Постанова

від 30.01.2024 по справі 280/5801/22

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 січня 2024 року

м. Київ

справа № 280/5801/22

адміністративне провадження № К/990/42171/23

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Тацій Л.В.,

суддів: Стрелець Т.Г., Коваленко Н.В.,

розглянувши у порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами у суді касаційної інстанції касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 18.04.2023 (прийняту судом у складі: головуючого судді Кравченка К.В., суддів: Джабурія О.В., Вербицької Н.В.) у справі за позовом ОСОБА_1 до Управління соціального захисту населення Запорізької міської ради по Олександрівському району про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії, -

ВСТАНОВИВ:

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

04.10.2022 ОСОБА_1 (далі-позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до Запорізького окружного адміністративного суду з позовом до Управління соціального захисту населення Запорізької міської ради по Олександрівському району (далі-відповідач, УПСЗН Запорізької міської ради по Олександрівському району), в якому позивач просив:

визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо невиплати позивачу разової грошової допомоги до 5 травня за 2022 рік у розмірі, передбаченому частиною п`ятою статті 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»;

зобов`язати відповідача здійснити перерахунок та виплатити позивачу разову грошову допомогу до 5 травня за 2022 рік, як учаснику бойових дій, відповідно до частини п`ятої статті 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» у розмірі п`яти мінімальних пенсій за віком, виходячи із розрахунку мінімальної пенсії за віком, визначеної частиною першою статті 28 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» та статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2022 рік» на момент проведення виплати, з урахуванням раніше виплачених сум.

В обґрунтування заявлених позовних вимог ОСОБА_1 посилається на те, що він має статус учасника бойових дій та має право на одержання пільг встановлених для даної категорії осіб, у тому числі на отримання разової грошової допомоги до 5 травня. Позивач зазначає, що у 2022 році йому була виплачена грошова допомога до 5 травня, проте в розмірі меншому ніж передбачено чинним законодавством України, що на думку позивача, не відповідає статті 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» та висновку Конституційного Суду України, викладеному у рішенні від 27.02.2020 №3-р/2020 у справі № 1-247/2018 (3393/18).

Короткий зміст рішень судів першої й апеляційної інстанцій

Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 14.11.2022 позов задоволено повністю.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої виходив з того, що розмір разової грошової допомоги учасникам бойових дій, визначений Порядком використання у 2022 році коштів державного бюджету, передбачених для виплати щорічної разової грошової допомоги ветеранам війни і жертвам нацистських переслідувань, затвердженим Постановою № 540, не відповідає розмірам, установленим статтею 12 Закону №3551-ХІІ, а відтак, з посиланням на частину третю статті 7 КАС України, дійшов висновку про необхідність застосування до спірних правовідносин норм Закону № 3551-XII, який має вищу юридичну силу, ніж положення зазначеної постанови.

З огляду на вищевикладене зазначив, що відповідачем допущено у спірних правовідносинах протиправну бездіяльність щодо нарахування та виплати позивачу розміру спірної допомоги, внаслідок чого порушено право позивача на одержання разової грошової допомоги до 5 травня за 2022 рік у належному розмірі п`яти мінімальних пенсій за віком, що підлягає поновленню в судовому порядку.

Третій апеляційний адміністративний суд постановою від 18.04.2023 скасував рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 14.11.2022 та ухвалив нове рішення, яким у задоволенні позову відмовив.

Скасовуючи рішення суду першої інстанції та ухвалюючи рішення про відмову у задоволенні позову, апеляційний суд виходив з того, що відповідач діяв правомірно, так як враховуючи положення статті 64 Конституції України, частини другої статті 20 Закону України "Про правовий режим воєнного стану" № 389, частини сьомої статті 20 та абзацу 3 підпункту 2 пункту 22 розділу VI "Прикінцеві та перехідні положення" Бюджетного кодексу України, у 2022 році виплата щорічної разової грошової допомоги до 5-го травня мала здійснюватися у розмірах, визначених в додатку до Порядку, затвердженого Постановою № 540.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

У грудні 2023 року позивач звернувся до Верховного Суду із касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 18.04.2023, а рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 14.11.2022 залишити без змін.

Касаційна скарга обґрунтована тим, що судом апеляційної інстанції неправильно застосовані норми матеріального права, порушені норми процесуального права, оскільки, на думку заявника, існує необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду від 01.12.2022 у справі № 580/2869/22.

ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ ТА КЛОПОТАННЯ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

Ухвалою Верховного Суду від 27.12.2023 касаційну скаргу ОСОБА_1 залишено без руху, встановлено строк на усунення недоліків касаційної скарги шляхом надання заяви про поновлення строку на касаційне оскарження, підтвердивши поважність причин пропуску такого строку належними доказами.

Верховний Суд ухвалою від 22.01.2024 відкрив касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 .

СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

Судами попередніх інстанцій встановлено, що ОСОБА_1 має статус учасника бойових дій, що підтверджується посвідченням серії НОМЕР_1 від 16.08.2017.

У 2022 році виплата позивачу щорічної разової грошової допомоги до 5 травня здійснена відповідно до постанови Кабінету Міністрів України №540 від 07.05.2022 «Деякі питання виплати у 2022 році разової грошової допомоги, передбаченої Законами України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» і «Про жертви нацистських переслідувань» у розмірі 1491,00 грн.

Позивач не погодившись з таким нарахуванням та виплатою щорічної разової грошової допомоги у меншому розмірі, ніж передбачено статтею 12 Закону України №3551-ХІІ, звернувся до суду з цим позовом.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам касаційної скарги, а також виходячи із меж касаційного перегляду справи, визначених статтею 341 КАС України, колегія суддів виходить із такого.

Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

У справі, яка розглядається, ключовим є питання визначення в умовах воєнного стану розміру виплати щорічної разової грошової допомоги до 5 травня у 2022 році.

Верховний Суд у складі судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду, переглядаючи справу № 560/8064/22 в касаційному порядку, у постанові від 13.06.2023 дійшов висновку про необхідність відступити від висновків, викладених у постанові Верховного Суду від 01.12.2022 у справі № 580/2869/22 щодо застосування положень статті 13 Закону № 3551-XII, частини другої статті 20 Закону № 389-VІІІ, частини сьомої статті 20 та абзацу третього підпункту 2 пункту 22 розділу VI Прикінцевих та перехідних положень Бюджетного кодексу України та Порядку № 540 у подібних правовідносинах щодо нарахування та виплатити щорічної разової грошової допомоги до 5 травня за 2022 рік у розмірі, визначеному вказаним Порядком, з огляду на те, що Судом не можуть бути застосовані нормативно-правові акти органів державної влади, які обмежують права і пільги ветеранів війни, передбачені цим Законом, оскільки вони є такими, що суперечать статті 17 Основного Закону та спеціальному законодавству, яке регулює забезпечення державою соціального захисту ветеранів війни та членів їх сімей, членів сімей загиблих (померлих) ветеранів війни, членів сімей загиблих (померлих) Захисників та Захисниць України шляхом надання їм пільг і гарантій соціального захисту відповідно до законодавства, а мають бути застосовані саме положення статті 13 Закону № 3551-XII у редакції Закону України № 367-ХІV, згідно із якою щорічна разова грошова допомога до 5 травня для осіб з інвалідністю ІІ групи внаслідок війни виплачується у розмірі восьми мінімальних пенсій за віком.

Так, у постанові від 13.06.2023 у справі №560/8064/22 Верховний Суд у складі судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду сформував наступний висновок:

« 1) держава не може в односторонньому порядку відмовитися від зобов`язання щодо соціального захисту осіб, які вже виконали свій обов`язок перед державою щодо захисту її суверенітету і територіальної цілісності без запровадження рівноцінних або більш сприятливих умов соціального захисту осіб, які захищали Батьківщину, її суверенітет і територіальну цілісність (ветеранів війни, учасників бойових дій, осіб з інвалідністю внаслідок війни, учасники війни), та членів їхніх сімей;

(2) Бюджетним кодексом України не можна доручати Кабінету Міністрів України встановлювати інше (додаткове) законодавче регулювання відносин, відмінне від того, що є предметом регулювання спеціального Закону № 3551-ХІІ;

(3) тимчасове обмеження окремих соціальних пільг особам, які захищають або захищали Батьківщину, її суверенітет і територіальну цілісність, та членів їхніх сімей, у разі запровадження режиму воєнного стану, за умови додержання вимог пункту 5 частини першої статті 6 Закону № 389-VIII, може відбуватись за умови внесення змін до спеціального Закону № 3551-ХІІ, який регулює відносини забезпечення соціального захисту ветеранів війни та членів їх сімей, членів сімей загиблих (померлих) ветеранів війни, членів сімей загиблих (померлих) Захисників та Захисниць, а не шляхом внесення змін до бюджетного законодавства з подальшим ухваленням Кабінетом Міністрів України рішення щодо визначення розмірів соціальних гарантій;

(4) Уряд в додатку до Порядку № 540 установив, що у 2022 році виплата щорічної разової грошової допомоги до 5 травня, передбаченої Законом № 3551-XII, зокрема, інвалідам війни здійснюється у розмірах: I групи - 4421 гривня, II групи -3906 гривень, III групи - 3391 гривня, тобто визначив інші, ніж у вказаному Законі, розміри щорічної допомоги до 5 травня, що свідчить про невідповідність такого нормативного акта Кабінету Міністрів України положенням Закону № 3551-XII, який має вищу юридичну силу, а відтак положення цього Порядку щодо визначення розмірів такої щорічної разової грошової допомоги не можуть бути застосовані у відносинах її виплати у 2022 році;

(5) виплата інвалідам війни щорічної разового грошової допомоги до 5 травня у 2022 році має здійснюватися відповідно до статті 13 Закону № 3551-ХІІ у редакції Закону № 367-ХІV, у таких розмірах:

I групи - десять мінімальних пенсій за віком;

II групи - вісім мінімальних пенсій за віком;

III групи - сім мінімальних пенсій за віком.

Застосовуючи наведені вище правові висновки Верховного Суду до спірних відносин, які виникли у справі, яка переглядається, Судова палата виходить із того, що оскільки на час виплати позивачу у 2022 році щорічної разової грошової допомоги до 5 травня одночасно діяли положення статті 13 Закону № 3551-XII і Порядку № 540, які по-різному визначають розмір виплати щорічної разової грошової допомоги до 5 травня, з огляду на положення частини третьої статті 7 КАС України, якою визначаються загальні засади пріоритетності законів над підзаконними актами, для визначення розміру разової грошової допомоги особам з інвалідністю внаслідок війни у 2022 році слід застосовувати не Порядок № 540, а Закон №3551-XII, який має вищу юридичну силу та є спеціальним законом у цій сфері відносин.

Окрім того, Судова палата вважає безпідставними доводи скаржника про те, що він є неналежним відповідачем у справі, оскільки відповідно до абзацу другого підпункту 2 пункту 2 постанови № 540 виплата грошової допомоги у 2022 році здійснюється органами Пенсійного фонду України - особам, які перебувають на обліку в територіальних органах Пенсійного фонду України як особи, яким призначено пенсію (щомісячне довічне грошове утримання), станом на 5 травня 2022 року, шляхом включення у відомості (списки) на виплату пенсій.»

Застосовуючи наведені вище правові висновки Судової палати Верховного Суду до правовідносин, які виникли у справі, що розглядається, колегія суддів приходить до висновку, що оскільки на час виплати позивачу у 2022 році щорічної разової грошової допомоги до 5 травня одночасно діяли положення статті 12 Закону №3551-XII і Порядку № 540, які по-різному визначають розмір виплати щорічної разової грошової допомоги до 5 травня, з огляду на положення частини третьої статті 7 КАС України, якою визначаються загальні засади пріоритетності законів над підзаконними актами, для визначення розміру разової грошової допомоги учасникам бойових дій у 2022 році слід застосовувати не Порядок № 540, а Закон №3551-XII, який має вищу юридичну силу та є спеціальним законом у цій сфері відносин.

Отже, позивач має право на отримання щорічної допомоги до 5 травня у 2022 році у розмірі п`яти мінімальних пенсій за віком. Суд апеляційної інстанції неправильно застосував норми матеріального права при ухваленні судового рішення.

Аналогічна правова позиція за подібних правовідносин викладена в постанові Верховного Суду від 21.06.2023 у справі справа № 580/4476/22.

За правилами статті 352 КАС України, суд касаційної інстанції скасовує постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково і залишає в силі судове рішення суду першої інстанції у відповідній частині, якщо встановить, що судом апеляційної інстанції скасовано судове рішення, яке відповідає закону.

З огляду на результат касаційного розгляду та відсутність документально підтверджених судових витрат, понесених учасниками справи у зв`язку з переглядом справи в суді касаційної інстанції, судові витрати розподілу не підлягають.

Керуючись статтями 345, 349, 352, 355, 356, 359 КАС України, Суд

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Постанову Третього адміністративного суду від 18.04.2023 у справі № 280/5801/22 скасувати.

Рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 14.11.2022 у справі № 280/5801/22 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Л.В. Тацій

Судді : Н.В. Коваленко

Т.Г. Стрелець