Рішення

від 22.01.2024 по справі 344/11866/23

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 344/11866/23

Провадження № 2/344/509/24

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 січня 2024 року місто Івано-Франківськ

Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області у складі:

головуючого судді Мелещенко Л.В.

секретаря судового засідання Ласки І.О.

за участю учасників справи:

позивача ОСОБА_1

представника позивача адвоката Іванчук Л.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду міста Івано-Франківськ за правилами загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Трейдроял» про розірвання договору та стягнення коштів,-

В С Т А Н О В И В:

30 червня 2023 року позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Трейдроял» про розірвання договору та стягнення коштів.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач вказує, що 22 червня 2022 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Трейдроял», код ЄДРПОУ 43741561, в особі директора Юзишина Андрія Михайловича, ІПН НОМЕР_1 , що діє на підставі Статуту, «Позичальником/Продавцем», та фізичною особою ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , «Покупцем» укладено договір № 22/06/2 про поставку та купівлю товару.

Даний договір укладений на відстані, тобто за допомогою засобів дистанційного зв`язку, а саме шляхом надсилання підписаного договору електронною поштою.

Згідно пункту 1.1 договору постачальник зобов`язується поставити покупцю товар/продукцію, зазначений в специфікації, а покупець - прийняти і оплатити такий товар, в комплектності, асортименті та за ціною згідно з даним договором, та кількістю, зазначеній у Специфікації до цього договору, що є невід`ємною його частиною.

Відповідно допункту 1.3постачальник зобов`язуєтьсяпередати,а покупецьзобов`язується прийнятиу власністьтовар,а самеJcb8018,2013рік,3ковші,90%залишок протектору,2456мото годиннапрацювання згідно передбачених умовами цього договору. Товар, який поставляється постачальником, повинен відповідати договору, специфікаціям до договору, технічним вимогам заводу-виробника товару, супровідної (технічної) документації.

Приймання товару здійснюється на умовах якості, вказаних у пункті 1.2 даного договору (приймання товару здійснюється на підставі фактичних даних якості і кількості, з урахуванням особливостей, передбачених умовами цього договору) (пункт 2.2 вказаного вище договору).

Крім того, розділом 4 «Порядок здійснення оплати» визначено, що розрахунки за цим договором здійснюється шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок постачальника на підставі отриманого покупцем рахунку та за умови надання Постачальником належним чином оформленої податкової накладної. Оплата здійснюється в розмірі 98 800,00 грн передоплати згідно договору (пункт 4.3. договору).

Пункт 5.1. договору передбачає, що товар вважається поставленим покупцю з дати підписання сторонами Акту прийому-передачі товару (дата поставки товару).

Специфікація № 1 від 22 червня 2022 року до договору про поставку та закупівлю товару № 22/06/2 від 22 червня 2022 року (додаток № 1 до договору про поставку та закупівлю товару) є невід`ємною частиною вищевказаного правочину. У даному додатку зазначено, що термін поставки партії - під замовленням 10 (десять) робочих днів з правом дострокової поставки, з моменту виставлення рахунку-фактури.

Вказаний рахунок на оплату (рахунок-фактура) № 8 було виставлено 22 червня 2022 року.

Одразу ж позивачем було здійснено перерахунок коштів на розрахунковий рахунок одержувача (постачальника) Товариства з обмеженою відповідальність «Трейдроял» UA053077700000026007711142760 у сумі 98 800, 00 грн. (передоплата згідно пункту 4.3 договору), що підтверджується платіжним дорученням № 92 від 22 червня 2022 року, що також свідчить про виконання умов договору позивачем.

Однак Товариство з обмеженою відповідальність «Трейдроял» всупереч договору про поставку та закупівлю товару № 22/06/2 від 22 червня 2022 року не поставило позивачу товар, а саме: Jcb 8018, 2013 рік, 3 ковші, 90% залишок протектору, 2456 мото годин напрацювання.

