Ухвала

від 29.01.2024 по справі 140/6362/22

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

про відмову у відкритті касаційного провадження

29 січня 2024 року

м. Київ

справа №140/6362/22

провадження № К/990/2234/24

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Єзерова А.А.,

суддів: Кравчука В.М., Стародуба О.П.,

перевіривши касаційну скаргу Головного управління ДПС у Волинській області на рішення Волинського окружного адміністративного суду від 13.12.2022 та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 20.12.2023 у справі №140/6362/22 за позовом Громадської організації «Волинське братство Святого Володимира Великого» до Головного управління ДПС у Волинській області, Західного міжрегіонального управління юстиції (м. Львів) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії,

у с т а н о в и в:

У 2022 році Громадська організація «Волинське братство Святого Володимира Великого» звернулася до Волинського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДПС у Волинській області, Західного міжрегіонального управління юстиції (м. Львів), у якому просила:

- визнати протиправними дії Західного міжрегіонального управління юстиції (м. Львів) щодо непередачі заяви про включення до Реєстру неприбуткових установ та організацій до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, одночасно з відомостями Єдиного державного реєстру про державну реєстрацію створення Громадської організації «Волинське братство Святого Володимира Великого»;

- визнати протиправними дії Головного управління ДПС у Волинській області щодо відмови у включенні Громадської організації «Волинське братство Святого Володимира Великого» до Реєстру неприбуткових установ та організацій з дати державної реєстрації - 23.02.2021;

- зобов`язати Головне управління ДПС у Волинській області включити Громадську організацію «Волинське братство Святого Володимира Великого» до Реєстру неприбуткових установ та організацій з дати державної реєстрації - 23.02.2021.

Рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 13.12.2022, залишеним без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 20.12.2023, позов задоволено частково, внаслідок чого:

- визнано протиправною бездіяльність Західного міжрегіонального управління юстиції (м. Львів) щодо передачі до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, разом з відомостями про державну реєстрацію створення юридичної особи Громадської організації «Волинське братство Святого Володимира Великого» в електронній формі відомостей про включення до Реєстру неприбуткових установ та організацій із заяви про державну реєстрацію;

- зобов`язано Головне управління ДПС у Волинській області включити Громадську організацію «Волинське братство Святого Володимира Великого» до Реєстру неприбуткових установ та організацій з присвоєнням ознаки неприбутковості з дати державної реєстрації - 23.02.2021;

- у задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Головне управління ДПС у Волинській області, не погодившись з рішенням та постановою судів попередніх інстанцій, звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить їх скасувати і прийняти судове рішення про відмову у задоволенні позову.

Дослідивши зміст касаційної скарги, колегія суддів дійшла такого висновку.

Приписи пункту 8 частини другої статті 129 Конституції України передбачають, що однією із основних засад судочинства є забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Цей принцип конкретизований у положеннях частини першої статті 13 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) й частини першої статті 328 КАС України, згідно з якими учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Аналіз наведених норм права дає підстави для висновку, що особи, які беруть участь у справі, у разі, якщо не погоджуються із ухваленими судовими рішеннями після їхнього перегляду в апеляційному порядку, можуть реалізувати право на їхнє оскарження у касаційному порядку тільки у визначених законом випадках.

Тому розв`язуючи питання про прийнятність касаційної скарги, Верховний Суд насамперед має з`ясувати, чи належить справа, що в ній подається касаційна скарга, за своїми ознаками до тих справ, судові рішення в яких можуть оскаржуватися у касаційному порядку.

Законодавець у КАС України встановив диференційований (розрізнений) підхід до визначення категорій справ, які належить розглядати за правилами адміністративного судочинства, за критерієм їхньої складності, виокремивши з-поміж них справи незначної складності, для яких з огляду на їхні змістовні ознаки встановлений особливий порядок судового розгляду, зокрема й щодо обмеження можливості касаційного оскарження судових рішень, ухвалених в таких справах.

За приписами пункту 20 частини першої статті 4 КАС України адміністративною справою незначної складності (малозначна справа) вважається адміністративна справа, у якій характер спірних правовідносин, предмет доказування та склад учасників тощо не вимагають проведення підготовчого провадження та (або) судового засідання для повного та всебічного встановлення її обставин.

У частині шостій статті 12 КАС України закріплений перелік справ, які для мети КАС України слід вважати справами незначної складності. Зокрема, положення пункту 10 частини шостої статті 12 КАС України передбачають, що для цілей цього Кодексу справами незначної складності є інші справи, у яких суд дійде висновку про їх незначну складність, за винятком справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження.

Водночас за правилами пункту 2 частини п`ятої статті 328 КАС України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження), крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.

Буквальне тлумачення положень зазначеної норми дає підстави для висновку про те, що процесуальний закон пов`язує можливість касаційного перегляду у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження), тільки з тими юридичними фактами, вичерпний перелік яких викладений у підпунктах «а», «б», «в» та «г» пункту 2 частини п`ятої статті 328 КАС України. Водночас обов`язок доведення наявності таких виняткових обставин покладається на особу, яка звертається до суду з касаційною скаргою.

Означені критерії прийнятності касаційної скарги встановлені задля можливості забезпечення Верховним Судом ключової мети касаційного перегляду - виправлення судових помилок та усунення недоліків судочинства, що призвели до порушення прав учасників справи. Тобто касаційний перегляд за своєю сутністю має екстраординарний характер і спрямований на забезпечення основоположних гарантій справедливого судового розгляду, які становлять зміст конституційного принципу верховенства права.

Проте, скаржник не обґрунтував у касаційній скарзі того, чи стосується касаційна скарга питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; чи був скаржник позбавлений можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, під час розгляду іншої справи; чи справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; чи суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.

Колегія суддів також не встановила випадків, зазначених у пункті 2 частини п`ятої статті 328 КАС України, які могли б слугувати підставою для відкриття касаційного провадження у справі розглянутої за правилами спрощеного позовного провадження.

Згідно до вимог пункту 1 частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

З огляду на те, що касаційна скарга подана на судові рішення, які за законом не оскаржуються у касаційному порядку, у відкритті провадження за цією скаргою треба відмовити.

Керуючись ст. 12, 328, 333 КАС України, Верховний Суд

у х в а л и в:

1. Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Головного управління ДПС у Волинській області на рішення Волинського окружного адміністративного суду від 13.12.2022 та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 20.12.2023 у справі №140/6362/22.

2. Копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами надіслати скаржникові.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями, є остаточною і не оскаржується.

Суддя-доповідач А.А. Єзеров

Суддя В.М. Кравчук

Суддя О.П. Стародуб