Рішення

від 31.01.2024 по справі 927/1623/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

Іменем України

31 січня 2024 року м. Чернігів справа № 927/1623/23

Господарський суд Чернігівської області у складі судді А.С. Сидоренка, розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами позовну заяву

за позовом Акціонерного товариства "Чернігівобленерго" (код 22815333) 14000, м. Чернігів, вул. Гонча, 40 (kanc@energy.cn.ua)до Товариства з обмеженою відповідальністю "Чернігівський ДБК" (код 40434116) 69019, м. Запоріжжя, вул. Суворова, 4 (chernihivdbk@ukr.net)про стягнення 11 458 грн 00 коп.

ВСТАНОВИВ:

30 листопада 2023 року до Господарського суду Чернігівської області надійшла позовна заява Акціонерного товариства "Чернігівобленерго" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Чернігівський ДБК" про відшкодування збитків в розмірі 11 458,00 грн, завданих позивачеві відповідачем внаслідок не вчинення останнім дій, спрямованих на реєстрацію податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, складених внаслідок здійснення сторонами в серпні - вересні 2022 року господарських операцій - надання послуг із спільного використання технологічних електричних мереж згідно Договору про спільне використання технологічних мереж № 516-С від 25.09.2017.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач посилається на порушення відповідачем вимог діючого законодавства України (ст. 201 Податкового кодексу України), а також умов Договору щодо своєчасної реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Наслідком бездіяльності відповідача позивач вважає позбавлення його можливості включити суму ПДВ до складу податкового кредиту і як наслідок - зменшення податкового зобов`язання на суму 11 458,00 грн.

Нормативно-правовим обґрунтуванням заявлених позовних вимог позивач визначив ст. 224 Господарського кодексу України та ст. 623 Цивільного кодексу України.

Ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 05.12.2023 постановлено:

позовну заяву Акціонерного товариства "Чернігівобленерго" про стягнення 11 458 грн 00 коп. залишити без руху;

зобов`язати Акціонерне товариство "Чернігівобленерго" протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху подати до господарського суду разом із заявою про усунення недоліків:

- позовну заяву, оформлену з додержанням вимог, передбачених ст. 162, 164 Господарського процесуального кодексу України;

- докази направлення відповідачу копії заяви про усунення недоліків та копій належно оформленої позовної заяви та доданих до неї документів;

роз`яснити Акціонерному товариству "Чернігівобленерго", що в разі неусунення всіх недоліків заяви у строк, встановлений судом, позовна заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою.

Ухвала суду від 05.12.2023 направлена позивачу до його електронного кабінету в підсистемі Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи "Електронний суд" та згідно довідки про доставку електронного листа, роздрукованої з комп`ютерної програми "Діловодство спеціалізованого суду", доставлена до електронного кабінету 05.12.2023 21:43.

Відповідно до ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України, днем вручення судового рішення є, зокрема день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи. Якщо судове рішення надіслано до електронного кабінету пізніше 17 години, судове рішення вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про його доставлення.

Враховуючи вищенаведені положення ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України, ухвала суду від 05.12.2023 є такою, що отримана позивачем 06.12.2023.

06.12.2023, з метою усунення виявлених недоліків, позивачем до Господарського суду Чернігівської області подані запитувані докази.

Ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 11.12.2023, зокрема:

прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі;

постановлено здійснювати розгляд позовної заяви за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами;

встановлений процесуальний строк для подання відповідачем відзиву на позовну заяву - протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення даної ухвали;

встановлені процесуальні строки: для подання позивачем відповіді на відзив - протягом п`яти днів з дня отримання відзиву; для подання відповідачем заперечення - протягом п`яти днів з дня отримання відповіді на відзив.

Ухвала суду від 11.12.2023 направлена сторонам до їх електронних кабінетів в підсистемі Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи "Електронний суд" та згідно довідок про доставку електронного листа, роздрукованих з комп`ютерної програми "Діловодство спеціалізованого суду", доставлена до електронних кабінетів 11.12.2023 16:07.

Враховуючи положення ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України, ухвала суду від 11.12.2023 є такою, що отримана сторонами 11.12.2023.

Процесуальним правом на подання відзиву на позовну заяву відповідач не скористався.

Згідно з ч. 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Процесуальним правом на подання клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін останні не скористались.

