Постанова

від 30.01.2024 по справі 620/8849/23

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 620/8849/23 Суддя (судді) першої інстанції: Сергій КЛОПОТ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 січня 2024 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого: Бєлової Л.В.

суддів: Аліменка В.О., Безименної Н.В.,

розглянувши у порядку письмового провадження у місті Києві апеляційну скаргу Приватного підприємства «Автоком-Сервіс» на рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 26 липня 2023 року (справу розглянуто у порядку спрощеного провадження) у справі за адміністративним позовом Приватного підприємства «Автоком-Сервіс» до Державної податкової служби України, Головного управління ДПС у Чернігівській області про скасування рішення і зобов`язання вчинити дії

В С Т А Н О В И В:

У червні 2023 року позивач, Приватне підприємство «Автоком-Сервіс», звернувся до суду першої інстанції з адміністративним позовом, у якому просив:

- скасувати рішення комісії Головного управління ДПС у Чернігівській області від 23.02.2023 №8324611/35956320, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних;

- зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну від 31.01.2023 №216, подану Приватним підприємством «Автоком-Сервіс».

Рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 26 липня 2023 року в задоволенні адміністративного позову відмовлено.

Не погоджуючись з таким рішенням суду, позивачем подано апеляційну скаргу, у якій просить рішення суду першої інстанції скасувати повністю та ухвалити нове, яким задовольнити позовні вимоги. Апелянт мотивує свої вимоги тим, що судом першої інстанції порушено норми матеріального права.

Апелянт в обґрунтування доводів апеляційної скарги наголошує, що судом не було враховано неможливості подання позивачем будь-яких документів для реєстрації податкової накладної, оскільки така виписана помилково, однак відмова в її реєстрації перешкоджає подальшому складанню розрахунку коригування до неї.

Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 17 жовтня 2023 року відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Приватного підприємства «Автоком-Сервіс» на рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 26 липня 2023 року у справі за адміністративним позовом Приватного підприємства «Автоком-Сервіс» до Державної податкової служби України, Головного управління ДПС у Чернігівській області про скасування рішення і зобов`язання вчинити дії.

У відзиві на апеляційну скаргу Головне управління ДПС у Чернігівській області просить залишити її без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

Відзиву на апеляційну скаргу від ДПС України не надійшло.

Після надходження матеріалів справи до суду апеляційної інстанції, ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 09 листопада 2023 року справу призначено до розгляду в порядку письмового провадження.

Відповідно до статті 311 КАС України справа розглядається в порядку письмового провадження.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги та відзиву на неї, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, ПП «Автоком-Сервіс» складено та направлено на реєстрацію в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладу від 31.01.2023 №216, виписану на адресу ТОВ «Слав Форест» (а.с. 8).

Із змісту квитанції від 14.02.2023 вбачається, що документ доставлено до ДПС України та збережено, однак його реєстрацію зупинено відповідно до п. 201.16 ст. 201 Податкового кодексу України. Підставою для зупинення визначено те, що обсяг постачання товару/послуги 45.20 дорівнює або перевищує величину залишку, визначеного як різниця обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання, що відповідає п. 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій. У зв`язку з цим запропоновано надати пояснення та копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (а.с. 9).

Позивачем було направлено 21.02.2023 повідомлення про надання пояснень та копій документів щодо податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрацію яких зупинено, від 08.02.2023 №13, в якому повідомлено, що було виписано помилкову податкову накладну від 31.01.2023 №216. ПП «Автоком-Сервіс» не здійснювало операцій з ТОВ «Слав Форест», які були б підставою для складання зазначеної податкової накладної, про що свідчить акт звіряння взаємних розрахунків. У зв`язку з чим було висловлено прохання відновити реєстрацію податкової накладної для виправлення помилки і складання розрахунку коригування (а.с. 10-11, 15).

За наслідками розгляду наданих позивачем пояснень комісією ГУ ДПС у Чернігівській області було прийнято рішення від 23.02.2023 №8324611/35956320 про відмову у реєстрації податкової накладної від 31.01.2023 №216 у зв`язку з ненаданням платником податків копій документів:

- договорів, довіреностей, актів керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції;

- первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційних описів), у тому числі рахунків-фактур/інвойсів, актів приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявних типових форм та галузевої специфіки, накладних;

- розрахункових документів та/або банківських виписок з особових рахунків (а.с. 12).

За результатами адміністративного оскарження рішенням ДПС України від 07.03.2023 №23034/35956320/2 (а.с. 14) скаргу ПП «Автоком-Сервіс» (а.с. 13) залишено без задоволення та рішення про відмову у реєстрації податкової накладної - без змін.

Вважаючи протиправним рішення про відмову у реєстрації податкової накладної від 23.02.2023, позивач звернувся до суду із вказаним позовом.

Суд першої інстанції у задоволенні позову відмовив та зазначив, що оскільки позивачем не було надано будь-яких документів на підтвердження здійснення господарських операцій, за наслідками яких було складено податкову накладну, то рішення про відмову в її реєстрації є правомірним.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та висновкам суду першої інстанції, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо відсутності правових підстав для задоволення позовних вимог, проте з інших доводів.

Згідно частини першої статті 308 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Відповідно до підпункту 14.1.60 пункту 14 статті 14 Податкового кодексу України єдиний реєстр податкових накладних - реєстр відомостей щодо податкових накладних та розрахунків коригування, який ведеться центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, в електронному вигляді згідно з наданими платниками податку на додану вартість електронними документами.

Згідно п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.

Помилки в реквізитах, визначених пунктом 201.1 цієї статті (крім коду товару згідно з УКТ ЗЕД), які не заважають ідентифікувати здійснену операцію, її зміст (товар/послугу, що постачаються), період, сторони та суму податкових зобов`язань, не можуть бути причиною неприйняття податкових накладних у електронному вигляді.

Квитанція про зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування надсилається одночасно продавцю та покупцю платнику податку.

Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних встановлюється Кабінетом Міністрів України. Покупець має право звіряти дані отриманої податкової накладної на відповідність із даними Єдиного реєстру податкових накладних.

Приписи п. 201.16 ст. 201 ПК України визначають, що реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

У свою чергу, колегія суддів звертає увагу, що відповідно до п. 187.1 ст. 187 ПК України датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку. Для документів, складених в електронній формі, датою оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку, вважається дата, зазначена у самому документі як дата його складення відповідно до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», незалежно від дати накладення електронного підпису.

Згідно п. 201.1 ст. 201 ПК України на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Положеннями п. 201.7 ст. 201 ПК України передбачено, що податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).

У разі якщо частка товарів/послуг, послуг не містить відокремленої вартості, перелік (номенклатура) частково поставлених товарів/послуг зазначається в додатку до податкової накладної у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, та враховується при визначенні загальних податкових зобов`язань.

Отже, обов`язок із складання податкової накладної виникає у платника податків у разі постачання (часткового постачання) товарів/послуг або надходження коштів на поточний рахунок такого платника в якості попередньої оплати (авансу). Такий обов`язок пов`язується з датою, яка залежить від того, яка з указаних вище подій настала першою. При цьому саме при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг, як вказує п. 201.10 ст. 201 ПК України, платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Разом з тим, як вбачається з матеріалів справи та підтверджується позивачем, податкова накладна від 31.01.2023 №216 на суму 149 410,50 грн (у тому числі ПДВ 24 901,75 грн) складена на користь ТОВ «Слав Форест» помилково, оскільки ПП «Автоком-Сервіс» не здійснювало операцій, яка б була підставою для складання такої податкової накладної.

Про відсутність змін в активах цих платників податків 31.01.2023 свідчить й акт звірки взаємних розрахунків станом на січень 2023 року між ТОВ «Слав Форест» і ПП «Автоком-Сервіс» за договором від 30.09.2022 №30-09/22-01 (а.с. 15).

Необхідність реєстрації податкової накладної від 31.01.2023 №216 в Єдиному реєстрі податкових накладних позивач обґрунтовує тим, що скласти розрахунок коригування до неї неможливо без реєстрації податкової накладної.

Водночас, колегія суддів зауважує, що, як було зазначено вище, за загальним правилом законодавець пов`язує необхідність складання та реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних з фактом постачання товарів чи отримання коштів в якості попередньої оплати, тобто з датою виникнення податкових зобов`язань. У разі відсутності будь-якої з цих подій у платника податків обов`язку як із складання, так і з реєстрації такої податкової накладної не виникає.

Крім того, суд апеляційної інстанції звертає увагу, що порядок електронного адміністрування податку на додану вартість передбачено статтею 201-1 Податкового кодексу України.

Відповідно до п. 200-1.1 ст. 200-1 Податкового кодексу України система електронного адміністрування податку на додану вартість забезпечує автоматичний облік в розрізі платників податку: суми податку, що містяться у виданих та отриманих податкових накладних та розрахунках коригування, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних; суми податку, сплачені платниками при ввезенні товару на митну територію України; суми поповнення та залишку коштів на рахунках в системі електронного адміністрування податку на додану вартість; суми податку, на яку платники мають право зареєструвати податкові накладні та розрахунки коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних; інші показники, які згідно з вимогами пункту 34 підрозділу 2 розділу XX «Перехідні положення» цього Кодексу враховуються під час обрахунку суми податку, обчисленої за формулою, визначеною пунктом 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу.

У пункті 200-1.3 статті 200-1 Податкового кодексу України визначена формула, за якою обчислюється сума податку, на яку платник податку має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Згідно абзаців 1, 3 пункту 200-1.5 статті 200-1 Податкового кодексу України з рахунку у системі електронного адміністрування податку на додану вартість платника перераховуються кошти до державного бюджету в сумі податкових зобов`язань з податку на додану вартість, що підлягає сплаті за наслідками звітного податкового періоду, та на поточний рахунок платника податку за його заявою, яка подається до контролюючого органу у складі податкової звітності з податку на додану вартість, у розмірі суми коштів, що перевищує суму задекларованих до сплати до бюджету податкових зобов`язань та суми податкового боргу з податку. При цьому перерахування коштів на поточний рахунок платника може здійснюватися у разі відсутності перевищення суми податку, зазначеної у виданих податкових накладних, складених у звітному періоді та зареєстрованих у Єдиному реєстрі податкових накладних, над сумою податкових зобов`язань з податку за операціями з постачання товарів/послуг, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість у цьому звітному періоді. На запит платника податку йому шляхом надсилання електронного повідомлення надається інформація про рух коштів на його рахунках у системі електронного адміністрування податку.

У пункті 200-1.7 статті 200-1 Податкового кодексу України визначено, що кошти, зараховані на рахунок платника в системі електронного адміністрування податку на додану вартість, є коштами, які використовуються виключно у цілях, визначених пунктом 200-1.5 статті 200-1 цього Кодексу, та погашення податкового боргу з податку на додану вартість.

Таким чином, система електронного адміністрування податку на додану вартість забезпечує автоматичний облік суми податку, на яку платник має право зареєструвати податкові накладні та розрахунки коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних. При цьому сума, на яку платник має право зареєструвати податкові накладні та розрахунки коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, обраховується за визначеною у пункті 200-1.3 статті 200-1 ПК України формулою. Недостатність таких коштів покривається зарахуванням коштів з власного поточного рахунку платника в сумах, необхідних для збільшення розміру суми, що обчислюється відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу.

Наведене свідчить про те, що реєстрація податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних на певну суму автоматично зменшує таку саму суму, на яку платник має право зареєструвати податкові накладні, тобто призводить до зміни майнового стану платника податку.

Разом з тим, оскільки у спірному випадку помилково складена, за твердженням позивача, податкова накладна від 31.01.2023 №216 зареєстрована не була, правових підстав для її складання на користь ТОВ «Слав Форест» та подальшої реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних у ПП «Автоком-Сервіс» не було, то колегія суддів приходить до висновку, що оскаржуване у цій справі рішення комісії ГУ ДПС у Чернігівській області від 23.02.2023 №8324611/35956320 жодним чином не порушує права платника податків. Адже нездійснення контролюючим органом реєстрації податкової накладної, правових підстав для складання якої в позивача не було, ніяким чином не впливає на зміну майнового стану платника податку з огляду на наведені вище мотиви.

У площині наведеного колегія суддів зауважує, що положеннями ч. 1 ст. 2 КАС України передбачено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Згідно ч. 1 ст. 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.

Отже, завдання адміністративного судочинства полягає у захисті саме порушених прав, свобод чи інтересів особи, що звернулася до суду з позовом, у публічно-правових відносинах.

Конституційний Суд України, вирішуючи питання, порушені в конституційному зверненні і конституційному поданні щодо тлумачення частини другої статті 55 Конституції України, в своєму Рішенні від 14 грудня 2011 року N 19-рп/2011 зазначив, що особа, стосовно якої суб`єкт владних повноважень прийняв рішення, вчинив дію чи допустив бездіяльність, має право на захист.

Це означає, що обов`язковою умовою надання правового захисту судом є наявність відповідного порушення суб`єктом владних повноважень прав, свобод або інтересів особи на момент її звернення до суду.

Відсутність порушеного права чи невідповідність обраного позивачем способу його захисту способам, визначеним законодавством, встановлюється при розгляді справи по суті та є підставою для прийняття судом рішення про відмову в позові.

Враховуючи викладене, апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції про необхідність відмови у задоволенні позовних вимог, однак з інших мотивів, а саме з підстав відсутності у межах спірних правовідносин порушеного права позивача оскаржуваним рішенням контролюючого органу.

Враховуючи вищевикладене, з`ясувавши та перевіривши всі фактичні обставини справи, об`єктивно оцінивши докази, що мають юридичне значення, враховуючи основні засади адміністративного судочинства, вимоги законодавства України та судову практику, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог Приватного підприємства «Автоком-Сервіс» до Державної податкової служби України, Головного управління ДПС у Чернігівській області про скасування рішення і зобов`язання вчинити дії, проте з інших підстав.

Згідно з положеннями статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Відповідно до вимог частини четвертої статті 317 Кодексу адміністративного судочинства України, зміна судового рішення може полягати в доповненні або зміні його мотивувальної та (або) резолютивної частини.

Заслухавши доповідь головуючого судді, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги та відзиву на неї, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково: необхідно змінити рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 26 липня 2023 року, зазначивши у мотивувальній частині, що підставами для відмови у задоволенні позовних вимог є доводи, викладені у даній постанові суду. У решті рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Керуючись ст. 243, 315, 317, 322 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційний суд

П О С Т АН О В И В:

Апеляційну скаргу Приватного підприємства «Автоком-Сервіс» на рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 26 липня 2023 року - задовольнити частково.

Змінити мотивувальну частину рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 26 липня 2023 року, зазначивши, що підставами для відмови у задоволенні позовних вимог є доводи, викладені у даній постанові Шостого апеляційного адміністративного суду.

У решті рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 26 липня 2023 року - залишити без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає, за виключенням випадків передбачених п. 2 ч. 5ст.328 КАС України.

Головуючий суддя Л.В. Бєлова

Судді В.О. Аліменко,

Н.В. Безименна