Ухвала

від 31.01.2024 по справі 344/723/24

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 344/723/24

Провадження № 1-кп/344/640/24

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 січня 2024 року м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області в складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

з участю: секретарів ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

обвинуваченого ОСОБА_4 ,

розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі суду в м. Івано-Франківську кримінальне провадження з обвинувальним актом про обвинувачення

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Коростень Житомирської області, жителя АДРЕСА_1 , українця, громадянина України, одруженого, працюючого державним кадастровим реєстратором відділу №4 Управління надання адміністративних послуг Головного управління Держгеокадастру у Івано-Франківській області, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , раніше не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 362 КК України, -

В С Т А Н О В И В:

Відповідно до обвинувального акта, ОСОБА_4 обвинувачується у несанкціонованій зміні інформації, яка оброблюється в автоматизованій системі, вчиненій особою, яка має право доступу до неї.

Так, на підставі наказу начальника відділу Держземагенства у місті Івано-Франківську Головного управління Держземагенства в Івано-Франківській області ОСОБА_5 № 4-к від 02.01.2013 ОСОБА_4 призначено на посаду головного спеціаліста сектору державного земельного кадастру відділу Держземагенства у м. Івано-Франківську, із збереженим 11 рангом державного службовця.

Відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону України «Про Державний земельний кадастр» (в редакції від 25.03.2015 року) (далі Закон), державний земельний кадастр це єдина державна геоінформаційна система відомостей про землі, розташовані в межах державного кордону України, їх цільове призначення, обмеження у їх використанні, а також дані про кількісну і якісну характеристику земель, їх оцінку, про розподіл земель між власниками і користувачами.

Геоінформаційна система це інформаційна (автоматизована) система, що забезпечує збирання, оброблення, аналіз, моделювання та постачання геопросторових даних.

Державна реєстрація земельної ділянки це внесення до Державного земельного кадастру передбачених цим Законом відомостей про формування земельної ділянки та присвоєння їй кадастрового номера.

Кадастровий номер земельної ділянки це індивідуальна, що не повторюється на всій території України, послідовність цифр та знаків, яка присвоюється земельній ділянці під час її державної реєстрації і зберігається за нею протягом усього часу існування.

Згідно з ст. 5 Закону (в редакції від 25.03.2015), державний земельний кадастр ведеться на електронних та паперових носіях. У разі виявлення розбіжностей між відомостями на електронних та паперових носіях пріоритет мають відомості на паперових носіях.

Внесення відомостей до Державного земельного кадастру та користування такими відомостями здійснюється виключно на підставі та відповідно до цього Закону. Забороняється вимагати для внесення відомостей до Державного земельного кадастру та користування такими відомостями надання документів та здійснення дій, прямо не передбачених цим Законом.

Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 9 Закону, внесення відомостей до Державного земельного кадастру і надання таких відомостей здійснюються державними кадастровими реєстраторами центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин. Державний кадастровий реєстратор є державним службовцем.

Згідно з ч. 4 ст. 9 Закону, державний кадастровий реєстратор:

- здійснює реєстрацію заяв про внесення відомостей до Державного земельного кадастру, надання таких відомостей;

- перевіряє відповідність поданих документів вимогам законодавства;

- формує поземельні книги на земельні ділянки, вносить записи до них, забезпечує зберігання таких книг;

- здійснює внесення відомостей до Державного земельного кадастру або надає відмову у їх внесенні;

- присвоює кадастрові номери земельним ділянкам;

- надає відомості з Державного земельного кадастру та відмову у їх наданні;

- здійснює виправлення помилок у Державному земельному кадастрі;

- передає органам державної реєстрації речових прав на нерухоме майно відомості про земельні ділянки.

Державний кадастровий реєстратор має посвідчення Державного кадастрового реєстратора та власну печатку. Державний кадастровий реєстратор має доступ до всіх відомостей Державного земельного кадастру, самостійно приймає рішення про внесення відомостей до нього, надання таких відомостей, про відмову у здійсненні таких дій (ч. ч. 5, 6 ст. 9 Закону).

