Ухвала

від 31.01.2024 по справі 916/351/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

про відмову у видачі судового наказу

"31" січня 2024 р. Справа № 916/351/24

Господарський суд Одеської області у складі судді Цісельського О.В., розглянувши матеріали заяви (вх.№ 369/24 від 30.01.2024) Товариства з обмеженою відповідальністю «Авто-Комфорт Плюс» (49051, м. Дніпро, пр-т Слобожанський, № 40А, ЄДРПОУ 42444456) про видачу судового наказу до боржника Товариства з обмеженою відповідальністю «Роко Майн» на суму 12 647,70 грн.

ВСТАНОВИВ:

Товариства з обмеженою відповідальністю «Авто-Комфорт Плюс» звернулось до Господарського суду Одеської області із заявою за вх.№369/24 від 30.01.2024 про видачу судового наказу про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Роко Майн» 12647,70 грн. заборгованості за поставлений заявником товар, що виникла у зв`язку з неналежним виконанням боржником зобов`язань за договором купівлі-продажу № 01/07-800 від 17.07.2020.

Дослідивши матеріали поданої заяви, суд дійшов висновку про відмову у видачі судового наказу з огляду на наступне.

Наказне провадження, відповідно до частини другої статті 12 Господарського процесуального кодексу України, призначене для розгляду справ за заявами про стягнення грошових сум незначного розміру, щодо яких відсутній спір або про його наявність заявнику невідомо.

Підстави та порядок видачі судового наказу врегульовано положеннями Розділу ІІ Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до ст. 147 Господарського процесуального кодексу України судовий наказ є особливою формою судового рішення, що видається судом за результатами розгляду вимог, передбачених статтею 148 цього Кодексу. Із заявою про видачу судового наказу може звернутися особа, якій належить право вимоги. Заявником та боржником в наказному провадженні можуть бути юридичні особи та фізичні особи-підприємці. Судовий наказ підлягає виконанню за правилами, встановленими законом для виконання судових рішень.

Статтею 148 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судовий наказ може бути видано тільки за вимогами про стягнення грошової заборгованості за договором, укладеним у письмовій (в тому числі електронній) формі, якщо сума вимоги не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Особа має право звернутися до суду з вимогами, визначеними у частині першій цієї статті, в наказному або спрощеному позовному провадженні на свій вибір.

Наказне провадження - це самостійний, особливий, спрощений вид судового провадження під час розгляду господарських справ про стягнення грошової заборгованості за договором, спрямований на швидкий та ефективний захист прав заявника, в якому суд в установлених законом випадках за заявою особи без судового засідання і виклику сторін на підставі достатніх, допустимих і належних доказів видає судовий наказ, який одночасно є і судовим рішенням, і виконавчим документом.

За подання заяви про видачу судового наказу справляється судовий збір у розмірі, встановленому законом (ч. 1 ст. 151 ГПК України).

Судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі (ч. 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір»).

Згідно статті 4 Закону України «Про судовий збір» ставка судового збору за подання до господарського суду заяви про видачу судового наказу становить 0,1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» встановлено, що прожитковий мінімум для працездатних осіб з 01.01.2024 року складає 3028,00 гривні.

Таким чином, оскільки заява про видачу судового наказу подана до суду засобами поштового зв`язку, заявник зобов`язаний сплатити судовий збір у розмірі 302,80 грн.

Суд перед відкриттям (порушенням) провадження у справі, прийняттям до розгляду заяв (скарг) перевіряє зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України (ч. 2 ст. 9 Закону України «Про судовий збір»).

Як вбачається з доданої до заяви про видачу судового наказу платіжної інструкції №121 від 11.01.2024 та отриманої судом виписки про зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України від 24.01.01.2024 заявником сплачено судовий збір у розмірі 34,40 грн.

Окрім того, на підтвердження сплати судового збору в сумі 268,40 грн заявником додано до заяви копію платіжної інструкції № 2301 від 26.12.2023.

Водночас, у відповідності з довідкою заступника начальника статистичного відділу Господарського суду Одеської області №б/н від 30.01.2024 судовий збір у розмірі 268,40 грн від Товариства з обмеженою відповідальністю «Авто-Комфорт Плюс», сплачений згідно з платіжною інструкцією № 2301 від "26" грудня 2023 року був зарахований на рахунок № НОМЕР_1 , відкритий в Головному управлінні державної казначейської служби України в Одеській області, однак вказана квитанція вже обліковується у справі № 916/66/24.

