Рішення

від 31.01.2024 по справі 240/31049/23

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 січня 2024 року м. Житомир справа № 240/31049/23

категорія 111030300

Житомирський окружний адміністративний суд у складі судді Попової О. Г., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Сільськогосподарське товариство - Стародревлян" до Головного управління ДПС у Житомирській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

встановив:

До Житомирського окружного адміністративного суду звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю "Сільськогосподарське товариство - Стародревлян" із позовом до Головного управління ДПС у Житомирській області, в якому просить:

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Житомирській області від 22.08.2023 №0156770408 в частині застосування штрафу у сумі 34 559 (тридцять чотири тисячі п`ятсот п`ятдесят дев`ять) грн. 95 коп.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що Головним управлінням ДПС у Житомирській області на підставі акту перевірки винесено податкове повідомлення-рішення №0156770408 від 22.08.2023, яким до позивача застосовано штрафну санкцію у розмірі 34 559 (тридцять чотири тисячі п`ятсот п`ятдесят дев`ять) грн. 95 коп. за порушення строку сплати грошового зобов`язання (податку на додану вартість) відповідно до ст.124 Податкового кодексу України. Не погоджуючись із прийняти податковим повідомленням-рішенням, оскільки перевірка проведена із порушенням встановленого строку 30 календарних днів, що настають за останнім днем граничного строку падання податкових декларації, а тому позивач звернувся до суду з даним позовом.

Ухвалою судді від 15.11.2023 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи (у письмовому провадженні).

12.12.2023 на електронну адресу суду від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому просить відмовити в задоволенні позовних вимог та зазначає, що камеральна перевірка з інших питань проводиться з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 Податкового кодексу України, згідно якої контролюючий орган має право провести перевірку не пізніше закінчення 1095 дня, що наступає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації.

Згідно з частиною четвертою статті 243 КАС України судове рішення, постановлене у письмовому провадженні, повинно бути складено у повному обсязі не пізніше закінчення встановлених цим Кодексом строків розгляду відповідної справи, заяви або клопотання.

Частиною п`ятою статті 250 КАС України встановлено, що датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов наступних висновків.

Судом встановлено, що посадовими особами Головного управління ДПС у Житомирській області проведено камеральну перевірку ТОВ "Сільськогосподарське товариство - Стародревлян" щодо порушення термінів сплати узгодженої суми податкового зобов`язання з податку на додану вартість.

За наслідками проведеної перевірки податковим органом складно акт №11294/06-30-04-08/42966259 від 26.07.2023.

Перевіркою встановлено, що ТОВ «Сільськогосподарське товариство - Стародревлян» (код ЄДРПОУ 42966259) в порушення пункту 50.1 статті 50 Податкового кодексу України (далі - Кодекс) не сплачено своєчасно у встановлений законодавством строк узгоджену суму податкового зобов`язання по наступним документам:

- уточнюючий розрахунок податкових зобов`язань з податку на додану вартість у зв`язку з виправленням самостійно виявлених помилок №9214709450 від 30.07.2021;

- уточнюючий розрахунок податкових зобов`язань з податку на додану вартість у зв`язку з виправленням самостійно виявлених помилок №9214924690 від 30.07.2021;

- уточнюючий розрахунок податкових зобов`язань з податку на додану вартість у зв`язку з виправленням самостійно виявлених помилок №9214789269 від 30.07.2021;

- уточнюючий розрахунок податкових зобов`язань з податку на додану вартість у зв`язку з виправленням самостійно виявлених помилок №9214734742 від 30.07.2021.

На підставі акту перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення №0156770408 від 22.08.2023, яким за порушення термінів сплати узгодженої суми податкового зобов`язання з податку на додану вартість застосовано штраф у сумі 34 559,95 грн.

Позивач, вважаючи вищезазначене податкове повідомлення-рішення ГУ ДПС в Житомирській області протиправним, оскільки перевірка проведена із порушенням встановленого строку 30 календарних днів, що настають за останнім днем граничного строку падання податкових декларації, звернувся з даним позовом до суду.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 19 Конституції України, правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.

Податковий кодекс України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків та зборів, а також відповідальність за порушення податкового законодавства (далі по тексту - ПК України).

Згідно підпункту 19-1.1.16 пункту 19-1.1 статті 19-1 ПК України контролюючі органи здійснюють заходи щодо запобігання та виявлення порушень законодавства у сфері виробництва та обігу спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів та пального.

Відповідно до підпункту 20.1.10 пункту 20.1 статті 20 ПК України контролюючі органи мають право здійснювати контроль за додержанням законодавства з питань регулювання обігу готівки (крім банків), порядку проведення готівкових розрахунків за товари (послуги), за наявністю ліцензій на провадження видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню відповідно до закону, торгових патентів, за додержанням порядку приймання готівки для подальшого переказу (крім приймання готівки банками), за дотриманням суб`єктами господарювання установлених законодавством обов`язкових вимог щодо забезпечення можливості розрахунків за товари (послуги) з використанням електронних платіжних засобів.

