за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

За змістом частини першої статті 316 КАС суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Оскільки судове рішення ухвалене судом першої інстанції з додержанням норм матеріального і процесуального права, на підставі правильно встановлених обставин справи, а доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, то суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін.

Керуючись ст.ст. 242, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322 КАС України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Приватного підприємства «Контраст» - залишити без задоволення, а рішення Київського окружного адміністративного суду від 02 жовтня 2023 року - без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати прийняття та може бути оскаржена у випадках, передбачених пунктом другим частини п`ятої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду. В інших випадках постанова не підлягає касаційному оскарженню.

Суддя-доповідач Є.О. Сорочко

Суддя Н.М. Єгорова

Суддя А.Ю. Коротких