Постанова

від 25.01.2024 по справі 520/7911/23

ДРУГИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 січня 2024 р.Справа № 520/7911/23Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: Перцової Т.С.,

Суддів: Жигилія С.П. , Русанової В.Б. ,

за участю секретаря судового засідання Юрченко Д.С.,

представників сторін: представника позивача - Кучер Ю.Ю.,

представника відповідача - Пульної Ю.Є.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління ДПС у Харківській області на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 12.10.2023, головуючий суддя І інстанції: Бадюков Ю.В., м. Харків, повний текст складено 16.10.23 року по справі № 520/7911/23

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю ХКФ ЮНІСОФТ

до Головного управління ДПС у Харківській області

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ

Товариство з обмеженою відповідальністю «ХКФ ЮНІСОФТ» (далі ТОВ «ХКФ ЮНІСОФТ», позивач) звернулось до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДПС в Харківській області (далі ГУ ДПС в Харківській області, відповідач) у якому просило суд визнати протиправними і скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Харківській області вiд 04 сiчня 2023 poку № 00001270709.

В обґрунтування позовних вимог послався на протиправність оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, як такого, що прийнято відповідачем без урахування здійснення ТОВ «ХКФ ЮНІСОФТ» 16.07.2021 передплати у сумі 57785 євро за товар, поставлений відповідно до контракту від 21.09.2020 № 2109-2020 за інвойсами від 21.10.2021 № 5680211235, від 11.01.2022 № 5680213058, у зв`язку з чим вказані операції були завершені шляхом імпорту товару на суму 81498,34 євро, що перевищує суму передплати у розмірі 57785 євро, а відтак останні з урахуванням пп. 3 п. 9 Інструкції про порядок валютного нагляду банків за дотриманням резидентами граничних строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів затверджено постановою НБУ від 02.01.2019 № 7 (далі - Інструкція № 7) підлягали зняттю з валютного контролю після отримання інформації з реєстру МД про здійснення поставки за імпортною операцією з оформленням МД типу IM-40Імпорт.

Разом з цим, контролюючий орган помилково додав до суми передплати в розмірі 57785 євро за операціями за інвойсами від 21.10.2021 № 5680211235 і від 11.01.2022 № 5680213058 суму дебіторської заборгованості за контрактом в розмірі 37369,13 євро, оскільки безпідставно ототожнив залишкову дебіторську заборгованість за контрактом в сумі 13655,79 євро із сумою незавершеної валютної операції, та, як наслідок, протиправно нарахував на дебіторську заборгованість пеню за період з 28.07.2022 по 31.10.2022 в загальній сумі 115136,27 грн. При цьому, в акті перевірки взагалі не з`ясовано природи і причин виникнення дебіторської заборгованості, на яку нараховано пеню, що свідчить про не встановлення під час перевірки факту, з яким відповідно до п. 7 Інструкції №7 розпочинається відлік установлених Національним банком граничних строків розрахунків.

З огляду на положення п. 21 розділу ІІ Положення про заходи захисту та визначення порядку здійснення окремих операцій в іноземній валюті, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 02 січня 2019 року № 5 із змінами і доповненнями (далі Положення № 5) переконує, що останнім днем строків розрахунку за операціями за передплатою в розмірі 57785 євро, яка здійснена 16.07.2021 відповідно до платіжного доручення № 35, повинно бути 16.07.2022, а відтак контролюючим органом невірно зроблено розрахунок пені в розмірі 57478,1 грн за 12 днів затримки граничних строків розрахунків за операціями з імпорту товарів.

Так, з розрахунку пені вбачається, що 16.07.2022 визначено податковим органом, як перший день нарахування пені (за період з 16.07.2022 по 21.07.2022), тобто протиправно нараховано пеню за 6, а не за 5 днів. Крім того, з розрахунку пені вбачається, що контролюючий орган суми поставок за митними деклараціями відіймає не від розміру передплати в сумі 57785 євро, сплаченої 16.07.2022, а спочатку від розміру дебіторської заборгованості за контрактом в розмірі 37369,13 євро, яка існувала станом на 30.06.2021, а вже після вичерпання розміру дебіторської заборгованості - від суми передплати, що призводить до викривлення розміру несвоєчасно проведених розрахунків і розрахунку пені в збільшеному розмірі.

Пославшись на лист Торгово-промислової палати України (далі - ТПП України) від 28.02.2022 № 2024/02.0-7.1 зазначив, що військова агресія Російської Федерації проти України, яка стала підставою введення воєнного стану, є надзвичайними, невідворотними та об`єктивними обставинами для суб`єктів господарської діяльності та/або фізичних осіб по договору, окремим податковим та/чи іншим зобов`язанням/обов`язком, виконання яких/-го настало згідно з умовами договору, контракту, угоди, законодавчих чи інших нормативних актів і виконання відповідно яких/-го стало неможливим у встановлений термін внаслідок настання таких форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили).

Отже, враховуючи незначність порушення строків (14 днів для контракту від 12.03.2020 №12032020, 10 днів для контракту від 21.09.2020 № 2109-2020), які повністю обумовлені форс-мажорними обставинами збройної агресії Російської Федерації проти України і відповідними законодавчими і фактичними обмеженнями господарської діяльності, ТОВ «ХКФ ЮНІСОФТ» вважає висновки акту перевірки необґрунтованими.

Крім того, виникнення форс-мажорних обставин за ст. 13 Закону України «Про валюту і валютні операції» виключає можливість притягнення до юридичної відповідальності позивача протягом всього періоду їх дії.

Окрім цього, стверджував, що оскільки пеня за порушення резидентами строку розрахунків в іноземній валюті відповідно до вимог Податкового кодексу України з 01.01.2021 є одним із різновидів пені у розумінні приписів підпункту 14.1.162 пункту 14.1. ст.14 Податкового кодексу України, її нарахування у період з 01.01.2021 суперечить положенням абз.11 п.52-1 підрозділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України.

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 12.10.2023 у справі № 520/7911/23 адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ХКФ ЮНІСОФТ» (вул. Морозова, буд. 13 Б, м. Харків, 61036, код ЄДРПОУ 40898837) до Головного управління ДПС у Харківській області (вул. Пушкінська, буд. 46, м. Харків, 61057, код ЄДРПОУ 43983495) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення задоволено у повному обсязі.

Скасовано податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Харківській областівід 04 січня 2023 року №00001270709 про застосування до Товариства з обмеженою відповідальністю«ХКФ ЮНІСОФТ»суми пені за порушення термінів розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльностіта за невиконання зобов`язань тапорушення вимог валютного законодавства у розмірі 208864,42 грн. (двісті вісім тисяч вісімсот шістдесят чотири гривні42 копійки).

Стягнуто на користь Товариства з обмеженою відповідальністюХКФ ЮНІСОФТ(вул. Морозова, буд. 13 Б, м. Харків, 61036, код ЄДРПОУ 40898837) сплачену суму судового збору в розмірі 2684, 00 грн. (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири гривні) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Харківській області(вул. Пушкінська, буд. 46, м. Харків, 61057,код ЄДРПОУ 43983495).

