Рішення

від 30.01.2024 по справі 235/3045/23

КРАСНОАРМІЙСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Єдиний унікальний номер 235/3045/23

Провадження № 2/235/260/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 січня 2024 року м. Покровськ

Красноармійський міськрайонний суд Донецької області

у складі: головуючого - судді Назаренко Г.В.

за участю секретаря судового засідання Леонової О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Секірін Олександр Вячеславович, до Покровської міської ради Донецької області про визнання права власності в порядку спадкування, -

ВСТАНОВИВ:

У листопаді 2023 року ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Секірін О.В., звернулась до суду з позовом до Покровської міської ради Донецької області про визнання права власності в порядку спадкування.

В обґрунтування позовних вимог зазначила, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла її мати ОСОБА_2 .

Вона є єдиним спадкоємцем після смерті ОСОБА_2 28 грудня 2019 року вона отримала свідоцтво про право на спадщину за законом на земельну ділянку, розташовану в АДРЕСА_1 , з цільовим призначенням - для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських споруд (присадибна ділянка), площею 0,2500 га, кадастровий номер 1422782800:07:000:0096.

23 січня 2019 року отримала постанову державного нотаріуса Другої покровської державної нотаріальної контори Радочиної О.І. про відмову у вчиненні нотаріальної дії, постановою їй відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 через ненадання правовстановлюючих документів на цей будинок та відсутність реєстрації в КП БТІ м. Покровська.

Спірний будинок було придбано батьком позивача ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_2 у ОСОБА_4 .

На підставі наведеного просила визнати за нею право власності на житловий будинок з надвірними будівлями та спорудами, загальною площею 47,1 кв.м, житловою - 34,5 кв.м, розташований за адресою: АДРЕСА_1 , в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_2 , 1938р.н., яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.2-5).

Ухвалою Красноармійського міськрайонного суду Донецької області від 6 грудня 2023 року відкрито провадження у справі; справу вирішено розглядати за правилами загального позовного провадження; підготовче засідання у справі призначено на 5 січня 2024 року о 10.00 годині; відповідачу визначено строк для подання відзиву на позов - 15 днів із дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі (а.с.37).

Ухвалою Красноармійського міськрайонного суду Донецької області від 5 січня 2024 року закрито підготовче засідання та справу призначено до судового розгляду у відкритому судовому засіданні на 30 січня 2024 року о 9.00 годині (а.с.51).

У встановлений судом строк відповідач відзив не надав, у зв`язку з чим на підставі ч.2 ст.191 ЦПК України спір вирішено за наявними матеріалами справи.

Представник позивача Секірін О.В. в судове засідання не з`явився, надав клопотання, в якому позов підтримав, просив справу розглянути за його відсутності.

Відповідач надав заяву, в якій просив провести розгляд справи без участі його представника, ухвалити рішення на розсуд суду (а.с.48).

Дослідивши письмові докази і оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, суд доходить наступних висновків.

Судом встановлені такі фактичні обставини та відповідна суть спірних правовідносин.

Зі змісту свідоцтва про народження, виданого 27 березня 1962 року Лисівською с/радою Красноармійського району Донецької області, вбачається, що ОСОБА_2 є матір`ю ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (а.с.9).

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 померла у віці 89 років, місце смерті - село Даченське Покровського району Донецької області, факт чого підтверджується копією свідоцтва про смерть, виданого 6 червня 2018 року Покровським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Донецькій області (а.с.8).

28 грудня 2019 року державним нотаріусом Другої покровської державної нотаріальної контори Радочиною О.І. видано свідоцтво про право на спадщину за законом, зареєстроване в реєстрі за № 688, про те, що спадкоємцем майна ОСОБА_2 , 1938р.н., яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , а саме, земельної ділянки, розташованої в АДРЕСА_1 , цільове призначення - для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), площею 0,250 га, кадастровий номер 1422782800:07:000:0096, є її дочка ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (а.с.10). Право власності на вказану земельну ділянку зареєстровано 28.12.2019 за позивачем у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за № 34935359 (а.с.12).

Постановою державного нотаріуса Другої покровської державної нотаріальної контори Радочиної О.І. від 23 січня 2019 року у видачі свідоцтва про право на спадщину на жилий будинок після померлої ОСОБА_2 відмовлено у зв`язку з відсутністю документів, які підтверджують склад спадкового майна (а.с.13).

Листом завідувача Другої покровської державної нотаріальної контори Олени Радочиної від 14.12.2023 № 405/01-16 повідомлено, що на спадщину після смерті ОСОБА_2 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_4 була заведена спадкова справа 09.08.2018р. Спадкоємцем померлої є дочка спадкодавця ОСОБА_1 (а.с.45-47).

Відповідно до статті 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Законом України № 435-ІV від 16 січня 2003 року затверджено Цивільний кодекс України, який набрав чинності з 1 січня 2004 року (далі - ЦК України).

Відповідно до п.4 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України Цивільний Кодекс України застосовується до цивільних відносин, що виникли після набрання ним чинності. Щодо цивільних відносин, які виникли до набрання чинності Цивільним кодексом України, положення цього Кодексу застосовуються до тих прав і обов`язків, що виникли або продовжують існувати після набрання ним чинності.

Оскільки датою придбання спірного будинку у власність батьком позивача є 12 жовтня 1964 року, - підлягає застосуванню положення Цивільного кодексу Української РСР (далі - ЦК УРСР).

