Постанова

від 29.01.2024 по справі 902/723/23

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 січня 2024 року Справа № 902/723/23

Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Миханюк М.В., суддя Саврій В.А. , суддя Коломис В.В.

секретар судового засідання Олійник Т.М.

за участю представників сторін:

позивача: Ганченка М.О. адвоката, довіреність від 22.12.23 №1-3722

відповідача : Гороховської А.О. адвоката, ордер серія АА, №1320475 від 20.11.23

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-промислова компанія "Хоум-Нет" та Акціонерного товариства "Укртрансгаз" на рішення Господарського суду Вінницької області, ухваленого 20.09.23 суддею Маслієм І.В. о 14:28 у м.Вінниці, повний текст складено 02.10.23 у справі №902/723/23

за позовом: Акціонерного товариства "Укртрансгаз"

до: Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-промислова компанія "ХОУМ НЕТ"

про стягнення 465 665,76 грн

ВСТАНОВИВ:

Акціонерне товариство "Укртрансгаз" звернулось до Господарського суду Вінницької області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-промислова компанія "ХОУМ НЕТ" про стягнення 465 665,76 грн, з яких 327 544,56 грн - пеня та 138 121,20 грн - штраф.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем взятих на себе обов`язків за Договорами про закупівлю робіт: №2201000067, №2201000068, №2201000069, №2201000070, №2201000071, №2201000072, №2201000073, №2201000074 та №2201000075 від 25.01.2022, в частині строків виконання робіт.

Рішенням Господарського суду Вінницької області від 20.09.23 позов задоволено частково. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-промислова компанія "ХОУМ НЕТ" на користь Акціонерного товариства "Укртрансгаз" 98 263,37 грн - пені, 41 436,36 грн - штрафу та 6 984,99 грн - відшкодування витрат на сплату судового збору. У частині стягнення з відповідача 229 281,19 грн - пені та 96 684,84 грн - штрафу відмовлено.

В обґрунтування рішення, суд з посиланням на ст. ст. 11, 202, 230, 231, 509, 526, 530, 549, 599, 610, 611, 612, 629, 626, 837, 846 ЦК України, ст. ст. 173, 174 ГК України, умови договорів, постанову Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 25.01.2022 у справі №904/3886/21, докази наявні в матеріалах справи, зокрема, лист Торгово-промислової палати України №2024/02.0-7.1 від 28.02.2022, дійшов висновку, що форс-мажор не є автоматичною підставою для звільнення від виконання зобов`язань, стороною договору має бути підтверджено не факт настання таких обставин, а саме їхня здатність впливати на реальну можливість виконання зобов`язання, тому відхиляє заперечення відповідача як недоведені документально.

Також, вказав, що оскільки матеріалами справи підтверджено неналежне виконання відповідачем умов договору та зважаючи, що п. 8.3. Договорів передбачена майнова відповідальність, суд погоджується з розрахунком позивача і зазначає про обґрунтованість вимог позивача та правомірність нарахування пені в загальному розмірі 327 544,56 грн та 7% штрафу в загальному розмірі 138 121,20 грн.

Разом з тим, суд з посиланням на ст. ст. 8, 129 Конституції України, рішення Конституційного Суду України від 02.11.2004 р. № 15-рп/2004, ст. ст. 3, 13, 15, 509, 551 ЦК України, Постанову Великої палати Верховного Суду України від 18.03.2020 у справі №902/417/18, ст. ст. 216, 217, 233 ГК України, рішення Конституційного Суду України від 11.07.2013 р. № 7-рп/2013, постанови Верховного Суду від 26.07.2018 у справі №924/1089/17, від 12.12.2018 у справі №921/110/18, від 14.01.2019 у справі №925/287/18, від 22.01.2019 у справі №908/868/18, Велика Палата Верховного Суду від 19.06.2019 у справах №703/2718/16-ц та №646/14523/15-ц прийшов до висновку, що з урахуванням засад добросовісності, справедливості, пропорційності та розсудливості, наявні достатні правові підстави для зменшення розміру пені та штрафу на 70% і таким чином стягненню підлягає 98 263,37 грн пені та 41 436,36 грн штрафу.

Не погодившись із ухваленим рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю "Науково-промислова компанія "ХОУМ НЕТ" звернувся з апеляційною скаргою в якій просить скасувати рішення Господарського суду Вінницької області від 20.09.2023 року по справі № 902/723/23 та ухвалити нове рішення, яким в позовних вимогах Акціонерного товариства Укртрансгаз до Товариства з обмеженою відповідальністю Науково-промислова компанія ХОУМ НЕТ про стягнення 465 665,76 грн відмовити в повному обсязі.

Зауважує, що відповідач виконав роботи за договорами в повному обсязі, але з простроченням їх виконання строком п`ять місяців, проте таке прострочення сталось не з вини відповідача.

Вказує, що 11.02.22, відповідач отримавши завдання на проектування негайно, листом № 1-088/1, повідомляє, що завдання на проектування неналежне і його необхідно привести до норм чинного законодавства. Крім іншого, відповідач просить надати додаткові вихідні дані, зокрема: матеріали по раніше розробленим проектам, довідки на закуплене обладнання та по фактично виконаним роботам. Проте, позивач свого обов`язку щодо корегування завдання та надання вихідних даних не виконав.

Внаслідок чого, відповідач звернувся повторно до позивача за запитуваними документами -15.04.22.

17.05.2022, позивачем були надані запитувані вихідні дані відповідачем, що за матеріалами справи не заперечується позивачем.

Таким чином, відповідач з моменту отримання завдання на проектування (момент початку робіт за договором) об`єктивно не міг приступити до виконання робіт протягом трьох місяців (з 11.02.2022 по 17.05.2022) без отримання належних вихідних даних.

Посилається на ст. ст. 612, 613 ЦК України, та зауважує, що судом першої інстанції не були застосовані наведені норми права та не досліджено, що прострочення відповідача на три місяці, стались об`єктивно, через неможливість відповідачем приступити до виконання робіт без даних, що мали бути надані позивачем.

Також, зазначає, що в подальшому ще на півтора місяці відбулось прострочення зобов`язання, так як в цей період позивач надавав допуск робітникам відповідача до об`єкту та готував перелік своїх фахівців для здійснення обстеження. Відповідно без допуску на об`єкт фахівців відповідача і позивача, відповідач не міг здійснювати проектні роботи.

Допуск, відповідач запросив після отримання вихідних даних, а саме 19.05.22, згідно листа № 1-194.

Тоді як обстеження на місцях було проведено в період з 13.06.2022 по 17.06.2022 та в період з 04.07.2022 по 07.07.2022, що підтверджується підписаними та затвердженими актами обстеження.

Із зазначеного вбачається, що відповідач приступив до виконання робіт через 4 з половиною місяці після отримання завдання на проект, та така затримка відбулась не через вину відповідача, а внаслідок очікування даних та обстеження від позивача для можливості приступити до виконання робіт.

Вказує, що роботи за договорами мали бути завершені 09.09.2022, натомість відповідач їх завершив 24 січня 2023 року, що підтверджується супровідними листами відповідача до кожного договору про те, що роботи за договором завершені та направлені результати виконаних робіт разом з Проектною документацією, Експертними звітами (позитивними) та Актами виконаних робіт.

Тобто, відповідачем були завершені роботи з простроченням в 4,5 місяців (прострочення з 09.09.22 по 24.01.23), внаслідок дій незалежних від відповідача.

Також, зауважує на існування форс-мажорних обставин - військову агресію російської федерації проти України, що підтверджується листом Торгово-промислова палата України від 28.02.2022 № 2024/02.0-7.1.

Проте судом першої інстанції при ухваленні рішення по справі №902/723/23 не було прийнято до уваги наявність спрощеної процедури засвідчення форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили), зокрема і відсутність обов`язку сторони звертатись до ТПП України за отриманням відповідного Сертифіката про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили), оскільки лист ТПП від 28.02.2022 № 2024/02.0-7.1. надає можливість за необхідністю роздруковувати відповідне підтвердження всім, кого це стосується.

Крім того, з посиланням на постанову Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 31.08.2022 по справі №910/15264/21 зазначає, що у встановлений договорами строк на адресу позивача вчасно надіслало Повідомлення від 04.03.2022 №1-080/1 щодо форс-мажорних обставин разом з листом ТПП від 28.02.2022 №2024/02.0-7.1., а отже виконало вимоги п.9.2 Договору щодо строку повідомлення про виникнення обставин непереборної сили.

За наведеного, з посиланням на ст. ст.550, 617 ЦК України, вважає, що рішення суду першої інстанції прийняте без дослідження всіх обставин справи та із порушенням норм матеріального права внаслідок чого воно має бути скасоване.

Крім того, не погодившись із ухваленим рішенням, АТ "Укртрансгаз" звернувся з апеляційною скаргою в якій просить скасувати рішення Господарського суду Вінницької області від 20.09.2023 у справі №902/723/23 в частині відмови АТ Укртрансгаз у стягненні з ТОВ НПК ХОУМ-НЕТ 229 281,19 грн пені та 96 684,84 грн штрафу. Ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги АТ Укртрансгаз до ТОВ НПК ХОУМ-НЕТ у справі №902/753/23 задовольнити в повному обсязі. Витрати позивача по сплаті судового збору покласти на відповідача. Поновити АТ Укртрансгаз строк на подання доказів у зв`язку з неможливістю їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього та долучити до матеріалів справи аналітику фінансових результатів ТОВ НПК ХОУМ-НЕТ за 2022 рік з єдиної інформаційної платформи Ліга Закон.

Позивач не погоджується з оскаржуваним судовим рішенням в частині часткової відмови у задоволені позовних вимог (а саме в частині зменшення пені та штрафу на 70%), вважає його необґрунтованим та таким, що прийняте при не з`ясуванні обставин, що мають значення для справи, з невідповідністю висновків суду дійсним обставинам справи, з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Звертає увагу апеляційного господарського суду, що під час прийняття оскарженого рішення, суд визнав та встановив, що позовні вимоги АТ «Укртрансгаз» є повністю законними та обґрунтованими, а отже підлягали задоволенню в повному обсязі.

Посилання суду на той факт, що роботи прийняті без зауважень не відповідають дійсності, оскільки, зауваження до проектної документації, виготовлення якої було предметом Договорів, усувались в процесі виконання робіт, а саме на етапі розгляду вказаної документації експертною комісією АТ «Укртрансгаз» і дані обставини підтверджуються матеріалами справи, а саме: листами АТ «Укртрансгаз» № В ИХ1001-22- 2898 від 06.09.2022, № ВИХ1001-ВС-22-3196 від 12.09.2022, №ВИХ1001-22-2899 від 06.09.2022, № ВИХ1001-22-2897 від 06.09.2022, № ВИХ1001-22-2900 від 06.09.2022, листами ТОВ «НПК «ХОУМ НЕТ» №1-479 від 16.09.2022, №1-480 від 16.09.2022, №1-481 від 16.09.2022, №1-478 від 16.09.2022, 1-477 від 16.09.2022.

Судом зазначено про те, що доказів понесення будь яких матеріальних збитків позивачем, в зв`язку з невчасним виконанням відповідачем зобов`язань за договорами, матеріали справи не містять.

Проте, проектна документація, яка мала б бути виготовлена до 09.09.2022 була передана позивачу лише у 2023 році, що призвело до порушення строку введення в експлуатацію дев`яти волоконно-оптичних ліній зв`язку, які мали б забезпечити належне обслуговування магістральних газопроводів України, особливо, в період опалювального сезону під час військової агресії росії та ракетної небезпеки для об`єктів критичної інфраструктури.

Оскільки у визначені договорами строки (по 09.09.2022) ТОВ «НПК «ХОУМ НЕТ» не виконало взяті на себе зобов`язання, на що розраховував позивач, у АТ «Укртрансгаз» виникло право на застосування санкцій, які передбачені умовами договорів.

Таким чином, за недотримання підрядником строків виконання робіт та порушення умов договорів відповідач зобов`язаний сплатити на користь АТ «Укртрансгаз» грошові кошти в загальному розмірі за несвоєчасне виконання 9 договорів 465 665,76 грн, з яких 327 544,56 грн - пеня та 138 121,20 грн - штраф.

На думку скаржника, при зменшенні розміру пені та штрафу на 70 % суд першої інстанції здійснив порушення норм матеріального права, а саме: ст. 526, ч. 1 ст. 530, 546, 549 - 552, 610, 611, 612 ЦК України та ст. 173, 174, 193, 230 - 233 ГК України.

Отже, наведене свідчить, що в даному випадку у суду першої не було підстав для застосування до спірних правовідносин положень ст. 233 ГК України та ч. 3 ст. 551 ЦК України, у зв`язку з чим суд першої здійснив порушення наведених норм матеріального права, безпідставно застосувавши їх до спірних правовідносин.

Також, зауважує, що судом першої інстанції було здійснено порушення норм процесуального права, а саме, суд при прийнятті оскарженого рішення не надав відповідної (належної) правової оцінки доказам (доводам) позивача, чим порушив ст.ст.2, 7, 11, 13, 42, 73-80, 86, 236 ГПК України.

Отже, вищезазначене свідчить про порушення судом першої інстанції при прийнятті оскарженого рішення норм процесуального права, а саме ст.ст.2,7,11,13, 42, 73-80, 86, 96, 236 ГПК України.

