ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
31 січня 2024 року
м. Київ
справа №160/11615/19
адміністративне провадження № К/9901/4515/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Шарапи В. М.,
суддів: Єзерова А.А., Чиркіна С. М.,
розглянув у порядку письмового провадження касаційну скаргу Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26 березня 2020 року у складі судді Сліпець Н.Є. та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 22 грудня 2020 року у складі колегії суддів: Прокопчук Т.С. (головуючий), суддів: Кругового О.О., Шлай А.В. у справі за позовом Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку до Товарної біржі «Перспектива Коммодіті» про стягнення штрафу, за зустрічним позовом Товарної біржі «Перспектива Коммодіті» до Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку про визнання протиправною та скасування постанови,
ОПИСОВА ЧАСТИНА
Короткий зміст позовних вимог і рішень судів першої та апеляційної інстанцій:
Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку звернулась до суду з позовом, у якому просила стягнути з відповідача в примусовому порядку штраф у розмірі 5 100,00 грн до державного бюджету України, накладений постановою Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 21.08.2019 №427-ДП-ЮО та №660-ДП-Е за порушення пункту 7 статті 11 Закону України від 30 жовтня 1996 року №448/96-ВР «Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні» (далі - Закон №448/96-ВР).
В обґрунтування позовних вимог зазначає, що Товарною біржою «Перспектива-Коммодіті» не сплачений у добровільному порядку штраф у сумі 5 100,00 грн, накладений постановою Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 21.08.2019 №427-ДП-ЮО, що відповідно до статті 11 Закону №448/96-ВР є підставою для примусового стягнення штрафу в судовому порядку.
Товарна біржа «Перспектива-Коммодіті» звернулась до суду із зустрічним позовом до Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, у якому просить визнати протиправною та скасувати постанову №427-ДП-ЮО від 21.08.2019 про накладення санкції за правопорушення на ринку цінних паперів.
В обґрунтування зустрічних позовних вимог позивач за зустрічним позовом зазначає, що постановою Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 21.08.2019 №427-ДП-ЮО на Товарну біржу «Перспектива-Коммодіті» накладено штраф за не подання інформації, а саме не надання відповіді (документів) на запит. Однак, товарна біржа не є державним органом, учасником фондового ринку, не здійснювала та не виявляла намір здійснювати операції на ринку цінних паперів. Крім того, діючим законодавством не передбачене право комісії проводити перевірки Товарних бірж, а щодо перевірки іншого суб`єкта в межах повноважень комісією у запиті не зазначено. Отже, запит комісії є незаконним та не підлягав виконанню з боку Товарної біржі, у зв`язку з чим відсутні підстави для застосування штрафних санкцій за порушення пункту 7 статті 11 Закону №448/96-ВР.
Дніпропетровський окружний адміністративний суд рішенням від 26.03.2020, залишеним без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 22.12.2020 зустрічний позов задовольнив.
Визнав протиправною та скасував постанову Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку про застосування санкції за правопорушення на ринку цінних паперів №427-ДП-ЮО від 21.08.2019, прийнятої у відношенні Товарної біржі «Перспектива-Коммодіті».
У задоволенні позову Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку до Товарної біржі «Перспектива-Коммодіті» про стягнення штрафу - відмовив.
Вирішено питання про судові витрати.
Ухвалюючи зазначені судові рішення, суд першої інстанції, з висновком якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив із того, що діючим законодавством не передбачено право комісії вимагати документи фінансової звітності у юридичної особи, яка не є державним органом, та учасником фондового ринку, а доказів здійснення або виявлення наміру здійснити операції на ринку цінних паперів ТБ «Перспектива-Коммодіті» в ході розгляду справи не надано. Відтак суди прийшли до висновку, що не направлення товарною біржою відповіді на запит комісії не містить складу правопорушення, відповідальність за яке передбачена пунктом 7 статті 11 Закону №448/96-ВР у вигляді штрафу, та скасували постанову №427-ДП-ЮО від 21.08.2019 як протиправну.
Оскільки постанова №427-ДП-ЮО від 21.08.2019 про накладення штрафу на ТБ «Перспектива-Коммодіті» скасована - відсутні підстави для задоволення позову Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку про стягнення з товарної біржі штрафу в сумі 5 100,00 грн в дохід держави.
Судами попередніх інстанцій встановлені такі обставини справи:
Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку у відношенні Товарної біржі «Перспектива-Коммодіті» складено акт про правопорушення на ринку цінних паперів від 21.05.2019 № 383-ДП-ЮО у якому зазначено про те, що ТБ «Перспектива-Коммодіті» не надала інформацію на запит комісії, за що пунктом 7 статті 11 Закону №448/96-ВР передбачена відповідальність.
27.05.2019 Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку винесено постанову про розгляд справи про правопорушення на ринку цінних паперів, в якій ТБ «Перспектива-Коммодіті» повідомлено про дату, час та місце розгляду справи, постанова направлена на адресу біржі.
21.08.2019 Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку винесено постанову про накладення санкції за порушення на ринку цінних паперів № 427-ДП-ЮО у якій зазначено, що за неподання інформації до комісії до ТБ «Перспектива-Коммодіті» підлягає застосуванню санкція у вигляді штрафу в розмірі 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 5100,00 грн, який необхідно перерахувати на рахунок управління Державної казначейської служби України протягом 15 днів з моменту отримання цієї постанови. Копію розрахункового документу, який буде підтверджувати виконання цієї постанови, направити до департаменту правозастосування Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку. Постанова направлена на адресу біржі 28.08.2019.
Оскільки у встановлений строк та на час звернення до суду вказана сума штрафу біржою не сплачена, на підставі статті 11 Закону №448/96-ВР, відповідно до якої у разі несплати штрафу протягом 15 днів примусове стягнення штрафів здійснюється на підставі відповідного рішення суду за позовом Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, позивач за первісним позовом звернувся до суду з позовом.
Суди встановили, що суть стверджуваного порушення полягає у тому, що при проведенні перевірки комісією питань щодо повноти фінансової звітності ПрАТ «ФБ «Перспектива» за 2017 рік, її відповідності, у тому числі міжнародним стандартам фінансової звітності та дотримання вимог Положення щодо пруденційних нормативів професійної діяльності на фондовому ринку та вимог до системи управління ризиками, затвердженого рішенням комісії від 01.10.2015 №1597, у останньої виникла необхідність підтвердження здатності ТБ «Перспектива-Коммодіті» сплатити вартість придбаних у ПрАТ «ФБ «Перспектива» нематеріальних активів.
06.09.2018 комісією, згідно із пунктом 10-3 статті 8 Закону №448/96-ВР, надіслано запит №16/02/26662 до ТБ «Перспектива-Коммодіті», яким зобов`язано останню надати у термін до 20.09.2018 наступні документи: копію річної фінансової звітності за 2017 рік; копію звіту незалежного аудитора щодо річної фінансової звітності за 2017 рік; копію проміжної фінансової звітності за І півріччя 2018 року; копію звіту незалежного аудитора щодо огляду проміжної фінансової звітності за І півріччя 2018 року (за наявності).
ТБ «Перспектива Коммодіті» відповіді на запит надано не було.
Короткий зміст вимог і узагальнені доводи касаційної скарги, узагальнені позиції інших учасників справи:
Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку подала касаційну скаргу на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26.03.2020 та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 22.12.2020. Просить оскаржені судові рішення скасувати і ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог про визнання протиправним та скасування постанови №427-ДП-ЮО від 21.08.2019 про накладення санкції за правопорушення на ринку цінних паперів.
Задовольнити позов про стягнення штрафних санкцій і стягнути з відповідача в примусовому порядку штраф у розмірі 5 100,00 грн до державного бюджету України, накладений постановою Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 21.08.2019 №427-ДП-ЮО та №660-ДП-Е за порушення пункту 7 статті 11 Закону №448/96-ВР.
Аргументи скаржника на обґрунтування доводів касаційної скарги полягають у тому, що судами попередніх інстанцій неправильно застосовано норми матеріального права. Зокрема, вказує на те, що суди попередніх інстанцій неправильно застосували норми пункту 10-3 статті 8 та пункту 7 частини 1 статті 11 Закону №448/96-ВР і відносно застосування цих норм права відсутній висновок Верховного Суду.
На переконання Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку ці норми варто тлумачити так, що комісія має право для виконання своїх повноважень надсилати запити до будь якої фізичної чи юридичної особи, які такими відомостями володіють і відповідно отримувати на них відповіді. Однак суди попередніх інстанцій, застосовуючи вказані норми права, прийшли до висновку, що комісія у межах своїх повноважень має право робити запити про надання відомостей тільки до учасників фондового ринку або будь яких фізичних чи юридичних осіб, які здійснюють (виявили намір здійснювати) операції на ринку цінних паперів. Проте не мають таких прав щодо інших осіб.
ТБ « Перспектива Коммодіті» надано відзив на касаційну скаргу, у якому зазначено про законність і обґрунтованість судових рішень, які оскаржуються, та про безпідставність доводів касаційної скарги.
МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА
Висновки суду за результатами розгляду касаційної скарги з посиланням на норми права, якими керувався суд касаційної інстанції:
При розгляді касаційної скарги колегією суддів враховуються приписи частин першої-другої статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), згідно яких Суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
У свою чергу, відповідно до частини другої статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Національна Комісія з цінних паперів та фондового ринку діє в межах повноважень, наданих їй Законом України №448/96-ВР. Метою державного регулювання ринку цінних паперів є дотримання учасниками ринку цінних паперів вимог актів законодавства (стаття 2 цього Закону).
Статтею 2 Закону України №448/96-ВР визначено, що метою державного регулювання ринку цінних паперів є, зокрема, дотримання учасниками ринку цінних паперів вимог актів законодавства, контроль за прозорістю та відкритістю ринку цінних паперів.
Статтею 3 цього Закону визначено, що державне регулювання ринку цінних паперів здійснюється, зокрема, у формі пруденційного нагляду за професійними учасниками фондового ринку в межах діяльності, яка провадиться таким учасником на підставі виданої Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку ліцензії. А пунктом 10-3 статті 7 Закону визначено, що Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку відповідно до покладених на неї завдань здійснює контроль за достовірністю, зрозумілістю, узгодженістю та повнотою фінансової звітності учасників фондового ринку, її відповідності, у тому числі за міжнародними стандартами фінансової звітності.
Своєю чергою, частинами першою та другою статті 29 Закону України від 12 липня 2001 року №2664-III «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» визначено, що пруденційний нагляд є складовою частиною загальної системи нагляду, що проводиться органами, які здійснюють державне регулювання ринків фінансових послуг, і базується на регулярному проведенні оцінки загального фінансового стану фінансової установи, результатів діяльності системи та якості управління нею, дотриманні обов`язкових нормативів та інших показників і вимог, що обмежують ризики за операціями з фінансовими активами.
Основними напрямами пруденційного нагляду національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, є додержання встановлених критеріїв та нормативів щодо: 1) ліквідності; 2) капіталу та платоспроможності; 3) прибутковості; 4) якості активів та ризиковості операцій; 5) якості систем управління та управлінського персоналу; 6) додержання правил надання фінансових послуг.
Отже, Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку в межах наданих їй повноважень було здійснено перевірку Приватного акціонерного товариства «Фондова біржа» Перспектива» на предмет відповідності фінансової звітності біржі міжнародним стандартам фінансової звітності та дотриманням вимог Положення щодо пруденційних нормативів професійної діяльності на фондовому ринку та вимог до системи управління ризиками, яке затверджено рішенням Комісії від 01.10.2015 за №1597 (зареєстроване у Міністерстві юстиції України 28.10.2015 за №1311/27756).
Зазначеним вище Положенням встановлено, що до ризиків, які можуть виникати при провадженні професійної діяльності на фондовому ринку, належить, зокрема, кредитний ризик - ризик виникнення в установи фінансових втрат (збитків) внаслідок невиконання в повному обсязі або неповного виконання контрагентом своїх фінансових зобов`язань перед установою відповідно до умов договору. Розмір збитків у цьому випадку пов`язаний із сумою невиконаного зобов`язання (підпункт 5 пункту 1 розділу 2).
Отже, очевидним є висновок про те, що перевірка Національною комісією учасників ринку фінансових послуг на предмет виконання вимог Положення щодо пруденційних нормативів професійної діяльності на фондовому ринку та вимог до системи управління ризиками, яке затверджено рішенням Комісії від 01.10.2015 за №1597 (зареєстроване у Міністерстві юстиції України 28.10.2015 за №1311/27756) потребує отримання інформації, джерелом якої не обов`язково є учасники ринку фінансових послуг.
