Рішення

від 30.01.2024 по справі 380/29510/23

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 січня 2024 рокусправа № 380/29510/23

Львівський окружний адміністративний суд, у складі головуючого судді Брильовського Р.М. розглянувши у письмовому провадженні в м. Львові в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ХІММЕЛТЕК-УА» до Львівської митниці про визнання протиправними та скасування рішення та картки відмови, -

в с т а н о в и в :

Товариство з обмеженою відповідальністю «ХІММЕЛТЕК-УА» (місцезнаходження: 29000, Хмельницька область, м. Хмельницький, вул. Березнева,44/1, код ЄДРПОУ 44752993) звернулось до суду з позовом до Львівської митниці (місцезнаходження: 79000, м. Львів, вул. Костюшка, 1, код ЄДРПОУ 43971343), в якому просить:

- визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів Львівської митниці №UA209000/2023/901214/2 від 25.10.2023;

- визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів Львівської митниці №UA209000/2023/901249/2 від 01.11.2023;

- визнати протиправним та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA209170/2023/003678;

- визнати протиправним та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA209170/2023/003773;

В обґрунтування позовних вимог Позивач зазначає, що 23.01.2023 між ТзОВ «ХІММЕЛТЕК-УА» (Україна) (надалі - «Покупець») та INVEST-LINE LLC (Pabianice, Польща) (надалі - «Продавець») укладено зовнішньоекономічний Контракт №9/01, відповідно до якого та додаткової угоди №3 від 02.06.2023 до цього Контракту предметом є поставка текстильних матеріалів для виробництва військового та іншого одягу, перевірочна машина для тканини RH-F01, обладнання та устаткування (надалі Товари») згідно специфікації за цінами і в кількостях обумовлених в фактурах для кожної окремої поставки на умовах FCA Пабяніце (ІНКОТЕРМС 2020). Згідно рахунка- фактури (інвойсу) № 0006/10/2023 від 16.10.2023 Покупець придбав у Продавця Товар, загальною вартістю 62593,43 доларів США. Страхування вантажу не проводилось. Товариство з метою оформлення вказаного товару 23.10.2023 подало до Львівської митниці електронну митну декларацію, якій присвоєно номер: № 23UA209170086863U6, в якій вартість ввезеного товару визначено за основним методом (за ціною договору) та відповідно до якої було заявлено до митного оформлення імпортний товар з найменуванням описом та характеристикою, зазначеними у графі 31 митної декларації. Для підтвердження митної вартості Товарів №1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8 за МД №23UA209170086863U6 декларантом було подано всі необхідні товаросупровідні документи у відповідності до переліку та умов, визначених ч. 2 ст. 53 МКУ. За наслідками опрацювання наданих документів Львівська митниця надіслала повідомлення з вимогою подати додаткові документів. У свою чергу Декларант скерував лист-вимогу, яким просив митницю письмово повідомити, яка саме інформація потребує уточнення та належним чином обгрунтувати причини з яких митна вартість не може бути перевірена на підставі документів, поданих згідно ч. 2 ст. 53 МКУ. Однак, митниця проігнорувала вказаний лист та не надала жодних обгрунтувань стосовно скерованої нею вимоги про надання додаткових документів. Незважаючи на неправомірність вимоги Декларант на вимогу надав витребувані документи та просив підтвердити визначену декларантом митну вартість за ціною договору. 25.10.2023 Львівською митницею прийнято Рішення про коригування митної вартості товарів №UA209000/2023/901214/2. Також, Товариство 23.10.2023 подало електронну тимчасову митну декларацію ІМ 40 ТН, щодо товару з найменуванням, описом та характеристикою, зазначеними у графі 31 тимчасової митної декларації та відповідно здійснено митне оформлення цього товару 25.10.2023 за тимчасовою митною декларацією ІМ 40 ТН №23 UA209170087559U8. В подальшому, враховуючи ст. 261 МКУ 28.10.2023 Товариство подало електронну додаткову декларацію до тимчасової декларації, якій присвоєно номер: № 23UA209170088707U5, відповідно до якої було заявлено до митного оформлення імпортний товар з найменуванням, описом та характеристикою, зазначеними у графі 31 митної декларації. Для підтвердження митної вартості Товару №1 за МД №23UA209170088707U5 декларантом було подано всі необхідні товаросупровідні документи у відповідності до переліку та умов, визначених ч. 2 ст. 53 МКУ. За наслідками опрацювання наданих документів Львівська митниця надіслала повідомлення з вимогою подати додаткові документів. У свою чергу Декларант скерував лист-вимогу, яким просив митницю письмово повідомити, яка саме інформація потребує уточнення та належним чином обгрунтувати причини з яких митна вартість не може бути перевірена на підставі документів, поданих згідно ч. 2 ст. 53 МКУ. Однак, митниця проігнорувала вказаний лист та не надала жодних обгрунтувань стосовно скерованої нею вимоги про надання додаткових документів. Незважаючи на неправомірність вимоги Декларант на вимогу надав витребувані документи та просив підтвердити визначену декларантом митну вартість за ціною договору. 01.11.2023 Львівською митницею прийнято Рішення про коригування митної вартості товарів №UA209000/2023/901249/2. Для випуску товару у вільний обіг декларантом було оформлено нові митні декларації № 23UA209170087558U9 від 25.10.2023 та № 23UA209170090428U4 від 02.11.2023 та сплачено усі необхідні митні платежі з врахуванням скоригованих митних вартостей товару. Позивач вказує, що Відповідач не навів доводів, що в оскаржуваних рішеннях про коригування митної вартості товарів відсутні будь-які конкретні обставини, які б однозначно стверджували про наявність сумнівів, причин неможливості визначення заявленої ним митної вартості Товарів №1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8 за МД №23UA209170086863U6 та Товару №1 за ТН № 23UA209170088707U5. Митний орган не вказав, в чому саме полягає неможливість перевірки заявленої позивачем митної вартості товарів. Позивач обґрунтовує протиправність рішень про коригування митної вартості тим, що 23.10.2023 та 28.10.2023 декларантом під час митного оформлення товарів для підтвердження митної вартості (за ціною договору) митному органу надано усі основні документи, згідно пенреліку та відповідно до умов, визначених ч. 2 ст. 53 МК України. В свою чергу, ці документи повністю підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, не містять розбіжностей чи ознак підробки, а відтак у митниці не було правових підстав для витребування у декларанта додаткових документів. Однак, всупереч положенням ч. 3 ст. 53 МК, відповідач витребував додаткові документи, вказавши на наявність надуманих розбіжностей та не підтвердження усіх складових митної вартості. При цьому, декларант листами №1 від 23.10.2023 та №2 від 30.10.2023 відповідно, просив митний орган уточнити та належним чином обгрунтувати причини з яких митна вартість не може бути перевірена на підставі документів, поданих згідно ч. 2 ст. 53 МКУ, проте Львівська митниця в порушення п. 2 ч. 4 ст. 54 МКУ проігнорували листи-вимоги та жодної інформації на етапі митного контролю та митного оформлення до моменту прийняття рішення за результатом проведеного контролю не надали. Разом з тим, незважаючи на відсутність підстав для витребування додаткових документів, позивач, з метою усунення будь-яких сумнівів у достовірності заявленої декларантом митної вартості надав на вимогу митного органу додаткові документи, необхідні для визначення митної вартості, та які містять повну інформацію про митну вартість та її складові та просив відповідно до ст. 255 ч. 2 підпункту 6 МКУ визнати заявлену ним митну вартість товару та завершити митне оформлення в найкоротший строк передбачений цією статтею так як ним виконано вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених ч. 3 ст. 53 МКУ, за умови виконання яких митна вартість може бути визнана митним органом, що викладено в заявах №1 від 24.10.2023 та №2 від 31.10.2023. Однак митний орган прийняв рішення про коригування митної вартості. Вважає, що Львівською митницею не наведено причини неможливості проведення митного оформлення за заявленою позивачем митною вартістю товарів, тому такі скориговані вартості не можуть братися судом до уваги при вирішенні справи по суті. Стверджує, що всі надані до митного оформлення документи у сукупності дають можливість однозначно дійти висновку про правильність визначення митної вартості імпортованого товару за основним методом. Позивач вважає, що відповідач мав можливість перевірити складові числового значення митної вартості правильність розрахунку здійсненого декларантом, упевниись в достовірності та точності заяв, документів поданих декларантом, а також відсутності обмежень для визначення митної вартості за ціною договору, наведених у ст. 58 МКУ, і ці документи не містили дійсних розбіжностей, які б давали привід для обгрунтованого сумніву у правильності заявленої митної вартості. Не зазначення митницею в рішеннях про коригування митної вартості товарів належних та допустимих доказів того, що документи, подані Позивачем для митного оформлення товару разом з митною декларацією та додатковою митною декларацією є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації, витребовування митницею додаткових документів без зазначення обставин, які ці документи повинні підтвердити, свідчать про протиправність рішення щодо застосування іншого, ніж основний метод, визначення митної вартості товарів. З огляду на вказане, вважає позовні вимоги обґрунтованими, просить суд позов задовольнити, рішення про коригування митної вартості товару від №UA209000/2023/901214/2 від 25.10.2023 та №UA209000/2023/901249/2 від 01.11.2023 та відповідно картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA209170/2023/003678 та №UA209170/2023/003773 скасувати.