Державна реєстрація земельних ділянок, обмежень у їх використанні, ведення поземельних книг, внесення до Державного земельного кадастру відомостей про земельні ділянки здійснюються Державними кадастровими реєстраторами, які здійснюють свою діяльність за місцем розташування земельної ділянки (район, місто республіканського значення Автономної Республіки Крим, місто обласного значення) (ч. 8 ст. 9 Закону).

У відповідності до ст.ст. 10, 11 Закону, об`єктами Державного земельного кадастру є: землі в межах державного кордону України; землі в межах території адміністративно-територіальних одиниць; обмеження у використанні земель; земельна ділянка. Відомості про об`єкти Державного земельного кадастру під час внесення їх до Державного земельного кадастру мають відповідати існуючим характеристикам об`єктів у натурі (на місцевості), визначеним з точністю відповідно до державних стандартів, норм та правил, технічних регламентів.

Згідно з ст. 15 Закону, до Державного земельного кадастру включаються такі відомості про земельні ділянки: кадастровий номер; місце розташування; опис меж; площа; міри ліній по периметру; координати поворотних точок меж; дані про прив`язку поворотних точок меж до пунктів державної геодезичної мережі; дані про якісний стан земель та про бонітування ґрунтів; відомості про інші об`єкти Державного земельного кадастру, до яких територіально (повністю або частково) входить земельна ділянка; цільове призначення (категорія земель, вид використання земельної ділянки в межах певної категорії земель); склад угідь із зазначенням контурів будівель і споруд, їх назв; відомості про обмеження у використанні земельних ділянок; відомості про частину земельної ділянки, на яку поширюється дія сервітуту, договору суборенди земельної ділянки; нормативна грошова оцінка; інформація про документацію із землеустрою та оцінки земель щодо земельної ділянки та інші документи, на підставі яких встановлено відомості про земельну ділянку.

Відповідно до ст. 16 Закону, земельній ділянці, відомості про яку внесені до Державного земельного кадастру, присвоюється кадастровий номер. Кадастровий номер земельної ділянки є її ідентифікатором у Державному земельному кадастрі. Система кадастрової нумерації земельних ділянок є єдиною на всій території України.

Документами Державного земельного кадастру, які створюються під час його ведення, в тому числі є поземельні книги (ст. 18 Закону).

Згідно ст. 22 Закону, документи, які є підставою для внесення відомостей до Державного земельного кадастру, мають відповідати таким вимогам: текст документів має бути написаний розбірливо; документи не мають містити підчищення або дописки, закреслені слова чи інші не обумовлені в них виправлення, орфографічні та арифметичні помилки, бути заповнені олівцем, а також з пошкодженнями, які не дають змоги однозначно тлумачити їх зміст; документи мають відповідати законодавству.

Відповідно до ст. 23 Закону, документація із землеустрою та оцінки земель, яка є підставою для внесення відомостей до Державного земельного кадастру, подається органу, що здійснює внесення таких відомостей, також у формі електронного документа. Вимоги до змісту, структури і технічних характеристик електронного документа визначаються Порядком ведення Державного земельного кадастру.

Електронний документ подається Державному кадастровому реєстратору, який здійснює внесення відповідних відомостей до Державного земельного кадастру, разом із документацією, яка є підставою для такого внесення, у паперовому вигляді.

Перевірка відповідності наданого електронного документа наявним даним Державного земельного кадастру та встановленим вимогам до змісту, структури і технічних характеристик щодо розроблення такого документа здійснюється Державним кадастровим реєстратором, уповноваженим здійснювати внесення відповідних відомостей до Державного земельного кадастру.

У відповідності до ст. 24 Закону, державна реєстрація земельної ділянки здійснюється при її формуванні шляхом відкриття поземельної книги на таку ділянку. Державна реєстрація земельних ділянок здійснюється за місцем їх розташування відповідним Державним кадастровим реєстратором центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин.

Державна реєстрація земельних ділянок здійснюється за заявою:

- особи, якій за рішенням органу виконавчої влади, органу місцевого самоврядування надано дозвіл на розроблення документації із землеустрою, що є підставою для формування земельної ділянки при передачі її у власність чи користування із земель державної чи комунальної власності, або уповноваженої нею особи;

- власника земельної ділянки, користувача земельної ділянки державної чи комунальної власності (у разі поділу чи об`єднання раніше сформованих земельних ділянок) або уповноваженої ними особи;

- органу виконавчої влади, органу місцевого самоврядування (у разі формування земельних ділянок відповідно державної чи комунальної власності).

Для державної реєстрації земельної ділянки Державному кадастровому реєстратору, який здійснює таку реєстрацію, подаються:

- заява за формою, встановленою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері земельних відносин;

- оригінал документації із землеустрою, яка є підставою для формування земельної ділянки;

- документація із землеустрою, яка є підставою для формування земельної ділянки у формі електронного документа.

Заява з доданими документами надається заявником особисто чи уповноваженою ним особою або надсилається поштою цінним листом з описом вкладення та повідомленням про вручення.

Державний кадастровий реєстратор, який здійснює державну реєстрацію земельних ділянок, протягом чотирнадцяти днів з дня реєстрації заяви: перевіряє відповідність документів вимогам законодавства; за результатами перевірки здійснює державну реєстрацію земельної ділянки або надає заявнику мотивовану відмову у державній реєстрації.

Підставою для відмови у здійсненні державної реєстрації земельної ділянки є: розташування земельної ділянки на території дії повноважень іншого Державного кадастрового реєстратора; подання заявником документів, передбачених частиною четвертою цієї статті, не в повному обсязі; невідповідність поданих документів вимогам законодавства; знаходження в межах земельної ділянки, яку передбачається зареєструвати, іншої земельної ділянки або її частини. При здійсненні державної реєстрації земельної ділянки їй присвоюється кадастровий номер.

Згідно з ст. 25 Закону, поземельна книга є документом Державного земельного кадастру, який містить такі відомості про земельну ділянку: кадастровий номер; площа; місцезнаходження (адміністративно-територіальна одиниця); склад угідь; цільове призначення (категорія земель, вид використання земельної ділянки в межах певної категорії земель); нормативна грошова оцінка; відомості про обмеження у використанні земельної ділянки; відомості про межі частини земельної ділянки, на яку поширюється дія сервітуту, договору суборенди земельної ділянки; кадастровий план земельної ділянки; дата державної реєстрації земельної ділянки; інформація про документацію із землеустрою, на підставі якої здійснена державна реєстрація земельної ділянки, а також внесені зміни до цих відомостей; інформація про власників (користувачів) земельної ділянки відповідно до даних про зареєстровані речові права у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно; дані про бонітування ґрунтів.

Поземельна книга відкривається одночасно з державною реєстрацією земельної ділянки. Поземельна книга ведеться в паперовій та електронній (цифровій) формі.

Відповідно до ст. 39 Закону, виконавці робіт із землеустрою та землеоціночних робіт, посадові особи, які здійснюють формування та/або внесення до Державного земельного кадастру відомостей про об`єкти Державного земельного кадастру, державні кадастрові реєстратори за порушення законодавства у сфері Державного земельного кадастру несуть дисциплінарну, цивільно-правову, адміністративну або кримінальну відповідальність у порядку, встановленому законом.

Згідно з п. 4 порядку ведення Державного земельного кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 жовтня 2012 року № 1051 (в редакції від 10.12.2014 року) (далі Порядку), ведення Державного земельного кадастру здійснює Держземагентство та його територіальні органи. Держателем Державного земельного кадастру є Держземагентство.

Відповідно до п.п. 50, 51 Порядку, поземельна книга в електронній (цифровій) формі відкривається шляхом її формування за допомогою програмного забезпечення Державного земельного кадастру з використанням даних електронного документа. Дата відкриття поземельної книги є датою державної реєстрації земельної ділянки. Номером поземельної книги є кадастровий номер земельної ділянки.

Внесення відомостей до поземельної книги в електронній (цифровій) формі є внесенням відомостей до Державного земельного кадастру.

Державний кадастровий реєстратор несе відповідальність за: ведення поземельної книги відповідно до вимог, зазначених у цьому Порядку; відповідність відомостей, зазначених у Поземельній книзі, відомостям, зазначеним у документах, що є підставою для їх внесення; тотожність відомостей, зазначених у паперовій та електронній (цифровій) формі поземельної книги (п. 56 Порядку).

