Рішення

від 05.10.2023 по справі 917/562/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Капітана Володимира Кісельова, 1, м. Полтава, 36000, тел. (0532) 61 04 21

E-mail: inbox@pl.arbitr.gov.ua, https://pl.arbitr.gov.ua/sud5018/

Код ЄДРПОУ 03500004

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05.10.2023 Справа № 917/562/23

За позовом Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області, площа Перемоги, 2, м. Кременчук, Полтавська область, 39600

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Ойл Інвестмент", вул. Народного ополчення, буд. 1, м. Київ, 03151

про стягнення 1 112 111,74 грн.

Суддя Солодюк О.В.

Секретар судового засідання Олефір О.І.

Учасники справи згідно протоколу судового засідання

Розглядається позовна заява про стягнення 1 112 111,74 грн. заборгованості з орендної плати по договору оренди землі.

Обґрунтовуючи свої позовні вимоги позивач посилається на те, що відповідачем не виконані умови Договору оренди землі, викладені у пункті 9 Договору.

Ухвалою Господарського суду Полтавської області від 17.04.2023 відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження; призначено підготовче засідання у справі на 16.05.2023 на 09:55 год. та встановлено учасникам справи строки на вчинення процесуальних дій.

Від представника позивача до матеріалів справи надійшло клопотання про проведення підготовчого засіданні без участі представника (вх. № 6138 від 15.05.23р. - електронна пошта).

Ухвалою суду від 16.05.2023 продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів, розгляд справи відкладено на 27.07.2023р. на 10:30 год.

Ухвалою суду від 27.07.2023 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 05.10.2023 на 11:30 год.

Відповідач відзив на позовну заяву не надав, явку представника в судове засідання не забезпечив.

Згідно з ч. 1 ст. 202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 202 ГПК України, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

Відповідно до частин третьої та сьомої статті 120 ГПК України виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень. Учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

Суд зазначає, що копії ухвал, що направлялися відповідачу за адресою згідно з даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань (вул. Народного Ополчення, буд. 1, м. Київ, 03151), повернулися до суду із поштовою відміткою "адресат відсутній за вказаною адресою".

Суд зазначає, що заяв про зміну відповідачем місцезнаходження на адресу суду не надходило. Відповідач повідомлявся завчасно та належним чином про час, дату та місце розгляду справи, проте своїми процесуальними правами відповідач не скористався, явки представника в судові засідання не забезпечив, причин неявки не повідомив, відзиву не подав. Таким чином, в розумінні ст. ст. 120, 122, 242 ГПК України, відповідач повідомлений про дату, час та місце розгляду справи належним чином.

Відповідно до правової позиції Верховного Суду викладеної у постанові від 15.05.2018 у справі № 904/6063/17, отримання поштової кореспонденції залежить від волевиявлення юридичної особи і на неї, як на суб`єкта господарської діяльності покладається обов`язок належної організації отримання поштової кореспонденції, пов`язаної із здійснюваною господарською діяльністю. Сам лише факт неотримання скаржником кореспонденції, якою суд із додержанням вимог процесуального закону надсилав ухвалу для вчинення відповідних дій за належною адресою та яка повернулася до суду у зв`язку з її неотриманням адресатом, не може вважатися поважною причиною невиконання ухвали суду, оскільки наведене зумовлено не об`єктивними причинами, а суб`єктивною поведінкою сторони щодо отримання кореспонденції, яка надходила на її адресу (аналогічна позиція викладена в постановах КГС ВС від 16.05.2018 у справі № 910/15442/17, від 10.09.2018 у справі № 910/23064/17, від 24.07.2018 у справі № 906/587/17).

Як звернув увагу Верховний суд у складі колегії Касаційного господарського суду в постанові від 19.02.2020р. у справі №910/16409/15: "свідоме неотриманнясудової кореспонденції, яка направлялася за офіційною юридичною адресою, є порушенням норм процесуального права та може бути розцінено судом як дії, спрямовані на затягування розгляду справи та свідчити про зловживання процесуальними правами учасника справи, які направлені на перешкоджання здійснення своєчасного розгляду справи. З огляду на наведене, колегія суддів дійшла висновку, що, сторона була обізнана про розгляд справи в суді, повідомлялася про дату, час та місце судових засідань за вказаною адресою, однак не скористався правом участі у судових засіданнях, тому відсутні підстави вважати, що судом під час розгляду справи було порушено норми процесуального права щодо повідомлення останнього про час та місце судового розгляду".

Також, за приписами частини 1 статті 9 Господарського процесуального кодексу України ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи або обмежений у праві отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи. Будь - яка особа, яка не є учасником справи, має право на доступ до судових рішень у порядку, встановленому законом.

Відповідно до частини 2 статті 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 3 Закону України "Про доступ до судових рішень" для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.

Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (ч. 1 ст. 4 Закону України "Про доступ до судових рішень").

Враховуючи вищевикладене, суд зазначає, що відповідач має доступ до судових рішень та мав можливість ознайомитись з ухвалами суду у Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).

Згідно ч. 2 ст. 178 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

05.10.2023 (вхід. № 12610) від позивача надійшло клопотання, в якому останній просить суд провести засідання без участі представника позивача, у зв`язку з неможливістю прибуття у судове засідання через військовий стан.

В судовому засіданні 05.10.2023 ухвалено рішення згідно ст. 240 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши та оцінивши подані докази, суд встановив:

26.04.2013 року згідно договору купівлі-продажу будівель та споруд, товариство з обмеженою відповідальністю «Ойл Інвестмент» (Відповідач) набуло право власності на будівлі та споруди колгоспного ринку на 300 торгових місць, що розташовані за адресою АДРЕСА_1 .

25.11.2014 року рішенням Кременчуцької міської ради Полтавської області «Про надання, вилучення та оформлення земельних ділянок в оренду в м. Кременчуці», затверджено Товариству з обмеженою відповідальністю «Ойл Інвестмент» технічну документацію із землеустрою щодо поділу земельної ділянки для експлуатації та обслуговування будівель та споруд колгоспного ринку на 300 торгових місць по АДРЕСА_1 .

Також, вищезазначеним рішенням Відповідачу передано в оренду строком на 15 (п`ятнадцять років) земельну ділянку площею 12579 кв.м (кадастровий номер 5310436100:02:003:0697) для експлуатації та обслуговування будівель та споруд по АДРЕСА_1 .

Позивач зазначає, що Відповідачем так і не оформлено правоустановчий документ на право користування спірною земельною ділянкою.

Так, Кременчуцька міська рада Полтавської області звернулася до Господарського суду Полтавської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Ойл Інвестмент» про визнання укладеним між Кременчуцькою міською радою Полтавської області та Товариством з обмеженою відповідальністю «Ойл Інвестмент» договору оренди земельної ділянки загальною площею 12579 кв.м, кадастровий номер 5310436100:02:003:0697, яка розташована за адресою: проспект Лесі Українки,б.82 м. Кременчуці (в редакції позивача).

Рішенням Господарського суду Полтавської області від 14.11.2019 по справі №917/1363/19 визнано укладеним між Кременчуцькою міською радою Полтавської області (ідентифікаційний код: 24388300, місцезнаходження: Полтавська область, м. Кременчук, площа Перемоги, 2) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Ойл Інвестмент» (ідентифікаційний код: 38483358, місцезнаходження: 03151, вул. Народного Ополчення,1, м. Київ) договір оренди земельної ділянки загальною площею 12579 кв.м. (кадастровий номер 5310436100:02:003:0697), яка розташована за адресою проспект Лесі Українки,82, м. Кременчуці Полтавської області у відповідній редакції.

06.02.2020 здійснена державна реєстрація права користування за Товариством з обмеженою відповідальністю «Ойл Інвестмент» вищевказаної земельної ділянки.

Пунктом 8. Договору передбачено, що договір укладено терміном на 15 (п"ятнадцять) років.

Відповідно витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права від 11.02.2020 за № 199771270, реєстрацію права оренди по вищезазначеному договору проведено 06.02.2020, а отже договір діє до 06.02.2035.

Пунктом 5. Договору урегульовано, що нормативно грошова оцінка земельної ділянки станом на 05.03.2019 року становить 21 506 819,46 грн., що є дійсною на дату укладення договору.

Пунктом 9. Договору встановлено, що орендна плата вноситься Орендарем у грошовій формі в розмірі 5% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки щорічно та складає 1 075 340,97 грн в рік.

Пунктом 10. Договору встановлено, що обчислення розміру орендної плати земельні ділянки державної або комунальної власності здійснюється з урахуванням цільового призначення та коефіцієнтів індексації, визначених законодавством, за затвердженими Кабінетом Міністрів України формами, що заповнюється під час укладання або зміни умов договору оренди чи продовження його дії.

Позивач зазначає, що станом на день подачі позовної заяви Відповідачем не виконані умови Договору оренди землі, викладені у пункті 9 Договору, що є порушенням його умов та ст. 193 Господарського кодексу України.

При вирішенні спору суд виходить з наступного.

Відповідно до частини 1 статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Між сторонами виникли взаємні права та обов`язки на підставі укладеного договору оренди землі.

Згідно з ч. 1 ст. 13 Конституції України земля є об`єктом права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.

Відносини, пов`язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, Законом України «Про оренду землі», іншими законами України та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди.

Статтею 93 Земельного кодексу України передбачено, що право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності. Відносини, пов`язані з орендою землі, регулюються законом (частини 1, 8 вказаної норми).

Відповідно до ст. 2 Закону України "Про оренду землі" відносини, пов`язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.

Статтями 1, 13 Закону України "Про оренду землі" визначено, що оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності. Договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Однією з істотних умов договору оренди є орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, способу та умов розрахунків, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату (ст. 15 Закону України «Про оренду землі»).

Відповідно до ст. 21 Закону України «Про оренду землі» орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди землі. Розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України).

Пунктом 14.1.136 ст.14 Податкового кодексу України передбачено, що орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності - обов`язковий платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою.

Відповідно до ст. 288 Податкового кодексу України підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки, і платником орендної плати є орендар земельної ділянки. Розмір та умови внесення орендної плати встановлюються у договорі оренди між орендодавцем (власником) і орендарем.

Згідно зі ст. 24 Закону України «Про оренду землі» орендодавець має право вимагати від орендаря, зокрема, своєчасного внесення орендної плати.

Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно статті 611 ЦК України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, відшкодування збитків.

Одностороння відмова від зобов`язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов`язання (стаття 615 цього ж Кодексу).

Зі змісту вищезазначених норм законодавства вбачається, що основною метою договору оренди земельної ділянки та одним з визначальних прав орендодавця є своєчасне отримання останнім орендної плати у встановленому розмірі.

Відповідно до вимог ст. 96 Земельного кодексу України, землекористувач зобов`язаний своєчасно сплачувати земельний податок або орендну плату.

Так, Відповідач неналежним чином виконував свої зобов`язання щодо сплати орендної плати за земельну ділянку за договором оренди, що є порушенням статей 24, 25 Закону України «Про оренду землі» та статей 288, 289 Податкового кодексу України.

Отже, через несвоєчасну та неповну сплату орендної плати за користування земельною ділянкою, що є протиправною бездіяльністю відповідача, Кременчуцька міська рада Кременчуцького району Полтавської області, як власник земельної ділянки, була позбавлена можливості отримати плату за її використання іншою особою за період з 01.08.2021 по 28.02.2023.

Договір є підставою виникнення цивільних прав і обов`язків (статті 11, 626 Цивільного кодексу України), які мають виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до договору (стаття 526 Цивільного кодексу України), а одностороння відмова від виконання зобов`язання не допускається (стаття 525 Цивільного кодексу України).

Статтею 21 Закону України «Про оренду землі» визначено, що орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди землі. Розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України).

Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції, якщо інше не передбачено договором оренди.

Згідно зі ст.288 Податкового кодексу України, підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки, платником орендної плати є орендар земельної ділянки, об`єктом оподаткування є земельна ділянка, надана в оренду.

При цьому, згідно з п. 288.4 Податкового кодексу України розмір та умови внесення орендної плати встановлюються у договорі оренди між орендодавцем (власником) і орендарем.

Відповідно до положень п.286.5.ст.286 Податкового кодексу України, нарахування фізичним особам сум податку проводиться контролюючими органами (за місцем знаходження земельної ділянки), які надсилають (вручають) платникові за місцем його реєстрації до 1 липня поточного року податкове повідомлення-рішення про внесення податку за формою, встановленою у порядку, визначеному статтею 58 цього Кодексу.

П.288.7. ст. 288 Податкового кодексу визначено, що податковий період, порядок обчислення орендної плати, строк сплати та порядок її зарахування до бюджетів застосовується відповідно до вимог статей 285-287 цього розділу.

З наведених положень Податкового кодексу України та Закону України «Про оренду землі» вбачається, що зазначені законодавчі акти не встановлюють конкретний розмір орендної плати за земельну ділянку, який має бути зазначений в договорі оренди. Податковий кодекс України передбачає порядок визначення орендної плати за землю.

Згідно приписів статті 11 ЦК України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини. У випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов`язки можуть виникати з рішення суду.

Відповідно до статті 16 Цивільного кодексу України, кожний суб`єкт має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Вказана стаття Цивільного Кодексу України не встановлює вичерпного переліку способів захисту цивільного права, вказуючи на те, що суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Відповідно до частини 1 статті 116 Земельного кодексу України, громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.

За приписами частини 1 статті 124 Земельного кодексу України, передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними статтею 122 цього Кодексу, чи договору купівлі - продажу права оренди земельної ділянки (у разі продажу права оренди) шляхом укладення договору оренди земельної ділянки чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки.

Згідно із ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу.

За ст. 610, ч. 1 ст.612 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання); боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

За таких обставин відповідач є боржником, який прострочив виконання грошового зобов`язання щодо сплати орендної плати за землю.

Статтею 36 Закону України «Про оренду землі» визначено, що у разі невиконання зобов`язань за договором оренди землі сторони несуть відповідальність згідно із законом та договором.

Власник земельної ділянки може вимагати усунення будь-яких порушень його права на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків, що передбачено ст.152 Земельного кодексу України.

Заборгованість відповідача перед позивачем по орендній платі за період з 01.08.2021 по 28.02.2023 становить 1 112 111,74 грн.

Доказів погашення боргу відповідачем суду не надано.

Таким чином, вимоги позивача про стягнення з відповідача 1 112 111,74 грн. боргу по орендній платі за землю по договору оренди землі за період з 01.08.2021 по 28.02.2023 включно підлягають задоволенню.

Згідно ст. 129 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст. 123, 129, 210, 232, 233, 236, 238, 240, 241 ГПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Ойл Інвестмент" (вул. Народного ополчення, буд. 1, м. Київ, 03151, код ЄДРПОУ 38483358) на користь Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області, (площа Перемоги, 2, м. Кременчук, Полтавська область, 39600, код ЄДРПОУ 24388300) - заборгованість по орендній платі за землю по договору в розмірі 1 112 111,74 грн. та витрати по сплаті судового збору в сумі 16 681,68 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя Солодюк О.В.