Ухвала

від 31.01.2024 по справі 908/197/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

31.01.2024 Справа № 908/197/24

м.Запоріжжя Запорізької області

Господарський суд Запорізької області у складі суду: судді Боєвої Олени Сергіївни, розглянувши матеріали позовної заяви від 25.01.2024 (вх. № 215/08-07/24 від 25.01.2024)

за позовом: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 )

до відповідача: ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 )

про зобов`язання ОСОБА_2 пред`явити ревізійній комісії первинні та аналітичні документи бухгалтерського і податкового обліку за 2020, 2021, 2022 роки для ревізії;

-забезпечення доступу до підвалу будинку ревізійній комісії та іншим співвласникам ОСББ;

-розблокування і повернення в чат ОСББ всіх неугодних співвласників ОСББ для підтримання в чаті не спотвореної інформації про стан справ в ОСББ та не спотвореної інформації про співвласників ОСББ,

УСТАНОВИВ:

До Господарського суду Запорізької області 25.01.2024 надійшла позовна заява б/н від 25.01.2024 ОСОБА_1 до відповідача: ОСОБА_2 про:

-зобов`язання ОСОБА_2 пред`явити ревізійній комісії первинні та аналітичні документи бухгалтерського і податкового обліку за 2020, 2021, 2022 роки для ревізії;

-забезпечення доступу до підвалу будинку ревізійній комісії та іншим співвласникам ОСББ;

-розблокування і повернення в чат ОСББ всіх неугодних співвласників ОСББ для підтримання в чаті не спотвореної інформації про стан справ в ОСББ та не спотвореної інформації про співвласників ОСББ.

Підставою для звернення з позовом зазначено порушення ОСОБА_2 , як головою ОСББ «ФОРТЕЧНА-5», прав співвласників ОСББ на достовірну інформацію.

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу від 25.01.2024 здійснено автоматизований розподіл судової справи між суддями, присвоєно єдиний унікальний номер судової справи 908/197/24 та визначено до розгляду судді Боєвій О.С.

Розглянувши матеріали зазначеної позовної заяви, суд дійшов висновку, що позовна заява підлягає залишенню без руху на наступних підставах.

Відповідно до ч. 1 ст. 174 ГПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Позовні заяви подаються до господарського суду із додержанням вимог, викладених в ст.ст. 162, 164, 172 ГПК України, якими встановлено вимоги щодо форми, змісту позовної заяви та документів, що додаються до неї.

Відповідно до п. 5 ч. 3 ст. 162 ГПК України позовна заява повинна містити, зокрема: виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини, правові підстави позову.

Позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (ч. 2 ст. 164 ГПК України).

Згідно з ч. 2 ст. 80 ГПК України позивач повинен подати докази разом із поданням позовної заяви.

Виходячи з положень наведених статей, обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, необхідно не лише зазначити, а й обґрунтувати відповідним чином, що випливає зі змісту ст.74 ГПК України, згідно з якою кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. До позовної заяви мають бути додані відповідні докази, які підтверджують певні юридичні факти, на які посилається заявник.

Підставою для звернення з позовом до суду позивач, зокрема, зазначив: порушення ОСОБА_2 , як головою ОСББ «ФОРТЕЧНА-5», прав співвласників ОСББ на достовірну інформацію; порушення ОСОБА_2 . Статуту ОСББ «Фортечна» та Закону України «Про ОСББ»

Разом з тим, позовні матеріали не містять Статуту Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «ФОРТЕЧНА-5», яким регулюється діяльність його виконавчих органів, їх повноваження, механізм внесення змін, скликання зборів тощо. До позову фактично додані копії сторінок Статуту (сторінки 7, 8), зі змісту яких неможливо встановити, що це Статут саме ОСББ «ФОРТЕЧНА-5». Також до позову не надані докази в підтвердження того, що позивач є співвласником ОСББ «ФОРТЕЧНА-5».

Звертаючись до суду, позивач самостійно визначає у позовній заяві, яке його право чи охоронюваний законом інтерес порушено особою, до якої пред`явлено позов, та зазначає, які саме дії необхідно вчинити суду для відновлення порушеного права. У свою чергу суд має перевірити доводи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, в тому числі щодо матеріально-правового інтересу у спірних відносинах.

Правова підстава позову - це посилання в позовній заяві на закони та інші нормативно-правові акти, на яких ґрунтується позовна вимога.

Виходячи з вищевикладеного, позивач в тексті позову повинен зазначити, які норми права порушенні відповідачем і стали підставою для звернення з позовом до суду за судовим захистом.

Втім позовна заява не містить посилань ані на норми права, які порушенні відповідачем, ані на норми права, які повинен застосувати суд для відновлення порушених прав та законних інтересів позивача.

