Постанова

від 30.01.2024 по справі 420/21990/23

П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 січня 2024 р. Категорія: 111010000м. ОдесаСправа № 420/21990/23Перша інстанція: суддя Бездрабко О.І.,

час і місце ухвалення: письмове провадження,

м. Одеса

П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

судді-доповідача Семенюка Г.В.,

суддів Домусчі С.Д., Шляхтицького О.І.,

розглянувши у письмовому провадженні у приміщенні П`ятого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління ДПС в Одеській області на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 26 жовтня 2023 р. у справі за адміністративним позовом Фермерського господарства ДЕВІР до Державної податкової служби України, Головного управління ДПС в Одеській області про визнання протиправним та скасування рішення, -

встановиВ:

Позивач, звернувся до суду з позовом до Державної податкової служби України, Головного управління ДПС в Одеській області, в якій просить: - визнати протиправним та скасувати рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, прийняте комісією з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС в Одеській області № 9208696/44470928 від 18.07.2023 р. про відмову в реєстрації податкової накладної № 3 від 05 липня 2023 року в ЄРПН; - зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних наступні податкові накладні № 3 від 05 липня 2023 року, подану Фермерським господарством "ДЕВІР" з моменту її надходження на реєстрацію, мотивуючи його тим, що 05.07.2023 р. між ФГ "ДЕВІР" та ТОВ "РИСОІЛ УКРАЇНА" укладено договір поставки № Р23-024, за яким позивач зобов`язаний поставити і передати у власність сільськогосподарську продукцію власного виробництва. Відповідно до даного договору ФГ "ДЕВІР" поставило ТОВ "РИСОІЛ УКРАЇНА" ріпак врожаю 2023 року, що підтверджується рахунком-фактурою від 05.06.2023 р. № 3, накладною від 05.07.2023 р. № 3, актом приймання-передачі від 05.07.2023 р. № ЭЛ00-000019, складською квитанцією на зерно від 05.07.2023 р. № 21, товарно-транспортними накладними від 05.07.2023 р. № 2, № 4, № 1, карткою аналізу зерна від 05.07.2023 р. № 127, випискою по банківському рахунку від 10.07.2023 р. За правилом першої події - поставка товару, ФГ "ДЕВІР" сформувало податкову накладну від 05.07.2023 р. № 3, яку направлено на реєстрацію в Єдиному реєстрі податкових накладних. Однак, комісією з питань зупинення реєстрації ПН/PK в ЄРПН реєстрацію вказаної податкової накладної було зупинено. У зв`язку із зупиненням реєстрації податкової накладної ФГ "ДЕВІР" надано пояснення та копії документів, що підтверджують інформацію, зазначену в податковій накладній від 05.07.2023 р. № 3. Між тим, рішенням від 18.07.2023 р. № 9208696/44470928 комісія відмовила в реєстрації вищевказаної податкової накладної. Вважає таке рішення протиправним, оскільки ФГ "ДЕВІР" надано до контролюючого органу повний пакет документів, який підтверджує здійснення господарської операції.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 26 жовтня 2023 року позов задоволено. Визнано протиправним та скасовано рішення комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС в Одеській області від 18.07.2023 р. № 9208696/44470928 про відмову у реєстрації податкової накладної від 05.07.2023 р. № 3 в Єдиному реєстрі податкових накладних. Зобов`язано Державну податкову службу України зареєструвати подану Фермерським господарством "ДЕВІР" податкову накладну від 05.07.2023 р. № 3 в Єдиному реєстрі податкових накладних днем її подання на реєстрацію. Стягнуто з Головного управління ДПС в Одеській області за рахунок його бюджетних асигнувань на користь Фермерського господарства "ДЕВІР" судовий збір у сумі 2684 (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири) грн.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, Головне управління ДПС в Одеській області подало апеляційну скаргу, в якій просить суд апеляційної інстанції скасувати рішення суду та прийняти нову постанову, якою у задоволенні вимог позивача відмовити.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги апелянт посилається на неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм матеріального та процесуального права. Зазначає, що задовольняючи позов, суд першої інстанції не врахував, що на розгляд комісії не надавалося повідомлення про об`єкти оподаткування або об`єкти, пов`язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність (форма № 20-ОПП), зокрема про сільськогосподарську техніку, яка перебуває у власності підприємства. Також, не було надано жодних документів, що засвідчували б якість товару, який реалізовувався. Надані позивачем платіжні доручення не містять усіх обов`язкових реквізитів. Таким чином, на момент винесення оскаржуваного рішення про відмову у реєстрації податкової накладної в ЄРПН позивач не виконав вимоги ПК України та Порядку № 520 щодо підтвердження правомірності формування та подання податкової накладної від 05.07.2023 р. № 3.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу належить залишити без задоволення з наступних підстав:

Судом першої інстанції встановлено, що ФГ "ДЕВІР" зареєстровано як юридичну особу 17.01.2022 р. за № 1005441020000001366 з видами діяльності за КВЕД: 01.11 Вирощування зернових культур (крім рису), бобових культур і насіння олійних культур (основний); 01.61 Допоміжна діяльність у рослинництві; 03.12 Прісноводне рибальство; 46.21 Оптова торгівля зерном, необробленим тютюном, насінням і кормами для тварин; 47.99 Інші види роздрібної торгівлі поза магазинами.

ФГ "ДЕВІР" здійснює діяльність з вирощування та реалізації сільськогосподарської продукції, що підтверджується Звітом про посівні площі сільськогосподарських культур форми № 4-сг, відповідно до якого загальна площа земельних ділянок складає 106,57 га.

У господарській діяльності ФГ "ДЕВІР" використовує зерновий склад згідно укладеного з ТОВ "Роздільнянський елеватор" договору складського зберігання від 19.06.2023 р. № 13.

Надання послуг із зберігання, очищення та інших послуг щодо доведення зерна до відповідності згідно договору складського зберігання від 19.06.2023 р. № 13 підтверджується актом надання послуг від 05.07.2023 р. № 251, випискою з банківського рахунку про оплату послуг складського зберігання від 10.07.2023 р. у сумі 4114, 13 грн.

Позивач придбав насіння озимого ріпаку для посіву у кількості 2 мішки на суму 16 067, 16 грн., 6 мішків на суму 49 201, 48 грн. відповідно до договору купівлі-продажу насіння від 16.08.2022 р. № 24528, укладеного з ТОВ "Кортева Агрісаєне Україна", додатку № 1 до цього договору. Отримання насіння ріпаку підтверджується накладними від 17.08.2022 р. № 3807090376, від 25.08.2022 р. № 3807090485.

05.07.2023 р. між ФГ "ДЕВІР" та ТОВ "РИСОІЛ УКРАЇНА" укладено договір поставки № Р23-024, відповідно до якого Продавець зобов`язується поставити і передати у власність Покупцю, а Покупець зобов`язується прийняти і оплатити ріпак (зерно насипом українського походження, врожаю 2023 року) на умовах франко-завод (ЕХW) ТОВ "Роздільнянський елеватор (Одеська область, Роздільнянський район, м. Роздільна, вул. Європейська, 83/Одеська область, Роздільнянський район, с. Павліка, вул. Шкільна, б/н) згідно з Інкотермс 2010.

Згідно п.п.2.1, 2.2 договору кількість Товару, що постачається за Договором, складає 100, 00 метричних тонн (допустиме відхилення Товару +/- 10 % від кількості Товару за вибором Покупця). Остаточна кількість Товару визначається відповідно до складських документів на Товар, виданих Зерновим складом на ім`я Покупця.

За приписами п. 2.6 договору Продавець зобов`язується в день оформлення складського документу на Товар, виданого Зерновим складом на ім`я Покупця, передати Покупцеві картки аналізу зерна на Товар, видані Зерновим складом, та оформлені належним чином.

Датою поставки вважається дата оформлення складського документу на Товар, виданого Зерновим складом на ім`я Покупця. Право власності на Товар, а також ризик випадкового знищення та пошкодження Товару, переходить від Продавця до Покупця в момент оформлення Зерновим складом документу на Товар на ім`я Покупця (п.3.2 договору).

