Рішення

від 30.01.2024 по справі 640/14854/22

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 січня 2024 року м. Київ№ 640/14854/22

Київський окружний адміністративний суд у складі судді Жукової Є.О., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників адміністративну справу

за позовом Головного управління ДПС м. Києві, як відокремленого підрозділу ДПС України

до Київського державного підприємства «Київгеоінформатика»

про стягнення заборгованості,

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

09 вересня 2022 року Головне управління ДПС м. Києві, як відокремлений підрозділ ДПС України (далі - позивач) звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Київського державного підприємства «Київгеоінформатика» (далі - відповідач) про стягнення заборгованості в розмірі 2 508 312,09 грн.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 14.09.2022 відстрочено позивачу сплату судового збору за подання позову до ухвалення судового рішення у справі, відкрито провадження у справі. Суд ухвалив здійснювати розгляд справи одноособово за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Відповідно до Закону України «Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду» від 13.12.2022 №2825-ІХ ліквідовано Окружний адміністративний суд міста Києва; утворено Київський міський окружний адміністративний суд із місцезнаходженням у місті Києві; визначено територіальну юрисдикцію Київського міського окружного адміністративного суду, яка поширюється на місто Київ.

Пунктом 2 розділу ІІ Прикінцеві та перехідні положення Закону України «Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду» від 13 грудня 2022 року №2825-ІХ установлено, що з дня набрання чинності цим Законом: до початку роботи Київського міського окружного адміністративного суду справи, підсудні окружному адміністративному суду, територіальна юрисдикція якого поширюється на місто Київ, розглядаються та вирішуються Київським окружним адміністративним судом

На виконання положень п. 2 розділу ІІ Прикінцеві та перехідні положення Закону України «Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду» від 13 грудня 2022 року №2825-ІХ, справа №640/14854/22 надіслана до Київського окружного адміністративного суду за належністю.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 26.10.2023 справа розподілена судді Жуковій Є.О.

30 жовтня 2023 року зазначену справу фактично передано судді Жуковій Є.О.

В обґрунтування позовних вимог представник позивача у позовній заяві зазначав, що відповідно до розрахунку податкового боргу та інтегрованої картки платника податку, податкова заборгованість відповідача перед бюджетом становить 2 508 312,09 грн. Позивач, посилаючись на положення статей 14, 54, 58, 59 Податкового кодексу України, просить задовольнити позов у повному обсязі та стягнути з відповідача заборгованість у розмірі 2 508 312,09 грн.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 03.11.2023 прийнято справу №640/14854/22 до провадження судді Жукової Є.О.

Відповідач правом на подачу відзиву на позовну заяву не скористався, хоча про відкриття провадження у справі був повідомлений у відповідності до положень КАС України. У зв`язку із зазначеним, суд, керуючись положеннями частини 6 статті 162 КАС України, вирішує справу за наявними матеріалами.

З метою додержання розумного строку розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження, суд визнав за можливе розгляд справи здійснювати за наявними матеріалами.

Розглянувши подані сторонами документи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та відзив, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

Київське державне підприємство «Київгеоінформатика» є платником податків, що перебуває на обліку у Головному управлінні ДПС у м. Києві.

Відповідно до розрахунку податкового боргу за Київським державним підприємством «Київгеоінформатика» рахується заборгованість з податку на прибуток, податку з доходів фізичних осіб, військового збору, податку на додану вартість у розмірі 2 508 312,09 грн.

Вказана заборгованість виникла на підставі:

- податкового повідомлення-рішення (форма «Р») від 19.11.2020 за №00050440702;

- податкового повідомлення-рішення (форма «Р») від 19.11.2020 за №00050440702;

- податкового повідомлення-рішення (форма «Р») від 19.11.2020 за №00050410702;

- податкового повідомлення-рішення (форма «ПС») від 03.02.2021 за №78770416;

- податкового повідомлення-рішення (форма «Р») від 19.11.2020 за №00050410702;

- податкова декларація з податку на додану вартість №9198777032 від 20.07.2021;

- податкова декларація з податку на додану вартість №9309382062 від 19.10.2021;

- податкового повідомлення-рішення (форма «Д») від 19.11.2020 за №00048073507;

- податкового повідомлення-рішення (форма «Д») від 19.11.2020 за №00048893507;

- податкового повідомлення-рішення (форма «ПС») від 19.11.2020 за №00044863507;

- податкового повідомлення-рішення (форма «Д») від 19.11.2020 за №00048893507.

Позивач у позовній заяві зазначає, що станом на день звернення до суду, наявна заборгованість, яка є узгодженою, з податку на прибуток, податку з доходів фізичних осіб, військового збору, податку на додану вартість та є непогашеною.

У відповідності до статті 67 Конституції України кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків та зборів, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України від 02 грудня 2010 року №2755-VI (надалі - ПК України).

Положеннями підпункту 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 ПК України визначено, що платник податків зобов`язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Підпункт 14.1.156 пункту 14.1 статті 14 ПК України визначає податкове зобов`язання як суму коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк).

Відповідно до пункту 46.1 статті 46 ПК України, податкова декларація, розрахунок - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов`язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.

Згідно пункту 54.1 статті 54 ПК України крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов`язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов`язання та/або пені вважається узгодженою.

При цьому, податкове зобов`язання, самостійно визначене платником податків оскарженню не підлягає (пункт 56.11 статті 56 ПК України), та має бути сплачене протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом (пункт 57.1 статті 57 ПК України).

З аналізу вищезазначених норм права вбачається, що відображені відповідачем у податковій декларації податкові зобов`язання з податку на додану вартість є узгодженими, а тому не підлягають додатковій перевірці.

Відповідно до пункту 54.3 статті 54 ПК України, контролюючий орган зобов`язаний самостійно визначити суму грошових зобов`язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток або від`ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством.

Пунктом 57.3 статті 57 ПК України передбачено, що у разі визначення грошового зобов`язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов`язаний сплатити нараховану суму грошового зобов`язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

Відповідно до пункту 42.2 статті 42 ПК України, документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані у порядку, визначеному пунктом 42.4 цієї статті, надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків (його представнику).

Відповідно до відомостей наявних, у матеріалах справи місце знаходження/реєстрації Київського державного підприємства «Київгеоінформатика» є вул. Попудренка буд. 54, м. Київ, 02094.

Матеріали справи містять докази направлення відповідачу податкових повідомлень-рішень, які були отримані підприємства, відтак вважаються належним чином врученими в силу положень пункту 42.2 статті 42 ПК України.

Відомості щодо оскарження відповідачем у судовому порядку податкових повідомлень-рішень, в тому числі з ЄДРСР, відсутні, доказів щодо оскарження цих податкових повідомлень-рішень суду надано не було.

З аналізу матеріалів справи та норм права суд доходить висновку щодо узгодженості заборгованості, визначених податковим органом у податкових повідомленнях-рішеннях, що містяться в матеріалах справи.

Відповідно до пункту 59.1 статті 59 ПК України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов`язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Згідно пункту 59.3 вказаної статті податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов`язання. Податкова вимога повинна містити відомості про факт виникнення грошового зобов`язання та права податкової застави, розмір податкового боргу, який забезпечується податковою заставою, обов`язок погасити податковий борг та можливі наслідки його непогашення в установлений строк, попередження про опис активів, які відповідно до законодавства можуть бути предметом податкової застави, а також про можливі дату та час проведення публічних торгів з їх продажу.

Відповідно до пункту 59.4 статті 59 ПК України, податкова вимога надсилається також платникам податків, які самостійно подали податкові декларації, але не погасили суми податкових зобов`язань у встановлені цим Кодексом строки, без попереднього надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Згідно пункту 59.5 статті 59 ПК України у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення. Якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

З матеріалів справи вбачається, що у зв`язку з несплатою відповідачем узгодженої суми податкового зобов`язання, податковим органом сформована податкова вимога та цю вимогу також направлено у відповідності до вимог пункту 42.2 статті 42 ПК України, за місцем чинної реєстрації відповідача.

Суд звертає увагу про відсутність відомостей та жодних доказів, що містяться у матеріалах справи щодо оскарження відповідачем у судовому порядку вказаної податкової вимоги.

Враховуючи вищевикладене, суд доходить висновку щодо узгодженості заборгованості, що виникла на підставі вищевказаних податкових повідомлень-рішень та вимоги.

Сума узгодженого грошового зобов`язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов`язання за змістом підпункту 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 ПК України визнається податковим боргом.

Підпунктом 20.1.34 пункту 20.1 статті 20 ПК України встановлено, що контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.

Суд зауважує, що в даній справі вимогами заявленого контролюючим органом позову є саме стягнення податкового боргу, тобто предметом доказування є обставини, що свідчать про наявність чи відсутність правових підстав з якими закон пов`язує можливість стягнення податкового боргу у судовому порядку, у той час як питання правомірності прийняття податкових повідомлень-рішень та податкової вимоги, як і питання правильності визначення у них суми відповідного податкового зобов`язання, не є предметом даного спору.

Даний висновок узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною в постанові від 19.02.2019 року справа № 824/399/17-а (провадження №К/9901/53274/18).

Враховуючи викладене, суд доходить висновку, що за відповідачем рахується податковий борг на загальну суму 2 508 312,09 грн, який виник з податку на прибуток, податку з доходів фізичних осіб, військового збору, податку на додану вартість.

Пунктом 3 частини 1 статті 129 Конституції України визначено, що однією із основних засад судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно з частиною 1 статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до частини 1 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Доказів, які б свідчили про погашення вказаної суми заборгованості на день розгляду справи або ж спростовували доводи позивача відповідачем суду не подано. Відповідач не скористався своїм правом подати відзив на позов у встановлений судом строк.

Зважаючи на наведені вище норми законодавства та встановлені судом обставини справи, а також виходячи з конституційного принципу обов`язковості сплати податків і зборів, суд вважає, що позовні вимоги податкового органу є обґрунтованими та підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до частини 2 статті 139 КАС України при задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз, відтак підстави для розподілу судових витрат відсутні.

Керуючись статтями 9, 14, 73-78, 90, 139, 143, 242-246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

1. Адміністративний позов Головного управління ДПС м. Києві, як відокремленого підрозділу ДПС України, задовольнити повністю.

2. Стягнути з Київського державного підприємства «Київгеоінформатика» (02094, м. Київ, вул. Попудренка, 54, код ЄДРПОУ 19028917) з рахунків, відкритих у банках, що обслуговують такого платника, податковий борг у сумі 2 508 312 (два мільйони п`ятсот вісім тисяч триста дванадцять) гривень 09 копійок.

3. Розподіл судових витрат не здійснювати.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Жукова Є.О.