Як з`ясовано судом, у провадженні Господарського суду Одеської області перебувала справа № 916/66/24 за заявою (вх. № 69/24 від 03.01.2024) Товариства з обмеженою відповідальністю «Авто-Комфорт Плюс» про видачу судового наказу щодо стягнення 12647,70 грн з боржника Товариства з обмеженою відповідальністю «Роко Майн».

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 09.01.2024 по справі № 916/66/24 у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Авто-Комфорт Плюс» (вх. № 69/24 від 03.01.2024) було відмовлено.

При цьому, суд звертає увагу заявника на положення ч. 2 ст. 151 ГПК України, яким передбачено, що у разі відмови у видачі судового наказу або в разі скасування судового наказу внесена сума судового збору стягувачу не повертається.

Відтак, сплачена заявником сума судового у розмірі 268,40 грн згідно з платіжною інструкцією № 2301 від 26.12.2023 була використана в рамках справи № 916/66/24 у зв`язку з розглядом господарським судом заяви (вх. № 69/24 від 03.01.2024) Товариства з обмеженою відповідальністю «Авто-Комфорт Плюс» про видачу судового наказу.

Таким чином, при зверненні до Господарського суду Одеської області із заявою (вх. № 369/24 від 30.01.2024) про видачу судового наказу Товариство з обмеженою відповідальністю «Авто-Комфорт Плюс» мало сплатити ще 268,40 грн судового збору та надати до суду докази сплати судового збору. Водночас платіжна інструкція № 2301 від 26.12.2023 не може бути використана заявником при зверненні до господарського суду із заявою про видачу судового наказу у зв`язку з тим, що вказана платіжна інструкція обліковується в рамках іншої справи, в межах якої аналогічну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Авто-Комфорт Плюс» вже було розглянуто та відмовлено у видачі судового наказу.

Згідно п. 1 ч. 1 ст. 152 Господарського процесуального кодексу України суддя відмовляє у видачі судового наказу, якщо заяву подано з порушеннями вимог статті 150 цього Кодексу.

Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 150 ГПК України до заяви про видачу судового наказу додається документ, що підтверджує сплату судового збору.

Про відмову у видачі судового наказу суддя постановляє ухвалу не пізніше десяти днів з дня надходження до суду заяви про видачу судового наказу (ч. 2 ст. 152 Господарського процесуального кодексу України).

Відтак, з огляду на те, що заявником не дотримано вимог п. 1 ч. 3 ст. 150 ГПК України, а саме, не додано доказів сплати судового збору у розмірі, встановленому законом, суд дійшов висновку про те, що у видачі судового наказу необхідно відмовити.

При цьому, суд звертає увагу заявника, що відмова у видачі судового наказу з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 21, 8, 9 частини першої статті 152 цього Кодексу, не є перешкодою для повторного звернення з такою самою заявою в порядку, встановленому цим розділом, після усунення її недоліків (ч. 1 ст. 153 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до ч.2 ст. 154 ГПК України за результатами розгляду заяви про видачу судового наказу суд видає судовий наказ або постановляє ухвалу про відмову у видачі судового наказу.

За таких обставин, господарський суд дійшов висновку про відмову Товариства з обмеженою відповідальністю «Авто-Комфорт Плюс» у видачі судового наказу.

Керуючись ст.ст. 150, 151, 152, 154, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. У задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Авто-Комфорт Плюс» (вх. №369/24 від 30.01.2024) про видачу судового наказу за вимогою про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Роко Майн» заборгованості в сумі 12 647,70 грн - відмовити.

2. До уваги заявника, згідно ч.2 ст.151 ГПК України, у разі відмови у видачі судового наказу або в разі скасування судового наказу внесена сума судового збору стягувачу не повертається. У разі пред`явлення стягувачем позову до боржника у порядку позовного провадження сума судового збору, сплаченого за подання заяви про видачу судового наказу, зараховується до суми судового збору, встановленої за подання позовної заяви.

Ухвала набирає законної сили 31.01.2024 року та може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Південно-західного апеляційного господарського суду у строки, визначені ст. 256 ГПК України.

Суддя О.В. Цісельський