Відповідно до ч. 4 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України у разі, зокрема, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Розглянувши подані документи і матеріали, з`ясувавши фактичні обставини справи, дослідивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд ВСТАНОВИВ:

Відповідно до наданого до матеріалів справи витягу із статуту Акціонерного товариства "Чернігівобленерго", рішенням загальних зборів від 16.04.2019 змінено найменування Публічного акціонерного товариства "Чернігівобленерго" на Акціонерне товариство "Чернігівобленерго". Відповідно до п.1.4. Статуту, Товариство по всьому майну, правам та обов`язкам є правонаступником Публічного акціонерного товариства "Чернігівобленерго", яке є правонаступником Відкритого акціонерного товариства енергопостачальної компанії "Чернігівобленерго", яке у свою чергу є правонаступником Державного енергетичного підприємства та Державної акціонерної енергопостачальної компанії "Чернігівобленерго".

Таким чином, відповідно до статуту Акціонерного товариства "Чернігівобленерго", змінено найменування з ПАТ "Чернігівобленерго" на АТ "Чернігівобленерго", а тому належним позивачем у даній справі є Акціонерне товариство "Чернігівобленерго".

25.09.2017 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Чернігівський ДБК» (Власник мереж) та Публічним акціонерним товариством «ЧЕРНІГІВОБЛЕНЕРГО» (Користувач) було укладено Договір про спільне використання технологічних електричних мереж № 516-С (далі - Договір), за яким Власник мереж зобов`язується забезпечити технічну можливість передачі (транзиту) електричної енергії власними технологічними електричними мережами в точки приєднання електроустановок Користувача та інших суб`єктів господарювання, передачу електричної енергії яким забезпечує Користувач, а Користувач - своєчасно сплачувати вартість послуг Власника мереж з утримання технологічних електричних мереж спільного використання та інші послуги відповідно до умов цього Договору.

25.10.2019 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Чернігівський ДБК» (Основний споживач) та АКЦІОНЕРНИМ ТОВАРИСТВОМ «ЧЕРНІПВОБЛЕНЕРГО» укладено Додаткову угоду № 3 про внесення змін та доповнень до Договору про спільне використання технологічних електричних мереж № 516-С від 25.09.2017, відповідно до п. 1.1 якої Основний споживач зобов`язується забезпечити технічну можливість доставки електричної енергії необхідного обсягу та рівня потужності (із забезпеченням якості, надійності та безперервності) власними технологічними електричними мережами в точки приєднання електроустановок Користувача або інших суб`єктів господарювання, розподіл (передачу) електричної енергії яким забезпечує Користувач, а Користувач - своєчасно сплачувати вартість послуг Основного споживача з утримання технологічних електричних мереж спільного використання та інші послуги відповідно до умов цього Договору.

Згідно п.1.2 Договору доставка електричної енергії забезпечується відповідно до Однолінійної схеми, який є додатком 1 до договору, наданого основним споживачем, з обов`язковим зазначенням місць встановлення, типів, марки обладнання, довжини ліній, які задіяні в передачі електричної енергії.

Основний споживач забезпечує доставку електричної енергії до межі балансової належності належних йому електричних мереж, визначених Актом розмежування балансової належності електромереж та експлуатаційної відповідальності сторін, який є додатком 2 до договору.

Відповідно до Додатків № 2/1, 2/2 «Акт розмежування балансової належності електромереж та експлуатаційної відповідальності сторін» до Договору про спільне використання технологічних електричних мереж № 516-С від 25.09,2017 (в редакції угоди № 6 про внесення змін та доповнень від 13.07.2020), укладеного між Акціонерним товариством «ЧЕРНІГІВОБЛЕНЕРГО» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Чернігівський ДБК» об`єкти, по яким TOB «Чернігівський ДБК» зобов`язується забезпечити технічну можливість доставки електричної енергії необхідного обсягу та рівня потужності власними технологічними електричними мережами в точки приєднання електроустановок, знаходяться у м. Чернігів, зокрема, за адресами: вул. Незалежності 2, 74; вул. Красносільського, 21, 21а , 23а , 25, 27, 37.

31.08.2022 між TOB «Чернігівський ДБК» та AT «ЧЕРНІГІВОБЛЕНЕРГО» був підписаний акт прийому-здачі наданих послуг зі спільного використання технологічних електричних мереж за серпень 2022 року на суму 34 374,00 грн.

27.09.2022 AT «ЧЕРНІГІВОБЛЕНЕРГО» сплатило відповідачу 34 374,00 грн, в тому числі ПДВ 5 729,00 грн, що підтверджується відповідним платіжним дорученням № 0003348338 від 27.09.2022.

30.09.2022 між TOB «Чернігівський ДБК» та AT «ЧЕРНІГІВОБЛЕНЕРГО» був підписаний акт прийому-здачі наданих послуг зі спільного використання технологічних електричних мереж за вересень 2022 року (з 01.09.2022 - 07.09.2022) на суму 8 020,60 грн.

