Рішення

від 30.01.2024 по справі 240/30904/23

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 січня 2024 року м. Житомир справа № 240/30904/23

категорія 111030500

Житомирський окружний адміністративний суд у складі судді Попової О. Г., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом Дочірнього підриємства "Крупозавод Озерянка" Товариства з обмеженою відповідальністю "ІПС" до Головного управління ДПС у Житомирській області про визнання протиправним та скаскування податкового повідомлення-рішення,

встановив:

До Житомирського окружного адміністративного суду звернулось Дочірнє підприємство "Крупозавод Озерянка" Товариства з обмеженою відповідальністю "ІПС" із позовом до Головного управління ДПС у Житомирській області, в якому просить:

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Житомирській області №000138900407 від 27.07.2023.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що Головним управлінням ДПС у Житомирській області проведено камеральну перевірку щодо порушення термінів сплати узгодженої суми податкового зобов`язання з податку на додану вартість. На підставі акту перевірки Головним управлінням ДПС у Житомирській області винесено податкове повідомлення-рішення від 27.07.2023 за №000138900407, яким до позивача у зв"язку з порушенням п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України за несвоєчасну реєстрацію податкових накладних та розрахунків коригування до них в Єдиному реєстрі податкових накладних, складених за червень і липень 2022 року, застосовано штрафну санкцію. Не погоджуючись із прийняти податковим повідомленням-рішенням позивач звернувся до суду з даним позовом.

Ухвалою судді від 06.11.2023 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи (у письмовому провадженні).

15.11.2023 на електронну адресу суду від Головного управління ДПС у Житомирській області надійшов відзив на позовну заяву, в якому просить відмовити в задоволенні позовних вимог та зазначає, що штраф відповідачем був застосований вірно, з огляду на те, що позивачем несвоєчасно сплачено узгоджене податкове зобов`язання, а повторність правопорушення доведена наявністю податкового повідомлення-рішення. Враховуючи наведене просить у задоволенні позовних вимог відмовити.

23.11.2023 від позивача надійшла відповідь на відзив.

Згідно з частиною четвертою статті 243 КАС України судове рішення, постановлене у письмовому провадженні, повинно бути складено у повному обсязі не пізніше закінчення встановлених цим Кодексом строків розгляду відповідної справи, заяви або клопотання.

Частиною п`ятою статті 250 КАС України встановлено, що датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов наступних висновків.

Судом встановлено, що посадовими особами Головного управління ДПС у Житомирській області проведено камеральну перевірку Дочірнього підприємства "Крупозавод Озерянка" Товариства з обмеженою відповідальністю "ІПС" щодо порушення термінів сплати узгодженої суми податкового зобов`язання з податку на додану вартість.

За наслідками проведеної перевірки податковим органом складно акт №11470/06-30-04-07/31049994 від 29.06.2023. В результаті проведення камеральної перевірки встановлено, що податкові зобов`язання з податку на додану вартість ДП "Крупозавод Озерянка" Товариства з обмеженою відповідальністю "ІПС" визначені податковими деклараціями з ПДВ за червень, липень 2022 року, вважаються узгодженими відповідно до п.54.1 статті 54 Податкового кодексу України (далі - Кодексу) від 02 грудня 2010 року №2755-VІ із змінами і доповненнями, не сплачені у встановлений законодавством строк, чим порушено вимоги п.57.1 статті 57 розділу ІІ Кодексу, внаслідок чого утворився податковий борг.

Податкові зобов`язання з податку на додану вартість ДП Крупозавод Озерянка" ТОВ "ІПС", визначені уточнюючими розрахунками №9203445914 від 23.07.2021, №9135091109 від 21.07.2022, №9136018323 від 22.07.2022, №9136201189 від 22.07.2022 вважаються узгодженими відповідно до пункту 54.1 статті 54 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року №2755-VI із змінами і доповненнями, не сплачені у встановлений законодавством строк, чим порушено вимоги пункту 50.1 статті 50, пункту 69.1 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» цього Кодексу, внаслідок чого утворився податковий борг.

Дані камеральної перевірки свідчать про порушення строків сплати (перерахування) грошового зобов`язання.

