Ухвала
від 31.01.2024 по справі 280/6804/22
КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

31 січня 2024 року

м. Київ

справа №280/6804/22

адміністративне провадження № К/990/3163/24

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Шишова О. О.,

суддів: Білоуса О. В., Дашутіна І. В.,

перевіривши касаційну скаргу Головного управління ДПС у Львівській області на ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду від 25 грудня 2023 року у справі № 280/6804/22 за позовом Приватного акціонерного товариства «ДРУЖБА» до Головного управління ДПС у Львівській області, Головного управління ДПС у Запорізькій області, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,

установив:

23 січня 2023 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга Головного управління ДПС у Львівській області на ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду від 25 грудн 2023 року у справі № 280/6804/22.

Установлено, що Приватне акціонерне товариство «ДРУЖБА» звернулося до суду з позовом до Головного управління ДПС у Запорізькій області, Державної податкової служби України, в якому просило:

- визнати протиправним та скасувати рішення комісії Головного управління ДПС у Запорізькій області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації від 13 жовтня 2022 року № 7467276/00849014, яким Приватному акціонерному товариству «ДРУЖБА» відмовлено у реєстрації податкової накладної від 30 вересня 2022 року № 80 в Єдиному реєстрі податкових накладних;

- зобов`язати Державну податкову службу України здійснити реєстрацію податкової накладної від 30 вересня 2022 року № 80 у Єдиному реєстрі податкових накладних датою подання на реєстрацію.

Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 14 березня 2023 року позов задоволено частково.

Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 25 грудня 2023 року у відкритті апеляційного провадження відмовлено на підставі пункту 4 частини першої статті 299 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).

Не погоджуючись з ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 25 грудня 2023 року, Головне управління ДПС у Львівській області оскаржило її в касаційному порядку та просить зазначену ухвалу скасувати, справу направити до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду.

Обґрунтовуючи вимоги касаційної скарги, заявник посилається на те, що апеляційний суд допустив порушення норм процесуального права і, як наслідок, дійшов помилкового висновку про наявність підстав для відмови у відкритті апеляційного провадження у справі.

Перевіряючи доводи касаційної скарги, колегія суддів виходить з такого.

Установлено, що рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 14 березня 2023 року позов задоволено частково.

Не погодившись з рішенням суду, Головне управління ДПС у Львівській області подало апеляційну скаргу, яка ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 23 травня 2023 року залишена без руху з підстав порушення вимог, встановлених статті 296 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) в частині сплати судового збору.

На виконання вимог зазначеної ухвали відповідач подав заяву про продовження строку на усунення недоліків апеляційної скарги.

Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 10 липня 2023 року в задоволенні заяви Головного управління ДПС у Львівській області про продовження строку на усунення недоліків апеляційної скарги відмовлено; апеляційну скаргу повернуто заявнику.

30 листопада 2023 року відповідач вдруге подав апеляційну скаргу.

Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 05 грудня 2023 року апеляційну скаргу залишено без руху у зв`язку з невідповідністю вимогам статті 295 КАС України.

На виконання вимог ухвали про залишення апеляційної скарги без руху, відповідач подав до суду клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження.

Обгрунтовуючи клопотання скаржник посилався на запровадження воєнного стану в Україні. Зазначив, що первинно подану апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Львівській області було повернуто заявнику у зв`язку із невиконанням вимог ухвали суду про залишення апеляційної скарги без руху, а саме не надано документ про сплату судового збору. Після сплати судового збору податковий орган звернувся до суду повторно та просив поновити пропущений строк. Крім того зазначив, що відсутність коштів на сплату судового збору у суб`єкта владних повноважень не повинна перешкоджати доступу до суду і є підставою для поновлення строку на оскарження. Також звертув увагу суду, що повторна апеляційна скарга подана ним в межах річного строку з дня складання повного тексту оскаржуваного судового рішення, що, на думку відповідача, свідчить про дотримання останнім строку апеляційного оскарження судового рішення.

Разом з тим суд апеляційної інстанції вважав, що поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, що підтверджені належними доказами.

Також суд зазначив, що відсутність у суб`єкта владних повноважень коштів для своєчасної сплати судового збору є суто суб`єктивною причиною, а негативні наслідки, які настали у зв`язку з такою причиною є певною мірою відповідальністю за неналежне виконання своїх процесуальних обов`язків, які для усіх учасників справи мають бути рівними. Відповідач, що діє від імені держави, як суб`єкт владних повноважень, не може та не повинен намагатись отримати вигоду від фінансових складнощів, які склались у нього на поточний день, шляхом уникнення або зволікання виконання ним своїх процесуальних обов`язків, в тому числі і щодо сплати судового збору.

Щодо посилання скаржника на введення воєнного стану в Україні, суд апеляційної інстанції зазначив, що безперечно, запровадження воєнного стану є обставиною, яка відповідно до частини першої статті 121 КАС України повинна враховуватися при вирішенні питання щодо поновлення процесуального строку. Разом з тим, пропуск процесуального строку повинен мати прямий причинний зв`язок з такою обставиною. При цьому, питання поновлення процесуального строку у випадку його пропуску з причин, пов`язаних із запровадженням воєнного стану в Україні, вирішується в кожному конкретному випадку, виходячи з доводів, наведених у заяві про поновлення такого строку. Однак, сам лише факт запровадження воєнного стану не може бути підставою для поновлення строку на апеляційне оскарження судового рішення у всіх абсолютно випадках. Скаржник у своєму клопотанні посилається на загальну ситуацію в країні через обставини, які зумовлені введенням воєнного стану в країні, проте, наведені обставини не мають безперервного характеру та не доводять фактичну неможливість подання відповідачем, який є суб`єктом владних повноважень, апеляційної скарги у даній справі у строк, встановлений статтею 295 КАС України.

Зважаючи на викладене, суд апеляційної інстанції вважав за необхідне відмовити у відкритті апеляційного провадження.

Згідно частини другої статті 333 Кодексу адміністративного судочинства України встановлює, що у разі оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.

Статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України визначено строк на апеляційне оскарження судового рішення, а пунктом першим частини п`ятої статті 296 цього Кодексу закріплено вимоги щодо форми та змісту апеляційної скарги, в тому числі щодо надання документа про сплату судового збору.

За правилами частини третьої статті 298 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.

Суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними (пункт четвертий частини першої статті 299 Кодексу адміністративного судочинства України).

Крім того, згідно з частиною другою статті 299 Кодексу адміністративного судочинства України незалежно від поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у разі, якщо апеляційна скарга прокурора, суб`єкта владних повноважень подана після спливу одного року з дня складення повного тексту судового рішення, крім випадків подання апеляційної скарги суб`єктом владних повноважень у справі, про розгляд якої він не був повідомлений або до участі в якій не був залучений, якщо суд ухвалив рішення про його права та (або) обов`язки.

Статтею 44 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено обов`язок учасників справи добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки, зокрема, виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки, а також виконувати інші процесуальні обов`язки, визначені законом або судом (пункти 6, 7 частини п`ятої цієї статті).

Отже, наведеними нормами чітко окреслено характер процесуальної поведінки, який зобов`язує учасників справи діяти сумлінно, проявляти добросовісне ставлення до наявних у них прав і здійснювати їх реалізацію таким чином, щоб забезпечити неухильне та своєчасне (без суттєвих затримок та зайвих зволікань) виконання своїх обов`язків, встановлених законом або судом, зокрема, щодо дотримання строку апеляційного оскарження.

Для цього учасник справи як особа, зацікавлена у поданні апеляційної скарги, повинна вчиняти усі можливі та залежні від нього дії, використовувати у повному обсязі наявні засоби та можливості, передбачені чинним законодавством.

Окрім цього, пунктом другим частини третьої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом віднесено до основних засад (принципів) адміністративного судочинства, зміст якого розкриває стаття 8 цього Кодексу, й визначає, що усі учасники судового процесу є рівними перед законом і судом.

Такі положення наведених правових норм процесуального права знайшли своє відображення і у статті 44 Кодексу адміністративного судочинства України, частина перша якої вказує, що учасники справи мають рівні процесуальні права та обов`язки.

Отже, органи державної влади, маючи однаковий обсяг процесуальних прав та обов`язків поряд з іншими учасниками справи, мають діяти вчасно та в належний спосіб, дотримуватися своїх власних внутрішніх правил та процедур, встановлених в тому числі нормами процесуального закону, не можуть і не повинні отримувати вигоду від їх порушення, уникати або шляхом допущення зайвих затримок та невиправданих зволікань відтерміновувати виконання своїх процесуальних обов`язків.

Законодавче обмеження строку оскарження судового рішення, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених Кодексом адміністративного судочинства України певних процесуальних дій.

Згідно з частиною першою статті 45 Кодексу адміністративного судочинства України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається.

Обґрунтовуючи висновки про обов`язок сторони належним чином використовувати процесуальні права, у рішенні від 7 липня 1989 року у справі «Union Alimentaria Sanders S.A. v. Spain» Європейський суд з прав людини зазначив, по заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, пов`язаних зі зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Отже, тільки наявність об`єктивних перешкод для своєчасної реалізації прав щодо оскарження судового рішення у строк встановлений процесуальним законом, може бути підставою для висновку про пропуск строку оскарження з поважних причин.

Ураховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду апеляційної інстанції про визнання зазначених відповідачем підстав для поновлення пропущеного строку апеляційного оскарження неповажними.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини умови прийнятності касаційної скарги можуть бути більш суворими ніж для звичайної заяви. Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у цьому суді можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється судом після їх розгляду судом першої, а потім судом апеляційної інстанції (рішення у справах «Леваж Престасьон Сервіс проти Франції» («Levages Prestations Services v. France») від 23 жовтня 1996 року, заява № 21920/93; «Гомес де ла Торре проти Іспанії» («Brualla Gomes de la Torre v. Spain») від 19 грудня 1997 року, заява 26737/95).

У решті обґрунтування касаційної скарги зводяться до переоцінки встановлених судами попередніх інстанцій доводів та не спростовують висновків останніх.

Ураховуючи, що зміст оскаржуваного судового рішення та обставини, на які посилається скаржник в обґрунтування касаційної скарги, свідчать про правильне застосування судом норм процесуального права та не викликає сумнівів щодо їх застосування чи тлумачення, суд дійшов до висновку про наявність підстав для визнання касаційної скарги необґрунтованою та відмови у відкритті касаційного провадження.

За таких обставин подана касаційна скарга Головного управління ДПС у Львівській області на ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду від 25 грудня 2023 року є необґрунтованою. У даному випадку правильне застосовування апеляційним судом норм процесуального права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо їх застосування чи тлумачення, що відповідно до частини другої статті 333 КАС України є підставою для відмови у відкритті касаційного провадження у справі.

Керуючись статтями 248, 333 КАС України, Верховний Суд

ухвалив:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Головного управління ДПС у Львівській області на ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду від 25 грудня 2023 року у справі № 280/6804/22 за позовом Приватного акціонерного товариства «ДРУЖБА» до Головного управління ДПС у Львівській області, Головного управління ДПС у Запорізькій області, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії.

Копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами направити скаржнику, а копію касаційної скарги залишити в суді касаційної інстанції.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями і оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач О. О. Шишов

Судді О. В. Білоус

І. В. Дашутін

СудКасаційний адміністративний суд Верховного Суду
Дата ухвалення рішення31.01.2024
Оприлюднено01.02.2024
Номер документу116680926
СудочинствоАдміністративне
КатегоріяСправи з приводу адміністрування податків, зборів, платежів, а також контролю за дотриманням вимог податкового законодавства, зокрема щодо адміністрування окремих податків, зборів, платежів, з них зупинення реєстрації податкових накладних

Судовий реєстр по справі —280/6804/22

Ухвала від 14.06.2024

Адміністративне

Третій апеляційний адміністративний суд

Сафронова С.В.

Ухвала від 31.01.2024

Адміністративне

Касаційний адміністративний суд Верховного Суду

Шишов О.О.

Ухвала від 25.12.2023

Адміністративне

Третій апеляційний адміністративний суд

Сафронова С.В.

Ухвала від 05.12.2023

Адміністративне

Третій апеляційний адміністративний суд

Сафронова С.В.

Ухвала від 10.07.2023

Адміністративне

Третій апеляційний адміністративний суд

Божко Л.А.

Ухвала від 23.05.2023

Адміністративне

Третій апеляційний адміністративний суд

Божко Л.А.

Ухвала від 20.04.2023

Адміністративне

Третій апеляційний адміністративний суд

Божко Л.А.

Рішення від 14.03.2023

Адміністративне

Запорізький окружний адміністративний суд

Бойченко Юлія Петрівна

Ухвала від 24.01.2023

Адміністративне

Запорізький окружний адміністративний суд

Бойченко Юлія Петрівна

Ухвала від 02.12.2022

Адміністративне

Запорізький окружний адміністративний суд

Бойченко Юлія Петрівна

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2023Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні