Рішення

від 30.01.2024 по справі 242/2105/23

СЕЛИДІВСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 242/2105/23

Провадження № 2/242/82/24

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 січня 2024 року Селидівський міський суд Донецької області у складі головуючого судді Черкова В.Г., при секретарі Кідрон О.М., розглянувши цивільну справу за позовом Управління соціального захисту населення Селидівської міської ради до ОСОБА_1 про стягнення надміру отриманих коштів тимчасової державної соціальної допомоги непрацюючій особі, яка досягла загального пенсійного віку, але не набула права на пенсійну виплату, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду із даним позовом.

Стислий виклад позиції позивача та заперечення відповідача.

В обґрунтування заявленого позову представник позивача посилається на те, що відповідачка перебуває на обліку в Управлінні як отримувач державної допомоги непрацюючій особі, яка досягла загального пенсійного віку, але не набула права на пенсійну виплату. З 10.04.2020 р. по 31.08.2020 р. ОСОБА_1 було здійснено автоматичне подовження виплати допомоги. 01.09.2020 р. відповідачка звернулася із заявою про призначення тимчасової державної соціальної допомоги непрацюючій особі, яка досягла загального пенсійного віку, але не набула права на пенсійну виплату. В цьому зверненні ОСОБА_1 в декларації про доходи та майновий стан зазначила, що інших житлових приміщень у власності не має. Управлінням було здійснено перевірку, за результатами якої 04.09.2020 р. встановлено, що ОСОБА_1 має у власності житлове приміщення за адресою: АДРЕСА_1 ,загальною площею 81,4 кв.м. Рішенням начальника управління від 24.09.2020 р. ОСОБА_1 припинено з 01.11.2020 р. виплату тимчасової державної соціальної допомоги, а також вирішено утримати надміру отримані кошти за період з 11.10.2018 р. по 31.10.2020 р. у розмірі 100 %. На звернення відповідачки від 01.09.2020 р. рішенням начальника управління від 24.09.2020 р. було відмовлено в призначенні допомоги. В пояснювальній заяві від 18.09.2020 р. ОСОБА_1 визнала, що навмисно не декларувала інше житло за адресою: АДРЕСА_2 , яке знаходиться в непридатному для життя стані, тому вважала, що його декларувати не потрібно. Також, надала заяву від 13.10.2020 р. про зобов`язання робити погашення надміру отриманих коштів допомоги поступово. Сума надміру отриманих коштів тимчасової державної соціальної допомоги, що підлягає поверненню, за період з 11.10.2018 р. по 31.10.2020 р. складає 37086,10 грн. 23.11.2020 р., 24.05.2021 р., 11.05.2023 р. були направлені повідомлення про суму надміру отриманих коштів та запропоновано здійснити погашення в добровільному порядку. Погашення заборгованості здійснено не було. Просив стягнути з відповідачки занадто отримані кошти допомоги у розмірі 37086,10 грн. та судовий збір у розмірі 2684,00 грн.

Відповідачка у строк, визначений судом, відзив на позовну заяву не надала.

Заяви та клопотання сторін.

Заяв та клопотань не надходило.

Процесуальні дії у справі.

Ухвалою суду від 22.12.2023 р. відкрито провадження по справі. Розгляд справи проводиться в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін за наявними матеріалами.

Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) гарантує право на справедливий і публічний розгляд справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, при визначенні цивільних прав і обов`язків особи чи при розгляді будь-якого кримінального обвинувачення, що пред`являється особі.

Ключовими принципами статті 6 є верховенство права та належне здійснення правосуддя. Ці принципи також є основоположними елементами права на справедливий суд.

Так, у справі Delcourt v. Belgium Суд зазначив, що „у демократичному суспільстві у світлі розуміння Конвенції, право на справедливий суд посідає настільки значне місце, що обмежувальне тлумачення статті 6 не відповідало б меті та призначенню цього положення".

У справі Bellet v. France Суд зазначив, що „стаття 6 § 1 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданий національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права".

Як свідчить позиція Суду у багатьох справах, основною складовою права на суд є право доступу, в тому розумінні, що особі має бути забезпечена можливість звернутись до суду для вирішення певного питання, і що з боку держави не повинні чинитись правові чи практичні перешкоди для здійснення цього права.

Статтею 6 Конвенції також гарантується право на розгляд справи судом у "розумні строки". Слід відмітити, що у своїй практиці Суд підходив до цієї проблеми дуже індивідуально. Разом із тим, були встановлені певні критерії, в світлі яких слід оцінювати тривалість провадження це: складність справи; поведінка заявника; дії відповідних органів. Ці питання аналізувались судом у справі "Странніков проти України", де Суд дійшов висновку, що тривалість оскаржуваного процесу була надмірною та не відповідала вимозі „розумності строку".

У справі «Dilipak and Karakaya v. Turkey» (№ № 7942/05, 24838/05, рішення від 04.03.2014 року) Європейський суд з прав людини зазначив, що можливість для сторін взяти участь у судовому розгляді випливає з предмету та мети статті 6 Конвенції, взятої вцілому. Крім того, принципи змагальності судового процесу та рівності сторін, навряд чи можливі без участі сторін у розгляді. ЄСПЛ наголосив, що система Конвенції вимагає від договірних держав вживати необхідних заходів для забезпечення ефективного здійснення прав, гарантованих статтею 6 Конвенції. Це передбачає, насамперед, що особи, стосовно яких судові провадження були розпочаті, повинні бути проінформовані про цей факт. Таким чином, в контексті указаної справи ЄСПЛ вирішував питання, чи прийняла влада необхідні заходи для повідомлення одного із заявників про порушення судового розгляду, і чи відмовився останній від свого права; якщо ні, то чи міг заявник домогтися нового змагального розгляду відповідно до національного законодавства.

З урахуванням зазначеного особа, яка не була присутньою під час розгляду справи, має право на адекватну, скорочену процедуру скасування рішення, а тому суд вважає можливим ухвалити заочне рішення у справі на підставі наявних доказів.

Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин, з посиланням на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини. Мотивована оцінка кожного аргументу, наведеного учасниками справи, щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення позову.

Дослідивши матеріали справи та докази в їх сукупності, суд приходить до висновку про те, що подана позовна заява є обґрунтованою і підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідачка перебуває на обліку в Управлінні як отримувач державної допомоги непрацюючій особі, яка досягла загального пенсійного віку, але не набула права на пенсійну виплату.

З 10.04.2020 р. по 31.08.2020 р. ОСОБА_1 було здійснено автоматичне подовження виплати допомоги.

01.09.2020 р. відповідачка звернулася із заявою про призначення тимчасової державної соціальної допомоги непрацюючій особі, яка досягла загального пенсійного віку, але не набула права на пенсійну виплату. В цьому зверненні ОСОБА_1 в декларації про доходи та майновий стан зазначила, що інших житлових приміщень у власності не має.

Управлінням було здійснено перевірку, за результатами якої 04.09.2020 р. встановлено, що ОСОБА_1 має у власності житлове приміщення за адресою: АДРЕСА_1 ,загальною площею 81,4 кв.м.

Рішенням начальника управління від 24.09.2020 р. ОСОБА_1 припинено з 01.11.2020 р. виплату тимчасової державної соціальної допомоги, а також вирішено утримати надміру отримані кошти за період з 11.10.2018 р. по 31.10.2020 р. у розмірі 100 %.

В пояснювальній заяві від 18.09.2020 р. ОСОБА_1 визнала, що навмисно не декларувала інше житло за адресою: АДРЕСА_2 , яке знаходиться в непридатному для життя стані, тому вважала, що його декларувати не потрібно. Також, надала заяву від 13.10.2020 р. про зобов`язання робити погашення надміру отриманих коштів допомоги поступово.

Сума надміру отриманих коштів тимчасової державної соціальної допомоги, що підлягає поверненню, за період з 11.10.2018 р. по 31.10.2020 р. складає 37086,10 грн.

23.11.2020 р., 24.05.2021 р., 11.05.2023 р. були направлені повідомлення про суму надміру отриманих коштів та запропоновано здійснити погашення в добровільному порядку.

Погашення заборгованості здійснено не було.

Зважаючи на наведене, суд приходить до висновку про те, що відповідачка, будучі обізнаною про необхідність повідомлення про обставини, які впливають на призначення допомоги, та про необхідність повернення сум переплати, не повідомила про такі обставини, суму переплати добровільно не повернула, чим були завдані матеріальні збитки.

При зверненні до суду із даним позовом позивачем було сплачено судовий збір у розмірі 2684,00 грн., який підлягає стягненню з відповідачки на користь позивача.

Норми права, які застосував суд, та мотиви їх застосування.

Згідно з ч.1 ст.5 ЦПК України визначено, що здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. При цьому, зі змісту ст.ст.55, 124 Конституції України та ст.13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод випливає, що кожна особа має право на ефективний засіб правового захисту, не заборонений законом.

Відповідно до частини другої статті 11 ЦК України підставою виникнення цивільних прав та обов`язків серед юридичних фактів є, зокрема, договори та інші правочини.

Відповідно до положень ч. 3 ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Згідно з вимогами ст. 76-81 ЦПК України засобами доказування у цивільній справі є письмові, речові і електронні докази, висновки експерта, показання свідків. Суд приймає до розгляду лише ті докази, які мають значення для справи. Обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Порядком призначення тимчасової державної соціальної допомоги непрацюючій особі, яка досягла загального пенсійного віку, але не набула права на пенсійну виплату, затвердженого постановою КМУ від 27.12.2017 р. № 1098, визначено умови призначення зазначеної допомоги.

Тимчасова допомога не призначається у разі, коли у власності особи або членів її сім`ї є друга квартира (будинок) за умови, що загальна площа житла перевищує 21 кв.м. на одного члена сім`ї та додатково 10,5 кв.м. на сім`ю, чи більш як один автомобіль, інший транспортний засіб (механізм).

За положеннями ст.1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події. Положення цієї глави застосовуються також до вимог про: 1) повернення виконаного за недійсним правочином; 2) витребування майна власником із чужого незаконного володіння; 3) повернення виконаного однією із сторін у зобов`язанні; 4) відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.

Згідно ст. 1215 ЦК України не підлягає поверненню безпідставно набуті: 1) заробітна плата і платежі, що прирівнюються до неї, пенсії, допомоги, стипендії, відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю, аліменти та інші грошові суми, надані фізичній особі як засіб до існування, якщо їх виплата проведена фізичною або юридичною особою добровільно, за відсутності рахункової помилки з її боку і недобросовісності з боку набувача; 2) інше майно, якщо це встановлено законом.

Отже, закон встановлює два виключення із цього правила: по перше, якщо виплата вказаних платежів є результатом рахункової помилки з боку особи, яка проводила цю виплату; по друге, у разі недобросовісності з боку набувача.

Факт недобросовісності набуття відповідачкою отриманих коштів за призначеною допомогою, що виразилось у неповідомленні органу, що її призначив, про зміни, що відбулись стосовно зміни статусу безробітної особи та працевлаштуванням, встановлено в судовому засіданні, а тому, сума надміру виплаченої допомоги на дитину одинокій матері має бути повернута відповідачкою, як така, що одержана без належної правової підстави.

Приймаючи до уваги встановлені по справі обставини, суд дійшов висновку, що кошти тимчасової державної соціальної допомоги непрацюючій особі, яка досягла загального пенсійного віку, але не набула права на пенсійну виплату, за період з 11.10.2018 р. по 31.10.2020 р. у сумі 37086,10 грн. були перераховані та виплачені відповідачці внаслідок свідомого не повідомлення нею інформації, що впливає на призначення такої допомоги, а тому підлягає стягненню з відповідачки на користь позивача у повному розмірі.

Таким чином, у справі встановлено, що позовні вимоги обґрунтовані та підлягають до задоволення.

Згідно ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись 264, 265, 280 ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

Позов Управління соціального захисту населення Селидівської міської ради, код ЄДРПОУ 25953988, юридична адреса: Донецька область, м.Селидове, вул..Музична, 8, до ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , місце реєстрації за адресою: АДРЕСА_2 , мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , про стягнення надміру отриманих коштів тимчасової державної соціальної допомоги непрацюючій особі, яка досягла загального пенсійного віку, але не набула права на пенсійну виплату - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Управління соціального захисту населення Селидівської міської ради надміру отримані кошти тимчасової державної соціальної допомоги непрацюючій особі, яка досягла загального пенсійного віку, але не набула права на пенсійну виплату, за період з 11.10.2018 р. по 31.10.2020 р. у сумі 37086 (тридцять сім тисяч вісімдесят шість) грн.. 10 коп. та судовий збір у розмірі 2684 (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири) грн.. 00 коп.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Апеляційна скарга на рішення суду подається позивачем протягом тридцяти днів безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду.

Повний текст рішення складено та підписано 30.01.2024 р.

Суддя В.Г.Черков