На підставі акту перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення №000138900407 від 27.07.2023, згідно якого штрафні санкції застосовані в розмірі 5%, що складає 122 660,20 грн. за порушення строку сплати суми грошового зобов`язання/порушення строку зарахування податків до бюджетів або державних цільових фондів, установлених Законом України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні», з вини банку або органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, з податку на додану вартість з вироблених у Україні товарів (робіт, послуг), визначеного пунктом 50.1 статті 50, пунктом 57.1 ст. 57 Податкового кодексу України, на підставі статті 124 ПК України, за затримку на 2,5,7-9,13 календарних днів сплати грошового зобов`язання в сумі 2 453 203,91 грн.

Не погоджуючись із вказаним податковим повідомленням-рішенням товариство, в порядку адміністративного оскарження, звернулося зі скаргою до ДПС України.

За результатами розгляду скарги прийнято рішення №30080/99-00-06-03-01-06 від 09.10.2023, яким залишено без змін податкове повідомлення-рішення №000138900407 від 27.07.2023, а скаргу без задоволення.

Позивач, вважаючи вищезазначене податкове повідомлення-рішення ГУ ДПС в Житомирській області протиправним та таким, що порушує його законні права та інтереси, звернувся з даним позовом до суду.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 19 Конституції України, правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.

Податковий кодекс України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків та зборів, а також відповідальність за порушення податкового законодавства (далі по тексту - ПК України).

Відповідно до підп. 20.1.4 п.20.1 ст. 20 Податкового кодексу України контролюючі органи, визначені підпунктом 41.1.1 пункту 41.1 статті 41цього Кодексу, мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.

У розумінні пп. 41.1.1 п.41.1 ст. 41 ПК України контролюючими органами є податкові органи (центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, його територіальні органи) - щодо дотримання законодавства з питань оподаткування (крім випадків, визначених підпунктом 41.1.2 цього пункту), законодавства з питань сплати єдиного внеску, а також щодо дотримання іншого законодавства, контроль за виконанням якого покладено на центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, чи його територіальні органи.

Пунктом 75.1 ст. 75 ПК України передбачено, що контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Відповідно до пп. 75.1.1 п.75.1 ст. 75 ПК України камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового, даних СОД РРО.

Предметом камеральної перевірки також може бути своєчасність подання податкових декларацій (розрахунків) та/або своєчасність реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних, акцизних накладних та/або розрахунків коригування до акцизних накладних у Єдиному реєстрі акцизних накладних, виправлення помилок у податкових накладних та/або своєчасність сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов`язання виключно на підставі даних, що зберігаються (опрацьовуються) у відповідних інформаційних базах.

Камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком.

Відповідно до пункту 86.1 статті 86 Податкового кодексу України результати перевірок (крім камеральних та електронних перевірок) оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами контролюючого органу та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності). У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт. Якщо такі порушення відсутні, складається довідка.

Акт (довідка), складений за результатами перевірки та підписаний посадовими особами, які проводили перевірку, або особами, уповноваженими на це у встановленому порядку, у строки, визначені цим Кодексом, надається платнику податків або його законному представнику, який зобов`язаний його підписати.

Відповідно до пункту 86.2 статті 86 Податкового кодексу України за результатами камеральної перевірки у разі встановлення порушень складається акт у двох примірниках, який підписується посадовими особами такого органу, які проводили перевірку, і після реєстрації у контролюючому органі вручається або надсилається для підписання протягом трьох робочих днів платнику податків у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу.

Судом встановлено, що Головним управлінням ДПС у Житомирській області проведено камеральну перевірку ДП "Крупозавод Озерянка" Товариства з обмеженою відповідальністю "ІПС" щодо своєчасності сплати узгодженої суми податкового зобов`язання з податку на додану вартість, визначеної податковими деклараціями по ПДВ: реєстраційний №9132312329 від 19.07.2022, №9162569870 від 19.08.2022 та уточнюючими розрахунками у зв`язку з виправленням самостійно виявлених помилок: реєстраційний №9203445914 від 23.07.2021, №9135091109 від 21.07.2022, №91360189323 від 22.07.2022, №91366201189 від 22.07.2022, податковими деклараціями №9332312329 від 19.07.2022, №9162569870 від 19.08.2022.

