Рішення

від 31.01.2024 по справі 910/15675/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

31.01.2024Справа № 910/15675/23За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Цілісний майновий комплекс 103" до Фізичної особи-підприємниця Сачука Руслана Руслановича

про стягнення 24026,40 грн

Суддя Усатенко І.В.

Представники сторін не викликались

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Цілісний майновий комплекс 103" звернулось до Господарського суду міста Києва із позовом до Фізичної особи-підприємниця Сачука Руслана Руслановича про стягнення 24026,40 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов`язань за договором оренди № 20/02/23 від 20.02.2023.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.10.2023 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, ухвалено розгляд справи здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін; встановлено відповідачу строк у п`ятнадцять днів з дня вручення даної ухвали для подання відзиву на позов.

Так, з метою повідомлення відповідача про розгляд справи судом та про його право подати відзив на позовну заяву, на виконання приписів ГПК України, ухвала суду про відкриття провадження у справі направлена судом рекомендованим листом з повідомленням про вручення за №0600053480966 (з відміткою судова повістка) на адресу місцезнаходження відповідача, зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а саме: 31085, Хмельницька область, Хмельницький район, с. Новодубище, вулиця Зелена, будинок 6.

Згідно із ч.6 ст.242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є: 1) день вручення судового рішення під розписку; 2) день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи; 3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; 4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; 5) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Також у відповідності до ч.7 ст.120 Господарського процесуального кодексу України, у разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

Зі змісту пункту 5 частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України, день невдалої спроби вручення поштового відправлення за адресою місцезнаходження відповідача, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, вважається днем вручення відповідачу ухвали.

Ухвала суду від 16.10.2023, направлена на адресу місцезнаходження відповідача повернута на адресу суду поштовим відділенням зв`язку "за закінченням встановленого терміну зберігання".

Суд зазначає, що у разі якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії направлено судом за належною адресою, тобто повідомленою суду стороною, і повернуто підприємством зв`язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії. Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 16.05.2018 у справі №910/15442/17.

Також Верховний Суд в постанові від 18.03.2021 у справі №911/3142/19 зазначив, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, у цьому випадку, суду (близька за змістом правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 у справі №800/547/17, постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27.11.2019 у справі №913/879/17, від 21.05.2020 у справі №10/249-10/19, від 15.06.2020 у справі №24/260-23/52-б).

Отже, згідно із п.5 ч.6 ст.242 Господарського процесуального кодексу України відповідач був належним чином повідомлений про розгляд справи.

Судом враховано, що частиною 4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до частини 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи. Аналогічні положення містяться у ч.9 ст.165 Господарського процесуального кодексу України.

З огляду на вказані приписи Господарського процесуального кодексу України, оскільки, відповідач не скористався своїм правом на подання відзиву, суд дійшов висновку, що справа може бути розглянута за наявними у ній документами у відповідності до приписів ч.9 ст.165 та ч.2 ст.178 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши подані документи і матеріали, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

20.02.2023 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Цілісний майновий комплекс 103" (орендодавець) та Фізичною особою-підприємцем Сачуком Русланом Руслановичем (орендар) було укладено договір оренди № 20/02/23, відповідно до п. п. 1.1, 1.2 якого орендодавець зобов`язується передати орендарю в тимчасове платне користування (далі - оренду) нежиле приміщення, що знаходиться за адресою: м. Київ, просп. Відрадний, 103, офіс № 209, площею 37,90 кв.м.

Згідно з п. п. 2.1, 2.2 договору приміщення передається орендарю на підставі акту приймання-передачі приміщення, у якому повинні бути зазначені розмір площі, місце розташування. Акт приймання-передачі приміщення складається і підписується сторонами на дату фактичної передачі приміщення орендарю.

Після закінчення строку оренди або у випадку дострокового припинення або розірвання договору, орендар зобов`язується передати орендодавцю приміщення, що орендується, протягом 3 днів з моменту закінчення строку дії цього договору по Акту приймання-передачі приміщення. У випадку прострочення виконання зобов`язання повернути приміщення орендодавцю в зазначений у даній статті термін, орендар зобов`язаний здійснювати оплату усіх платежів, передбачених даним договором, до моменту фактичного звільнення приміщення і його передачі орендодавцю (п. 2.5 договору).

За змістом п. 2.7 договору приміщення, що орендується вважається поверненим орендодавцю з моменту підписання сторонами і скріплення печатками акту приймання-передачі приміщення.

Обов`язок по складанню акту приймання-передачі, покладається на ту сторону, яка передає об`єкт оренди. Сторони Договору зобов`язуються забезпечити явку уповноважених осіб для підписання акту приймання-передачі приміщення (п. 2.8 договору).

Відповідно до п. 4.1 договору строк оренди - строк користування приміщенням, зумовлений строком дії договору, з урахуванням дострокового розірвання чи припинення відповідно до умов даного договору.

Положеннями п. 4.2 договору сторони погодили, що строк цього Договору починає свій перебіг у момент підписання його сторонами та закінчується після повернення приміщення, яке орендується орендарем орендодавцю, що оформляється Актом приймання-передачі приміщення.

Відповідно до умов даного договору орендар сплачує орендодавцю плату за користування приміщенням - орендну плату (п. 6.1 договору).

Згідно з п. 6.2 договору при його укладенні сторони засвідчують, що орендодавець повідомив, а орендар отримав інформацію про те, що орендоване приміщення належить на праві власності орендодавцю і про те, що орендар може користуватися послугами електропостачання до приміщення та опалення (далі по тексту - комунальні послуги).

Відповідно до п. 9.1 договору з 20.02.2023 по 31.05.2023 включно розмір орендної плати за 1 календарний місяць оренди 37,90 кв м площі приміщення складає 6822,00 грн, а ціна оренди 1 кв м приміщення становить 180,00 грн без ПДВ на місяць. Починаючи з 01.06.2023 розмір орендної плати за 1 календарний місяць оренди 37,90 кв м площі приміщення складає 8338,00 грн, а ціна оренди 1 кв м приміщення становить 220,00 грн без ПДВ на місяць. Після відновлення статусу платника податку на додану вартість орендодавця до розміру орендної плати за 1 календарний місяць оренди 37,90 кв м площі приміщення складає 8338,00 грн з ПДВ, а ціна оренди 1 кв м приміщення становить 220,00 грн з ПДВ на місяць. Додатково орендар зобов`язується оплачувати вартість послуг по електропостачанню приміщення та опалення приміщення. Облік обсягу за спожите електропостачання здійснюється за даними встановлених лічильників. Обсяг послуг за спожите електропостачання протягом розрахункового місяця встановлюється як різниця між зафіксованими поточними показаннями лічильника і попередніми зафіксованими показаннями лічильника. Орендар до 10 числа поточного місяця сплачує авансовий платіж, наступний за звітний місяць платежем 100% від вартості спожитих комунальних послуг за попередній період у безготівковому порядку на банківський рахунок орендодавця. Компенсація за надані комунальні послуги здійснюється щомісячно у безготівковому порядку на банківський рахунок орендодавця, протягом 3 днів з дати надання відповідного рахунку з підписанням акту здачі-приймання робіт (надання послуг).

Згідно п. 9.3-9.5 договору, якщо інше не передбачено договором, оплата за користування приміщенням сплачується орендарем один раз на місяць, не пізніше 10-го числа поточного місяця, за який здійснюється оплата. Для зручності орендаря орендодавець до 5-го числа кожного місяця виставляє рахунок орендареві. Якщо до настання зазначеного вище терміну оплати орендної плати відповідний рахунок не буде отриманий орендарем, орендар повинен оплатити за оренду приміщення згідно договору. Неотримання орендарем рахунка (несвоєчасне його отримання) не є підставою для несплати або затримки оплати орендної плати за договором.

Договір згідно з п. 20.1 набуває чинності з моменту підписання уповноваженими представниками сторін, зазначеними в преамбулі на першій сторінці тексту договору, та діє до 31.01.2024.

Як вбачається з наявного у матеріалах справи акта приймання - передачі до договору оренди № 20/02/23 від 20.02.2023 на виконання умов вказаного договору орендодавець передав, а орендар прийняв приміщення загальною площею 37,90 кв. м за адресою: м. Київ, проспект Відрадний, 103, офіс 209.

Суд відзначає, що до матеріалів справи долучено договір від 18.07.2023 про розірвання договору оренди № 17/02/23 від 17.02.2023, згідно п. 1, 3 якого сторони домовились розірвати договір оренди № 17/02/23 від 17.02.2023. Останнім днем користування приміщенням орендарем сторони визначили 18.07.2023. Також позивачем подано акт приймання-передачі від 18.07.2023 до договору оренди № 17/02/23 від 17.02.2023, відповідно до якого відповідач повернув позивачу з оренди приміщення загальною площею 37,90 кв м, за адресою: м. Київ, проспект Відрадний, 103, офіс 209.

Зазначені вище документи підтверджують повернення відповідачем з оренди нерухомого майна згідно договору № 17/02/23 від 17.02.2023 (приміщення загальною площею 37,90 кв м, за адресою: м. Київ, проспект Відрадний, 103, офіс 209), яке в тому числі є предметом договору № 20/02/23 від 20.02.2023. Однак, не надано суду доказів розірвання (припинення) саме договору № 20/02/23 від 20.02.2023, який є предметом розгляду у даній справі.

