Ухвала

від 16.01.2024 по справі 757/45929/23-к

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 січня 2024 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3

за участі секретаря ОСОБА_4

прокурора ОСОБА_5

представника власника майна ОСОБА_6

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Києві апеляційну скаргу представника ТОВ «Інноваційні дистриб`юторські системи» ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 17 жовтня 2023 року,

в с т а н о в и л а :

Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду міста Києвавід 17.10.2023 задоволено клопотання прокурора другого відділу управління процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення Департаменту нагляду за додержанням законів Національною поліцією України та органами, які ведуть боротьбу з організованою злочинністю, Офісу Генерального прокурора ОСОБА_5 та накладено арешт на тимчасово вилучене майно, яке вилучено 03.10.2023 під час проведення обшуку автомобіля марки NІSSAN X-TRAIL, номерний знак НОМЕР_1 , за адресою: АДРЕСА_1 , яким користується ОСОБА_7 , а саме: автомобіль марки NІSSAN X-TRAIL, номерний знак НОМЕР_1 , власником якого є ТОВ «Інноваційні дистриб`юторські системи» (ЄДРПОУ 37361242), місце реєстрації: Київська обл., Обухівський р-н., м. Українка, вул. Соснова буд. 1.

Не погоджуючись із зазначеною ухвалою, представник ТОВ «Інноваційні дистриб`юторські системи» ОСОБА_6 подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати ухвалу слідчого судді та постановити нову ухвалу про відмову у задоволенні клопотання прокурора, посилаючись на відсутність доказів відповідності автомобіля марки NІSSAN X-TRAIL,

---

Справа 757/45929/23-к Слідчий суддя - ОСОБА_8

Апеляційне провадження № 11-сс/824/161/2024 Суддя-доповідач - ОСОБА_1

номерний знак НОМЕР_1 , критеріям речових доказів, визначеним ст. 98 КПК України.

Апелянт зазначав, що зазначений автомобіль не фігурує у жодному доданому до клопотання прокурора документі.

Також постанова про визнання автомобіля ТОВ «Інноваційні дистриб`юторські системи» речовим доказом у кримінальному провадженні не містить інформації, яка б підтверджувала його відповідність критеріям речових доказів.

ТОВ «Інноваційні дистриб`юторські системи» не є учасником даного кримінального провадження, не має жодного відношення до його обставин, а також до фізичних осіб, щодо яких здійснюється досудове розслідування.

Реєстраційна картка транспортного засобу підтверджує його належність ТОВ «Інноваційні дистриб`юторські системи» та факт придбання у 2019 році.

Слідчим суддею безпідставно розглянуто клопотання прокурора без участі представника власника майна. При цьому, 17.10.2023 директор ТОВ «Інноваційні дистриб`юторські системи» ОСОБА_7 перебував у приміщенні суду, однак помічником судді його було повідомлено про перенесення судового засідання на іншу дату. Також цього ж дня ним подано клопотання про відмову у задоволенні клопотання прокурора, яке відсутнє в матеріалах судового провадження.

Також апелянт звертав увагу на наявність клопотання прокурора про розгляд клопотання про арешт майна без його участі, яке подане о 17 год. 49 хв. 17.10.2023, а зареєстроване лише 18.10.2023.

ТОВ «Інноваційні дистриб`юторські системи» не отримувало будь-яких запитів від правоохоронних органів щодо його господарської діяльності. Керівника, засновника чи працівників товариства не викликали на допит у рамках даного кримінального провадження.

Докази незаконного походження вилученого транспортного засобу чи його причетності до кримінального провадження відсутні.

Накладений арешт порушує і обмежує конституційні права щодо безперешкодної господарської діяльності товариства та недоторканості права власності.

Крім того, представник власника майна вказував на те, що оскаржувана ухвала постановлена без участі ТОВ «Інноваційні дистриб`юторські системи» та його представника, зі змістом ухвали слідчого судді він ознайомився 13.11.2023, а тому апеляційна скарга подана в межах строку на апеляційне оскарження.

Заслухавши доповідь судді, вислухавши пояснення представника ОСОБА_6 , який діє в інтересах власника майна ТОВ «Інноваційні дистриб`юторські системи», який підтримав подану апеляційну скаргу, думку прокурора ОСОБА_5 , який заперечував проти задоволення апеляційної скарги, дослідивши матеріали, які надійшли з суду першої інстанції, перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Як убачається із наданих до суду апеляційної інстанції матеріалів судового провадження, Головним слідчим управлінням Національної поліції України здійснюється досудове розслідування в кримінальному провадженні № 12022000000000707 від 28.07.2022 за підозрою ОСОБА_9 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 255, ч. 2 ст. 255, ч. 3 ст. 27 ч. 4 ст. 28, ч. 4 ст. 190 КК України, підозрою ОСОБА_10 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 255; ч. 2 ст. 255; ч. 3 ст. 27, ч. 4 ст. 28, ч. 3 ст. 190; ч. 3 ст. 27, ч. 4 ст. 28, ч. 4 ст. 190; ч. 3 ст. 27, ч. 3 ст. 28, ч. 4 ст. 190; ч. 5 ст. 27, ч. 2 ст. 28, ч. 3 ст. 358 КК України, підозрою ОСОБА_11 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 255, ч. 2 ст. 27 ч. 4 ст. 28, ч. 4 ст. 190 КК України, підозрою ОСОБА_12 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 255, ч. 2 ст. 27 ч. 4 ст. 28, ч. 4 ст. 190 КК України, підозрою ОСОБА_13 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 255, ч. 2 ст. 27 ч. 4 ст. 28, ч. 4 ст. 190 КК України, підозрою ОСОБА_7 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 255, ч. 5 ст. 27, ч. 4 ст. 28, ч. 4 ст. 190 КК України.

Згідно долучених до клопотання матеріалів, у межах вказаного кримінального провадження 03.10.2023 ОСОБА_7 повідомлено про підозру в участі у злочинній організації, з правовою кваліфікацією таких дій за ч. 2 ст. 255 КК України, та у пособництві в заволодінні чужим майном шляхом обману (шахрайство), вчиненого в особливо великих розмірах, у складі злочинної організації, з правовою кваліфікацією таких дій за ч. 5 ст. 27, ч. 4 ст. 28, ч. 4 ст. 190 КК України.

Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 11.09.2023 надано дозвіл на проведення обшуку автомобіля марки NІSSAN X-TRAIL, номерний знак НОМЕР_1 , яким користується ОСОБА_7 , та який належить ТОВ «Інноваційні дистриб`юторські системи»

Згідно даних протоколу обшуку від 03.10.2023, цього ж дня проведено обшук автомобіля марки NІSSAN X-TRAIL, номерний знак НОМЕР_1 , за адресою: АДРЕСА_1 , яким користується ОСОБА_7 , в ході якого вилучено вказаний транспортний засіб.

Постановою старшого слідчого в ОВС ГСУ НП України ОСОБА_14 від 03.10.2023 вилучений автомобіль марки NІSSAN X-TRAIL, номерний знак НОМЕР_1 , визнано речовим доказом у кримінальному провадженні № 12022000000000707.

05.10.2023 прокурор Офісу Генерального прокурора ОСОБА_5 звернувся до слідчого судді Печерського районного суду міста Києва із клопотанням про накладення арешту на тимчасово вилучене майно, яке вилучено 03.10.2023 під час проведення обшуку автомобіля марки NІSSAN X-TRAIL, номерний знак НОМЕР_1 , за адресою: АДРЕСА_1 , яким користується ОСОБА_7 , а саме: автомобіль марки NІSSAN X-TRAIL, номерний знак НОМЕР_1 , власником якого є ТОВ «Інноваційні дистриб`юторські системи» (ЄДРПОУ 37361242), місце реєстрації: Київська обл., Обухівський р-н., м. Українка, вул. Соснова буд. 1.

Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду міста Києвавід 17.10.2023 задоволено клопотання прокурора та накладено арешт на тимчасово вилучений автомобіль марки NІSSAN X-TRAIL, номерний знак НОМЕР_1 , власником якого є ТОВ «Інноваційні дистриб`юторські системи» (ЄДРПОУ 37361242).

З такими висновками слідчого судді суду першої інстанції погоджується і колегія суддів апеляційної інстанції.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 404 КПК України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

При застосуванні заходів забезпечення кримінального провадження слідчий суддя повинен діяти у відповідності до вимог КПК України та судовою процедурою гарантувати дотримання прав, свобод та законних інтересів осіб, а також умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.

Зокрема, при вирішенні питання про арешт майна для прийняття законного та справедливого рішення слідчий суддя, згідно ст. ст. 94, 132, 173 КПК України, повинен врахувати правову підставу для арешту майна, можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні або застосування щодо нього конфіскації, в тому числі і спеціальної, наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, а також наслідки арешту майна для підозрюваного, третіх осіб.

Згідно усталеної практики Європейського Суду з прав людини в контексті вищевказаних положень, володіння майном повинно бути законним (див. рішення у справі «Іатрідіс проти Греції» [ВП], заява N 31107/96, п. 58, ECHR 1999-II). Вимога щодо законності у розумінні Конвенції вимагає дотримання відповідних положень національного законодавства та відповідності принципові верховенства права, що включає свободу від свавілля (див. рішення у справі «Антріш проти Франції», від 22 вересня 1994 року, Series А N 296-А, п. 42, та «Кушоглу проти Болгарії», заява N 48191/99, пп. 49 - 62, від 10 травня 2007 року). Будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити «справедливий баланс» між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідність досягнення такого балансу відображена в цілому в структурі статті 1 Першого протоколу. Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар (див., серед інших джерел, рішення від 23 вересня 1982 року у справі «Спорронг та Льонрот проти Швеції», пп. 69 і 73, Series A N 52). Іншими словами, має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, яку прагнуть досягти (див., наприклад, рішення від 21 лютого 1986 року у справі «Джеймс та інші проти Сполученого Королівства», n. 50, Series A N 98).

У кожному конкретному кримінальному провадженні слідчий суддя, застосовуючи вид обтяження, в даному випадку арешт майна, має неухильно дотримуватись вимог закону. При накладенні арешту на майно слідчий суддя має обов`язково переконатися в наявності доказів на підтвердження вчинення кримінального правопорушення. При цьому, закон не вимагає аби вони були повними та достатніми на цій стадії кримінального провадження, однак вони мають бути такими, щоб слідчий суддя був впевнений у тому, що дані докази можуть дати підстави для пред`явлення обґрунтованої підозри у вчиненні того чи іншого злочину. Крім того, наявність доказів у кримінальному провадженні має давати слідчому судді впевненість в тому, що в даному кримінальному провадженні необхідно накласти вид обмеження з метою уникнення негативних наслідків.

Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Згідно ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

За правилами ч. 3 ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому пунктом 1 ч. 2 цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України.

Відповідно до ст. 98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддями вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Як встановлено під час апеляційного розгляду, слідчий суддя обґрунтовано, у відповідності до вимог ст.ст. 131-132, 170-173 КПК України, задовольнив клопотання прокурора про накладення арешту на автомобіль марки NІSSAN X-TRAIL, номерний знак НОМЕР_1 , власником якого є ТОВ «Інноваційні дистриб`юторські системи», з тих підстав, що вказане майно у встановленому законом порядку визнане речовими доказами у межах кримінального провадження № 12022000000000707, та відповідає критеріям, передбаченим ст. 98 КПК України.

Матеріали провадження свідчать, що на цьому етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права та інтереси власника майна з метою збереження речових доказів.

З огляду на наведене та враховуючи, що слідчим суддею першої інстанції ретельно перевірено майно, на яке прокурор просив накласти арешт і його відношення до матеріалів кримінального провадження, колегія суддів вважає, що слідчий суддя дійшов правильного висновку про наявність правових підстав для задоволення клопотання та накладення арешту на вилучене майно, оскільки у даному кримінальному провадженні є всі підстави вважати, що незастосування арешту даного майна, може призвести до його переховування, пошкодження, псування, втрати, використання, пересування, передачі чи відчуження.