За результатами перевірки складено акт від 29.06.2023 за №11470/06-30-04-07/31049994, яким встановлено, що податкові зобов`язання з податку на додану вартість ДП "Крупозавод Озерянка" Товариства з обмеженою відповідальністю "ІПС", визначені податковими деклараціями з ПДВ за червень, липень 2022 року, вважаються узгодженими відповідно до п.54.1 статті 54 Податкового кодексу України (далі - Кодексу) від 02 грудня 2010 року №2755-VІ із змінами і доповненнями, не сплачені у встановлений законодавством строк, чим порушено вимоги п.57.1 статті 57 розділу ІІ Кодексу, внаслідок чого утворився податковий борг.

Податкові зобов`язання з податку на додану вартість ДП Крупозавод Озерянка" ТОВ "ПС", визначені уточнюючими розрахунками №9203445914 від 23.07.2021, №9135091109 від 21.07.2022, №9136018323 від 22.07.2022, №9136201189 від 22.07.2022 вважаються узгодженими відповідно до пункту 54.1 статті 54 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року №2755-VI із змінами і доповненнями, не сплачені у встановлений законодавством строк, чим порушено вимоги пункту 50.1 статті 50, пункту 69.1 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» цього Кодексу, внаслідок чого утворився податковий борг.

Визначальним для притягнення платника податків до відповідальності у вигляді штрафу за частиною першої статті 124 ПК України є факт несплати платником податків узгодженої суми грошового зобов`язання, тобто наявність податкового боргу, протягом певного строку, а розмір такого штрафу залежить від кількості днів такої несплати.

Разом з цим позивач, звертаючись до суду з даним позовом, не погоджується з висновками податкового органу в частині нарахування 31 064,85 грн. штрафу на підставі уточнених розрахунків податкових зобов`язань з податку на додану вартість у зв`язку з виправленням самостійно виявлених помилок, що були подані ним до 25.07.2022.

Досліджуючи такі аргументи позивача, суд зазначає наступне.

Відповідно до пункту 201.15 статті 201 розділу V Податкового кодексу України Міністерством фінансів України прийнято наказ від 28 січня 2016 року №21, зареєстрований у Міністерстві юстиції України 29 січня 2016 року за №159/ 28289 "Про затвердження форм та Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість".

Відповідно до пунктів 1, 2 розділу I Порядку податкова декларація з податку на додану вартість (далі - декларація) відповідно до пункту 46.1 статті 46 розділу II "Адміністрування податків, зборів, платежів" подається контролюючому органу у строки, визначені статтею 203 розділу V "Податок на додану вартість" Податкового кодексу України.

Подання уточнюючого розрахунку податкових зобов`язань з податку на додану вартість у зв`язку з виправленням самостійно виявлених помилок (далі - уточнюючий розрахунок) (у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 розділу II Кодексу) платник податків самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених статтею 50 розділу II Кодексу)) передбачено пунктом 50.1 статті 50 розділу II Кодексу.

Відповідно до пункту 6 розділу III Порядку платник податку самостійно обчислює суму податкового зобов`язання, яку зазначає в податковій звітності. Дані, наведені в податковій звітності, мають відповідати даним бухгалтерського та податкового обліку платника.

Відповідно до пунктів 1 - 3 розділу IV Порядку, у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 глави 9 розділу II Кодексу) платник податку самостійно виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним декларації, він зобов`язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої декларації за формою, встановленою на дату подання уточнюючого розрахунку.

Внесення змін до податкової звітності за результатами самостійного виявлення помилок здійснюється у порядку, визначеному статтею 50 розділу II Кодексу.

Так, згідно з нормами пункту 50.1 статті 50 Податкового кодексу України, у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу) платник податків самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених цією статтею), він зобов`язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку.

Платник податків, який самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє факт заниження податкового зобов`язання минулих податкових періодів, зобов`язаний, за винятком випадків, установлених пунктом 50.2 цієї статті:

а) або надіслати уточнюючий розрахунок і сплатити суму недоплати та штраф у розмірі трьох відсотків від такої суми до подання такого уточнюючого розрахунку. Цей штраф не застосовується у разі подання уточнюючого розрахунку до податкової декларації з податку на прибуток підприємств за попередній податковий (звітний) рік з метою здійснення самостійного коригування відповідно до статті 39 цього Кодексу у строк не пізніше 1 жовтня року, наступного за звітним;

б) або відобразити суму недоплати у складі декларації з цього податку, що подається за податковий період, наступний за періодом, у якому виявлено факт заниження податкового зобов`язання, збільшену на суму штрафу у розмірі п`яти відсотків від такої суми, з відповідним збільшенням загальної суми грошового зобов`язання з цього податку.