26.10.2022 AT «ЧЕРНІГІВОБЛЕНЕРГО» сплатило відповідачу 8 020,60 грн, в тому числі ПДВ 1 336,77 грн, що підтверджується відповідним платіжним дорученням № 0003352239 від 26.10.2022.

30.09.2022 між TOB «Чернігівський ДБК» та AT «ЧЕРНІГІВОБЛЕНЕРГО» був підписаний акт прийому-здачі наданих послуг зі спільного використання технологічних електричних мереж за вересень 2022 року (з 08.09.2022 - 30.09.2022) на суму 26 353,40 грн.

26.10.2022 AT «ЧЕРНІГІВОБЛЕНЕРГО» сплатило відповідачу 26 353,40 грн, в тому числі ПДВ 4 392,23 грн, що підтверджується відповідним платіжним дорученням № 0003352240 від 26.10.2022.

Згідно п. 12.5 Договору, в редакції додаткової угоди № 3 про внесення змін та доповнень до Договору, основний споживач зобов`язується надавати Користувачу податкові накладні складені в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, з електронним підписом уповноваженої особи, та зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних (ЄРПН) в строк, вказаний у Податковому кодексі України.

Відповідно до абзацу 3 пункту 12.5 Додаткової угоди № 3 якщо, у випадку порушення або неналежного виконання Основним споживачем вказаного зобов`язання, користувач втратить право на віднесення суми ПДВ, сплаченої в ціні послуг, до складу податкового кредиту, власник мереж зобов`язується, в строк 3 (трьох) днів з моменту отримання вимоги Користувача, відшкодувати Користувачу збитки в розмірі суми ПДВ.

Відповідно до відомостей, що містяться в ЄРПН, відповідачем було складено та подано на реєстрацію наступні податкові накладні:

- ПН № 3 від 31.08.2022 на суму 34 374,00 грн. в т. ч. ПДВ на суму 5 729,00 грн.;

- ПН № 5 від 30.09.2022 на суму 8 020,60 грн. в т. ч. ПДВ на суму 1 336,77 грн.;

- ПН № 6 від 30.09.2022 на суму 26 353,40 грн. в т. ч. ПДВ на суму 4 392,23 грн.

Однак, як видно з електронного кабінету в Розділі «Статус ПН/PK» зазначено до кожної з вказаних вище податкових накладних «відмовлено за рішенням Комісії. «Скаргу не задоволено».

Як зазначає позивач у позовній заяві, відповідач в порушення вимог діючого законодавства, зокрема ст. 201 Податкового кодексу України, не зареєстрував податкові накладні в Єдиному реєстрі податкових накладних, тим самим позбавивши позивача права на віднесення сум сплаченого ПДВ по даним операціям до складу податкового кредиту на суму 11 458,00 грн.

Відсутність реєстрації податкових накладних в ЄРПН підтверджується Витягом з Єдиного реєстру податкових накладних № 44 від 24.11.2023.

Так, позивачем на адресу відповідача було направлено претензію № 57/57/2313/01-13 від 22.06.2023, в якій зазначалося, що TOB «Чернігівський ДБК» не зареєстровані податкові накладні, що призводить до понесення AT «ЧЕРНІПВОБЛЕНЕРГО» збитків в сумі 11 458,00 грн (по незареєстрованим податковим накладним за серпень 2022 та вересень 2022).

Відповідно до абз. 4 п. 12.5 Додаткової угоди № 3 сторони зобов`язуються письмово повідомляти про зміну реквізитів (місцезнаходження, найменування, організаційно-правової форми, банківських реквізитів, тощо) не пізніше, ніж через 10 днів після настання таких змін.

Так як, від відповідача жодних повідомлень про зміну його місцезнаходження до AT «ЧЕРНІПВОБЛЕНЕРГО» не надходило, вказана претензія було направлена на адресу TOB «Чернігівський ДБК», вказану в Договорі: вул. Попова, 6а, м. Чернігів, 14000.

Всупереч п. 12.5 Додаткової угоди № 3 TOB «Чернігівський ДБК» не було відшкодовано позивачеві збитки в розмірі суми ПДВ, а саме 11 458,00 грн, що і стало підставою для звернення позивача до суду.

Предметом спору в даній справі є відшкодування за рахунок відповідача збитків у розмірі 11 458,00 грн, заподіяних позивачу внаслідок порушення ним вимог п. 201.10 статті 201 Податкового кодексу України (надалі - ПК України) щодо реєстрації податкових зобов`язань за господарською операцією з постачання товарів за Договором, що позбавило його права зменшити податкові зобов`язання за рахунок податкового кредиту в звітному періоді за цією господарською операцією. До обставин, які є предметом доказування в даній справі, належить установлення складу цивільного правопорушення.