На даний час комунікація відсутня, так як відповідач ігнорує неодноразові звернення, що свідчить про ухилення від виконання взятих на себе зобов`язань відповідно до договору.

Також відсутні будь-які об`єктивні обставини, які б унеможливили виконання умов договору в частині поставки товару зазначеного в пункті 1.3 договору, оскільки не було надано жодних документів, які б свідчили про наявність форс-мажорних обставин, передбачених Розділом 8 договору.

На підставі пункту 10.1 укладеного договору 04 квітня 2023 року позивач звернулась з письмовою вимогою до відповідача про виконання договору, а саме: здійснення поставки товару - Jcb 8018, 2013 рік, 3 ковші, 90% залишок протектору, 2456 мото годин до 24 лютого 2023 року. Однак вказана вимога повернулась на її адресу у зв`язку завершенням терміну зберігання поштового відправлення.

Надалі для захисту законних прав та інтересів в частині отримання товару, а у випадку неможливості його отримання - повернення коштів, які було перераховано з дотриманням умов договору, позивачем направлено лист-повідомлення про розірвання договору, оскільки, пункт 12.4 договору передбачає, що цей договір може бути розірваний в односторонньому порядку з ініціативи сторони за цим договором, про що сторона, що ініціює розірвання письмово повідомляє іншу сторону за 30 (тридцять) календарних днів до розірвання. Розрахунок проводиться за фактично поставлений товар, прийнятий без претензій за якістю і/або кількістю (асортименту, комплектності). При цьому факт розірвання договору не звільняє постачальника та покупця від відповідальності за порушення своїх зобов`язань в період дії договору.

Дане повідомлення також повернулось у зв`язку з завершенням терміну зберігання.

На данийчас відповідачсвої зобов`язанняза вказанимвище договоромне виконав,причину такогоневиконання непояснив,від спілкування ухиляється, сплачені позивачем кошти не повернув. Такі обставини свідчать про ігнорування відповідачем законних вимог позивача про розірвання договору та повернення сплачених коштів.

Відповідальність відповідача встановлена пунктом 7.2 договору: при порушенні строків поставки товару Постачальник сплачує Покупцеві неустойку у вигляді пені у розмірі 0,5 % від вартості непоставленого вчасно товару за кожний день прострочення.

Згідно з додатком № 1 договору про поставку та закупівлю товару № 22/06/2 від 22 червня 2022 року (Специфікація) загальна вартість товару становить 494000,00 грн.

Поставка товару повинна була здійснитись до 01 липня 2022 року, а тому розрахунок пені здійснюється за останні шість місяців до дня подання позову: 0,5% від вартості непоставленого вчасно товару становить: 494000,00 х 0,5% = 2470,00 грн.

Таким чином, сума пені за останні шість місяців до дня подання позову становить 449 600,00 грн.

На земельній ділянці, яка належить позивачу та її сім`ї, ведуться землевпорядні та будівельні роботи, відповідно було прийнято рішення придбати мініекскаватор JCB 8018 для того, щоб спростити роботу та не наймати додатково робітників. Відповідно було сплачено відповідачу кошти у сумі 98800,00 гривень, що є великою сумою, і позивач даними коштами вже рік не може скористатись для власних потреб. Цими коштами користується відповідач, не виконавши умови договору. Довший час ОСОБА_1 намагалась зв`язатись з представником відповідача, але безрезультатно. На дзвінки позивача, повідомлення та листи на електронну адресу ніхто не відповідає з моменту сплати коштів, що викликає у позивача душевні хвилювання, стрес та шкодить її здоров`ю. Також позивачу довелося наймати інший транспорт та робітників, які виконували роботи замість міні-екскаватора, який вона сподівалась отримати згідно договору. Знову ж таки це змусило позивача витрачати додаткові кошти, а заплановані роботи не були виконані вчасно.

Моральну шкоду позивач оцінює у розмірі 98800,00 грн.

За таких обставин позивач просить розірвати договір № 22/06/2 «Про поставку та купівлю товару» від 22 червня 2022 року, укладений між до Товариством з обмеженою відповідальністю «Трейдроял», код ЄДРПОУ 43741561 та ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 ; стягнути з відповідача на користь позивача грошові кошти у розмірі у розмірі 658 931,07 грн, з яких: 98800,00 грн - сплачений аванс згідно договору № 22/06/2 «Про поставку та купівлю товару» від 22 червня 2022 року; 449600,00 грн - неустойка у вигляді пені (штрафні санкції); 98800,00 грн заподіяна моральна шкода; 11731,07 грн інфляційні втрати у відповідності до статті 625 Цивільного кодексу України.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 30 червня 2023 року дану справу передано головуючому судді Мелещенко Л.В.

Ухвалою суду від 04 липня 2023 року прийнято до розгляду та відкрито провадження у даній цивільній справі, ухвалено розгляд справи проводити за правилами загального позовного провадження з викликом сторін.

Ухвалою суду від 08 листопада 2023 року закрито підготовче провадження по справі та призначено справу до судового розгляду по суті.

Позивач та представник позивача у судовому засіданні підтримали позовні вимоги у повному обсязі на підставах, викладених у позові, просили позов задовольнити та розглядати справу за відсутності сторони відповідача, проти ухвалення по справі заочного рішення не заперечували.

Представник відповідача у жодне судове засідання не з`явився, про дату, час і місце розгляду справи повідомлявся належним чином. Від відповідача не надходив відзив на позов, а також жодних інших заяв та клопотань.

Оскільки представник відповідача був належним чином повідомлений про дату, час і місце судового розгляду, проте не з`явився в судове засідання без поважних причин та не повідомив про причини свої неявки в судове засідання, відзиву не подав, а позивач не заперечує проти заочного розгляду справи, суд на підставі статей 280-282 Цивільного процесуального кодексу України ухвалив про заочний розгляд справи, про що 22 січня 2024 року прийнята відповідна ухвала.

Суд, вислухавши пояснення учасників справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення на них, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, застосувавши до спірних правовідносин відповідні норми матеріального та процесуального права, встановив наступні фактичні обставини та відповідні їм правовідносини.

22 червня 2022 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Трейдроял», кодЄДРПОУ 43741561,в особідиректора ЮзишинаАндрія Михайловича,ІПН НОМЕР_1 ,що дієна підставіСтатуту,«Позичальником/Продавцем»,та фізичноюособою ОСОБА_1 ,РНОКПП НОМЕР_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , «Покупцем»укладено договір№22/06/2про поставкута купівлютовару,згідно допункту 1.1якого Постачальникзобов`язується поставитиПокупцю товар/продукцію,зазначений вспецифікації,а покупець-прийняти іоплатити такийтовар,в комплектності,асортименті таза ціноюзгідно зданим договором,та кількістю,зазначеній уСпецифікації доцього договору,що єневід`ємною йогочастиною,а відповіднодо пункту1.3Постачальник зобов`язуєтьсяпередати,а покупецьзобов`язується прийнятиу власністьтовар,а саме-Jcb8018,2013рік,3ковші,90%залишок протектору,2456мото годиннапрацювання згідно передбачених умовами цьогоДоговору.Товар,який поставляєтьсяпостачальником,повинен відповідатидоговору,Специфікаціям додоговору,технічним вимогамзаводу-виробникаТовару,супровідної (технічної)документації (а.с. 11-16).

Товариством з обмеженою відповідальністю «Трейдроял» надано ОСОБА_1 зразок заповнення платіжного доручення, рахунок на оплату № 8 від 22 червня 2022 року на сумі 494000,00 грн за здійснення поставки товару - Jcb 8018, 2013 рік, 3 ковші, 90% залишок протектору, 2456 мото годин напрацювання (а.с. 17).

