Рішення

від 23.01.2024 по справі 448/1686/23

МОСТИСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Єдиний унікальний номер: 448/1686/23

Провадження № 2/448/94/24

Р І Ш Е Н Н Я

І м е н е м У к р а ї н и

23.01.2024 року м.Мостиська

Мостиський районний суд Львівської області в складі:

головуючий суддя Юрій БІЛОУС,

за участю секретаря судового засідання Ірини РОМАНЧЕНКО,

сторони:

позивач ОСОБА_1 ,

відповідач Судововишнянська міська рада,

розглянувши у відкритому підготовчому засіданні в залі суду м.Мостиська цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Судововишнянської міської ради Яворівського району Львівськоїобласті, третя особа Мостиська державна нотаріальна контора Львівської області,

суть спору: про визнання права власності на земельну ділянку в порядку спадкування,

учасники справи:

позивач ОСОБА_1 не з`явився,

представник позивача адвокат Штендер М.В. (ордер серії ВС №1204887) не з`явився (заява),

представник відповідача Судововишнянської міської ради не з`явився (заява),

третя особа в.о. завідувача Мостиської державної нотаріальної контори Львівської області Валентина ШАРАВАРА не з`явилася (заява),

в с т а н о в и в:

І. Суть спору:

Представник позивача ОСОБА_2 - адвокат Штендер М.В. (Ордер серії ВС №1204887) звернувся до суду із зазначеним позовом покликаючись на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_3 , після смерті якої залишилось спадкове майно, а саме: земельна ділянка площею 0,75482 га, кадастровий номер 4622482000:16:000:0018, що розташована на території Дидятицької сільської ради (правонаступником якої є Судововишнянська міська рада), яка належала померлій на підставі Державного Акту на право власності на земельну ділянку серії ЛВ №027443 від 11.08.2004 року.

Зазначає, що за життя спадкодавець ОСОБА_3 заповіту не складала, своїм майном не розпорядилася.

Спадкоємцем другої черги за правом представлення після смерті ОСОБА_3 є її племінник ОСОБА_2 , який спадщину після смерті спадкодавця прийняв, так як на час відкриття спадщини проживав разом із спадкодавцем. Інших спадкоємців, які б претендували чи могли претендувати на спадкове майно, крім позивача ОСОБА_2 , не має.

Наголошує, що через відсутність правовстановлюючих документів на зазначені земельні ділянки та неможливість отримання їх дублікатів, позивачка не може в позасудовому порядку оформити свої спадкові права у нотаріуса, у зв`язку із чим змушена звертатися до суду із даним позовом.

З огляду на наведене, просить суд визнати за позивачем право власності на земельну ділянку площею 0,75482 га, кадастровий номер 4622482000:16:000:0018, що розташована на території Дидятицької сільської ради (правонаступником якої є Судововишнянська міська рада) в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_3 .

ІІ. Позиція учасників справи:

В підготовче засідання позивач та його представник не з`явилися, проте представник позивача подав до суду заяву, в якій просить суд справу розглянути у його та позивача відсутності, а також зазначив, що позовні вимоги підтримує в повному обсязі, просить суд їх задовольнити.

Представник відповідача Судововишнянської міської ради Яворівського району Львівської області у підготовче засідання не з`явився, однак подав заяву, в якій не заперечує проти позову та просить суд розглянути справу без його участі.

Третя особа в.о. завідувача Мостиської державної нотаріальної контори Львівської області Шаравара В.В. у підготовче засідання не з`явилася, однак подала заяву, в якій просить суд розглянути справу без її участі.

ІІІ. Процесуальні дії у справі:

Ухвалою судді від 13.10.2023 року відкрито провадження у даній справі та постановлено розгляд справи проводити в порядку загального позовного провадження.

Відповідно до частини 3 статті 211 ЦПК України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності.

Відповідно до частини 2 статті 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

При цьому суд розглядає справу у загальному порядку, оскільки підстави для заочного розгляду справи відсутні.

Згідно з пунктом 1 частини другої статті 49 ЦПК України відповідач має право визнати позов (всі або частину позовних вимог) на будь-якій стадії судового процесу.

Частиною 4 статті 206 ЦПК України передбачено, що у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Визнання позову відповідачем - це одностороннє вільне волевиявлення відповідача, спрямоване на припинення спору з позивачем. Право відповідача на визнання позову повністю або частково є виявом принципів диспозитивності і змагальності.

Дослідивши матеріалисправи,всебічно іповно з`ясувавшивсі фактичніобставини справи,суд вважає,що увідповідності довимог ст.ст.200,206ЦПК Україниу справіможливо ухвалитирішення прозадоволення позовупри проведенніпідготовчого засідання.

ІV. Встановлені судом фактичні обставини справи:

ІНФОРМАЦІЯ_1 відкрилась спадщина внаслідок смерті ОСОБА_3 (свідоцтво про смерть серії НОМЕР_1 ).

До складу даної спадщини входить земельна ділянка площею 0,75482 га, кадастровий номер 4622482000:16:000:0018, що розташована на території Дидятицької сільської ради (правонаступником якої є Судововишнянська міська рада), яка належала померлій на підставі Державного Акту на право власності на земельну ділянку серії ЛВ №027443 від 11.08.2004 року.

Місцем відкриття спадщини є м.Мостиська Яворівського (колишнього Мостиського) району Львівської області.

Оскільки власник нерухомого майна ОСОБА_3 померла, то згідно ч.4 ст. 25 ЦК України її цивільна правоздатність припинилась в момент смерті.

Як вбачається із матеріалів справи, за життя спадкодавець ОСОБА_3 заповіту не складала, своїм майном не розпорядилася.

Спадкоємцем другої черги спадкування за законом за правом представлення є племінник померлої позивач ОСОБА_2 (факт родинних відносин між спадкодавцем та спадкоємцем підтверджується свідоцтвом про народження ОСОБА_2 серії НОМЕР_2 від 16.04.1960 року, свідоцтвом про народження ОСОБА_4 серії НОМЕР_3 , архівною довідкою ЦДІАЛ (м.Львів) №Ш-165 від 27.09.2023 року, який спадкує ту частку спадщини, яка належала б за законом його батькові ОСОБА_4 (помер ІНФОРМАЦІЯ_2 ), якби він був живим на час відкриття спадщини ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ). Згідно інформаційних довідок зі Спадкового реєстру №74859074 та №74859105 встановлено, що спадкова справа після смерті ОСОБА_4 не заводилася, свідоцтво про право на спадщину не видавалося.

Матеріалами справи доведено, що позивач спадщину після смерті тітки прийняв відповідно до положень ч.3 ст. 1268 ЦК України, так як на час смерті проживав разом з спадкодавцем, що підтверджується довідкою про склад сім`ї №188/14.3-13 від 09.05.2023 року.

Згідно Інформаційної довідки зі Спадкового реєстру (спадкові справи та видані на їх підставі свідоцтва про право на спадщину) вбачається, що інших спадкоємців після смерті ОСОБА_3 , які б прийняли спадщину чи претендували б на таку, крім ОСОБА_2 , не було.

Відповідач позовні вимоги визнав, однак, позивач не має можливості реалізувати своє право на спадок та отримати у нотаріуса свідоцтво про право на спадщину на спадкове майно земельну ділянку, у зв`язку із відсутністю правовстановлюючих документів, тому звернувся до суду із зазначеним позовом про визнання права власності на вказане майно в порядку спадкування.

Вищевказані обставини сторонами не оспорюються та підтверджуються наявними у справі письмовими доказами, а саме: копією свідоцтва про смерть спадкодавця ОСОБА_3 ; копією актового запису про смерть ОСОБА_4 ; копією свідоцтва про народження ОСОБА_2 серії НОМЕР_2 від 16.04.1960 року; копією свідоцтва про народження ОСОБА_4 серії НОМЕР_3 ; копією архівною довідки ЦДІАЛ (м.Львів) №Ш-165 від 27.09.2023 року; копією довідки Судововишнянської міської ради №188/14.3-13 від 09.05.2023 року; інформаційними довідками зі Спадкового реєстру (спадкові справи та видані на їх підставі свідоцтва про право на спадщину; заповіти/спадкові договори) щодо спадкодавців ОСОБА_3 та ОСОБА_4 ; іншими матеріалами справи.

V. Застосоване судом законодавство:

В статті 55 Конституції України закріплено, що права і свободи людини і громадянина захищаються судом.

У відповідності до статті 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Право приватної власності є непорушним.

Згідно статті 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Способом захисту цивільних прав та інтересів згідно ст.16 цього Кодексу може бути, зокрема, визнання права.

Відповідно до частини 1 статті 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Згідно статті 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Згідно статті 392 ЦК України власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Положення статей 81 та 131 Земельного кодексу України визначають, що громадяни України набувають право власності на земельні ділянки, в тому числі на підставі спадкування.

Відповідно до статті 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до іншої особи (спадкоємця).

Відповідно до статті 1225 ЦК України право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням її цільового призначення.

Згідно статті 1223 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі не охоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261 - 1265 цього Кодексу (спадкоємці за законом).

У відповідності до частини 3 статті 1266 ЦК України племінники спадкодавця спадкують ту частку спадщини, яка належала б за законом їхнім матері, батькові (сестрі, братові спадкодавця), якби вони були живими на час відкриття спадщини.

У відповідності до статті 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї. Прийнята спадщина визнається власністю спадкоємця з часу відкриття спадщини.

Спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов`язаний звернутися до нотаріуса за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно (ч. 1 ст. 1297 ЦК України).

Згідно зі статтею 68 Закону України «Про нотаріат» та підпункту 4.15 пункту 4 глави 10 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України 22.02.2012№ 296/5, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 22 лютого 2012 р. за № 282/20595, видача свідоцтва про право на спадщину на спадкове майно проводиться нотаріусами після надання правовстановлюючих документів про належність цього майна спадкодавцеві. В разі відсутності таких документів нотаріус відмовляє у видачі свідоцтва про право на спадщину, в зв`язку з чим особа, яка претендує на зазначене майно повинна встановлювати право власності в судовому порядку.

Практика Верхового Суду України (п. 23 Постанови Пленуму ВСУ «Про судову практику у справах про спадкування» №7 від 30.05.2008 року) при розгляді справ даної категорії вказує на те, що свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, установленому цивільним законодавством. За наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розгляду не підлягають. У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

Потреба такого способу захисту права власності як пред`явлення позову про його визнання виникає тоді, коли наявність суб`єктивного права власника не підтверджена відповідними доказами, підлягає сумніву, не визнається іншими особами або ними оспорюється (п.37 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 07.12.2014 р. №5 «Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав»).

Відповідно до ст. 19 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» рішення суду, що набрало законної сили, є однією з підстав для реєстрації права власності на об`єкт нерухомого майна.

ЦПК України встановлено, що:

відповідно до положень ст.12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом і кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. (статті 12 і 81);

суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках (частина 1 статті 13);

обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання (частина 1 статті 82);

доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (частина 1 статті 76);

належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень (стаття 77);

згідно ст.78 ЦПК України суд не бере до уваги докази, що одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

у відповідності до ст.79 ЦПК України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

статтею 80 ЦПК України визначено, що достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

відповідно до положень статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

відповідно до статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

VI. Висновки суду:

З огляду на наведені положення закону та враховуючи встановлені судом обставини справи, суд вважає, що оскільки позивач є спадкоємцем за законом другої черги як племінник спадкодавця за правом представлення після смерті ОСОБА_3 , від спадкового майна не відмовився, відповідач позов визнає, однак, оскільки у даному випадку питання про право на спадщину не може бути вирішено в нотаріальному порядку шляхом видачі свідоцтва про право на спадщину, у зв`язку з відсутністю правовстановлюючих документів, тому це питання повинно бути вирішено у судовому порядку шляхом визнання права власності на спірну земельну ділянку за позивачем у порядку спадкування.

Одним із принципів цивільного судочинства є змагальність сторін, відповідно до якого кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи, і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, та відповідно, несе ризик настання наслідків, пов`язаний із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Ураховуючи принцип пропорційності між застосованим заходом та переслідуваною метою, якою є захист порушених прав заявника в аспекті статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, дотримуючись загальних засад цивільного законодавства, таких як справедливість, добросовісність та розумність, та на забезпечення виконання завдань цивільного судочинства щодо ефективного захисту порушених, невизнаних прав та інтересів, з огляду на наведені положення закону, виходячи із меж заявлених позовних вимог та враховуючи встановлені судом обставини справи, суд приходить до висновку, що є правові підстави для задоволення позову в повному обсязі та визнання за позивачем ОСОБА_2 права власності на земельну ділянку.

Визнання відповідачем пред`явленого позову не суперечить закону та не порушує права свободи чи інтереси інших осіб.

VII. Судові витрати:

Враховуючи думку сторін та виходячи з вимог ст.141 ЦПК України, суд вважає, що понесені позивачем судові витрати зі сплати судового збору слід залишити за ним.

Керуючись статтями 12, 13, 76-81, 89, 141, 200, 206, 247, 258, 259, 264, 265, 268 ЦПК України, суд

у х в а л и в:

Позов ОСОБА_2 до Судововишнянської міської ради Яворівського району Львівської області, третя особа Мостиська державна нотаріальна контора Львівської області, про визнання права власності на земельну ділянку в порядку спадкування - задовольнити повністю.

Визнати за ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , право власності на земельну ділянку площею 0,75482 га кадастровий номер 4622482000:16:000:0018, що розташована на території Дидятицької сільської ради (правонаступником якої є Судововишнянська міська рада), в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Судові витрати зі сплати судового збору залишити за позивачем.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подачі апеляційної скарги до Львівського апеляційного суду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст судового рішення складено 30.01.2024року

Відомості щодо учасників справи:

Позивач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 ; місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_4 ;

Відповідач: Судововишнянська міська рада Яворівського району Львівської області; місце знаходження: м.Судова Вишня, пл. І.Франка, 14, Яворівського району Львівської області; код ЄДРПОУ 04056233;

Третя особа: Мостиська державна нотаріальна контора Львівської області; місце знаходження: м.Мостиська, вул. Грушевського, 22, Яворівського району Львівської області.

Суддя Юрій БІЛОУС

Рішення суду набрало законної сили «

Суддя Юрій БІЛОУС