Відповідач, не погодившись з вказаним рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на неповне з`ясуванням судом обставин, що мають значення для справи, порушення норм матеріального та процесуального права, а саме: п.18, 19 ст. 4, 6, 19, 72, 73, ч. 2 ст. 74, 75, ч. 1 ст. 77, ч. 1, 4 ст. 90, ст. 159, ч. 1-3, 5 ст. 242 КАС України, просив суд апеляційної інстанції скасувати рішення Харківського окружного адміністративного суду від 12.10.2023 по справі № 520/7911/23, прийнявши по справі нове судове рішення, яким у задоволенні позову ТОВ «ХКБ Юнісофт» відмовити.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначив, що на операцію з перерахування ТОВ «ХКФ ЮНІСОФТ» 16.07.2021 грошових коштів по контракту від 21.09.2020 № 2109-2020 на рахунок компанії «PT PABRIK KERTAS TJIWI KIMIA, TBK» в сумі 57785,0 Євро (еквівалент 1862809,27 грн) поширюються граничні строки розрахунків, зазначені в пункті 21 розділу II Положення № 5, а тому з урахуванням вимог Інструкції № 7 така операція підпадає під валютний нагляд в уповноваженому банку. При цьому, відлік установлених НБУ граничних строків розрахунків за операцією з перерахування грошових коштів 16.07.2021 в сумі 57785,0 Євро по імпортному Контракту від 21.09.2020 № 2109-2020 розпочався з дати здійснення платежу (списання коштів з рахунку клієнта), а саме з 16.07.2021, граничний строк надходження товару становить 15.07.2022 включно.

Враховуючи, що станом на 27.07.2022 (дата останньої події за відповідною операцією за перевірений період оформлення МД) сума незавершених розрахунків за операцією з імпорту товарів по Контракту від 21.09.2020 № 2109-2020 складає 506039,88 грн (13655,79 * 37,0568 = 506039,88), що перевищує незначну суму, визначену в підпункті 7 пункту 2 розділу І Положення №5, стверджував, що така операція не підлягає зняттю з валютного нагляду відповідно до вказаної норми.

Повідомив, що підстави щодо виникнення та наявності дебіторської заборгованості по Контракту від 21.09.2020 № 2109-2020 станом на 30.06.2021 в сумі 37369,13 Євро були досліджені контролюючим органом в процесі проведення попередньої документальної планової виїзної перевірки за період з 01.10.2018 по 30.06.2021 (акт від 11.11.2021 № 20063/20-40-07-04-08/40898837) та зафіксовані у Додатку № 10 до акту перевірки, заперечення на які від позивача не надходили.

Крім того, звернув увагу, що зазначена в листі АТ «БАНК КРЕДИТ ДНІПРО» від 05.12.2022 № 54/32-161 інформація про те, що по кожному із інвойсів 5680211235 від 21.10.2021 та 5680213058 від 11.01.2022 сума незавершених операцій на дату закінчення граничного строку розрахунків не перевищувала нормативно визначеного розміру незначної суми, суперечить листу Національного банку України від 05.09.2022 № 10109/7/99-00-07-05-02-07 про суми не повернених коштів (вартості товару) у встановлений Національним банком України граничний строк розрахунків суб`єктом зовнішньоекономічної діяльності ТОВ «ХКФ ЮНІСОФТ» за зовнішньоекономічним контрактом від 12.03.2020 № 12032020 (дата операції 20.07.2021), за зовнішньоекономічним контрактом від 21.09.2020 № 2109-2020 (дата першого дня перевищення граничного строку розрахунків 16.07.2022).

Наголосив, що у розумінні ст. 13 Закону України «Про валюту та валютні операції» підтвердженням виникнення та закінчення дії форс-мажорних обставин є відповідна довідка уповноваженої організації (органу) країни розташування сторони зовнішньоекономічного договору (контракту) або третьої країни, однак в процесі проведення перевірки ТОВ «ХКФ ЮНІСОФТ» та до заперечень на акт перевірки 06.12.2022 № 5027/20-40-07-09-05/40898837 не було надано інформації щодо звернення до уповноваженої організації (органу) країни розташування сторони зовнішньоекономічного договору (контракту) або третьої країни з метою отримання такої довідки.

Вважав неприйнятним посилання позивача на лист ТПП від 28.02.2022 № 2024/02.0-7.1 щодо засвідчення форс мажорних обставин, оскільки останній адресований невизначеному колу осіб та не є сертифікатом, який за Регламентом ТПП України є належним документом, що засвідчує настання таких обставин.

Наполягав, що на пеню, нараховану у спірних правовідносинах, не поширюються положення пункту 52-1 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України, які є загальними по відношенню до норм Закону України «Про валюту та валютні операції», які є спеціальними у даному випадку, та не звільняють від застосування штрафних санкцій та пені за порушення валютного законодавства у період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (СОVID-19).

У надісланому до суду відзиві на апеляційну скаргу, позивач підтримав власну позицію, викладену у позові, заперечував проти задоволення вимог ГУ ДПС у Харківській області, просив рішення суду першої інстанції залишити без змін, як законне і обґрунтоване.

З огляду на те, що пеня за порушення строків розрахунків в іноземній валюті у розумінні приписів підпункту 14.1.162 пункту 14.1. ст. 14 ПК України з 01.01.2021 року є різновидом грошового зобов`язання платника податків та застосовується контролюючим (податковим) органом у порядку, який передбачений для прийняття податкових повідомлень-рішень, а стаття 13 Закону України «Про валюту і валютні операції» містить лише такий вид відповідальності, як пеня за порушення резидентами строку розрахунків, встановленого згідно із цією статтею, наполягав на помилковості доводів контролюючого органу щодо не поширення на пеню, нараховану відповідно до Закону України «Про валюту і валютні операції», положень п. 52-1 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України.

Зважаючи на встановлені в ході судового розгляду фактичні обставини справи та враховуючи вищенаведені норми законодавства, якими урегульовано спірні відносини, вважає, що податковий орган неправомірно нарахував позивачу пеню за порушення термінів розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

В судовому засіданні представник відповідача підтримав вимоги апеляційної скарги та просив суд апеляційної інстанції задовольнити їх в повному обсязі.

Представник позивача в судовому засіданні просив залишити рішення суду першої інстанції без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Колегія суддів, вислухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши в межах апеляційної скарги рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на таке.

Судом першої інстанції встановлено, що ТОВ «ХКФ ЮНІСОФТ» зареєстровано Департаментом реєстрації Харківської міської ради 17.10.2016 за № 14801020000071029, взято на облік платника податків у контролюючих органах 17.10.2016 за № 203216200554, станом на 29.11.2022 перебуває на обліку в ГУ ДПС у Харківській області.

На підставі направлень від 22.11.2022 № № 2642, 2643, виданихГУ ДПС у Харківській області та наказу Головного управління ДПС у Харківській області від 21.11.2021 № 1414-п проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ «ХКФ ЮНІСОФТ»» з питань дотримання вимог валютного законодавства за зовнішньоекономічними контрактами від 12.03.2020 № 12032020 та від 21.09.2020 № 2109-2020 за період з 01.07.2021 по 31.10.2022.

За результатом вказаної перевірки Головним управлінням ДПС у Харківській області складено акт № 5027/20-40-07-09-05/40898837 від 06.12.2022, яким встановлено порушення позивачем:

- частини 2 статті 13 Закону України від 21 червня 2018 року № 2473-VIII «Про валюту і валютні операції», за зовнішньоекономічним Контрактом від 12.03.2020 № 12032020, який укладено з компанією «Edi8 S.A.S.» (Франція);

- частини 3 статті 13 Закону України від 21 червня 2018 року № 2473-VIII «Про валюту і валютні операції», за зовнішньоекономічним Контрактом від 21.09.2020 № 2109-2020, який укладено з компанією «PT PABRIK KERTAS TJIWI КІМ1А, ТВК» (Індонезія).

Зокрема, як встановлено в акті перевірки, щодо ТОВ «ХКФ ЮНІСОФТ» (код за ЄДРПОУ 40898837) існує інформація про суми не повернених коштів (вартості товару) у встановлений Національним банком України граничний строк розрахунків суб`єктом зовнішньоекономічної діяльності за зовнішньоекономічним контрактом від 12.03.2020 № 12032020 (дата операції - 20.07.2021), за зовнішньоекономічним контрактом від 21.09.2020 № 2109-2020 (дата першого дня перевищення граничного строку розрахунків - 16.07.2021).

Перевіркою дотримання ТОВ «ХКФ ЮНІСОФТ» вимог валютного законодавства при здійсненні зовнішньоекономічних операцій по Контракту від 12.03.2020 № 12032020, який укладено з компанією «Edi8 S.A.S.» (Франція), за період з 01.07.2021 по 31.10.2022 встановлено, що згідно умов вищевказаного Контракту Виконавець зобов`язується виконати роботи по виготовленню поліграфічної продукції (Продукція), яка замовлена Замовником у відповідності з умовами Контракту та поставити її останньому, а Замовник зобов`язується прийняти виготовлену та поставлену йому Продукцію і сплатити її вартість відповідно до умов Контракту.

Валюта контракту - ЄВРО.

Загальна сума Контракту визначається як сума всіх додатків до нього.

Умови поставки: при тлумаченні Контракту застосовуються міжнародні правила Інкотермс - 2010.

Умови оплати: розрахунок за кожну виготовлену партію Продукції здійснюється в Євро шляхом перерахування грошових коштів на рахунок Виконавця протягом строку, який вказано у відповідному додатку до Контракту, але не пізніше 90 календарних днів з моменту відправки Замовнику цієї партії Продукції зі складу Виконавця.

ТОВ «ХКФ ЮНІСОФТ» у періоді, за який здійснювалася перевірка, на виконання умов Контракту від 12.03.2020 № 12032020, на адресу компанії «Edi8 S.A.S.» відвантажено товар (друковані книги, зброшуровані, дитячі книжки, друкований матеріал для читання, ілюстрований, не призначений для розваг дітей або розфарбування, не є рекламним матеріалом, не містить текст або малюнки порнографічного характеру. УКТЗЕД 4901990000) на загальну суму 83575,80 Євро (еквівалент - 2609228,05 грн), згідно митних декларацій:

від 20.07.2021 № UA807180/2021/004832 на загальну суму 28771,80 Євро (еквівалент- 921598,16 грн) - граничний строк надходження валютної виручки - 19.07.2022;

-від 06.05.2022 № UA205030/2022/008652 на загальну суму 23304,00 Євро (еквівалент - 719149,79 грн) - граничний строк надходження валютної виручки - 05.05,2023;

- від 19.05.2022 № UA305130/2022/013757 на загальну суму 31500,00 Євро (еквівалент - 968480,10 грн) - граничний строк надходження валютної виручки - 18.05.2023.

Виручка за відвантажений товар по Контракту від 12.03.2020 № 12032020 надійшла на рахунок ТОВ «ХКФ ЮНІСОФТ» № НОМЕР_1 , відкритий в АБ «ПІВДЕННИЙ», МФО 328209, з урахуванням комісії банку, в сумі 83575,80 Євро (еквівалент - 3071834,22 грн), саме:

-02.08.2022 в сумі 28771,80 Євро (еквівалент - 1076447,98 грн);

-31.10.2022 в сумі 54804,00 Євро (еквівалент - 1995386,24 грн).

Контролюючим органом в ході проведеної перевірки встановлено, що грошові кошти в сумі 28771,80 Євро (еквівалент - 1076447,98 грн) надійшли з порушенням строків розрахунків, які передбачені Законом України від 21 червня 2018 року № 2473-VIII «Про валюту і валютні операції», через що дійшов висновку про те, що ТОВ «ХКФ ЮНІСОФТ» порушено частину 2 статті 13 Закону України від 21 червня 2018 року № 2473-VIII «Про валюту і валютні операції».

Також в процесі проведення перевірки встановлено, що ТОВ «ХКФ ЮНІСОФТ», укладено з компанією «PT PABRIK KERTAS TJIWI KIMIA, TBK» (Індонезія) імпортний Контракт від 21.09.2020 № 2109-2020 на купівлю паперової продукції.

Так, на виконання умов вказаного Контракту від 21.09.2020 № 2109-2020 ТОВ «ХКФ ЮНІСОФТ» 16.07.2021 згідно платіжного доручення від 16.07.2021 № 35 на рахунок компанії «PT PABRIK KERTAS TJIWI KIMIA, TBK» здійснено передплату на суму 57785,0 Євро (еквівалент - 1862809,27 грн) - граничний строк розрахунків - 15.07.2022.

ТОВ «ХКФ ЮНІСОФТ» по Контракту від 21.09.2020 № 2109-2020 отримало від компанії «PT PABRIK KERTAS TJIWI KIMIA, TBK» товар на загальну суму 81498,34 Євро (еквівалент-2848784,33 грн).

Товар надійшов на територію України частково з порушенням строків розрахунків, передбачених Законом України від 21 червня 2018 року № 2473-VIII «Про валюту і валютні операції», товар на суму 13655,79 Євро на територію України не надійшов, що є порушенням частини 3 статті 13 Закону України від 21 червня 2018 року № 2473-VIII «Про валюту і валютні операції».

Станом на 31.10.2022 по Контракту від 21.09.2020 № 2109-2020 перевіркою встановлено дебіторську заборгованість в сумі 13655,79 Євро, що відповідає даним бухгалтерського обліку ТОВ «ХКФ ЮНІСОФТ».

Як зазначено в акті перевірки згідно із вимогами Положення № 5 на операцію з перерахування ТОВ «ХКФ ЮНІСОФТ» 16.07.2021 грошових коштів по Контракту від 21.09.2020 № 2109-2020 на рахунок компанії «PT FABRIK KERTAS TJIWI КІМІА, ТВК» в сумі 57785,0 Євро (еквівалент - 1862809,27 грн) поширюються граничні строки розрахунків, зазначені в пункті 21 розділу II Інструкції про порядок валютного нагляду банків за дотриманням резидентами граничних строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів, затвердженої постановою Правління НБУ від 2 січня 2019 року № 7.

В акті перевірки та у відзиві на адміністративний позов відповідач також зазначає, що відповідно до вимог Інструкції N 7 операція з перерахування ТОВ «ХКФ ЮНІСОФТ» 16.07.2021 грошових коштів по Контракту від 21.09.2020 № 2109-2020 на рахунок компанії «PT PABRIK KERTAS TJIWI КІМІА, TBK» в сумі 57785,0 Євро (еквівалент - 1862809,27 грн) підпадає під валютний нагляд в уповноваженому банку.

Підпунктом 2 пункту 7 розділу III Інструкції N 7 передбачено, що банк розпочинає відлік установлених Національним банком граничних строків розрахунків за операціями з імпорту товарів з дати здійснення платежу (списання коштів з рахунку клієнта).

Таким чином, відлік установлених НБУ граничних строків розрахунків за операцією з перерахування грошових коштів 16.07.2021 в сумі 57785,0 Євро по імпортному Контракту від 21.09.2020 № 2109-2020 розпочався з дати здійснення платежу (списання коштів з рахунку клієнта), а саме з 16.07.2021, граничний строк надходження товару становить 15.07.2022 включно.

Також, дебіторська заборгованість по Контракту від 21.09.2020 № 2109-2020 в сумі 13655,79 Євро станом на 31.10.2022 підтверджена даними бухгалтерського обліку ТОВ «ХКФ ЮНІСОФТ» (Картка рахунку 632 по Контракту від 21.09.2020 № 2109-2020 контрагент «PT PABRIK KERTAS TJIWI КІМІА, ТВК, Індонезія»).

Як зазначено в акті перевірки, враховуючи вимоги Положення № 5 на суму дебіторської заборгованості по вищевказаному Контракту станом на 30.06.2021 у розмірі 37369,13 Євро поширюються граничні строки розрахунків, а саме: на суму 12604,13 Євро - граничні строки розрахунків 20.01.2022; на суму 24765,00 Євро - граничні строки розрахунків 29.06.2022.

Листом ДПС України від 05.09.2022 № 10109/7/99-00-07-05-02-07 на адресу Головного управління ДПС у Харківській області надана інформація Національного банку України про суми не повернених коштів (вартості товару) у встановлений Національним банком України граничний строк розрахунків суб`єктом зовнішньоекономічної діяльності ТОВ «ХКФ ЮНІСОФТ» (код за ЄДРНОУ 40898837) за зовнішньоекономічним контрактом від 12.03.2020 № 12032020 (дата операції 20.07.2021) та за зовнішньоекономічним контрактом від 21.09.2020 № 2109-2020 (дата першого дня перевищення граничного строку розрахунків - 16.07.2022).

На підставі висновків вищевказаного акту перевірки, відповідачем 04.01.2023 прийнято податкове повідомлення-рішення № 00001270709, яким до позивача застосовано суму штрафних (фінансових) санкцій (штрафу) та/або пені за порушення термінів розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльностіта за невиконання зобов`язань тапорушення вимог валютного законодавства у розмірі 208864, 42 грн.

Не погоджуючись з вказаним податковим повідомленням-рішенням, позивач звернувся до ДПС Українизі скаргою.

Рішенням ДПС України про результати розгляду скарги від 15.03.2023 р. № 6323//6/99-00-06-01-02-06 ДПС України залишило без змін ППР ГУ ДПС у Харківській області від 04.01.2023 №00001270709, а скаргу- без задоволення.

Не погоджуючись з вказаним податковим повідомленням-рішенням, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з протиправності спірного податкового повідомлення-рішення,оскільки вважав, що нарахування контролюючим органом позивачу пені на суму 208864, 42 грн за порушення резидентами строку розрахунків в іноземній валюті відповідно до вимог ПК України, яка з 01.01.2021 є одним із різновидів пені у розумінні приписів підпункту 14.1.162 пункту 14.1. ст. 14 ПК України, суперечить положенням абз. 11 п. 52-1 підрозділу XX «Перехідні положення» ПК України.

Судом відхилено твердження відповідача про необхідність звернення позивача до Торгово-промислової палати України чи її територіальних органів для отримання сертифікату про настання форс-мажорних обставин, оскільки відповідно до розміщеного на офіційному сайті Торгово-промислової палати України повідомлення, остання, враховуючи надзвичайно складну ситуацію, з якою зіткнулась наша країна, ухвалила рішення спростити процедуру засвідчення форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили).

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам апеляційної скарги, а також виходячи з меж апеляційного перегляду справи, визначенихстаттею 308 КАС України, колегія суддів зазначає наступне.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства врегульованоПодатковим кодексом України(далі - ПК України)

ТакожПК Українивизначаються функції та правові основи діяльності контролюючих органів, визначених пунктом41.1 статті 41цьогоКодексу, та центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Відповідно до підпункту19-1.1.1 пункту 19-1.1 статті 19-1 ПК Україниконтролюючі органи, зокрема, здійснюють адміністрування податків, зборів, платежів, у тому числі проводять відповідно до законодавства перевірки та звірки платників податків.

Виходячи зі змісту підпункту20.1.4. пункту 20.1 статті 20 ПК Україниоргани державної податкової служби мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.

Положеннями підпункту 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 ПК України передбачено, що документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов`язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, а також отриманих в установленому законодавством порядку органом державної податкової служби документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Порядок проведення документальних планових виїзних перевірок визначаєстаття 77 ПК України, а строки їх проведення, в тому числі підстави для зупинення, визначеностаттею 82 ПК України.

Положеннями підпункту 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 ПК України передбачено, що документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов`язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, а також отриманих в установленому законодавством порядку органом державної податкової служби документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Згідно з пунктом 77.4 статті 77 ПК України про проведення документальної планової перевірки керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу приймається рішення, яке оформлюється наказом. Право на проведення документальної планової перевірки платника податків надається лише у випадку, коли йому (його представнику) не пізніше ніж за 10 календарних днів до дня проведення зазначеної перевірки надіслано (вручено) у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу, копію наказу про проведення документальної планової перевірки та письмове повідомлення із зазначенням дати початку проведення такої перевірки.

За змістом пунктів 77.6-77.9 статті 77 ПК Українидопуск посадових осіб контролюючих органів до проведення документальної планової виїзної перевірки здійснюється згідно із статтею 81 цього Кодексу. Документальна планова невиїзна перевірка здійснюється у порядку, передбаченому статтею 79 цього Кодексу. Строки проведення документальної планової перевірки встановлені статтею 82 цього Кодексу. Перелік матеріалів, які можуть бути підставою для висновків під час проведення документальної планової перевірки, та порядок надання платниками податків документів для такої перевірки встановлено статтями 83, 85 цього Кодексу. Порядок оформлення результатів документальної планової перевірки встановлено статтею 86 цього Кодексу.

Так, у даній справі ГУ ДПС у Харківській області на підставі наказу Головного управління ДПС у Харківській області від 21.11.2021 № 1414-п проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ «ХКФ ЮНІСОФТ» з питань дотримання вимог валютного законодавства за зовнішньоекономічними контрактами від 12.03.2020 № 12032020 та від 21.09.2020 № 2109-2020 за період з 01.07.2021 по 31.10.2022.