Згідно з пунктом 120.2 статті 120 Податкового кодексу України невиконання платником податків вимог, передбачених абзацами третім - п`ятим пункту 50.1 статті 50 цього Кодексу, щодо умов самостійного внесення змін до податкової звітності в частині самостійного нарахування та сплати штрафу, передбаченого цим пунктом, - тягне за собою накладення штрафу в розмірі 5 відсотків від суми самостійно нарахованого заниження податкового зобов`язання (недоплати) та/або іншого зобов`язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи.

При самостійному донарахуванні платником податків з дотриманням порядку, вимог та обмежень, передбачених статтею 50 цього Кодексу, суми податкових зобов`язань та/або іншого зобов`язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, штрафи, передбачені цією главою Кодексу, не застосовуються.

У свою чергу, позивач стверджує про неправомірність спірного податкового повідомлення-рішення у зв`язку зі звільненням платника податків від відповідальності на підставі п.п. 69.1 п.69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України.

Відповідно до вимог п. 69 підрозділу 10 розділу ХХ Перехідних положень ПК України тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України, введеного Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 2102-ІХ, справляння податків і зборів здійснюється з урахуванням особливостей, визначених у цьому пункті.

Водночас, Законом України від 12.05.2022 №2260-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей податкового адміністрування податків, зборів та єдиного внеску під час дії воєнного, надзвичайного стану», який набрав чинності 27.05.2022, внесено зміни до підпункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ Перехідні положення ПК України, згідно з яким тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України, введеного Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року №64/2022, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, установлено особливості для справляння податків і зборів.

Відповідно до пункту 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу «Перехідні положення» ПК України (в редакції Закону України від 12.05.2022 №2260-ІХ), у разі відсутності у платника податків можливості своєчасно виконати свій податковий обов`язок щодо дотримання термінів сплати податків та зборів, подання звітності, у тому числі звітності, передбаченої пунктом 46.2 статті 46 цього Кодексу, реєстрації у відповідних реєстрах податкових або акцизних накладних, розрахунків коригування, подання електронних документів, що містять дані про фактичні залишки пального та обсяг обігу пального або спирту етилового тощо, платники податків звільняються від передбаченої цим Кодексом відповідальності з обов`язковим виконанням таких обов`язків протягом шести місяців після припинення або скасування воєнного стану в Україні.

Платники податків, які мають можливість своєчасно виконувати податкові обов`язки щодо дотримання термінів сплати податків та зборів, подання звітності, у тому числі звітності, передбаченої пунктом 46.2 статті 46 цього Кодексу, реєстрації у відповідних реєстрах податкових накладних, розрахунків коригування, звільняються від відповідальності за несвоєчасне виконання таких обов`язків, граничний термін виконання яких припадає на період починаючи з 24 лютого 2022 року до дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей податкового адміністрування податків, зборів та єдиного внеску під час дії воєнного, надзвичайного стану» за умови реєстрації такими платниками податкових накладних та розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних до 15 липня 2022 року, подання податкової звітності до 20 липня 2022 року та сплати податків та зборів у строк не пізніше 31 липня 2022 року.

Відповідно до пункту 69.2 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України (в редакції на дату проведення перевірки) визначено, що податкові перевірки не розпочинаються, а розпочаті перевірки зупиняються, крім: а) камеральних перевірок.

У разі виявлення порушень законодавства за результатами проведення перевірок до платників податків застосовується відповідальність згідно з цим Кодексом, законами, контроль за виконанням яких покладено на контролюючі органи, з урахуванням обставин, передбачених підпунктом 112.8.9 пункту 112.8 статті 112 цього Кодексу, що звільняють від фінансової відповідальності. При цьому вимоги законодавства щодо мораторію (зупинення) застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) на період дії воєнного, надзвичайного стану та/або на період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), не застосовуються.

Отже, Законом № 2260-ІХ, який набрав чинності 27 травня 2022 року, поновлено відповідальність платників податків, у разі виявлення порушень законодавства за результатами проведення перевірок згідно з Податковим кодексом України, законами, контроль за виконанням яких покладено на контролюючі органи, з урахуванням обставин, передбачених підпунктом 112.8.9 пункту 112.8 статті 112 Кодексу, що звільняють від фінансової відповідальності, та скасовано дію мораторію (зупинення) застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) на період дії воєнного, надзвичайного стану та/або на період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19).

Згідно з пунктом 124.1 статті 124 ПК України, у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов`язання (крім грошового зобов`язання у вигляді штрафних (фінансових) санкцій, застосованих до нього на підставі цього Кодексу чи іншого законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи, а також пені, застосованої до нього на підставі цього Кодексу чи іншого законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи) протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу в таких розмірах:

при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов`язання, - у розмірі 5 відсотків погашеної суми податкового боргу;

при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов`язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу.

Якщо зарахування коштів з електронного рахунку в системі електронного адміністрування податку на додану вартість в оплату узгодженої суми грошового зобов`язання, визначеного в уточнюючому розрахунку до податкової декларації, здійснюється на наступний операційний день, штрафи, визначені у цьому пункті, не застосовуються.

Суд звертає увагу, що приписами п.50.1 ст.50 Податкового кодексу України чітко встановлено, що платник податків, який самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє факт заниження податкового зобов`язання минулих податкових періодів, зобов`язаний надіслати уточнюючий розрахунок та одночасно сплатити суму недоплати, що не було враховано позивачем та суми узгоджених зобор"язань були сплачені через декілька днів після подання уточнюючих розрахунків.

Згідно Розрахунку штрафної санкції до податкового повідомлення-рішення від 27.07.2023 за №000138900407 встановлено, що по уточнюючим розрахункам податкових зобов`язань з ПДВ у зв`язку з виправленням самостійно виявлених помилок, зокрема:

№9203445914 від 23.07.2021 за червень 2021 року податкові зобов`язання фактично сплачені позивачем 29.07.2022, кількість днів прострочення - 5 днів;

- №9135091109 від 21.07.2022 за лютий 2022 року податкові зобов`язання фактично сплачені позивачем 29.07.2022, кількість днів прострочення - 8 днів;

- №9136018323 від 22.07.2022 за квітень 2022 року податкові зобов`язання фактично сплачені позивачем 29.07.2022, кількість днів прострочення - 7 днів;

№9136201189 від 22.07.2022 за травень 2022 року податкові зобов`язання фактично сплачені позивачем 29.07.2022, кількість днів прострочення - 7 днів, тобто поза межами визначеного податковим законом граничного терміну для сплати задекларованих зобов`язань по уточнюючим розрахункам.

Отже, позивачем порушено терміни сплати задекларованих зобов`язань по уточнюючим розрахункам податкових зобов`язань з ПДВ у зв`язку з виправленням самостійно виявлених помилок, тому цілком правомірно Дочірнє Підприємство підлягає притягненню до фінансової відповідальності.

Таким чином, зважаючи на встановлення порушення позивачем вимог податкового законодавства, суд вважає, що приймаючи оскаржуване позивачем податкове повідомлення-рішення №000138900407 від 27.07.2023, контролюючий орган діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб визначений законом.

Згідно з частинами першою та другою статті 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.

Відповідно до частини першої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Згідно із частиною першою статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

З урахуванням вищенаведеного, суд доходить висновку, що відповідач при прийнятті оскаржуваних податкових повідомлень-рішень діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачений Конституцією та законами України, а тому позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Керуючись ст.ст. 243, 317, 322, 361, 369 Кодексу адміністративного судочинства України суд -

вирішив:

В задоволенні адміністративного позову Дочірнього підприємства "Крупозавод Озерянка" Товариства з обмеженою відповідальністю "ІПС" (с. Озерянка,Житомирська обл., Житомирський р-н, 12463. РНОКПП/ЄДРПОУ: 31049994) до Головного управління ДПС у Житомирській області (вул. Юрка Тютюнника, 7, м. Житомир, Житомирська обл., Житомирський р-н, 10003. РНОКПП/ЄДРПОУ: 44096781), про визнання протиправним та скаскування податкового повідомлення-рішення - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до Сьомого апеляційного адміністративного суду за правилами, встановленими статтями 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя О.Г. Попова

30 січня 2024 р.