Відповідно до п. 69 Порядку, внесення відомостей (змін до них) до Державного земельного кадастру здійснюється за заявою згідно з додатком 12 замовника документації із землеустрою та оцінки земель або її розробника від імені замовника, якщо це передбачено договором на виконання відповідних робіт.

Заява разом з документацією із землеустрою або оцінки земель, електронним документом та іншими документами, зазначеними у пунктах 91-137 цього Порядку, подається заявником Державному кадастровому реєстраторові особисто або надсилається рекомендованим листом з описом вкладення та повідомленням про вручення.

Внесення відомостей (змін до них) до Державного земельного кадастру здійснюється без подання заяви у випадках (в тому числі передбачених

п. 119 Порядку): отримання відомостей (змін до них) у порядку інформаційної взаємодії з кадастрами та інформаційними системами; отримання від органів державної влади та органів місцевого самоврядування рішень про затвердження документації із землеустрою та оцінки земель; віднесення земельної ділянки до земель іншої адміністративно-територіальної одиниці; зміну нормативної грошової оцінки земельної ділянки в результаті проведення нормативної грошової оцінки земель адміністративно-територіальних одиниць; обмеження у використанні земель, безпосередньо встановлені законами та прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами; власників, користувачів земельної ділянки відповідно до даних про зареєстровані речові права у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно; затвердження документації із землеустрою та оцінки земель, на підставі якої внесено зміни до відомостей про земельну ділянку та/або нові (додаткові) відомості про земельну ділянку; зареєстровані земельні ділянки, отримані в результаті інформаційної взаємодії між кадастрами та іншими інформаційними системами.

Пунктом 70 Порядку передбачено, що державний кадастровий реєстратор у момент надходження до нього заяви про внесення відомостей (змін до них) до Державного земельного кадастру разом з документами, зазначеними у пункті 69 цього Порядку, перевіряє: повноваження особи, що звернулася за внесенням відповідних відомостей (змін до них) до Державного земельного кадастру; наявність повного пакета документів, необхідних для внесення відомостей (змін до них) до Державного земельного кадастру; розташування об`єкта Державного земельного кадастру на території дії його повноважень; придатність електронного документа для проведення його перевірки за допомогою програмного забезпечення Державного земельного кадастру.

У разі звернення за внесенням відповідних відомостей (змін до них) неналежної особи (особи, яка не може бути заявником відповідно до цього Порядку), подання заявником не повного пакета документів та/або розташування об`єкта Державного земельного кадастру на території дії повноважень іншого Державного кадастрового реєстратора Державний кадастровий реєстратор відмовляє такій особі, заявникові у прийнятті заяви безпосередньо у момент її подання або у день надходження рекомендованим листом зазначених документів за формою згідно з додатком 13 із зазначенням рекомендацій щодо усунення причин, що є підставою для такої відмови, зокрема найменування та місцезнаходження органу, до повноважень якого належить внесення відомостей (змін до них) про об`єкт Державного земельного кадастру.

Пунктом 107 Порядку передбачено, що державна реєстрація земельної ділянки здійснюється під час її формування за результатами складення документації із землеустрою після її погодження у встановленому порядку та до прийняття рішення про її затвердження органом державної влади або органом місцевого самоврядування (у разі, коли згідно із законом така документація підлягає затвердженню таким органом) шляхом відкриття Поземельної книги на таку земельну ділянку відповідно до пунктів 49-54 цього Порядку.

Статтею 1 Закону України «Про захист інформації в інформаційно-телекомунікаційних системах» (в редакції від 19.04.2014) визначено, що інформаційна (автоматизована) система це організаційно-технічна система, в якій реалізується технологія обробки інформації з використанням технічних і програмних засобів.

Несанкціоновані дії щодо інформації в системі це дії, що провадяться з порушенням порядку доступу до цієї інформації, установленого відповідно до законодавства.

Разом з тим, у квітні 2015 року у головного спеціаліста сектору державного земельного кадастру відділу Держземагенства у м. Івано-Франківську ОСОБА_4 , який має право доступу до автоматизованої системи Державний земельний кадастр, виник протиправний умисел, спрямований на несанкціоновану зміну інформації, яка оброблюється в автоматизованій системі, який він реалізував за наступних обставин.

Так, у квітні 2015 року ОСОБА_4 у порушення вимог ч. 3, 4 ст. 24 ЗУ «Про Державний земельний кадастр» (в редакції від 25.03.2015 року) без належно оформленої заяви про державну реєстрацію земельної ділянки та за відсутності проекту землеустрою щодо відведення в оренду земельної ділянки, отримав від невстановленої особи для проведення державної реєстрації земельної ділянки незаконно виготовлену документацію із землеустрою у формі електронного документа формату «XML», де було зазначено кадастровий номер земельної ділянки 2610100000:05:001:0132, а також інформацію про власника Івано-Франківська міська рада, орендаря ПП «ПСФ-ІФ», загальну площу - 0,0474 га, цільове призначення: «03.07 Для будівництва та обслуговування будівель торгівлі» та місцезнаходження - м. Івано-Франківськ, вул. Тринітарська.

Надалі, 29.04.2015 головний спеціаліст сектору державного земельного кадастру відділу Держземагенства у м. Івано-Франківську ОСОБА_4 , перебуваючи у своєму службовому кабінеті відділу Держземагенства у м. Івано-Франківську, який розташований на 1-му поверсі за адресою: м. Івано-Франківськ, вул. А. Сахарова, 34, реалізуючи свій протиправний умисел спрямований на несанкціоновану зміну інформації, яка обробляється в автоматизованій системі, діючи умисно, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, маючи регламентований доступ до програмного забезпечення Державного земельного кадастру, незважаючи на відсутність документів, які надають законне право проводити державну реєстрацію земельної ділянки, а саме заяви про державну реєстрацію, оригіналу документації із землеустрою, яка є підставою для формування земельної ділянки та належним чином оформленої документації із землеустрою, яка є підставою для формування земельної ділянки у формі електронного документа, в порушення вимог ст. ст. 5, 9, 21, 22, 23, 24, 25, 26 ЗУ «Про Державний земельний кадастр» (в редакції від 25.03.2015 року), а також п. п. 50, 56, 67, 69, 70, 74, 75, 77, 107, 108, 109, 110, 111 порядку ведення Державного земельного кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.10.2012 № 1051 (в редакції від 10.12.2014 року), використовуючи невстановлене комп`ютерне обладнання, діючи під отриманим індивідуальним електронним ключем, який захищено індивідуальним паролем, увійшов за допомогою програмного забезпечення до автоматизованої системи Державний земельний кадастр та за допомогою функціоналу «Внесення архівних даних, обмінні файли», безпідставно відкрив розділи 1, 2, 3, 4 поземельної книги на земельну ділянку із кадастровим номером - 2610100000:05:001:0132, загальною площею 0,0474 га, цільове призначення: «03.07 Для будівництва та обслуговування будівель торгівлі», яка розташована по вул. Тринітарська в м. Івано-Франківську, чим несанкціоновано вніс зміни до Державного земельного кадастру провівши незаконно державну реєстрацію цієї земельної ділянки.

У судовому засіданні 30.01.2024 обвинувачений ОСОБА_4 вину у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення визнав, щиро розкаявся, подав клопотання, в якому просив кримінальне провадження за ч.1 ст.362 КК України закрити у зв`язку з закінченням строків давності. Наслідки закриття кримінального провадження за таких підстав йому роз`яснені та зрозумілі.

Прокурор зазначив, що у зв`язку з поданим обвинуваченим клопотанням обвинуваченого ОСОБА_4 слід звільнити від кримінальної відповідальності у зв`язку з закінченням строків давності, а кримінальне провадження щодо нього за ч.1 ст.362 КК України слід закрити.

Потерпіла ОСОБА_6 у судове засідання не з`явилась, через канцелярію суду надійшло клопотання ОСОБА_6 про проведення підготовчого засідання без її участі. Вказала, що не заперечує щодо звільнення ОСОБА_4 від кримінальної відповідальності у зв`язку із закінченням строків давності на підставі ст. 49 КК України та закриття кримінального провадження. Наслідки звільнення ОСОБА_4 від кримінальної відповідальності та закриття кримінального провадження їй роз`яснено та зрозуміло.

Заслухавши думку учасників судового провадження, дослідивши матеріали кримінального провадження, суд вважає, що обвинуваченого слід звільнити від кримінальної відповідальності у зв`язку із закінченням строків давності, виходячи наступного.

Як вбачається з ч. 4 ст. 12 КК України, нетяжким злочином є передбачене цим Кодексом діяння (дія чи бездіяльність), за вчинення якого передбачене основне покарання у виді штрафу в розмірі не більше десяти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавлення волі на строк не більше п`яти років.

Санкцією ч. 1 ст. 362 КК України передбачено покарання штраф від двох тисяч до чотирьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправні роботи на строк до двох років.

За таких обставин відповідно до ст.12 КК України кримінальне правопорушення, у вчинені якого обвинувачується ОСОБА_4 , є нетяжким злочином.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 49 КК України, особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею кримінального правопорушення і до дня набрання вироком законної сили минуло три роки - у разі вчинення нетяжкого злочину, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк не більше двох років.

Як вбачається з матеріалів кримінального провадження, кримінальне правопорушення, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_4 (ч.1 ст. 362 КК України) є нетяжким злочином, що вчинений 29 квітня 2015 року.

Відповідно до ухвали Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 24.08.2023, ОСОБА_4 звільнено від кримінальної відповідальності за ч.1 ст.361 КК України на підставі ст.49 КК України у зв`язку з закінченням строків давності. Як вбачається зі змісту ухвали, дата вчинення цього кримінального правопорушення 17.02.2017.

Згідно ч.3 ст.49 КК України, перебіг давності переривається, якщо до закінчення зазначених у частинах першій та другій цієї статті строків особа вчинила новий злочин, за винятком нетяжкого злочину, за який передбаченого покарання у вигляді позбавлення волі на строк не більше двох років.

Кримінальне правопорушення, передбачене ч.1 ст.361 КК України, згідно з ст.12 КК України є кримінальним проступком, отже його вчиненням строки давності за ч.1 ст.362 КК України не переривалися

Таким чином, з часу вчинення інкримінованого ОСОБА_4 кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.362 КК України, минуло 8 років 9 місяців, обвинувачений від досудового розслідування та суду не ухилявся, перебіг давності не зупинявся і не переривався, а тому обвинуваченого слід звільнити від кримінальної відповідальності за вчинене кримінальне правопорушення у зв`язку із закінченням строків давності, а кримінальне провадження щодо нього закрити.

Згідно п.1 ч.2 ст.284 КПК України, кримінальне провадження закривається судом у зв`язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності.

Відповідно до ч.4 ст.286 КПК України, якщо під час здійснення судового провадження щодо провадження, яке надійшло до суду з обвинувальним актом, сторона кримінального провадження звернеться до суду з клопотанням про звільнення від кримінальної відповідальності обвинуваченого, суд має невідкладно розглянути таке клопотання.

Цивільний позов не заявлявся. Запобіжний захід не обирався.

Процесуальні витрати у кримінальному провадженні відсутні.

Питання речових доказів у справі вирішити відповідно до ст. 100 КПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.12, 44, 49 КК України, ст.ст. 100, 284, 286, 370, 372 КПК України, суд

П О С Т А Н О В И В:

ОСОБА_4 звільнити від кримінальної відповідальності за ч.1 ст. 362 КК України на підставі ст.49 КК України в зв`язку із закінченням строків давності, а кримінальне провадження щодо ОСОБА_4 за ч. 1 ст. 362 КК України - закрити.

Речовий доказ: оптичний диск із маркуванням №108 (згідно постанови від 08.05.2023) зберігати при матеріалах кримінального провадження сторони обвинувачення.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. Ухвала може бути оскаржена до Івано-Франківського апеляційного суду протягом семи днів з дня її оголошення шляхом подачі апеляційної скарги через Івано-Франківський міський суд.

Суддя ОСОБА_7