Приписами статті 4 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність» (далі - Закон №959-ХІІ) до видів зовнішньоекономічної діяльності, які здійснюють в Україні суб`єкти цієї діяльності, належать, зокрема, надання суб`єктами зовнішньоекономічної діяльності України послуг іноземним суб`єктам господарської діяльності, в тому числі: виробничих, транспортно-експедиційних, страхових, консультаційних, маркетингових, експортних, посередницьких, брокерських, агентських, консигнаційних, управлінських, облікових, аудиторських, юридичних, туристських та інших, що прямо і виключно не заборонені законами України; надання вищезазначених послуг іноземними суб`єктами господарської діяльності суб`єктам зовнішньоекономічної діяльності України.

Відповідно до статті 14 Закону № 959-ХІІ всі суб`єкти зовнішньоекономічної діяльності мають право самостійно визначати форму розрахунків по зовнішньоекономічних операціях з-поміж тих, що не суперечать законам України та відповідають міжнародним правилам.

Згідно із положеннями частини четвертої статті 6 та частини першої статті 14 Закону № 959-ХІІ суб`єкти зовнішньоекономічної діяльності мають право укладати будь-які види зовнішньоекономічних договорів (контрактів), крім тих, які прямо та у виключній формі заборонені законами України, та самостійно визначати форму розрахунків по зовнішньоекономічних операціях з-поміж тих, що не суперечать законам України та відповідають міжнародним правилам.

Відповідно до статей 627, 628 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) сторони вільні у виборі виду договору та його умов, а згідно зі статтею 629 цього Кодексу укладений договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Правові засади здійснення валютних операцій, валютного регулювання та валютного нагляду, права та обов`язки суб`єктів валютних операцій і уповноважених установ та відповідальність за порушення ними валютного законодавства регламентовано приписами Закону України «Про валюту і валютні операції» від 21.06.2018 № 2473-VIIІ (далі - Закон № 2473-VIII).

Відповідно до частини 1 статті 13 Закону № 2473-VIII Національний банк України має право встановлювати граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів.

Рішення про застосування до уповноважених установ, суб`єктів валютних операцій заходів впливу приймається органами валютного нагляду відповідно до компетенції, визначеної частинами п`ятою і шостою статті 11 цього Закону, у порядку, визначеному законодавством, що діє на день прийняття відповідного рішення (частина 8 статті 16 Перехідні положення Закону № 2473-VIII).

За правилами частини 3 статті 13 Закону № 2473-VIII у разі встановлення Національним банком України граничного строку розрахунків за операціями резидентів з імпорту товарів їх поставка має здійснюватися у строки, зазначені в договорах, але не пізніше встановленого Національним банком України граничного строку розрахунків з дня здійснення авансового платежу (попередньої оплати).

Пунктом 21 розділу II Положення про заходи захисту та визначення порядку здійснення окремих операцій в іноземній валюті, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 02 січня 2019 року № 5, визначено, що граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів становлять 365 календарних днів.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджено в суді апеляційної інстанції, висновки контролюючого органу, викладені в акті перевірки № 5027/20-40-07-09-05/40898837 від 06.12.2022 обґрунтовані інформацією про суми не повернених коштів (вартості товару) у встановлений Національним банком України граничний строк розрахунків суб`єктом зовнішньоекономічної діяльності ТОВ «ХКФ ЮНІСОФТ» (код за ЄДРПОУ 40898837) за зовнішньоекономічним контрактом від 12.03.2020 № 12032020 (дата операції - 20.07.2021), за зовнішньоекономічним контрактом від 21.09.2020 № 2109-2020 (дата першого дня перевищення граничного строку розрахунків - 16.07.2021).

Приписами частини 5 статті 13 Закону № 2473-VIII передбачено, що порушення резидентами строку розрахунків, встановленого згідно із цією статтею, тягне за собою нарахування пені за кожний день прострочення в розмірі 0,3 відсотка суми неодержаних грошових коштів за договором (вартості недопоставленого товару) у національній валюті (у разі здійснення розрахунків за зовнішньоекономічним договором (контрактом) у національній валюті) або в іноземній валюті, перерахованій у національну валюту за курсом Національного банку України, встановленим на день виникнення заборгованості. Загальний розмір нарахованої пені не може перевищувати суми неодержаних грошових коштів за договором (вартості недопоставленого товару).

Так, згідно з оскаржуваним податковим повідомленням-рішенням від 04 січня 2023 року № 00001270709 ГУ ДПСу Харківській області за порушеннячастин 2 , 3 статті 13 Закону № 2473-VIII до позивача застосовано суму пені за порушення строку у сфері зовнішньоекономічної діяльності на суму 208864, 42 грн.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що відповідно до додатку 6 до акту перевірки від 06.12.2022 (а.с. 37 т. 1) пеня до ТОВ «ХКФ ЮНІСОФТ» була застосована (нарахована) за порушення строків розрахунків по зовнішньоекономічних операціях за експортним контрактом № 12032020 від 12.03.2020 за період з 20.07.2022 по 02.08.2022; за імпортним контрактом № 2109-2020 від 21.09.2020 - за період з 16.07.2022 по 21.07.2022, з 22.07.2022 по 26.07.2022, з 27.07.2022 по 27.07.2022 та з 28.07.2022 по 31.10.2022.

Водночас, суд апеляційної інстанції зазначає, що спірним у даній справі є правомірність дій контролюючого органу щодо застосування до позивача пені відповідно до Закону № 2473-VIII, що на думку позивача не відповідає п.п. 52-1, 52-2 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України. При цьому, позивач не заперечує факту порушення ним строків розрахунків по вищезазначеним зовнішньоекономічним контрактам.

Так, податкова перевірка є способом реалізації владних управлінських функцій контролюючим органом як суб`єктом владних повноважень, який зобов`язаний діяти тільки на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що визначеніКонституцією Українита законами України.

Під час розгляду даної справи суд апеляційної інстанції враховує, що у постанові від 21.02.2020 у справі № 826/17123/18 судова палата з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов`язкових платежів Касаційного адміністративного суду Верховного Суду сформувала правовий висновок про те, що оскаржуючи наслідки проведеної контролюючим органом перевірки у вигляді податкових повідомлень-рішень та інших рішень, платник податків не позбавлений можливості посилатись на порушення контролюючим органом вимог законодавства щодо проведення такої перевірки, якщо вважає, що вони зумовлюють протиправність таких податкових повідомлень-рішень. При цьому, таким підставам позову, за їх наявності, суди повинні надавати правову оцінку в першу чергу, а у разі, якщо вони не визнані судом такими, що тягнуть протиправність рішень, прийнятих за наслідками такої перевірки, - переходити до перевірки підстав позову щодо наявності порушень податкового та/або іншого законодавства.

Таким чином, у будь - якому випадку, першочерговим критерієм, за яким оцінюються акти контролюючого органу, є порушення адміністративних процедур, покликаних забезпечувати платникам податків реалізацію й захист їх прав.

Тобто, обставини щодо дотримання контролюючим органом процедури призначення та проведення перевірки підлягають першочерговому дослідженню та встановленню.

Аналогічна правова позиція, викладена в постанові Верховного Суду від 13.04.2023 у справі №540/3549/20.

З урахуванням наведеного, обставини дотримання контролюючим органом процедури проведення перевірки входять до предмету доказування для цілей вирішення цього спору, й підлягають першочерговому дослідженню.

18 березня 2020 року набрав чинності Закон України від 17 березня 2020 року № 533-IX «Про внесення змін до ПК України та інших законів України щодо підтримки платників податків на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)», яким підрозділ 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України доповнено пунктами 52-1 - 52-5.

Зокрема, згідно з пунктом 52-2ПК Україниустановлено мораторій на проведення документальних та фактичних перевірок на період з 18 березня по 31 травня 2020 року, крім документальних позапланових перевірок з підстав, визначених підпунктом78.1.8 пункту 78.1 статті 78цьогоКодексу. Інформація про перенесення документальних планових перевірок, які відповідно до плану-графіку проведення планових документальних перевірок мали розпочатися у період з 18 березня по 31 травня 2020 року та на день набрання чинностіЗаконом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо підтримки платників податків на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)»не були розпочаті, включається до оновленого плану-графіку, який оприлюднюється на офіційному веб-сайті центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, до 30 березня 2020 року. Документальні та фактичні перевірки, що були розпочаті до 18 березня 2020 року та не були завершеними, тимчасово зупиняються на період до 31 травня 2020 року. Таке зупинення перериває термін проведення перевірки та не потребує прийняття будь-яких додаткових рішень контролюючим органом. На період з 18 березня по 31 травня 2020 року зупиняється перебіг строків давності, передбаченихстаттею 102 цього Кодексу.

Законом України від 30 березня 2020 року № 540-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)»внесено зміни, зокрема, до пункту 52-2 підрозділу 10розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу Україниі абзац перший пункту 52-2 замінено сімома новими абзацами такого змісту: Установити мораторій на проведення документальних та фактичних перевірок на період з 18 березня по 31 травня 2020 року, крім: документальних позапланових перевірок з підстав, визначених підпунктом78.1.8 пункту 78.1 статті 78цьогоКодексу; фактичних перевірок в частині порушення вимог законодавства в частині: обліку, ліцензування, виробництва, зберігання та транспортування пального, спирту етилового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів; цільового використання пального та спирту етилового платниками податків; обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами-лічильниками; здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту етилового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального, з підстав, визначених підпунктами80.2.2,80.2.3та 80.2.5 пункту80.2 статті 80цьогоКодексу. У зв`язку з цим абзаци другий - четвертий слід вважати відповідно абзацами восьмим - десятим.

29 травня 2020 року набрав чинностіЗакон України від 13 травня 2020 року № 591-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо додаткової підтримки платників податків на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)», яким внесені зміни, зокрема до пункту 52-2 підрозділу 10розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України, в абзацах першому і дев`ятому слова та цифри «по 31 травня 2020 року» замінено цифрами та словами « 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19)».

В подальшому,Законом України від 14 липня 2020 року № 786-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо функціонування електронного кабінету та спрощення роботи фізичних осібпідприємців»пункт 52-2 підрозділу 10розділу XX «Перехідні положення» ПК Українидоповнено новим абзацом такого змісту: "документальних позапланових перевірок, що проводяться на звернення платника податків" та в абзаці третьому слово і цифри "підпунктом 78.1.8" замінено словами і цифрами "підпунктами 78.1.7 та 78.1.8".

Отже, законодавець шляхом внесення змін доПК Українизапровадив мораторій на проведення документальних та фактичних перевірок (крім чітко визначеного переліку видів перевірок) на період з 18 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), а також зупинив на цей період проведення документальних та фактичних перевірок, що були розпочаті до 18 березня 2020 року та не були завершеними.

Тобто, вимоги пункту 52-2 підрозділу 10розділу XX «Перехідні положення» ПК Українипов`язані та прямо відсилають до актів Кабінету Міністрів України, на підставі яких завершується дія карантину з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19).

Постановою Кабінету Міністрів України «Про встановлення карантину та запровадження обмежувальних протиепідемічних заходів з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» від 9 грудня 2020 року № 1236установлено з 19 грудня 2020 року до 31 грудня 2021 року на території України карантин.

В контексті наведеного вище, колегія суддів звертає увагу, що в період запровадження мораторію на проведення перевірок ГУ ДПС в Харківській області була призначена та проведена позапланова виїзна документальна перевірка ТОВ «ХКФ ЮНІСОФТ».

Метою проведення перевірки зазначено контроль з питань дотримання вимог валютного законодавства за зовнішньоекономічними контрактами, що в свою чергу не відноситься до винятків, передбачених пунктом 52-2 підрозділу 10розділу XX «Перехідні положення» ПК України, на які не поширюється дія мораторію, запровадженого цією нормою.

Крім того, на момент прийняття вищезазначеного наказу Кабінетом Міністрів України не приймалося рішення про завершення дії карантину з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), а відтак діяв мораторій на проведення документальних планових перевірок платників податків.

Наведене дає підстави стверджувати, що контролюючим органом проведено перевірку позивача під час дії мораторію, передбаченого пунктом 52-2 підрозділу 10розділу XX «Перехідні положення» ПК України.

Водночас, 4 жовтня 2020 року набрав чинності Закон України від 17 вересня 2020 року № 909-ІХ «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік», пунктом 4 розділу ІІ «Прикінцевих положень» якого встановлено, що у період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, надано право Кабінету Міністрів України скорочувати строк дії обмежень, заборон, пільг та гарантій, встановлених відповідними законами України, прийнятими з метою запобігання виникненню і поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, крім випадків, коли зазначене може призвести до обмеження конституційних прав чи свобод особи.

На підставі цієї норми Кабінетом Міністрів України прийнято постанову № 89 від 3 листопада 2021 року «Про скорочення строку дії обмеження в частині дії мораторію на проведення деяких видів перевірки», якою було скорочено строк дії обмежень, встановлених пунктом 52-2 підрозділ 10розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу Українив частині дії мораторію на проведення деяких видів перевірок, дозволивши проведення таких видів перевірок юридичних осіб:

- тимчасово зупинених документальних та фактичних перевірок, що були розпочаті до 18 березня 2020 року та не були завершеними;

- документальних перевірок, право на проведення яких надається з дотриманням вимог пункту 77.4 статті 77 Кодексу;

- документальних позапланових перевірок з підстав, визначених підпунктами 78.1.1 та/або 78.1.4 пункту 78.1 статті 78 Кодексу, суб`єктів господарювання реального сектору економіки, які сформували податковий кредит за рахунок оформлення ризикових операцій з придбання товарів/послуг (із переліку ризикових платників податків, визначених у межах роботи Тимчасової слідчої комісії Верховної Ради України з питань розслідування оприлюднених у засобах масової інформації фактів можливих корупційних дій посадових осіб органів державної влади, які призвели до значних втрат дохідної частини Державного бюджету України, утвореної відповідно до постанови Верховної Ради України від 24 квітня 2020 року № 568-ІХ);

- документальних позапланових перевірок платників податків, за якими отримано податкову інформацію, що свідчить про порушення платником валютного законодавства в частині дотримання граничних строків надходження товарів за імпортними операціями та/або валютної виручки за експортними операціями;

- документальних позапланових перевірок з підстав, визначених підпунктами 78.1.12, 78.1.14, 78.1.15, 78.1.16 пункту 78.1 статті 78 Кодексу.

Отже, Постановою № 89 розширено перелік підстав, з яких може бути проведено документальну планову перевірку, ніж зазначені уПК України.

Разом з цим, колегія суддів зазначає, що мораторій на проведення податкових перевірок на період карантину прямо закріплений пунктом 52-2 підрозділу 10 розділуXXПерехідних положень ПК України(в редакції на момент винесення спірного наказу) та вказана норма в частині обмежень на проведення планової перевірки була чинною, її дія не зупинялася.

Аналіз наведених норм у сукупності дає підстави стверджувати про виникнення колізії між нормамиПК Українита положеннями Постанови № 89 в частині надання права податковому органу здійснювати контрольні заходи шляхом проведення деяких видів перевірок у період з дня набрання чинності такої постанови по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби.

Суд апеляційної інстанції також враховує, що на час здійснення апеляційного перегляду цієї справипостанова Кабінету Міністрів України від 03 лютого 2021 року № 89визнана протиправною та скасована рішенням Окружного адміністративного суду міста Києві від 26 січня 2022 року, яке залишено без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 05 липня 2022 року (справа № 640/18314/21). Такий висновок судів у наведеній справі обумовлений тим, що Кабінет Міністрів України не наділений повноваженнями щодо відновлення проведення податкових перевірок або скорочення строку дії обмежень, встановлених пунктом 52-2 підрозділу 10 розділу ХХПодаткового кодексу Українив частині дії мораторію на проведення деяких видів перевірок, позаяк мораторій встановлено нормативно-правовим актом, який має вищу юридичну силу та зміни до якого вносяться виключно шляхом внесення змін саме до цьогоКодексу(стаття 2 ПК України).

Відповідно до пункту2.1 статті 2 ПК України, зміна положень цьогоКодексуможе здійснюватися виключно шляхом внесення змін до цьогоКодексу.

Тобто, зміна приписівПК Україниздійснюється виключно законами про внесення змін до Кодексу, відповідно зміна строків дії мораторію може бути здійснена виключно шляхом прямого внесення змін доПК України.

Згідно з пунктом5.2 статті 5 ПК України, у разі якщо поняття, терміни, правила та положення інших актів суперечать поняттям, термінам, правилам та положенням цьогоКодексу, для регулювання відносин оподаткування застосовуються поняття, терміни, правила та положення цьогоКодексу.

За загальним правилом вирішення колізій, передбаченим частиною третьоюстатті 7 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі невідповідності правового актуКонституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу, або положення відповідного міжнародного договору України.

Відповідно, за наявності суперечливих правил і положень щодо дії мораторію на проведення перевірок, які містяться уПК України, з одного боку, та у постанові Кабінету Міністрів України - з іншого, - застосуванню підлягають положення і правила самеПК України.

Наведений вище висновок ґрунтується на правовій позиції Верховного Суду, яка викладена у справі № 420/12859/21.

Таким чином, беручи до уваги той факт, що пункт 52-2 підрозділу 10розділу XX ПК Україниє нормою вищої юридичної сили, ніж Постанова № 89 від 3 лютого 2021, колегія суддів, виходячи з загального правила вирішення колізій, вирішила, що застосуванню підлягає правовий акт, який має вищу юридичну силу, а саме нормиПК України.

Наведені вище висновки узгоджуються з правовою позицією Верховного Суду, викладені у постановах від 22.02.2022 у справі №420/12859/21, від 15.04.2022 у справі №160/5267/21, від 06.07.2022 у справі № 360/1182/21, від 01.09.2022 у справі № 640/16093/21, від 12.10.2022 у справі № 160/24072/21, від 07.12.2022 у справі № 640/16523/21.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що контролюючий орган при проведенні перевірки діяв всупереч та не у відповідності до вимог чинного податкового законодавства, оскільки згідно з вимогами пункту 52-2 підрозділу 10розділу XX «Перехідні положення» ПК Українина дату винесення наказу та проведення позапланової виїзної перевірки тривав мораторій на проведення таких перевірок.

Колегія суддів звертає увагу на правову позицію, викладену у постанові від 24.05.2023 року у справі № 140/607/22, згідно якої проведення документальної планової перевірки платника податків під час дії мораторію, встановленого пунктом 52-2 підрозділу 10 розділу XX Перехідні положення ПК України, означає те, що така перевірка з огляду на дію мораторію не повинна була відбутися в силу закону, тобто за суттю не є процедурним порушенням, а лежить у площині виконання контролюючим органом повноважень, визначених законом. Вказане є самостійною підставою для визнання протиправними та скасування оскаржуваних податкових-повідомлень-рішень.

Отже, оскільки проведена відповідачем перевірка стосовно позивача відбулась усупереч законодавчій забороні, колегія суддів зазначає, що такі обставини тягнуть за собою протиправність податкового повідомлення-рішення, прийнятого за наслідками такої перевірки.

Суд апеляційної інстанції враховує, що під час розгляду аналогічних правовідносин щодо можливості нарахування контролюючим органом пені за порушення строку розрахунку у сфері зовнішньоекономічної діяльності за наслідками проведення в період дії мораторію позапланової виїзної документальної перевірки з питань дотримання вимог валютного законодавства у зв`язку з надходженням інформації про факти порушення граничних термінів розрахунків, встановлених НБУ за зовнішньоекономічними контрактами, укладених з нерезидентами,Верховний Суд у постанові від 26.10.2023 у справі № 440/7328/22 дійшов висновку про безпідставність та незаконність призначення документальної планової виїзної перевірки позивача, та, необхідність визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення як її прямого наслідку, оскільки описані порушення виключають допустимість як доказів відомостей, отриманих в ході такої перевірки, та, відповідно, нівелюють її результати.

Окрім того, колегія суддів зазначає, що згідно з пунктом 52-1 підрозділу 10 розділу XX Перехідні положення ПК України, за порушення податкового законодавства, вчинені протягом періоду з 01 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби, штрафні санкції не застосовуються, крім санкцій за порушення, визначені в абзацах другому - дев`ятому цього пункту.

Протягом періоду з 01 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби, платникам податків не нараховується пеня, а нарахована, але не сплачена за цей період пеня підлягає списанню.

Законом України "Про внесення змін до ПК України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві" від 16.01.2020 № 466-IX, в редакції від 01.01.2021, підпункт 14.1.162 ПК України викладено в наступній редакції: 14.1.162. пеня - сума коштів у вигляді відсотків, нарахована на суми податкових зобов`язань та/або на суми штрафних (фінансових) санкцій, не сплачених у встановлені законодавством строки, а також нарахована в інших випадках та порядку, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Відповідно до п.п. 54.3.3. п. 54.3. статті 54 ПК України, згідно з податковим та іншим законодавством особою, відповідальною за нарахування сум податкових зобов`язань з окремого податку або збору та/або іншого зобов`язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, застосування штрафних (фінансових) санкцій та нарахування пені, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, є контролюючий орган.

Отже, ПК України визначено, що пеня за порушення строків розрахунків в іноземній валюті є різновидом грошового зобов`язання платника податків та застосовується контролюючим (податковим) органом в порядку, який передбачений для прийняття податкових повідомлень-рішень, а Закон України "Про валюту і валютні операції", зокрема стаття 13, містить лише встановлення такого виду відповідальності, як пеня за порушення резидентами строку розрахунків, встановленого згідно із цією статтею.

Таким чином, нарахування пені у період з 01.01.2021 суперечить положенням абзацу 11 пункту 52-1 підрозділу XX Перехідні положення ПК України.

З огляду на наведені вище висновки, а також враховуючи правові позиції Верховного Суду, доводи апеляційної скарги про відсутність у чинному законодавстві, яке регулює відносини у сфері зовнішньоекономічної діяльності, норм, які передбачають звільнення від застосування штрафних санкцій та пені за порушення валютного законодавства у період карантину, не впливають на вирішення даної справи.

Щодо заперечень відповідача про неможливість врахування листа ТПП України від 28.02.2022 № 2024/02.0-7.1 в якості доказу на підтвердження обставин непереборної сили, які вплинули на можливість своєчасного розрахунку по зовнішньоекономічним контрактам, колегія суддів зазначає наступне.

Частиною 6 статті 13 Закону № 2473 встановлено, що у разі якщо виконання договору, передбаченого частинами другою або третьою цієї статті, зупиняється у зв`язку з виникненням форс-мажорних обставин, перебіг строку розрахунків, установленого згідно з частиною першою цієї статті, та нарахування пені відповідно до частини п`ятої цієї статті зупиняється на весь період дії форс-мажорних обставин та поновлюється з дня, наступного за днем закінчення дії таких обставин.

Підтвердженням виникнення та закінчення дії форс-мажорних обставин є відповідна довідка уповноваженої організації (органу) країни розташування сторони зовнішньоекономічного договору (контракту) або третьої країни відповідно до умов цього договору (контракту).

Відповідно до частини 3 статті 14 Закону України від 02.12.1997 № 671/97-ВР «Про торгово-промислові палати в Україні», із змінами та доповненнями (дали Закон № 671/97), Торгово-промислова палата України засвідчує форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили), а також торговельні та портові звичаї, прийняті в Україні, за зверненнями суб`єктів господарської діяльності та фізичних осіб.

Частиною 1 статті 14-1 Закону № 671/97 передбачено, що Торгово-промислова палата України та уповноважені нею регіональні торгово-промислові палати засвідчують форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) та видають сертифікат про такі обставини протягом семи днів з дня звернення суб`єкта господарської діяльності за собівартістю. Сертифікат про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) для суб`єктів малого підприємництва видається безкоштовно.

Так, форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) є надзвичайні та невідворотні обставини, що об`єктивно унеможливлюють виконання зобов`язань, передбачених умовами договору (контракту, угоди тощо), обов`язків згідно із законодавчими та іншими нормативними актами (ч.1 ст. 617 ЦК, ч.2 ст.218 ГК та ст.14-1 Закону "Про Торгово промислові палати в Україні").

Надзвичайними є ті обставини, настання яких не очікується сторонами при звичайному перебігу справ. Під надзвичайними можуть розумітися такі обставини, настання яких добросовісний та розумний учасник правовідносин не міг очікувати та передбачити при прояві ним достатнього ступеня обачливості.

Невідворотними є обставини, настанню яких учасник правовідносин не міг запобігти, а також не міг запобігти наслідкам таких обставин навіть за умови прояву належного ступеня обачливості та застосуванню розумних заходів із запобігання таким наслідкам. Ключовим є те, що непереборна сила робить неможливим виконання зобов`язання в принципі, незалежно від тих зусиль та матеріальних витрат, які сторона понесла чи могла понести (п.38 постанови Верховного Суду від 21.07.2021 у справі №912/3323/20), а не лише таким, що викликає складнощі, або є економічно невигідним.

Так, позивачем до матеріалів справи додано Сертифікат Харківської торгово-промислової палати про форс-мажорні обставини від 28.07.2023 №6300-23-3430, яким засвідчено існування форс-мажорних обставин: військова агресія Російської Федерації проти України, що стало підставою введення воєнного стану; закриття морських портів України (порт Південний) для ввезення/вивезення вантажів щодо обов`язку дотримання граничного строку розрахунків з дня здійснення авансових платежів ТОВ «ХКФ Юнісофт» 30.06.2021 і 16.07.2021 за зовнішньоекономічним контрактом від 21.09.2020 № 2109-2020, укладеним з фірмою «PT PABRIK KERTAS TJIWI KIMIA, TBK» (Індонезія), в частині прийняття товару у термін 365 днів з дня здійснення авансового платежу (попередньої оплати).

Крім того вказано період дії форс-мажорних обставин - з 24.02.2022 по 27.07.2022.

З огляду на вищевикладене, враховуючи наявність документально підтверджених форс-мажорних обставин щодо можливості дотримання позивачем граничного строку розрахунків за зовнішньоекономічним контрактом від 21.09.2020 № 2109-2020, колегія суддів дійшла висновку, що висновки контролюючого органу про наявність порушення строків розрахунків ЗЕД за контрактом від 21.09.2020 № 2109-2020 у період з 16.07.2022 по 31.10.2022 (з урахуванням зупинення такого строку на 153 дні) не відповідають дійсності, а стягнення пені за цей період є незаконним та таким, що суперечить частині 6 статті 13 Закону № 2473.

Згідно з частиною 2статті 19 Конституції Україниоргани державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбаченіКонституціюта законами України.

Відповідно до частини 2статті 2 КАС Україниу справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбаченіКонституцієюта законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5)добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

За встановлених у справі обставин, колегія суддів вважає, щоГУ ДПС у Харківській області при винесенні податкового повідомлення рішення № 00001270709 від 04.01.2023, діяло не на підставі, поза межами повноважень та не у спосіб, передбачений Законом, та погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність підстав для його скасування.

Ухвалюючи дане судове рішення, колегія суддів керуєтьсяст. 322 КАС України,ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, практикою Європейського суду з прав людини (рішенняСерявін та інші проти України) та Висновком № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів (п.41) щодо якості судових рішень.

Як зазначено в п. 58 рішення Європейського суду з прав людини по справіСерявін та інші проти України, суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішенні судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п. 1 ст.6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.

Пунктом 41 Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів зазначено, що обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Враховуючи вищезазначені положення, дослідивши фактичні обставини та питання права, що лежать в основі спору по даній справі, колегія суддів дійшла висновку про відсутність необхідності надання відповіді на інші аргументи сторін, оскільки судом були досліджені усі основні питання, які є важливими для прийняття даного судового рішення.

Відповідно до пункту 1 частини 1статті 315 КАС Україниза наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право: залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін.

За визначенням, наведеним устатті 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі викладеного колегія суддів, погоджуючись з висновками суду першої інстанції, вважає, що суд прийшов до вичерпних юридичних висновків на підставі встановлених фактичних обставин справи та правильно застосував до спірних правовідносин норми матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують.

Керуючись ч. 4 ст. 241, ст.ст.243,250,308,310,315,316,321,322,325,326-329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -.

ПОСТАНОВИВ

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Харківській області залишити без задоволення.

Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 12.10.2023 по справі № 520/7911/23 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.

Головуючий суддя Т.С. ПерцоваСудді С.П. Жигилій В.Б. Русанова Повний текст постанови складено та підписано 31.01.2024 року