З матеріалів справи вбачається, що між сторонами були підписані акти здачі-приймання робіт (надання послуг): № 437 від 28.02.2023 на суму 2192,79 грн (оренда офісного приміщення з 20.02.2023 по 28.02.2023); № 438 від 28.02.2023 на суму 18,84 грн (компенсація витрат по електропостачанню за лютий 2023); № 634 від 31.03.2023 на суму 6822,00 грн (оренда офісного приміщення за березень 2023); № 635 від 31.03.2023 на суму 592,47 грн (компенсація витрат по електропостачанню за березень 2023); № 922 від 30.04.2023 на суму 6822,00 грн (оренда офісного приміщення за квітень 2023); № 923 від 30.04.2023 на суму 318,72 грн (компенсація витрат по електропостачанню за квітень 2023); № 1181 від 31.05.2023 на суму 6822,00 грн (оренда офісного приміщення за травень 2023); № 1182 від 31.05.2023 на суму 32,32 грн (компенсація витрат по електропостачанню за травень 2023); № 1462 від 30.06.2023 на суму 8338,00 грн (оренда офісного приміщення за червень 2023); № 1463 від 30.06.2023 на суму 27,39 грн (компенсація витрат по електропостачанню за червень 2023); № 1627 від 18.07.2023 на суму 4841,42 грн (оренда офісного приміщення з 01.07.2023 по 18.07.2023); № 1628 від 18.07.2023 на суму 13,70 грн (компенсація витрат по електропостачанню з 01.07.2023 по 18.07.2023). Згідно поданих до матеріалів справи актів вартість послуг з оренди наданих відповідачу становить 35838,21 грн, а вартість спожитої електричної енергії - 997,44 грн. Загалом згідно актів надано послуг на суму 36835,65 грн.

Відповідачем було сплачено за договором № 20/02/23 від 20.02.2023 грошові кошти у сумі 17353,00 грн, що підтверджується платіжною інструкцією № 183 від 21.02.2023, з призначенням платежу: оплата за оренду офісу згідно договору № 20/02/23 від 20.02.2023.

Отже, за рахунок авансового платежу було оплачено вартість оренди у сумі 17353,00 грн (лютий, березень, квітень та частково травень у сумі 1516,21 грн). Решта послуг (орендна плата травень у сумі 5305,79 грн, червень та липень і компенсація спожитої електричної енергії) оплачені не були.

З вищезазначеного вбачається, що відповідачем не оплачено вартість послуг за договором № 20/02/23 від 20.02.2023 у сумі 19482,65 грн.

Позивач звернувся до відповідача з вимогою від 01.09.2023 про погашення боргу, в якій вимагав погасити заборгованість за договором № 20/02/23 від 20.02.2023 у сумі 19482,65 грн протягом 3 календарних днів з моменту отримання даної вимоги (докази направлення в матеріалах справи).

Відповідач відповіді на вимогу не надав, суму заборгованості не сплатив.

Згідно зі ст. 173 ГК України господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо) або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Відповідно до ч. 1 ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

За приписами ст. 526 ЦК України, з якою кореспондується ст. 193 ГК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України).

Згідно з ч.1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу, зокрема, з договорів та інших правочинів (ч. 2 ст. 509 ЦК України).

Статтею 626 ЦК України унормовано, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ч. 1 ст. 627 ЦК України).

Частиною 1 ст. 628 ЦК України визначено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

Укладений між учасниками справи договір за своєю правовою природою є договором оренди, а відтак підпадає під правове регулювання пар. 1 глави 58 ЦК України та пар. 5 глави 30 ГК України.

Як встановлено ч. 1 ст. 283 ГК України, за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

Згідно з ч. 6 ст. 283 ГК України до відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 759 ЦК України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язаний передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Статтею 286 ГК України встановлено, що орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Строки внесення орендної плати визначаються в договорі.

За користування майном з наймодавця справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму (ч. 1 ст. 762 ЦК України).

Частиною 5 ст. 762 ЦК України визначено, що плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

Як уже зазначалося, у силу приписів ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Матеріалами справи підтверджено надання позивачем відповідачу послуг оренди на загальну суму 35838,21 грн, які згідно умов договору оренди мали бути оплачені до 10 числа поточного місяця, та підтверджено споживання відповідачем електричної енергії на суму 997,44 грн, яка мала бути оплачена у строк протягом 3 днів з дати підписання акту.

З урахуванням здійсненої відповідачем оплати у сумі 17353,00 грн, сума заборгованості за договором № 20/02/23 від 20.02.2023 складає 19482,65 грн.

З огляду на те, що останні послуги були надані ще у липні 2023 року, строк оплати усього боргу є таким, що настав.

Згідно з приписами ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

За приписами ст. ст. 74, 73 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідач не надав суду доказів оплати заборгованості у розмірі 19482,65 грн, в зв`язку з чим вимоги позивача в цій частині визнаються судом обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Крім цього, позивачем також були заявлені вимоги про стягнення пені у розмірі 2531,23 грн, нарахованої на вищевказану суму боргу, за період з 11.05.2023 по 26.09.2023, 3% річних у розмірі 164,00 грн за період з 11.05.2023 по 26.09.2023 та штраф у розмірі 1848,52 грн.

Статтею 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитору зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно перерахунку суду, сума 3% річних є більшою, ніж заявлено позивачем, проте згідно приписів ст.. 237 ГПК України, з відповідача підлягає стягненню сума 3 % річних у розмірі заявленому позивачем - 164,00 грн за період з 11.05.2023 по 26.09.2023 (з урахуванням виникнення зобов`язань за кожен місяць оренди).

Перевіривши виконаний позивачем розрахунок 3% річних, суд дійшов висновку, що останній є обґрунтованим та арифметично вірним, а відтак з відповідача підлягають стягненню 3% річних у загальному розмірі 164,00 грн за заявлений позивачем період нарахування.

Згідно з ч. 1 ст. 216 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Відповідно до ст. 218 Господарського кодексу України, підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинення ним правопорушення у сфері господарювання. Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведено, що ним вжито усіх належних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.

Штрафними санкціями згідно з ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Згідно з ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання (ст. 549 ЦК України).

Сторони домовились, що у випадку прострочення орендарем виконання зобов`язань, що передбачає здійснення платежів на користь орендодавця, і якщо будь-який платіж за даним договором буде прострочений орендарем, орендар зобов`язаний сплатити орендодавцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми простроченого зобов`язання за кожний календарний день прострочення (п. 16.1 договору).

Оскільки, відповідач прострочив оплату орендних платежів, у позивача виникло право на стягнення пені. Суд також відзначає, що оскільки, суду не було надано доказів припинення дії договору № 20/02/23 від 20.02.2023, до правовідносин сторін можуть застосовуватись умови договору оренди, в тому числі щодо нарахування пені.

Суд перевірив розрахунок пені, здійснений позивачем за період з 11.05.2023 по 26.09.2023 та вважає його обгрунтованим та арифметично вірним, а суму пені у розмірі 2531,23 грн такою, що підлягає задоволенню.

Згідно п. 16.2 договору за кожні 30 календарних днів існування заборгованості за договором, орендар додатково зобов`язаний буде сплачувати орендодавцю штраф у розмірі 10% від суми заборгованості, яка склалась на день нарахування такого штрафу (вказаний штраф нараховується в останній день кожного 30-денного періоду прострочення оплати заборгованості, тобто штраф нараховується на 30-й день прострочення, 60-й день прострочення, 90-й день прострочення і так далі).

Як уже було зазначено судом вище, оскільки, суду не було надано доказів припинення дії договору оренди, сторони можуть керуватись його умовами, в тому числі щодо нарахування штрафу. Прострочення відповідача тривало по кожному платежу більше 30 днів.

Суд перевірив розрахунок штрафу, здійснений позивачем та вважає його обгрунтованим та арифметично вірним, а суму штрафу у розмірі 1848,52 грн такою, що підлягає стягненню з відповідача у повному обсязі.

З огляду на все вищезазначене, позовні вимоги в частині стягнення штрафних санкцій підлягають задоволенню.

Відповідач під час розгляду справи не надав суду належних та допустимих доказів, які б спростовували заявлені позовні вимоги та свідчили про відсутність у нього обов`язку сплатити заявлену до стягнення заборгованість.

Відповідно до ст. 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно з ст. 74 Господарського процесуального кодексу України обов`язок доказування і подання доказів віднесено на сторони. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Статтею 73 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування.

Відповідно до ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Відповідач не скористався своїм правом на подання відзиву, про наслідки був повідомлений ухвалою суду про відкриття провадження у справі.

З огляду на вищезазначене, приймаючи до уваги встановлені судом обставини, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог позивача повністю.

Відповідно до ст. 129 ГПК України витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

Керуючись ст. 86, 129, 231, 232, 236-238, 240, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Фізичної особи-підприємця Сачука Руслана Руслановича ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Цілісний майновий комплекс 103" (02081, м. Київ, вул. Дніпровська набережна, будинок 19-А, ідентифікаційний код 38526690) суму основного боргу у розмірі 19482 (дев`ятнадцять тисяч чотириста вісімдесят дві) грн 65 коп., пеню у розмірі 2531 (дві тисячі п`ятсот тридцять одну) грн 23 коп., штраф у розмірі 1848 (одну тисячу вісімсот сорок вісім) грн 52 коп., 3% річних у розмірі 164 (сто шістдесят чотири) грн. 00 коп.. судовий збір у розмірі 2684 (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири) грн 00 коп.

3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Відповідно до частини 1 статті 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів, а на ухвалу суду - протягом десяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (частина 1 статті 256 Господарського процесуального кодексу України).

Суддя І.В.Усатенко