Справа № 761/3265/24
Провадження № 2/761/5351/2024
У Х В А Л А
29 січня 2024 року суддя Шевченківського районного суду м. Києва Саадулаєв А.І., розглянувши питання про відкриття провадження у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Міністерства молоді та спорту України, Державне підприємство «Спортивний комплекс «Авангард», про визнання недійсним та скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі на посаді, стягнення середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу,
встановив:
До Шевченківського районного суду м. Києва надійшла вказана позовна заява, яка протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями передана на розгляд судді Саадулаєва А.І.
Під час вивчення матеріалів вказаної позовної заяви було встановлено, що вони не відповідають вимогам ст.ст. 175, 177 ЦПК України.
У відповідності до положень ч.3 ст.175 ЦПК України, позовна заява повинна містити відомості про наявність або відсутність електронного кабінету; відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися; підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього ж відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.
Відповідно до ч.6 ст.14 ЦПК України, адвокати, нотаріуси, державні та приватні виконавці, арбітражні керуючі, судові експерти, органи державної влади та інші державні органи, органи місцевого самоврядування, інші юридичні особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в обов`язковому порядку.
Відповідно до приписів ч. 2 ст. 9 Закону України «Про судовий збір», суд перед відкриттям (порушенням) провадження у справі, прийняттям до розгляду заяв (скарг) перевіряє зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України.
У відповідності до положень ч. 4 ст. 177 ЦПК України, до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Як вбачається із матеріалів позовної заяви, позивачем при звернення до суду не сплачено судовий збір та зроблено посилання на наявність підстав для звільнення від сплати судового збору, передбачених п.1 ч.1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір», а саме: від сплати судового збору звільняються позивачі - у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі.
Щодо стягнення середнього заробітку, суддя звертає увагу на наступне.
Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначено Законом України «Про судовий збір».
Відповідно до ст. 1 вказаного Закону, судовим збором є збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом. Судовий збір включається до складу судових витрат.
Водночас статтею 5 Закону України «Про судовий збір» установлено пільги щодо сплати судового збору, згідно з пунктом 1 частини першої якої від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі - у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі.
За змістом приписів статей 94, 116, 117 Кодексу законів про працю України та статей 1, 2 Закону України від 24 березня 1995 року № 108/95-ВР «Про оплату праці» середній заробіток за час вимушеного прогулу за своєю правовою природою є спеціальним видом відповідальності роботодавця та не входить до структури заробітної плати.
Пільга щодо сплати судового збору, передбачена пунктом 1 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір», згідно з якою від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі - у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі, не поширюється на вимоги позивачів про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні (або за час вимушеного прогулу) під час розгляду таких справ в усіх судових інстанціях.
Відповідно до ч.6 ст. 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.
Аналогічна норма викладена у ч. 4 ст. 263 ЦПК України, яка встановлює вимоги щодо законності і обґрунтованості судового рішення.
Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду позовної заяви позовної заяви майнового характеру, яка подана фізичною особою або фізичною особою - підприємцем, сплачується судовий збір у розмірі 1 відсотка ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відтак, враховуючи положення Закону України «Про судовий збір» щодо ставок судового збору, ціни позиву, яку позивачу необхідно визначити, позивачу необхідно сплатити судовий збір за позовну вимогу про стягнення середнього заробітку, у розмірі 1% від ціни позовної вимоги, але не менше 1211,20 грн., та не більше 15140,00 грн.
Для визначення ціни позову позивачу необхідно провести розрахунок середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу за період з 05.12.2023 по 22.01.2024.
Зважаючи на зазначене позивачу, з урахуванням ціни позову, необхідно сплатити судовий збір за позовну вимогу про стягнення середнього заробітку на рахунок за реквізитами: отримувач коштів: УК у Шевчен.р-ні/Шевченк.р-н/22030101; код отримувача (код за ЄДРПОУ: 37995466; банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); код банку отримувача МФО: 899998; рахунок отримувача: UA628999980313151206000026011; код класифікації доходів бюджету: 22030101.
В даному випадку в позовній заяві не містити відомості про наявність або відсутність електронного кабінету сторін у справі, відомостей про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися, відомостей про вжиття заходів досудового врегулювання спору, якщо такі проводилися, підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього ж відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав. Крім цього, позов не містить зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви. Також, в даному випадку матеріали справи не містять доказів сплати судового збору.
Оскільки позовна заява містить ряд недоліків, то суддя відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 185 ЦПК України встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Частиною 3 ст. 185 ЦПК України, передбачено, що якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього Кодексу, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду.
Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.
Разом із тим, суд роз`яснює, що повернення заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви.
У разі незгоди із ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва про залишення позовної заяви без руху, позивач має право оскаржити вказану ухвалу в частині визначення розміру судових витрат.
Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 175, 177, 185, 260, 353 ЦПК України, суддя,-
ухвалив:
Позовну заяву ОСОБА_1 до Міністерства молоді та спорту України, Державне підприємство «Спортивний комплекс «Авангард», про визнання недійсним та скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі на посаді, стягнення середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу - залишити без руху і надати позивачу строк для усунення недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Роз`яснити позивачу, що у разі не усунення недоліків у встановлені строки, позовна заява буде вважатися неподаною і повернута.
Ухвала підлягає оскарженню в частині визначення розміру судових витрат.
Ухвала суду може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення та підписання суддею.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя:
Суд | Шевченківський районний суд міста Києва |
Дата ухвалення рішення | 29.01.2024 |
Оприлюднено | 02.02.2024 |
Номер документу | 116674000 |
Судочинство | Цивільне |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із трудових правовідносин, з них |
Цивільне
Шевченківський районний суд міста Києва
Саадулаєв А. І.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні