Рішення

від 31.01.2024 по справі 904/6420/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31.01.2024м. ДніпроСправа № 904/6420/23

Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Мілєвої І.В., розглянувши справу

за позовом Акціонерного товариства "Криворізька теплоцентраль", Дніпропетровська область, .м Кривий Ріг

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Даймонд", Дніпропетровська область, .м Кривий Ріг

про стягнення 5242,33 грн

Без виклику представників сторін

СУТЬ СПОРУ:

Акціонерне товариство "Криворізька теплоцентраль" звернулося до господарського суду з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Даймонд" про стягнення 5242,33 грн, з яких: 4970,16 грн основний борг, 106,04 грн пеня, 50,04 грн плата за абонентське обслуговування, 87,16 грн 3% річних, 28,93 грн інфляційні втрати.

Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням відповідачем умов типового індивідуального договору про надання послуги з постачання теплової енергії.

В прохальній частині позовної заяви позивач просить суд розглянути справу за правилами спрощеного позовного провадження.

Господарський суд Дніпропетровської області ухвалою від 13.12.2023 прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у справі. Задовольнив клопотання позивача та постановив розглядати справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами.

Ухвала від 13.12.2023 направлена відповідачу на офіційну електронну пошту 14.12.2023 (а.с.57).

Відповідач відзив не подав.

Відповідно до пункту 7 частини 1 статті 4 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" державна реєстрація базується на таких основних принципах, зокрема, об`єктивності, достовірності та повноти відомостей у Єдиному державному реєстрі.

Згідно з частиною 1 статті 7 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" Єдиний державний реєстр створюється з метою забезпечення державних органів та органів місцевого самоврядування, а також учасників цивільного обороту достовірною інформацією про юридичних осіб, громадські формування, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб - підприємців з Єдиного державного реєстру.

Частиною 1 статті 9 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" передбачено, що відомості про юридичну особу, громадське формування, що не має статусу юридичної особи, та фізичну особу - підприємця вносяться до Єдиного державного реєстру на підставі:

1) відповідних заяв про державну реєстрацію;

2) документів, що подаються для проведення інших реєстраційних дій;

3) відомостей, отриманих у результаті інформаційної взаємодії між Єдиним державним реєстром та інформаційними системами державних органів.

Відповідно до пунктів 10, 18 частини 2 статті 9 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" в Єдиному державному реєстрі містяться такі відомості про юридичну особу, крім державних органів і органів місцевого самоврядування як юридичних осіб, зокрема: місцезнаходження юридичної особи, інформація для здійснення зв`язку з юридичною особою: телефон, адреса електронної пошти.

Згідно із частиною 1 статті 10 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" якщо документи та відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, внесені до нього, такі документи та відомості вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою.

Таким чином, відповідно до статей 9, 14, 17 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" на підставі поданих юридичною особою документів у Єдиному державному реєстрі зазначаються відомості про її місцезнаходження, телефон, адресу електронної пошти.

При цьому, такі дані є офіційними та повідомляються юридичною особою для забезпечення комунікації та зв`язку із нею зацікавлених осіб, у тому числі контрагентів, органів державної влади тощо.

Враховуючи викладене, отримання учасником справи ухвали суду на його офіційну електронну адресу, є належним повідомленням.

Суд наголошує на тому, що вжиття заходів для ефективного розгляду та вирішення судового спору є обов`язком не тільки для держави, але й для осіб, які беруть участь у справі.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно № 280520305 від 21.10.2021 (а.с. 11-12) власником нежилого приміщення 358, загальною площею 325,7 кв.м, у будинку 4 по вул. Павла Глазового у місті Кривому Розі є Товариство з обмеженою відповідальністю «Даймонд».

Позивач зазначає, що виконавцем послуги з теплопостачання та гарячого водопостачання для будинку № 4 по вул. Павла Глазового, м. Кривого Рогу є Акціонерне товариство «Криворізька теплоцентраль».

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 8 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" виконавець комунальної послуги зобов`язаний забезпечувати своєчасність надання, безперервність і відповідну якість комунальних послуг згідно із законодавством та умовами договорів про їх надання, у тому числі шляхом створення системи управління якістю відповідно до національних або міжнародних стандартів.

Надання комунальних послуг та надання послуги з управління багатоквартирним будинком здійснюються безперервно, крім часу перерв на: проведення ремонтних і профілактичних робіт згідно з будівельними нормами і правилами, правилами технічної експлуатації і користування, положеннями про проведення поточного і капітального ремонтів та іншими нормативно-правовими актами; міжопалювальний період для мереж (систем) опалення (теплопостачання) виходячи з кліматичних умов згідно з нормативно-правовими актами; ліквідацію наслідків аварії (ч. 1 ст. 16 Закону України "Про житлово-комунальні послуги").

Надання житлово-комунальних послуг здійснюється виключно на договірних засадах (ч. 1 ст. 12 Закону України "Про житлово-комунальні послуги").

Договори про надання житлово-комунальних послуг укладаються відповідно до типових або примірних договорів, затверджених Кабінетом Міністрів України або іншими уповноваженими законом державними органами відповідно до закону. Договори про надання комунальних послуг можуть затверджуватися окремо для різних моделей організації договірних відносин (індивідуальний договір, індивідуальний договір з обслуговуванням внутрішньобудинкових систем, колективний договір) та для різних категорій споживачів (індивідуальний споживач (співвласник багатоквартирного будинку, власник будівлі, у тому числі власник індивідуального садибного житлового будинку), колективний споживач) (ч. 2 ст. 12 Закону України "Про житлово-комунальні послуги").

Відповідно до ч. 1 ст. 14 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" за рішенням співвласників багатоквартирного будинку, прийнятим відповідно до закону, з виконавцем відповідної комунальної послуги (крім послуг з постачання та розподілу природного газу і послуг з постачання та розподілу електричної енергії) укладається договір про надання комунальних послуг, а саме:

1) індивідуальний договір з обслуговуванням внутрішньобудинкових систем, що укладається кожним співвласником багатоквартирного будинку самостійно, за умови що співвласники прийняли рішення про вибір відповідної моделі організації договірних відносин та дійшли згоди з виконавцем комунальної послуги щодо розміру плати за обслуговування внутрішньобудинкових систем багатоквартирного будинку;

2) колективний договір, що укладається від імені та за рахунок усіх співвласників багатоквартирного будинку управителем або іншою уповноваженою співвласниками особою;

3) договір про надання комунальних послуг з колективним споживачем, що укладається з об`єднанням співвласників багатоквартирного будинку або іншою юридичною особою, яка об`єднує всіх співвласників такого будинку та в їхніх інтересах укладає відповідний договір.

Співвласники багатоквартирного будинку (об`єднання співвласників багатоквартирного будинку) самостійно обирають одну з моделей організації договірних відносин, визначених цією частиною, за кожним видом комунальних послуг (крім послуг з постачання та розподілу природного газу і послуг з постачання та розподілу електричної енергії). У межах одного багатоквартирного будинку дозволяється обрання різних моделей організації договірних відносин за різними видами комунальних послуг.

Згідно із ч. 5 ст. 13 Закону України "Про житлово-комунальні послуги", у разі якщо співвласники багатоквартирного будинку не прийняли рішення про вибір моделі договірних відносин та не уклали з виконавцем комунальної послуги відповідний договір (крім послуг з постачання та розподілу природного газу і послуг з постачання та розподілу електричної енергії), з ними укладається індивідуальний договір про надання комунальної послуги, що є публічним договором приєднання. Такі договори вважаються укладеними, якщо протягом 30 днів з дня опублікування тексту договору на офіційному веб-сайті органу місцевого самоврядування та/або на веб-сайті виконавця послуги співвласники багатоквартирного будинку не прийняли рішення про вибір моделі договірних відносин та не уклали відповідний договір з виконавцем комунальної послуги. При цьому розміщується повідомлення про місце опублікування тексту договору у загальнодоступних місцях на інформаційних стендах та/або рахунках на оплату послуг. Плата виконавцю комунальної послуги за індивідуальним договором про надання комунальної послуги, що є публічним договором приєднання, складається з: плати за послугу, що розраховується виходячи з розміру затверджених цін/тарифів на відповідну комунальну послугу та обсягу спожитих комунальних послуг, визначеного відповідно до законодавства; плати за абонентське обслуговування, яка не може перевищувати граничний розмір, визначений Кабінетом Міністрів України.

Типовий індивідуальний договір про надання послуги з постачання теплової енергії затверджено постановою КМУ «Про затвердження правил надання послуги з постачання теплової енергії та типових договорів про надання послуги з постачання теплової енергії» від 21.08.2019 № 830 (в редакції постанови КМУ від 08.09.2021 № 1022) (далі - Правила № 830).

Акціонерним товариством "Криворізька теплоцентраль", як виконавцем послуг, на своєму офіційному сайті було розміщено Типовий індивідуальний договір про надання послуг з постачання теплової енергії, який є публічним договором приєднання.

Відповідно до п. 4 Типового договору фактом приєднання споживача до умов договору (акцептування договору) є вчинення споживачем будь-яких дій, які свідчать про його бажання укласти договір, зокрема надання виконавцю підписаної заяви-приєднання, сплата рахунка за надану послугу, факт отримання послуги.

Оскільки, як зазначає позивач, протягом 30 днів з дня опублікування Типового договору, на адресу позивача не надходило документів про рішення власника приміщення 358 у будинку 4 по вул. Павла Глазового у м. Кривий Ріг про обрання моделі договірних відносин, з 01.11.2021 з Товариством з обмеженою відповідальністю «Даймонд» фактично укладено типовий індивідуальний договір про надання послуги з постачання теплової енергії.

Позивач зазначає, що даний типовий договір з відповідачем обліковується за реквізитами №3058/жб від 01.11.2021 за адресою: м. Кривий Ріг, вул. Павла Глазового, буд. 4, приміщення 358, загальною площею 325,7 м2.

Договір є публічним договором приєднання, який встановлює порядок та умови надання послуги з постачання теплової енергії для потреб опалення або на індивідуальний тепловий пункт для потреб опалення та приготування гарячої води індивідуальному споживачу. Договір укладається сторонами з урахуванням статей 633, 634, 641, 642 Цивільного кодексу України (п. 1 договору).

Даний договір є публічним договором приєднання, який набирає чинності через 30 днів з моменту розміщення на офіційному веб-сайті виконавця (п. 2 договору).

Фактом приєднання споживача до умов договору (акцептування договору) є вчинення споживачем будь-яких дій, які свідчать про його бажання укласти договір, зокрема надання виконавцю підписаної заяви-приєднання (додаток), сплата рахунку за надані послуги, факт отримання послуг (п. 4 договору).

Виконавець зобов`язується надавати споживачу послугу відповідної якості та в обсязі відповідно до теплового навантаження будинку, а споживач зобов`язується своєчасно та в повному обсязі оплачувати надану послугу в строки і на умовах, що визначені цим договором (п. 5 договору).

Відповідно до п. 30 договору плата за послуги постачання теплової енергії складається з:

- плати за послугу, визначеної відповідно до Правил надання послуги з постачання теплової енергії, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21.08.2019 № 830, в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 08.09.2021 №1022, та Методики розрахунку, що розраховується виходячи з розміру затвердженого уповноваженим органом та обсягу її споживання;

- плати за абонентське обслуговування в розмірі, визначеному виконавцем, але не вище граничного розміру, визначеного Кабінетом Міністрів України, інформація про яку розміщується на веб-сайті органу місцевого самоврядування та/або на веб-сайті виконавця.

Розрахунковим періодом для оплати обсягу спожитої послуги є календарний місяць. Плата за абонентське обслуговування нараховується щомісяця. У разі застосування двоставкових тарифів умовно-постійна частина тарифу нараховується щомісяця. Початок і закінчення розрахункового періоду для розрахунку за платою за абонентське обслуговування завжди збігаються з початком і закінченням календарного місяця відповідно (п. 32 договору).

Споживач здійснює оплату за цим договором щомісяця не пізніше останнього дня місяця, що настає за розрахунковим періодом, що є граничним строком внесення плати за спожиту послугу (п. 34 договору).

Споживач зобов`язаний оплачувати надану послугу за ціною/тарифом, встановленими відповідно до законодавства, а також вносити плату за абонентське обслуговування у строки, встановлені цим договором (ч. 3 п. 41 договору).

Оформлення претензій споживача щодо ненадання послуги, надання її не в повному обсязі або надання послуги неналежної якості здійснюється в порядку, визначеному статтею 27 Закону України Про житлово-комунальні послуги (п. 47 договору).

Цей договір набирає чинності з моменту акцептування його споживачем, але не раніше ніж через 30 днів з моменту опублікування і діє протягом одного року з дати набрання чинності (п. 51 договору).

Якщо за один місяць до закінчення строку дії цього договору жодна із сторін не повідомить письмово іншій стороні про відмову від договору, договір вважається продовженим на черговий однорічний строк (п. 52 договору).

Відповідно до Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно № 280520305 від 21.10.2021 (а.с. 11-12) площа нежилого приміщення 358 у будинку 4 по вул. Павла Глазового у місті Кривому Розі 325,7 кв.м.

Позивач зазначає, що у березні 2023 року відповідачем було спожито теплову енергію на загальну суму 4970,16 грн з ПДВ, також у період з березня 2023 року по серпень 2023 року відповідачу було надано послуги з абонентського обслуговування на загальну суму 50,04 грн, на підтвердження чого надав акти приймання передачі теплової енергії (надання послуг)/надання послуг з абонентського обслуговування:

- № 10165 від 31.03.2023 про постачання відповідачу у березні 2023 року теплової енергії в обсязі 0,93 Гкал на суму 4141,80 грн без ПДВ (4970,16 грн з ПДВ) та надання послуги з абонентського обслуговування на суму 6,95 грн без ПДВ (8,34 грн з ПДВ), усього на суму 4978,50 грн з ПДВ (а.с. 24);

- № 11133 від 30.04.2023 про надання відповідачу у квітні 2023 року послуги з абонентського обслуговування на суму 8,34 грн з ПДВ (а.с. 29);

- № 12954 від 31.05.2023 про надання відповідачу у травні 2023 року послуги з абонентського обслуговування на суму 8,34 грн з ПДВ (а.с. 30);

- № 14619 від 30.06.2023 про надання відповідачу у червні 2023 року послуги з абонентського обслуговування на суму 8,34 грн з ПДВ (а.с. 32);

- № 16349 від 31.07.2023 про надання відповідачу у липні 2023 року послуги з абонентського обслуговування на суму 8,34 грн з ПДВ (а.с. 34);

- № 18411 від 31.08.2023 про надання відповідачу у серпні 2023 року послуги з абонентського обслуговування на суму 8,34 грн з ПДВ (а.с. 35).

Позивач виставив відповідачу рахунки-фактури:

- № 10165 від 31.03.2023 на суму 4978,50 грн з ПДВ;

- № 11133 від 30.04.2023 на суму 8,34 грн з ПДВ;

- № 12954 від 31.05.2023 на суму 8,34 грн з ПДВ;

- № 14619 від 30.06.2023 на суму 8,34 грн з ПДВ;

- № 16349 від 31.07.2023 на суму 8,34 грн з ПДВ;

- № 18411 від 31.08.2023 на суму 8,34 грн з ПДВ.

Факт постачання теплової енергії на житловий будинок №4 по вул. Павла Глазового, у місті Кривий Ріг за період з листопада 2022 року по березень 2023 року підтверджується актом подачі теплоносія в будівлю житлового будинку № 175 від 07.11.2021 про подачу теплоносія (а.с. 18) та актом про припинення подачі теплоносія в будівлю житлового будинку № 148 від 23.03.2023 (а.с. 19), а також рішеннями Виконкому Криворізької міської ради про початок та закінчення опалювального сезону (а.с. 22).

Господарський суд зазначає, що вказані вище акти приймання передачі теплової енергії (надання послуг) та акти надання послуг з абонентського обслуговування підписані лише зі сторони виконавця (позивача) та відповідно не містять підписів зі сторони замовника (відповідача).

Позивач зазначає, що всі вищенаведені акти разом із рахунками направлялися відповідачу засобами поштового зв`язку разом із супровідними листами № 2776/30 від 05.04.2023 (а.с. 23) та № 7809/30 від 02.10.2023 (а.с. 26).

Господарський суд зазначає наступне.

У постанові від 22.08.2023 у справі № 910/14570/21 Верховний Суд також зазначив, що факт здійснення господарської операції може підтверджуватися не лише первинними документами, а й іншими доказами в їх сукупності, які будуть переконливо свідчити про фактичні обставини здійснення постачання товару (надання послуг).

Таким чином, передання і прийняття товарів (робіт, послуг) на підставі підписаного в односторонньому порядку акту і виникнення за таким актом прав та обов`язків можливе за наявності реального надання товарів (робіт, послуг) за договором у разі неотримання обґрунтованої відмови про причини неприйняття товарів (робіт, послуг) у строк, визначений договором.

За загальним правилом, при вирішенні спорів щодо належного та своєчасного виконання договорів стосовно продажу товару, надання послуг/виконання робіт, як зі сторони покупця (замовника), так і продавця (виконавця), суди повинні надавати оцінку вжитим сторонами діям на його виконання у їх сукупності з огляду саме на умови кожного договору (договорів) у конкретній справі, проте передбачена відповідним договором умова щодо оплати за надані товари (послуги, роботи) з прив`язкою до підписання відповідних актів приймання не може бути єдиною підставою, яка звільняє покупця (замовника) від обов`язку здійснити таку оплату, адже основною первинною ознакою будь-якої господарської операції, як то продаж товару (надання послуг чи виконання робіт), є її реальність. Наявність належним чином оформлених первинних документів (підписаних уповноваженими представниками обох сторін) є вторинною, похідною ознакою.

Водночас неналежне документальне оформлення господарської операції відповідними первинними документами, зокрема непідписання покупцем (замовником) актів приймання-передачі без надання у визначені договором та/або законом строки вмотивованої відмови від їх підписання, не може свідчити про їх безумовну невідповідність змісту господарської операції (поставці товару, наданим послугам або виконаним роботам). Правові наслідки створює саме господарська операція (реальна поставка товару, надання послуг/виконання робіт), а не первинні документи.

Господарський суд наголошує, що будь-які докази звернення відповідача до позивача з претензіями щодо ненадання послуги, надання її не в повному обсязі або надання послуги неналежної якості в матеріалах справи відсутні.

Таким чином, враховуючи реальність отриманих відповідачем послуг, суд вважає підтвердженою заборгованість відповідача перед позивачем за поставлену теплову енергію у березні 2023 року у розмірі 4970,16 грн та заборгованість за послуги абонентського обслуговування за період з березня 2023 року по серпень 2023 року у розмірі 50,04 грн.

Відповідно до п. 34 договору споживач здійснює оплату за цим договором щомісяця не пізніше останнього дня місяця, що настає за розрахунковим періодом, що є граничним строком внесення плати за спожиту послугу.

Однак, як зазначає позивач, відповідач в порушення умов договору за поставлену теплову енергію та надані послуги не сплатив, у зв`язку із чим у нього виникла заборгованість перед позивачем за поставлену теплову енергію у розмірі 4970,16 грн та заборгованість за послуги абонентського обслуговування у розмірі 50,04 грн.

Позивач зазначає, що з метою досудового врегулювання спору позивач направив відповідачу претензію № 7810/30 від 02.10.2023 (а.с. 37), в якій вимагав сплатити заборгованість.

Однак, як зазначає позивач, відповідач відповідь на претензію не надав, заборгованість не сплатив, що і стало причиною звернення до суду.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (ст. 626 Цивільного кодексу України).

За договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму (ч.1 ст.712 Цивільного кодексу України)

За договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму (ч.1 ст. 265 Господарського кодексу України).

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (ч. 2 ст. 712 Цивільного кодексу України).

За договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму (ч. 1 ст. 655 Цивільного кодексу України).

Суб`єкти господарювання повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином, відповідно до закону, інших правових актів, договору (ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України).

Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ч. 1 ст. 526 Цивільного кодексу України).

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.525 Цивільного кодексу України).

Якщо у зобов`язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України).

Зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ч. 1 ст. 599 Цивільного кодексу України).

Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) (ст. 610 Цивільного кодексу України).

У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом (ч. 1 ст. 611 Цивільного кодексу України).

Доказів оплати поставленої теплової енергії в сумі розмірі 4970,16 грн та заборгованості за послуги абонентського обслуговування у розмірі 50,04 грн відповідач не надав, доводи позивача, наведені в обґрунтування позову, не спростував.

Таким чином, позовні вимоги щодо стягнення основного боргу у розмірі 4970,16 грн, а також плати за абонентське обслуговування у розмірі 50,04 грн є правомірними та підлягають задоволенню.

Позивач нарахував та просить стягнути з відповідача пеню у розмірі 106,04 грн за загальний період з 01.05.2023 по 29.11.2023.

Відповідно до п. 45 договору у разі несвоєчасного здійснення платежів споживач зобов`язаний сплатити пеню в розмірі 0,01 відсотка суми боргу за кожен день прострочення. Загальний розмір сплаченої пені не може перевищувати 100 відсотків загальної суми боргу. Нарахування пені починається з першого робочого дня, що настає за останнім днем граничного строку внесення плати за послугу.

Виконання зобов`язання (основного зобов`язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом (ч. 1 ст. 548 Цивільного кодексу України).

У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема - сплата неустойки (п.3 ч.1 ст. 611 Цивільного кодексу України).

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання (ст.549 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ч.1 ст.230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

У разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов`язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов`язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг). Штрафні санкції за порушення грошових зобов`язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором (ч.ч.4, 6 ст. 231 Господарського кодексу України).

Згідно зі ст. ст. 1, 3 Закону України Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань, платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано (ч.6 ст.232 Господарського Кодексу України).

Господарським судом здійснено перевірку розрахунку пені позивача та встановлено, що він виконаний не правильно, а саме позивачем при розрахунку використано неправильну початкову дату періоду нарахування.

З наявного в матеріалах справи розрахунку вбачається, що позивач нараховує пеню на заборгованість за березень 2023 року у розмірі 4978,50 грн за період з 01.05.2023 по 29.11.2023.

Відповідно до п. 34 договору та з урахуванням ч. 5 ст. 254 Цивільного кодексу України, відповідач повинен був сплатити за поставлену теплову енергію та надані послуги у березні 2023 року суму 4978,50 грн з ПДВ у строк до 01.05.2023 включно (оскільки останній день строку припадає на вихідний день). Таким чином, прострочення виконання зобов`язання з оплати поставленої теплової енергії та наданих послуг у березні 2023 року суму 4978,50 грн починатиметься з 02.05.2023. Отже, початковою датою періоду нарахування пені на заборгованість за березень 2023 року у розмірі 4978,50 грн має бути 02.05.2023. Відповідно до виконаного господарським судом розрахунку до стягнення з відповідача підлягає пеня у розмірі 105,54 грн.

Також позивач нарахував та просить стягнути з відповідача 3 % річних за загальний період з 01.05.2023 по 29.11.2023 у розмірі 87,16 грн та інфляційні втрати за той же період у розмірі 28,93 грн.

Відповідно до ч.2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Передбачене законом право кредитора вимагати сплату боргу з урахуванням процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Господарським судом здійснено перевірку розрахунку 3% річних та встановлено, що він виконаний не правильно, а саме позивачем при розрахунку 3% річних також використано неправильну початкову дату періоду нарахування на заборгованість за березень 2023 року.

Відповідно до виконаного господарським судом розрахунку до стягнення з відповідача підлягають 3% річних у розмірі 86,75 грн.

Згідно перерахунку, виконаного господарським судом, розмір інфляційних втрат є більшим, ніж заявлено позивачем. Разом з тим, суд позбавлений права збільшувати розмір позовних вимог. Пред`явлення вимог в меншому розмірі є правом позивача. Враховуючи викладене, суд розглядає вимоги про стягнення інфляційних втрат в заявленому позивачем розмірі.

З огляду на викладене, зважаючи на те, що має місце прострочення виконання зобов`язання є правомірними та такими, що підлягають частковому задоволенню позовні вимоги про стягнення з відповідача 5241,42 грн, з яких: 4970,16 грн основний борг, 105,54 грн пеня, 50,04 грн плата за абонентське обслуговування, 86,75 грн 3% річних, 28,93 грн інфляційні втрати.

Згідно зі ст. 129 Господарського процесуального кодексу витрати по сплаті судового збору покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог: на позивача 0,54 грн (0,02 %), на відповідача 2683,46 грн (99,98 %).

Керуючись ст. 2, 73, 74, 76-79, 86, 91, 129, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Даймонд" (50076, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вул. Павла Глазового, буд. 4, приміщення 358, ідентифікаційний код: 24611487) на користь Акціонерного товариства "Криворізька теплоцентраль" (50014, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вул. Електрична, буд. 1, ідентифікаційний код 00130850) 7 924,88 грн, а саме: 5241,42 грн, з яких: 4970,16 грн основний борг, 105,54 грн пеня, 50,04 грн плата за абонентське обслуговування, 86,75 грн 3% річних, 28,93 грн інфляційні втрати, а також витрати по сплаті судового збору у розмірі 2683,46 грн, про що видати наказ.

В решті позову відмовити.

Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення двадцятиденного строку з дня складання повного судового рішення і може бути оскаржено до Центрального апеляційного господарського суду.

Суддя І.В. Мілєва