Рішення

від 30.01.2024 по справі 460/25675/23

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

30 січня 2024 року м. Рівне№460/25675/23

Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді О.Р. Греська, розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи адміністративну справу за позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю "ТРАНС-Н-БУД"

доДержавної податкової служби України, Головного управління ДПС у Рівненській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинення певних дій,В С Т А Н О В И В:

До Рівненського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "ТРАНС-Н-БУД" (далі по тексту позивач) до Державної податкової служби України та Головного управління ДПС у Рівненській області (далі по тексту відповідачі) про визнання протиправним та скасування рішення Головного управління ДПС у Рівненській області №9605929/43633077 від 28.09.2023 про відмову в реєстрації розрахунку коригування №1 від 15.09.2023 в Єдиному реєстрі податкових накладних; зобов`язання Державної податкової служби України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних розрахунок коригування №1 від 15.09.2023 датою її подання на реєстрацію.

В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що за наслідком виконання умов Попереднього договору купівлі-продажу позивачем було формовано податкову накладну №10 від 22.09.2022, яка була зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних 23.09.2022. У зв`язку з відмовою від Попереднього договору купівлі-продажу та поверненням авансових платежів, позивач сформував розрахунок коригування №1 від 15.09.2023 до податкової накладної №10 від 22.09.2022. Проте, реєстрація такого розрахунку коригування зупинена з підстави відповідності пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку та запропоновано надати пояснення та документи, достатні для прийняття рішення про реєстрацію розрахунку коригування. Вказує, що надав до комісії регіонального рівня усі належні документи на підтвердження здійснення господарських операцій за вказаним вище розрахунком коригування, проте комісією прийнято рішення про відмову у його реєстрації в ЄРПН з підстав надання платником податку документів, складених із порушенням законодавства. Позивач вказує, що таке рішення комісії є протиправним та підлягає скасуванню, оскільки платником податків виконано у повному обсязі обов`язок надання документів, а оскаржуване рішення не містить жодних обґрунтувань щодо підстав для відмови у реєстрації розрахунку коригування. Просив задовольнити позов у повному обсязі.

Відповідачами подано спільний відзив на позовну заяву. Як стверджують відповідачі, підставою для зупинення реєстрації розрахунку коригування №1 від 15.09.2023 стало відповідність позивача пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку. Відповідач вказує, що направлене платником податків повідомлення про подання пояснень та копій документів не містили повного пакету документів, передбачених вимогам пунктом 5 Порядку прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію розрахунку коригування в ЄРПН, що зазначено в самому рішенні. Просить у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

У відповіді на відзив позивач підтримав позицію викладену в позовній заяві та просив позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Ухвалою суду від 10.11.2023 поновлено строк звернення до суду; позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі; розгляд справи ухвалено провести за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Відповідно до вимог частини четвертої статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Розглянувши матеріали та з`ясувавши всі обставини адміністративної справи, які мають юридичне значення для розгляду та вирішення спору по суті, дослідивши наявні у справі докази у їх сукупності, суд встановив наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю "ТРАНС-Н-БУД" (далі ТОВ "ТРАНС-Н-БУД") зареєстроване як юридична особа 26.05.2020; взяте на облік як платник податків 26.05.2020; види діяльності за КВЕД: будівництво житлових і нежитлових будівель (основний); купівля та продаж власного нерухомого майна; виробництво бетонних розчинів, готових для використання; знесення; підготовчі роботи на будівельному майданчику; електромонтажні роботи; монтаж водопровідних мереж, систем опалення та кондиціонування; інші будівельно-монтажні роботи; штукатурні роботи; установлення столярних виробів; покриття підлоги й облицювання стін; малярні роботи та скління; інші роботи із завершення будівництва; покрівельні роботи; інші спеціалізовані будівельні роботи; оптова торгівля деревиною, будівельними матеріалами та санітарно-технічним обладнанням; оптова торгівля залізними виробами, водопровідним і опалювальним устаткованням і приладдям до нього; неспеціалізована оптова торгівля; інші види роздрібної торгівлі в неспеціалізованих магазинах; вантажний автомобільний транспорт; надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна; надання в оренду будівельних машин і устатковання; комплексне обслуговування об`єктів.

02.09.2022 між Товариством з обмеженою відповідальністю "ТРАНС-Н-БУД" та фізичною особою ОСОБА_1 укладено попередній договір купівлі-продажу, відповідно до якого сторони зобов`язалися у строк, встановлений даним договором укласти Договір купівлі-продажу квартири, відповідно до якого Товариство з обмеженою відповідальністю "ТРАНС-Н-БУД" (Продавець) зобов`язується передати у власність (продати) квартиру АДРЕСА_1 , а ОСОБА_1 (Покупець) зобов`язується прийняти цю квартиру та належним чином оплатити її вартість в обсязі, визначеному цим Попереднім договором. У відповідності до п.2.1. Попереднього договору/, продаж квартири буде вчинено за ціною 1 040 376,96 грн. Відповідно до п.1.5. Попереднього договору, основний договір укладається сторонами протягом 60 робочих днів з моменту сплати Покупцем для Продавця 100% ціни квартири, що встановлена в п.2.1 попереднього договору.

На виконання умов Попереднього договору, ОСОБА_1 було сплачено на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ТРАНС-Н-БУД" 1 040 376,96 грн., згідно платіжного доручення №1168830 від 22.09.2022 та платіжного доручення №63126322 від 22.09.2022.

22.09.2022 за наслідком укладеного договору ТОВ "ТРАНС-Н-БУД" сформувало податкову накладну №10 на суму 1040276,96 грн., в тому числі ПДВ 173 396,16 грн., яку було спрямовано до ДПС України для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних, та зареєстровано контролюючим органом 23.09.2022.

Однак, 12.09.2023 Покупець оформила заяву про відмову від попереднього договору купівлі-продажу та повернення перерахованих коштів на її рахунок, відповідно до якої ТОВ "ТРАНС-Н-БУД" здійснило повернення авансового платежу, згідно з Платіжною інструкцією №232 від 15.09.2023.

Пунктом 192.1 ст. 192 Податкового кодексу України передбачено, що якщо після постачання товарів/послуг здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості, включаючи наступний за постачанням перегляд цін, перерахунок у випадках повернення товарів/послуг особі, яка їх надала, або при поверненні постачальником суми попередньої оплати товарів/послуг, суми податкових зобов`язань та податкового кредиту постачальника та отримувача підлягають відповідному коригуванню на підставі розрахунку коригування до податкової накладної, складеному в порядку, встановленому для податкових накладних, та зареєстрованому в Єдиному реєстрі податкових накладних.

У зв`язку з відмовою Покупця від Попереднього договору купівлі-продажу та повернення ТОВ "ТРАНС-Н-БУД" авансованих коштів, позивачем сформовано Розрахунок коригування кількісних і вартісних показників №1 від 15.09.2023 до податкової накладної №10 від 22.09.2022., який надісланий для реєстрації в ЄРПН, проте, 18.09.2023 реєстрація розрахунку коригування була зупинена з посиланням на п. 201.16 ст. 201 ПК України. При цьому в повідомленні про зупинення реєстрації було вказано, що підставою для зупинення реєстрації є п. 8 Критеріїв ризиковості здійснення операцій, та запропоновано надати пояснення та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в розрахунку коригування для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації розрахунку коригування в ЄРПН.

26.09.2023 позивач надіслав на адресу ГУ ДПС у Рівненській області Пояснення для прийняття рішення про реєстрацію розрахунку коригування №1 до податкової накладної №10 від 22.09.2022, до якого було долучено: 1. Копію Виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб- підприємців та громадських формувань. 2. Копію попереднього договору купівлі- продажу від 02 вересня 2022 року. 3. Копію витягу з реєстру речових прав на нерухоме майно щодо права власності на земельну ділянку 5624681500:05:022:0642; 4. Копію витягу з реєстру речових прав на нерухоме майно щодо права власності на земельну ділянку 5624681500:05:022:0644; 5. Копію платіжного доручення №63126322 від 22.09.2022 р., 6. Копію платіжного доручення №1168830 від 22.09.2022 р.,7.Копію заяви ОСОБА_1 від 12 вересня 2023 року; 8. Копію платіжної інструкції №232 від 15.09.2023 року.

28.09.2023 Комісією з питань зупинення реєстрації податкової накладної /розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, прийнято рішення №9605929/43633077 про відмову в реєстрації розрахунку коригування №1 в Єдиному реєстрі податкових накладних, поданого 15.09.2023 ТОВ "ТРАНС-Н-БУД", у зв`язку із наданням платником податку копій документів, складених із порушенням законодавства, в додатковій інформації вказано, що відсутні документи щодо повернення, оборотно-сальдові відомості, акт звірки.

Позивач звернувся зі скаргою до ДПС України, до якої надав повторно пакет документів на підтвердження обґрунтованості реєстрації розрахунку коригування №1 від 15.09.2023.

Проте, рішенням ДПС України від 11.10.2023 №42876/43633077/2 скаргу залишено без задоволення. Підставою для відмови зазначено ненадання платником податку копій первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладних.

Вважаючи рішення про відмову в реєстрації розрахунку коригування протиправним, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом про визнання його протиправними та скасування.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюються Податковим кодексом України № 2755-VI від 02.12.2010 (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, далі Податковий кодекс України, далі - ПК України).