В обґрунтування подання додаткових доказів, з посиланням на ст.ст. 80, 269 ГПК України оскільки позивачу на момент винесення рішення Господарського суду Вінницької області від 20.09.2023 не було відомо про мотиви суду з яких ним було зменшено розмір пені та штрафу на 70%, позивач був позбавлений права подати відповідні докази до суду першої інстанції, а тому, є наявні підстави для поновлення строку для подання доказів до суду апеляційної інстанції у відповідності до ст. 269 Господарського процесуального кодексу України.

У відзиві на апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-промислова компанія "ХОУМ НЕТ" позивач наводить свої міркування на спростування доводів скаржника. Просить апеляційну скаргу Товариства з обмеженою-відповідальністю «Науково- промислова компанія «ХОУМ-НЕТ» на рішення Господарського суду Вінницької області від 20.09.2023 у справі №902/723/23 залишити без задоволення.

У відзиві на апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Укртрансгаз" відповідач наводить свої міркування на спростування доводів скаржника. Просить в задоволенні апеляційної скарги АТ «Укртрансгаз» на рішення Господарського суду Вінницької області від 20.09.2023 по справі № 902/723/23 відмовити. Рішення Господарського суду Вінницької області від 20.09.2023 по справі №902/723/23 скасувати та ухвалити нове, яким позовні вимоги Акціонерного товариства «Укртрансгаз» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-промислова компанія «ХОУМ НЕТ» про стягнення 465 665,76 грн залишити без задоволення.

В судове засідання в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з`явилися представники сторін.

Представник позивача підтримав раніше заявлене клопотання про долучення до матеріалів справи аналітики фінансових результатів TOB «НПК«ХОУМ-НЕТ» за 2022 рік з єдиної інформаційної платформи Ліга: Закон.

Представник відповідача заперечила проти такого клопотання, вважає це новим доказом який не стосується позиції відповідача ні у суді першої ні у суді апеляційної інстанції, оскільки відповідач не покликався на важкий фінансовий стан.

Розглянувши вказане клопотання колегія суддів прийшла до висновку про його відхилення з огляду на таке.

Так, відповідно до ч. 3 ст. 269 ГПК України визначено, що докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього.

Наведені положення передбачають наявність таких критеріїв для вирішення питання про прийняття судом апеляційної інстанції додаткових доказів, як «винятковість випадку» та «причини, що об`єктивно не залежать від особи», і тягар доведення покладений на учасника справи, який звертається з відповідним клопотанням (заявою). Близька за змістом правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 13.04.2021 у справі № 909/722/14.

При цьому за імперативним приписом частини четвертої статті 13 названого Кодексу кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних, зокрема, з невчиненням нею процесуальних дій.

Принцип рівності сторін у процесі у розумінні «справедливого балансу» між сторонами вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представити справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони.

Прийняття судом апеляційної інстанції додатково поданих доказів без урахування наведених вище критеріїв у вирішенні питання про прийняття судом апеляційної інстанції таких доказів матиме наслідком порушення приписів статті 269 ГПК України, а також принципу правової визначеності, ключовим елементом якого є однозначність та передбачуваність.

Як убачається із апеляційної скарги скаржник як на підставу неможливості подання доказів, а саме аналітики фінансових результатів TOB «НПК«ХОУМ-НЕТ» за 2022 рік з єдиної інформаційної платформи Ліга: Закон до суду першої інстанції вказує на те, що на момент винесення рішення Господарського суду Вінницької області від 20.09.2023 не було відомо про мотиви суду з яких ним було зменшено розмір пені та штрафу на 70%, позивач був позбавлений права подати відповідні докази до суду першої інстанції, а тому, є наявні підстави для поновлення строку для подання доказів до суду апеляційної інстанції у відповідності до ст. 269 Господарського процесуального кодексу України.

Разом з тим, колегія суддів зауважує, що посилання суду першої інстанції на те, що покладення надмірного фінансового тягаря на відповідача може призвести до погіршення його матеріального становища та неможливості виконання ним своїх основних завдань, а також може стати причиною заборгованості з виплати заробітної плати працюючим працівникам є лише однією із обставин, які були враховані судом першої інстанції в своїй сукупності та дали можливість суду реалізувати своє право на зменшення неустойки. При цьому, подана аналітика за 2022 рік, існувала на момент винесення рішення суду першої інстанції.

За наведеного колегія суддів вважає подане клопотання необґрунтованим, не поважні причини пропуску, нові докази не приймаються до уваги.

В судовому засіданні представник відповідача підтримала доводи викладені в своїй апеляційній скарзі та надала пояснення на обґрунтування своєї позиції. Просить її задоволити, оскаржене рішення скасувати та прийняти нове рішення про відмову в позові. Крім того заперечила проти задоволення апеляційної скарги позивача з підстав викладених у відзиві.

Представник позивача підтримав доводи викладені в своїй апеляційній скарзі та надав пояснення на обґрунтування своєї позиції. Просить рішення суду першої інстанції в оскарженій частині скасувати та прийняти нове рішення про задоволення позову в повному обсязі. Крім того, заперечив проти задоволення апеляційної скарги відповідача з підстав викладених у відзиві.

Заслухавши пояснення представників сторін, обговоривши доводи апеляційних скарг, дослідивши матеріали справи, перевіривши повноту з`ясування та доведеність всіх обставин, що мають значення для справи, відповідність висновків, викладених в рішенні місцевого господарського суду, обставинам справи, правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права при винесенні оскарженого рішення, колегія суддів Північно-західного апеляційного господарського суду встановила наступне.

25.01.2022 між Акціонерним товариством "Укртрансгаз" (далі позивач, в договорах Замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Науково-промислова компанія "ХОУМ НЕТ" (далі відповідач, в договорах Підрядник) укладено дев`ять однотипних договорів (далі Договори) про закупівлю робіт №2201000067 (далі Договір 1), №2201000068 (далі Договір 2), №2201000069 (далі Договір 3), №2201000070 (далі Договір 4), №2201000071 (далі Договір 5), №2201000072 (далі Договір 6), №2201000073 (далі Договір 7), №2201000074 (далі Договір 8) та №2201000075 (далі Договір 9).

Істотні умови усіх 9 Договорів є однаковими та відрізняються лише в частині назви об`єктів, на яких планувалось виконувати проектно-вишукувальні роботи.

