Ухвала

від 31.01.2024 по справі 922/11/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

УХВАЛА

31 січня 2024 року м. ХарківСправа № 922/11/18

Господарський суд Харківської області у складі

судді Чистякової І.О.

розглянувши подання в.о. обов`язки начальника Салтівського відділу державної виконавчої служби у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Романа Романінця про видачу дубліката наказу у справі

за позовом Антимонопольного комітету України, м. Київ до Товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-торгівельної фірми "АВІАС", м. Харків про стягнення 165200,00 грн

ВСТАНОВИВ:

Антимонопольний комітет України (позивач) звернувся до Господарського суду Харківської області з позовом до відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-торгівельної фірми "АВІАС" про стягнення штрафу у розмірі 82600,00 грн., який накладений на відповідача рішенням Антимонопольного комітету України від 14.03.2017 №80-р та пені у розмірі 82600,00 грн., нараховану позивачем, у зв`язку із несплатою зазначеного штрафу.

Рішенням Господарського суду Харківської області від 20.03.2018 у справі №922/11/18 позов задоволено повністю. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-торгівельної фірми "АВІАС" (61038, м. Харків, Салтівське шосе, буд. 43, ідентифікаційний код 32560942) штраф у розмірі 82600,00 грн. та пеню у розмірі 82600,00 грн. за прострочення сплати штрафу накладеного рішенням Антимонопольного комітету України від 14.03.2017 №80-р із зарахуванням зазначеної суми до загального фонду Державного бюджету України за кодом бюджетної класифікації: 21081100, на р/р 31118106700010, МФО 820019, код ЄДРПОУ 38050812, отримувач: УДК у Солом`янському районі м. Києва. Крім того, стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-торгівельної фірми "АВІАС" (61038, м. Харків, Салтівське шосе, буд. 43, ідентифікаційний код 32560942) на користь Антимонопольного комітету України (03680, м. Київ, вул. Митрополита Василя Липківського, 45, ідентифікаційний код 00032767) витрати по сплаті судового збору у розмірі 2478,00 грн.

23.04.2018 стягувачу видано відповідні накази у справі №922/11/18.

29.01.2024 до суду від в.о. обов`язки начальника Салтівського відділу державної виконавчої служби у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Романа Романінця надійшло подання про видачу виконавчого документа (вх.№2546), в кому він просить суд видати дублікат наказу Господарського суду Харківської області від 23.04.2018 у справі № 922/11/18 про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-торгівельної фірми "АВІАС" на користь Антимонопольного комітету України судового збору в сумі 2478,00 грн, у зв`язку з його втратою, що підтверджується довідкою від 18.01.2024 №19115.

Суд, розглянувши зазначене подання, вважає за доцільне його задовольнити з огляду на наступне.

Відповідно до підпункту 19.4 пункту 1 розділу XI Перехідних положень ГПК України у разі втрати виконавчого документа суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий документ, може видати його дублікат, якщо стягувач або державний виконавець, приватний виконавець звернувся із заявою про це до закінчення строку, встановленого для пред`явлення виконавчого документа до виконання. Про видачу дубліката виконавчого документа постановляється ухвала у десятиденний строк із дня надходження заяви.

Дублікат виконавчого документа - це документ, що видається замість втраченого оригіналу та має силу первісного документа. Від оригіналу зазначений документ відрізняється лише спеціальною позначкою "Дублікат".

Аналіз змісту підпункту 19.4 пункту 19 розділу ХІ Перехідних положень ГПК України свідчить, що основними критеріями для задоволення заяви про видачу дубліката виконавчого документа є: втрата виконавчого документа (загублення, викрадення, знищення, істотне пошкодження, вилучення у виконавця або стягувача, що унеможливлює його виконання, тощо) та звернення до суду з заявою до закінчення строку, встановленого для пред`явлення виконавчого документа до виконання.

Суд зауважує, що ГПК України не надає суду права відмовити у задоволенні заяви про видачу дубліката наказу з мотивів її необґрунтованості та не зобов`язує стягувача наводити причини втрати наказу. За умови встановлення факту невиконання судового рішення видача дубліката наказу не порушує прав боржника та не покладає на нього додаткових зобов`язань, оскільки дублікат наказу має повністю відтворювати втрачений наказ, у тому числі містити дату його видачі. Натомість відсутність наказу у стягувача унеможливлює виконання рішення суду та порушує його права.

Водночас обов`язковою умовою для видачі дубліката наказу є звернення до суду з такою заявою в межах встановленого законом строку для пред`явлення його до виконання або його поновлення за рішенням суду.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про виконавче провадження" виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 3 Закону України "Про виконавче провадження" відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів: виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України.

Згідно з п. 10 ч. 3 ст. 18 Закону України "Про виконавче провадження" виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право звертатися до суду або органу, який видав виконавчий документ, із заявою (поданням) про роз`яснення рішення, про видачу дубліката виконавчого документа у випадках, передбачених цим Законом, до суду, який видав виконавчий документ, - із заявою (поданням) про встановлення чи зміну порядку і способу виконання рішення, про відстрочку чи розстрочку виконання рішення.

Частиною 1 статті 12 Закону України "Про виконавче провадження" визначено, що виконавчі документи можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох років, крім посвідчень комісій по трудових спорах та виконавчих документів, за якими стягувачем є держава або державний орган, які можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох місяців.

