Постанова

від 30.01.2024 по справі 400/2871/23

П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 січня 2024 р. Категорія: 111030600м. ОдесаСправа № 400/2871/23Перша інстанція: суддя Біоносенко В. В.,

час і місце ухвалення: письмове провадження,

м. Миколаїв

П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

судді-доповідача Семенюка Г.В.,

суддів Домусчі С.Д., Шляхтицького О.І.,

розглянувши у письмовому провадженні у приміщенні П`ятого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління ДПС у Волинській області на додаткове рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 24 жовтня 2023 р. у справі за адміністративним позовом Фермеського господарства "Іванова Геннадія Олександровича" до Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС України у Миколаївській області, Головного управління ДПС у Волинській області, Державної податкової служби України, Головного управління ДПС у Миколаївській області про зобов`язання вчинити певні дії, -

встановиВ:

Рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 24.07.2023 р. по справі № 400/2871/23 позов ФГ "Іванов Геннадій Олександрович" задоволено: визнано протиправними та скасовано рішення Комісії з питань зупинення реєстрацiї податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному peєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у Волинській області №7834227/43406453 від 12.12.2022 про вiдмову у pеєстрації податкової накладної № 2 від 14.11.2022, та №7834224/43406453 від 12.12.2022 про вiдмову у pеєстрації податкової накладної № 3 від 15.11.2022; зобов`язано Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному peєстрі податкових накладних складені Фермерським господарством "Іванова Геннадія Олександровича" податкову накладну № 2 від 14.11.2022 та № 3 від 15.11.2022, датою її подання; стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової служби України судовий збір у сумі 1342 гривень на користь Фермерського господарства "Іванова Геннадія Олександровича"; стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Головне управління ДПС у Волинській області на користь Фермеського господарства "Іванова Геннадія Олександровича" судові витрати в розмірі 1342 (одна тисяча триста сорок дві) гривень.

10.10.23 року представником позивача заявлено клопотання про ухвалення додаткового судового рішення у справі № 400/2871/23 про стягнення з відповідачів витрати на правову допомогу в розмірі 7 000 гривень.

Додатковим рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 24 жовтня 2023 року заяву задоволено. Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової служби України судові витрати у сумі 3500 (три тисячі п`ятсот) гривень на користь Фермерського господарства "Іванова Геннадія Олександровича". Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Головне управління ДПС у Волинській області на користь Фермеського господарства "Іванова Геннадія Олександровича" судові витрати в розмірі 3500 (три тисячі п`ятсот) гривень.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, Головне управління ДПС у Волинській області подало апеляційну скаргу, в якій просить суд апеляційної інстанції скасувати рішення суду та прийняти нову постанову, якою у задоволенні вимог позивача відмовити.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги апелянт посилається на неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм матеріального та процесуального права. Зазначає, що задовольняючи заяву, суд першої інстанції не врахував, що заявником не було надано будь-яких доказів на підтвердження того, що адвокат дійсно витратив вказану кількість годин на складання процесуальних документів. Також, апелянт зазначає, що розмір судових витрат повинен бути співмірним з ціною позову.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу належить задовольнити частково з наступних підстав:

Частиною 2 ст. 134 КАС України передбачено, за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Згідно ч. 5 ст. 134 КАС України, витрати на правничу допомогу мають бути підтверджені належними доказами та бути співмірними із складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Аналіз вищезазначених положень КАС України дає підстави вважати, що розмір таких витрат визначається на підставі доказів, підтверджуючих понесені стороною витрати та доказів, що підтверджують відповідність цих витрат фактично виконаній адвокатом роботі.

Положеннями ст. 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» передбачено, що гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Пунктом 3.2 рішення Конституційного Суду України від 30 вересня 2009 року № 23-рп/2009, передбачено, що правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз`яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема в судах та інших державних органах тощо. Вибір форми та суб`єкта надання такої допомоги залежить від волі особи, яка бажає її отримати. Право на правову допомогу - це гарантована державою можливість кожної особи отримати таку допомогу в обсязі та формах, визначених нею, незалежно від характеру правовідносин особи з іншими суб`єктами права.

При визначенні суми компенсації витрат, понесених на професійну правничу допомогу, необхідно досліджувати на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категоріям складності справи, витраченому адвокатом часу, об`єму наданих послуг, ціні позову та (або) значенню справи.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, відзначено у пункті 95 рішення у справі Баришевський проти України (Заява № 71660/11), пункті 80 рішення у справі Двойних проти України (Заява № 72277/01), пункті 88 рішення у справі Меріт проти України (заява № 66561/01), заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.

Крім того, у пункті 154 рішення Європейського суду з прав людини у справі Lavents v. Latvia (заява 58442/00) зазначено, що згідно зі статтею 41 Конвенції Суд відшкодовує лише ті витрати, які, як вважається, були фактично і обов`язково понесені та мають розумну суму.

Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципом справедливості як одного з основних елементів принципу верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, зважаючи на складність справи, якість підготовленого документу, витрачений адвокатом час тощо є неспівмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

При визначенні суми відшкодування судових витрат суд повинен керуватися критерієм реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерієм розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та суті виконаних послуг. Витрати на правову допомогу мають бути документально підтверджені та доведені договором про надання правничої допомоги, актами приймання-передачі наданих послуг, платіжними документами про оплату таких послуг, розрахунками таких витрат тощо.

Водночас, при визначенні суми компенсації витрат, понесених на правничу допомогу, суди мають досліджувати на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категорії складності справи, витраченого адвокатом часу, об`єму наданих послуг, ціни позову та (або) значенню справи.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, повинен бути співрозмірним з ціною позову, тобто не має бути явно завищеним порівняно з ціною позову. Також, судом мають бути враховані критерії об`єктивного визначення розміру суми послуг адвоката. У зв`язку з цим суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.

Cуд також має враховувати чи пов`язані ці витрати з розглядом справи, чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес тощо.

Аналогічна позиція викладена у постанові Верховного Суду від 17.08.2023 у справі справа № 320/5750/21.

Велика Палата Верховного Суду неодноразово вказувала на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі №755/9215/15-ц).

Згідно матеріалів справи на підтвердження наданих послуг надано лише договір про надання правничої (правової) допомоги від 02 березня 2023 року та квитанцію до прибуткового касового ордера № б/н від 03 березня 2023 року.

Оцінюючи доводи заявника, якими обґрунтовано реальність надання послуг, колегія суддів зазначає, що час та види наданих послуг, зазначені в договорі від 02.03.2023 є неспівмірними з розглядом цієї справи.

Колегія суддів зауважує, що такий вид правничої допомоги, як надання правової інформації, усних консультацій і роз`яснення з правових питань, щодо оскарження протиправних рішень, складання підготовчих документів, судовий порядок вирішення спор в суді першої інстанції, складання процесуальних документів.

Таким чином, перелічені супутні послуги охоплюються поняттям підготовки позову, тому не підлягають відшкодуванню.

При цьому колегія суддів враховує, що дана справа незначної складності розглянута судом в спрощеному провадженні, без виклику сторін.

Таким чином, колегія суддів дійшла висновку про часткове задоволення вимог позивача та відшкодування витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 2 000 грн, що відповідає реальності таких витрат, розумності їхнього розміру, є співмірним із складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг), із реальним часом витраченим адвокатом та із обсягом наданих адвокатом послуг (виконаних робіт).

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 317 КАС України підставою для скасування рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 315, 317, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Волинській області, - задовольнити частково.

Додаткове рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 24 жовтня 2023 р оку по справі № 400/2871/23, - скасувати.

Прийняти нову постанову, якою заяву Фермерського господарства "Іванова Геннадія Олександровича" про стягнення з відповідачів витрати на правову допомогу задовольнити частково.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової служби України (Львівська площа, 8, м. Київ, 04053, ідентифікаційний код 43005393) судові витрати у сумі 1000 (одна тисяча) гривень на користь Фермерського господарства "Іванова Геннадія Олександровича" (с .Вознесенське, Вознесенський район, Миколаївська область, 56543, код ЄДРПОУ 43406453).

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головне управління ДПС у Волинській області (Київський майдан, 4, Луцьк, 43010, код 44106679) на користь Фермеського господарства "Іванова Геннадія Олександровича" (Вознесенське, Вознесенський район, Миколаївська область, 56543, код ЄДРПОУ 43406453) судові витрати в розмірі 1000 (одна тисяча) гривень.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Суддя-доповідач Г.В. СеменюкСудді С.Д. Домусчі О.І. Шляхтицький