Відповідно до п.4.1 договору Ціна Товару за одну метричну тонну у фізичній вазі складає 11 228, 07 грн. без ПДВ, крім того ПДВ 1571, 93 грн.

Пунктом 5.1 договору визначено, що Оплата за Товар здійснюється Покупцем шляхом: - 5.1.1 перерахування 86 % вартості поставленого Товару на поточний рахунок Продавця протягом 5 банківських днів з дати поставки Товару та надання Покупцю рахунка-фактури Продавця на прийняту кількість Товару у фізичній вазі (її копії), видаткової накладної на прийняту кількість Товару у фізичній вазі (її копії), оригіналу картки аналізу зерна, виданої Зерновим складом, що здійснює зберігання Товару, оригіналу складського документу на Товар, виданого Зерновим складом на ім`я Продавця; - 5.1.2 перерахування 14 % вартості поставленого Товару на поточний рахунок Продавця протягом 5 банківських днів з моменту реєстрації Продавцем податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних.

На виконання умов даного договору ФГ "ДЕВІР" поставило ТОВ "РИСОІЛ УКРАЇНА" ріпак врожаю 2023 року у кількості 97,1800 т на суму 1 243 903, 98 грн., що підтверджується рахунком-фактурою від 05.06.2023 р. № 3, накладною від 05.07.2023 р. № 3, актом приймання-передачі від 05.07.2023 р. № ЭЛ00-000019, складською квитанцією на зерно від 05.07.2023 р. № 21, товарно-транспортними накладними від 05.07.2023 р. № 2, № 4, № 1, карткою аналізу зерна від 05.07.2023 р. № 127, випискою по банківському рахунку від 10.07.2023 р.

У зв`язку з поставкою товару, ФГ "ДЕВІР" складено та надіслано до контролюючого органу податкову накладну від 05.07.2023 р. № 3 на суму 1243903,98 грн., з яких ПДВ 152 760, 14 грн. для реєстрації в ЄРПН.

Згідно квитанції від 11.07.2023 р. № 9166768005 до податкової накладної від 05.07.2023 р. № 3, податкову накладну прийнято, але реєстрацію зупинено та зазначено, що обсяг постачання товару/послуги 1205, перевищує величину залишку, визначеного як різниця обсягу придбання такого товару/послуг та обсягу його постачання, що відповідає п.1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій. Додатково повідомляємо: показник "D"=17.1436%, "Р"=0. Пропонуємо надати пояснення та копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

12.07.2023 р. ФГ "ДЕВІР" подано до контролюючого органу повідомлення про надання пояснень та копії документів щодо податкових накладних від 05.07.2023 р. № 3, реєстрацію якої зупинено.

Рішенням від 18.07.2023 р. № 9208696/44470928 комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС в Одеській області відмовлено у реєстрації податкової накладної від 05.07.2023 р. № 3 в Єдиному реєстрі податкових накладних у зв`язку наданням платником податку копій документів, складених із порушенням законодавства.

Позивачем на вказане рішення подано скаргу, яку рішенням від 28.07.2023 р. № 60055/44470928/2 залишено без задоволення.

Вважаючи дане рішення контролюючого органу протиправним, позивач звернувся з позовною заявою до суду про його скасування.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що наданих контролюючому органу документів та письмових пояснень було достатньо для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної від 05.07.2023 р. № 3, відповідач не мав правових підстав для відмови позивачу у її реєстрації.

П`ятий апеляційний адміністративний суд погоджується з такими висновками суду першої інстанції з огляду на таке:

Спеціальним законом з питань оподаткування, який встановлює порядок погашення зобов`язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов`язкових платежів), нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків, визначені заходи, які вживаються контролюючим органом з метою погашення платниками податків податкового боргу є Податковий кодекс України (далі - ПК України).

Згідно пп."а", "б" п.185.1 ст.185 ПК України об`єктом оподаткування податком на додану вартість є операції платників податку з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України та постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України.

Датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг згідно приписів норми п.187.1 ст.187 ПК України вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню; б) дата відвантаження товарів.

База оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (п.188.1 ст.188 ПК України).

Відповідно до п. 201.1 ст. 201 ПК України на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Згідно п. 201.7 ст. 201 ПК України податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).

Пунктом 201.10 ст. 201 ПК України визначено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 1 липня 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження.

Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.

Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.

Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних встановлюється Кабінетом Міністрів України. Покупець має право звіряти дані отриманої податкової накладної на відповідність із даними Єдиного реєстру податкових накладних.

Відповідно до пункту 12 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 р. № 1246 (далі - Порядок № 1246) після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДПС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки: відповідності податкової накладної та/або розрахунку коригування затвердженому формату (стандарту); чинності кваліфікованого електронного підпису, порядку його накладення та наявності права підписання посадовою особою платника податку таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; реєстрації особи, що надіслала на реєстрацію податкову накладну та/або розрахунок коригування, платником податку на момент складення та реєстрації таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; дотримання вимог, установлених пунктом 192.1 статті 192 та пунктом 201.10 статті 201 Кодексу; наявності помилок під час заповнення обов`язкових реквізитів відповідно до пункту 20.1 статті 201 Кодексу; наявності суми податку на додану вартість відповідно до пунктів 200-1.3 і 200-1.9 статті 200-1 Кодексу (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 1 липня 2015 р.); наявності в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується; факту реєстрації / зупинення реєстрації / відмови в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами; наявності підстав для зупинення реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування; дотримання вимог Законів України "Про електронні довірчі послуги", "Про електронні документи та електронний документообіг" та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.

Пунктом 13 Порядку № 1246 передбачено, що за результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування (далі - квитанція).

Аналогічні приписи наведені у п.201.16 ст.201 ПК України, згідно з якими реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Механізм зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), організаційні та процедурні засади діяльності комісій з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі (далі - комісії контролюючих органів), права та обов`язки їх членів визначено Порядком зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 р. № 1165 (далі - Порядок № 1165 в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).

Відповідно до пунктів 4, 5 Порядку № 1165 у разі коли за результатами перевірки податкової накладної/розрахунку коригування визначено, що податкова накладна/розрахунок коригування відповідають одній з ознак безумовної реєстрації, визначених у пункті 3 цього Порядку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування не зупиняється в Реєстрі.

Податкова накладна/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряються щодо відповідності відображених у них операцій критеріям ризиковості здійснення операцій (додаток 3).

Згідно з пунктами 6, 7, 10, 11 Порядку № 1165 у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну/розрахунок коригування, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.

У разі, коли за результатами автоматизованого моніторингу податкової накладної/розрахунку коригування встановлено, що відображена в них операція відповідає хоча б одному критерію ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної/розрахунку коригування, складених платником податку, який відповідає хоча б одному показнику, за яким визначається позитивна податкова історія, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.

У разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, яка є підтвердженням зупинення такої реєстрації.

У квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються: 1) номер та дата складення податкової накладної/розрахунку коригування; 2) критерій (критерії) ризиковості платника податку та/або ризиковості здійснення операцій, на підставі якого (яких) зупинено реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, з розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку; 3) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів відповідно до Порядку прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого наказом Мінфіну від 12 грудня 2019 р. № 520.

Як встановлено судом, реєстрацію податкової накладної позивача від 05.07.2023 р. № 3 зупинено з тих підстав, що обсяг постачання товару/послуги 1205 перевищує величину залишку, визначеного як різниця обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання, що відповідає п.1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій.

У квитанції від 11.07.2023 р. № 9166768005 запропоновано надати пояснення та/або копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Оцінюючи наведені в квитанціях про зупинення реєстрації податкової накладної підстави контролюючого органу, суд зазначає, що у додатку 3 до Порядку № 1165, визначено критерії ризиковості здійснення операцій. Зокрема, відповідно до пункту 1 обсяг постачання товару/послуги згідно з кодом УКТЗЕД/Державного класифікатора продукції та послуг/умовним кодом такого товару, зазначений у податковій накладній/розрахунку коригування до податкової накладної на збільшення суми податкових зобов`язань, яку/який подано для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), перевищує величину залишку, що визначається як різниця між обсягом придбання на митній території України такого/такої товару/послуги (крім обсягу придбання товарів/послуг за операціями, які звільнені від оподаткування та підлягають оподаткуванню за нульовою ставкою) та/або ввезення на митну територію України такого товару, зазначеного з 1 січня 2017 р. в отриманих податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих у Реєстрі, і митних деклараціях, збільшеного у 1,5 раза, та обсягом постачання відповідного товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих з 1 січня 2017 р. у Реєстрі за відсутності такого товару/послуги згідно з кодом УКТЗЕД/Державного класифікатора продукції та послуг/умовного коду товару у врахованій таблиці даних платника податку.

З урахуванням положень наведених норм, суд звертає увагу, що у разі зупинення реєстрації податкової накладної на підставі пункту 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій, контролюючий орган має витребувати від платника документи на спростування наявних у органу ДПС сумнівів, пов`язаних з легальністю діяльності юридичної особи, вказавши які саме аспекти належить висвітити платнику податків у своїх поясненнях.

Таким чином, невиконання контролюючим органом законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості актів індивідуальної дії призводить до їх протиправності.

Як встановлено зі змісту квитанції про зупинення реєстрації складеної позивачем податкової накладної, контролюючий орган вказав, що господарська операція платника податків відповідає п.1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій.

Натомість, надіслана позивачу квитанція містить вимогу щодо надання пояснень та копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, без зазначення конкретної пропозиції щодо переліку документів, необхідних та достатніх для прийняття рішення про реєстрацію ПН/РК в ЄРПН.

Наказом Міністерства фінансів України від 12.12.2019 р. № 520, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 13.12.2019 р. за № 1245/34216, затверджено Порядок прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Порядок № 520), який визначає механізм прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, реєстрацію яких відповідно до пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України зупинено в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до пунктів 2-4 Порядку № 520 рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено, приймають комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі територіальних органів ДПС (далі - комісія регіонального рівня).

Комісія регіонального рівня приймає рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі у терміни, визначені пунктом 9 цього Порядку, та надсилає його платнику податку на додану вартість (далі - платник податку) засобами електронного зв`язку в електронній формі з дотриманням вимог Кодексу та Законів України "Про електронні документи та електронний документообіг" і "Про електронні довірчі послуги".

У разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі платник податку має право подати копії документів та письмові пояснення стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної розрахунку коригування в Реєстрі.

Пунктом 5 Порядку № 520 визначено перелік документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, може включати: договори, у тому числі зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи, інвентаризаційні описи, у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм і галузевої специфіки, накладні;розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством; інші документи, що підтверджують інформацію, зазначену у податковій накладній/розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі.

Пунктами 6, 7 Порядку № 520 передбачено, що письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 5 цього Порядку, платник податку має право подати до контролюючого органу протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов`язання, відображеного в податковій накладній/розрахунку коригування.

Платник податку має право подати письмові пояснення та копії документів до декількох податкових накладних/розрахунків коригування, якщо такі податкові накладні/розрахунки коригування складено на одного отримувача - платника податку за одним і тим самим договором або якщо в таких податкових накладних/розрахунках коригування відображено однотипні операції (з однаковими кодами товарів згідно з Українською класифікацією товарів зовнішньоекономічної діяльності (УКТ ЗЕД) або кодами послуг згідно з Державним класифікатором продукції та послуг (ДКПП)).

Письмові пояснення та копії документів, зазначені у пункті 5 цього Порядку, платник податку подає до ДПС засобами електронного зв`язку в електронній формі з дотриманням вимог Кодексу та Законів України "Про електронні документи та електронний документообіг" та "Про електронні довірчі послуги".

Відповідно до пункту 10 Порядку № 520 комісія регіонального рівня приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі в разі: ненадання/часткового надання додаткових письмових пояснень та копій документів стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, при отриманні Повідомлення; та/або надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства.

Пунктом 12 Порядку № 520 визначено, що рішення комісії регіонального рівня про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі може бути оскаржено в адміністративному або судовому порядку.

Судом першої інстанції встановлено, що позивачем надавалися для контролюючого органу відповідні пояснення та документи на підтвердження господарської операції.

Зокрема, податкова накладна від 05.07.2023 р. № 3 на суму 1 243 903, 98 грн. виписана за правилом першої події у зв`язку з поставкою товару ТОВ "РИСОІЛ УКРАЇНА" згідно договору поставки від 05.07.2023 р. № Р23-024.

Позивачем на підтвердження відображеної у податковій накладній інформації разом з поясненнями надавалися копії договору поставки від 05.07.2023 р. № Р23-024, рахунок-фактура від 05.06.2023 р. № 3, накладна від 05.07.2023 р. № 3, акт приймання-передачі від 05.07.2023 р. № ЭЛ00-000019, складська квитанція на зерно від 05.07.2023 р. № 21, товарно-транспортні накладні від 05.07.2023 р. № 2, № 4, № 1, картка аналізу зерна від 05.07.2023 р. № 127, виписка по банківському рахунку від 10.07.2023 р.

У вказаних документах зазначено вид, зміст та обсяг господарських операцій.

Надані позивачем первинні документи відповідають вимогам ст.ст. 187, 198, 201 ПК України, ч.2 ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність" та мають відповідну юридичну силу.

Зі змісту прийнятого відповідачем-2 рішення від 18.07.2023 р. № 9208696/44470928 про відмову у реєстрації податкової накладної від 05.07.2023 р. № 3 слідує, що підставою для його прийняття слугувало "надання платником податку копій документів, складених із порушенням законодавства".

Однак, які саме документи подано з порушенням законодавства та в чому ці порушення полягають, у рішенні про відмову в реєстрації податкової накладної не зазначено.

Посилання апелянта на те, що позивачем не надано повідомлення про об`єкти оподаткування або об`єкти, пов`язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність (форма № 20-ОПП), документів про якість товару (сертифікати) є безпідставними, так як по-перше, відповідачем-2 такі документи у позивача не витребовувалися; по-друге, підставою для відмови в реєстрації податкової накладної від 05.07.2023 р. № 3 згідно оскаржуваного рішення було "надання платником податку копій документів, складених із порушенням законодавства", а не надання ТОВ "ДЕВІР" документів, про що свідчить відповідна відмітка у рішенні від 18.07.2023 р. № 9208696/44470928.

Доводи апелянта про те, що надані позивачем платіжні доручення не містять усіх необхідних реквізитів, взагалі не відповідають дійсності та не стосуються фактичних обставин справи, так як позивачем на підтвердження вказаної у податковій накладній від 05.07.2023 р. № 3 інформації до контролюючого органу надавалися банківські виписки, а не платіжні доручення.

При юридичній оцінці рішення про відмову в реєстрації податкової накладної суд також враховує, що у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної не було зазначено перелік документів, необхідних для її реєстрації. З врахуванням цієї обставини невідповідність вимог контролюючого органу в квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної щодо надання документів правовій визначеності виключала для контролюючого органу можливість прийняття негативного для позивача рішення з підстав невиконання ним вимог.

Можливість виконання платником податків обов`язку надати документи, необхідні для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної, прямо залежить від чіткого визначення контролюючим органом конкретного переліку цих документів. Хоча перелік документів, необхідних для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН, визначено Порядком № 520, конкретний перелік таких документів може залежати, зокрема, від змісту операції з постачання, суб`єктного складу її учасників, їх податкової поведінки.

Суд звертає увагу, що загальними вимогами, яким повинен відповідати акт індивідуальної дії, як акт правозастосування, є його обґрунтованість та вмотивованість. В разі не зазначення в індивідуальному акті підстав його прийняття (фактичних і юридичних), чітких та зрозумілих мотивів його прийняття такий акт не може вважатися правомірним.

З огляду на неконкретність вимог контролюючого органу щодо надання документів, рішення про відмову в реєстрації податкової накладної не відповідає критерію обґрунтованості.

Аналогічна правова позиція викладена, зокрема, у постановах Верховного Суду від 05.01.2021 р. у справі № 640/11321/20, від 05.01.2021 р. у справі № 640/10988/20, від 16.04.2019 р. у справі № 826/10649/17, від 28.10.2019 р. у справі № 640/983/19.

У постановах від 12.11.2019 р. у справі № 816/2183/18, від 21.05.2019 р. у справі № 0940/1240/18, від 18.02.2020 р. у справі № 360/1776/19, від 27.04.2020 р. у справі № 360/1050/19, від 18.06.2020 р. у справі № 824/245/19-а Верховний Суд наголошував на тому, що здійснення моніторингу відповідності податкових накладних/розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків є превентивним заходом, спрямованим на убезпечення від безпідставного формування податкового кредиту за операціями, що не підтверджені первинними документами або підтверджені платником податку копіями документів, які складені з порушенням законодавства. Здійснення моніторингу не повинно підміняти за своїм змістом проведення податкових перевірок як способу реалізації владних управлінських функцій податкового органу.

Одночасно, у межах спірних правовідносин, суд звертає увагу на той факт, що приймаючи рішення про реєстрацію податкової накладної, контролюючий орган не повинен здійснювати повний аналіз господарської операції позивача на предмет її реальності. Змістовна оцінка господарської операції може бути проведена лише за результатом здійснення податкової перевірки платника податків, підстави та порядок проведення якої визначено нормами Податкового кодексу України.

Предметом розгляду, у даному випадку, є виключно стадія правильності та правомірності зупинення та відмови в реєстрації податкової накладної, а не реальність та товарність здійснення господарської операції між позивачем та його контрагентом.

У свою чергу, при реєстрації податкової накладної фактично проводиться моніторинг операції чи платника податків лише за зовнішніми (формальними) критеріями. А тому, суд за результатами розгляду справи не робить висновків щодо реальності операції за участю позивача, а лише оцінює наявність чи відсутність підстав для реєстрації податкової накладної.

При цьому, здійснення моніторингу відповідності податкової накладної/розрахунку коригування критеріям оцінки ступеня ризиків є превентивним заходом, спрямованим на убезпечення від безпідставного формування податкового кредиту за операціями, що не підтверджені первинними документами або підтверджені платником податку копіями документів, які складені з порушенням законодавства. Здійснення такого моніторингу не повинно підміняти за своїм змістом проведення податкових перевірок, як способу реалізації владних управлінських функцій контролюючого органу.

Таким чином, зважаючи на те, що наданих контролюючому органу документів та письмових пояснень було достатньо для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної від 05.07.2023 р. № 3, апелянт не мав правових підстав для відмови позивачу у її реєстрації.

У даному випадку, під час розгляду справи відповідачі, як суб`єкти владних повноважень, не надали суду доказів, які спростовували б твердження позивача, та не навели обґрунтованих мотивів прийняття рішення про відмову в реєстрації податкової накладної позивача в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Враховуючи вищевикладене, апеляційний суд погоджується із судом першої інстанції про наявність підстав для задоволення позовних вимог позивача у частині визнання протиправним та скасування рішення від 18.07.2023 р. № 9208696/44470928 про відмову в реєстрації податкової накладної від 05.07.2023 р. № 3.

Стосовно позовних вимог ФГ "ДЕВІР" в частині зобов`язання ДПС України провести реєстрацію податкової накладної від 05.07.2023 р. № 3 в Єдиному реєстрі податкових накладних, суд зазначає таке.

За приписами пп.14.1.60 п.14.1 ст.14 ПК України єдиний реєстр податкових накладних - реєстр відомостей щодо податкових накладних та розрахунків коригування, який ведеться центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику, в електронному вигляді згідно з наданими платниками податку на додану вартість електронними документами.

У відповідності до п.п.2, 10 ч.2 ст. 245 КАС України суд в порядку адміністративного судочинства може визнати протиправним та скасувати індивідуальний акт чи окремі його положення, а також прийняти рішення про інший спосіб захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина від порушень з боку суб`єктів владних повноважень, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів.

Зважаючи на наявність у матеріалах справи передбачених законодавством документів, які свідчать про проведення господарської операції відповідно до умов договору, та на те, що такі документи були надані апелянту (з врахуванням підстав для відмови у реєстрації, зазначеним контролюючим органом регіонального рівня), останній не мав правових підстав для відмови позивачу у реєстрації податкової накладної.

Згідно пунктів 19, 20 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 р. № 1246, податкова накладна та/або розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструється у день настання однієї з таких подій: набрання рішенням суду законної сили про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування (у разі надходження до ДПС відповідного рішення).

Внесення відомостей до Реєстру на підставі рішення суду, яке набрало законної сили, здійснюється з дотриманням вимог цього Порядку. При цьому вимоги абзацу десятого пункту 12 цього Порядку не застосовуються до податкової накладної та/або розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в установленому порядку.

Датою внесення відомостей до Реєстру вважається день, зазначений в рішенні суду, або день набрання законної сили таким рішенням.

Отже, законодавством не передбачено іншого належного способу захисту порушеного права у спірних правовідносинах, ніж зобов`язання ДПС України зареєструвати податкову накладну в ЄРПН, у зв`язку з чим наявна обґрунтованість заявленого позивачем способу захисту права, що свідчить про обґрунтованість позовних вимог в цій частині.

Аналогічна правова позиція з цього питання викладена в постанові Верховного Суду від 03.11.2021 р. у справі № 360/2460/20.

Крім того, статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту) передбачено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

При цьому, під ефективним засобом (способом) слід розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект. Таким чином, ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права.

Відтак, покладання на ДПС України обов`язку зареєструвати податкову накладну не вважатиметься втручанням у її дискреційні повноваження.

Зазначене також узгоджується з передбаченим пунктом 1 статті 1 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод правом особи на доступ до суду, що, зокрема, включає такий аспект, як право на розгляд справи судом із "повною юрисдикцією", тобто судом, що має достатні та ефективні повноваження щодо: повторної (після адміністративного органу) оцінки доказів; встановлення обставин, які були підставою для прийняття оскарженого адміністративного рішення; належного поновлення прав особи за результатами розгляду справи по суті (п.70 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Обермайєр проти Австрії" (Obarmeier v. Austria) від 28 червня 1990 року (заява № 11761/85); п.155 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Гранд Стівенс та інші проти Італії" (GrandeStevensandOthers v. Italy) від 4 березня 2014 року (заява № 18640/10).

Згідно ч. 1 ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

За приписами ч.1 ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Частиною 1 статті 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача (ч.2 ст.77 КАС України).

Відповідачі належними та допустимими доказами не довели правомірність оскаржуваного рішення, а тому позовні вимоги ФГ "ДЕВІР" підлягають задоволенню в повному обсязі.

Приписами ч.1 ст. 139 КАС України визначено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Оскільки за результатами розгляду справи суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог ФГ "ДЕВІР", то сплачений позивачем судовий збір у сумі 2684 грн. підлягає стягненню на його користь з Головного управління ДПС в Одеській області за рахунок його бюджетних асигнувань.

Стосовно вимоги позивача про встановлення судового контролю суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 382 КАС України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

Положення ст. 382 КАС України не є імперативними, тобто, передбачають право суду діяти на власний розсуд в залежності від обставин справи. Суд вважає, що за своїм змістом такі заходи контролю за виконанням судового рішення є додатковим засобом для спонукання суб`єкта владних повноважень до вчинення дій з метою відновлення прав, свобод чи інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.

В матеріалах справи відсутні будь-які докази, що відповідачі будуть ухилятися від виконання рішення суду у визначений чинним законодавством спосіб.

З огляду на вищевикладене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення постановлено з додержанням норм матеріального та процесуального права і підстав для його скасування не вбачається.

Згідно з ч. 1 ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС в Одеській області, - залишити без задоволення.

Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 26 жовтня 2023 року по справі № 420/21990/23, - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Суддя-доповідач Г.В. СеменюкСудді С.Д. Домусчі О.І. Шляхтицький