За приписами частини 1 статті 16 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального" контроль за дотриманням норм цього Закону здійснюють органи, які видають ліцензії, а також інші органи в межах компетенції, визначеної законами України. Контроль за дотриманням вимог відповідності матеріально-технічної бази вимогам законодавства до малих виробництв виноробної продукції здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері безпечності та окремих показників якості харчових продуктів.

Згідно з пунктом 75.1 статті 75 ПК України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.

Згідно із підпунктом 75.1.1 пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом.

Камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків, та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового, даних СОД РРО.

Предметом камеральної перевірки також може бути своєчасність подання податкових декларацій (розрахунків) та/або своєчасність реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних, акцизних накладних та/або розрахунків коригування до акцизних накладних у Єдиному реєстрі акцизних накладних, виправлення помилок у податкових накладних та/або своєчасність сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов`язання виключно на підставі даних, що зберігаються (опрацьовуються) у відповідних інформаційних базах, повнота нарахування та своєчасність сплати податку на доходи фізичних осіб та єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування у разі невідповідності резидента Дія Сіті вимогам, визначеним пунктами 2, 3 частини першої та пунктом 10 частини другої статті 5 Закону України "Про стимулювання розвитку цифрової економіки в Україні".

Таким чином, камеральна перевірка за своєю правовою сутністю є формою поточного документального контролю за дотриманням платником вимог податкового законодавства на підставі декларацій та інших документів податкової звітності, одержаних від платника податків. При цьому предметом камеральної перевірки може бути своєчасність сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов`язання, а спрямування контролюючим органом сплаченого позивачем грошового зобов`язання в рахунок погашення податкового боргу, що виник раніше, є фактично сплатою простроченого грошового зобов`язання, а тому є підставою для застосування штрафу.

Пунктами 76.2 та 76.3 статті 76 Податкового кодексу України передбачено, що порядок оформлення результатів камеральної перевірки здійснюється відповідно до вимог статті 86 цього Кодексу. Камеральна перевірка податкової декларації або уточнюючого розрахунку може бути проведена лише протягом 30 календарних днів, що настають за останнім днем граничного строку їх подання, а якщо такі документи були надані пізніше, - за днем їх фактичного подання. Камеральна перевірка з інших питань проводиться з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу.

Водночас за вимогами статті 102 ПК України контролюючий орган, крім випадків, визначених пунктом 102.2 цієї статті, має право провести перевірку та самостійно визначити суму грошових зобов`язань платника податків у випадках, визначених цим Кодексом, не пізніше закінчення 1095 дня (2555 дня у разі проведення перевірки контрольованої операції відповідно до статті 39 цього Кодексу), що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації, визначеної пунктом 133.4 статті 133 цього Кодексу, та/або граничного строку сплати грошових зобов`язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку контролюючий орган не визначає суму грошових зобов`язань, платник податків вважається вільним від такого грошового зобов`язання (в тому числі від нарахованої пені), а спір стосовно такої декларації та/або податкового повідомлення не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку.

У разі подання платником податку уточнюючого розрахунку до податкової декларації або уточнюючої декларації контролюючий орган має право визначити суму податкових зобов`язань в межах поданих уточнень, за такою податковою декларацією протягом 1095 днів (2555 дня - у разі проведення перевірки відповідно до статей 39 і 392 цього Кодексу) з дня подання уточнюючого розрахунку (декларації).

Граничні строки застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) до платників податків відповідають строкам давності для нарахування грошових зобов`язань, визначеним статтею 102 цього Кодексу. (стаття 113 Податкового кодексу України).

Як зазначалось вище та встановлено судом, посадовими особами Головного управління ДПС у Житомирській області проведено камеральну перевірку ТОВ "Сільськогосподарське товариство - Стародревлян" щодо порушення термінів сплати узгодженої суми податкового зобов`язання з податку на додану вартість.

За наслідками проведеної перевірки податковим органом складно акт №11294/06-30-04-08/42966259 від 26.07.2023.

Перевіркою встановлено, що ТОВ «Сільськогосподарське товариство - Стародревлян» (код ЄДРПОУ 42966259) в порушення пункту 50.1 статті 50 Податкового кодексу України (далі - Кодекс) не сплачено своєчасно у встановлений законодавством строк узгоджену суму податкового зобов`язання по наступним документам:

- уточнюючий розрахунок податкових зобов`язань з податку на додану вартість у зв`язку з виправленням самостійно виявлених помилок №9214709450 від 30.07.2021;

- уточнюючий розрахунок податкових зобов`язань з податку на додану вартість у зв`язку з виправленням самостійно виявлених помилок №9214924690 від 30.07.2021;

- уточнюючий розрахунок податкових зобов`язань з податку на додану вартість у зв`язку з виправленням самостійно виявлених помилок №9214789269 від 30.07.2021;

- уточнюючий розрахунок податкових зобов`язань з податку на додану вартість у зв`язку з виправленням самостійно виявлених помилок №9214734742 від 30.07.2021.

На підставі акту перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення №0156770408 від 22.08.2023, яким порушення термінів сплати узгодженої суми податкового зобов`язання з податку на додану вартість застосовано штраф у сумі 34 559,95 грн.

Зважаючи на встановлені в ході проведення камеральної перевірки порушення позивачем вимог податкового законодавства, та відповідно, не заперечення у даному випадку позивачем проти виявлених контролюючим органом порушень, суд вважає, що твердження, на які посилається позивач в обґрунтування своїх доводів, як на єдину підставу для визнання протиправним та скасування оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, є процедурними порушеннями.

Суд звертає увагу на те, що у постанові Верховного Суду від 23.04.2020 у справі №813/1790/18 зазначено, що порушення процедури прийняття рішення суб`єктом владних повноважень саме по собі може бути підставою для визнання його протиправним та скасування у разі, коли таке порушення безпосередньо могло вплинути на зміст прийнятого рішення.

Отже, саме по собі порушення процедури прийняття акту не повинно породжувати правових наслідків для його дійсності, крім випадків, прямо передбачених законом.

Виходячи із міркувань розумності та доцільності, деякі вимоги до процедури прийняття акта необхідно розуміти не як вимоги до самого акта, а як вимоги до суб`єктів владних повноважень, уповноважених на їх прийняття. Так, дефектні процедури прийняття адміністративного акта, як правило, тягнуть настання дефектних наслідків (ultra vires action - invalid act). Разом із тим, не кожен дефект акта робить його неправомірним.

Стосовно ж процедурних порушень, то в залежності від їх характеру такі можуть мати наслідком нікчемність або оспорюваність акта, а в певних випадках, коли йдеться про порушення суто формальні, взагалі не впливають на його дійсність. Суд наголошує, що, у відповідності до практики Європейського Суду з прав людини, скасування акта адміністративного органу з одних лише формальних мотивів не буде забезпечувати дотримання балансу принципу правової стабільності та справедливості.

Таким чином, ключовим питанням при наданні оцінки процедурним порушенням, допущеним під час прийняття суб`єктом владних повноважень рішення, є співвідношення двох базових принципів права: "протиправні дії не тягнуть за собою правомірних наслідків" і, на противагу йому, принцип "формальне порушення процедури не може мати наслідком скасування правильного по суті рішення".

Межею, що розділяє істотне (фундаментальне) порушення від неістотного, є встановлення такої обставини: чи могло бути іншим рішення суб`єкта владних повноважень за умови дотримання ним передбаченої законом процедури його прийняття.

У постанові Верховного Суду від 20.10.2020 у справі №816/4605/15 викладена позиція про те, що допущені контролюючим органом процедурні порушення, у тому числі й ті, що пов`язані, зокрема, з оформленням результатів контролюючого заходу, недотриманням строку прийняття податкових повідомлень-рішень тощо, не можуть слугувати самостійною підставою для звільнення платника податків від відповідальності за вчинені ним податкові правопорушення, та можуть бути прийняті судом до уваги за умови підтвердження належними та допустимими доказами добросовісного виконання таким платником власного податкового обов`язку.

Водночас, позивачем фактично не оспорюється встановлене контролюючим органом правопорушення, оскільки не надано до суду доказів добросовісного виконання власного податкового обов`язку.

З огляду на викладене, суд не приймає до уваги посилання позивача на процедурні порушення проведення відповідачем камеральної перевірки, як на єдину підставу для визнання протиправними та скасування оскаржуваних податкових повідомлень-рішень.

Таким чином, зважаючи на встановлення порушення позивачем вимог податкового законодавства, суд вважає, що приймаючи оскаржуване позивачем податкове повідомлення-рішення №0156770408 від 22.08.2023, контролюючий орган діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб визначений законом.

Відтак, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних в матеріалах справи, суд прийшов до висновку про не обґрунтованість позовних вимог та вважає їх такими, що не підлягають задоволенню.

Згідно з частинами першою та другою статті 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.

Відповідно до частини першої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Згідно із частиною першою статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

З урахуванням вищенаведеного, суд доходить висновку, що відповідач при прийнятті оскаржуваних податкових повідомлень-рішень діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачений Конституцією та законами України, а тому позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат у справі, суд враховує, що особі, що не є суб`єктом владних повноважень у разі відмови у задоволені позову - судовий збір поверненню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 243, 317, 322, 361, 369 Кодексу адміністративного судочинства України суд -

вирішив:

В задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Сільськогосподарське товариство - Стародревлян" (вул. Тараса Шевченка, 37, м. Овруч, Житомирська обл., Коростенський р-н, 11101. РНОКПП/ЄДРПОУ: 42966259) до Головного управління ДПС у Житомирській області (вул. Юрка Тютюнника, 7, м. Житомир, Житомирська обл., Житомирський р-н, 10003. РНОКПП/ЄДРПОУ: 43142501), про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до Сьомого апеляційного адміністративного суду за правилами, встановленими статтями 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя О.Г. Попова

31 січня 2024 р.