З цією метою законодавець у пункті 8 частини першої статті 8 Закону №448/96-ВР визначив, що Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку через своїх уповноважених осіб має повноваження здійснювати контроль за достовірністю і розкриттям інформації, що надається емітентами та особами, які здійснюють професійну діяльність на ринку цінних паперів, і саморегулівними організаціями, та її відповідністю встановленим вимогам. Абзацом 3 частини другої статті 9 цього Закону встановлено, що уповноважена особа Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку має право вимагати необхідні документи та іншу інформацію у зв`язку з реалізацією своїх повноважень.
Пунктом 10-3 статті 8 Закону №448/96-ВР визначено, що Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку має право вимагати надання пояснень (у письмовій та усній формі), документів, інформації від державних органів, учасників фондового ринку або будь-яких інших фізичних чи юридичних осіб, які здійснюють (виявили намір здійснювати) операції на ринку цінних паперів та/або яким можуть бути відомі обставини, пов`язані з предметом перевірки.
Аналізуючи вказану норму права, суд касаційної інстанції тлумачить її таким чином, що для досягнення мети своєї діяльності і у межах наданих повноважень Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку має право вимагати надання пояснень (у письмовій та усній формі), документів, інформації від: державних органів; учасників фондового ринку; будь-яких інших фізичних чи юридичних осіб, які здійснюють (виявили намір здійснювати) операції на ринку цінних паперів; будь-яких інших фізичних чи юридичних осіб, яким можуть бути відомі обставини, пов`язані з предметом перевірки.
Таке тлумачення здійснюється з огляду на наявність у тексті зазначеної норми сполучників та/або після слів «будь-яких інших фізичних чи юридичних осіб, які здійснюють (виявили намір здійснювати) операції на ринку цінних паперів», перед словами «яким можуть бути відомі обставини, пов`язані з предметом перевірки». Наявність єднального сполучника «та» вказує на те, що Нацкомісія має право вимагати надання пояснень (у письмовій та усній формі), документів, інформації від будь-яких інших фізичних чи юридичних осіб, які здійснюють (виявили намір здійснювати) операції на ринку цінних паперів та яким можуть бути відомі обставини, пов`язані з предметом перевірки. Наявність же розділового сполучника «або» вказує на те, що Нацкомісія має право вимагати надання пояснень (у письмовій та усній формі), документів, інформації від будь-яких інших фізичних чи юридичних осіб, які здійснюють (виявили намір здійснювати) операції на ринку цінних паперів, або від будь-яких інших фізичних чи юридичних осіб, яким можуть бути відомі обставини, пов`язані з предметом перевірки.
За таких обставин суди попередніх інстанцій неправильно застосували норму пункту 10-3 статті 8 Закону №448/96-ВР, зробивши висновок про те, що Нацкомісія має право вимагати надання пояснень (у письмовій та усній формі), документів, інформації від будь-яких інших фізичних чи юридичних осіб, які здійснюють (виявили намір здійснювати) операції на ринку цінних паперів і яким бути відомі обставини, пов`язані з предметом перевірки.
Відповідно, неправильним є також висновок судів попередніх інстанцій про те, що Товарна біржа «Перспектива-Коммодіті» не може бути суб`єктом відповідальності за пунктом 7 статті 11 Закону №448/96-ВР, згідно якого Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку застосовує до юридичних осіб фінансові санкції за неподання, подання не в повному обсязі інформації та/або подання недостовірної інформації до Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку - у розмірі до тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. За ті самі дії, вчинені повторно протягом року, - у розмірі від тисячі до п`яти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Конструкція цієї норми права свідчить про те, що суб`єктом відповідальності є юридична особа. При цьому не вказано, що це може бути тільки юридична особа - учасник фондового ринку або тільки юридична особа, яка здійснює (виявила намір здійснювати) операції на ринку цінних паперів. Тому у сукупності з нормою пункту 10-3 статті 8 Закону №448/96-ВР варто зазначити, що суб`єктом відповідальності за неподання, подання не в повному обсязі інформації та/або подання недостовірної інформації до Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку може бути будь яка юридична особа, якій можуть бути відомі обставини, які пов`язані з предметом перевірки.