Позивачем ОСОБА_1 було здійснено перерахунок коштів на рахунок одержувача Товариства з обмеженою відповідальність «Трейдроял» НОМЕР_3 у сумі 98 800,00 грн як передоплату згідно пункту 4.3 договору, що підтверджується платіжним дорученням № 92 від 22 червня 2022 року (а.с.18).

04 лютого 2023 року ОСОБА_1 надіслала на адресу Товариства з обмеженою відповідальність «Трейдроял» вимогу про виконання договору від 22 червня 2022 року № 22/06/2 про поставку та купівлю товару, що залишилася без відповіді (а.с. 19-20).

14 березня 2023 року позивач надіслала відповідачу повідомлення про розірвання договору року № 22/06/2 про поставку та купівлю товару від 22 червня 2022 року (а.с.21-22).

Товариство з обмеженою відповідальність «Трейдроял», код ЄДРПОУ 43741561, зареєстровано як юридичну особу, що підтверджується копією Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань та відповіддю з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (а.с. 23-29, 94-96).

У відповідностізі статтею15Цивільного кодексуУкраїни,кожна особамає правона захистсвого цивільногоправа уразі йогопорушення,невизнання абооспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Частиною першою статті 13 Цивільного процесуального кодексу України передбачено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до частини першої-другоїстатті 207 Цивільного кодексу України,правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства.

Статтею 629 Цивільного кодексуУкраїни встановлено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно із вимогами статті 655 Цивільного кодексу України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Стаття 662 Цивільного кодексу України передбачає, що продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу. Продавець повинен одночасно з товаром передати покупцеві його приналежності та документи (технічний паспорт, сертифікат якості тощо), що стосуються товару та підлягають переданню разом із товаром відповідно до договору або актів цивільного законодавства.

Продавець зобов`язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положеньстатті 530цього Кодексу (частина перша статті 663 Цивільного кодексу України).

Відповідно до статті 664 Цивільного кодексу України, обов`язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент: 1) вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов`язок продавця доставити товар; 2) надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару. Договором купівлі-продажуможе бутивстановлений іншиймомент виконанняпродавцем обов`язкупередати товар. Товарвважається наданиму розпорядженняпокупця,якщо устрок,встановлений договором,він готовийдо переданняпокупцеві уналежному місціі покупецьпоінформований проце.Готовий допередання товарповинен бутивідповідним чиномідентифікований дляцілей цьогодоговору,зокрема шляхоммаркування. Якщо з договору купівлі-продажу не випливає обов`язок продавця доставити товар або передати товар у його місцезнаходженні, обов`язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент здачі товару перевізникові або організації зв`язку для доставки покупцеві.

Участині першій статті 526 Цивільного кодексу Українивстановлено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цьогоКодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов`язання чи звичаїв ділового обороту (частина першастатті 527 Цивільного кодексу України).

Згідно з частиною першою статті 530 Цивільного кодексу України,якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до положень статті 610 Цивільного кодексу України, порушення зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

За змістом частини другої статті 651 Цивільного кодексу України, договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Згідно положень статті 652 Цивільного кодексу України, у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, договір може бути змінений або розірваний за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов`язання. Зміна обставин є істотною, якщо вони змінилися настільки, що, якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах. Якщо сторони не досягли згоди щодо приведення договору у відповідність з обставинами, які істотно змінились, або щодо його розірвання, договір може бути розірваний, а з підстав, встановлених частиною четвертою цієї статті, - змінений за рішенням суду на вимогу заінтересованої сторони за наявності одночасно таких умов: 1) в момент укладення договору сторони виходили з того, що така зміна обставин не настане; 2) зміна обставин зумовлена причинами, які заінтересована сторона не могла усунути після їх виникнення при всій турботливості та обачності, які від неї вимагалися; 3) виконання договору порушило б співвідношення майнових інтересів сторін і позбавило б заінтересовану сторону того, на що вона розраховувала при укладенні договору; 4) із суті договору або звичаїв ділового обороту не випливає, що ризик зміни обставин несе заінтересована сторона. У разі розірвання договору внаслідок істотної зміни обставин суд, на вимогу будь-якої із сторін, визначає наслідки розірвання договору виходячи з необхідності справедливого розподілу між сторонами витрат, понесених ними у зв`язку з виконанням цього договору. Зміна договору у зв`язку з істотною зміною обставин допускається за рішенням суду у виняткових випадках, коли розірвання договору суперечить суспільним інтересам або потягне для сторін шкоду, яка значно перевищує затрати, необхідні для виконання договору на умовах, змінених судом.