Також позовна заява всупереч вимог п. 7, п. 8, п. 9, п. 10 ч. 3 ст. 162 ГПК України не містить:

- відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви;

- зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви;

- попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести в зв`язку із розглядом справи;

- підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.

Таким чином позивачем не дотримано положень ст. 162 ГПК України.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 164 Господарського процесуального кодексу України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують відправлення іншим учасникам справи копії позовної заяви і доданих до неї документів.

Частиною 1 ст. 172 Господарського процесуального кодексу України визначено, що позивач, особа, яка звертається з позовом в інтересах іншої особи, зобов`язані до подання позовної заяви надіслати учасникам справи її копії та копії доданих до неї документів листом з описом вкладення.

Відповідно до абзацу першого частини 7 статті 42 Господарського процесуального кодексу України якщо цим Кодексом передбачено обов`язок учасника справи щодо надсилання копій документів іншим учасникам справи, такі документи в електронній формі можуть направлятися з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, шляхом надсилання до електронного кабінету іншого учасника справи, а в разі відсутності в іншого учасника справи електронного кабінету чи відсутності відомостей про наявність в іншого учасника справи електронного кабінету - у паперовій формі листом з описом вкладення.

Отже у разі направлення позову в паперовій формі належними доказами відправлення іншим учасникам справи копії позовної заяви та доданих до неї документів, при зверненні до господарського суду, є оригінали опису вкладення в поштовий конверт в якому зазначений докладний поіменний перелік усіх документів, що надсилається адресату та документа, що підтверджує надання поштових послуг (касовий чек, поштова накладна тощо).

Разом з тим, позовні матеріали не містять доказів направлення відповідачу копії позовної заяви з додатками.

Таким чином позивачем не дотримано положень п. 1 ч. 1 ст. 164, ч. 1 ст. 172 ГПК України.

Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 164 ГПК України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

З положень ч. 1, п.п.1, п.п.2 п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» слідує, що судовий збір за розгляд немайнових вимог складає 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб; за розгляд майнових вимог - 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява подається до суду.

Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» установлено прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня 2024 року в розмірі 3028,00 грн.

В абзаці 2 п. 3 ст. 6 Закону України «Про судовий збір» встановлено, що у разі коли в позовній заяві об`єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

Позивачем ставляться три вимоги немайнового характеру, а саме про:

-зобов`язання ОСОБА_2 пред`явити ревізійній комісії первинні та аналітичні документи бухгалтерського і податкового обліку за 2020, 2021, 2022 роки для ревізії;

-забезпечення доступу до підвалу будинку ревізійній комісії та іншим співвласникам ОСББ;

-розблокування і повернення в чат ОСББ всіх неугодних співвласників ОСББ для підтримання в чаті не спотвореної інформації про стан справ в ОСББ та не спотвореної інформації про співвласників ОСББ.

Враховуючи наведені вище норми права, судовий збір повинен складати 9084 грн. (3028 грн. х 3 вимоги).

Разом з тим позивачем не надано доказів сплати судового збору в установлених законом порядку та розмірі.

Крім того, суд звертає увагу позивача на наступне.

За приписами частини першої статті 2 ГПК України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних зі здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Відповідно до ч. 2 ст. 4 ГПК України, юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Зазначене право на звернення до суду може бути реалізоване у визначеному процесуальним законом порядку, оскільки воно зумовлене дотриманням процесуальної форми, передбаченої для цього чинним законодавством, а також встановленими ним передумовами для звернення до суду.

Судова юрисдикція - це компетенція спеціально уповноважених органів судової влади здійснювати правосуддя у формі визначеного законом виду судочинства щодо визначеного кола правовідносин.

Так, в силу ст. 124 Конституції України, юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення. У передбачених законом випадках суди розглядають також інші справи.

Судоустрій будується за принципами територіальності, спеціалізації та інстанційності (ч. 1 ст. 17 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»).

Згідно з ч. 3 ст. 22 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» місцеві господарські суди розглядають справи, що виникають із господарських правовідносин, а також інші справи, віднесені законом до їх юрисдикції.

Підвідомчість визначається як коло справ, віднесених до розгляду і вирішення господарських судів у силу прямої вказівки закону. Підвідомчість визначає також властивості (характер) спірних правовідносин, у силу яких їх вирішення віднесене до компетенції господарського суду.

В основу визначення підвідомчості покладено два критерії: суб`єктний склад правовідносин і характер діяльності суб`єктів (характер спірного правовідношення).

Відповідно до першого критерію господарський суд вирішує господарські спори, що виникають між підприємствами, організаціями (юридичними особами), а також громадянами - суб`єктами підприємницької діяльності, а у випадках, передбачених чинним законодавством, може вирішувати спори і розглядати справи за участю державних та інших органів, а також громадян, які не є суб`єктами підприємницької діяльності.

Підвідомчість справ загальним і господарським судам визначається законодавством, а у разі відсутності прямої вказівки закону застосовується принцип розмежування підвідомчості за суб`єктним складом.

Як зазначалось вище, право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням, мають юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування (ч. 2 ст. 4 ГПК України).

За приписами ч. 1 ст. 45 Господарського процесуального кодексу України сторонами в судовому процесі - позивачами і відповідачами - можуть бути особи, зазначені у статті 4 цього Кодексу.

Предметна та суб`єктна юрисдикція господарських судів, тобто сукупність повноважень господарських судів щодо розгляду справ, віднесених до їх компетенції, визначена статтею 20 ГПК України. Так, за пунктами 1, 3 частини першої цієї статті господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв`язку зі здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема: справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні правочинів у господарській діяльності, крім правочинів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем, а також у спорах щодо правочинів, укладених для забезпечення виконання зобов`язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особи - підприємці; справи у спорах, що виникають з корпоративних відносин, в тому числі у спорах між учасниками (засновниками, акціонерами, членами) юридичної особи або між юридичною особою та її учасником (засновником, акціонером, членом), у тому числі учасником, який вибув, пов`язані зі створенням, діяльністю, управлінням або припиненням діяльності такої юридичної особи, крім трудових спорів.

Спори у правовідносинах, які стосуються порядку створення, реєстрації, реорганізації, діяльності і ліквідації об`єднань власників жилих та нежилих приміщень багатоквартирного будинку розглядаються господарськими судами, оскільки такі спори виникають при здійсненні права управління юридичною особою, а тому є найбільш наближеними до спорів, пов`язаних з діяльністю або припиненням діяльності юридичної особи незалежно від суб`єктного складу такого спору (подібні правові висновки викладені в постановах Великої палати Верховного Суду від 02.10.2019 у справі №501/1571/16-ц, від 06.02.2019 у справі №462/2646/17, від 02.02.2021 у справі №906/1308/19).

Разом з тим, у спорах щодо здійснення права управління юридичною особою відповідачем вступає саме ОСББ.

За змістом ст. 19 ЦПК України, суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

Отже в порядку цивільного судочинства можуть розглядатися будь-які справи, у яких хоча б одна зі сторін є фізичною особою, якщо їх вирішення не віднесено до інших видів судочинства.

Критерієм розмежування справ цивільного і господарського судочинства є одночасно як суб`єктивний склад учасників процесу, так і характер спірних правовідносин.

З огляду на наведені вище норми права позивачу слід чітко визначити суб`єктний склад сторін з урахуванням предмета та підстав позову.

Відповідно до ч. 2 ст. 174 ГПК в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Приписами частини 3 та 4 ст. 174 ГПК України встановлено: якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, вона вважається поданою у день первинного її подання до господарського суду та приймається до розгляду, про що суд постановляє ухвалу в порядку, встановленому статтею 176 цього Кодексу. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою.

Відповідно до ч. 8 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду в загальному порядку після усунення недоліків.

Керуючись ст.ст. 162, 164, ч.ч. 1, 2 ст. 174, ст. 234 Господарського процесуального кодексу України, суд -

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 (вхід.№215/08-07/24 від 25.01.2024) залишити без руху.

Надати позивачу строк для усунення недоліків в термін до 14.02.2024 включно, який встановлено судом з урахуванням поштового перебігу, шляхом виконання наступних вимог:

- надати письмові пояснення із зазначенням законів та інших нормативно-правових актів, на яких ґрунтуються позовні вимоги;

- надати всі наявні документи на підтвердження підстав для звернення з позовом, зокрема, Статут ОСББ «ФОРТЕЧНА-5» (завірену належним чином копію), надати докази в підтвердження того, що позивач є співвласником ОСББ «ФОРТЕЧНА-5».

- зазначити/надати відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви;

- зазначити перелік доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності);

- зазначити щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви;

- надати попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести в зв`язку із розглядом справи;

- підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав;

- надати докази направлення/надсилання на адресу відповідача копії позовної заяви з додатками (фіскальний чек або поштову накладну, опис вкладення з поіменним переліком документів, що надсилаються відповідачу);

- надати докази сплати судового збору в установлених законом розмірі та порядку (в сумі 9084 грн.);

- із врахуванням висновків викладених у даній ухвалі щодо юрисдикції господарських судів та з урахуванням предмета та підстав позову визначитись з суб`єктним складом сторін;

- одночасно із направленням до суду документів на усунення недоліків позовної заяви, їх копії направити відповідачу (докази направлення надати суду разом із усуненням недоліків).

Суд звертає увагу, що 14.02.2024 є останнім днем строку, коли суд має отримати документи щодо усунення вищевказаних недоліків.

Ухвала підписана 31.01.2024.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не підлягає оскарженню окремо від рішення суду.

Суддя О.С. Боєва