Відповідач позов не визнав, у направленому на адресу суду відзиві на позовну заяву вказує на те, що під час здійснення митного контролю за митною декларацією № 23UA209170086863U6 від 23.10.2023 було опрацьовано інформацію, що міститься у наданих до митного оформлення документах. За результатами опрацювання було встановлено наступне: відповідно до п. 8.3 контракту від 23.01.2023 № 9/01 передбачено, що специфікація є невідємною частиною даного контракту, проте специфікація до контракту не подана; відповідно до контракту від 15.08.2023 № СХП-15082023-001 передбачена заявка на перевезення, яка не подана до митного оформлення; в графі 3 ЦМР місцем розвантаження є м. Хмельницький. Проте в транспортнох документах зокрема рахунку на перевезення від 18.10.2023 № 389 вказано м. Львів. Таким чином не відображено транспортні витрати на протяжність всього маршруту, що впливає на числові значення митної вартості; в рахунку на оплату транспортних послуг № 389 від 18.10.23р.вказана лише сума винагороди за транспортно-експедиційні послуги по Україні. А за межами України сума таких послуг не зазначена; вартість товару зазначена в експортній декларації є більшою ніж у рахунку-фактурі. Відповідно до пункту другого статті VII ГАТТ оцінка імпортованого товару для митних цілей повинна грунтуватися на дійсній вартості імпортованого товару, на який розраховується мито, або подібного товару; під «дійсною вартістю» слід розуміти ціну, за яку, під час та в місці, визначеними законодавством імпортуючої країни, такий чи подібний товар продається або пропонується до продажу при звичайному ході торгівлі за умов повної конкуренції. Крім того, пунктом 2 Приміток та додаткових положень до ГАТТ встановлено, що сумісним із статтею VII було б припущення, що «дійсна вартість» може бути представлена ціною, зазначеною у рахунку, плюс будь які не включені до неї збори за виправдані витрати, які є звичайними складовими «дійсної вартості», а також плюс будь-яка вийняткова знижка чи інше зменшення звичайної конкурентної ціни. Таким чином, декларантом не надано документів, які вказують зменшення звичайноі конкурентної ціни, відсутня можливість упевнитись, що заявлена декларантом митна вартість товару грунтується на дійсній вартості. Таким чином, Львівською митницею встановлено невідповідності у поданих документах та відсутність належних відомостей, які обґрунтовують заявлені числові значення митної вартості, визначеної за основним методом. Декларантом на вимогу надіслано: договір на перевезення, експортна, видаткова, комерційна пропозиція, рахунок на перевезення, висновок експерта. Інших документів не було надіслано. Відмовою в наданні необхідних додаткових документів, витребуваних митницею, згідно з переліком та відповідно до умов зазначених у ч.2-4 ст.53 МКУ та у відповідності до ч.5 ст.54 МКУ, де зазначено, що при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товарів митний орган має право упевнюватись в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості, що позиціонується з положеннями ст.17 Угоди про застосування статті VII ГАТТ/СОТ від 1994 р. Зважаючи на викладене, відповідно до вимог п. 2 ч. 6 ст. 54 МКУ, у зв`язку з неподанням декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 МКУ, Львівська митниця не визнає заявлену митну вартість. Проведено консультації з декларантом згідно з ст.57 МКУ. Неможливо застосувати наступні методи визначення митної вартості, а саме методу 2а (ст. 59 МКУ) та методу 2б (ст.60 МКУ) з причини відсутності в митного органу та декларанта інформації про ідентичні та подібні (аналогічні) товари, методу 2в (ст.62 МКУ) та методу 2г (ст.63 МКУ) з причини відсутності в митного органу вартісної основи для розрахунку митної вартості. Застосовано метод 2ґ (ст. 64 МКУ). Митний кодекс України від 13.03.2012 року № 4495-VI розділ III. Джерелом інформації для коригування митної вартості слугувала: МД №UA100340/2023/325405 від 07.10.2023. МД №UA209170/2023/80615 від 04.10.2023. МД №UA209170/2023/84173 від 14.10.2023. Коригування на обсяг партії та комерційні рівні не проводилось. Також, відповідач зазначив, що під час здійснення митного контролю за додатковою митною декларацією 23UA209170088707U5 від 28.10.2023 було опрацьовано інформацію, що міститься у наданих до митного оформлення документах. За результатами опрацювання було встановлено наступне: відповідно до п. 8.3 контракту від 23.01.2023 № 9/01 передбачено, що специфікація є невідємною частиною даного контракту, проте специфікація до контракту не подана; відповідно до контракту від 15.08.2023 № СХП-15082023-001 передбачена заявка на перевезення, яка не подана до митного оформлення; в графі 3 ЦМР місцем розвантаження є м. Хмельницький. Проте в транспортнох документах зокрема рахунку на перевезення від 18.10.2023 № 389 вказано м. Львів. Таким чином не відображено транспортні витрати на протяжність всього маршруту, що впливає на числові значення митної вартості; в рахунку на оплату транспортних послуг № 389 від 18.10.23р.вказана лише сума винагороди за транспортно-експедиційні послуги по Україні. А за межами України сума таких послуг не зазначена; вартість товару зазначена в експортній декларації є більшою ніж у рахунку-фактурі. Відповідно до пункту другого статті VII ГАТТ оцінка імпортованого товару для митних цілей повинна грунтуватися на дійсній вартості імпортованого товару, на який розраховується мито, або подібного товару; під «дійсною вартістю» слід розуміти ціну, за яку, під час та в місці, визначеними законодавством імпортуючої країни, такий чи подібний товар продається або пропонується до продажу при звичайному ході торгівлі за умов повної конкуренції. Крім того, пунктом 2 Приміток та додаткових положень до ГАТТ встановлено, що сумісним із статтею VII було б припущення, що «дійсна вартість» може бути представлена ціною, зазначеною у рахунку, плюс будь які не включені до неї збори за виправдані витрати, які є звичайними складовими «дійсної вартості», а також плюс будь-яка вийняткова знижка чи інше зменшення звичайної конкурентної ціни. Таким чином, декларантом не надано документів, які вказують зменшення звичайноі конкурентної ціни, відсутня можливість упевнитись, що заявлена декларантом митна вартість товару грунтується на дійсній вартості. Таким чином, Львівською митницею встановлено невідповідності у поданих документах та відсутність належних відомостей, які обґрунтовують заявлені числові значення митної вартості, визначеної за основним методом. Декларантом на вимогу надіслано: договір на перевезення, експортна, видаткова, комерційна пропозиція, рахунок на перевезення, висновок експерта. Інших документів не було надіслано. Відмовою в наданні необхідних додаткових документів, витребуваних митницею, згідно з переліком та відповідно до умов зазначених у ч.2-4 ст.53 МКУ та у відповідності до ч.5 ст.54 МКУ, де зазначено, що при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товарів митний орган має право упевнюватись в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості, що позиціонується з положеннями ст.17 Угоди про застосування статті VII ГАТТ/СОТ від 1994 р. Зважаючи на викладене, відповідно до вимог п. 2 ч. 6 ст. 54 МКУ, у зв`язку з неподанням декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 МКУ, Львівська митниця не визнає заявлену митну вартість. Проведено консультації з декларантом згідно з ст.57 МКУ. Неможливо застосувати наступні методи визначення митної вартості, а саме методу 2а (ст. 59 МКУ) з причини відсутності в митного органу та декларанта інформації про ідентичні товари. Застосовано метод 2б (ст. 60 МКУ). Митний кодекс України від 13.03.2012 року № 4495-VI розділ III. Джерелом інформації для коригування митної вартості слугувала: МД №UA209190/2023/53143 від 30.10.2023. Коригування на обсяг партії та комерційні рівні не проводилось. Зазначає, що документи, які були подані до митного оформлення, містили розбіжності та відсутність всіх відомостей щодо обставин купівлі-продажу товару, у зв`язку з чим у митного органу виникли обґрунтовані сумніви у правильності визначеної декларантом митної вартості та що обов`язок доведення ціни товару лежить на декларанті, і саме декларант має довести, що ним правильно здійснено розрахунки митної вартості, в т.ч. обрано метод визначення митної вартості товарів. Натомість митний орган має довести обґрунтованість сумнівів. Зважаючи на викладене, Львівська митниця вважає, що рішення про коригування митної вартості товарів не підлягають скасуванню. Тому просить суд відмовити в задоволення позовних вимог у зв`язку з їх безпідставністю та необґрунтованістю.

Ухвалою судді від 18.12.2023 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Призначено справу до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.

Ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 26.01.2024 у задоволенні клопотання представника відповідача про розгляд справи за правилами загального позовного провадження відмовлено.