Судом установлено, що у наказі Господарського суду Харківської області від 23.04.2018 у справі № 922/11/18 про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-торгівельної фірми "АВІАС" на користь Антимонопольного комітету України судового збору в сумі 2478,00 грн встановлено строк для пред`явлення його до виконання - до 18.07.2018.

Зі змісту наданої до подання довідки від 18.01.2024 №19115 убачається, що згідно даних автоматизованої системи виконавчого провадження в межах зареєстрованого виконавчого провадження №56436274 було розглянуто заяву щодо примусового виконання наказу №922/11/18 від 23.04.2018, виданого Господарським судом Харківської області про стягнення з ТОВ ВТФ "АВІАС" на користь Антимонопольного комітету України витрати по сплаті судового збору у розмірі 2478,00 грн. Втім цей виконавчий документ було втрачено при пересилці.

Згідно з п. 1 ч. 4 ст. 12 Закону України "Про виконавче провадження" строки пред`явлення виконавчого документа до виконання перериваються у разі пред`явлення виконавчого документа до виконання.

Ураховуючи те, що строк пред`явлення до виконання наказу Господарського суду Харківської області від 23.04.2018 у справі № 922/11/18 про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-торгівельної фірми "АВІАС" на користь Антимонопольного комітету України судового збору в сумі 2478,00 грн перервався у зв`язку з пред`явленням стягувачем наказу до виконання та беручи до уваги вищенаведені доводи державного виконавця про втрату оригіналу зазначеного наказу, суд дійшов висновку, що державний виконавець звернувся до суду з вказаним поданням про видачу дубліката наказу до закінчення строку, встановленого для пред`явлення такого до виконання.

Суд зазначає, що статтею 124 Конституції України встановлено, що судові рішення є обов`язковими до виконання на всій території України.

Статтею 129 Конституції України передбачено, що однією з основних засад судочинства є обов`язковість судового рішення.

Частиною 1 ст. 326 ГПК України визначено, що судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 327 ГПК України виконання судового рішення здійснюється на підставі наказу, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції.

Згідно зі статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського Суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Відповідно до усталеної практики Європейського Суду з прав людини право на суд, захищене статтею 6 Конвенції, було б ілюзорним, якби національна правова система Високої Договірної Сторони дозволяла, щоб остаточне, обов`язкове для виконання судове рішення залишалося невиконаним на шкоду будь-якій зі сторін. Було б незрозуміло, якби стаття 6 детально описувала процесуальні гарантії, які надаються сторонам у спорі, а саме: справедливий, публічний і швидкий розгляд, - і водночас не передбачала виконання судових рішень. Якщо тлумачити статтю 6 як таку, що стосується виключно доступу до судового органу та судового провадження, то це могло б призводити до ситуацій, що суперечать принципу верховенства права, який договірні держави зобов`язалися поважати, ратифікуючи Конвенцію. Для цілей статті 6 виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина "судового розгляду" (див. рішення від 19.03.1997 зі справи "Горнсбі проти Греції" (Hornsby v. Greece); рішення від 20.07.2004 зі справи "Шмалько проти України").

Як вказано у рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Глоба проти України" від 05.07.2012, пункт 1 статті 6 Конвенції, inter alia (серед іншого), захищає виконання остаточних судових рішень, які у державах, що визнали верховенство права, не можуть залишатися невиконаними на шкоду одній зі сторін. Відповідно виконанню судового рішення не можна перешкоджати, відмовляти у виконанні або надмірно його затримувати. Держава зобов`язана організувати систему виконання судових рішень, яка буде ефективною як за законодавством, так і на практиці. Також Суд зазначив, що саме на державу покладається обов`язок вжиття у межах її компетенції усіх необхідних кроків для того, щоб виконати остаточне рішення суду та, діючи таким чином, забезпечити ефективне залучення усього її апарату. Не зробивши цього, вона не виконає вимоги, що містяться у пункті 1 статті 6 Конвенції.

Ураховуючи вищенаведене та те, що матеріали справи не містять доказів виконання рішення суду, яке є обов`язковим до виконання, суд вважає за можливе задовольнити подання в.о. обов`язки начальника Салтівського відділу державної виконавчої служби у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Романа Романінця (вх.№2546 від 29.01.2024) та видати дублікат наказу Господарського суду Харківської області від 23.04.2018 у справі № 922/11/18 про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-торгівельної фірми "АВІАС" на користь Антимонопольного комітету України судового збору в сумі 2478,00 грн.

На підставі викладеного та керуючись ст. 124, 129 Конституції України, ч. 1 ст. 12, п. 1 ч. 4 ст. 12, п. 10 ч. 3 ст. 18 Закону України "Про виконавче провадження", ст. 232-235, 326, 327, підпунктом 19.4 пункту 19 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Подання в.о. обов`язки начальника Салтівського відділу державної виконавчої служби у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Романа Романінця (вх.№2546 від 29.01.2024) про видачу дубліката виконавчого документа у справі № 922/11/18 - задовольнити.

2. Видати дублікат наказу Господарського суду Харківської області від 23.04.2018 у справі № 922/11/18 про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-торгівельної фірми "АВІАС" на користь Антимонопольного комітету України судового збору в сумі 2478,00 грн.

Ухвала набирає законної сили 31.01.2024 та може бути оскаржена до Східного апеляційного господарського суду відповідно до ст. 255-257 ГПК України та з урахуванням п.п. 17.5 п.17 Перехідних положень Кодексу.

Ухвалу складено 31.01.2024.

СуддяІ.О. Чистякова

Веб-адреса сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по справі - http://reyestr.court.gov.ua.