Постанова

від 31.01.2024 по справі 484/3384/23

МИКОЛАЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

31.01.24

22-ц/812/193/24

Справа номер 484/3384/23 Головуючий суду першої інстанції Паньков Д. А.

Провадження номер 22-ц/812/193/24 Доповідач суду апеляційної інстанції Локтіонова О. В.

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

31 січня 2024 року м. Миколаїв

Миколаївський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати в цивільних справах:

головуючого Локтіонової О. В.,

суддів Серебрякової Т. В., Ямкової О. О.,

із секретарем судового засідання Ковальським Є. В.,

за участю представника позивача Кравченка О. С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільнусправу заапеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофірма Корнацьких» на рішення Первомайськогоміськрайонного судуМиколаївської області від21листопада 2023року,повний текст якого складено 30 листопада 2023 року, ухвалене за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофірма Корнацьких» про розірвання договору оренди землі,

В С Т А Н О В И В:

Короткий зміст позовних вимог

У червні 2023 року ОСОБА_1 через свого представника ОСОБА_2 звернувся до суду із вказаним вище позовом, який обґрунтовував наступним.

Позивач вказував, що 09 грудня 2002 року отримав свідоцтво про право на спадщину за заповітом, відповідно до якого у його власність перейшла частка права на земельну частку (пай) у землі, яка перебуває в колективній власності КСП «Світанок» с. Кам`яна Балка Первомайського району Миколаївської області розміром 4,78 умовних кадастрових гектарів, яка належала спадкодавцю ОСОБА_3 на підставі сертифікату на право на земельну частку (пай) серії МК № 0035205, виданого Первомайською райдержадміністрацією 08 липня 1996 року та зареєстрованого у Книзі реєстрації сертифікатів на право на земельну частку (пай) 10 липня 1996 року за реєстровим номером 1514.

01 січня 2007 року між ним в особі представника ОСОБА_4 , який діяв за нотаріально посвідченою довіреністю, та Товариством з обмеженою відповідальністю «Агрофірма Корнацьких» в особі генерального директора Кирилюка О. П. було укладено Договір оренди земельної частки (паю) розміром 2,39 умовних кадастрових гектарів, який було зареєстровано у Книзі записів реєстрації оренди земельних часток (паїв) по Кам`янобалківській сільській раді за № 690 від 22 червня 2007 року.

Цей договір було укладено строком на 50 років зі сплатою орендної плати щорічно до 26 грудня року, за який здійснюється розрахунок по орендній платі. Орендна плата виплачується у грошовій формі у розмірі 2 відсотків від грошової оцінки земельної частки (паю).

Сторони до договору жодних змін не вносили, нових договорів не укладали.

В подальшому позивач разом із братом, який є співвласником земельної частки (паю), реалізували своє право на виділення земельної частки (паю) в натурі, виділивши земельні ділянки площею 2,7879 га (кадастровий номер 4825481800:03:000:0668), 1,0816 га (кадастровий номер 4825481800:03:000:0669), 02368 га (кадастровий номер 4825481800:01:000:1306) та 0,0171 га (кадастровий номер 4825481800:01:000:1304).

Позивач зазначав, що відповідач з 2007 року у визначені договором строки орендну плату не сплачує, чим порушує умови договору та права позивача.

Посилаючись на викладене, він просив розірвати договір оренди земельної частки (паю) від 01 січня 2007 року через систематичне порушення відповідачем його умов щодо сплати орендної плати.

Позиція відповідача у суді першої інстанції

ТОВ «АгрофірмаКорнацьких» проти задоволенняпозову заперечувало,вказуючи нате,що своїзобов`язання задоговором зісплати орендноїплати виконувалоналежним чином.Позивач бувобізнаний пронарахування йомуорендної плати.Товариством також вживалися заходи щодо отримання позивачем орендної плати, так листом №600/юр від 05 листопада 2021 року воно просило позивача надати ІВАN номер (UА….) для перерахування орендної плати, заповнивши належним чином відповідну заяву, що додавалася до вказаного листа. При цьому у даному листі було зазначено про інший спосіб отримання орендної плати, та залишено контактний номер телефону спеціаліста ТОВ «Агрофірма Корнацьких». Проте, позивачем було проігноровано запропоновані ТОВ «Агрофірма Корнацьких» способи отримання орендної плати.

