Ухвала

від 31.01.2024 по справі 910/439/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

про відмову у видачі судового наказу

м. Київ

31.01.2024Справа № 910/439/24За заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Баядера Логістик» (02088, м. Київ, вул. Євгенія Харченка, буд. 42)

про видачу судового наказу за вимогою про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Об`єднання «Віват» (003151, м. Київ, вул. Ушинського, буд. 40, офіс 302) заборгованості у розмірі 124 648, 47 грн

Суддя Бондаренко - Легких Г. П.

Без виклику представників.

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Баядера Логістик» звернулось до Господарського суду міста Києва із заявою про видачу судового наказу про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Об`єднання «Віват» заборгованості за Договором поставки №ВИ-Д-51 від 07.09.2021 у розмірі 124 648, 47 грн

Заява про видачу судового наказу обґрунтована тим, що боржник не розрахувався за поставлений у листопаді-грудні 2021 товар. У зв`язку з чим, заявник просить стягнути з боржника суму основного боргу у розмірі 93 093, 00 грн, інфляційні втрати у розмірі 26 406, 21 грн та 3 % річних у розмірі 5 149, 26 грн.

Розглянувши подану заяву про видачу судового наказу та додані до неї документи, суд дійшов до висновку про відмову у видачі судового наказу, з огляду на наступне.

Згідно пункту 1 та пункту 8 частини 1 статті 152 Господарського процесуального кодексу України (надалі - ГПК України) суддя відмовляє у видачі судового наказу, якщо заяву подано з порушеннями вимог статті 150 цього Кодексу; із поданої заяви не вбачається виникнення або порушення права грошової вимоги, за якою заявником подано заяву про видачу судового наказу.

Відповідно до ч. 1, 2, 3 ст. 150 ГПК України заява про видачу судового наказу подається до суду у письмовій формі та підписується заявником.

1) найменування суду, до якого подається заява;

2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) (для фізичних осіб) заявника і боржника, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України заявника та боржника, реєстраційний номер облікової картки платника податків заявника та боржника (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта заявника та боржника (для фізичних осіб - громадян України), вказівку на статус фізичної особи - підприємця (для фізичних осіб - підприємців), а також інші дані, якщо вони відомі заявнику, які ідентифікують боржника, відомості про наявність або відсутність у заявника електронного кабінету;

3) ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) представника заявника, якщо заява подається представником, його місце проживання;

4) вимоги заявника і обставини, на яких вони ґрунтуються;

5) перелік доказів, якими заявник обґрунтовує обставини, на яких ґрунтуються його вимоги.

До заяви про видачу судового наказу додаються:

1) документ, що підтверджує сплату судового збору;

2) документ, що підтверджує повноваження представника, - якщо заява підписана представником заявника;

3) копія договору, укладеного в письмовій (в тому числі електронній) формі, за яким пред`явлено вимоги про стягнення грошової заборгованості;

4) інші документи або їх копії, що підтверджують обставини, якими заявник обґрунтовує свої вимоги.

Суд звертає увагу заявника на положення ч. 2 ст. 12 ГПК України, відповідно до яких наказне провадження призначене для розгляду справ за заявами про стягнення грошових сум незначного розміру, щодо яких відсутній спір або про його наявність заявнику невідомо.

Наявність спору про право, яке є підставою для відмови у прийнятті заяви про видачу судового наказу, вирішується суддею у кожному конкретному випадку, виходячи із характеру та обґрунтованості заявленої матеріально-правової вимоги і документів, доданих до заяви. Наявність спору можна встановити відсутністю документів, що підтверджують наявність суб`єктивного права у заявника; документів, що підтверджують порушення суб`єктивного права або документів, що підтверджують виникнення права вимоги. Крім того, мають ураховуватися обставини, якщо із доданих документів вбачається, що боржник заперечує, не визнає або оспорює свій обов`язок перед заявником (кредитором); із доданих документів вбачається пропуск позовної давності. Така вимога може бути вирішена лише у позовному провадженні. Разом із тим лише той факт, що договірні зобов`язання не виконуються, без обґрунтування причин, не вважається наявністю спору про право.

Таким чином, для задоволення заяви про видачу судового наказу, суд повинен перевірити виникнення або порушення права грошової вимоги, за якою заявником подано заяву про видачу судового наказу, на підставі викладених у ній обставин та доданих до заяви доказів. Звертаючись із заявою про видачу судового наказу, повинен в тому числі подати документи, що свідчать про безспірність його вимог.

Наведене зумовлено тим, що під час розгляду заяви про видачу судового наказу суд не розглядає справу по суті, не встановлює обставин справи та не здійснює оцінку доказів щодо їх змагальності та достовірності, адже наказне провадження є самостійним і спрощеним видом судового провадження у господарському судочинстві, у якому суддя в установлених законом випадках за заявою особи, якій належить право вимоги, без судового засідання і виклику стягувача та боржника на основі доданих до заяви документів видає судовий наказ, який є особливою формою судового рішення.

Заявник стверджує, що ним було здійснено поставку товару у період листопада-грудня 2021, у зв`язку з неоплатою якої, позивач просить стягнути з відповідача суму основного боргу у розмірі 93 093, 00 грн. Проте, згідно долучених до заяви видаткових накладних вбачається, що у спірний період позивачем було здійснено поставку товару на суму 105 237, 72 грн.

В матеріали справи не було надано доказів часткової оплати заборгованості боржником та заявником в заяві про видачу судового наказу жодним чином не обґрунтовано відмінність суми основного боргу, що зазначена в заяві та суми поставок згідно долучених до заяви накладних. Встановлене, на переконання суду, може свідчити про наявність спору між сторонами щодо кількості та якості поставленого товару.

Відтак, заявником не доведено безспірність вимог та виникнення в останнього права вимоги до відповідача на визначену в заяві суму заборгованості.

Враховуючи вищевикладене, суд встановив, що згідно з п. 1, 8 ч. 1 ст. 152 ГПК України існують підстави для відмови заявнику у видачі судового наказу.

За приписами ч.2 ст.154 ГПК України за результатами розгляду заяви про видачу судового наказу суд видає судовий наказ або постановляє ухвалу про відмову у видачі судового наказу.

Згідно частини 1 статті 153 ГПК України відмова у видачі судового наказу з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 21, 8, 9 частини першої статті 152 цього Кодексу, не є перешкодою для повторного звернення з такою самою заявою в порядку, встановленому цим розділом, після усунення її недоліків.

Керуючись ст. ст. 150, 152, 153, 234 ГПК України, господарський суд

УХВАЛИВ:

1. Відмовити Товариству з обмеженою відповідальністю "Баядера Логістик" у видачі судового наказу за вимогою про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Об`єднання «Віват» заборгованості у розмірі 124 648, 47 грн.

2. Дана ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею. Ухвалу може бути оскаржено у встановленому законодавством України порядку.

Суддя Г. П. Бондаренко - Легких