Відповідно до підпункту 1 п. 180.1 статті 180 ПК України для цілей оподаткування платником податку є будь-яка особа, що провадить або планує провадити господарську діяльність і реєструється за своїм добровільним рішенням як платник податку в порядку, визначеному статтею 183 цього розділу.

За п. 44.1 статті 44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, інформації, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Відповідно до п. 14.1.181 статті 14 ПК України, податковий кредит - сума, на яку платник ПДВ має право зменшити податкове зобов`язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

За змістом підпункту "а" п. 198.1 статті 198 ПК України, до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані в разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів та послуг.

Згідно з п. 198.6 статті 198 ПК України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) в зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними /розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями (тимчасовими, додатковими та іншими видами митних декларацій, за якими сплачуються суми податку до бюджету при ввезенні товарів на митну територію України), іншими документами, передбаченими п. 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у абзаці першому цього пункту документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Податкові накладні, отримані з Єдиного реєстру податкових накладних, є для отримувача товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

У разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних/розрахунків коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати складення податкової накладної/розрахунку коригування.

Суми податку, сплачені (нараховані) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, зазначені в податкових накладних/розрахунках коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних з порушенням строку реєстрації, включаються до податкового кредиту за звітний податковий період, в якому зареєстровано податкові накладні/розрахунки коригування до таких податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, але не пізніше ніж через 365 календарних днів з дати складення податкових накладних/розрахунків коригування до таких податкових накладних.

За п. 187.1 статті 187 ПК України, датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на рахунок платника податку в банку/небанківському надавачу платіжних послуг як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг, оплата яких здійснюється електронними грошима, - дата зарахування електронних грошей платнику податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, на електронний гаманець, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку. Для документів, складених в електронній формі, датою оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку, вважається дата, зазначена у самому документі як дата його складення відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", незалежно від дати накладення електронного підпису.

За п. 201.1 статті 201 ПК України, на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації в порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних в установлений цим Кодексом термін.

За п. 201.7 цієї статті, податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).

За п. 201.10 статті 201 ПК України, при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 1 липня 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження.

Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

З метою отримання податкової накладної/розрахунку коригування, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних, покупець надсилає в електронному вигляді запит до Єдиного реєстру податкових накладних, за яким отримує в електронному вигляді повідомлення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних та податкову накладну/розрахунок коригування в електронному вигляді. Такі податкова накладна/розрахунок коригування вважаються зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних та отриманими покупцем.

Покупцю товарів/послуг податкова накладна/розрахунок коригування можуть бути надані продавцем таких товарів/послуг в електронній формі з дотриманням вимог законів України "Про електронні документи та електронний документообіг" та "Про електронні довірчі послуги".

Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, є дата та час, зафіксовані в квитанції.

Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовані з порушенням вимог, передбачених п. 201.1 цієї статті та/або п. 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до п. 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді в текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.

Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків:

- для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені;

- для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені;

- для зведених податкових накладних та/або розрахунків коригування до таких зведених податкових накладних, складених за операціями, визначеними п. 198.5. статті 198 та п. 199.1. статті 199 цього Кодексу, - протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем місяця, в якому вони складені;

- для розрахунків коригування, складених постачальником товарів/послуг до податкової накладної, що складена на отримувача - платника податку, в яких передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, - протягом 15 календарних днів з дня отримання такого розрахунку коригування до податкової накладної отримувачем (покупцем).

У разі порушення таких строків застосовуються штрафні санкції згідно з цим Кодексом.

Відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов`язку включення суми податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов`язань за відповідний звітний період.

У порушення вимог п. 201.10 статті 201 ПК України, зобов`язання з реєстрації в ЄРПН податкових накладних за операцією з надання послуг за договором № 516-С від 25.09.2017 по актам прийому-здачі наданих послуг за серпень, вересень 2022 на суму 68 748,00 (у тому числі сума ПДВ - 11 458,00 грн) відповідач у межах граничних строків не виконав; сума податкових зобов`язань за даною господарською операцією на момент вирішення спору не задекларована.

Відсутність факту реєстрації відповідачем у ЄРПН податкових накладних за даною господарською операцією, позбавило позивача права включити суму ПДВ 11 458,00 грн за даною господарською операцією до свого податкового кредиту та відповідно скористатись правом на зменшення податкових зобов`язань на суму 11 458,00 грн в звітному періоді, що фактично є реальними збитками.