Вирішуючи позовні вимоги про розірвання договору, суд виходить із того, що відповідач як сторона договору № 22/06/2про поставкута купівлютовару від 22 червня 2022 року не поставило позивачу товар, а саме Jcb 8018, 2013 рік, 3 ковші, 90% залишок протектору, 2456 мото годин напрацювання, що є істотним порушенням договору і підставою для розірвання укладеного договору.

У відповідності до вимог статті 9 Закону України «Про захист прав споживачів», при розірванні договору купівлі-продажу розрахунки із споживачем провадяться виходячи з вартості товару на час його купівлі.

Стаття 653 Цивільного кодексу України встановлює правові наслідки зміни або розірвання договору. Так, у разі зміни договору зобов`язання сторін змінюються відповідно до змінених умов щодо предмета, місця, строків виконання тощо. У разі розірвання договору зобов`язання сторін припиняються. У разі зміни або розірвання договору зобов`язання змінюється або припиняється з моменту досягнення домовленості про зміну або розірвання договору, якщо інше не встановлено договором чи не обумовлено характером його зміни. Якщо договір змінюється або розривається у судовому порядку, зобов`язання змінюється або припиняється з моменту набрання рішенням суду про зміну або розірвання договору законної сили. Сторони немають прававимагати поверненнятого,що буловиконане нимиза зобов`язаннямдо моментузміни аборозірвання договору,якщо іншене встановленодоговором абозаконом. Якщо договір змінений або розірваний у зв`язку з істотним порушенням договору однією із сторін, друга сторона може вимагати відшкодування збитків, завданих зміною або розірванням договору.

Частиною другою статті 693 Цивільного кодексу України визначено, якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати повернення суми попередньої оплати.

Згідно частини четвертої статті 12 Закону України «Про захист прав споживачів», у разі реалізації продукції поза торговельними або офісними приміщеннями продавець (виконавець) повинен повернути сплачені гроші без затримки не пізніше тридцяти днів з моменту повідомлення споживачем про розірвання договору. Споживач має право не повертати продукцію або результати роботи чи послуги до моменту повернення йому сплаченої ним суми грошей.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 сплатила на рахунок Товариства з обмеженою відповідальність «Трейдроял» кошти у сумі 98 800,00 грн як передоплату.

Проте зобов`язання щодо поставлення товару відповідачем не виконані, тому вимоги про стягнення сплаченого авансузгідно договору№ 22/06/2«Про поставкута купівлютовару» від22червня 2022року урозмірі 98800,00грн підлягають задоволенню.

Вирішуючи вимоги про стягнення неустойки у вигляді пені (штрафних санкцій), суд зазначає наступне.

Згідно частини другої статті 551 Цивільного кодексу України, якщо предметом неустойки є грошова сума, їїрозмірвстановлюєтьсядоговором або актом цивільного законодавства. Розмір неустойки, встановлений законом, може бути збільшений у договорі, якщо таке збільшення не заборонено законом. Сторони можуть домовитисяпро зменшення розміру неустойки, встановленого актом цивільного законодавства,крім випадків, передбачених законом.

У статті 627 Цивільного кодексу України передбачено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. У договорах за участю фізичної особи - споживачавраховуються вимоги законодавства про захист прав споживачів.