Таким чином, колегія суддів вважає, що слідчий суддя обґрунтовано наклав арешт на вказане майно, врахувавши і наслідки від вжиття такого заходу забезпечення кримінального провадження для інших осіб та забезпечивши своїм рішенням розумність і співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження.

Доводи апеляційної скарги про те, що власник майна ТОВ «Інноваційні дистриб`юторські системи» не є учасником даного кримінального провадження та не має відношення до його обставин, не впливають на правильність висновків слідчого судді, оскільки арешт майна з підстав, передбачених п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України, по суті являє собою форму забезпечення доказів і є самостійною правовою підставою для арешту майна, не вимагає обов`язкового оголошення підозри у кримінальному провадженні і не пов`язує особу підозрюваного з можливістю арешту такого майна.

Як встановлено органом досудового розслідування, автомобіль марки NІSSAN X-TRAIL, номерний знак НОМЕР_1 , перебуває у користуванні підозрюваного у даному кримінальному провадженні ОСОБА_7 , а відтак може містити відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.

З огляду на положення КПК України, майно, яке має ознаки речового доказу, повинно вилучатися та арештовуватися незалежно від того, хто є його власником, у кого і де воно знаходиться, незалежно від того чи належить воно підозрюваному чи іншій зацікавленій особі, оскільки в протилежному випадку не будуть досягнуті цілі застосування цього заходу - запобігання можливості протиправного впливу (відчуження, знищення, приховання) на певне майно, що, як наслідок, перешкодить встановленню істини у кримінальному провадженні.

Сукупність долучених до клопотання прокурора матеріалів та викладені у клопотанні обставини на даному етапі досудового розслідування є достатніми для застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження, як арешт майна.

Викладені в апеляційній скарзі доводи про недоведеність відповідності вилученого автомобіля речовим доказам в розумінні ст. 98 КПК України, є безпідставними, оскільки встановлені прокурором фактичні обставини кримінальних правопорушень у даному кримінальному провадженні, містять сукупність підстав та розумних підозр вважати, що на даному етапі досудового розслідування є підстави для обґрунтованого припущення, що вказане майно може містити відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, а отже дане майно відповідає ознакам, зазначеним в ст. 98 КПК України, що згідно ч. 3 ст. 173 КПК України дає підстави для його арешту як речових доказів з метою збереження.

Незастосування в даному випадку заходу забезпечення кримінального провадження може призвести до втрати доказів у провадженні і таким чином позбавить реалізацію мети досудового розслідування та дотримання завдання арешту майна, передбаченого ч. 1 ст. 170 КПК України.

Викладені в апеляційній скарзі доводи про те, що 17.10.2023 директор ТОВ «Інноваційні дистриб`юторські системи» ОСОБА_7 перебував у приміщенні суду та подав клопотання про відмову у задоволенні клопотання прокурора, яке не було долучено до матеріалів справи, а також доводи про те, що слідчим суддею розглянуто клопотання без участі власника майна, не є підставою для скасування правильної по суті ухвали слідчого судді. Крім того, відповідно до положень ч. 1 ст. 172 КПК України, неприбуття учасників судового провадження у судове засідання не перешкоджає розгляду клопотання.

Інші зазначені в апеляційній скарзі доводи не можуть бути безумовними підставами для скасування ухвали слідчого судді.

Істотних порушень вимог КПК України, які б давали підстави для скасування ухвали слідчого судді, колегією не встановлено.

З урахуванням викладеного, колегія суддів вважає, що слідчим суддею рішення прийнято у відповідності до вимог закону, слідчий суддя при розгляді клопотання з`ясував всі обставини, з якими закон пов`язує можливість накладення арешту на майно, а тому ухвалу слідчого судді необхідно залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Ураховуючи вищевикладене та керуючись ст. ст. 170, 171, 173, 376, 407, 418, 422 КПК України, колегія суддів,

п о с т а н о в и л а:

Апеляційну скаргу представника ТОВ «Інноваційні дистриб`юторські системи» ОСОБА_6 залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді Печерського районного суду міста Києвавід 17 жовтня 2023 року, - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню не підлягає.

Судді:

---

---

---

ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3