Ухвала

від 30.01.2024 по справі 917/151/23

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

30 січня 2024 року

м. Київ

cправа № 917/151/23

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Жайворонок Т.Є. - головуючого, Булгакової І.В., Колос І.Б.,

розглянувши матеріали касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофірма «Пузиківська»

на постанову Східного апеляційного господарського суду від 26.12.2023

та рішення Господарського суду Полтавської області від 30.03.2023

у справі № 917/151/23

за позовом Акціонерного товариства «Полтаваобленерго»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофірма «Пузиківська»

про стягнення 208 449,54 грн,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Агрофірма «Пузиківська» (далі - ТОВ «Агрофірма «Пузиківська») 12.01.2024 засобами поштового зв`язку подало до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду касаційну скаргу на постанову Східного апеляційного господарського суду від 26.12.2023 та рішення Господарського суду Полтавської області від 30.03.2023 у справі № 917/151/23.

Розглянувши матеріали касаційної скарги, Суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження у справі № 917/151/23, зважаючи на таке.

За приписами пункту 1 частини першої статті 293 ГПК суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

Згідно з частиною п`ятою статті 12 ГПК для цілей цього Кодексу малозначними справами є: 1) справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 2) справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до частини сьомої цієї ж статті для цілей цього Кодексу розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб вираховується станом на 1 січня календарного року, в якому подається відповідна заява або скарга, вчиняється процесуальна дія чи ухвалюється судове рішення.

Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» (рік подання позовної заяви у справі № 917/151/23) прожитковий мінімум для працездатних осіб з 01.01.2023 встановлено у розмірі 2 684 грн.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 163 ГПК у позовах про стягнення грошових коштів ціна позову визначається сумою, яка стягується, або сумою, оспорюваною за виконавчим чи іншим документом, за якими стягнення провадиться у безспірному (безакцептному) порядку.

Предметом позову у цій справі є стягнення 208 449,54 грн, що є значно меншим, ніж сто розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а тому у розумінні ГПК України справа № 917/151/23 є малозначною.

Згідно з пунктом 2 частини третьої статті 287 ГПК України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує п`ятиста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково.

Посилаючись на підпункт «а» пункту 2 частини 3 статті 287 ГПК, як на підставу перегляду судових рішень, представник відповідача вважає, що питання застосування пункту 3.32 Правил користування електричною енергією та підпункту 3 п. 8.4.10. глави 8.4 Правил роздрібного ринку електричної енергії, має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики.

Разом з тим, в обґрунтування скарги наведено доводи не про застосування норми права, а про незгоду з оцінкою доказів, які зробив суд при вирішенні спору.

Інших підстав, передбачених пунктом 2 частини 3 статті 287 ГПК України, за яких Суд міг би визнати, що оскаржені судові рішення у справі № 917/151/23 підлягають касаційному оскарженню, скаржник не наводить.

Отже, норма пункту 2 частини третьої статті 287 ГПК України передбачає виключні випадки для касаційного оскарження судових рішень, зокрема, у малозначних справах. При цьому тягар доказування наявності підстав, передбачених пунктом 2 частини третьої статті 287 ГПК України, покладається саме на скаржника.

Згідно з пунктом 1 частини першої статті 293 ГПК України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судові рішення, що не підлягають касаційному оскарженню.

З огляду на викладене, Касаційний господарський суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ТОВ «Агрофірма «Пузиківська» на рішення господарського суду Полтавської області від 30.03.2023 та постанову Східного апеляційного господарського суду від 26.12.2023 у справі № 917/151/23, оскільки вона подана на судові рішення, що не підлягають касаційному оскарженню.

Керуючись статтями 163, 234, 235, 287, пунктом 1 частини першої статті 293 ГПК, Суд

УХВАЛИВ:

1. Відмовити у відкритті касаційного провадження у справі № 917/151/23 за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофірма «Пузиківська» на постанову Східного апеляційного господарського суду від 26.12.2023 та рішення Господарського суду Полтавської області від 30.03.2023.

2. Копію цієї ухвали, оригінал касаційної скарги разом із доданими до скарги матеріалами надіслати скаржникові.

3. Копію касаційної скарги залишити в суді касаційної інстанції.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя Т.Є. Жайворонок

Судді: І.В. Булгакова

І.Б. Колос