Відповідно до пункту 201.16 статті 201 ПК України, реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин (абзац 10 пункту 201.10 статті 201 ПК України).

Відповідно до пункту 12 Постанови Кабінету Міністрів України "Про затвердження Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних" №1246 від 29.12.2010 (далі - Порядок №1246), після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДПС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки: відповідності податкової накладної та/або розрахунку коригування затвердженому формату (стандарту); чинності кваліфікованого електронного підпису, порядку його накладення та наявності права підписання посадовою особою платника податку таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; реєстрації особи, що надіслала на реєстрацію податкову накладну та/або розрахунок коригування, платником податку на момент складення та реєстрації таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; дотримання вимог, установлених пунктом 192.1 статті 192 та пунктом 201.10 статті 201 Кодексу; наявності помилок під час заповнення обов`язкових реквізитів відповідно до пункту 201.1 статті 201 Кодексу; наявності суми податку на додану вартість відповідно до пунктів 200-1.3 і 200-1.9 статті 200-1 Кодексу (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 1 липня 2015 р.); наявності в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується; факту реєстрації/зупинення реєстрації/відмови в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами; наявності підстав для зупинення реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування; дотримання вимог Законів України Про електронні довірчі послуги, Про електронні документи та електронний документообіг та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.

За правилами пункту 13 Порядку №1246, за результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування (далі - квитанція).

У квитанції зазначаються дата та час її формування, реквізити податкової накладної та/або розрахунку коригування та результат перевірки. Якщо у податковій накладній та/або розрахунку коригування за результатами проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), виявлено порушення, платнику податку надсилається квитанція про неприйняття податкової накладної та/або розрахунку коригування із зазначенням причини такого неприйняття (пункт 15 Порядку №1246).

Постановою Кабінету Міністрів України "Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних" №1165 від 11.12.2019 затверджені: Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних та Порядок розгляду скарги щодо рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Порядок №1165).

Відповідно до пункту 10 Порядку №1165 у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, яка є підтвердженням зупинення такої реєстрації.

За приписами пункту 11 Порядку №1165, у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються:

1) номер та дата складення податкової накладної/розрахунку коригування;

2) критерій (критерії) ризиковості платника податку та/або ризиковості здійснення операцій, на підставі якого (яких) зупинено реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, з розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку;

3) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів відповідно до Порядку прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого наказом Мінфіну від 12 грудня 2019 р. № 520.

Як зазначалося вище, у Квитанції про зупинення реєстрації розрахунку коригування позивача вказано: "Пропонуємо надати пояснення та копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних".

При цьому, пропозиція надання документів вказана без конкретизації їх переліку, що не відповідає суті предмета розгляду, адже комісія регіонального рівня зобов`язана вказати у Квитанції про зупинення реєстрації ПН/РК в ЄРПН чіткий перелік документів, які необхідні для прийняття рішення.

Формальне зазначення у Квитанції пропозиції "надання пояснень та копій документів документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних " є лише дублюванням норми підпункту 3 пункту 11 Порядку №1165.

Крім того, контролюючим органом не визначено, які документи в його розумінні є достатніми для прийняття рішення про реєстрацію розрахунку коригування.

Відсутність у Квитанції переліку документів, які необхідні контролюючому органу для розгляду питання щодо реєстрації ПН/РК в ЄРПН, свідчить про те, що останній надає право/можливість платнику податків надавати документи на власний розсуд, що, в свою чергу, свідчить про те, що контролюючий орган буде позбавлений можливості (не матиме права) не прийняти такі документи/відхилити чи визнати недостатніми.

Пред`явлення контролюючим органом до платника податків загальної вимоги про надання документів без їх конкретизації виключає можливість такого органу в подальшому застосовувати до такого платника податків негативні наслідки, пов`язані із ненаданням певного документа.

У постанові Верховного Суду від 18.12.2019 у справі №560/435/19 зазначено, що конкретний перелік документів може залежати, зокрема від змісту операції з постачання, суб`єктного складу її учасників, їх податкової поведінки, при цьому у постанові від 26.05.2021 у справі №560/3609/18 Верховний Суд сформулював правову позицію, відповідно до якої для кожного критерію, на підставі якого було зупинено реєстрацію податкової накладної, передбачений самостійний список документів, за умови подання якого приймається рішення про реєстрацію податкової накладної, при цьому загальне посилання на "вичерпний перелік" документів контролюючим органом не є достатнім, а перелік документів, необхідних для прийняття обґрунтованого рішення контролюючим органом, повинен бути конкретизованим та чітким. Дотримання вимоги чіткості і недвозначності щодо інформації, яка зазначена в квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної, є особливо важливим з огляду на специфіку податкового законодавства та наслідки недотримання платником податків вимог щодо подання повного переліку документів.

Суд зауважує, що у зв`язку із не конкретизацією переліку документів у квитанції про зупинення реєстрації розрахунку коригування, надісланої позивачу, платник податків перебував у стані правової невизначеності, що позбавило його можливості надати контролюючому органу необхідний в розумінні суб`єкта владних повноважень пакет документів, а для контролюючого органу, відповідно, створило передумови для можливого прояву негативної дискреції - прийняття рішення про відмову у реєстрації розрахунку коригування.

Така позиція суду узгоджується з висновками Верховного Суду, викладеними у постановах від 22.07.2019 у справі №815/2985/18, від 10.04.2020 у справі №819/330/18, від 05.08.2021 у справі №816/2222/18, від 10.06.2021 у справі №822/1886/18, які є обов`язковими для врахування судом в силу вимог частини п`ятої статті 242 КАС України.

Не конкретизування податковим органом переліку документів, які необхідно надати позивачу, фактично в кінцевому результаті призвело до необґрунтованого обмеження права платника податків бути повідомленим про необхідність надання документів за вичерпним переліком, відповідно до того критерію, на підставі якого зупинено реєстрацію, а не будь-яких на власний розсуд.

У свою чергу, відповідно до положень пункту 3 частини 2 статті 2 КАС України рішення суб`єкта владних повноважень повинно бути прийнято обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення. У разі спору щодо правомірності рішення суб`єкт владних повноважень може посилатися тільки на ті обставини, що зазначені у рішенні як підстава його прийняття. Не зазначення в рішенні цих обставин тлумачиться на користь висновку про його неправомірність. Відтак невиконання податковим органом законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості акта індивідуальної дії призводить до його протиправності. При цьому допущені державним органом помилки не можуть виправлятися за рахунок осіб, яких вони стосуються, як і не можуть покладати на таких осіб тягар відповідальності.

Наказом Міністерства фінансів України №520 від 12.12.2019, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 13.12.2019 за №1245/34216, затверджено Порядок прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Порядок №520), який визначає механізм прийняття рішень про реєстрацію / відмову в реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), реєстрацію яких відповідно до пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України (далі - Кодекс) зупинено в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до пунктів 2-4 Порядку №520 прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено, здійснюють комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі головних управлінь Державної податкової служби України в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДПС (далі - комісія регіонального рівня).

Комісія регіонального рівня приймає рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі у терміни, визначені пунктом 9 цього Порядку, та надсилає його платнику податку на додану вартість (далі - платник податку) засобами електронного зв`язку в електронній формі з дотриманням вимог Кодексу та Законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» і «Про електронні довірчі послуги».

У разі зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі платник податку має право подати копії документів та письмові пояснення стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкової накладної розрахунку коригування в Реєстрі.

Пунктом 5 Порядку №520 визначено перелік документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, може включати: договори, у тому числі зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи, інвентаризаційні описи, у тому числі рахунки-фактури / інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм і галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством; інші документи, що підтверджують інформацію, зазначену у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі.

Пунктами 6, 7 Порядку №520 передбачено, що письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 5 цього Порядку, платник податку має право подати до контролюючого органу протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов`язання, відображеного в податковій накладній / розрахунку коригування.

Платник податку має право подати письмові пояснення та копії документів до декількох податкових накладних / розрахунків коригування, якщо такі податкові накладні / розрахунки коригування складено на одного отримувача - платника податку за одним і тим самим договором або якщо в таких податкових накладних / розрахунках коригування відображено однотипні операції (з однаковими кодами товарів згідно з Українською класифікацією товарів зовнішньоекономічної діяльності (УКТ ЗЕД) або кодами послуг згідно з Державним класифікатором продукції та послуг (ДКПП)).

Письмові пояснення та копії документів, зазначені у пункті 5 цього Порядку, платник податку подає до ДПС засобами електронного зв`язку в електронній формі з дотриманням вимог Кодексу та Законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронні довірчі послуги».

Верховний Суд у постанові від 16.02.2023 у справі № 380/7648/22 зазначив: «здійснення моніторингу відповідності податкових накладних/розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків є превентивним заходом, спрямованим на убезпечення від безпідставного формування податкового кредиту за операціями, що не підтверджені первинними документами або підтверджені платником податку копіями документів, які складені з порушенням законодавства. Здійснення моніторингу не повинне підміняти за своїм змістом проведення податкових перевірок як способу реалізації владних управлінських функцій контролюючого органу».

ТОВ "ТРАНС-Н-БУД" надано на розгляд контролюючого органу для реєстрації розрахунку коригування документи, які складені з дотриманням вимог законодавства. Надіслані копії первинних та інших документів відображають господарські операції та були достатніми для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної, яка зазначена у позовній заяві.

Відтак, зважаючи на наявність передбачених законодавством документів, які свідчать про проведення господарських операцій між позивачем і його контрагентом, а також враховуючи те, що такі документи були надані контролюючому органу, у Головного управління ДПС у Рівненській області не було достатніх підстав для відмови у проведенні реєстрації досліджуваного розрахунку коригування.

Відповідно до пункту 9 Порядку №520, письмові пояснення та копії документів, подані платником податку до контролюючого органу відповідно до пункту 4 цього Порядку, розглядає комісія регіонального рівня.

За результатами розгляду поданих письмових пояснень та копій документів комісія регіонального рівня протягом 5 робочих днів, що настають за днем отримання пояснень та копій документів, поданих відповідно до пункту 4 цього Порядку:

або приймає рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі та надсилає його платнику податку в порядку, встановленому статтею 42 глави 1 розділу II Кодексу, за формою згідно з додатком 1 до цього Порядку;

або направляє повідомлення про необхідність надання додаткових пояснень та / або документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі (далі - Повідомлення), за формою згідно з додатком 2 до цього Порядку з пропозицією щодо надання платником податку додаткових пояснень та копій документів на підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/ розрахунку коригування;

або приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі у разі надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства, та надсилає його платнику податку в порядку, встановленому статтею 42 глави 1 розділу II Кодексу, за формою згідно з додатком 1 до цього Порядку.

Платник податку має право подати до контролюючого органу додаткові пояснення та копії документів на підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, протягом 5 робочих днів з дня, наступного за днем отримання Повідомлення.

Додаткові письмові пояснення та копії документів, зазначені в абзаці шостому цього пункту, платник податку подає до ДПС засобами електронного зв`язку в електронній формі з дотриманням вимог Кодексу та Законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронні довірчі послуги».

За результатами розгляду поданих додаткових пояснень та копій документів комісія регіонального рівня протягом 5 робочих днів, що настають за днем їх отримання, приймає рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування в Реєстрі та надсилає його платнику податку засобами електронного зв`язку в електронній формі з дотриманням вимог Кодексу та Законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронні довірчі послуги» за формою згідно з додатком 1 до цього Порядку.

Якщо платник податку не надав додаткових пояснень та копій документів на підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, комісія регіонального рівня приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі протягом 5 робочих днів, що настають за днем граничного строку їх подання, визначеного абзацом шостим цього пункту, та надсилає його платнику податку засобами електронного зв`язку в електронній формі з дотриманням вимог Кодексу та Законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронні довірчі послуги» за формою згідно з додатком 1 до цього Порядку.

Всупереч викладеній нормі Порядку №520 Головним управлінням ДПС у Рівненській області не надіслано позивачу повідомлення про надання додаткових пояснень та копій документів на підтвердження інформації, зазначеної у розрахунку коригування.

Натомість, у графі Додаткова інформація спірного рішення №9605929/43633077 від 28.09.2023 вказано: відсутні документи щодо повернення, оборотно-сальдові відомості, акт звірки.

Верховний Суд у постанові від 16.02.2023 у справі № 380/7648/22, звертає увагу на те, що при розгляді таких спорів судами, крім іншого, має бути встановлено настання обставин, якими обумовлено обов`язок платника податків скласти податкові накладні та зареєструвати їх в ЄРПН. «Слід зазначити, що приймаючи рішення про реєстрацію податкової накладної, контролюючий орган не повинен здійснювати повний аналіз господарських операцій платника податку на предмет їх реальності. Змістовна оцінка господарських операцій може бути проведена лише за результатом здійснення податкової перевірки платника податків, підстави та порядок проведення якої визначено нормами ПК України. Отож предметом розгляду у цій справі є виключно стадія правильності та правомірності зупинення та відмови в реєстрації податкових накладних, а не реальність та товарність здійснення господарських операцій між Позивачем та його контрагентами».

Згідно з пунктом 10 Порядку №520 (в редакції чинній на момент виникнення правовідносин), комісія регіонального рівня приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі в разі:

ненадання / часткового надання додаткових письмових пояснень та копій документів стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, при отриманні Повідомлення;

та/або надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства.

Суд звертає увагу на той факт, що у спірному рішенні не зазначено, які саме з наданих позивачем документів складені/оформленні з порушенням законодавства, що призвело до відмови у реєстрації податкових накладних.

Тобто, податковий орган формально зазначив причину для відмови у реєстрації розрахунку коригування позивача в ЄРПН, що є недопустимим.

Загальними вимогами, які висуваються до актів індивідуальної дії, як акта правозастосування, є його обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення податковим органом конкретних підстав його прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття.

Верховний Суд у постановах від 23.10.2018 у справі №822/1817/18 та від 05.03.2020 у справі №640/467/19 виклав правову позицію, у відповідності до якої за загальними вимогами, які висуваються до актів індивідуальної дії, як акта правозастосування, є його обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення податковим органом конкретних підстав його прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття.

Суд зазначає, що у даній справі суд не надає оцінку реальності здійснення господарських операцій між позивачем та його контрагентм, на підставі якої складено розрахунок коригування, оскільки це питання повинно досліджуватись під час здійснення податкового контролю шляхом здійснення перевірок та звірок відповідно до вимог Податкового кодексу України, а тому не є предметом судового розгляду у справах щодо оскарження рішень про відмову в реєстрації податкових накладних, які стосуються наявності чи відсутності підстав для зупинення та відмови у реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування згідно виключних підстав для вчинення податковим органом таких дій та прийняття рішень, що передбачені податковим законодавством, до числа яких не відноситься встановлення, ані контролюючим органом, ані судом реальності господарських операцій поза межами податкового контролю та прийнятими за такими заходами контролю рішеннями.

Суд вважає за необхідне зазначити, що усі сумніви контролюючого органу щодо дотримання позивачем вимог податкового законодавства України під час здійснення господарської діяльності повинні досліджуватися шляхом проведення відповідних перевірок такого платника податків, за умови наявності підстав для її проведення, визначених нормами ПК України, а не шляхом блокування (зупинення) реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування в ЄРПН.

Аналогічна правова позиція викладена в постанова Верховного Суду від 07.12.2022 по справі №500/2237/20 та від 19.07.2023 по справі №400/7850/22, від 17.05.2023 по справі №140/14282/20 та від 20.06.2023 по справі №200/6012/20-а, від 13.12.2023 у справі №500/4191/22, яка є обов`язковою для врахування судом в силу вимог ч.5 ст.242 КАС України.

Верховний Суд у постановах від 23.10.2018 у справі №822/1817/18 та від 05.03.2020 у справі №640/467/19 виклав правову позицію, у відповідності до якої за загальними вимогами, які висуваються до актів індивідуальної дії, як акта правозастосування, є його обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення податковим органом конкретних підстав його прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття.

Правова позиція застосована судом при вирішенні даної справи викладена також у постанові Верховного Суду від 18.01.2024 у справі №440/5989/20, яка є обов`язковою для врахування судом в силу вимог ч.5 ст.242 КАС України.

Відповідно до пункту 6 Порядку №1165, у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну/розрахунок коригування, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.

Суд зазначає, що зупинення реєстрації розрахунку коригування №1 від 15.09.2023 відбулося у зв`язку з відповідністю платника податків пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку.

Однак, контролюючим органом не надано суду рішення про відповідність ТОВ "ТРАНС-Н-БУД" пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку.

Відповідно до пункту 25 Порядку №1165 прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації, врахування або неврахування таблиці даних платника податку, покладено на Комісії регіонального рівня.

Пунктами 37, 40, 44, 45 Порядку №1165 встановлено, що члени комісії контролюючого органу мають право: ознайомлюватися з матеріалами, поданими на розгляд комісії, та брати участь у проведенні їх перевірки; переглядати всю інформацію про платників податку, наявну в ДПС; подавати пропозиції з питань, що розглядаються; викладати окрему думку, оформлену в письмовій формі; вносити пропозиції до порядку денного засідання комісії.

Рішення комісії контролюючого органу приймається шляхом відкритого голосування. Під час засідання секретарем комісії контролюючого органу ведеться протокол, в якому фіксуються прийняті рішення та надані доручення.

Комісія контролюючого органу перевіряє подані платником податку копії документів щодо їх достовірності шляхом звірки даних, які містяться в таких копіях документів, з даними, що надходять або можуть бути отримані з інших джерел інформації (реєстри, що ведуться державними органами, документи, зокрема електронні).

Розгляд питання на засіданні комісії контролюючого органу включає такі етапи: доповідь секретаря комісії; доповідь члена комісії, співдоповідь (у разі потреби); внесення членами комісії пропозицій, їх обговорення; оголошення головою комісії рішення про припинення обговорення питання; голосування; оголошення головою комісії результатів голосування; оформлення протоколу.

Отже, з аналізу вказаних норм вбачається, що розгляд комісією питання про реєстрацію чи відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування не має бути формальним, а повинен включати, як дослідження всіх наявних документів, так і обговорення питання та прийняття обґрунтованого рішення.

Проте, доказів того, що відповідачем на засіданні комісії Головного управління ДПС у Рівненській взагалі обговорювались та оцінювались питання щодо наявності підстав для зупинення реєстрації податкових накладних, відсутні, додаткові документи, наявні в розпорядженні податкового органу також не досліджувались, докази відповідачем не надані.

При цьому, відповідачами взагалі не доведено у зв`язку з чим податковим органом не бралися до уваги документи, які були в розпорядженні, під час вирішення питання про реєстрацію розрахунку коригування.

Крім того, відповідач не надав належних та допустимих доказів, які б ставили під сумнів реальність здійснених позивачем господарських операцій, свідчили б про невідповідність цих операцій дійсному економічному змісту, або засвідчили б наявність інших обставин, що підтверджують недобросовісність позивача як платника податків, а також підстав для зупинення реєстрації розрахунку коригування.

Таким чином, суд дійшов висновку, що за відсутності конкретної пропозиції про необхідність надання певних документів, та за умови не наведення комісією доказів того, що документи, які подані позивачем є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації, свідчить про протиправність такого рішення.

Загальними вимогами, які висуваються до актів індивідуальної дії, як акта правозастосування, є його обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення податковим органом конкретних підстав його прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття. Крім того, акти, що затверджують критерії ризиковості здійснення операцій мають на меті встановити норми права, які зачіпають права, свободи й законні інтереси громадян, а відтак підлягають обов`язковій реєстрації у порядку, визначеному діючим законодавством.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 02.04.2019 у справі № 822/1878/18, від 18.05.2022 у справі №440/170/20.

При вирішенні справи суд також виходить із того, що спірне рішення Комісії є актом індивідуальної дії.

Правовий акт індивідуальної дії - це виданий суб`єктом владних повноважень документ, прийнятий із метою реалізації положень нормативно-правового акту (актів) щодо конкретної життєвої ситуації, який не містить загальнообов`язкових правил поведінки та стосується прав і обов`язків лише чітко визначеного суб`єкта (суб`єктів), якому (яким) він адресований.

Натомість, оскаржуване рішення податкового органу не відповідає критеріям чіткості та зрозумілості акта індивідуальної дії, та породжує його неоднозначне трактування, що в свою чергу впливає на можливість реалізації права або виконання обов`язку платником податків виконати юридичне волевиявлення суб`єкта владних повноважень.

Таким чином, суд констатує, що оскаржуване рішення №9605929/43633077 від 28.09.2023 не відповідає критерію "обґрунтованості".

Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод (далі ЄКПЛ або Конвенція) та Протоколи до неї є частиною національного законодавства України відповідно до статті 9 Конституції України як чинний міжнародний договір, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України. Ратифікація Конвенції відбулася на підставі Закону України №475/97-ВР від 17.07.1997; Конвенція набула чинності для України 11.09.1997.

За приписами статті 8 КАС України, суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.

Статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" №3477-IV від 23.02.2006, суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права. Європейським Судом з прав людини у рішенні по справі "Суомінен проти Фінляндії" (Suominen v. Finland), №37801/97, п.36, від 01.07.2003, яке, відповідно до ч. 1 статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", підлягає застосуванню судами як джерело права, вказано, що орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень. У рішенні від 10.02.2010 у справі "Серявін та інші проти України" Європейський суд з прав людини вказав, що у рішеннях суддів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.

Отже, рішення суб`єкта владних повноважень повинно ґрунтуватися на оцінці усіх фактів та обставин, що мають значення. Мають значення, як правило, ті обставини, які передбачені нормою права, що застосовується. Суб`єкт владних повноважень повинен врахувати усі ці обставини, тобто надати їм правову оцінку: прийняти до уваги або відхилити. У разі відхилення певних обставин висновки повинні бути мотивованими, особливо, коли має місце несприятливе для особи рішення.

Принцип обґрунтованості рішення вимагає від суб`єкта владних повноважень враховувати як обставини, на обов`язковість урахування яких прямо вказує закон, так і інші обставини, що мають значення у конкретній ситуації. Для цього він має ретельно зібрати і дослідити матеріали, що мають доказове значення у справі, наприклад, документи, пояснення осіб, тощо.

При цьому, суб`єкт владних повноважень повинен уникати прийняття невмотивованих висновків, обґрунтованих припущеннями та неперевіреними фактами, а не конкретними обставинами. Так само недопустимо надавати значення обставинам, які насправді не стосуються справи. Несприятливе для особи рішення повинно бути вмотивованим.

Разом з тим, приймаючи рішення або вчиняючи дію, суб`єкт владних повноважень не може ставати на сторону будь-якої з осіб та не може виявляти себе заінтересованою стороною у справі, виходячи з будь-якого нелегітимного інтересу, тобто інтересу, який не випливає із завдань цього суб`єкта, визначених законом.

Прийняття рішення, вчинення (не вчинення) дії вимагає від суб`єкта владних повноважень діяти добросовісно, тобто з щирим наміром щодо реалізації владних повноважень та досягнення поставлених цілей і справедливих результатів, з відданістю визначеним законом меті та завданням діяльності, передбачувано, без корисливих прагнень досягти персональної вигоди, привілеїв або переваг через прийняття рішення та вчинення дії.

Таким чином, висновки та рішення суб`єкта владних повноважень можуть ґрунтуватися виключно на належних, достатніх, а також тих доказах, які одержані з дотриманням закону.

Суд зазначає, що комісією регіонального рівня не обґрунтовано належним чином у встановленому порядку причини відмови у реєстрації в ЄРПН розрахунку коригування№1 від 15.09.2023. свійської птиці

Щодо позовних вимог про зобов`язання Державної податкової служби України зареєструвати розрахунку коригування №1 від 15.09.2023, суд зазначає таке.

За приписами підпункту 14.1.60 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, єдиний реєстр податкових накладних - реєстр відомостей щодо податкових накладних та розрахунків коригування, який ведеться центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику, в електронному вигляді згідно з наданими платниками податку на додану вартість електронними документами.

Державною податковою службою України у своєму відзиві підтверджено, що обов`язок з реєстрації розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних у випадку визнання протиправним та скасування рішень про відмову реєстрації податкових накладних/розрахунків коригувань покладається саме на Державну податкову службу України, як центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику.

У відповідності з пунктів 2, 10 частини 2 статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України, суд в порядку адміністративного судочинства може визнати протиправним та скасувати індивідуальний акт чи окремі його положення, а також прийняти рішення про інший спосіб захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина від порушень з боку суб`єктів владних повноважень, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів.

Статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту) передбачено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

При цьому, під ефективним засобом (способом) слід розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект.

Таким чином, ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права.

Слід зазначити, що сама квитанція про прийняття або неприйняття розрахунку коригування не є рішенням суб`єкта владних повноважень у розумінні статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України, оскільки вона є лише технічним способом інформування платника податків щодо реєстрації або нереєстрації розрахунку коригування в Єдиному державному реєстрі.

Натомість предметом спору в зазначеній категорії справ є правомірність поведінки суб`єкта владних повноважень щодо неприйняття розрахунку коригування для реєстрації.

У такому разі належним способом захисту порушених прав та/або інтересів платника податків у розглядуваній ситуації є визнання неправомірним неприйняття розрахунку коригування для реєстрації.

Враховуючи вищевикладене, резолютивна частина постанови адміністративного суду про задоволення позовних вимог у справі, предметом оскарження в якій є протиправність неприйняття податкової накладної/ розрахунку коригування для реєстрації, повинна містити висновок про визнання протиправним неприйняття податкової накладної/ розрахунку коригування для реєстрації, а також зазначення того, що податкову накладну/ розрахунок коригування потрібно вважати прийнятою та зареєстрованою протягом операційного дня, коли її було надіслано платником податку (із зазначенням дати).

Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 11.06.2019 по справі №826/15949/15 та від 17.05.2023 по справі №140/14282/20, які є обов`язковими для врахування судом в силу вимог чаcтини п`ятої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України.

Згідно з частиною першої статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до частини першої статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Частинами першою та другою 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

За сукупності викладених обставин, позов ТОВ "ТРАНС-Н-БУД" підлягає задоволенню повністю.

За правилами частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Як встановлено з матеріалів справи, позивачем за подання даного адміністративного позову сплачено судовий збір в сумі 5368,00 грн, а тому судові витрати позивача в частині сплаченого судового збору підлягають відшкодуванню з Головного управління ДПС у Рівненській області.

Керуючись статтями 241-246, 255, 257-262, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В :

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "ТРАНС-Н-БУД" до Державної податкової служби України, Головного управління ДПС у Рівненській області, задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати Рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у Рівненській області №9605929/43633077 від 28.09.2023 про відмову реєстрації розрахунку коригування №1 від 15.09.2023.

Зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних розрахунок коригування Товариства з обмеженою відповідальністю "ТРАНС-Н-БУД" №1 від 15.09.2023, днем (датою) його подання на реєстрацію.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ТРАНС-Н-БУД" суму судового збору у розмірі 5368,00 грн. за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень - Головного управління ДПС у Рівненській області.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Учасники справи:

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "ТРАНС-Н-БУД" (вул. Київська, 108,м. Рівне,Рівненська обл., Рівненський р-н,33012. ЄДРПОУ/РНОКПП 43633077)

Відповідач - Державна податкова служба України (Львівська площа, буд. 8,м. Київ,04053. ЄДРПОУ/РНОКПП 43005393) Відповідач - Головне управління ДПС у Рівненській області (вул. Відінська, буд. 12,м. Рівне,Рівненська обл.,33023. ЄДРПОУ/РНОКПП 44070166)

Повний текст рішення складений 30.01.2024.

Суддя Олег ГРЕСЬКО