Відповідно до частини п`ятої статті 10 Закону України «Про захист прав споживачів», уразі коли виконавець не може виконати (прострочує виконання) роботу (надання послуги) згідно з договором, за кожний день (кожну годину, якщо тривалість виконання визначено у годинах) прострочення споживачеві сплачується пеня у розмірі трьох відсотків вартості роботи (послуги), якщо інше не передбачено законодавством. У разі коли вартість роботи (послуги) не визначено, виконавець сплачує споживачеві неустойку в розмірі трьох відсотків загальної вартості замовлення. Сплата виконавцем неустойки (пені), встановленої в разі невиконання, прострочення виконання або іншого неналежного виконання зобов`язання, не звільняє його від виконання зобов`язання в натурі.

Згідно пункту 7.2 договору № 22/06/2 від 22 червня 2022 року, при порушенні строків поставки товару Постачальник сплачує Покупцеві неустойку у вигляді пені у розмірі 0,5 % від вартості непоставленого вчасно товару за кожний день прострочення (а.с. 13).

У відповідності з положеннями частини третьої статті 551 Цивільного кодексу України, розмір неустойкиможе бутизменшений зарішенням суду,якщо вінзначно перевищуєрозмір збитків,та занаявності іншихобставин,які маютьістотне значення.

Тлумачення частини третьої статті 551 Цивільного кодексу України свідчить, що розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду за наявності однієї з умов: (а) якщо він значно перевищує розмір збитків; (б) за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 21 серпня 2019 року у справі №727/9352/17 (провадження №14-319цс19) зроблено висновок, що «положення частини третьої статті 551 ЦК Україниз урахуванням наведених положень норм процесуального права щодо загальних засад цивільного судочинствадає право суду зменшити розмір неустойки за умови, що він значно перевищує розмір збитків. Такого висновку дійшли Верховний Суд України, зокрема, у постанові від 4 листопада 2015 року у справі № 6-1120цс15, і Велика Палата Верховного Суду у постановах від 12 грудня 2018 року у справі № 703/1181/16-ц та від 20 березня 2019 року у справі №761/26293/16-ц. Судом апеляційної інстанції встановлено, що у зв`язку зі несвоєчасною сплатою в повному обсязі плати за користування предметом оренди, зокрема за лютий-березень 2015 року в розмірі 41 тис. 920 грн, з відповідача підлягає стягненню пеня за прострочення виконання договору оренди за період з 01 вересня 2016 року по 01 вересня 2017 року в розмірі 153 тис. 008 грн (з розрахунку 1% від розміру боргу у сумі 41 тис. 920 грн за 365 днів прострочення). Отже, висновок суду про стягнення з відповідачки на користь позивача пені у розмірі, що більше ніж утричі перевищує суму простроченого зобов`язання, не можна вважати таким, який би відповідав завданню цивільного судочинства - справедливому розгляду і вирішенню справи. Ураховуючи викладене, Велика Палата Верховного Суду вважає можливим зменшити розмір пені до 40 тис. грн, що відповідатиме принципу пропорційності у цивільному судочинстві».

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 20 березня 2019 року у справі №761/26293/16-ц (провадження № 14-64цс19) зроблено висновок, що: «відповідно до статей 2, 47 Закону України «Про банки і банківську діяльність» банк має право здійснювати банківську діяльність на підставі банківської ліцензії шляхом надання банківських послуг, а клієнтом банку є будь-яка фізична чи юридична особа, що користується послугами банку,то до спірних правовідносин підлягають застосуванню положення частини п`ятої статті 10 Закону України «Про захист прав споживачів». Таким чином, відмова банку виконати розпорядження клієнта з видачі належних йому за договором банківського рахунку сум свідчить про невиконання банком своїх зобов`язань та має наслідком настання відповідальності, передбаченої законом увигляді сплати пені в розмірі 3 % від суми утримуваних банком коштів за кожен день з моменту звернення клієнта з вимогою про видачу коштів до дня фактичної видачі. Оскільки пеня є неустойкою і має штрафний, а не компенсаційний характер, вона не входить до складу зобов`язання, її сплата та розмір визначені Законом України «Про захист прав споживачів» за неналежне надання виконавцем банківських послуг споживачеві, то нарахування та стягнення такої пені має бути здійснене в національній валюті України. За таких обставин висновки апеляційного суду у справі, яка розглядається,щодо визначення суми пені, встановленої частиною п`ятою статті 10 Закону України «Про захист прав споживачів» у гривні, є правильними. Відповідно до вимог статті 2 ЦПК України суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі. Суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи, зокрема, завдання цивільного судочинства, забезпечення розумного балансу між приватними і публічними інтересами, особливості предмета спору, ціни позову (стаття 11 ЦПК України). Частиною третьою статті 551 ЦК України встановлено, що розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення. Отже, положення частини третьої статті 551 ЦК України з урахуванням наведених положень норм процесуального права щодо загальних засад цивільного судочинствадає право суду зменшити розмір неустойки за умови, що він значно перевищує розмір збитків. Такого висновку дійшли Верховний Суд України, зокрема, у постанові від 04 листопада 2015 року у справі № 6-1120цс15, і Велика Палата Верховного Суду у постанові від 12 грудня 2018 року у справі № 703/1181/16-ц».

Суд вважає, що стягнення пені у розмірі 449600,00 грн, який майже вп`ятеро перевищує розмір збитків (неповернуту суму авансу), не може вважатися таким, що відповідає загальним засадам цивільного законодавства (стаття 3 Цивільного кодексу України). Тому суд вважає за можливе зменшити розмір пені до розміру неповернутої суми авансу, тобто до 98 800,00 грн.

Що стосується вимоги про відшкодування моральної шкоди, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Відповідно достатті 23 Цивільного кодексу України,особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає: 1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; 2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів; 3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна; 4)у приниженнічесті тагідності фізичноїособи,а такожділової репутаціїфізичної абоюридичної особи.Якщо іншене встановленозаконом,моральна шкодавідшкодовується грошовимикоштами,іншим майномабо вінший спосіб. Розміргрошового відшкодуванняморальної шкодивизначається судомзалежно відхарактеру правопорушення,глибини фізичнихта душевнихстраждань,погіршення здібностейпотерпілого абопозбавлення йогоможливості їхреалізації,ступеня виниособи,яка завдаламоральної шкоди,якщо винає підставоюдля відшкодування,а такожз урахуваннямінших обставин,які маютьістотне значення.При визначеннірозміру відшкодуваннявраховуються вимогирозумності ісправедливості. Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов`язана з розміром цього відшкодування. Моральна шкода відшкодовується одноразово, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частина перша статті 1167 Цивільного кодексу України передбачає, що моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Відповідно до пункту 3 постанови Пленуму Верховного Суду України № 4 від 31 березня 1995 року «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди», під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб. Відповідно до чинного законодавства моральна шкода може полягати, зокрема: у приниженні честі, гідності, престижу або ділової репутації, моральних переживаннях у зв`язку з ушкодженням здоров`я, у порушенні права власності (в тому числі інтелектуальної), прав, наданих споживачам, інших цивільних прав, у зв`язку з незаконним перебуванням під слідством і судом, у порушенні нормальних життєвих зв`язків через неможливість продовження активного громадського життя, порушенні стосунків з оточуючими людьми, при настанні інших негативних наслідків.

Згідно роз`яснень, що містяться у пункті 9 вказаної постанови, розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються стан здоров`я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану, добровільне - за власною ініціативою чи за зверненням потерпілого - спростування інформації редакцією засобу масової інформації. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.

При визначенні розміру заподіяної позивачам моральної шкоди, суд керується засадами розумності, виваженості та справедливості, як того вимагає стаття 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, враховує характер та обсяг душевних страждань, фізичного болю та страждань, яких позивач зазнала у зв`язку з вимушеними змінами в житті позивача, характер додаткових зусиль для організації свого життя, тому вимоги позивача про відшкодування моральної шкоди підлягають частковому задоволенню у розмірі 10 000,00 грн.

Вирішуючи позовні вимоги про стягнення інфляційних втрат, суд виходить з наступного.

Відповідно достатті 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Отже, чинне законодавство передбачає, що відповідальність у вигляді сплати інфляційних втрат настає в разі невиконання або неналежного виконання саме грошового зобов`язання.

Натомість, під час розгляду даної справи не було встановлено існування у відповідача грошового зобов`язання перед відповідачем.

За умовами укладеного між сторонами договору, відповідач фактично зобов`язався передати у власність позивача товар, що не є грошовим зобов`язанням.

Умовами укладеного між сторонами договору також не передбачено обов`язку відшкодувати інфляційні втрати у разі прострочення виконання поставки товару.

З огляду на наведене, позовні вимоги про стягнення з відповідача 11 731,07 грн інфляційних втрат задоволенню не підлягають.

У порядку виконання процесуального обов`язку відповідача, унормованого частиною третьою статті 12, частиною першою статті 81 Цивільного процесуального кодексу України, з доведення належним чином виконання обов`язків перед позивачем, не надано доказів виконання обов`язків за укладеним договором, а також доказів на підтвердження відсутності своєї вини у неналежному виконанні умов зобов`язання, визначеного договором.

Відповідач, не бажаючи приймати участь у судовому розгляді справи і реалізувати своє процесуальне право на спростування доводів позову і доказування належного виконання обов`язків, тим самим не оспорює наявних підстав для задоволення позовних вимог.

У відповідності до частини першої статті 81 Цивільного процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Виходячи із вищевикладеного, оцінивши докази, надані сторонами у справі, їх належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, відповідно до статті 89 Цивільного процесуального кодексу України, суд дійшов висновку часткове задоволення позовних вимог.

На підставі вищенаведеного, відповідно до статей 3, 11, 15, 23, 207, 610, 611, 629, 651, 664 Цивільного кодексу України, керуючись статтями 4, 10-13, 15, 76-81,89,141, 259,263-265,268, 273, 279, 280-284, 354, 355 Цивільного процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Трейдроял» про розірвання договору та стягнення коштів задовольнити частково.

Розірвати договір № 22/06/2 «Про поставку та купівлю товару» від 22 червня 2022 року, укладений між до Товариством з обмеженою відповідальністю «Трейдроял», код ЄДРПОУ 43741561, та фізичною особою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 .

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Трейдроял» на користь ОСОБА_1 сплачений аванс згідно договору № 22/06/2 «Про поставку та купівлю товару» від 22 червня 2022 року у розмірі 98800,00 грн (дев`яносто вісім тисяч вісімсот гривень нуль копійок).

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Трейдроял» на користь ОСОБА_1 неустойку у вигляді пені у розмірі 98800,00 грн (дев`яносто вісім тисяч вісімсот гривень нуль копійок).

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Трейдроял» на користь ОСОБА_1 моральну шкоду у розмірі 10000,00 грн (десять тисяч гривень).

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуте Івано-Франківським міським судом Івано-Франківської області за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Івано-Франківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне найменування учасників справи:

Позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 , місце проживання: АДРЕСА_1 .

Відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Трейдроял», код ЄДРПОУ 43741561, місцезнаходження: 68802 Одеська область, Ізмаїльський район, м. Рені, вул. Залізнична, буд. 7Б.

Вступна та резолютивна частини рішення складені, підписані у нарадчій кімнаті й проголошені у судовому засіданні 22 січня 2024 року.

Повний текст рішення складено та підписано 31 січня 2024 року.

Суддя Мелещенко Л.В.