Так, зокрема, відповідно до п. 1.1. Договорів, в порядку та на умовах, визначених цим Договором, Підрядник зобов`язується на свій ризик, власними та залученими силами і засобами виконати Проектно-вишукувальні роботи по об`єктах: ВОЛЗ Бердичів-Красилів (за Договором 1); ВОЛЗ Диканька-Селещина-Наталине (за Договором 2); ВОЛЗ Тернопіль-Рогатин (за Договором 3); ВОЛЗ Наталине-Кегичівка-Єфремівка-Червоний Донець (за Договором 4); Реконструкція технологічного зв`язку ДК Укртрансгаз на ділянці Боярка-Яготин (за Договором 5); ВОЛЗ Червоний Донець-Краматорськ (за Договором 6); ВОЛЗ Красилів-Тернопіль (за Договором 7); - ВОЛЗ Лубни-Диканька (за Договором 8); ВОЛЗ Яготин-Лубни (за Договором 9), код згідно ЄЗС ДК 021:2015 45000000-7 (Будівельні роботи та поточний ремонт), (далі - Роботи) стадія Робочий проект, зазначені в Завданнях на коригування робочого проекту від 10.05.2021, затверджених Акціонерним товариством Укртрансгаз (далі - Завдання на проектування), а Замовник зобов`язується прийняти результат таких робіт та сплатити Підряднику вартість виконаних робіт.

Склад та обсяги робіт, визначені Завданням на проектування (п. 1.3. Договорів).

Згідно з п. 3.1. Договорів 1-4 та 6-9 ціна цього Договору відповідно до Зведеного кошторису на проектні, науково-проектні, вишукувальні роботи (додаток 1), що є невід`ємною частиною цього Договору, становить 214 200,00 грн, в тому чисті ПДВ - 35 700,00 грн, а Договору 5 ціна Договору становить 259 560,00 грн, в тому чисті ПДВ - 43 260,00 грн.

Оплата робіт здійснюється Замовником поетапно за результатами виконання робіт шляхом перерахування грошових коштів на рахунок Підрядника, зазначений у розділі 16 цього Договору, на підставі Акта здачі-приймання виконаних робіт, підписаного Сторонами в порядку визначеному в розділі 6 цього Договору. Розрахунки здійснюються Замовником у безготівковій формі протягом 30 (тридцяти) календарних днів, але не раніше ніж через 15 (п`ятнадцять) робочих днів, з дати підписання відповідного Акта здачі-приймання виконаних робіт (п. 4.1. та п. 4.2. Договорів).

У разі затримки виконання Підрядником своїх зобов`язань за цим Договором Замовник має право затримати розрахунки на відповідний строк. Замовник також має право затримати розрахунки у разі наявності у нього претензій до кількості, комплектності чи якості виконаних робіт, в тому числі після їх прийняття, на строк необхідний Підряднику для усунення таких претензій Замовника, про що Замовник письмово повідомляє Підрядника (п. 4.4. Договорів).

Підрядник повинен приступити до виконання робіт, визначених у п. 1.1 цього Договору, з моменту підписання цього Договору, але не раніше виконання Замовником пункту 5.2. цього Договору. Замовник зобов`язаний протягом 10 (десяти) робочих днів з моменту підписання цього Договору передати Підряднику на погодження (шляхом підписання) сертифікованим виконавцем окремих видів робіт, пов`язаних із створенням об`єктів архітектури (далі - погодження), оригінал Завдання на проектування (в 2-х примірниках), з оформленням Акта приймання-передачі Завдання на проектування (в 2-х примірниках). Підрядник протягом 5 (п`яти) робочих днів з дня отримання від Замовника Завдання на проектування і Акта приймання-передачі Завдання на проектування, погоджує всі примірники Завдання на проектування та підписує всі примірники Акта приймання-передачі Завдання на проектування. Один примірник Завдання на проектування та один примірник Акта приймання-передачі Завдання на проектування Підрядник повертає Замовнику. Завдання на проектування та Акт приймання-передачі Завдання на проектування направляється Сторонами одна одній шляхом листування, адреси Сторін для листування зазначені в розділі 16 цього Договору (п. 5.1. та п. 5.2. Договорів).

Підрядник повинен виконати роботи відповідно до Завдання на проектування та з обов`язковим дотриманням Календарного графіку виконання робіт (Додаток №2), який є невід`ємною частиною цього Договору. Результати робіт, які Підрядник повинен оформити та передати Замовнику визначаються Завданням на проектування та Календарним графіком виконання робіт. Строки виконання робіт можуть бути змінені з внесенням відповідних змін до Календарного графіку виконання робіт в порядку та на умовах, визначених Законом України Про публічні закупівлі (п. 5.3. -5.5. Договорів).

Якщо в процесі виконання робіт виявляється неможливість досягнення результату внаслідок обставин, що не залежать від Підрядника, Підрядник зобов`язаний призупинити виконання робіт та в триденний термін після їх призупинення письмово повідомити про це Замовника. У цьому випадку Замовник зобов`язаний протягом двадцяти календарних днів з моменту отримання відповідного повідомлення Підрядника, розглянути питання про доцільність та напрямки продовження виконання робіт або їх припинення (п. 5.7. Договорів).

Замовник - приймає повністю завершені роботи. Невиконання, неналежне виконання, часткове виконання робіт (або будь якого з їх етапів) Підрядником, вважається невиконанням робіт в цілому. В цьому випадку Замовник має право вимагати повернення грошових коштів, сплачених за роботи та вимагати відшкодування в повному обсязі понесених збитків (п. 5.8. Договорів).

Виконання робіт за цим Договором оформлюється Сторонами шляхом підписання Акта здачі-приймання виконаних робіт по кожному етапу робіт окремо. По завершенню виконання робіт по кожному етапу Підрядник передає Замовнику результати робіт та підписаний Підрядником відповідний Акт здачі-приймання виконаних робіт в 2-х примірниках. Замовник протягом 5 (п`яти) робочих днів з дня отримання від Підрядника відповідного Акта здачі-приймання виконаних робіт, за відсутності зауважень щодо якості виконаних робіт та відповідності їх умовам Договору, підписує всі примірники Акта здачі-приймання виконаних робіт та один примірник цього Акта повертає Підряднику. Підписаний Сторонами Акт здачі-приймання виконаних робіт є підставою для проведення розрахунків Замовника з Підрядником. Якщо виконані роботи не відповідають умовам цього Договору або вимогам чинного законодавства України, що вимагаються для даного виду робіт, Замовник зобов`язаний протягом 10 (десяти) календарних днів з дня отримання Акта здачі-приймання виконаних робіт, надати Підряднику мотивовану відмову від прийняття робіт (підписання Акта здачі-приймання виконаних робіт) (п. 6.1. 6.4. Договорів).

У випадку мотивованої відмови Замовника від прийняття робіт, Сторони протягом 10 (десяти) календарних днів з дати підписання Замовником мотивованої відмови від прийняття робіт складають Акт недоліків, у якому зазначається перелік недоліків, які потребують усунення, та строки їх усунення Підрядником. Усунення недоліків здійснюється Підрядником за власний рахунок протягом строку, визначеного в Акті недоліків, але не пізніше 30 (тридцяти) календарних днів з дати підписання цього Акта недоліків. Якщо Підрядник не забезпечить виконання цієї вимоги чи буде порушувати строки виконання, Замовник має право прийняти рішення, попередньо повідомивши про нього Підрядника, про усунення недоліків із залученням третіх осіб. У такому разі Підрядник зобов`язаний повністю компенсувати Замовнику витрати, пов`язані з усуненням недоліків та завдані збитки. Замовник має право відмовитися від прийняття виконаних робіт у випадку виявлення недоліків, які виключають можливість використання результатів таких робіт по їх цільовому призначенню, і не можуть бути усунені Підрядником. В такому випадку Замовник може відмовитися від цього Договору, вимагати повернення грошових коштів, сплачених за роботи та вимагати відшкодування в повному обсязі понесених збитків (п. 6.5. та п. 6.6. Договорів).

Розділом 7 Договорів визначено права та обов`язки сторін, зокрема, Підрядник зобов`язаний: виконати роботи якісно та у встановлені Календарним графіком виконання робіт строки у відповідності до Завдання на проектування та з дотриманням вимог ДБН А.2.2.-3-2014 Склад та зміст проектної документації на будівництво ; передати Замовнику проектну документацію у порядку, обсягах та на умовах, визначених цим Договором та Завданням на проектування. Підрядник має право: своєчасно та в повному обсязі отримувати плату за виконані роботи відповідно до умов Договору; на дострокове виконання робіт за письмовим погодженням Замовника без втрати їх якості; за письмовою згодою Замовника залучати до надання певних видів робіт за цим Договором третіх осіб (субпідрядників), відповідаючи перед Замовником за результати їх робіт. Замовник зобов`язаний: передати Підряднику оригінал Завдання на проектування протягом 10 (десяти) робочих днів з моменту підписання цього Договору з оформленням Акта приймання-передачі Завдання на проектування; допустити Підрядника на об`єкт для проведення робіт згідно з діючими локальними актами Замовника; на письмову вимогу Підрядника надати вихідні дані необхідні для складання проектної документації; вчасно прийняти та оплатити виконані Підрядником роботи у разі відсутності обґрунтованих зауважень щодо якості та обсягу робіт; у випадку дострокового виконання робіт, прийняти виконані роботи та оплатити їх згідно умов цього Договору. Замовник має право, зокрема: здійснювати, не втручаючись у господарську діяльність Підрядника, контроль за ходом та якістю виконання робіт; вимагати безоплатного виправлення недоліків, що виникли внаслідок допущених Підрядником порушень при виконанні робіт; вимагати відшкодування збитків та сплати штрафних санкцій у разі порушення Підрядником умов даного Договору; самостійно або із залученням третіх осіб проводити перевірку діяльності Підрядника з питань охорони довкілля, соціальної відповідальності та охорони праці на її відповідність інформації; наданій Підрядником на етапі укладення Договору.

За порушення строків виконання робіт, передбачених Календарним графіком виконання робіт, Підрядник сплачує Замовнику пеню в розмірі 0,1 % вартості робіт, з яких допущено порушення строку виконання, за кожний день такого прострочення, а за прострочення виконання робіт понад тридцять днів Підрядник додатково сплачує штраф у розмірі 7 (семи) % вартості робіт з яких допущено порушення. Сплата пені та/або додаткового штрафу не звільняє Підрядника від виконання зобов`язання (п. 8.3. Договорів).

Цей Договір набирає чинності з моменту підписання його Сторонами і діє в частині виконання робіт по 31 серпня 2022 року, а в частині проведення розрахунків - до повного виконання Сторонами зобов`язань. Закінчення строку дії цього Договору не звільняє Сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії Договору (п. 11.1. та п. 11.2. Договорів).

Невід`ємною частиною цього Договору є: Додаток 1 - Зведений кошторис на проектні, науково-проектні, вишукувальні роботи; Додаток 2 - Календарний графік виконання робіт (п. 15.1. Договорів).

Усі Договори підписані та скріплені печатками сторін.

Крім того, між сторонами підписано Додатки №1 та №2 до Договорів, а саме:

- Зведений кошторис на проектні, науково-проектні, вишукувальні роботи на суму 214 200,00 грн за Договорами 1-4 та 6-9, а за Договором 5 на суму 259 560,00 грн.

- Календарний графік виконання робіт по всіх Договорах, в яких визначено термін виконання робіт 210 календарних днів.

07.02.2022 на виконання умов договору позивачем на адресу відповідача з супровідним листом направлено завдання на коригування робочого проекту об`єктів будівництва та Акти приймання-передачі завдання на коригування робочого проекту по всім договорам.

11.02.2022 сторонами підписані та скріплені печатками Акти приймання-передачі завдання на проектування відповідно до Договорів про закупівлі робіт.

Відповідно до умов Договорів та Календарних графіків відповідач зобов`язаний був виконати в повному обсязі Роботи передбачені Договорами в строк до 09.09.2022.

28.12.2022 позивач направив відповідачу претензії в яких зазначив про необхідність сплати відповідачем штрафних санкцій за договорами, оскільки станом на 26.12.2022 роботи передбачені Договорами не виконано.

Як вбачається з матеріалів справи відповідач виконав взяті на себе зобов`язання по Договорах 24.02.2023, що підтверджується Актами приймання-передачі виконаних робіт (надання послуг).

Невчасне виконання відповідачем зобов`язань по 9 Договорам стало підставою звернення позивача до суду з вимогою про стягнення пені у загальному розмірі 327 544,56 грн, за період прострочення виконання з 10.09.2022 по 23.02.2023 та 7% штрафу у загальному розмірі 138 121,20 грн.

Надаючи правову кваліфікацію відносинам, що склалися апеляційний господарський суд зазначає наступне.

Як встановлено статтею 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно ч.1 ст.173 Господарського кодексу України передбачено, що господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Статтею 11 Цивільного кодексу України встановлено, що підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема є договори та інші правочини.

Частинами 1 та 2 ст. 509 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 цього Кодексу.

Частиною 1 ст. 626 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

За своєю правовою природою укладені між сторонами Договори є договорами підряду.

Відповідно до ст. 837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові. До окремих видів договорів підряду, встановлених параграфами 2 - 4 цієї глави, положення цього параграфа застосовуються, якщо інше не встановлено положеннями цього Кодексу про ці види договорів.

Згідно ст. 846 ЦК України строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюються у договорі підряду.

Як зазначалося вище, відповідно до п. 5.1. та п. 5.2. Договорів підрядник повинен приступити до виконання робіт, визначених у п. 1.1 цього Договору, з моменту підписання цього Договору, але не раніше виконання Замовником пункту 5.2. цього Договору. Замовник зобов`язаний протягом 10 (десяти) робочих днів з моменту підписання цього Договору передати Підряднику на погодження (шляхом підписання) сертифікованим виконавцем окремих видів робіт, пов`язаних із створенням об`єктів архітектури (далі - погодження), оригінал Завдання на проектування (в 2-х примірниках), з оформленням Акта приймання-передачі Завдання на проектування (в 2-х примірниках). Підрядник протягом 5 (п`яти) робочих днів з дня отримання від Замовника Завдання на проектування і Акта приймання-передачі Завдання на проектування, погоджує всі примірники Завдання на проектування та підписує всі примірники Акта приймання-передачі Завдання на проектування. Один примірник Завдання на проектування та один примірник Акта приймання-передачі Завдання на проектування Підрядник повертає Замовнику. Завдання на проектування та Акт приймання-передачі Завдання на проектування направляється Сторонами одна одній шляхом листування, адреси Сторін для листування зазначені в розділі 16 цього Договору .

Підрядник повинен виконати роботи відповідно до Завдання на проектування та з обов`язковим дотриманням Календарного графіку виконання робіт (Додаток №2), який є невід`ємною частиною цього Договору. Результати робіт, які Підрядник повинен оформити та передати Замовнику визначаються Завданням на проектування та Календарним графіком виконання робіт. Строки виконання робіт можуть бути змінені з внесенням відповідних змін до Календарного графіку виконання робіт в порядку та на умовах, визначених Законом України Про публічні закупівлі (п. 5.3. -5.5. Договорів)

Також між сторонами підписано Додатки №1 та №2 до Договорів, а саме:

- Зведений кошторис на проектні, науково-проектні, вишукувальні роботи на суму 214 200,00 грн за Договорами 1-4 та 6-9, а за Договором 5 на суму 259 560,00 грн.

- Календарний графік виконання робіт по всіх Договорах, в яких визначено термін виконання робіт 210 календарних днів.

Як встановлено судом 11.02.2022 сторонами підписані та скріплені печатками Акти приймання-передачі завдання на проектування відповідно до Договорів про закупівлі робіт.

Відповідно до умов Договорів та Календарних графіків відповідач зобов`язаний був виконати в повному обсязі Роботи передбачені Договорами в строк до 09.09.2022.

Статтями 526 Цивільного кодексу України, 193 Господарського кодексу України передбачено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Положеннями ст. 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Частиною 1 статті 530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно зі ст. 599 ЦК України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Статтями 610, 612 ЦК України встановлено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Як вбачається з матеріалів справи відповідач виконав взяті на себе зобов`язання по Договорах 24.02.2023, що підтверджується Актами прийму-передачі виконаних робіт (надання послуг), однак не в строки визначені у Календарному графіку, що і стало підставою для нарахування позивачем пені та штрафу.

Статтею 611 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Особа, яка порушила зобов`язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов`язання. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов`язання (ч.1 та ч.2 ст.614 ЦК України).

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання (ст. 549 Цивільного кодексу України).

Штрафними санкціями, в розумінні ст.230 Господарського кодексу України, визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

За змістом статті 231 Господарського кодексу України розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов`язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов`язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Відповідно до п. 8.3. Договорів, за порушення строків виконання робіт, передбачених Календарним графіком виконання робіт, Підрядник сплачує Замовнику пеню в розмірі 0,1 % вартості робіт, з яких допущено порушення строку виконання, за кожний день такого прострочення, а за прострочення виконання робіт понад тридцять днів Підрядник додатково сплачує штраф у розмірі 7 (семи) % вартості робіт з яких допущено порушення. Сплата пені та/або додаткового штрафу не звільняє Підрядника від виконання зобов`язання.

Колегія суддів зауважує, що матеріалами справи підтверджено неналежне виконання відповідачем умов договору та зважаючи, що п. 8.3. Договорів передбачена майнова відповідальність, а тому суд апеляційної інстанції погоджується із висновком суду першої інстанції про обґрунтованість вимог позивача та правомірність нарахування пені в загальному розмірі 327 544,56 грн та 7% штрафу в загальному розмірі 138 121,20 грн.

При цьому, відповідач ні у суді першої, ні у суді апеляційної інстанції, не заперечує факт прострочення виконання зобов`язань за Договорами, а лише посилається на виникнення форс-мажорних обставин та відсутність вини з його боку які на його думку звільняють його від сплати штрафних санкцій.

Досліджуючи доводи відповідача щодо того, що порушення договірних зобов`язання сталось унаслідок настання дій форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили), під впливом яких опинилось товариство, суд виходить з наступного.

Сторона, яка посилається на конкретні обставини, повинна довести те, що вони є форс-мажорними, в тому числі, саме для конкретного випадку. Виходячи з ознак форс-мажорних обставин, необхідно також довести їх надзвичайність та невідворотність. Те, що форс-мажорні обставини необхідно довести, не виключає того, що наявність форс-мажорних обставин може бути засвідчено відповідним компетентним органом.

Наявність форс-мажорних обставин засвідчується Торгово-промисловою палатою України та уповноваженими нею регіональними торгово-промисловими палатами відповідно до статей 14, 14-1 Закону України "Про торгово-промислові палати України" шляхом видачі сертифіката.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 25.01.2022 у справі №904/3886/21.

Отже з наведених норм слідує, що форс-мажорні обставини мають індивідуальний персоніфікований характер щодо конкретного договору та його сторін. Відтак сертифікат видається заінтересованому суб`єкту господарювання на підставі його звернення. Іншого порядку засвідчення форс-мажорних обставин не визначено.

Листом Торгово-промислової палати України №2024/02.0-7.1 від 28.02.2022 засвідчено, що військова агресія Російської Федерації проти України, що стало підставою для введення воєнного стану є форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) та до їх офіційного закінчення є надзвичайними, невідворотними та об`єктивними обставинами для суб`єктів господарської діяльності по зобов`язанням за договорами, виконання яких настало і стало неможливим у встановлений термін внаслідок настання таких форс-мажорних обставин.

Водночас вказаний лист носить загальний інформаційний характер, оскільки констатує абстрактний факт без доведення причинно-наслідкового зв`язку у конкретному зобов`язанні. Неможливість виконання договірних зобов`язань особа повинна підтверджувати документально в залежності від її дійсних обставин, що унеможливлюють виконання на підставі вимог законодавства.

Проте матеріали справи не містять сертифікат, виданий Торгово-промисловою палатою України чи уповноваженими регіональними торгово-промисловими палатами, що засвідчують наявність форс-мажорних обставин, які впливають на реальну можливість виконання зобов`язань відповідача саме за Договорами про закупівлю робіт від 25.01.2022.

Крім того, п. 9.2. та п. 9.3. Договорів сторонами погоджено наступне, сторона, що не може виконувати зобов`язання за цим Договором внаслідок дії обставин непереборної сили (форс-мажорних обставин), повинна не пізніше, ніж протягом 10-ти (десяти) календарних днів з моменту їх виникнення повідомити про це іншу Сторону у письмовій формі. Доказом виникнення обставин непереборної сили та строку їх дії є відповідні документи, які видаються компетентним органом, зокрема документ (сертифікат) Торгово-промислової палати України. Строк для надання відповідних документів - протягом 30 (тридцять) календарних днів з моменту виникнення обставин непереборної сили.

Як убачається із матеріалів справи та не заперечується сторонами відповідач на виконання вимог п. 9.2 Договорів направив позивачу лист яким повідомив про обставини непереборної сили (форс-мажорні обставини), однак у строк передбачений п. 9.3. Договорів не надав позивачу відповідні документи, видані компетентним органом, а саме сертифікат Торгово-промислової палати України.

У п.9.4. Договорів сторони визначили, що у випадку невиконання вимог пунктів 9.2, 9.3 Договору Сторона, що їх не виконала, позбавляється права посилатися на обставину непереборної сили (форс-мажорну обставину), як на таку, що виключає її відповідальність.

З урахуванням наведеного, судова колегія приходить до висновку, що форс-мажор не є автоматичною підставою для звільнення від виконання зобов`язань, стороною договору має бути підтверджено не факт настання таких обставин, а саме їхня здатність впливати на реальну можливість виконання зобов`язання, тому суд відхиляє заперечення відповідача як недоведені документально.

Доводи відповідача, що невиконання зобов`язань сталось з вини позивача оцінюються судом апеляційної інстанції критично, оскільки не підтверджені належними та допустимими доказами та не спростовують встановлених судом обставин.

При цьому, вказані доводи відповідача не змінюють погоджені сторонами строки виконання відповідачем робіт за договорами, а саме до 09.09.2022, жодних додаткових угод про коригування чи зміну строків виконання робіт сторонами не укладалося.

Разом з тим, колегія суддів погоджується із судом першої інстанції про зменшення розміру пені та штрафу на 70% з власної ініціативи, виходячи з наступного.

Згідно зі ст. 8 Конституції України в Україні визнається і діє принципи верховенства права. Конституція України має найвищу юридичну силу.

Відповідно до ч.1 ст.129 Конституції України суддя, здійснюючи правосуддя, є незалежним та керується верховенством права.

У рішенні Конституційного Суду України від 02.11.2004 р. № 15-рп/2004 зазначено, що одним з проявів верховенства права є те, що право не обмежується лише законодавством як однією з його форм, а включає й інші соціальні регулятори, зокрема, норми моралі, традицій, звичаїв, тощо, які легітимізовані суспільством і зумовлені історично досягнутим культурним рівнем суспільства. Всі ці елементи права об`єднуються якістю, що відповідає ідеології справедливості, ідеї права, яка значною мірою дістала відображення в Конституції України.

Таке розуміння права не дає підстав для його ототожнення із законом, який іноді може бути й несправедливим, у тому числі обмежувати свободу та рівність особи. Справедливість - одна з основних засад права, є вирішальною у визначенні його як регулятора суспільних відносин, одним із загальнолюдських вимірів права. Зазвичай справедливість розглядають як властивість права, виражену, зокрема, в рівному юридичному масштабі поведінки й у пропорційності юридичної відповідальності вчиненому правопорушенню.

Згідно з п.6 ч.1 ст.3 ЦК України загальними засадами цивільного законодавства справедливість, добросовісність та розумність.

Відповідно до ч.ч.2-4 ст.13 ЦК України при здійсненні своїх прав особа зобов`язана утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб, завдати шкоди довкіллю або культурній спадщині. Не допускаються дії особи, що вчинюються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах. При здійсненні цивільних прав особа повинна додержуватися моральних засад суспільства.

Суд може відмовити у захисті цивільного права та інтересу особи в разі порушення нею положень частин другої - п`ятої статті 13 цього Кодексу (ч.3 ст.15 ЦК України).

Відповідно до ст.509 ЦК України зобов`язанням є правовідносини, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Із мотивувальної частини Постанови Великої палати Верховного Суду України від 18.03.2020 у справі №902/417/18 слідує, що главою 24 ГК України загальні засади відповідальності учасників господарських відносин врегульовано таким чином, що господарсько-правова відповідальність передбачена за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором. Тож справедливість, добросовісність, розумність як загальні засади цивільного законодавства є застосовними у питаннях застосування господарсько-правової відповідальності.

За частиною другою статті 216 ГК України застосування господарських санкцій повинно гарантувати захист прав і законних інтересів громадян, організацій та держави, в тому числі відшкодування збитків учасникам господарських відносин, завданих внаслідок правопорушення, та забезпечувати правопорядок у сфері господарювання.

Господарсько-правова відповідальність базується на принципах, згідно з якими: потерпіла сторона має право на відшкодування збитків незалежно від того, чи є застереження про це в договорі; передбачена законом відповідальність виробника (продавця) за недоброякісність продукції застосовується також незалежно від того, чи є застереження про це в договорі; сплата штрафних санкцій за порушення зобов`язання, а також відшкодування збитків не звільняють правопорушника без згоди другої сторони від виконання прийнятих зобов`язань у натурі; у господарському договорі неприпустимі застереження щодо виключення або обмеження відповідальності виробника (продавця) продукції (частина третя статті 216 ГК України).

За частинами першою та другою статті 217 ГК України господарськими санкціями визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки. У сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції.

Господарські санкції, що встановлюються відповідно до договору чи закону за несвоєчасне виконання зобов`язання, спрямовані передусім на компенсацію кредитору майнових втрат, яких він зазнає внаслідок несвоєчасного здійснення з ним розрахунку з боку боржника. Такі санкції не можуть розглядатися кредитором як спосіб отримання доходів, що є більш вигідним порівняно з надходженнями від належно виконаних господарських зобов`язань.

Якщо відповідальність боржника перед кредитором за неналежне виконання обов`язку щодо своєчасного розрахунку не обмежена жодними межами, а залежить виключно від встановлених договором процентів (штрафу, пені, річних відсотків), то за певних обставин обсяг відповідальності може бути нерозумним з огляду на його непропорційність наслідкам правопорушення. Він може бути несправедливим щодо боржника, а також щодо третіх осіб, оскільки майновий тягар відповідних виплат може унеможливити виконання боржником певних зобов`язань, зокрема з виплати заробітної плати своїм працівникам та іншим кредиторам, тобто цей тягар може бути невиправдано обтяжливим чи навіть непосильним. У таких випадках невизнання за судом права на зменшення розміру відповідальності може призводити до явно нерозумних і несправедливих наслідків. Тобто має бути дотриманий розумний баланс між інтересами боржника та кредитора.

Із мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 11.07.2013 р. № 7-рп/2013 слідує, що неустойка має на меті стимулювати боржника до виконання основного грошового зобов`язання та не повинна перетворюватись на несправедливо непомірний тягар для споживача і бути джерелом отримання невиправданих додаткових прибутків для кредитора.

Відтак, інститут зменшення неустойки судом є ефективним механізмом забезпечення балансу інтересів сторін порушеного зобов`язання.

Статтею 233 Господарського кодексу України передбачено, що у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов`язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов`язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Якщо порушення зобов`язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

Відповідно до ч.3 ст.551 Цивільного кодексу України, розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

При застосуванні ч. 3 ст. 551 ЦК України та ст. 233 ГК України слід мати на увазі, що поняття "значно" та "надмірно" є оціночними і мають конкретизуватися судом у кожному конкретному випадку. При цьому слід враховувати, що правила ч. 3 ст. 551 ЦК України та ст. 233 ГК України направлені на запобігання збагаченню кредитора за рахунок боржника, недопущення заінтересованості кредитора у порушенні зобов`язання боржником.

Вирішуючи, в тому числі й з власної ініціативи, питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов`язання (пункт 3 статті 83 ГПК), господарський суд повинен об`єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеню виконання зобов`язання, причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов`язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов`язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної сторони (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов`язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідків) тощо. У зазначеній нормі ГПК йдеться про можливість зменшення розміру саме неустойки (штрафу, пені), а тому вона не може застосовуватися у вирішенні спорів, пов`язаних з відшкодуванням сум збитків та шкоди (стаття 22, глава 82 Цивільного кодексу України). Крім того, ця процесуальна норма може застосовуватись виключно у взаємозв`язку (сукупності) з нормою права матеріального, яка передбачає можливість зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), а саме частиною третьою статті 551 Цивільного кодексу України і статтею 233 Господарського кодексу України. Якщо відповідні санкції застосовуються не у зв`язку з порушенням зобов`язання, а з інших передбачених законом підстав (наприклад, за порушення вимог конкурентного законодавства), їх розмір не може бути зменшено судом.

З аналізу зазначених норм вбачається, що зменшення розміру заявленої до стягнення пені є правом суду, а за відсутності переліку таких виняткових обставин, господарський суд, оцінивши надані сторонами докази та обставини справи у їх сукупності, на власний розсуд вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку обставин, за яких можливе зменшення пені. Отже, вирішення питання про зменшення неустойки та розмір, до якого вона підлягає зменшенню, закон відносить на розсуд суду.

Судовий розсуд - це право суду, яке передбачене та реалізується на підставі чинного законодавства, що надає йому можливість під час прийняття судового рішення (вчинення процесуальної дії) обрати з декількох варіантів рішення, встановлених законом, чи визначених на його основі судом (повністю або частково за змістом та/чи обсягом), такий, що є найбільш оптимальним в правових і фактичних умовах розгляду та вирішення справи, з метою забезпечення верховенства права, справедливості та ефективного поновлення порушених прав та інтересів учасників судового процесу.

Як убачається із матеріалів справи приймаючи рішення про зменшення розміру пені суд першої інстанції взяв до уваги наступні обставини, а саме:

- відповідач є науково-промисловою компанією, яка, серед інших, покликана забезпечити стабільність економічних процесів в країні, яка перебуває у стані збройного конфлікту з Російською Федерацією, і покладення надмірного фінансового тягаря на останнього може призвести до погіршення його матеріального становища та неможливості виконання ним своїх основних завдань, а також може стати причиною заборгованості з виплати заробітної плати працюючим працівникам;

- роботи на які розраховував позивач відповідачем проведені в повному обсязі та прийняті без зауважень хоч і не в строк визначений Договорами;

- доказів понесення будь яких матеріальних збитків позивачем, в зв`язку з невчасним виконанням відповідачем зобов`язань за договорами, матеріали справи не містять;

- загальний розмір штрафних нарахувань складає майже 30 % від розміру вартості робіт здійснених відповідачем за Договорами.

Судом першої інстанції враховано правовий зміст інституту неустойки, основною метою якого є стимулювання боржника до виконання основного зобов`язання; при цьому остання не повинна перетворюватись на несправедливо непомірний тягар для боржника і бути джерелом отримання невиправданих додаткових прибутків для кредитора.

Крім того судом взято до уваги відсутність в діях відповідача умисних дій (заздалегідь передбачуваних).

Аналогічної позиції стосовно застосування приписів ст.233 Господарського кодексу України, ст.551 Цивільного кодексу України дотримується Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду у постановах від 26.07.2018 у справі №924/1089/17, від 12.12.2018 у справі №921/110/18, від 14.01.2019 у справі №925/287/18, від 22.01.2019 у справі №908/868/18, Велика Палата Верховного Суду від 19.06.2019 у справах №703/2718/16-ц та №646/14523/15-ц.

За наведеного, колегія суддів погоджується із судом першої інстанції, що наявні достатні правові підстави для зменшення розміру пені та штрафу на 70% відповідно до стягнення підлягає 98 263,37 грн - пені та 41 436,36 грн - штрафу, в решті позовних вимог про стягнення пені та штрафу слід відмовити.

Крім того, колегія суддів вказує, що суд першої інстанції зменшуючи розмір неустойки на 70% врахував, також, майнові інтереси як позивача, так і відповідача.

Враховуючи вищевикладене, суд апеляційної інстанції погоджується із висновком місцевого господарського суду про часткове задоволення позову.

Таким чином, судова колегія зазначає, що доводи скаржників, викладені в апеляційних скаргах, не знайшли свого підтвердження, ґрунтуються на їх власній оцінці та спростовуються наведеними та встановленими судом обставинами справи.

Отже, колегія суддів вважає, що рішення господарського суду Вінницької області від 20.09.23 у даній справі прийняте з повним з`ясуванням всіх обставин, що мають значення для справи, дотриманням норм матеріального та процесуального права, а тому відсутні підстави для його скасування.

Крім того, у зв`язку із відмовою в задоволенні апеляційних скарг, судові витрати визначені ст. 129 ГПК України, залишаються за скаржниками.

Керуючись ст. ст. 269, 270, 273, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-промислова компанія "Хоум-Нет" та Акціонерного товариства "Укртрансгаз" на рішення Господарського суду Вінницької області від 20.09.23 у справі №902/723/23 залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду Вінницької області від 20.09.23 у справі №902/723/23 залишити без змін.

3. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків передбачених п.2 ч.3 ст. 287 ГПК України.

4. Справу № 902/723/23 повернути до Господарського суду Вінницької області.

Повний текст постанови складений "31" січня 2024 р.

Головуючий суддя Миханюк М.В.

Суддя Саврій В.А.

Суддя Коломис В.В.