У цій справі таким суб`єктом є Товарна біржа «Перспектива-Коммодіті», яка не надала на запит Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку інформації, яка стосується перевірки учасника фондового ринку - ПрАТ «ФБ «Перспектива».
Відповідно до пункту 14 частини першої статті 9 Закону №448/96-ВР Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку уповноважена накладати адміністративні стягнення, штрафні та інші санкції за порушення чинного законодавства на юридичних осіб та їх співробітників, аж до анулювання ліцензій на здійснення професійної діяльності на ринку цінних паперів. Пунктом 7 частини першої статті 11 Закону №448/96-ВР встановлено, що Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку застосовує до юридичних осіб фінансові санкції, зокрема, за неподання, подання не в повному обсязі інформації та/або подання недостовірної інформації до Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку - у розмірі до тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
За встановлених обставин та законодавчого врегулювання суд касаційної інстанції приходить до переконання, що у межах повноважень Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку її уповноваженою особою зроблено запит про надання позивачем інформації. Встановивши, що інформація на запит не надана, цей суб`єкт владних повноважень обґрунтовано, у межах повноважень та у встановленому порядку застосував до ТБ «Перспектива-Коммодіті» фінансові санкції. Відтак рішення судів попередніх інстанцій про визнання протиправною та скасування постанови від 21.08.2019 Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку про накладення санкції за порушення на ринку цінних паперів № 427-ДП-ЮО є помилковими, оскільки ухвалені з неправильним застосуванням норм матеріального права.
Частиною третьою статті 11 Закону №448/96-ВР встановлено, що у разі несплати штрафу протягом 15 днів примусове стягнення штрафів здійснюється на підставі відповідного рішення суду за позовом Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку. Оскільки суди попередніх інстанцій встановили, що штрафні санкції в сумі 5100 грн не сплачені у встановлений строк та у визначеному порядку, позовні вимоги про їх стягнення підлягають до задоволення.
За наведених обставин, на підставі статті 351 КАС України, рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26.03.2020 та постанова Третього апеляційного адміністративного суду від 22.12.2020 підлягають скасуванню з ухваленням нового судового рішення про задоволення первісного позову Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку про стягнення штрафу в сумі 5100 грн і відмову в задоволенні зустрічного позову Товарної біржі «Перспектива-Коммодіті» про визнання протиправною та скасування постанови від 21.08.2019 №427-ДП-ЮО.
Керуючись статтями 327, 345, 349, 351, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку задовольнити.
Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26 березня 2020 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 22 грудня 2020 року скасувати.
Ухвалити нове судове рішення, яким позовні вимоги за первісним позовом Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку задовольнити.
Стягнути з Товарної біржі «Перспектива-Коммодіті» (49000, м. Дніпро, вул. Воскресенська, буд. 30, код за ЄДРПОУ 37732456) до Державного бюджету України штраф у сумі 5100 (п`ять тисяч сто) гривень 00 копійок, який зарахувати на рахунок, відкритий в управлінні Державної казначейської служби України за балансовим рахунком 3111 «Надходження до загального фонду Державного бюджету» по коду бюджетної класифікації 21081100 «Адміністративні штрафи та інші санкції», символ звітності 106.
Товарній біржі «Перспектива-Коммодіті» у задоволенні зустрічного позову до Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку про визнання протиправною та скасування постанови №427-ДП-ЮО від 21 серпня 2019 року про накладення санкції за правопорушення на ринку цінних паперів - відмовити.
Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття.
Головуючий суддя: В.М. Шарапа
Судді: А.А. Єзеров С.М. Чиркін
Суд | Касаційний адміністративний суд Верховного Суду |
Дата ухвалення рішення | 31.01.2024 |
Оприлюднено | 01.02.2024 |
Номер документу | 116681099 |
Судочинство | Адміністративне |
Категорія | Справи з приводу реалізації державної політики у сфері економіки та публічної фінансової політики, зокрема щодо державного регулювання ринків фінансових послуг, з них операцій із цінними паперами |
Адміністративне
Касаційний адміністративний суд Верховного Суду
Шарапа В.М.
Адміністративне
Дніпропетровський окружний адміністративний суд
Сліпець Надія Євгенівна
Адміністративне
Дніпропетровський окружний адміністративний суд
Сліпець Надія Євгенівна
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні