Ухвала

від 29.01.2024 по справі 739/169/24

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 11-сс/4823/52/24 Слідчий суддя ОСОБА_1 Доповідач ОСОБА_2

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 січня 2024 рокум. Чернігів

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Чернігівського апеляційного суду в складі:

Головуючого-суддіОСОБА_2

суддів - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

секретаря ОСОБА_5 ,

за участю прокурора ОСОБА_6 ,

захисника ОСОБА_7 ,

підозрюваного ОСОБА_8 ,

слідчого ОСОБА_9 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Чернігові апеляційні скарги захисника ОСОБА_7 в інтересах підозрюваного ОСОБА_8 та прокурора Новгород-Сіверської окружної прокуратури ОСОБА_10 на ухвалу слідчого судді Новгород-Сіверського районного суду Чернігівської області від 15 січня 2024 року,

У С Т А Н О В И Л А :

Оскаржуваною ухвалою слідчого судді задоволено частково клопотання старшого слідчого СВ Новгород-Сіверського РВП ГУНП в Чернігівській області ОСОБА_11 про застосування до підозрюваного запобіжного заходу у виді тримання під вартою, та застосовано запобіжний захід у виді домашнього арешту із забороною залишити місце проживання - будинок за адресою: АДРЕСА_1 у період часу з 23.00 години до 05.00 години, без дозволу слідчого, прокурора або суду щодо

ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Херсон, Херсонської області, внутрішньо переміщеної особи, директора ТОВ «ПП БІОМАС», на утриманні неповнолітніх та непрацездатних осіб не має, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2 , фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого;

підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 191, ч. 1 ст. 366 КК України,

Покладено на підозрюваного ОСОБА_8 додаткові обов`язки:

1) прибувати за кожною вимогою до службових осіб Новгород-Сіверського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Чернігівській області, прокуратури та суду у визначений ними час;

2) не відлучатися з місця проживання за адресою: АДРЕСА_1 у період часу з 23.00 години до 05.00 години, без дозволу слідчого, прокурора, або суду;

3) повідомляти слідчого, прокурора або суд про зміну місця свого проживання;

4) утримуватися від спілкування зі свідками по цьому кримінальному провадженню;

5) здати на зберігання слідчому свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд та в`їзд в Україну.

Строк дії запобіжного заходу у виді домашнього арешту встановлено тривалістю 56 днів до 10.03.2024 року до 14:30 год.

Своє рішення слідчий суддя мотивував тим, що ОСОБА_8 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, та з урахуванням наявності ризиків, передбачених п. п. 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме, підозрюваний розуміючи, що йому загрожує покарання у виді позбавлення волі, має цілком реальну можливість шляхом вмовлянь, підкупу або погроз впливати на експерта, а також на допитаних свідків у вказаному кримінальному провадженні, в тому числі на підпорядкованих працівників, та іншого підозрюваного ОСОБА_12 , з метою зміни її свідчень, або спонукання до відмови давати показання, можливість вчинити інше кримінальне правопорушення, оскільки ОСОБА_8 хоча і є не судимою особою, але підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 191, ч. 1 ст. 366 КК України, які вчинив обіймаючи посаду директора ТОВ «ПП БІОМАС», та виконуючи організаційно-розпорядчі і адміністративно-господарські функції, які на цей час він продовжує виконувати, тобто безперешкодно може вчиняти аналогічні злочини. Вказав, що прокурором не доведено наявність такого ризику, як переховування від органів досудового розслідування та суду, оскільки в матеріалах кримінального провадження відсутні будь-які докази спроб ОСОБА_8 переховуватись від слідства, не доведено наявність такого ризику, як знищення, спотворення речей та документів, що мають значення для справи, оскільки згідно ухвали слідчого судді, документи, комп`ютерну техніку та речі вже було вилучено у 2023 році при проведенні обшуку, також не доведено, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України, а тому застосування запобіжного заходу у виді домашнього арешту у певний час доби може запобігти настанню ризиків, передбачених статтею 177 КПК України.

Не погодившись із рішенням суду, захисник в інтересах підозрюваного звернулася з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу слідчого судді та ухвалити нову, якою застосувати до ОСОБА_8 запобіжний захід у виді особистого зобов`язання.

Вважає, що слідчим суддею було допущено однобічність та неповноту дослідження обставин, які мають істотне значення для кримінального провадження. На думку захисту, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 КПК України, слідчий суддя на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, вказані у ст. 178 КПК України. Переконана, що до підозрюваного цілком можливим було б застосувати особисте зобов`язання. Зазначає, що ОСОБА_8 був затриманий за підозрою у вчиненні злочинів, передбачених ч. 4 ст. 191, ч. 1 ст. 366 КК України та досі досудовим слідством не доведено його причетність до вчинення злочинів. Вважає, що такі дії правоохоронних органів суперечать діючому КПК України, а з процесуальних документів не зрозуміло обґрунтованість підозри. Зазначає, що слідчим суддею не взято до уваги, що підозрюваний раніше не судимий, до кримінальної відповідальності не притягався, та правопорушення, не пов`язане із злочинами проти життя та здоров`я, слідчим та прокурором жодний ризик не доведено. Наголошує, що підозрюваному не має жодного сенсу переховуватись від органів слідства, а також впливати на інших учасників по справі. Звертає увагу на територіальне місцезнаходження фактичного місця проживання підозрюваного ОСОБА_8 та з урахуванням умов воєнного стану, перебуваючи під домашнім арештом, порушується право підозрюваного на забезпечення особистої безпеки шляхом відбуття до укриття на час повітряної тривоги.

В апеляційній скарзі прокурор просить ухвалу слідчого судді скасувати та ухвалити нову, якою застосувати до підозрюваного ОСОБА_8 запобіжний захід у виді тримання під вартою у межах строку досудового розслідування, визначивши заставу у розмірі 400 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

В обгрунтування своїх вимог зазначає, що не відповідають дійсності твердження слідчого судді про недоведеність прокурором ризику переховування від органів досудового розслідування або суду, адже ОСОБА_8 , перебуваючи на волі та розуміючи тяжкість і невідворотність покарання за злочини, у яких він підозрюється, може безперешкодно покинути місце проживання та розпочати переховуватися від органів слідства та суду шляхом виїзду в інші регіони України, що віддалені від органу досудового розслідування, скориставшись умовами воєнного стану. Також, на думку прокурора, не відповідають дійсності твердження слідчого судді про недоведеність ризику підозрюваним знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення. Зазначає, що ОСОБА_8 , перебуваючи на посаді та виконуючи організаційно-розпорядчі та адміністративно-господарські функції, має вплив на підпорядкованих працівників, має безперешкодний доступ до всієї господарської документації ТОВ ПП БІОМАС, може переховувати речі та документи, в тому числі документи щодо оцінки, укладення та виконання договору № 15 купівлі-продажу товару з розстрочкою платежу на придбання спеціалізованого вантажного лісовозу MAN TGS 33.483, шляхом приховування, знищення та спотворення документації, що може негативно вплинути на хід досудового розслідування. Вважає, що висновки судді щодо відсутності доказів, які обґрунтовують наявність ризиків, передбачених п. п. 2, 5 ч. 2 ст. 177 КПК України, не відповідають фактичним обставинам кримінального провадження. Наголошує, що менш суворі запобіжні заходи не здатні забезпечити запобігання ризикам.

В запереченні на апеляційну скаргу захисника ОСОБА_7 прокурор ОСОБА_13 просить її скаргу залишити без задоволення, ухвалу слідчого судді скасувати та ухвалити нову, якою застосувати до підозрюваного ОСОБА_8 запобіжний захід у виді тримання під вартою у межах строку досудового розслідування, визначивши розмір застави у 400 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Заслухавши суддю доповідача, думку прокурора, який наполягав на задоволенні своєї апеляційної скарги, підозрюваного та захисника, які просили задовольнити вимоги апеляційної скарги з викладених у ній підстав, дослідивши матеріали судового провадження, колегія суддів доходить висновку, що апеляційні скарги задоволенню не підлягають з огляду на таке.

Як вбачається з матеріалів провадження, старшим слідчим СВ Новгород-Сіверського РВП ГУНП в Чернігівській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12020270190000257 від 03.10.2020, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 191, ч. 1 ст. 366 КК України.

11.01.2024 ОСОБА_8 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 191, ч. 1 ст. 366 КК України.

При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у ст. 177 КПК України, слідчий суддя, суд, на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі й обставини, зазначені у ч. 1 ст. 178 КПК України.

Слідчий суддя, суд відмовляє у застосуванні запобіжного заходу, якщо слідчий, прокурор не доведе, що встановлені під час розгляду клопотання про застосування запобіжних заходів обставини є достатніми для переконання, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів, передбачених ч.1 ст.176 КПК України, не може запобігти доведеним під час розгляду ризику або ризикам.

При судовому розгляді клопотання слідчий суддя перевірив відповідність змісту клопотання вимогам закону та з`ясував питання про те, чи підтверджується наявність зазначених у клопотанні слідчого підстав для застосування до ОСОБА_8 запобіжного заходу у виді тримання під вартою.

Відповідно до ст. 178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: вік та стан здоров`я підозрюваного; наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; репутацію підозрюваного, обвинуваченого; майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого.

Зі змісту ст. 181 КПК України вбачається, що домашній арешт як вид запобіжного заходу може бути застосований до особи, яка підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі, та полягає у забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби на підставі ухвали слідчого судді, суду.

Під час розгляду клопотання про застосування до підозрюваного ОСОБА_8 необхідного запобіжного заходу, слідчий суддя у повній мірі дослідив обставини, що свідчать про обґрунтованість підозри у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 191, ч. 1 ст. 366 КК України, що підтверджено доказами, достатніми на етапі досудового розслідування для вирішення питання щодо запобіжного заходу і дійшов вірного висновку, що на цей час, із урахуванням тяжкості кримінальних правопорушень, у вчиненні яких обґрунтовано підозрюється ОСОБА_8 , можливо застосувати запобіжний захід у виді домашнього арешту із забороною залишати місце проживання у певний період доби.

Отже, при розгляді клопотання слідчий суддя з`ясував усі обставини, з якими закон пов`язує можливість застосування запобіжного заходу у виді домашнього арешту, та на підставі пояснень сторін кримінального провадження і наданих ними матеріалів обґрунтовано дійшов висновку, що для забезпечення належної процесуальної поведінки ОСОБА_8 стосовно нього слід застосувати запобіжний захід у виді домашнього арешту.

Із змісту апеляційної скарги та доводів прокурора, на думку колегії суддів апеляційного суду, не вказано переконливих доводів того, що запобіжний захід у виді домашнього арешту, застосований до ОСОБА_8 буде недостатнім та не забезпечить запобігання відповідним ризикам.

Суд апеляційної інстанції вважає, що слідчий суддя при обранні запобіжного заходу у виді домашнього арешту в повній мірі взяв до уваги відомості, що були в матеріалах клопотання щодо особи підозрюваного, та правильно оцінюючи їх, також в сукупності з іншими доказами, які підтверджували заявлені прокурором ризики, зробив висновок по вирішенню клопотання.

Під час апеляційного розгляду прокурором не наведено таких обставин, які можуть вказувати на те, що підозрюваний порушуватиме покладені на нього процесуальні обов`язки, а також, що запобіжний захід у виді домашнього арешту є недостатнім та не забезпечить запобігання відповідним ризикам.

Перевіривши доводи прокурора, суд апеляційної інстанції вважає, що слідчий суддя дослідив належним чином всі матеріали провадження та прийняв рішення на основі всебічно з`ясованих обставин, з якими закон пов`язує можливість застосування запобіжного заходу, яке не порушує прав підозрюваного, гарантованих ст. 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, та не суперечить практиці Європейського суду з прав людини.

На думку колегії суддів, враховуючи при цьому наведені вище обставини, запобіжний захід саме у виді домашнього арешту зможе належним чином забезпечити необхідні процесуальні обов`язки підозрюваного, та не вбачає на цей час підстав для обрання щодо підозрюваного ОСОБА_8 запобіжного заходу у виді тримання під вартою.

З огляду на викладене, слідчий суддя при розгляді клопотання повно та об`єктивно дослідив всі обставини, з якими закон пов`язує можливість застосування запобіжного заходу у виді домашнього арешту, а тому зазначені в клопотанні слідчого підстави, в яких він просить застосувати до ОСОБА_8 запобіжний захід у виді тримання під вартою, не знайшли свого підтвердження.

Апеляційні доводи прокурора не спростовують висновку слідчого судді про достатність для гарантування належної процесуальної поведінки підозрюваного домашнього арешту. Посилання прокурора на те, що слідчий суддя з достатньою повнотою не дослідив обставини, з якими закон пов`язує необхідність обрання такого запобіжного заходу, та не надав аналізу тим ризикам, на які посилався слідчий у клопотанні щодо незастосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою, не ґрунтуються на матеріалах провадження та змісті ухвали, фактично ґрунтуються лише на припущеннях прокурора щодо можливої поведінки підозрюваного в майбутньому та не містять під собою ґрунтовних підстав. Слідчим суддею наведені достатні мотиви для відмови у триманні підозрюваного під вартою і обрання йому домашнього арешту. Сама тяжкість кримінальних правопорушень, в яких підозрюється ОСОБА_8 , не може бути підставою для тримання його під вартою.

Крім того, суд першої інстанції врахував, що матеріалами клопотання не доведені ризики, а саме: переховуватися від органів досудового розслідування та суду, оскільки ОСОБА_8 має постійне місце проживання та роботи, стабільний заробіток, а оголошений в державі воєнний стан навпаки перешкоджатиме спробі переховуватися, у зв`язку із запровадженою комендантською годиною, а також ризик знищення, спотворення речей та документів, що мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, адже документи та комп`ютерну техніку було вилучено у 2023 році на підставі ухвали слідчого судді при проведенні обшуку.

Доводи захисника про необгрунтованість оскаржуваної ухвали є безпідставними, оскільки на цей час підстав для обрання щодо підозрюваного ОСОБА_8 інших більш м`яких запобіжних заходів, в тому числі у виді особистого зобов`язання, суд апеляційної інстанції не вбачає.

Посилання захисника на те, що перебуваючи під домашнім арештом, буде порушено право підозрюваного на забезпечення особистої безпеки шляхом відбуття до укриття під час повітряної тривоги, з урахуванням територіального місцезнаходження підозрюваного, слід визнати безпідставними, оскільки він перебуває під нічним домашнім арештом з 23:00 год до 05:00 год, та має реальну можливість повідомляти по телефону чи в інший спосіб слідчого, прокурора чи особу, яка здійснює контроль за його поведінкою про необхідність відбути в укриття.

Колегія суддів вважає, що застосований до ОСОБА_8 вид запобіжного заходу - домашній арешт, є співмірним з існуючими ризиками, тяжкістю пред`явленої йому підозри та відповідає особі підозрюваного, який раніше не судимий, до кримінальної відповідальності не притягався, має постійне місце проживання та роботи, а також стабільний заробіток, можливість прямого або опосередкованого впливу, в тому числі, і в силу своїх професійних обов`язків, відсутність негативних характеризуючих даних.

Інші посилання апелянтів також не спростовують висновків слідчого судді про доцільність визначення запобіжного заходу у виді домашнього арешту, який є пропорційним тяжкості інкримінованих діянь та достатнім для досягнення завдань досудового розслідування.

Відтак, ухвала слідчого судді є законною та обґрунтованою, постановленою з дотриманням вимог кримінального процесуального закону, а доводи апеляційних скарг не дають підстав для її зміни чи скасування.

Керуючись ст. ст. 177, 178, 182-183, 405, 407, 419 КПК України, колегія суддів,

У Х В А Л И Л А :

Залишити без задоволення апеляційні скарги захисника ОСОБА_7 в інтересах підозрюваного ОСОБА_8 та прокурора Новгород-Сіверської окружної прокуратури ОСОБА_10 , а ухвалу слідчого судді Новгород-Сіверського районного суду Чернігівської області від 15 січня 2024 року про застосування запобіжного заходу у виді домашнього арешту із забороною залишити місце проживання, з покладенням обов`язків щодо підозрюваного ОСОБА_8 без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення й оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

СУДДІ:

ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4