За частинами 1 та 2 статті 218 Господарського кодексу України (далі - ГК України) підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення в сфері господарювання. Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.

Частиною 2 статті 216 ГК України встановлено, що застосування господарських санкцій повинно гарантувати захист прав і законних інтересів громадян, організацій та держави, в тому числі відшкодування збитків учасникам господарських відносин, завданих внаслідок правопорушення, та забезпечувати правопорядок у сфері господарювання.

У сфері господарювання застосовуються, зокрема, такий вид господарських санкцій як відшкодування збитків (частина 2 статті 217 ГК України).

Відповідно до частин 1 та 2 статті 22 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала в зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Статтею 224 ГК України передбачено, що учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов`язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб`єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов`язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Згідно з частиною 1 статті 225 ГК України до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб`єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов`язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати в разі належного виконання зобов`язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.

Для застосування такого виду відповідальності, як відшкодування збитків, потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення: 1) порушення боржником зобов`язання, що випливає з договору; 2) збитків та їх розміру; 3) причинного зв`язку між порушенням стороною зобов`язання, що випливає з договору, та збитками; 4) вини порушника зобов`язання. За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільна відповідальність не настає. Необхідним елементом доказування наявності збитків є встановлення причинного зв`язку між протиправною поведінкою боржника та збитками потерпілої сторони. Слід довести, що порушення боржником зобов`язання є причиною, а збитки, які завдані особі, - наслідком такого порушення. Так, відшкодуванню підлягають збитки, які стали безпосереднім, і що особливо важливо, невідворотнім наслідком порушення відповідачем взятих на себе зобов`язань, тобто мають бути прямими.

Таким чином, при подачі позову про стягнення збитків позивачем повинно бути доведено факт порушення відповідачем зобов`язань перед позивачем, наявність та розмір збитків, а також наявність причинного зв`язку між ними.

Суд установив, що відповідач, згідно актів прийому-здачі наданих послуг зі спільного використання технологічних електричних мереж за серпень 2022 року та за вересень 2022 року надав послуги позивачу на суму 68 748,00 грн, у тому числі ПДВ 11 458,00 грн, натомість податкові зобов`язання за вказаним документом первинного бухгалтерського обліку, усупереч п. 201.10 статті 201 ПК України, в належний строк не зареєстрував в ЄРПН, що позбавило позивача можливості включити суму ПДВ 11 458,00 грн за даними актами до складу податкового кредиту в звітному періоді та зменшити податкові зобов`язання на вказану суму. Тобто позивач, унаслідок протиправної бездіяльності відповідача, поніс збитки в заявленому розмірі.

З огляду на зазначене, суд дійшов висновку, що в цьому випадку є прямий причинно-наслідковий зв`язок між бездіяльністю відповідача щодо виконання визначеного Законом обов`язку зареєструвати податкові зобов`язання за фактом вчинення господарської операції з надання послуг та неможливістю позивача включити суму ПДВ до податкового кредиту та відповідно зменшити податкові зобов`язання в звітному періоді на зазначену суму, яка фактично є збитками. Відповідач відсутність своєї вини не довів.

Таким чином, за висновком суду, наявними матеріалами справи підтверджується наявність усіх елементів складу господарського правопорушення, що є підставою для задоволення позову про стягнення збитків у повному обсязі.

Судом, відповідно до частини 4 статті 236 ГПК України, взяті до уваги висновки Великої Палати Верховного Суду в постанові від 05.06.2019 у справі № 908/1568/18, за п. 25 якої належним способом захисту для порушених прав позивача може бути звернення до контрагента з позовом про відшкодування збитків, завданих внаслідок порушення контрагентом за договором обов`язку щодо складення та реєстрації податкових накладних.

За правилами ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

За подання до суду даної позовної заяви позивачем було сплачено 2 684,00 грн. судового збору, який покладається на відповідача в повному обсязі.

Керуючись ст. 123, 129, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

В И Р І Ш И В:

Позов Акціонерного товариства "Чернігівобленерго" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Чернігівський ДБК" про відшкодування збитків в розмірі 11 458,00 грн задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Чернігівський ДБК" (69019, м. Запоріжжя, вул. Суворова, 4, код 40434116) на користь Акціонерного товариства "Чернігівобленерго" (14000, м. Чернігів, вул. Гонча, 40, код 22815333) 11 458,00 грн збитків та 2 684,00 грн судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено до Північного апеляційного господарського суду у строк, встановлений ч. 1 ст. 256 Господарського процесуального кодексу України, шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Повний текст рішення складено та підписано 31.01.2024.

Суддя А.С.Сидоренко