Статтею 227 ЦК УРСР у редакції, чинній на момент виниклих правовідносин, було передбачено, що договір купівлі-продажу жилого будинку повинен бути нотаріально посвідчений, якщо хоча б однією з сторін є громадянин. Недодержання цієї вимоги тягне недійсність договору (стаття 47 цього Кодексу). Договір купівлі-продажу жилого будинку підлягає реєстрації у виконавчому комітеті місцевої Ради народних депутатів.

Крім того, у 1964 році питання набрання права власності регулювалось Указом Президії Верховної ради СРСР від 26.08.1948 «Про право громадян на купівлю і будівництво індивідуальних житлових будинків» і прийнятою відповідно до цього Указу постановою Ради Міністрів СРСР від 26.08.1948 «Про порядок застосування Указу Президії Верховної Ради СРСР від 26.08.1948 «Про право громадян на купівлю і будівництво індивідуальних житлових будинків», які, зокрема, визначали умови та правові наслідки будівництва. Отже, за вказаними Указом та Постановою підставою виникнення у громадянина права власності на житловий будинок був сам факт збудування ним цього будинку з додержанням вимог зазначених актів та прийняття будинку в експлуатацію. Ці правові акти не пов`язували виникнення права власності на житловий будинок із проведенням його реєстрації.

Під поняттям спадкування ч.1 ст.1216 ЦК України розуміє перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Частиною 1 ст.1217 ЦК України передбачено, що спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Згідно з ч.1 ст.1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Відповідно до ч.ч.2, 3 ст.1223 ЦК України у разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу. Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини.

Частиною 1 ст.1261 ЦК України визначено, що у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Згідно зі ст.328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності чи необґрунтованість активів, які перебувають у власності, не встановлені судом.

Положеннями ст.392 ЦК України передбачено, що власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Згідно роз`яснень, що містяться в абз.2 п.23 постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 30.05.2008 «Про судову практику у справах про спадкування», свідоцтво про право на спадщину видається за заявою спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, установленому цивільним законодавством. За наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розгляду не піддягають. У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

Листом Лисівської сільської ради Покровського району Донецької області від 12.12.2018 № 443/01-19 повідомлено, що згідно погосподарської книги № 14 Лисівської сільської ради на 1964, 1965, 1966 роки (том 14), сторінка 153, будинок АДРЕСА_2 , значиться за ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 ; договір купівлі-продажу 1965 року між ОСОБА_4 та ОСОБА_3 у виконкомі Лисівської сільської ради відсутній (а.с.15).

Згідно з відповіддю КП «Бюро технічної інвентаризації» від 03.10.2018 № 1129/01-02 до 1 січня 2013 року будинок АДРЕСА_1 в КП «БТІ» не зареєстрований (а.с.14).

Згідно із записами з погосподарської книги (особовий рахунок НОМЕР_1 ) - господарство за адресою: хутір Дача Лісовської с/ради перебуває в колгоспі ім. 22 П/з`їзду, голова сім`ї - ОСОБА_4 , 1891р.н., у 1964 році продала будинок. Також у додаткових відомостях зазначено, що будинок проданий ОСОБА_3 (договір натурицею від 12.10.1964); відомості за 1966 рік містять інформацію про належність будинку АДРЕСА_3 ОСОБА_3 , 1935р.н., та членам його сім`ї - ОСОБА_2 , 1938р.н. (дружина), ОСОБА_1 , 1962р.н. (дочка), у додаткових відомостях зазначено, що будинок куплено у гр. ОСОБА_4, договір натурицею 1965р. (а.с.20-27).

З технічного паспорту на будинок садибного типу, літера «А-1», по АДРЕСА_1 , виготовленого ФОП ОСОБА_6 на замовлення ОСОБА_1 , вбачається, що будинок розташований на земельній ділянці в межах згідно з планом: від А до Б - землі Лисівської сільської ради, від Б до В - домоволодіння АДРЕСА_1 , від В до Г - домоволодіння АДРЕСА_4 , від Г до А - землі Лисівської сільської ради (АДРЕСА_6) (а.с.16-18).

Позивач є спадкоємцем першої черги за законом після смерті ОСОБА_2 , 1938р.н., яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , у встановлений законом строк звернулась із заявою про прийняття спадщини, однак в оформленні права на спадщину за законом постановою нотаріуса їй відмовлено у зв`язку з відсутністю документів, що встановлюють право власності на майно спадкодавця, у зв`язку з чим підлягають захисту судом її законні права шляхом визнання за нею права власності на житловий будинок в порядку спадкування за законом.

На підставі наведеного, суд доходить висновку, що позов підлягає задоволенню повністю.

Згідно зі ст.41 Конституції України, ст.ст.328, 392, 1216, 1217-1218, 1223, 1261 ЦК України, ст.ст.47, 227 ЦК УРСР, Указом Президії Верховної Ради СРСР від 26.08.1948 «Про право громадян на купівлю і будівництво індивідуальних житлових будинків», Постановою Ради Міністрів СРСР від 26.08.1948 «Про порядок застосування Указу Президії Верховної Ради СРСР від 26.08.1948 «Про право громадян на купівлю і будівництво індивідуальних житлових будинків», керуючись ст.ст.4, 19, 81, 263-265 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (місце проживання - АДРЕСА_5 , РНОКПП НОМЕР_2 ), право власності на житловий будинок з надвірними будівлями та спорудами, розташований за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 47,1 кв.м, житловою площею 34,5 кв.м., в порядку спадкування за законом після смерті матері ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Рішення суду набирає законної сили в порядку, передбаченому ст.273 ЦПК України.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку протягом тридцяти днів безпосередньо до суду апеляційної інстанції за правилами ст.ст.354, 355 ЦПК України.

Суддя Г.В. Назаренко