Представник позивача подав до суду відповідь на відзив, у якому зазначив, що відповідач обмежився цитуванням норм законодавства України при цьому не наводить жодних обгрунтованих аргументів щодо неповноти та/або недостовірності даних в поданих до митного оформлення документах, не вказує які саме складові митної вартості на їхню думку не підтверджено, адже, встановивши відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, митниця повинна вказати, які саме складові митної вартості товарів є не підтвердженими. Зазначає, що декларантом подано митниці достатній пакет документів на підтвердження кількісних і вартісних показників імпортованого товару, повноти і достовірності митної вартості товару, заявленої ним за першим методом, та заявлена митна вартість за ціною договору відповідає вимогам ст. 58 Митного кодексу України. Вказує, що відповідачем не надано обгрунтованих пояснень відносно безпосереднього впливу вказаних ним зауважень в графах 33 спірних рішень про коригування митної вартості товарів на числові значення митної вартості товару та її розрахунок. Позивач стверджує, що ним було надано весь пакет документів згідно переліку та відповідно до умов, визначених ч. 2 ст. 53 МК України, на підставі яких можна було підтвердити задекларовану митну вартість за основним методом. Більше того, Позивачем було надано й додаткові документи, які підтверджують заявлену митну вартість. Вказує, що відповідачем не доведено підстав у посадових осіб митниці витребувати документи, оскільки сумніви митниці є необґрунтованими. Крім того, в порушення п. 2 ч. 4 ст. 54 МКУ митниця проігнорувала вимоги декларанта щодо уточнення причини з яких митна вартість не може бути перевірена на підставі поданих документів та вимоги декларанта щодо проведення консультацій в письмовій формі. Зазначив, що дослідивши надані відповідачем митні декларації, які слугували джерелами інформації для прийняття рішень про коригування митної вартості товарів було знайдено безліч розбіжностей, зокрема відмінність у кількості товару, умовах поставки, методі визначення митної вартості товарів, посилаючись на джерела визначення митної вартості відповідач визначив різний рівень митної вартості. Позивач вважає, що відзив на позовну заяву не обґрунтовує законність прийняття оскаржуваних рішень, не доказано правомірності прийнятого ним рішення, а тому є всі підстави для задоволення позову.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі факти, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для вирішення спору по суті, суд встановив такі обставини та надав їм правову оцінку.

Товариство з обмеженою відповідальністю «ХІММЕЛТЕК-УА» (Україна) (надалі - «Покупець») та INVEST-LINE LLC ( Pabianice, Польща) (надалі - «Продавець») 23.01.2023 уклали зовнішньоекономічний Контракт №9/01, відповідно до якого та додаткової угоди №3 від 02.06.2023 до цього Контракту предметом є поставка текстильних матеріалів для виробництва військового та іншого одягу, перевірочна машина для тканини RH-F01, обладнання та устаткування (надалі Товари») згідно специфікації за цінами і в кількостях обумовлених в фактурах для кожної окремої поставки на умовах FCA Пабяніце (ІНКОТЕРМС 2020).

На виконання вимог Контракту №9/1 від 23.01.2023 згідно рахунка- фактури (інвойсу) № 0006/10/2023 від 16.10.2023 Покупець придбав у Продавця Товар, загальною вартістю 62593,43 доларів США. Страхування вантажу не проводилось.

Позивач з метою митного оформлення вказаного товару 23.10.2023 подано до Львівської митниці електронну митну декларацію, якій присвоєно номер: № 23UA209170086863U6, відповідно до якої було заявлено до митного оформлення імпортний товар з найменуванням, описом та характеристикою, зазначеними у графі 31 митної декларації: Товар №1 - тканина з поліефірних штапельних волокон саржевого переплетення арт.1202, вибілена, що містить 65% поліестеру та 35% бавовни, з поверхневою щільністю 155г/м2, шириною 150см (за заявленою митною вартістю 3,9052 дол. США/кг); Товар №2 - тканина, арт. MM44# виготовлена з комплексних текстурованих поліефірних ниток (100% поліестер), вибілена, з поверхневою щільністю 160 г/м2, шириною 160см (за заявленою митною вартістю 3,0095 дол. США/кг) ; Товар №3 - Тканина, виготовлена з комплексних текстурованих поліефірних ниток (100% поліестер), арт. MM43, вибілена, з поверхневою щільністю 160 г/м2, шириною 150см (за заявленою митною вартістю 2,1441 дол. США/кг); Товар №4 - Тканина з поліефірних штапельних волокон арт. 1305WR, вибивна (задрукована), що містить 80% поліестеру та 20% бавовни, переплетення - ріпстоп, з поверхневою щільністю 195г/м2, шириною 150см (за заявленою митною вартістю 4,3566 дол. США/кг); Товар №5 - Тканина з поліефірних штапельних волокон арт. 1305, вибивна (задрукована), що містить 80% поліестеру та 20% бавовни, переплетення - ріпстоп, з поверхневою щільністю 195 г/м2, шириною 150см (за заявленою митною вартістю 4,0929 дол. США/кг); Товар №6 - Тканина, виготовлена з комплексних нетекстурованих поліефірних ниток (100% поліестер) арт. А12, вибілена, з поверхневою щільністю 120 г/м2, шириною 160см ( за заявленою митною вартістю 3,9052 дол. США/кг); Товар №7 - Тканина, виготовлена з комплексних нетекстурованих поліефірних ниток (100% поліестер), арт. А8, пофарбована, з поверхневою щільністю 80 г/м2, шириною 160см ( за заявленою митною вартістю 2,9962 дол. США/кг); Товар №8 - тканина, виготовлена з комплексних нетекстурованих поліефірних ниток (100% поліестер), арт. AXB22, вибілена, з поверхневою щільністю 195 г/м2, шириною 160см (за заявленою митною вартістю 2,9596 дол. США/кг). Одночасно, декларантом, до митного контролю, разом з митною декларацією № 23UA209170086863U6 в якості підстави для застосування основного методу було надано наступні документи, які містять відомості щодо ціни товару та дають можливість обчислити її, а саме:

- декларація митної вартості;

- зовнішньоекономічний Контракт №9/01 від 23.01.2023, додаткова угода №1 від 03.04.2023 до Контракту №9/01 від 23.01.2023, додаткова угода №2 від 01.06.2023 до Контракту №9/01 від 23.01.2023, додаткова угода №3 від 02.06.2023 до Контракту №9/01 від 23.01.2023;

- специфікація замовлення №67 від 10.10.2023 до Контракту №9/01 від 23.01.2023;

- рахунок-фактура (інвойс) №0006/10/2023 від 16.10.2023;

- специфікація до інвойсу №0006/10/2023 від 16.10.2023;

- платіжна інструкція №112 від 20.10.2023 та банківський платіжний документ, що стосується товару №103 від 23.10.2023;

- Договір транспортного експедирування №СХЗ-15072022-001 від 15.07.2022;

- заявка №СХЗ-15072022-001-61 від 12.10.2023 до договору №СХЗ-15072022-001 від 15.07.2022;

- рахунок на оплату №389 від 18.10.2023 від виконавця договору про транспортне експедирування;

- довідка про транспортні витрати №225 від 18.10.2023 від виконавця договору про транспортне експедирування;

- автотранспортна накладна №69729 від 18.10.2023;

- книжка МДП (TIR carnet) ХТ.85523862 від 19.10.2023;

- сертифікат про походження товару №PL/MF/AS 0311237 від 18.10.2023;

- лист №23/10 від 23.10.2023 про те що страхування не проводилось;

- лист №24/10 від 23.10.2023 про те, що імпорт вантажу не підлягає ліцензуванню.

За наслідками опрацювання наданих документів Львівська митниця надіслала повідомлення з вимогою надати додаткові документи. У свою чергу для можливості сформувати власну правову позицію і стратегію її відстоювання у конкретній митній процедурі, декларантом скеровано листа-вимогу №1 від 23.10.2023, яким просив митницю письмово повідомити до моменту прийняття рішення за результатами проведеного контролю, уточнити, яка саме інформація потребує уточнення та належним чином обгрунтувати причини з яких митна вартість не може бути перевірена на підставі документів, поданих згідно ч. 2 ст. 53 МКУ. Не отримавши обгрунтувань від митниці, декларант надав документи, зокрема: пропозицію (прайс лист) б/н від 02.10.2023; експортну декларацію країни відправлення 23PL361010E2576065 від 18.10.2023; висновок експерта про вартісні характеристики товару з додатками до нього, а також додав підтвердження Польсько-Української Торгової Палати від 19 10.2023 про те, що ТОВ INVEST-LINE продає свою продукцію Позивачу та ціни відповідають рівню цін на цей вид товару на польському ринку; договір перевезення №СХП-15082023-001 від 15.08.2023 між посередниками перевезення вантажу та рахунок №11.10.23 від 18.10.2023 від виконавця договору №СХП-15082023-001 від 15.08.2023; видаткову накладну №773 від 20.10.2023 щодо реалізації ідентичного товару за цим Контрактом. Перелік поданих документів зазначив в заяві №1 від 24.10.2023 та просив відповідно до ст. 255 ч. 2 підпункту 6 МКУ визнати заявлену ним митну вартість товару та завершити митне оформлення в найкоротший строк передбачений цією статтею так як ним виконано вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених ч. 3 ст. 53 МКУ, за умови виконання яких митна вартість може бути визнана митним органом. Як наслідок, за результатами розгляду Львівська митниця відмовила у митному оформленні товарів за заявленою митною вартістю у зв`язку з прийняттям рішення про коригування митної вартості товарів №UA209000/2023/901214/2 від 25.10.2023. Відмову у митному оформленні товарів відповідач оформив карткою відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA209170/2023/003678. З метою випущення товару у вільний обіг 25.10.2023 декларант подав митну декларацію № 23UA209170087558U9, в якій вказав вартість товарів відповідно до рішення про коригування митної вартості товару.

