Рішення

від 30.01.2024 по справі 320/4169/23

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 січня 2024 року м.Київ справа №320/4169/23

Суддя Київського окружного адміністративного суду Терлецька О.О., розглянувши порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ТОВ"ІНБАУ" до Львівської Митниці Державної митної служби України про визнання протиправним та скасування рішення,

в с т а н о в и в:

До Київського окружного адміністративного суду звернулось ТОВ"ІНБАУ" з позовом до Львівської Митниці Державної митної служби України.

До Київського окружного адміністративного суду звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю ««ІНБАУ» (далі - Позивач) з позовною заявою до Львівської митниці Державної митної служби України (далі - Відповідач/Львівська митниця), про визнання протиправними та скасування рішень про коригування митної вартості.

Зміст позову складають вимоги: визнати протиправним та скасувати рішення Львівської митниці Державної митної служби України про коригування митної вартості товарів №UA209000/2022/210211/l від 30.09.2022 (далі оскаржуване рішення) та визнати протиправною та скасувати картку відмови Львівської митниці Державної митної служби України в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA209140/2022/001764 від 30.09.2022 (далі оскаржувана картка відмови).

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що оскаржуване рішення відповідача про коригування митної вартості є необґрунтованим, а тому протиправним і підлягає скасуванню

01.04.2023 відповідач подав через електронний суд відзив на позовну заяву, в якому просив відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі. У відзиві відповідач посилається на свої висновки під час митного контролю про неможливість застосування першого методу митної вартості, зроблені при аналізі господарських документів позивача, поданих на підтвердження заявленої договірної митної вартості товару. Також відповідач посилається у відзиві на свої компетенцію застосувати другорядний метод оцінки митної вартості товару у випадку встановлення обґрунтованого сумніву щодо заявленої декларантом договірної вартості (перший метод).

Дослідивши матеріали судової справи, суд встановив наступні обставини.

Між Товариством з обмеженою відповідальністю «Інбау» та акціонерним товариством Polski Koncem Naftowy ORLEN S.A. (місто Плоцк, Польща) був укладений зовнішньоекономічний договір (контракт) №PL/610188201/21/0571 від 06.09.2022. Відповідно до контракту, сторони намітили до постачання товар - «моноетиленгліколь» в кількості 150,00 тон на загальну суму 93 000,00 євро за ціною 620,00 євро/тн. Контрагентом 07.09.2022 був виставлений інвойс - проформа № PL/610188201/21/0571 на загальну суму товару 93 000,00 євро за ціною 620,00 євро/тн. Умови оплати - передплата. ТОВ «ІНБАУ» здійснило попередню оплату товару, двома частина, зокрема 16.09.2022 на суму 45 500 євро, що підтверджується платіжним дорученням № 20506 та відповідною квитанцією про здійснення свіфт - платежу. Товар постачався частинами протягом вересня - жовтня 2022 року.

В порядку виконання вищезазначеного зовнішньоекономічного договору позивач здійснював митне оформлення, за результатами якого було винесене оскаржуване рішення та оскаржувана картка відмови. Для здійснення митного оформлення позивачем був укладений договір на надання брокерських послуг та декларування товарів №13-2022 від 04.04.2022 з Фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 , яка на митниці виступала уповноваженою особою позивача. Транспортування товару здійснювалося за допомогою Товариства з обмеженою відповідальністю «ТК «Ільта», з яким ТОВ «ІНБАУ» було укладено договір транспортно-експедиційного обслуговування № 20220613-2 від 13.06.2022.

Обставини постачання та митного оформлення. Контрагентом - Polski Koncem Naftowy ORLEN S.A., 26.09.2022 був виставлений інвойс № 1875013682 на одну з партій товару. А саме на 23,520 тн. за ціною - 620,00 євро/тн. на загальну суму 14 582,40 євро.

Вказана дата продажу товару - 26 вересня 2022 року. Умови поставки FCA PLOCK (Плоцк) (Інкотермс 2010). Товар був відправлений контрагентом 26 вересня 2020 року що підтверджується вантажною накладною CMR №1252552. Вартість транспортних послуг до території України, а саме - м. Плоцк (Польща) - п/п Ягодин склала 21 810,00 грн. Послуги перевезення були оплачені у повному обсязі 29 листопада 2022 року, що підтверджується випискою з банківського рахунку.

Для здійснення митного оформлення вказаної партії товару було подано декларацію по формі МЛ-2 в режимі IM 40 № UA209140/2022/102500 від 29 вересня 2022 року. Відповідно до заявленої в митній декларації № UA209140/2022/102500 від 29 вересня 2022 року вартість 23520 кг. товару становила (з урахуванням витрат на транспортування) 15 206,00 євро, що становить 531 817,77 грн. за курсом 34,9742 євро/грн. Визначення митної вартості товару було здійснено за основним (першим) методом за ціною договору щодо товарів що імпортуються.

Зазначена позивачем митна вартість згідно ч.10 ст. 58 Митного кодексу України включає в себе вартість товару згідно розрахунків (14 582,40 євро * 34,9742 гривень (курс євро до гривні) + 21 810,00 грн. вартість доставки від місця завантаження до пункту прикордонного переходу - Ягодин, Україна. Інших витрат, які підлягають включенню в митну вартість товару у позивача не було.

Для підтвердження митної вартості товару декларантом було надано наступні документи:рахунок - проформу PL/610188201/21/0571 від 07.09.2022, де вказана загальна сума товару наміченого до постачання - 93 000,00 євро, номер контракту, ціна за тону товару постачання - 620,00 євро/тн., умови поставки;рахунок - фактуру (інвойс) № 1875013682 від 26.09.2022, виставлений на партію товару, що постачався, із, зокрема, зазначенням ціни за тону товару постачання - 620,00 євро/тн, що відповідає умовам контракту та інвойсу - проформи, загальної вартості партії товару, умов поставки та ін.; автотранспорту накладну CMR №1252552 від 26.09.2022; контракт № PL/610188201/21/0571 від 06.09.2022 із зазначенням усіх необхідних реквізитів сторін, загальної вартості товару «моноетиленгліколь» - 93 000,00 євро, ціни за тону - 620,00 євро/тн та інше; платіжне доручення щодо оплати товару № 20506 від 16.09.2022 на суму 45 500,00 євро із посиланням на контракт № PL/610188201/21/0571 від 06.09.2022, який був наданий до митного оформлення; рахунок - фактуру на оплату транспортних послуг № 526 від 26.09.2022, де було зазначено маршрути транспортування, а також їх вартість, зокрема - вартість послуг транспортування до території України у розмірі 21 810,00 грн., довідку щодо вартості транспортних послуг № 82 від 26.09.2022, відомості наведені в якій, аналогічні відомостям, вказаним у рахунку - фактурі № 526 від 26.09.2022; сертифікат з перевезення товару форми EUR.1 № PL/MF/AS 0150132 від 26.09.2022; прейскурант (прайс-лист) виробника товару б/н від 05.09.2022, договір на надання брокерських послуг та декларування товарів №13-2022 від 04.04.2022, договір транспортно-експедиційного обслуговування № 20220613-2 від 13.06.2022, висновок ДП «Держзовнішінформ» щодо ціни товару № 112/147 від 23.09.2022, яким було підтверджено відповідність ціни товару 620 євро/тн ринковому рівню цін на аналогічну продукцію; експортну декларацію країни - відправлення № 22PL445010E2532121 від від 26.09.2022.

29.09.2022 надійшло повідомлення від митниці декларанту з посиланням на частини 3-4 статті 53 Митного кодексу України з пропозицією надання документів для підтвердження митної вартості товару: 1) рахунок - фактура (інвойс) або рахунок - проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі - продажу); якщо рахунок сплачено - банківські платіжні документи що стосуються оцінюваного товару; 3) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять обов`язкові реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 4) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 5) якщо здійснювалося страхування - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування; 6) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 7) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 8) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 9) виписку з бухгалтерської документації; 10) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 11) копію митної декларації країни відправлення; 12) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини. Декларант або уповноважена особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження ними митної вартості товару.

Позивачем додаткові документи, крім тих, що були надані, не подавалися.

Рішенням № UA209000/2022/210211/1 від 30.09.2022 Львівською митницею Державної митної служби України було відкориговано митну вартість товару «моноетиленгліколь» до рівня 17 875,20 дол. США (760.00 дол. США/тн). Також відповідачем складено Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA209140/2022/001764 від 30.09.2022.

У зв`язку з заначеним ТОВ «Інбау» було оформлено другу митну декларацію №UA209140/2022/103457 від 01.10.2022 та випущено товар у вільний обіг. За митною вартістю, заявленою Позивачем, станом на момент випущення товару у вільний обіг за митною декларацією № UA209140/2022/103457, тобто 01.10.2022 вартість 23520 кг. товару становила 14582,40 євро *35,5611 грн/євро + 21 810,00 грн. транспортні витрати = 540 376,18 грн. Відповідно ПДВ 20% - 108 075,24 грн. За розрахунками митниці 17 875,20 дол. США 36,5686 грн/дол. = 653 671,04 грн. Відповідно ПДВ 20% - 130 734,21 грн. Різниця ПДВ від митної вартості, визначеної Позивачем та скоригованою митницею склала 22 658.97 грн (графа 47 МД № UA209140/2022/103457 від 01.10.2022). Нарахування інших митних платежів не здійснювалося, оскільки до митного оформлення був наданий сертифікат з перевезення товару форми EUR.1 від 26.09.2022.

Відповідач обґрунтував рішення про коригування митної вартості від 30.09.2022 № UA209000/2022/210211/1 тим, що за результатами опрацювання документів, наданих для підтвердження митної вартості товару, митна вартість не може бути визнана, оскільки подані до митного оформлення документи, згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій та третій статті 53 МКУ, не містять усіх відомостей, щодо ціни, що була фактично сплачена за товар, а під час розгляду документів позивача було виявлено, що:

1) Контракт між суб`єктами зовнішньоекономічної операції не відповідає вимогам наказу Міністерства економіки та з питань Європейської інтеграції України № 201 від 06.09.2001. В контракті відсутня печатка продавця, що свідчить про відсутність усіх відомостей щодо обставин купівлі - продажу товару;

2) Відсутня печатка перевізника у гр. 22 CMR;

3) В гр.4 CMR - зазначено місце розвантаження - Україна;

4) У наданому платіжному дорученні сума платежу не відповідає сумі фактури, документ містить загальне посилання на контракт; в даному платіжному дорученні відсутня печатка банку;

5) У договорі перевезення зазначено, що всі істотні умови перевезення повинні зазначатися у заявках. Заявки до митного оформлення не надано;

6) Прайс-лист (іменний, за суттю - комерційна пропозиція);

7) В фактурі відсутня печатка продавця;

8) Відомості щодо складових митної вартості (транспортування та страхування) не підтверджено документально та не піддаються перевірці;

9) Декларантом не надано біржі на сировину даного товару, що документ підтверджує складові показники митної вартості товару.

Окрім того, відповідач вказав позивачеві, що відповідно до вимог п.2. ч. 6 ст. 54 МКУ, у зв`язку з неподанням декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - третій статті 53 МКУ, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, є підставою для відмови у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 МКУ, - Львівська митниця не визнає заявлену митну вартість.

Відповідач вказав, що ним було проведено консультації з декларантом згідно з ст. 57 МКУ. Застосовано метод 2а (ст.59 МКУ). Джерелом інформації для коригування митної вартості слугували МД: № UA209140/2022/95753 від 15.09.2022, дані імпортера в наближений час, де митна вартість такого товару становить 0,76 дол. США за кг. Однак доказів таких консультацій відповідач суду не надав.

Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд виходить з наступного.

Відповідно до частини 1 статті 57 Митного кодексу України, - визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції) (частина 2 статті 57 Митного кодексу України). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього метолу відповідно до норм цього Кодексу (частина 3 статті 57 Митного кодексу України). При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу (частина 6 статті 57 Митного кодексу України).

Відповідно до ст. 49 Митного кодексу України, - митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Частиною 1 статті 51 Митного кодексу України встановлено, що митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу. Митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу (ч.2 ст.51 МК України).

Згідно ч.1 ст. 53 Митного кодексу України, - у випадках, передбачених цим Кодексом декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Частина 2 ст. 53 Митного кодексу України встановлює, що документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу);4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5)за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Відповідно до ч.3 ст.53 Митного кодексу України, - у разі, якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Відповідно до ч.4 ст.53 Митного кодексу України, - у разі якщо митний орган має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв`язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу, крім документів, зазначених у частинах другій та третій цієї статті, подає (за наявності) такі документи: 1) виписку з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України; 2) довідкову інформацію щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам; 3) розрахунок ціни (калькуляцію).

Частина 5 ст.53 Митного кодексу України забороняє вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті. Частина 6 ст.53 Митного кодексу України надає декларанту або уповноваженій ним особі за власним бажанням подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару.

Як вбачається з обставин викладених вище, для підтвердження митної вартості позивач надав митниці копії документів, передбачені ч. 2 ст.53 Митного кодексу України, та які у своїй сукупності підтверджують заявлену митну вартість.

Законом України №227-V від 05.10.2006 «Про приєднання України до Міжнародної конвенції про спрощення і гармонізацію митних процедур у зміненій редакції згідно з Додатком І до Протоколу про внесення змін до Міжнародної конвенції про спрощення та гармонізацію митних процедур» Верховна Рада України постановила: Приєднатися до Протоколу про внесення змін до Міжнародної конвенції про спрощення та гармонізацію митних процедур, вчиненого 26.06.1999 в м. Брюссель, в тому числі Додатку І та Додатку II до нього, прийнявши Спеціальні додатки (додаток III до Протоколу).

Відповідно до Стандартного правила 8 Розділу 1 Спеціального додатку А «Додатку III до Протоколу про внесення змін до Міжнародної конвенції про спрощення та гармонізацію митних процедур (Спеціальні додатки)» у випадках, коли митна служба вимагає документи в зв`язку з представленням їй товарів, інформація, що міститься у цих документах, обмежується лише даними, необхідними лля ідентифікації товарів та транспортного засобу.

Рекомендації Європейської економічної комісії ООН №18 «Заходи щодо спрощення процедур міжнародної торгівлі» 26-29.03.2001 вимагають щоб документарні вимоги були зведені до мінімуму.

Відповідно до Стандартного правила 3.16. Розділу 3 Загального додатку Міжнародної конвенції про спрощення і гармонізацію митних процедур (Кіотська конвенція) від 18.05.1973: «На підтвердження декларації на товари митна служба вимагає тільки ті документи, які є необхідними для проведення контролю за даною операцією та забезпечення виконання усіх вимог щодо застосування митного законодавства».

Суд погоджується з доводами позивача, які не були спростовані відповідачем у відзиві, що надані до митного оформлення документи містять достатні та необхідні для визначення митної вартості дані, а посилання відповідача на необхідність надання додаткових документів було не в достатній мірі обґрунтованим.

Досліджуючи аргумент відповідача, що контракт між суб`єктами зовнішньоекономічної операції не відповідає вимогам наказу Міністерства економіки та з питань Європейської інтеграції України № 201 від 06.09.2001, суд звертає увагу на наступне. Наказ Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції від 06.09.2001 року № 201 втратив чинність 07.08.2020 року, на підставі Наказу Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України №1275 від 06.07.2020, тому не може бути належним правовим актом для регулювання митних правовідносин між сторонами спору у даній справі і відповідно відповідач не міг посилатись на такий нормативний акт в силу вимог ч.2 ст.19 Конституції України.

Досліджуючи аргумент відповідача, щодо відсутності печатки перевізника у гр. 22 CMR, суд бере до уваги контраргумент позивача, що ст.6. Конвенції про договір міжнародного перевезення вантажів не вказує на обов`язкову наявність штампу (печатки) перевізника. Дану норму відповідач ніяким чином не спростовує і не коментує відносно спірних правовідносин.

Відповідно до норм ст. 5 вказаної Конвенції, - вантажна накладна складається в трьох оригінальних примірниках, підписаних відправником і перевізником. Ці підписи можуть бути надруковані чи замінені печатками відправника і перевізника, якщо це допускається законодавством країни, в якій складена вантажна накладна. Перший примірник передається відправнику, другий супроводжує вантаж, а третій залишається у перевізника. Таким чином, зазначена Конвенція містить вимоги, щодо наявності саме підпису відправника, перевізника, в тому числі надрукованого, який, у разі його відсутності може бути замінений печаткою.

Окрім того, графа 22 СМR №1252552 від 26.09.2022 передбачає реквізити відправника, а не перевізника, як про те зазначено Відповідачем у спірному рішенні. Реквізити перевізника зазначаються у графі 23 СМR. При цьому обидві графи 22 та 23 наданої до митного оформлення СМR мають як підписи та штампи відправника, так і штампи, печатки перевізника, відповідно, жодних розбіжностей та невідповідностей чинному законодавству, СМR №1252552 від 26.09.2022 не має. При цьому наявність/відсутність окремих, не обов`язкових реквізитів у СМR не впливає на підтвердження числових значень складових митної вартості товарів.

Досліджуючи доводи відповідача, щодо розбіжностей стосовно місця розвантаження, суд звератає увагу на наступне. Відповідно до п. «d» ст.6. Конвенції про договір міжнародного перевезення вантажів, - міжнародна вантажна накладна повинна містити визначення місця і дати прийняття вантажу до перевезення і передбаченого місця доставки вантажу. Транспортування товару в подальшому, після митного оформлення, здійснювалося по території України, тому суд відхиляє доводи відповідача, що визначення місця розвантаження в Україні не суперечить, ні умовам зовнішньоекономічного договору, ні нормам зазначеної Конвенції.

Відповідно до ч. 2 ст. 53 Митного кодексу України, - для підтвердження витрат на транспортування декларантом подаються транспортні (перевізні) документи, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів. Згідно наказу МФУ від 24.05.2012 № 599 до зазначених документів можуть належати: рахунок-фактура (акт виконаних робіт (наданих послуг)) від виконавця договору (контракту) про надання транспортно-експедиційних послуг, що містить реквізити сторін, суму та умови платежу, інші відомості, відповідно до яких встановлюється належність послуг до товарів; банківські та платіжні документи, що підтверджують факт оплати транспортно-експедиційних послуг відповідно до встановленого рахунка-фактури; калькуляція транспортних витрат (якщо перевезення товарів здійснюється з використанням власного транспортного засобу), що містить відомості про маршрут перевезення, його протяжність у кілометрах до місця ввезення на митну територію України та по митній території України, розмір тарифної ставки на перевезення за одиницю виміру (вагу) товару за 1 кілометр маршруту.

У відповідності до п.п. 5 ч. 10 ст. 58 Митного кодексу України, - при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються такі витрати (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України.

До митного оформлення, окрім договору № 20220613-2 від 13.06.2022, укладеного з перевізником, надавалися: рахунок - фактура № 526 від 26.09.2022, в якому було вказано місце доставки на території України - м. Запоріжжя та довідка про транспортні витрати № 82 від 26.09.2022. Дані, наведені у вказаних документах щодо транспортування до території України, не суперечили один одному, та було зазначено, що вартість послуг транспортування по маршруту м. Плоцк - п/п Ягодин, тобто до кордону України становить 21 810,00 грн.

Банківські документи, щодо оплати вартості перевезення та акт наданих послуг, позивач до митного оформлення надати об`єктивно не мав можливості, оскільки оплата відбулася тільки 29 листопада 2022 року. Акт приймання - передачі наданих послуг також був оформлений пізніше, а саме - 03 жовтня 2022 року.

Суд бере до уваги, що СМR складалася вантажовідправником. В інвойсі, який був наданий до митного оформлення №1875013682 від 26.09.2022 було вказано місце доставки - Україна, виходячи з даного, була заповнена графа 4 СМR.

Зазначення в гр. 4 СМR місця призначення - Україна, фактично відповідає обставинам перевезення, жодних розбіжностей, які б впливали на можливість підтвердження митної вартості товару, не було.

Враховуючи вищевикладене, виходячи з вимог ч.2. ст. 53 Митного кодексу України, наданими до митного оформлення документами було підтверджено числові та вартісні значення послуг транспортування. Рахунок - фактура був оформлений належним чином, містив усі необхідні відомості, які також були ідентичні відомостям, вказаним у наданій до митного оформлення довідці про вартість перевезення.

Досліджуючи висновки відповідача, що у наданому платіжному дорученні сума платежу не відповідає сумі фактури, документ містить загальне посилання на контракт; в даному платіжному дорученні відсутня печатка банку, - суд звертає увагу на наступне.

Згідно умов контракту PL/610188201/21/0571 від 06.09.2022 були вказані умови оплати - передплата, визначена ціна товару, намічена до постачання кількість та загальна вартість. Інвойс - проформа № PL/610188201/21/0571 від 07.09.2022 також був виставлений на увесь обсягу товару та на загальну вартість. Згідно платіжного доручення № 20506 від 16.09.2022, ТОВ «ІНБАУ було сплачено половину від загальної вартості товару у розмірі 45 500 євро з посиланням на назву товару та номер і дату контракту. При цьому передплата згідно платіжного доручення № 20506 була здійснена 16.09.2022 року, в той час, як інвойс № 1875013682 був виставлений тільки 26.09.2022.

Положенням про виконання банками документів на переказ, примусове списання і арешт коштів в іноземних валютах та банківських металів, затвердженого постановою Правління національного банку України 28 липня 2008 року №216 передбачено, що для чинності платіжного доручення, наданого до банківської установи у електронному вигляді, наявність відміток банківської установи не є обов`язковою умовою. Наявність в платіжному дорученні в іноземній валюті відомостей про суму коштів, яка перерахована за товар, найменування цього товару та чітке посилання на номер і дату контракту, дає можливість в повній мірі ідентифікувати товар.

До митного оформлення декларацій були надані інвойс - проформа № PL/610188201/21/0571 від 07.09.2022, контракт PL/610188201/21/0571 від 06.09.2022, (на який йде посилання в платіжному дорученні № 20506 від 16.09.2022). Дані щодо вартості товару у наданих документах та наданого до митного оформлення інвойсу від 26.09.2022 №1875013682 розбіжностей не мають. Відповідно - призначення платежу із посиланням на контракт дає змогу ідентифікувати товар та його вартість.

Досліджуючи висновки відповідача, що істотні умови перевезення, мали бути зазначені в заявках, які позивачем до митного оформлення не надано, суд звертає увагу на наступне. Заявки на перевезення вантажів не визначені частиною другою статті 53 Митного кодексу України в якості документів, які підтверджують митну вартість товарів, відповідно відповідач не може їх вимагати як додаткові документи на підтвердження митної вартості.

Досліджуючи питання щодо змісту прайс-листа, поданого позивачем на підтвердження митної вартості, суд бере до уваги наступне. Митну вартість підтверджується основними документами, визначеними в частині 2 статті 53 Митного кодексу України, та які містять відомості про ціну товару, та на підставі яких позивачем визначалась митна вартість.

Суд погоджується з доводами позивача, що зауваження до додаткових документів, які не стосуються відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, не можуть бути правомірною підставою коригування митної вартості. Прайс-лист за своїм змістом - це довідник цін (тарифів) на товари та/або види послуг, який адресований невизначеному або визначеному колу покупців. Жодний нормативний акт, зокрема міжнародний, не встановлює вимоги до форми та змісту прайс-листів. Тобто прайс-лист є документом довільної форми, а тому митний орган не може посилатися на неповноту чи обмеженість його відомостей як на підставу для коригування митної вартості товару.

Досліджуючи питання щодо доводів відповідача про відсутність у фактурі печатки продавця, суд звертає увагу на наступне. В позовній заяві позивач вказує на те, що в рахунку - фактурі від 26.09.2022 №1875013682 відсутня печатка продавця - Polski Koncem Naftowy ORLEN S.A. При цьому відповідачем не спростовано доводи позивача, що в міжнародній практиці допускається застосування рахунків (інвойсів) без підпису особи, рахунки, складені нерезидентами, що подаються під час здійснення митного контролю й оформлення товарів можуть не мітити підпису та печатки.

Згідно з постановою Верховної Ради України від 19.06.1992, Україна приєдналася до Конвенції про створення Ради Митного Співробітництва 1950 року. Рекомендаціями ради міжнародного співробітництва рекомендовано митним органом приймати комерційні рахунки, складені у будь - який спосіб, наприклад, методом одноразового запису, у випадках, коли представлення комерційного рахунку потрібне у зв`язку із митним очищенням товарів, а також утриматись від вимоги підпису для митних цілей на комерційних рахунках, представлених на підтвердження декларації на товари. Оскільки законодавством України з питань митної справи не встановлено вимог щодо обов`язкової наявності відбитку печатки на рахунку (Invoice), складеному нерезидентом, відсутність відбитку печатки на рахунку (Invoice), складеному нерезидентом та поданому митним органам для здійснення митного контролю й оформлення товарів, не є підставою для відмови в митному оформленні.

Відповідач не спростував аргументів позивача, що позиція щодо відсутності необхідності обов`язкової наявності підпису та печатки на інвойсах для цілей митного оформлення неодноразово висловлена в листах самої Державної митної служби України від 27.05.1999 № 11/3-5777, від 01.03.2011 № 11/3-10.10/3339-ЕП, від 29.04.2011 № 11.1/2-12.2/7000-ЕП.

Відповідно до Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність», - втручання державних органів у зовнішньоекономічну діяльність суб`єктів господарювання забороняється. До компетенції органів митної служби не відноситься встановлення правил та порядку заповнення рахунків - фактур. Враховуючи вищевикладене, відсутність печатки в рахунку - фактурі від 26.09.2022 №1875013682 не впливає не підтвердження заявленої митної вартості товару та можливість її перевірки.

Досліджуючи висновок відповідача, що відомості щодо складових митної вартості (транспортування та страхування) не підтверджено документально та не піддаються перевірці, суд звертає увагу на наступне. Зазначений висновок спростовується довідкою №82 від 26.09.2022, яка надавалася до митного оформлення, в якій перевізником було вказано, що страхування вантажу не проводилося. Також - умовами контракту № PL/610188201/21/0571 від 06.09.2022 та відповідно рахунку-проформи № PL/610188201/21/0571 від 07.09.2022, вказані умови поставки - FCA (Інкотермс 2010) - м. Плоцк. Відповідно до вказаних умов поставки, ризики за товар переходять від продавця до покупця після розміщення вантажу в транспорті, що належить перевізнику. Відповідно, за вказаними умовами поставки, витрати на навантаження товару на транспорт ТОВ «ІНБАУ» вже були включені до ціни товару, що не суперечить відомостям, вказаним у документах, наданих до митного оформлення, в тому числі інвойсу та контракту.

Відповідно до п.12 ч.3-4 ст.53 Митного кодексу України, додатковими документами, які можуть надаватися для підтвердження митної вартості товару є висновки про якісні або вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини. Вказана норма статті дає декларанту можливість або обрати між двома документами, або подати обидва. ТОВ «ІНБАУ» інформацію біржових організацій не надало. Разом з тим, інформація біржі на сировину такого товару не є обов`язковим документом в розумінні положень частини 2 статті 53 Митного кодексу України.

Позивачем до митного оформлення надавався висновок Державного підприємства «Державний інформаційно - аналітичний центр моніторингу зовнішніх товарних ринків» (ДП «Держзовнішінформ») вих. № 112/147 від 23.09.2022, в якому надана інформація стосовно ціни заявленого товару, підтверджена що вона може складати 620 євро/т. Чому вказаний висновок не взятий до уваги митним органом у спірному рішенні не вказано.

Виходячи з викладених причин та пояснень, вбачається що розбіжності, які впливають на можливість підтвердження митної вартості товару в наданих Позивачем документах були відсутні. ТОВ «ІНБАУ» попередньо та додатково наданими документами було підтверджено заявлену за МД №ІІА209140/2022/102500 від 29.09.2022 вартість товару «моноетиленгліколь» в розмірі 620 євро/тн. Аргументи митниці є необґрунтованими, та такими, що не впливають на можливість з наданих документів підтвердити заявлену позивачем вартість.

Митний орган при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості зобов`язаний перевірити складові числового значення митної вартості, правильність розрахунку, здійсненого декларантом, упевнитись в достовірності та точності заяв, документів чи розрахунків, поданих декларантом, а також відсутності обмежень для визначення митної вартості за ціною договору, наведених у статті 58 МК України (у разі визначення декларантом митної вартості імпортованого товару за першим методом). При цьому, митний орган має право відійти від наведених вище законодавчих обмежень, пов`язаних з перевіркою основного переліку документів, які підтверджують митну вартість товарів, та витребувати від декларанта додаткові документи лише у тому випадку, якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або ці документи не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, або ж у разі якщо митний орган має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв`язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість.

Приписи вказаних статей зобов`язують митний орган зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких зможе усунути сумніви у їх достовірності. Припущення митного органу про відмінність між рівнем заявленої декларантом митної вартості товару та рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких вже здійснено, не є достатнім для висновку про недостовірність даних щодо митної вартості товарів, заявленої декларантом, або беззаперечною підставою для незастосування обраного ним методу визначення митної вартості.

Суд бере до уваги висновок Верховного Суду у постанові від 23.07.2019 по справі №1140/3242/18, де зазначено, що «наявність обґрунтованих сумнівів у правильності зазначеної декларантом митної вартості товарів є імперативною умовою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів. Такі сумніви є обґрунтованими, якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. У зв`язку з вказаним саме на митний орган покладається обов`язок зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки сумнівних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у достовірності цих відомостей...». Не обґрунтовані достатніми доказами сумніви відповідача, які викладені у спірному рішенні не є правомірними діями відповідача, як суб`єкта владних повноважень в розумінні вимог п.3 ч.2 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до частин 1 та 2 статті 55 МК України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів. Прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: 1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; 2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; 3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана митним органом; 4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування; 5) інформацію про: а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу X цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої цієї статті; б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості до органу вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду.

У разі відмови у прийнятті митної декларації посадовою особою митного органу заповнюється картка відмови у прийнятті митної декларації за формою, встановленою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику. Один примірник зазначеної картки невідкладно вручається (надсилається) декларанту або уповноваженій ним особі (частина 12 статті 264 МК України). Відповідно до ч.5 ст.55 Митного кодексу України, декларант може провести консультації з митним органом з метою обґрунтованого вибору методу визначення митної вартості на підставі інформації, яка наявна в митного органу.

Відповідно до ч.4 ст.57 Митного кодексу України застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.

Стосовно використання відповідачем другорядного методу визначення митної вартості товару, суд виходить з наступного. В оскаржуваному рішенні відповідачем зазначено, що, митним органом використана наявна в митниці інформація щодо ідентичних товарів, митна вартість товару визначена за методом 2А (ст. 59 МКУ). Джерелом інформації для коригування митної вартості слугували МД: UА209140/2022/95753, де митна вартість такого товару становить 0,76 дол. США за кг. Відповідно до ч.2. ст.59 МКУ, при застосуванні цього методу визначення митної вартості за основу береться прийнята митним органом вартість операції з ідентичними товарами з дотриманням умов, зазначених у цій статті. При цьому під ідентичними розуміються товари, однакові за всіма ознаками з оцінюваними товарами, у тому числі за такими, як: фізичні характеристики; якість та репутація на ринку; країна виробництва; виробник. Відповідно до ч.4. ст. 59 МКУ, ціна договору щодо ідентичних товарів береться за основу для визначення митної вартості товарів, якщо ці товари ввезено приблизно в тій же кількості та на тих же комерційних рівнях, що й оцінювані товари. Відповідач не надав суду пояснень у відзиві на позовну заяву, чи дотримувався він умов, визначених ч.2,4 ст.59 МКУ при використанні інформації за МД № UA209140/2022/95753 від 15.09.2022.

Позивач звертає увагу в позовній заяві, а відповідач не спростовує належність посилання на судову практику про наступне. Верховним Судом у Постанові від 04 вересня 2018 року у справі № 818/1186/17 зазначено: «...рішення про коригування митної вартості товару не може базуватися виключно на інформації ЄАІС ДФС України, оскільки порядок її формування, ведення, отримання інформації, а також порядок використання її даних суб`єктами господарських відносин при здійсненні ними зовнішньоекономічної діяльності МК України не передбачено. Також слід врахувати, що в ЄАІС ДФС України відсутня інформація про коригування заявленої митної вартості товарів, а також інформація щодо судових рішень з питань визначення митної вартості товарів та методів її визначення, у зв`язку з чим така інформаційна база не містить всіх об`єктивних даних щодо імпортованих в Україну товарів, які підтверджуються документально та підлягають обчисленню.»

Відповідно до позиції Верховного Суду, висловленої у Постанові від 27 липня 2018 року по справі № 809/1174/17, у рішенні про коригування заявленої митної вартості, митний орган повинен навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних і аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо та зазначити докладну інформацію, яка використовувалася митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу. У рішенні про коригування заявленої митної вартості, крім визначення джерела інформації, яка взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, митний орган повинен також навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо та зазначити докладну інформацію і джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням другорядних методів.

Натомість відповідачем не обгрунтовано відповідність умов товару, його поставки, який був завезений за МД № UA209140/2022/95753 від 15.09.2022 усім умовам, які має товар, завезений ТОВ «ІНБАУ» за МД №UA209140/2022/102500 від 29.09.2022. Відповідачем також не спростовано контрактну ціну оцінюваного товару, об`єктивну можливість і спроможність визначити на підставі наданих позивачем документів зазначену ціну товару, а також рівень митної вартості товарів за ціною договору за правилами, визначеними у ст. 58 Митного кодексу України.

Відповідачем не спростовано також, що позивачем було надано для митного оформлення імпортованого товару достатні необхідні документи, які ідентифікують оцінюваний товар, не містять розбіжностей та містять дані, що піддаються обчисленню, підтверджують ціну товару. Як наслідок, - рішення Львівської митниці про коригування митної вартості товарів від 30.09.2022 за .N°UA209000/2022/210211/1 є протиправним та таким, що підлягає скасуванню.

Досліджуючи позов в частині оскарження картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 30.09.2022 3a№UA 209140/2022/001764, суд виходить з наступного.

Відповідно до ч.12 ст.264 Митного кодексу України у разі відмови у прийнятті митної декларації і осадовою особою митного органу заповнюється картка відмови у прийнятті митної декларації за формою, встановленою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику. Один примірник зазначеної картки невідкладно вручається (надсилається) декларанту або уповноваженій ним особі. Інформація про відмову у прийнятті для оформлення електронної митної декларації надсилається декларанту електронним повідомленням, засвідченим електронним цифровим підписом посадової особи митного органу.

Відповідно до п.8.1 Розділу VIII «Порядку виконання митних формальностей при здійсненні митного оформлення товарів із застосуванням митної декларації на бланку єдиного адміністративного документа», затвердженого 30.05.2012 наказом Міністерства фінансів України №631, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 10.08.2012 за№1360/21672 (надалі - «Порядок виконання митних формальностей при здійсненні митного оформлення товарів із застосуванням митної декларації на бланку єдиного адміністративного документа»), у всіх випадках відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні, випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення оформлюється картка відмови за формою, наведеною в додатку 2 до цього Порядку. Картка відмови складається за допомогою АСМО у межах строку, відведеного статтею 255 Кодексу для завершення митного оформлення, посадовою особою митного органу, якою прийнято рішення про відмову. У картці відмови зазначаються причини відмови, наводяться вичерпні роз`яснення вимог, виконання яких забезпечує можливість прийняття митної декларації, митного оформлення, випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення, а також вказується інформація про порядок оскарження рішення про відмову (п.8.2 Розділу VIII «Порядку виконання митних формальностей при здійсненні митного оформлення товарів із застосуванням митної декларації на бланку єдиного адміністративного документа»). У Картці відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 30.09.2022 за №UА 209140/2022/001764 зазначені причини відмови аналогічні викладеним у спірному рішенні про коригування митної вартості товарів.

Відповідно, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог і в частині визнання зазначеної картки протиправною та її скасування.

Відповідно до ч. 1 ст. 132 КАС України до судових витрат налжить судовий збір. Позивачем було сплачено судовий збір у розмірі 2481 грн, що підтверджується платіжним дорученням № 23373 від 26.12.2022 року. Статтею 139 КАС України передбачено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. Питання стягнення витрат на правову допомогу не вирішується судом, оскільки позивачем не надано доказів понесення ним таких витрат.

Керуючись статтями 9, 14, 73, 74, 75, 76, 77, 78, 90, 143, 242- 246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

в и р і ш и в:

1. Адміністративний позов задовольнити в повному обсязі.

2. Визнати протиправним та скасувати рішення Львівської митниці Державної митної служби України про коригування митної вартості товарів №ІІА209000/2022/210211/1 від 30.09.2022 та визнати протиправною та скасувати картку відмови Львівської митниці Державної митної служби України в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №иА209140/2022/001764 від 30.09.2022.

3. Стягнути з Львівської митниці Державної митної служби України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ІНБАУ» (ЄДРПОУ 38415761) судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 2481 (двох тисяч чотирьохсот восьмидесяти однієї) гривні.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Терлецька О.О.