У 2022 році ТОВ «Агрофірма Корнацьких» здійснювало публікацію у засобах масової інформації «Прибузький вісник» про необхідність отримання орендної плати орендодавцями.

Орендна плата за 2015 - 2021 роки була сплачена уповноваженому представнику позивача по нотаріальній довіреності, оскільки позивач не отримував її та не реагував на вжиті відповідачем заходи щодо її виплати.

Також відповідач звернув увагу суду на те, що договір оренди земельної частки (паю) був укладений сторонами 01 січня 2007 року, позивач вказав своїм місцем проживання АДРЕСА_1 . Натомість, зміст копії паспорту громадянина України позивача, доданий до позову, свідчить що з 2020 року його зареєстрованим місцем проживання є м. Одеса. Поряд з цим при поданні цього позову позивачем вказано ще іншу адресу: АДРЕСА_1 .

Інформація про виконання позивачем обов`язку з повідомлення орендаря про зміну свого місця проживання у матеріалах справи відсутня.

Відтак, ТОВ «Агрофірма Корнацьких», як боржник, не мало можливості виконати належним чином свого обов`язку за договором оренди земельної частки (паю) за місцем проживання позивача, оскільки він не повідомляв про зміну місця проживання.

Короткий зміст судового рішення суду першої інстанції

Рішенням Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області від 21 листопада 2023 року позов задоволено.

Розірвано договір оренди земельної частки (паю) від 01 січня 2007 року, зареєстрований в Книзі записів реєстрації договорів оренди земельних часток (паїв) Кам`янобалківської сільської ради за №690 від 22 червня 2007 року, укладений між ОСОБА_1 , в особі представника ОСОБА_4 , який діяв на підставі нотаріально посвідченої довіреності серії ВАМ 637470, реєстраційний № 6847 від 26 серпня 2003 року, з однієї сторони, та ТОВ «Агрофірма Корнацьких» з іншої.

Стягнуто з ТОВ «Агрофірма Корнацьких» на користь ОСОБА_1 судові витрати в сумі 1073, 60 грн.

Ухвалюючи таке рішення, суд першої інстанції виходив із того, що відповідачем було порушено умови договору оренди землі щодо своєчасної виплати орендної плати. Відповідач орендну плату за 2015-2021 роки виплатив тільки у 2022 році, а за 2022 рік знову вчасно не сплатив. Доказів намагання своєчасної сплати позивачу орендної плати за вказані роки відповідач не надав.

Аргументи учасників справи

Узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу

Не погодившись з рішенням суду, ТОВ «Агрофірма Корнацьких» подало апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права просило рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення про відмову у задоволення позовних вимог.

Обґрунтовуючи свою апеляційну скаргу, відповідач вказував, що суд першої інстанції неправильно оцінив наявні у матеріалах справи докази, а тому дійшов помилкового висновку про необхідність задоволення позовної вимоги про розірвання договору оренди.

Відповідач зазначав, що позивач був обізнаний про нарахування орендної плати, але проігнорував запропоновані товариством способи її отримання. Він навмисно не здійснював дій на її отримання, щоб звернутися з позовом про розірвання договору. Відповідач вчинив усі можливі дії для вручення позивачу орендної плати, однак через його недобросовісну поведінку, у тому числі зміну місця проживання, не зміг виконати своїх зобов`язань. Вказане, на думку відповідача, свідчить про відсутність його вини у несвоєчасній сплаті орендної плати.

Доводи інших учасників справи

Позивачем через представника подано відзив на апеляційну скаргу, у якому наголошено на тому, що рішення суду є законним та обґрунтованим, а доводи апеляційної скарги безпідставними.

Фактичні обставини справи, встановлені судом

09 грудня 2002 року позивач отримав свідоцтво про право на спадщину за заповітом, відповідно до якого у його власність перейшла частка права на земельну частку (пай) у землі, яка перебувала в колективній власності КСП «Світанок» с. Кам`яна Балка Первомайського району Миколаївської області розміром 4,78 умовних кадастрових гектарів, яка належала спадкодавцю ОСОБА_3 на підставі сертифікату на право на земельну частку (пай) серії МК №0035205, виданого Первомайською райдержадміністрацією 08 липня 1996 року та зареєстрованого у Книзі реєстрації сертифікатів на право на земельну частку (пай) 10 липня 1996 року за реєстровим номером 1514.

01 січня 2007 року між ОСОБА_1 , в особі представника ОСОБА_4 , який діяв за нотаріально посвідченою довіреністю від 26.08.2003, та Товариством з обмеженою відповідальністю «Агрофірма Корнацьких» в особі генерального директора Кирилюка О. П. було укладено Договір оренди земельної частки (паю) розміром 2,39 умовних кадастрових гектарів, який було зареєстровано у Книзі записів реєстрації оренди земельних часток (паїв) по Кам`янобалківській сільській раді за № 690 від 22 червня 2007 року.

Цей договір було укладено строком на 50 років зі сплатою орендної плати щорічно до 26 грудня року, за який здійснюється розрахунок по орендній платі. Орендна плата виплачується у грошовій формі у розмірі 2 відсотків від грошової оцінки земельної частки (паю).

З нотаріально посвідченої довіреності від 26 серпня 2003 року випливає, що ОСОБА_1 уповноважив ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ТОВ «Агрофірма Корнацьких», ОСОБА_7 та ОСОБА_4 користуватися та розпоряджатися належною йому на підставі сертифікату серії МК №0035205 земельною часткою (паєм), у тому числі отримувати гроші та майно по укладеним договорам.

06 листопада 2021 року ТОВ «Агрофірма Корнацьких» надсилало позивачу листа за адресою, вказаною у договорі оренди ( АДРЕСА_1 ), з вимогою про отримання орендної плати за 2019-2020 роки. У листі було роз`яснено можливість надіслання позивачу орендної плати на його банківський рахунок.

Інформація з АТ «Укрпошта» про вручення (невручення) цього листа позивачу відсутня.

У 2022 році ТОВ «Агрофірма Корнацьких» здійснювало публікацію в місцевій загальнополітичній газеті Первомайського району Миколаївської області «Прибузький Вісник» (випуск №45 (14321) від 04 листопада 2022 року) про виплату з 26 жовтня 2022 року орендодавцям орендної плати за 2022 рік.

Відповідно до платіжних інструкцій від 08 лютого 2022 року №719-725 ТОВ «Агрофірма Корнацьких» перерахувало представнику позивача ОСОБА_6 за довіреністю від 26 серпня 2003 року кошти по сплаті орендної плати за 2015 рік у сумі 1372,82 грн, за 2016 рік у сумі 1588,06 грн, за 2017 рік у сумі 1588,06 грн, за 2018 рік у сумі 1588,06 грн, за 2019 рік у сумі 1588,06 грн, за 2020 рік у сумі 1958,05 грн, за 2021 рік у сумі 1560,59 грн.

Згідно з довідкою ТОВ «Агрофірма Корнацьких» від 01.08.2023 р. №247 ОСОБА_1 нарахована та виплачена орендна плата за 2016-2021 роки.

З відомостей з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків вбачається, що за період з 1 кварталу 2007 року по 4 квартал 2015 року відсутня інформація про нарахування та виплату ОСОБА_1 орендної плати. З 2016 року по 2022 рік відповідач лише нараховував, але не виплачував позивачу орендну плату. Лише у лютому 2022 року відповідач виплатив позивачу 13 967,32 грн орендної плати за попередні роки. У грудні 2022 року відповідач нарахував, але не виплатив позивачу орендну плату в сумі 1938,62 грн.

Позиція апеляційного суду та нормативно-правове обґрунтування

Відповідно до вимог статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Вивчивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, відзив, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно достатті 1 Закону України «Про оренду землі»оренда землі це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Згідно зістаттею 13 Закону України «Про оренду землі»договір оренди землі це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Стаття 15 вказаного Закону, у редакції на час виникнення спірних правовідносин, регламентує, що, серед іншого, істотними умовами договору оренди землі є: об`єкт оренди (місце розташування та розмір земельної ділянки); строк дії договору оренди; орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату.

У статті 21 Закону України «Про оренду землі» передбачено, що орендна плата за землю це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою.

Розмір, форма і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Закону України «Про плату за землю». Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції, якщо інше не передбачено договором оренди.

Орендна плата може справлятися у грошовій, натуральній та відробітковій (надання послуг орендодавцю) формах. Сторони можуть передбачити в договорі оренди поєднання різних форм орендної плати. Внесення орендної плати оформлюється письмово, за винятком перерахування коштів через фінансові установи.

За положеннямистатті 24 Закону України «Про оренду землі»орендодавець має право вимагати від орендаря своєчасного внесення орендної плати.

Згідно з частиною першою статті 32 Закону України «Про оренду землі» на вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов`язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору, в разі випадкового знищення чи пошкодження об`єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також на підставах, визначених Земельним кодексомУкраїни та іншими законами України.

Відповідно до пункту «д» частини першоїстатті 141 ЗК України підставою для припинення права користування земельною ділянкою є систематична несплата земельного податку або орендної плати.

Статтями627,629 ЦК Українипередбачено, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цьогоКодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до частини другоїстатті 651 ЦК Українидоговір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених законом або договором. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Аналіз зазначених норм дає підстави для висновку, що вказані положення закону, які регулюють спірні відносини, вимагають саме систематичної (два та більше випадків) несплати орендарем орендної плати, передбаченої договором, як підстави для розірвання договору оренди земельної ділянки, що вважається істотним порушенням умов договору, оскільки позбавляє орендодавця можливості отримати гарантовані договором кошти за те, що його земельну ділянку використовує інша особа.

Частиною 1 статті 526 ЦК Українипередбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цьогоКодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до вимог ст.545 ЦК України, яка визначає умови підтвердження виконання зобов`язання, прийнявши виконання зобов`язання, кредитор повинен на вимогу боржника видати йому розписку про одержання виконання частково або в повному обсязі.

Норми статті 537 ЦК України регламентують, що боржник має право виконати свій обов`язок шляхом внесення належних з нього кредиторові грошей у депозит нотаріуса, нотаріальної контори в разі: 1) відсутності кредитора або уповноваженої ним особи у місці виконання зобов`язання; 2) ухилення кредитора або уповноваженої ним особи від прийняття виконання або в разі іншого прострочення з їхнього боку; 3) відсутності представника недієздатного кредитора. Нотаріус повідомляє кредитора у порядку, встановленому законом, про внесення боргу у депозит.

У постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 09 грудня 2019 року в справі №709/1089/17 (провадження №61-12745сво18) зроблено висновок, що: «застосування такого правового наслідку, як розірвання договору судом, саме з підстави істотності допущеного порушення договору, що значною мірою позбавляє того, на що особа розраховувала при укладенні договору, відповідає загальним засадам цивільного законодавства, до яких за пунктом 6 частини першої статті 3 ЦК України належать, зокрема, справедливість, добросовісність та розумність. Об`єднана палата Касаційного цивільного суду вже робила правовий висновок щодо поняття систематичності несплати орендної плати, що є підставою для розірвання договору. Так, у постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 06 березня 2019 року у справі №183/262/17 (провадження № 61-41932сво18) зроблено висновок, що підставою для розірвання договору оренди землі є систематична несплата орендної плати (два та більше випадки). При цьому, систематична сплата орендної плати не у повному обсязі, визначеному договором, тобто як невиконання, так і неналежне виконання умов договору, є підставою для розірвання такого договору, оскільки згідно зі статтею 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Згідно з вимогами статті 537 ЦК України боржник має право виконати свій обов`язок шляхом внесення належних з нього кредиторові грошей або цінних паперів у депозит нотаріуса в разі: відсутності кредитора або уповноваженої ним особи у місці виконання зобов`язання; ухилення кредитора або уповноваженої ним особи від прийняття виконання або в разі іншого прострочення з їхнього боку; відсутності представника недієздатного кредитора. Зазначена норма надає за певних умов право добросовісному кредитору вимагати свій обов`язок іншим шляхом, ніж надання орендної плати особисто орендодавцю. Однак, зазначені положення не свідчать про обов`язковість таких дій, а лише регламентують можливу поведінку орендаря та нотаріуса. Винна поведінка, яка є підставою для припинення правовідносин, кореспондується з обов`язком та небажанням його виконувати на умовах, визначених договором. Відсутність у договорі обов`язку перерахування коштів на депозит нотаріуса, крім визначеного законом лише такого права, та нездійснення орендарем таких дій, не може бути безумовною підставою для розірвання договору, а лише тягне за собою виплати цих сум. А тому не використання ТОВ «Силікат-1» свого права на внесення орендної плати на депозит нотаріуса не може тлумачитися як невиконання ним зобов`язання, не може тлумачитись як систематична несплата орендної плати».

У постанові Верховного Суду від 07 грудня 2022 року в справі №479/210/21 зазначено, що: «Верховний Суд звертає увагу на те, що сплата орендної плати є істотною умовою договору оренди, при укладенні якого орендодавець розраховує на отримання орендних платежів. Разом з тим, сам факт систематичного порушення договору оренди земельної ділянки щодо сплати орендної плати є підставою для розірвання такого договору, незважаючи на те, чи виплачена в подальшому заборгованість, оскільки згідно зі статті 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Оскільки позивач мотивувала позовні вимоги тим, що відповідачем не сплачено орендну плату за 2016-2019 роки, відтак, відповідач повинен був спростувати належними та допустимими доказами твердження позивача про несплату орендної плати. При цьому відповідач ці доводи не спростував, а, навпаки, пояснив, що орендну плату не платив, оскільки не знав, хто є спадкоємцем померлої. Разом з тим ці кошти і на депозит нотаріуса не були внесені».

У справі, яка переглядається, судом встановлено, що за період з 1 кварталу 2007 року по 4 квартал 2015 року відповідач не нараховував та не виплачував позивачу орендну плату, про що свідчить інформація з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків. З 2016 року по 2022 рік відповідач лише нараховував, але не виплачував позивачу орендну плату. Лише у лютому 2022 року він виплатив за спірним договором оренди 13 967,32 грн орендної плати за попередні роки, але не позивачу, а його представнику за довіреністю від 26.08.2003 року. У грудні 2022 року відповідач нарахував, але не виплатив позивачу орендну плату в сумі 1938,62 грн.

Відповідно до вимог статей 76, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

За правилами статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Проаналізувавши викладене, колегія суддів вважає, що висновок районного суду про наявність підстав для задоволення позову ОСОБА_1 є правильним, оскільки дослідженими доказами доведено факт систематичного невиконання відповідачем обов`язку щодо сплати орендної плати.

Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги

Суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право: залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення; скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення (пункти 1 і 2 частини 1 статті 374 ЦПК України).

Згідно зістаттею 375ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З оглядуна вищевказане,колегія суддіввважає,що апеляційнаскарга ТОВ«Агрофірма Корнацьких»підлягає залишеннюбез задоволення,а оскаржуванерішення судубез змін,оскільки воно ухвалено відповідно до норм матеріального права з дотриманням норм процесуального права та на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин справи.

Керуючись ст.374, 375, 382 ЦПК України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофірма Корнацьких» залишитибез задоволення.

Рішення Первомайськогоміськрайонного судуМиколаївської області від21листопада 2023року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і у випадках, передбачених ст.389 ЦПК України, може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення її повного тексту.

Головуючий О. В. Локтіонова

Судді Т. В. Серебрякова

О. О. Ямкова

Повний текст постанови складено 31 січня 2024 року.