Позивач 23.10.2023, також подано електронну тимчасову митну декларацію ІМ 40 ТН, щодо товару з найменуванням, описом та характеристикою, зазначеними у графі 31 тимчасової митної декларації: товар №1 - поперечнов`язане трикотажне полотно, не ворсове, із синтетичних волокон (96% поліестер, 4% спандекс), арт.FK220, пофарбоване, з поверхневою щільністю 240 г/м2, шириною 160 см. та відповідно здійснено митне оформлення цього товару 25.10.2023 за тимчасовою митною декларацією ІМ 40 ТН №23 UA209170087559U8. На підставі статті 261 МКУ Позивач 28.10.2023 подав електронну додаткову декларацію до тимчасової декларації, якій присвоєно номер: № 23 UA209170088707U5, відповідно до якої було заявлено до митного оформлення імпортний товар з найменуванням, описом та характеристикою, зазначеними у графі 31 митної декларації: товар №1 поперечнов`язане трикотажне полотно, не ворсове, із синтетичних волокон (96% поліестер, 4% спандекс), арт.FK220, пофарбоване, з поверхневою щільністю 240 г/м2, шириною 168 см (за заявленою митною вартістю 3,0426 дол. США/кг). Одночасно з цією додатковою митною декларацією в якості підстави для застосування основного методу, декларантом було надано наступні документи, які містять відомості щодо ціни товару та дають можливість обчислити її, а саме:

- декларація митної вартості;

- зовнішньоекономічний Контракт №9/01 від 23.01.2023, додаткова угода №1 від 03.04.2023 до Контракту №9/01 від 23.01.2023, додаткова угода №2 від 01.06.2023 до Контракту №9/01 від 23.01.2023, додаткова угода №3 від 02.06.2023 до Контракту №9/01 від 23.01.2023;

- специфікація замовлення №67 від 10.10.2023 до Контракту №9/01 від 23.01.2023;

- рахунок-фактура (інвойс) №0006/10/2023 від 16.10.2023;

- специфікація до інвойсу №0006/10/2023 від 16.10.2023;

- платіжна інструкція №112 від 20.10.2023 та банківський платіжний документ, що стосується товару №103 від 23.10.2023;

- Договір транспортного експедирування №СХЗ-15072022-001 від 15.07.2022;

- заявка №СХЗ-15072022-001-61 від 12.10.2023 до договору№СХЗ-15072022-001 від 15.07.2022;

- рахунок на оплату №389 від 18.10.2023 від виконавця договору про транспортне експедирування;

- довідка про транспортні витрати №225 від 18.10.2023 від виконавця договору про транспортне експедирування;

- автотранспортна накладна №69729 від 18.10.2023;

- книжка МДП (TIR carnet) ХТ.85523862 від 19.10.2023;

- сертифікат про походження товару №PL/MF/AS 0311237 від 18.10.2023;

- лист №23/10 від 23.10.2023 про те що страхування не проводилось;

- лист №24/10 від 23.10.2023 про те, що імпорт вантажу не підлягає

ліцензуванню.

За наслідками опрацювання наданих документів Львівська митниця надіслала повідомлення з вимогою надати додаткові документи. У свою чергу для можливості сформувати власну правову позицію і стратегію її відстоювання у конкретній митній процедурі, декларантом скеровано листа-вимогу №2 від 30.10.2023, яким просив митницю письмово повідомити до моменту прийняття рішення за результатами проведеного контролю, уточнити, яка саме інформація потребує уточнення та належним чином обгрунтувати причини з яких митна вартість не може бути перевірена на підставі документів, поданих згідно ч. 2 ст. 53 МКУ. Не отримавши обгрунтувань від митниці, декларант надав документи, зокрема: пропозицію (прайс лист) б/н від 02.10.2023; експортну декларацію країни відправлення 23PL361010E2576065 від 18.10.2023; висновок експерта про вартісні характеристики товару з додатками до нього, а також додав підтвердження Польсько-Української Торгової Палати від 19 10.2023 про те, що ТОВ INVEST-LINE продає свою продукцію Позивачу та ціни відповідають рівню цін на цей вид товару на польському ринку; договір перевезення №СХП-15082023-001 від 15.08.2023 між посередниками перевезення вантажу та рахунок №11.10.23 від 18.10.2023 від виконавця договору №СХП-15082023-001 від 15.08.2023; видаткову накладну №773 від 20.10.2023 щодо реалізації ідентичного товару за цим Контрактом. Перелік поданих документів зазначив в заяві №2 від 31.10.2023 та просив відповідно до ст. 255 ч. 2 підпункту 6 МКУ визнати заявлену ним митну вартість товару та завершити митне оформлення в найкоротший строк передбачений цією статтею так як ним виконано вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених ч. 3 ст. 53 МКУ, за умови виконання яких митна вартість може бути визнана митним органом. Як наслідок, за результатами розгляду Львівська митниця відмовила у митному оформленні товарів за заявленою митною вартістю у зв`язку з прийняттям рішення про коригування митної вартості товарів №UA209000/2023/901249/2 від 01.11.2023. Відмову у митному оформленні товарів відповідач оформив карткою відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA209170/2023/003773. З метою випущення товару у вільний обіг 02.11.2023 декларант подав електронну додаткову декларацію до тимчасової митної декларації № 23UA209170090428U4, в якій вказав вартість товарів відповідно до рішення про коригування митної вартості товару.

Вказані обставини та зміст спірних правовідносин підтверджені наявними у справі доказами.

Оцінюючи подані декларантом документи в сукупності, відповідач мав можливість встановити дійсну вартість товару, який переміщався через митний кордон України.

Вказане свідчить про недоведеність відповідачем обставин, які б викликали обґрунтовані сумніви в достовірності проведеного декларантом позивача розрахунку митної вартості товару за ціною договору, а інших обставин, які б впливали на рівень задекларованої позивачем митної вартості товару не встановлено, тобто основні документи містили всі необхідні числові дані, необхідні для визначення вартості, зазначеної в митній декларації та додатковій декларації до тимчасової митної декларації.

Відтак, подані декларантом позивача для митного оформлення документи відповідали переліку та умовам, визначеними ч. 2 ст. 53 МК України.

Неможливість визнати заявлену декларантом митну вартість за основним методом посадова особа митного органу мотивувала такими аргументами, визначеними в рішеннях про коригування митної вартості. Так, у Рішеннях про коригування митної вартості товарів №№UA209000/2023/901214/2 від 25.10.2023 та №UA209000/2023/901249/2 від 01.11.2023 було зазначено:

- відповідно до п. 8.3 контракту від 23.01.2023 № 9/01 передбачено, що специфікація є невідємною частиною даного контракту, проте специфікація до контракту не подана.

- відповідно до контракту від 15.08.2023 № СХП-15082023-001 передбачена заявка на перевезення, яка не подана до митного оформлення

- в графі 3 ЦМР місцем розвантаження є м. Хмельницький. Проте в транспортнох документах зокрема рахунку на перевезення від 18.10.2023 № 389 вказано м. Львів. Таким чином не відображено транспортні витрати на протяжність всього маршруту, що впливає на числові значення митної вартості.

- в рахунку на оплату транспортних послуг № 389 від 18.10.23р. Вказана лише сума винагороди за транспортно-експедиційні послуги по Україні. А за межами України сума таких послуг не зазначена.

- вартість товару зазначена в експортній декларації є більшою ніж у рахунку-фактурі.

Не погодившись із рішеннями про коригування митної вартості товарів, ТОВ «ХІММЕЛТЕК-УА» звернулося з позовом до суду.

При вирішенні спору по суті, даючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд керується наступним.

Завданням адміністративного судочинства відповідно до ч. 1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України (КАС України) є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Вирішуючи спір, суд застосовує наступні норми права.

Статтею 19 Конституції України визначено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.

Наведена норма означає, що суб`єкт владних повноважень зобов`язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов`язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.

Митний Кодекс України визначає засади організації та здійснення митної справи в Україні, регулює економічні, організаційні, правові, кадрові та соціальні аспекти діяльності митної служби України, спрямований на забезпечення захисту економічних інтересів України, створення сприятливих умов для розвитку її економіки, захисту прав та інтересів суб`єктів підприємницької діяльності та громадян, а також забезпечення додержання законодавства України з питань митної справи.

Частиною 1 ст.246 МК України визначено, що метою митного оформлення є забезпечення дотримання встановленого законодавством України порядку переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, а також забезпечення статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товарів.

Митне оформлення розпочинається з моменту подання органу доходів і зборів декларантом або уповноваженою ним особою митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення, а в разі електронного декларування - з моменту отримання органом доходів і зборів від декларанта або уповноваженої ним особи електронної митної декларації або електронного документа, який відповідно до законодавства замінює митну декларацію (ч.1 ст.248 МК України).

Згідно з ч.1 ст.257 МК України, декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення. При застосуванні письмової форми декларування можуть використовуватися як електронні документи, так і документи на паперовому носії або їх електронні (скановані) копії, засвідчені електронним цифровим підписом декларанта або уповноваженої ним особи.

Відповідно до ч.6 ст.257 МК України, умови та порядок декларування, перелік відомостей, необхідних для здійснення митного контролю та митного оформлення, визначаються цим Кодексом. Положення про митні декларації та форми цих декларацій затверджуються Кабінетом Міністрів України, а порядок заповнення таких декларацій та інших документів, що застосовуються під час митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення, - центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

Приписами ст.49 МК України визначено, що митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно з ч.ч.1, 2 ст.51 МК України, митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу. Митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу.

Відповідно до ч.1 ст.52 МК України, заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.

За змістом ч.4 ст.58 МК України, митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті.

Ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця. Платежі необов`язково повинні бути здійснені у вигляді переказу грошей (зокрема, але не виключно). Такі платежі можуть бути здійснені шляхом акредитива, інкасування або за допомогою інших розрахунків (вексель, передача цінних документів тощо) (частини п`ята, сьома статті 58 МК України).

Відповідно до ч.2 ст.52 МК України, декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з органом доходів і зборів; 2) подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням органу доходів і зборів додаткової інформації.

Статтею 53 МК України визначено перелік документів, що подаються декларантом для підтвердження заявленої митної вартості.

У випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення (ч.1 ст.53 МК України).

Згідно з ч.2 ст.53 МК України, документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

У ч.5 ст.53 міститься положення, відповідно до якого забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

За правилами ч.3 ст.53 МК України, у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Частиною 1 ст.55 МК України визначено, що рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Під час митного оформлення при прийнятті органом доходів і зборів письмового рішення про коригування митної вартості товарів декларант або уповноважена ним особа може здійснити коригування заявленої митної вартості у строк, встановлений частиною другою статті 263 цього Кодексу. Декларант може провести консультації з органом доходів і зборів з метою обґрунтованого вибору методу визначення митної вартості на підставі інформації, яка наявна в органі доходів і зборів (ч.ч.4, 5 ст.55 МК України).

Відповідно до ч.1 ст.57 МК України, визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Частиною 2 ст.57 МК України визначено, що основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу (ч.3 ст.57 МК України).

Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між органом доходів і зборів та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій орган доходів і зборів та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності (ч.4 ст.57 МК України).

У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу (ч.8 ст.57 МК України).

Згідно з ч.ч.1, 2, та 4 ст.64 МК України, у разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58-63 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GAТТ).

Митна вартість, визначена згідно з положеннями цієї статті, повинна ґрунтуватися на раніше визнаних (визначених) органами доходів і зборів митних вартостях.

У разі якщо ця стаття застосовується митним органом, він на вимогу декларанта або уповноваженої ним особи зобов`язаний письмово поінформувати їх про митну вартість, визначену відповідно до положень цієї статті, та про використаний при цьому метод.

Відповідно до ч.7 ст.55 МК України, у випадку незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування заявленої митної вартості товарів орган доходів і зборів за зверненням декларанта або уповноваженої ним особи випускає товари, що декларуються, у вільний обіг за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю цих товарів, визначеною декларантом або уповноваженою ним особою, та забезпечення сплати різниці між сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною декларантом або уповноваженою ним особою, та сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною органом доходів і зборів, шляхом надання гарантій відповідно до розділу Х цього Кодексу. Строк дії таких гарантій не може перевищувати 90 календарних днів з дня випуску товарів.

Частиною 2 ст.55 МК України визначено, що прийняте органом доходів і зборів письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: 1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; 2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; 3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана органом доходів і зборів; 4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої органом доходів і зборів, та фактів, які вплинули на таке коригування; 5) інформацію про: а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною органом доходів і зборів; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу Х цього Кодексу в розмірі, визначеному органом доходів і зборів відповідно до частини сьомої цієї статті; б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості до органу вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду.

Відповідно до ст.55 МК України наказом Міністерства фінансів України №598 від 24.05.2012 року, серед іншого, затверджено Правила заповнення рішення про коригування митної вартості товарів. У п.2.1 цих Правил у розділі заповнення графи 33 «Обставини прийняття Рішення та джерела інформації, що використовувалися митним органом для визначення митної вартості» зазначено, що у графі також вказується про проведення процедури консультацій між митним органом та декларантом з метою обґрунтованого вибору методів визначення митної вартості товарів відповідно до вимог статей 59-61 Кодексу. Результати проведеної консультації, а також причини, через які не можуть бути застосовані методи визначення митної вартості товарів за ціною договору щодо ідентичних, подібних (аналогічних) товарів (наприклад, відсутня інформація щодо вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів), фіксуються у графі. Посилання на використання цінової бази Єдиної автоматизованої інформаційної системи Держмитслужби у Рішенні допускається тільки при визначенні митної вартості відповідно до положень ст.ст.59, 60 та 64 Кодексу з обов`язковим зазначенням номера та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, з поясненнями щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо. У випадку визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу (ст.64 Кодексу) зазначаються докладна інформація та джерела, які використовувалися митним органом при її визначенні.

При вирішенні цього спору суд враховує такі висновки Верховного Суду:

- «…органи доходів і зборів мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребовування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше. Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву в правильності визначення митної вартості є обов`язковою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає органу доходів і зборів право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів» (постанова від 18.12.2018 року у справі №821/110/18);

«… витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені ст.53 МК України […]. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації» (постанова від 17.07.2019 року у справі №809/872/17, постанова від 14.08.2018 у справі №821/1617/17, постанова від 12.11.2021 у справі №804/2256/16, постанова від 17.11.2021 у справі №480/3558/19);

- «… у рішенні про коригування заявленої митної вартості, крім номера та дати митних декларацій, які були взяті за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, митний орган повинен також навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо та зазначити докладну інформацію і джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням другорядних методів» (постанова від 05.03.2019 року у справі №815/143/174);

- «… що оскільки з системного аналізу наведених норм права випливає, що у разі визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу, рішення про коригування заявленої митної вартості, окрім обов`язкових відомостей визначених ч.2ст. 55 МК України, має також містити порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за такими другорядними методами, як за ціною договору щодо ідентичних товарів, за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів, на основі віднімання вартості, резервний метод» ( постанова від 05.02.2019 у справі № 816/1199/15-а).

- «… в силу ч.2 ст.55 МК України та вимог наказу Міністерства фінансів України №598 від 24.05.2012 року «Про затвердження форми рішення про коригування митної вартості товарів, Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів та Переліку додаткових складових до ціни договору» - рішення про коригування митної вартості товару повинно містити обґрунтування причин, через які митна вартість імпортованих товарів не може бути визначена за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, а також обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої органом доходів і зборів, та фактів, які вплинули на таке коригування. Зазначення в рішенні лише формальних посилань на неможливість перевірки задекларованої митної вартості суперечить наведеним вимогам законодавства» (постанова від 21.12.2018 року у справі №815/1670/17). У цій постанові Верховний Суд зазначив, що відсутність в рішеннях обґрунтувань розрахунку скоригованої митної вартості є самостійною підставою для їх скасування.

Здійснюючи оцінку аргументів сторін та досліджених письмових доказів щодо правомірності рішень про коригування митної вартості товарів в частині обґрунтування сумніву в заявленій декларантом митній вартості, суд виходить з наступного.

Так, системний аналіз наведених вище норм МК України дозволяє зробити такі висновки:

- основним методом визначення митної вартості товарів є метод «за ціною договору щодо товарів, які імпортуються (вартість операції)»;

- МК України визначає вичерпний перелік документів, що подаються декларантом митному органу для підтвердження заявленої митної вартості товарів та обраного методу її визначення, а також забороняє вимагати будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в ст.53 цього кодексу;

- митний орган має повноваження витребувати додаткові документи лише за наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари;

- МК України визначає чіткий перелік обставин, які зумовлюють виникнення обґрунтованого сумніву щодо визначеної декларантом митної вартості товару.

Отже, посадова особа митного органу для прийняття рішення про витребування в декларанта додаткових документів (з метою підтвердження заявленої митної вартості) зобов`язана встановити та чітко викласти обставини, які свідчать про:

- обґрунтованість сумніву щодо вказаної декларантом митної вартості;

- причини, що унеможливлюють перевірку заявленої митної вартості на підставі наданих декларантом документів.

При цьому посадова особа повинна витребувати документи, що реально необхідні для перевірки «сумнівних» відомостей, а не вимагати в декларанта надання невичерпного переліку усіх можливих документів.

Основним способом реалізації повноважень митного органу в цій ситуації є процедура консультацій з декларантом з метою обґрунтованого вибору підстав для визначення митної вартості та обов`язок послідовного вибору методів (від першого до резервного) визначення митної вартості.

Поряд з цим єдиною правовою підставою для прийняття митним органом рішення про коригування заявленої декларантом митної вартості товару за резервним методом є наявність сукупності наступних умов: 1) подання суб`єктом господарювання до митного оформлення не повного пакету документів, перелік яких закріплено у ст.53 МК України; 2) ненадання на вимогу контролюючого органу додаткової уточнюючої документації на підтвердження саме числового значення заявленої митної вартості; 3) виявлення митним органом розбіжностей у поданій документації, які унеможливлюють визначення безпосередньо митної вартості товару за основним методам (за ціною договору); 4) обґрунтування причин неможливості визначення митної вартості товару за жодним із методів, що передують резервному.

У цій справі суд встановив, що позивач визначив митну вартість товарів за ціною договору, яка зазначена в інвойсі ( рахунку фактурі) №0006/10/2023 від 16.10.2023 на суму 62593,43 доларів США та врахував умови поставки FСА Poland Pabianice.

На підтвердження заявленої митної вартості товарів позивач надав митному органу разом з митними деклараціями та додатковими деклараціями до тимчасових документи, згідно переліку та відповідно о умов, визначених ч. 2 ст. 53 МК України, а саме: декларація митної вартості;

- зовнішньоекономічний Контракт №9/01 від 23.01.2023, додаткова угода №1 від 03.04.2023 до Контракту №9/01 від 23.01.2023, додаткова угода №2 від 01.06.2023 до Контракту №9/01 від 23.01.2023, додаткова угода №3 від 02.06.2023 до Контракту №9/01 від 23.01.2023; специфікація замовлення №67 від 10.10.2023 до Контракту №9/01 від 23.01.2023; рахунок-фактура (інвойс) №0006/10/2023 від 16.10.2023; специфікація до інвойсу №0006/10/2023 від 16.10.2023; платіжна інструкція №112 від 20.10.2023 та банківський платіжний документ, що стосується товару №103 від 23.10.2023; Договір транспортного експедирування №СХЗ-15072022-001 від 15.07.2022; заявка №СХЗ-15072022-001-61 від 12.10.2023 до договору№СХЗ-15072022-001 від 15.07.2022; рахунок на оплату №389 від 18.10.2023 від виконавця договору про транспортне експедирування; довідка про транспортні витрати №225 від 18.10.2023 від виконавця договору про транспортне експедирування; автотранспортна накладна №69729 від 18.10.2023; книжка МДП (TIR carnet) ХТ.85523862 від 19.10.2023; сертифікат про походження товару №PL/MF/AS 0311237 від 18.10.2023; лист №23/10 від 23.10.2023 про те що страхування не проводилось; лист №24/10 від 23.10.2023 про те, що імпорт вантажу не підлягає ліцензуванню; пропозицію (прайс лист) б/н від 02.10.2023; експортну декларацію країни відправлення 23PL361010E2576065 від 18.10.2023; висновок експерта про вартісні характеристики товару з додатками до нього, а також додав підтвердження Польсько-Української Торгової Палати від 19 10.2023 про те, що ТОВ INVEST-LINE продає свою продукцію Позивачу та ціни відповідають рівню цін на цей вид товару на польському ринку; договір перевезення №СХП-15082023-001 від 15.08.2023 між посередниками перевезення вантажу та рахунок №11.10.23 від 18.10.2023 від виконавця договору №СХП-15082023-001 від 15.08.2023; видаткову накладну №773 від 20.10.2023 щодо реалізації ідентичного товару за цим Контрактом.

Аналіз наведених вище документів дає підстави зробити висновок про те, що позивач до митного оформлення надав усі обов`язкові документи на підтвердження митної вартості товару, що передбачені ч.2 ст.53 МК України, які дають змогу визначити вартість товару за ціною договору.

Натомість в оскаржуваних рішеннях про коригування митної вартості товарів відповідач зазначив, що подані до митного оформлення документи згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у ч.ч.2 та 3 ст.53 МК України, не містять всіх відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена за товар, а також що митним органом встановлені невідповідності у поданих документах та відсутність належних відомостей, які обґрунтовують заявлені числові значення митної вартості, визначеної за основним методом.

Надаючи правову оцінку аргументам відповідача у цій частині, суд виходить з наступного.

Стосовно посилань відповідача на те, що відповідно до п. 8.3 контракту від 23.01.2023 № 9/01 передбачено, що специфікація є невідємною частиною даного контракту, проте специфікація до контракту не подана, то суд не приймає до уваги такі, адже специфікація №67 від 10.10.2023 відображена в поданих декларантом деклараціях за кодом класифікації митних документів номер 3013. Відповідно до інформації, що міститься в картках відмови в митному оформлені митної декларації № UA209170/2023/003678 та № UA209170/2023/003773, серед поданих декларантом та опрацьованих митним органом документів міститься Специфікація виробника товару №67 від 10.10.2023. Зважаючи на ці обставини, митний орган помилково прийшов до висновку що специфікація до Контракту №9/01 від 23.01.2023 не була подана. Крім того, суд дослідив, що дана Специфікація місить інформацію про артикул, колір, кількість, одиницю виміру та ціну товару і така ж інформація про артикул, колір, кількість, одиницю виміру та ціну товару міститься в рахунку-інвойсі №0006/10/2023 від 16.10.2023 згідно якого куплено товар, специфікації до цього інвойсу та інших поданих товаросупровідних документах.

Стосовно посилань відповідача на те, що відповідно до контракту від 15.08.2023 № СХП-15082023-001 передбачена заявка на перевезення, яка не подана до митного оформлення, суд враховує, що заявка на перевезення, яка не була подана митному органу стосується посередницького Договору від 15.08.2023 № СХП-15082023-001, укладеного між ФОП ОСОБА_1 та ТОВ «Автовік», який було додано Декларантом після скерованих митним органом вимог про надання додаткових документів.

В обґрунтування заявлених транспортних витрат Декларантом до митного контролю було подано договір транспортного експедирування №СХЗ-15072022-001 від 15.07.2022, заявка №СХЗ-15072022-001-61 від 12.10.2023 до цього договору, рахунок на оплату №389 від 18.10.2023 від виконавця цього договору, довідку про транспортні витрати №225 від 18.10.2023, автотранспортну накладну, що відображено і у картках відмови в митному оформленні № UA209170/2023/003678 та № UA209170/2023/003773, а також додано Договір перевезення від 15.08.2023 № СХП-15082023-001 (посередницький договір) та рахунок на оплату №11.10.23 від 18.10.2023.

Суд враховує, що заявка на перевезення не є первинним документом, який містить в собі інформацію про вартість товару та, що декларантом надано весь пакет товаросупровідних документів, які підтверджують транспортні витрати, відповідно до положень наказу Міністерства фінансів України від 24.05.2012 р. №599 «Про затвердження Форми декларації митної вартості та Правил її заповнення».

Частини 2 та 3 статті 53 Митного кодексу України не визначають заявку на перевезення документом, що обґрунтовує заявлену митну вартість та повинен безумовно чи на вимогу митниці подаватися до митного контролю.

Згідно з ч. 5 ст. 53 МК України забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

Щодо посилань відповідача, що в графі 3 ЦМР місцем розвантаження є м. Хмельницький. Проте в транспортних документах зокрема рахунку на перевезення від 18.10.2023 № 389 вказано м. Львів. Таким чином не відображено транспортні витрати на протяжність всього маршруту, що впливає на числові значення митної вартості.

Статтею 6 Конвенції про договір міжнародного автомобільного перевезення вантажів (Женева, 19.05.1956) (далі-Конвенція), ратифікованої Законом України «Про приєднання України до Конвенції про договір міжнародного автомобільного перевезення вантажів», встановлено обов`язкові реквізити вантажної накладної (CMR), зокрема, вантажна накладна містить такі дані: a) дата і місце складання вантажної накладної; b) ім`я та адреса відправника; с) ім`я та адреса перевізника; d) місце і дата прийняття вантажу до перевезення і передбачене місце його доставки; e) ім`я та адреса одержувача; f) прийняте позначення характеру вантажу і спосіб його упакування та, у випадку перевезення небезпечних вантажів, їх загальновизнане позначення; g) кількість вантажних місць, їх спеціальне маркування і нумерація місць; h) вага вантажу брутто чи виражена в інших одиницях виміру кількість вантажу; і) платежі, пов`язані з перевезенням (провізна плата, додаткові платежі, митні збори, а також інші платежі, що стягуються з моменту укладання договору до доставки вантажу); j) інструкції, необхідні для виконання митних та інших формальностей; к) заява про те, що перевезення здійснюється, незалежно від будь-яких умов, згідно з положеннями дійсної Конвенції.

Автотранспортна накладна заповнюється відправником вантажу на підставі інструкцій і вказівок, які він отримує від транспортно-експедиторської компанії. Тому відсутність певної інформації не може ставитись у вину Позивачу. Позивач зазначив, що має у розпорядженні для здійснення своєї господарської діяльності склади, які знаходяться як у м. Львові так і м. Хмельницький та, що Експедитором помилково вказано в автотранспортній накладній м. Хмельницький замість м. Львів.

Суд погоджується, що в межах даних правовідносин оцінці та дослідженню підлягає не господарська операція щодо поставки товару на митну територію України, а його вартість.

Визначення митна вартість в розумінні положень МКУ включає в себе ціну, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої ст. 58 МКУ.

При визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, не допускається включення ніяких інших витрат, крім тих, що передбачені у ст. 58 МКУ (ч. 11 ст. 58).

Судом враховано, що витрати на транспортування після ввезення на територію України не включається до складової митної вартості товару. Тому, вказані зауваження та недоліки у заповненні СМR не є такими, що можуть мати значення для визначення митної вартості товару, з врахуванням умов поставки за контрактом та норм ст. 58 МКУ.

Поряд з тим, Верховний суд у постанові від 20.06.2023 у справі 380/1221/20 вказав на те, умови міжнародного перевезення товарів не стосуються й безпосередньо не впливають на ціну товару. У зв`язку з чим, самі по собі недоліки щодо оформлення вантажних накладних ЦМР, не є такими, що можуть бути підставою для сумніву щодо правильності визначення митної вартості товарів.

Щодо посилань відповідача, що в рахунку на оплату транспортних послуг № 389 від 18.10.23 вказана лише сума винагороди за транспортно-експедиційні послуги по Україні. А за межами України сума таких послуг не зазначена.

15.07.2022 між ТОВ «ХІММЕЛТЕК-УА» (Клієнт) та ФОП ОСОБА_1 (Експедитор) укладено договір транспортного експедирування №СХЗ-15072022-001, відповідно до якого Експедитор приймає на себе зобов`язання від імені та за рахунок Клієнта організовувати перевезення вантажів автомобільним транспортом як на території України, так і за її межами. Відповідно до умов визначених пп. 3.2, 3.3 п. 3 Договору сума винагороди Експедитора погоджується сторонами в Заявках, а виплачується Клієнтом на користь Експедитора на підставі рахунку Експедитора.

Відповідно до Заявки №СХЗ-15072022-001-61 від 12.10.2023 до Договору №СХЗ-15072022-001 винагорода Експедитора загалом становить 77000,00 грн. В свою чергу, Експедитором виставлено рахунок на оплату №389 від 18.10.2023 в якому конкретизував назву послуги та їх вартість.

Такожё Експедитор надав довідку про транспортні витрати №225 від 18.10.2023 з детальним описом послуг, які було надано, та їх вартістю. Зокрема, вартість перевезення вантажу вагою 15269 кг від 95-200 Pabianice (Польща) до п/переходу Краківець, Україна 49800грн.; вартість перевезення вантажу вагою 3069 кг від 95-200 Pabianice (Польща) до п/переходу Краківець, Україна 10200 грн.; вартість перевезення вантажу вагою 18338 кг від п/переходу Краківець, Україна до м. Львів (Україна) 15500 грн. та експедиційна винагорода по території України 1500 грн.

Суд враховує, що відповідно до поданих до митного котролю документах та які наявні в матеріалах справи, зокрема, довідки про транспортні витрати №225 від 18.10.2023, рахунку експедитора №389 від 18.10.2023 вбачається, що Експедиторська винагорода нарахована лише на території України та, що сторони домовились про експедиторську винагороду тільки по території України.

Підставою для нарахування таких складових митної вартості товарів, як вартість транспортних і експедиційних витрат був комплекс наданих транспортних послуг з перевезення, що повністю відповідає вимогам Митного кодексу України.

Відповідно до п. 10 ст. 58 МКУ при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, містить перелік витрат (складові митної вартості), які додаються, якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті.

При визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, не допускається включення ніяких інших витрат, крім тих, що передбачені у цій статті (п.11 ст. 58 МКУ). Серед інших, зокрема, і витрати після ввезення товару на територію України.

Для підтвердження витрат на пепевезення товару Позивач надав відповідачу, зокрема, договір транспортного експедирування №СХЗ-15072022-001 від 15.07.2022, заявка №СХЗ-15072022-001-61 від 12.10.2023 до цього договору, рахунок на оплату №389 від 18.10.2023 від виконавця цього договору, довідку про транспортні витрати №225 від 18.10.2023 з детальним описом послуг, які ббуло надано та їх вартість, а також автотранспортну накладну, Договір перевезення від 15.08.2023 № СХП-15082023-001 (посередницький договір) та рахунок на оплату №11.10.23 від 18.10.2023.

Поряд з тим, Верховний Суд у постанові від 31.05.2019 року у справі №804/16553/14 звернув увагу на те, що якщо законом не визначено доказ (докази), виключно яким (-ми) повинен підтверджуватися розмір витрат на перевезення, то такі витрати можуть підтверджуватися будь-якими доказами.

Стосовно посилань відповідача, що вартість товару зазначена в експортній декларації є більшою ніж у рахунку-фактурі, суд враховує, що в експортній декларації 23PL361010E2576065 вказана статистична вартість (вартість на кордоні Польщі), а не фактурна. При здійсненні вказаних операцій було визначено умови поставки FCA Pabianice, тобто cтатистична вартість, зазначена у відповідній графі експортної декларації включала вартість продажу та статистичну вартість доставки з Pabianice до Українсько-Польського кордону.

Відповідно до п. 7 частини третьої ст. 53 МКУ копія митної декларації країни відправлення є додатковим документом, що подається (за наявності) декларантом для підтвердження заявленої митної вартості товарів. При цьому, в силу приписів ч. 3 ст. 53 МКУ, законодавцем дано право вимагати від декларанта додаткові документи лише в разі, якщо розбіжності містяться тільки в документах, зазначених у ч. 2 цієї статті, при цьому документ про наявність розбіжностей в якому зазначає відповідач, а саме декларація країни відправлення, до переліку наведеного в ч. 2 ст. 53 МК України не входить.

Крім цього, відповідно до Керівництва із заповнення єдиного адміністративного документа розроблене Генеральним Директором DG TAXUD (номер документу TAXUD/1619/08) графа 46 «статистична вартість» має містити єдиного адміністративного документа має містити статистичну вартість. «Статистична вартість» означає, вартість товарів на момент та у місці, де вони залишають територію країни- експортера члена ЄС. Вона має базуватися на фактурній вартості товарів та має також включати допоміжні витрати, такі як транспорт, що відноситься до частини перевезення, яке проходить на статистичній території країни члена ЄС, де відбувається експорт.

Більше того, Більше того, згідно з ч.3 ст.53 МК України, копія митної декларації країни відправлення є додатковим документом та подається (за наявності) декларантом для підтвердження заявленої митної вартості товарів у разі, якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, і має бути оформлена відповідно до чинного законодавства цієї країни.

Натомість, відповідач у оскаржуваному рішенні не навів обґрунтування невідповідності наданої позивачем копії митної декларації країни відправлення вимогам законодавства країни-відправника.

Суд враховує, що Позивач не впливає на заповнення експортної декларації і тому подав її митниці в такому вигляді, в якому отримав від відправника.

В своїх рішеннях про коригування митної вартості митний орган посилається на п.2 ст. VII ГААТ, зазначаючи, що декларантом не надано документів, які вказують на зменшення звичайної конкурентної ціни, відсутня можливість упевнитись, що заявлена декларантом митна вартість товару грунтується на дійсній вартості.

З даного приводу суд враховує, що декларантом з митними деклараціями подано згідно до переліку та відповідно до умов визначених ст. 53 МКУ документи, які ідентифікували оцінюваний товар та містили об`єктивні і достовірні дані, що піддавалися обчисленню, вказували на ціну товару, тобто підтверджували митну вартість товару за ціною договору. Положення статті 53 Митного кодексу України не містять вимог щодо додаткового підтвердження ціни, вказаної у документах, які підтверджують митну вартість товару. Декларант не зобов`язаний (звільнений від обов`язку) доводити правильність заявленої ним митної вартості: його твердження про розмір митної вартості вважається правомірним, поки протилежне не буде доведено органом доходів і зборів.

В свою чергу, митницею не наведені обставини та докази, яким чином документи, надані Позивачем, порушують чи не відповідають вимогам вказаної статті. Більш того, відповідно до положень Митного кодексу України, застосування Генеральної угоди з тарифів і торгівлі, можливе лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у ст. ст. 58-63 цього кодексу.

Стосовно тверджень митного органу про те, що надані позивачем документи в своїй сукупності не підтверджують числові значення складових митної вартості товару та не дають можливість здійснити митне оформлене товару за визначеним декларантом основним методом за ціною договору, то такі, на думку суду, є безпідставними, адже позивач надав Митниці повний пакет документів на підтвердження достовірності заявленої митної вартості товару за основним методом, натомість відповідачем не доведено, що документи, подані декларантом для митного оформлення товару, є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації та не надано доказів, які б підтверджували відсутність підстав для визначення митної вартості за першим методом, наявність належних підстав для коригування митної вартості відповідачем не доведена.

Суд вважає, що надання позивачем додаткових документів за сформованим відповідачем переліком повинно забезпечувати можливість визначення останнім митної вартості товарів. Адже з положень п.2 ч.6 ст.54, ч.2 ст.256 МК України слідує, що виконання вимог органу доходів і зборів щодо надання додаткових документів виключає можливість відмови у митному оформленні товарів.

Крім того, варто також зауважити, що своїм повідомленням митний орган витребував у позивача навіть ті документи, які вже були подані ним до митного оформлення на підтвердження заявленої митної вартості декларованого товару (зовнішньоекономічний договір (контрак) та додатки до нього, рахунок-фактуру (інвойс), банківські платіжні документи, транспорті (перевізні) документи).

Стосовно доводів відповідача про те, що ним проводилися консультації із декларантом з метою визначення основи вартості товару, суд такі не приймає до уваги, оскільки вважає, що формальне посилання відповідача в оспорюваних рішеннях на проведення консультацій із декларантом без фактичного їх проведення не може бути підтвердженням здійснення таких консультацій. Як зазначено вище, відповідач не обгрунтував та неконкретизував документи, які слід подати декларантом для підтвердження задекларованої митної вартості товару, проігнорувавши листи №1 від 23.10.2023 та №2 від 30.10.2023. Крім того, декларантом було скеровано заяви №1 від 24.10.2023 та №2 від 31.10.2023 в яких серед іншого були вимоги на підставі ч. 5,6 ст. 55 та ч. 4 ст. 57 МКУ провести в письмовому вигляді консультацію перед винесенням рішення про коригування митної вартості товару у випадку не визнання митним органом митної вартості товару, заявленого за основним методом (ціною договору). Однак, ні декларації, які використані як джерело інформації для коригування митної вартості чи наявна інформація в митному органі на підставі якої посадовою особою митного органу було скориговану заявлену митну вартість декларанту не надавалась, що ставить під сумнів проведення таких консультацій в усній формі взагалі.

Аналогічні правові висновки викладені Верховним Судом у постанові від 14.06.2022 року у справі №809/257/17.

Оцінюючи рішення про коригування митної вартості товару в частині, що стосується визначення митної вартості товару за резервним методом, суд враховує таке.

Письмове рішення митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів відповідно до закону має містити: наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування. Таким чином, у рішенні про коригування заявленої митної вартості, крім номера та дати митних декларацій, які були взяті за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, орган доходів і зборів повинен також навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо та зазначити докладну інформацію і джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу.

Як вбачається з рішення про коригування митної вартості товару №UA209000/2023/901214/2 від 25.10.2023 митна вартість товару визначена відповідачем за резервним методом (ст. 64 Митного колдексу україни). В наведених деклараціях як джерело для коригування митної вартості митна вартість товару визначалась за 6 (резервним методом). При цьому відповідач не пояснив, чому як джерело інформації ним не обрано митні декларації, у яких здійснювалося митне оформлення за ціною договору (зокрема, чи були оформлені митницями України інші митниці декларації з таким кодом товару згідно УКТЗЕД та описом товару).

Суд враховує, що відповідач має доступ до цінової бази усіх ввезених на митну територію України товарів та може відібрати за критерієм «код УКТЗЕД» всі митні оформлення за першим методом за певний період та проілюструвати діапазон оформленої митної вартості (від мінімальної до максимальної) ідентичних чи подібних товарів, вказавши обсяг поставок, країну походження тощо. Тому зазначення лише номеру та дати митних декларацій, які були взяті за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, без будь-якого обґрунтування їх вибору, без пояснення критеріїв відбору тощо суперечать вищезазначеним положенням законодавства та є самостійною підставою для скасування рішення про коригування митної вартості.

Подібна правова позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 19.09.2022 року (справа №1.380.2019.004890).

Крім того, відповідачем не доведено неможливість застосування ним попередніх п`яти методів визначення митної вартості товару.

Оцінюючи рішення про коригування митної вартості товару в частині, що стосується визначення митної вартості товару методу визначення митної вартості за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів 2б (ст. 60 МКУ), суд враховує таке.

Як вбачається з рішення про коригування митної вартості товару №UA209000/2023/901249/2 від 01.11.2023 застосування методу визначення митної вартості за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів та визначення митної вартості імпортованого Товару обґрунтовано митним органом з посиланням на митну декларацію МД №UA209190/2023/53143 від 30.10.2023. Суд враховує, що що декларація, яка вказана як джерело інформації для прийняття рішень для коригування митної вартості товарів містить розбіжності, зокрема відмінність щодо кількості товару, умовах поставки, що дає підстави вважати, що відповідачем безпідставно з усієї наявної митної бази було обрано саме ту декларацію у якій рівень митної вартості є найвищим.

В контексті конкретних обставин цієї справи та зумовленого ними нормативного регулювання правовідносин, що склалися між їх суб`єктами, суд вважає, що в даному випадку контролюючий орган не навів переконливих аргументів, що надані декларантом документи в своїй сукупності не підтверджують числові значення складових митної вартості товару та не дають можливість здійснити митне оформлене товару за визначеним декларантом основним методом за ціною договору, не обґрунтував висновки належними та беззаперечними доказами для виникнення правових підстав по застосуванню другорядного методу.

Як зазначено Верховним Судом у постанові від 07.02.2023 року у справі №815/6775/17, принцип прийняття рішення на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, є орієнтиром при реалізації повноважень владного суб`єкта, який вимагає від останнього діяти на виконання закону, за умов та обставин, визначених ним, з дотриманням встановленої законом процедури. Критерій прийняття рішення, вчинення (невчинення) дії обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення або вчинення дії, відображає принцип обґрунтованості рішення або дії. Він вимагає від суб`єкта владних повноважень враховувати як обставини, на обов`язковість урахування яких прямо вказує закон, так і інші обставини, що мають значення у конкретній ситуації. Суб`єкт владних повноважень повинен уникати прийняття невмотивованих висновків, обґрунтованих припущеннями, а не конкретними обставинами. Несприятливе для особи рішення повинно бути вмотивованим.

Суд дійшов висновку, що оскаржувані рішення є необґрунтованими, при цьому сумніви відповідача щодо митної вартості імпортованого товару ґрунтуються на його припущеннях та документально не підтверджені, на противагу чому позивачем доведено подання ним всіх необхідних достовірних документів згідно з вимогами Митного кодексу України для підтвердження митної вартості товарів, містять об`єктивні дані про нього, що піддаються обчисленню, підтверджують усі заявлені складові митної вартості імпортованого товару.

Згідно зі статтею 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Частиною першою та другою статті 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У розумінні ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Матеріали справи свідчать, що відповідні критерії відповідачем не дотримані, що зумовило звернення позивача за захистом порушених прав та інтересів до суду.

З урахуванням досліджених судом фактичних обставин, суд дійшов висновку, що оскаржувані рішення про коригування митної вартості товарів №UA209000/2023/901214/2 від 25.10.2023 та №UA209000/2023/901249/2 від 01.11.2023 не відповідають критеріям, визначеним у ч.2 ст. 2 КАС України, адже прийняті не на підставі, не у спосіб, що визначені Конституцією та законами України, а також необґрунтовані, тобто без урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, порушують права та законні інтереси позивача, тобто є протиправними, а відтак, підлягають скасуванню. Разом з тим, картки відмови відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA209170/2023/003678 та №UA209170/2023/003773 є похідними від рішень про коригування митної вартості товарів, а тому також підлягають скасуванню.

Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб`єкта владних повноважень на підтвердження правомірності своїх рішень та докази, надані позивачем, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню.

Визначаючись щодо розподілу судових витрат суд виходив з того, що згідно з частиною першою статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись ст.ст.2, 6, 8-10, 13, 14, 72-77, 139, 205, 241-247, 250, 255, 293, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

в и р і ш и в :

Позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати рішення Львівської митниці про коригування митної вартості товарів №UA209000/2023/901214/2 від 25 жовтня 2023 та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA209170/2023/003678.

Визнати протиправним та скасувати рішення Львівської митниці про коригування митної вартості товарів №UA209000/2023/901249/2 від 01 листопада 2023 та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA209170/2023/003773.

Стягнути з Львівської митниці (79000, м. Львів, вул. Костюшка, 1, ЄДРПОУ 43971343) за рахунок її бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ХІММЕЛТЕК-УА» (код ЄДРПОУ 44752993, Хмельницька область, м.Хмельницький, вул. Березнева, 44/1) судовий збір у розмірі 8298 (вісім тисяч двісті дев`яносто вісім )гривень 02 (дві) копійки.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

СуддяБрильовський Роман Михайлович